"Бойове товариство побут і звичаї запорожців"

Бойове товариство, побут і звичаї запорожців

Лиш той життя й свободи вартий,

Хто йде щодня за них на бій.

Й. В. Гете

Мета: Розкрити майстерність письменника у зобра­женні Запорозької Січі; показати значення створення на­ціонального колориту для розкриття ідейного змісту тво­ру; розвивати вміння порівнювати відомості, отримані на уроках із різних предметів; розвивати навички порівнян­ня творів різних видів мистецтва; виховувати пошану до історичного минулого.

Обладнання: Необхідне для інтелектуальної гри, репродукція картини І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові".

Тип урок: Урок засвоєння нових знань та форму­вання на їхній основі вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Проведення інтелектуальної гри.

Запитання до гри.

1. Відомо, що козаки мали дорогу зброю, на яку вони витрачали всі свої багатства. Інколи ця зброя була при­крашена золотом та сріблом. Чим перед походом запо­рожці змочували рушниці та пістолети, щоб не «грало враже око на ясній зброї»? (Розсолом).

2. На Січовій площі було вкопано стовп, до якого одним кінцем були приковані ланцюги. Що це за стовп, біля якого завжди лежала в'язка дубових палок? (Ганебний стовп, до якого прив'язували злодіїв, а кожен, хто прохо­див повз нього, брав палицю і бив злочинця).

3. У запорозьких козаків катів не було. Злодія карав злодій. А що робили козаки в тому разі, коли в коші був лише один злодій? (Садили його до в'язниці, де він сидів доти, доки не впіймають ще одного злочинця)..

4. Хто і в який спосіб кував татарських коней? (Ніхто. Татарські бакемани не кувались. А знатні татари спеціальними мотузками до ніг коней прив'язували коров'ячі роги).

5. Предмет, що лежить у чорній скриньці, використо­вували ще на початку бронзового віку; він був відомий учасникам Троянської війни і знайдений під час розкопок Трої; жителі Кавказу, Сибіру, Фінляндії знали його за­довго до народження Христа. А потім він був у вжитку татар, поляків, а через них у запорозьких козаків. Що це за предмет, втрата якого для запорозького війська при­рівнювалась до втрати військового знамена в роки Вели­кої Вітчизняної війни? (Булава).

6.Найстрашніша кара запорозьких козаків полягала у тому, що злочинця живого клали в труну разом з мертвя­ком і закопували. За який злочин присуджалася така кара? (Це робили з тими, які вбивали свого товариша. Вбивцю клали в труну разом із убитим).

7. Козацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вольнитовський, Будиловський, Лишній, Вільний – усе це назви дніпровських порогів. А скільки їх всього було в часи козацтва, і який із порогів був найнебезпечніший? (9 порогів. А найнебезпечніший - Нена­ситецький (від слова "ненаситний", тому що він ніколи не насищався жертвами).

8. Як зігрівалися зимою у люті морози татари у запо­розьких степах, коли навколо не було дерев чи чагарників, щоб розпалити вогнище? (Розпорювали живіт коня, залазили в середину тварини і там грілися).

9. З історії відомо, що в кожного козака була люлька, з якою він ніколи не розлучався і завжди тримав її в зубах. Але була в козаків ще одна велика люлька з різними при­красами та надписами на кшталт "Козацька люлька — добра думка". Як і за яких обставин використовували її козаки? (Коли обмірковували важке і важливе запи­тання, цю люльку по черзі по одному разу потягува­ло все товариство).

10. Цей російський художник глибоко знав життя і по­бут, культуру і історію України. Він автор знаменитих картин, що виставлені в Третьяковській галереї: "Украї­нська селянка", "Портрет Шевченка", "Вечорниці". Але найбільшу славу йому принесло полотно, на якому зма­льовано цікавий епізод з життя запорозьких козаків. Що це за картина і хто її автор? (І. Рєпін. "Запорожці пи­шуть листа турецькому султанові").

Підбиття підсумків гри.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. Через століття, які відда­ляють нас від козацької доби, важко дати однозначну відповідь про те, якими ж були запорозькі козаки. Захис­никами всього населення, оборонцями української землі, поборниками православної віри, опорою і підтримкою учи­лищ і братських шкіл? У внутрішніх якостях запорозьких козаків помітна була суміш чеснот та вад, які завжди були притаманні людям, котрі вважають війну головним за­няттям. Жорстокі, дикі й нещадні до ворогів, козаки були добрими друзями, вірними товаришами, справжніми братами один одному. Добросердність, безкорисливість, щедрість, вірність у дружбі понад усе цінувалися в Запо­розькій Січі. З різних сторін підходить до розкриття ко­зацтва Микола Гоголь.

Микола Васильович Гоголь. Видатний російський письменник. Його твори пробуджують у людини людину. А повість «Тарас Бульба» нагадує нам про те, що ми – нащадки давнього козацького роду і маємо бути вірними синами України, яким був і сам Гоголь, наш геніальний співвітчизник.

Учні-«історики» досліджували, чому Січ мала таку назву, устрій січей.

Січі – засіки з дерев, розташовувались у недоступних місцях на річковому острові, у плавнях, за порогами.

Демократичний устрій козацької держави, символи козацької влади: булава, бунчук, печатка, срібний каламар.

Слово вчителя. Через століття, які відділяють нас від козацької доби, важко дати відповідь про те, якими ж були запорозькі козаки-захисники всього населення України, віри православної, обороронцями землі української. Жорстокі і нещадні до ворогів, козаки були добрими друзями, справжніми товаришами, братами одне одному.

ІІІ. Робота над темою уроку.

Презентація теми, мети уроку.

На уроці ми спробуємо зрозуміти, якими були козаки. Якими їх зобразив письменник М. В. Гоголь, художник Рєпін, режисер Володимир Бортко.

Повість «Тарас Бульба» не просто повість, а яка повість? Це історична повість.

Історична повість – різновид твору, в якому історія тісно переплітається з авторським вимислом, є не лише «декорацією», художнім тлом, «фоном» оповіді, а й рушієм сюжету.

Запитання вчителя

* Чи вказує Гоголь точні дати подій у повісті «Тарас Бульба»?

* Згадки про які століття містяться у творі?

* Які реальні імена називаються у творі?

(У повіті «Тарас Бульба» немає точних дат. Гоголь дає лише приблизне уявлення про час подій. Він називає ХV ст. Згадується також ім’я гетьмана Остряниці, Северина Наливайка дає можливість розширити часові рамки дій з ХV – по ХVІІ ст. )

Вчитель: Гоголь легендаризує історію, він відштовхується від реальних подій, осмислює їх і створює не просто історичну повість, а високопоетичний твір про історію України, українських козаків.

Козаки. Яке значення має слово козак?

(Козак – вільна озброєна людина)

— Бесіда за прочитаним.

1. Опишіть життя українських козаків за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба».

2. Що було їхньою основною справою?

3. Що письменник називає «справжнім» ділом козаків?

4. Якою побачили Січ Тарас із своїми синами?

5. Що привернуло їхню увагу на дорозі? Про що свідчить ця картина?

6. Як розкривається козацька душа у народному танці? Якими епітетами супроводжується опис козачка у ІІ розділі?

7. Що було найсвятішим для козаків? (Віра , вітчизна, товариство). Як запорожці насправді підтверджують свої слова?

8. Як у ІІІ розділі описується політичний устрій Січі? Доведіть, що в Запорозькій Січі панувала республіка.

— Читання уривка про вибори кошового.

Запитання:

— У чому виявляється демократизація виборів?

— Як відбувається посвята Кирдяги в кошового?

Історичний коментар учителя:

У звичаях запорозького козацтва обрання нового отамана супроводжувалося обсипанням землею. Це символізувало вірність рідній вітчизні та вдачу в походах. За легендою, кошовий, якого благословили землею, міг зачаровувати людей, бачити майбутнє, обходити смерть, уникати лиха й вести за собою інших.

— Бесіда за запитаннями

1. Як готувалися козаки до походу?

2. Коли Січ «тверезіла» і ніде не можна було знайти жодного пияка?

3. Розкажіть про моральні якості козаків, як вони ставились одне до одного.

4. Які суворі закони панували на Січі? За що козаки карали своїх товаришів?

5. Наведіть приклади людяності, гуманності запорожців.

6. Чи ідеалізує козаків Гоголь? (Він показує їх всебічно)

7. В яких випадках козаки діяли жорстоко? Чим пояснюється їхня жорстокість?

8. Що є виміром духовності козаків. У які моменти вона допомагає їм перемагати?

— Порівняльна характеристика законів Січі в мирний і воєнний час.

— Репортажі учнів-журналістів.

Вчитель: Пригадаємо той епізод повісті, який змальовує головних героїв, коли вони під’їжджали до славного гнізда запорозького козацтва. Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі голоси, веселий сміх життєрадісних запорожців, музики, серед яких витанцьовував козак, – так зустріла Січ Тараса з синами.

Мальовнича постать козака, який, наче лев, розкинувся на дорозі, а закинутий гордо чуб сягав аж на пів-аршина, вражає не лише героїв, а й читачів. Та найбільше враження справляли закони, за якими жили козаки. На перший погляд суворі, навіть жорстокі, але ж і справедливі.

— Робота над епіграфами.

Козаки поважали свободу понад усе. Вони виборювали її для себе і для свого народу у бою. Щодня могли накласти за це головою. Справжні захисники, лицарі, дужі леви, безстрашні у бою, нещадні до ворогів і зрадників, оборонці віри православної і свободи землі української. Вони варті свободи, бо були готові щодня захищати своє право на свободу у бою.

— Робота з ілюстраціями.

Сильні запорозькі характери, дороге вбрання гетьманів і старшини, дорогоцінна зброя, відкрита душа, що розкривається в народному танці, оплот віри – церква – до якої з повагою ставились на Січі, відвага у битві.

Такими побачили ви козаків і зобразили на малюнках.

— Робота над картиною І. Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Учні-мистецтвознавці.

Ілля Юхимович Рєпін

(1844-1930)

Російський художник, народився на Україні, тут же пройшло його дитинство. Він часто звертався до теми могутньої сили і духовної краси людини.

«Запорожці пишуть листа турецькому султану» - одна з найкращих картин художника, створена на основі дійсної історичної події.

У 1676р. турецький султан Махмуд ІУ надіслав запорожцям «грізну грамоту» з вимогою добровільно здатися. Обурені козаки у своїм саркастично-знущальній відповіді висловили свою зневагу до султанів і його погроз.

І.Рєпін виписав образи козаків дуже яскраво.

2. Перегляд ілюстрацій учнів до твору М.Гоголя «Тарас Бульба»

— Перегляд уривка з кінофільму В. Бортка «Тарас Бульба».

Чи допоміг фільм створити яскраву уяву про побут козаків?

У кіно показана яскрава картина побуту, створені епізодичні характери, змальовані кількома штрихами режисера.

У повісті ж більше деталей, які дають уявлення не тільки про козаків, а й їхній побут.

— Практична робота.

Згрупуйте подані слова, пов’язані із побутом та звичаями запорожців, за значенням.

Кошовий, саламаха, сотник, палаш, опанча, пищаль, сулія, алебарда, жбан, курінний, чаман, куліш, осавула, сап’янці, товчене просо, жупан.(звання, їжа, предмети побуту, одяг).

— Робота в групах.

Встановлення відповідностей:

І гр. ІІ гр.

Тарас Бульба Кошовий Суддя Палиця

Остап Бульба Осавул Писар Печатка

Кирдяге Полковник Осавула Жезл

Дмитро Товкач Курінний отаман Кошовий Каламар

Що вам більше допомогло виконати практичну роботу: повість чи фільм?

Висновок М. Гоголь в історичній повісті «Тарас Бульба» не тільки відображає побут і звичаї козаків, змальовує яскраві характери козаків і створює місцевий національний колорит історичної епохи.

— Повторне звернення до теми уроку.

1. Характетистика бойового товариства, його законів, ідеалів.

2. Читання монологу Тараса Бульби про братерство (ст.158 розд. ІХ)

ІУ. Підбиття підсумків уроку.

Слово вчителя. «Нет уз священне товарищества», - ці слова можна вважати девізом полковника Тараса Бульби. Його думки поділяють і прості козаки.

Смертельно поранений Кукубенко дякує богові, що помирає «на очах ваших, товариші». Коли вогонь охоплює ноги Тараса, він звертається до друзів, які пливуть на човнах. «Прощавайте товариші», - слова, які останніми злітають з вуст курінного отамана до братів по духу. Бо таке братерство для нього дорожче «кровного юродства».

«Мікрофон». Учні розповідають, якими вони запам’ятають козаків, українських лицарів ХУ-ХУІІ ст.

(Чесні і безстрашні, вільні у виборі, люблять свободу і незалежність, за волю віддадуть життя, охоронці віри православної, козаки – брати по духу, щирі душею і завзяті в танці, вправні воїни, витривалі у битві, володіють своїми емоціями, гострі на язик і вміють тримати слово, дисципліновані під час битви, відчайдушні, завжди прийдуть на виручку товаришам).

У. Оцінка діяльності учнів.

УІ. Домашнє завдання. Скласти план характеристики образу Тараса Бульби. Дібрати цитати. Перечитати ключові епізоди.