Майстер-клас "Зайчик на пальчик"

Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки "Зайчик на пальчик"

Майстер –клас  

 тема:»Зайчик на пальчик».

Укладач: Баранова Галина Олександрівна ,керівник гуртка »Лялька-мотанка»

Тема: Ігрові ляльки-мотанки України. «Лялька-мотанка «Зайчик на пальчик»

Мета  : Ознайомити  гуртківців з історією ляльки-мотанки,  старовинними  ігровими  ляльками-мотанками.  Навчити створювати стилізовану  ляльку »Зайчик на пальчик».  Використати  для створення ляльки текстильні матеріали.  Розвивати у дітей творчу уяву, бажання творити своїми руками  іграшки.  Виховувати любов до народної іграшки , шанобливе ставлення до традицій свого народу.

Обладнання та матеріали:

Полотно або льон однотонне, або  кольорове  9х20см,  синтепон  або  вата для  наповнення ляльки, нитки червоні ,  вузенька стрічка 12 см червоного кольору , ножиці.

Форма  проведення : практичне заняття.

                                                               Вступ.

1. Організаційний момент. 

 Здавна казали наші предки  - «Хто в лялечки не грав , той  щастя не мав». Лялька вважається символом  жіночого , материнського начала, зв’язку між поколінь .  Іграшка , якій  тисячі і тисячі років мала забавляти, виховувати, оберігати дитину . Виготовляли  ляльку з різних матеріалів – сіно – солома, кукурудзяний качан, палиця, ложка , мамина хустка ,полотно з старого одягу , ниток , стрічок. Люди знали , що лялька не повинна бути на когось подібною. Мати створюючи дитині іграшку не наважувалась   малювати очі ,  ніс , губи. Риси  у традиційних ляльках відсутні. За язичницькими уявленнями , крізь обличчя у ляльку вселяється душа . А душа буває гарною або поганою. Народ вірив , що в ляльці-мотанці зберігається  дух предків. На ляльку намотували хрест , вважалося  що він оберігає ляльку і  дитину , яка грає нею. Хрест на грудях – цей знак   з пізньотрипільських жіночих божеств, статуетки які мають на грудях косій хрест . У розкопках знайдено статуетку з перев’язкою  хрестом на грудях –зображення скифської богині – володарки звірів. Іграшки у різних регіонах України мали різного виду одяг, різний спосіб змотування , скручування ,звивання ляльок.  Тому і зветься вона лялька -мотанка ,  бо ця іграшка з’єднується за допомоги ниток  та вузликів , та ще її звуть вузловою. У Дніпропетровській області (колишній Катеринославській губернії)  робили ляльок з природного матеріалу: соломи, кукурудзяного листя, сіна. Основу  її робили з гилочок  дерев ,  які перехрещували, або використовували кукурудзяний качан. Ляльки робили для різних подій : чи то  народження дитини , чи то шлюбу ,чи то  просто іграшка для малечі. Таємниці  виготовлення іграшки  передавали   по жіночій лінії – від матері до доньки. Народна іграшка проста , але дуже символічна і образна. Граючи з нею дитина може фантазувати, наділяти її тими , чи іншими рисами характеру. У такій ляльці немає агресії,  вона дуже заспокоює , покращує настрій. Мистецтво виготовлення народних ляльок відроджується .Сьогодні  їх можна бачити на фестивалях, виставках, у художніх салонах.  Лялька-мотанка –цікава іграшка, гарний сувенір, оригінальний подарунок .

 Насправді ляльку-мотанку зробити  може кожен.   Для цього потрібно  трішечки часу , фантазія , добрий настрій. І пам’ятайте лялька зроблена власноруч значно миліше , добріше , ніж та пластикова чи полімерна ,адже  вона ваша .

2.Мотиваційний аспект.  

Зараз мої гуртківці  з гуртка «Лялька-мотанка» і я  Галина Олександрівна покажемо  майстер-клас «Зайчик на пальчик»   . з виготовлення вузлової  ігрової ляльки –мотанки.

Мета  майстер-класу навчити виготовляти народну іграшку зайчик на пальчик  і залучати до збереження традицій українців , вчити  дітей любити екологічно чисті народні іграшки.

3 .Основна частина

Щоб вийшла гарна лялька потрібно мати  хороший настрій. Давайте візьмемося за руки .усміхнемося і скажемо один одному – «У нас все  вийде !!!», то розпочнімо!

Цього зайчика мама робила для своєї дитини як іграшку .Зайчика  можна  робити як з білої тканини так і з кольорової. Ще потрібно мати нитки червоного кольору – колір ниток як оберіг , так і символ любові. Ще  синтепон для наповнення іграшки, ножиці для відрізування зайвих ниток .

 Візьмемо клаптик тканини 10х20см. Лівий вугол загинаємо донизу .

Потім  піднімаємо вугол вверх складуючи тканину навпіл

Отримуємо два вуглика зверху – це будуть вушка зайчика.

Отримані вушка перев’язуємо декілька разів.

Під вуха вкладаємо ватку чи сентипон. Отримуємо голову зайчика.

Внизу перев’язуємо знову ниткою – формуючи  шийку.

Згортаємо нижню частину тканини у рулончик підтягуючи до шийки.

Прив’язуючи ниткою декілька разів.

Перев’яжемо  хрест  - навхрест грудку зайчика ниткою і розправимо  лапки

Таке зайченятко не сподобається всім  - і малятам і дорослим.                             

4.Заключна частина.

За допомого ціх вмінь виготовлення іграшки «Зайчик на пальчик « ви покажете дітям, дорослим , що в світі  є інші іграшки, іграшки наших пращурів . Які передаються з покоління в покоління і несуть з собою  любов та ласку до дитини . Грайтеся , пам’ятайте, цінуйте свої корні  і будьте щасливі!