Тема: Рідний край, степова Донеччина у творчості поета – земляка М.Ф.Чернявського (1868-1938). (8 клас) .
Мета: ознайомити учнів з життям і літературною спадщиною поета-земляка, допомогти усвідомити глибинну сутність його творчості, активізувати самостійне мислення учнів, формувати вміння робити висновки, узагальнення; виховувати любов і повагу до рідного краю, читацький інтерес.
Тип уроку: урок – рольова гра з елементами бесіди та дослідження.
Очікувані результати: учні дізнаються про життя та творчість поета про Донеччину, створять уяву про його самобутність, усвідомлять сутність його творчості, зуміють визначати мету і завдання уроку, самостійно до нього готуватися робити висновки, аналіз, узагальнення. аргументувати свою думку, володіти навичками виразного читання, відповідати на запитання, складати тести .
Обладнання: портрет М.Чернявського, виставка творів автора, комп’ютер, електронна презентація, карта дешифратора.
Форми та методи: випереджаюче завдання, "мікрофон", робота в групах, "трансформер", "пазл", "релаксація", "сенкан", "передбачення", «займи позицію»
Хід уроку
І. Оргмомент. Створення позитивного психологічного клімату, ситуації зацікавлення та успіху, забезпечення емоційної готовності до уроку.
Вчитель:
-Діти, психологи довели, що гама кольорів, що оточує людину, серйозно впливає на емоційний стан, настрій, характер, певні почуття. Недаремно кожен із вас має свій улюблений колір, а також намагається знайти для себе більш комфортний. На столі у кожного із вас лежать кольорові смужки. Виберіть ту, яка вам зараз найприємніша. А я спробую відгадати, з яким настроєм ви прийшли на урок.
Технологічна картка «Символи кольорів»
Білий - чистота, мир, світло, щастя
Жовтий - сонце, життя, веселий настрій
Червоний - життя, любов, хвилювання
Синій - холод, спокій, печаль
Зелений - мир, спокій
- Під час уроку будьте старанними і слухняними і дотримуйтесь девізу уроку:
Не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати. Дружно і плідно працювати.
II. Актуалізація опорних знань. ( 5хв.)
1.Вчитель:
- Діти, уроки літератури рідного краю, літературного краєзнавства стали вже традиційними. Пригадайте, творчість яких письменників ми з вами вже вивчали , про що вони писали (діти пригадують). Сьогодні ми відкриємо імя ще одного поета - земляка, ювіляра, прізвище якого я пропоную розшифрувати:
1 група--* 27-6-20-17-32-2-21-30-14-10-13;
2 група- *16-10-14-18-15-0;
3 група- * 24-6-5-18-29-18-2-10-27.
Карта — дешифратор
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |
Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | |
2.Вчитель:
- Молодці, ви розшифрували ім'я, по батькові та прізвище письменника. Запишіть тему уроку і визначте мету ( учні записують тему, епіграф, визначають мету уроку і завдання,
(слайди 1,2,3)
У всіх людей одна святиня, куди не глянь, де не спитай;
Рідніша їм своя пустиня, аніж земний в чужині рай:
їм скрасить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини, а чоловіка — без родини.
М.Чернявський
3. "Займи позицію" (мотивація навчального процесу)
- Як ви розумієте слова епіграфа?
- Які художні засоби використовує автор?
-З якою метою ми вивчаємо творчість письменників рідного краю?
III. Сприйняття нового матеріалу ( 30 хв.)
1. Слово вчителя:
-Зверніть увагу на дошку. (На мультимедійній дошці записані слова: рідний край , Юзівка, шахта, шахтарі, каганець, мокрі, брудні, сил нема, Донеччина, Донець, степ)
Метод «Передбачення»
- Як ви гадаєте, про що будемо говорити на уроці ?
- Яких проблем торкався поет?
- До чого він привертав увагу ?
- Запишіть, що ви очікуєте від сьогоднішньої зустрічі з письменником.
*Від « зустрічі» з письменником я очікую…
*На уроці я хочу дізнатися…
2. Рольова гра. Дійові особи: поет, критик, літературознавці, краєзнавець, колега поета. Під час розповіді діти працюють у групах і виконують диференційне завдання:
1 група-скласти план розповіді учнів;
2 група- скласти тести до біографії та творчості;
3 група- скласти досьє поета.
2.1.Розповідь поета про дитячі роки, навчання, викладання в школі:
«Перед Різдвом 1867 року, 22 грудня (за новим стилем 3 січня 1868 р.), під солом’яною стріхою, в селі Торській Олексіївці (або Шаховій) Бахмутського повіту, я побачив світ Божий. У сім’ї молодого диякона, четвертою дитиною було вписане моє ім’я в книгу буття… Охрестили, дали ім’я Микола й 24 грудня, на Святвечір, коли по селу лунали співи колядників, святкували мої перші іменини… Водою з річки Торця (колишній Тор) була наповнена купіль моя…». (слайд 4). Згодом наша сім’я переїхала у Божедарівку Слов’яносербського повіту. Закінчивши початкову школу, я навчався у Луганській приватній, а згодом — у Бахмутській духовній школі. Пізніше вступив до Катеринославської семінарії, після закінчення якої одержав призначення в Бахмутську школу, в якій нещодавно вчився сам. Тут викладав співи і музику. Поповнюючи знання шляхом самоосвіти, готував першу збірку поезій, яку видав у Харкові 1895 року під назвою «Пісні кохання». А вже через три роки виходить друга моя збірка — «Донецькі сонети» (1898). Видана вона була в Бахмуті й стала чи не першою художньою книжкою, надрукованою в Донбасі. З цього, власне, часу починає розвиватись літературне життя у шахтарському краї.»
2.2.Критик.
« М. Чернявський виявив себе митцем широких тематичних і жанрових уподобань: писав вірші, оповідання, нариси, перекладав з іноземних мов. Поет вважав свою творчість «піснею помсти» за народні кривди. Застерігав народ від революційної жорстокості, яка може принести муки і пролиття невинної крові. Чернігівський період життя і творчості духовно збагатив поета, та рідні степові простори кликали Миколу Федоровича додому. Але обставини склалися так, що письменник пов'язав своє життя з близькою за географічними ознаками рідному Донбасу — Херсонщиною. Тут на початку XX ст. діяв потужний загал української інтелігенції, велась широка культурно-просвітницька діяльність. На Херсонщині письменник вчителював, керував Просвітою, продовжував писати. Більша частина життя і творчості письменника пов'язана з Херсоном, куди переїхав у 1903 році і де при допомозі А.М. Грабенка одержав посаду завідуючого відділом народної освіти в Губернському земстві. (Слайд 5,6). У 1905 році М. Чернявський підготував і видрукував альманахи "З потоку життя", "Перша ластівка", пізніше побачили світ його власні збірки поезій "Донецькі сонети", "Зорі".
2.3.Колега поета:
«У 1906 році наказом губернатора його звільняють з посади, вбачаючи "мазепинство" в упорядкуванні і виданні альманаху молодих українських письменників "Перша ластівка". В Сибір не заслали, а по службі понизили до помічника секретаря губернської управи, де й пропрацював письменник до 1919 року. На початку ХХ століття М.Ф. Чернявський був активним членом Херсонської української громади, яку очолював А.М. Грабенко, він один з фундаторів української автокефальної церкви в Херсоні. До широкого кола читачів твори Чернявського дійшли лише в 20-ті роки, коли з нагоди 60-річчя письменника кооперативне видавництво "Рух" віддрукувало десятитомне видання його літературної спадщини. У 1920 році з нагоди 25-ліття літературної діяльності письменника Херсонським кооперативним товариством "Українська друкарня" видано ювілейні видання: "Червона лілея", "Кедр Лівана", збірки поезій "Молодість", "Повість і оповідання" в 3-х книгах. Письменник болісно переживав наступ сталінщини на українську культуру, масові репресії 30-х років. У 1933 році Миколу Федоровича арештували вдруге. Та й цього разу його незабаром звільнили. Арешт 14 жовтня 1937 року став для письменника останнім. Його було звинувачено у багатьох злочинах проти радянської влади. До персональної справи М. Чернявського додані протоколи допитів знайомих письменника, колег з педагогічної роботи, вихованців.(слайд 7 ). Слід додати, що на останньому допиті письменник не визнав жодних звинувачень. Та для фальшивого слідства це не мало значення. 27 листопада 1937 року трійка НКВС по Миколаївській області прийняла ухвалу: «Чернявского Николая Федоровича расстрелять». Здійснено кривавий вирок було в Херсоні 19 січня 1938 року, а родині сповістили, що його вислано у Північні табори. Реабілітовано його посмертно» (слайд 8 )
2.4.Краєзнавець:
«Микола Федорович Чернявський був реабілітований у 1956 році. 1966 року в Києві було видано двотомне зібрання творів письменника. А в 1987 році на батьківщині поета-земляка в загальноосвітній школі села Святогорівка Добропільського району відкрито кімнату-музей письменника. Кімнату-музей у 1990-х роках було обладнано і на території Артемівського краєзнавчого музею, де представлено «бахмутський» період творчості письменника».
2.5.Літературознавці:
перший літературознавець:
«М.Ф.Чернявський, « маючи м’яку вдачу, з нахилом мрійливості», звертався до образів і картин рідної Донеччини. Він у «Донецьких сонетах» перший в українській поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Його хвилювало становище бідного робочого люду, тяжка праця шахтарів. Умови праці в шахті були дуже важкими, але шахтар ішов працювати, щоб прогодувати родину. Страх перед загрозами підземного видобутку вугілля – раптовими викидами породи, вибухами газу, пожежами, гірничими завалами – шахтарі часто «притлумлювали» горілкою, міцним слівцем.
І степ, і гори обгорілі Дощем обмило громовим.
Та знов такі ж вони немилі, нічим не скрасились новим.
Ревуть гудки. Дими стовпами повзуть за вітром по степу.
А там, під степом, у склепу, шахтар зомлілими руками
Б'є камінь, вугіль добува, у землю вік свій зарива...
Поглибше рий! За гріш добутий ти завтра вип'єш дурману
І підеш голий, необутий, шпурнувши лайку не одну,
Додому з шахти. За тобою не пожалкує тут ніхто .
Такі умови праці були лише на каторзі, але в людей іншого виходу не було, люди змушені йти на каторжну роботу, щоб не жити, а хоч якось існувати:
Нові накинуться юрбою голодні люди в це гніздо,
В цю вільну каторгу без гратів, гіркого хліба добувати.
Та може вернешся ще й сам, немов старий моряк до вахти,
Віднісши свій привіт лісам і надивившися на плахти
Злотистих нив, — ти знов до шахти.
А поки що — довби й довби, роботу каторжну роби!..
-Так писав поет у вірші «В Донецькому краї».
Другий літературознавець:
А ось рядки з його вірша " Шахтар" , що продовжують цю ж тему:
У сажі, чорний, як мара, рукою піт з лиця втира,
І кайлом уголь б’є і б’є в норі шахтар. На нього ллє
Мутна, холодная вода, і лямпа світиться бліда,
Моргає стиха, мов дріма, повітря дихати нема.
Чи скоро зміна? Голова звиса, неначе нежива...
Півсуток цілих у норі: тут знайдуть смерть багатирі!
І тут працює чоловік і не один, не другий рік...
Чи скоро ж зміна?.. Сил нема. Але робітник не дріма,
Бо ще уроку не зробив, на хліб на сіль не заробив…
І всюди в норах у землі Кують підземні ковалі,—
Такі ж нетяги шахтарі, Кують з зорі і до зорі...
Добро їм там, в глибу землі, Без неба, сонця, у норі
Дорогу в пекло прокладать, Багатим гроші здобувать! (слайд 9)
Одна з центральних тем творчості М.Чернявського – оспівування минулого й турбота про майбутнє рідного краю. Давноминула історія рідного донецького краю проходить через серце поета в образі князя Ігоря в час його втечі з половецького полону (вірш «Князь Ігор»):
Дрімав Дінець в легкім тумані, а я блукав над ним вночі
В недовідомому жаданні, немов чудес яких ждучи.
І бачу я: струї срібляні тремтять, до берега йдучи,
І хтось незнаний на світанні ворушить росяні кущі...
То Ігор-князь тіка з полону. Слідом Овлур за ним.
Збива убрання росяне з розгону... І ось бувальщина жива
Мені ввижається і з Дону мов вухо тупіт зачува.
Сива давнина розкривається перед нами у вірші «Савур- Могила». Поет поринає у далеку епоху, щоб вияснити для себе і нащадків її назву.
Не уявляв поет свого краю без рідного Дінця, який набирає у його творах символічного значення. Для нього – це не лише образ, пов'язаний з далеким дитинством, але й незмінна , продовжена у минуле й майбутнє, точка відрахунку добра і зла, народної пам’яті. Образ Дінця доповнюють і картини чудової природи - рукотворної і нерукотворної, - на його берегах:
Я течу з країни, де шумлять бори,
Монастир старинний хмуриться з гори…
В давні займанщини, де донців двори,
Дону з України – я несу дари:
Сльози родникові і янтар сосни,
Співи празникові , з мріями весни злототкані сни (слайд 10 ).
Степ у творчості поета є невід'ємною частиною, його зображено у віршах:”Степ”, “ В степу цвітуть маки червоні”,”Степовий ранок” (слайди 11,12)
Вчитель: Отже, діти, письменник - земляк сьогодні знову з нами. Його слово повернулося в рідний край і звучить на рідній донецькій землі и цього року вшановують память про письменника
( слайди 13,14)
3.Робота з класом. Презентація групової роботи.
4."Трансформер".
- Про що б ви порадили написати М.Чернявському, якби зустріли його сьогодні?
5.Робота в групах. (Написання сенкану про письменника або рідний край)
6.Метод «Релаксація»
(На мультимедійній дошці кольорами відобразити власний настрій і чи співпав він у вас із початком уроку)
IV. Підбиття підсумків уроку (рефлексія), оцінювання учнів.
1.Гра «Мікрофон»
Знову звертаємось до того , що учні повинні знати і вміти .
.Чи ви досягли цього?
.Чи змінювався у вас настрій протягом уроку?
.Чому він змінювався?
. Що вам найбільше запам'яталось на уроці?
- Що вразило? Чому? Пояснити.
V. Домашнє завдання. Проаналізувати один із віршів поета.
ГОУ ДПО “Донецкий республиканский институт
дополнительного педагогического образования”
Конкурс «Марафон – проект «Ми з Донбасу»
Тема уроку « Рідний край, степова Донеччина
у творчості поета – земляка М.Ф.Чернявського» ( 8клас)
(до 15о –річчя з дня народження М.Ф.Чернявського)
Тип уроку: урок – рольова гра з елементами бесіди та творчості
Форми та методи: «випереджаюче завдання», «мікрофон», «робота в групах», «трансформер», «пазл», «релаксація», «сенкан», «передбачення», «займи позицію»
Автор
вчитель української мови та літератури
МОУ «ШКОЛА №26 Г.ТОРЕЗА»
Піскунова О.І.
Заявка
на участие в педагогическом конкурсе ”Марафон -проект”
по теме “Ми з Донбасу”
№п/п | ФИО(полностью) | Город | Обшеобраз. организация | Долж- ность | Тема урока и класс проведения |
1 | Пискунова Александра Ивановна | Торез | МОУ “ШКОЛА №26 Г.ТОРЕЗА” | учитель | « Рідний край, степова Донеччина у творчості поета – земляка М.Ф.Чернявського» ( 8клас) |