Конспект уроку та презентація на тему:"Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х pp. Масові репресії".

Мета уроку:ознайомити учнів з навчальним матеріалом; сприяти виявленню й розвитку пізнавального інтересу; залучати учнів до роботи з додатковою літературою й комп'ютерною мережею Internet; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; визначати роль особистості в історії; виховувати несприйняття будь-яких проявів тоталітаризму.

Тип уроку: урок застосування знань учнів.

Основні поняття: тоталітаризм, сталінізм, партійно-державна номенклатура, партійні чищення, політичні репресії, ворог народу, геноцид, культ особистості.

Епіграф:

Геній і лиходійство – це дві речі несумісні.

(О.С. Пушкін)

ХІД УРОКУ

І.         ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учитель. Сьогоднішній урок – складова частина дидактичного модуля № З «УРСР 1921–1928». Радянська модернізація (1929-1938) і його тема: «Суспільно-політичне життя в Україні (кінець 20-30-ті рр.)».

Наш урок – це урок-синтез. На понятті «синтез» я хочу зупинитися докладніше. У хімії синтез означає одержання складних хімічних сполук, а щодо історії так називають метод дослідження. Готуючись до уроку, ви одержали завдання різного характеру, усі набуті вами знання належить звести разом, щоб розв’язати головне завдання уроку – визначити роль особистості в історії; проаналізувати внутрішні мотиви її діяльності; визначити зв’язок між процесами, що відбуваються, й особистими якостями лідера.

Наприкінці модуля ми спробуємо надати відповідь на запитання: «Тоталітарний за своєю суттю комуністичний режим, що встановився в 30-тї рр. XX ст. в УРСР, був єдиним і виправданим за умов, що склалися? » Давайте проведемо попереднє голосування, щоб визначити вашу позицію з цього питання. (Результат записуємо на дошці.)

На дошці записаний ланцюжок дат:

•          1928 р.;

•          1933 р.;

•          9 березня -Ші9 квітня 1933 р.;

•          1936-1938 рр.

1-Й ЕТАП

Епіграф: Доля людини – це його вдача.

Мета: за допомогою аналізу додаткової інформації про Й. Сталіна подати інформацію за схемою: «Сталін як особистість», «Сталін-сім’янин», «Сталін і товариші по партії», «Сталін і культ особи»; визначити, яким чином особа здатна впливати на суспільні процеси.

Учитель. Суспільно-політичне життя України 30-х рр. це нерозривно пов’язане з ім’ям першого секретаря ВКП(б) Йосифом Сталіним. Це одна із найбільш складних постатей в історії. Із одного боку він асоціюється зі страшними репресіями, з іншого – з гігантами перших п’ятирічок: Дніпрогесом, Харківським тракторним заводом тощо. Сталін - це непрощенні помилки в ході індустріалізації й колективізації, і водночас розгром фашизму. Тож яким він був «великий вождь усіх часів і народів? »

Завдання

Запищіть ті риси характеру Й. Сталіна, які, на ваш погляд, красномовно характеризують цю історичну особу, для того, щоб визначити його роль в історії. Остаточно ми спробуємо визначитись наприкінці модуля.

Спочатку давайте з’ясуємо значення деяких понять, записаних в «Аркуші-підказці», які ми приготували для кожного з вас. Використовуючи записи в ньому, ви зможете готувати за ними домашнє завдання.

1.         Що означає термін «тоталітаризм»? Коли він виник уперше?

2.         Поясніть поняття «культ особи».

3.         Що таке репресії?

Повідомлення учнів

•          повідомлення: «Сталін як особа»;

•          повідомлення: «Сталін-сім’янин»;

Безпеки й технологічні процеси. «Спеців» обвинуващених в підриві кам’яновугільного виробництва, у зайвих витратах капіталу, зниженні якості, а також у розвалі шахт і заводів.

Журналіст. То невже жоден з перерахованих вами аргументів на суді не був доведений?

Шахтар. Звичайно, ні. Адже процес був показовим. 37 томів нараховувала «Шахтинська справа», де все – від першої сторінки й до останньої – було вигадкою. Проте як переконливо говорив прокурор! Я був свідком того, як 12-річний хлопчик, син одного з підсудних, під час судового засідання підвівся у залі й голосно сказав своєму батькові: «Я ненавиджу тебе. Ти ворог народу. Я не хочу носити твоє прізвище й зрікаюся тебе».

Журналіст. А чи можете ви охарактеризувати більш докладно кого-небудь із засуджених за «Шахтинською справою»?

Шахтар. Про їхню долю варто розповісти окремо. До революції Омелян Колодуб був власником шахт, що мав 100 тисяч капіталу. Колеги вважали його професіоналом. Він був автором декількох брошур, присвячених підвищенню продуктивності праці на донбаських шахтах. На процесі Колодуб заявив, що всі негаразди пов’язані з бюрократизацією керування: техперсонал боїться працювати, а робітникам остогидла зрівнялівка в оплаті праці. Микола Бояршинов працював на шахті ще до революції. Пізніше був завідувачем технічним відділом «Донвугілля», а потім його призначили директором. Він також був членом Президії інженерів України. У його характеристиці зазначено: «Лояльний працівник. Працює як віл на наш млин».

Журналіст. Яким же був вирок суду?

Шахтар. Вирок Верховного суду СРСР під головуванням Вишинського особливою Оригінальністю не відрізнявся: 11 осіб були засуджені до вищої мері покарання, 4, виправдали, а решту, 38 осіб, присудили до різних термінів ув’язнення. 9 липня 1928 р. 7 осіб засуджених за «Шахтинською справою», були розстріляні.

Журналіст. Давайте уточнимо, якою ж була кількість засуджених за справою?

Шахтар. Усього було засуджено 49 осіб, з яких 7 – розстріляно.

Журналіст. Як вплинув судовий процес за так званою «Шахтинською справою» на роботу вугільних підприємств?

Шахтар. У результаті «Шахтинської справи» на підприємствах Донбасі різко знизилася дисципліна. Нерідко робітники відмовлялися виконувати розпорядження інженерів, кваліфікуючи їх як зрадницькі. Почастішали прогули. Сотні інженерів були заарештовані або звільнені. Найбільш далекоглядні звільнились самі. Плани першої п’ятирічки у вугільній промисловості так і не були виконані. Знищивши старе покоління інженерів, країна не змогла в короткий час підготувати нових.

Журналіст. Дякую за інтерв’ю. З вами був представник редакції «Нова Юзівка».

Учитель. Аналізуючи «Шахтинську справу», історики дійшли висновку, що вона ставила на меті залякати стару інтелігенцію і примусити її працювати на новий режим. Восени 1929 р. ОГПУ оголосила про викриття іншої підпільної організації – Союзу визволення України.

Союз визволення України – міфічна організація, створена 1929 року для дискредитації української наукової інтелігенції. З однойменною організацією часів Першої світової війни ця організація ніяких зв’язків не мала – чекісти просто використали стару назву. У ході судового процесу над «членами» СВУ було репресовано 474 осіб; до вищої мері покарання були засуджені 15 осіб, засуджені до різних термінів ув’язнення 192 осіб, вислано за межі України – 87; умовно засуджені – 3 особи; звільнені від покарання – 124 особи. За спогадами учасників процесу Б. Ф. Матушевського і Ю. В. Виноградова, уповноважений ДПУ, що вів дізнання, на допитах не втомлювався повторювати: «Нам потрібно українську інтелігенцію поставити на коліна, це наше завдання й воно буде виконано; кого не поставимо – перестріляємо». Підсудними стали видатні діячі української інтелігенції, у тому числі й академіки.

Давайте звернемося до «Аркуша підказки» і знайдемо там поняття «партійні чищення». Терміном «чищення» іноді називають також масові репресії в партії, армії й державному апарату СРСР, які здійснювали за вказівками Сталіним у другій половині 30-х років. У зв’язку із цим наведемо висловлювання Лева Троцького, який наголошував на принциповій відмінності «сталінських чисток» і «чисток ленінської епохи». Він писав: «У перший період радянської влади революційна партія позбувалась кар’єристів; згідно із цим комітети створювалися зі старих революційних робітників. Викидали за борт шукачів пригод, кар’єристів або просто шахраїв, що намагалися у досить значній кількості «приліпитися* до влади. Чистки останніх років, навпаки, спрямовані повністю й цілком проти старої революційної партії. Організаторами чисток є найбільш бюрократичні й за своїм типом найбільш низькопробні елементи партії. Жертвами чистки є найбільш вірні, віддані революційним традиціям елементи й, насамперед, старші революційні покоління. Якщо в перший період пролетарська партія позбавлялась негідних елементів і буржуазії, то зараз буржуазна бюрократія очищається від справжніх революційних пролетарських елементів».

Підсумки етапу

Визначте одним реченням участь Сталіна в організації масових політичних репресій у 30-х рр.

2          ЕТАП

Епіграф: Вшанування з нашого боку заслуговує той, хто панує над розумом силою правди, а не ті, які насильно перетворюють людей на рабів. Вольтер

Мета: на конкретних прикладах (репресій проти партійних радянських працівників, військових і командирів Червоної армії, голодомору 1932- 1933 рр.) показати механізм дії репресивної машини; розкрити суть понять «партійно-державна номенклатура, «Великий терор»; сприяти розвиткові в учнів почуття власної гідності, необхідності протистояти злу, відстоювати власну думку, формувати активну життєву позицію.

Учитель. Епіграфом 3 етапу є слова великого Вольтер а. У цій частині уроку ми торкнемося репресій проти діячів партії, вищих посадових осіб, командирів Червоної армії.

Повідомлення учнів

Повідомлення учнів про М. Скрипника, П. Любченка та Й. Якіра.

Робота з документами

Із записок В. Винниченка:

«Думки про себе на тім світі» за 12 липня 1933 р.

Скрипник одібрав собі життя... 1, Для того, щоб звернути увагу можновладців-товаришів на небезпеку для комунізму від того напрямку нацполітики, яку вони вибирають. 2. Щоб своєю смертю закричати проти брутальності, дурнотяпства, нахабності, лицемірства, непослідовності керівництва «в новому курсі нацполітики». 3. Щоб своєю смертю дати гасло іншим товаришам, які хочуть бути чесними, щирими, послідовниками-комуністами, щоб довести, що його політика не була помилковою, не була в інтересах його амбіцій чи вигід, чи якихось інших особистих національних намірів. Бо який аргумент може бути більш переконливим за смерть? Не знаю, чи можновладці ще здатні почути цей зойк, відчути пересторогу... Це покаже майбутня національна політика».

Про самогубство голови Раднаркому УРСР П. П. Любченка.

Із виступу першого секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора на серпневому (1937) пленумі ЦК КП(б)У

«Любченко покінчив життя самогубством, заплутавшись у своїх антирадянських зв’язках і, вочевидь, боючись відповідальності перед українським народом за зрадництво інтересів України».

Завдання

Прокоментуйте рядки наданих свідчень, зробіть усі можливі висновки щодо мети та методів здійснення масових політичних репресій у 30-ті роки XX ст.

Учитель. Механізм репресій був спрощений максимально, але й чітко відпрацьований. Послухайте головні положення Постанови ЦВК СРСР про боротьбу з тероризмом.

Із Постанови ЦВК СРСР про боротьбу з тероризмом

«Слідство має відбуватися протягом 10 днів. Прокурор не бере участі у судовому процесі. Підсудний не має права на адвоката. Вирок суду не підлягає оскарженню. Підсудний не може сподіватися на помилування. Смертельний вирок суду (розстріл) приводили у виконання негайно».

Учитель. Лиховісні спецавтомобілі НКВС, яких у народі називали «чорними воронками », щоночі доставляли до НКВС тисячі «ворогів народу». А потім починалися нестерпні катування. Стан психозу охопив Червону армію, про це свідчили численні самогубства військовослужбовців. Тільки за квітень і травень 1937р. кількість таких випадків збільшилася по Київському військовому округу на 50, а Харківському – на 50 %,

За підрахунками генерал-лейтенанта А. І. Тодорського, було репресовано 80 % вищих військових чинів, зокрема із п’яти маршалів – трьох (Єгоров/ Блюхер, Тухачевський); із п’яти командармів 1-го рангу трьох; із десяти командармів 2 рангу – усіх; із 199 комдивів – 136; із 28 корпусних генералів – 25; із 64 дивізійних комісарів – 58; із 456 полковників –- 401.

Своєрідним вироком сталінських злочинів служить лист Федора Раскольникова.

Історична довідка

Ф. Раскольников у 10 років вступив до партії. У квітні 1917 року зустрічав В. Леніна з еміграції, допомагав створювати Червону армію, із 1918 р. – член Реввійськради, у 1920 – командувач Балтійського флоту, із 1924 р.– головний редактор журналів «Молода гвардія», «Червона новина». 1938-го був призначений повноважним представником СРСР в Естонії, Данії, Болгарії.

Після XVII з’їзду партії працював за кордоном, звідки стежив за розвитком культу особи Сталіна. Багатьох, з числа тих, хто був знищений, він знав особисто і тому написав відкритого листа «Як мене зробили ворогом народу». Його викликали в Москву, але він не поїхав, тому що знав, що з Вашингтона викликали і вбили JI. Карах а- на. 1939 року Раскольникова оголосили поза законом. Він помер у м. Ніцці у Франції.

Пропонуємо учням деякі рядки з листа Раскольникова.

Лист Раскольникова

«Ви, Сталіне, змусили тих,що йдуть із вами, крокувати по калюжах крові вчорашніх товаришів і друзів, У брехливій історії партії (написаної під Вашим керівництвом) ви обікрали мертвих, убитих і понівічених вами людей, привласнючи собі їхні подвиги й заслуги...

    Лицемірно проголошуючи інтелігенцію «сіллю землі», Ви позбавили мінімуму внутрішньої волі праці письменника, ученого, живописця. Ви насолоджуєтеся псевдомистецтвом, що з докучливою одноманітністю оспівує Вашу горезвісну «геніальність», що набила оскомину...

...Ви безжально винищуєте талановитих, але особисто вам не бажаних людей. Де Борис Піль- няк? Де Сергій Третьяков? Де Михайло Кольцов? Де Галина Третьякова, яка завинила лише тим, що була дружиною Сокольникова. Ви заарештували їх, Сталіне?

...Ви винищили талановитих російських учених. Де кращий конструктор радянських аеропланів Туполєв? Ви не помилували навіть його. Директор драмтеатру, чудовий режисер Мейерхольд не займався політикою, але ви заарештували Мейерхольда, Сталіне!

.„Знаючи, що за нашої бідності на кадри особливо цінується кожний досвідчений і культурний дипломат, Ви заманили в Москву й знищили одного за іншим майже усіх радянських полпредів. Ви зруйнували вщент весь апарат Народного комісаріату іноземних справ...

„.Напередодні війни Ви руйнуєте Червону армію, любов і гордість країни, оплот її міці. Ви обезголовили Армію й Флот. Ви убили найбільш талановитих полководців, вихованих на досвіді світової й громадянської воєн. У момент найбільшої військової небезпеки Ви продовжуєте винищувати керівників армії, середній командний склад і молодших командирів. Де маршал Блюхер і Єгоров? Ви заарештували їх.

...Під тиском радянського народу Ви воскрешаєте культ історичних російських героїв – Кутузова, Суворова, сподіваючись, що в майбутній війні вони допоможуть вам більше, ніж страчені вами маршали й генерали. Користуючись тим, що ви нікому не довіряєте, справжні агенти гестапо і японської розвідки з успіхом ловлять рибу в мутній і в скаламученій вами воді, удосталь підкидають вам фальшиві документи, що ганьблять найкращих, талановитих і чесних людей, у створеній вами гнилій атмосфері підозрілості, взаємної недовіри, загального розшуку й всемогутності Народного комісаріату внутрішніх справ, якому ви віддали на поталу армію й всю країну...

...Ваша божевільна діяльність не може тривати довго. Нескінченним є список ваших злочинів. Нескінченним є список ваших жертв, немає можливості їх перераховувати! Рано чи пізно радянський народ посадить вас на лаву підсудних як зрадника соціалізму, головного шкідника, справжнього ворога народу, організатора голоду й судових підробок.»

Учитель, Сучасники й соратники по партії не могли не бачити й не розуміти наслідків таких дій керівника країни й партії. Л. Троцький дав таку оцінку сталінським репресіям: «У зв’язку з «московськими процесами» імена Нерона й Цезаря згадувалися неодноразово. Якщо вже викликати ці древні тіні, то варто говорити, що злочини тих епох були, здається, такими скромними, майже наївними порівняно з «подвигами» нашого часу».

Новим явищем суспільно-політичного життя 20-30-х р. XX ст. стало народження нового соціального прошарку суспільства – партійно-державної номенклатури. Давайте звернемося до «Аркуша підказки» і познайомимося з цим поняттям.

Запитання

Що ж особливого було в положенні людей, що потрапили до номенклатури?

–          По-перше, наявність привілеїв: комфортне житло, більш висока якість життя.

По-друге, самі номенклатурні працівники беззаперечно були переконані, що мають перевагу над масами, «бидлом», простолюдом. Не випадково Сталін, порівнюючи партію з Орденом меченосців, поділяв на касти: партійних «фельдмаршалів», «генералів», «офіцерів» і «унтер-офіцерів». А оскільки тільки номенклатура є вищою кастою, то вона готова в будь-який момент принести в жертву нижчу касту.

Так і сталося. Одним із найбільш жахливих злочинів сталінізму проти українського народу був організований ними голод 1932-1933 рр., що забрав, за різними підрахунками, від 5 до 9 млн людських життів. Небагато сьогодні залишилося живих свідків тих подій, але залишилися їхні листи й спогади.

Учень читає листа свідка голодомору.

Учитель. Щорічно, починаючи із 2004 р., 24 листопада в Україні проходить акція «Запали свічу» на знак вшанування жерт голоду 1932– 1933 рр. XX ст.

Провідниками сталінської політики в 20-30-х рр. були В’ячеслав Молотов, Лазар Каганович, Станіслав Косіор, Павло Постишев (фотографи цих людей по черзі з'являються на екрані). Запам’ятайте ці обличчя. Ми повинні знати в обличчя не тільки своїх героїв, але й ворогів. Настрої всього керівництва ВКП (б) яскраво виразив секретар Дніпропетровського обкому М. Хатає- вич: «Між селянами й нашою владою йде жорстока боротьба, ця боротьба на смерть! Цей рік став випробуванням нашої сили й витривалості. Голод показав їм, хто тут хазяїн... Ми виграли війну!»

Учитель. Лідер – особа – здатна мобілізувати суспільство на досягнення певної мети. Чи згодні ви з нижченаведеними твердженнями відомих людей?

•          Прагнення обійняти пост лідера – природний інстинкт людини, і лідер має право ігнорувати мораль. Ф. Ніцше

•          Типовий політичний лідер – правитель, що досягає мети, не вибираючи засобів. Н. Макіавеллі

Завдання

Користуючись алгоритмом (на екрані таблиця), визначити, які якості необхідні ідеальному політичному лідерові й чи можна таким вважати Й. Сталіна.

Політичний лідер

Обговорення кожного елементу.

Учитель. Таким чином, ми з вами переконались, що Й. Сталін був і залишається однією з найбільш складних і суперечливих фігур історії XX ст.

ІІІ.      ЕТАП УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Учитель. Прошу вас поділитися своїми враженнями про урок. Давайте повернемося до дискусійного питання, що було поставлене на початку уроку, і проголосуємо ще раз. Порівняємо підсумки голосування.

IV.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.         Опрацювати § 38 підручника.

2.         Письмово скласти міні-твір на тему «Роль особистості в історії».