Мамо, тобі вклоняюся низенько..."

«Мамо тобі вклоняюся низенько…»

(розробка виховного заходу)

Вчитель:

Діво Пресвятая-

Матір матерів,

Пригорни до серця

Всіх своїх синів.

Освіти їх душі

Світлом золотим

Виповни любов’ю

Неспокійний дім,

Научи, як землю

Берегти від зла

Розумом, діянням

І крилом тепла

Зоре – зоряниця,

Сонце доброти,

Землю України,

Щастям освіти!

Україна… Де ще є в світі така земля – квітуча, солов’їна, із ясними зорями і синім небом?! У якім краю почуєш такі пісні – урочисті і жартівливі, сумні і веселі, ніжно задушевні й мелодійні?!

Чи є ще де на планеті народ, такий багатий чудовими традиціями та звичаями.

І яка жінка світу зрівняється з українкою – вродливою і співучою, ніжною і вірною, господинею й рукодільницею, Берегинею і Матір’ ю?!

Вчитель:

З давніх – давен у слов’ян образ весни порівнювали з молодою вродливою жінкою з вінком первоцвітів на голові. Це образ молодості, надії. Вічної краси й любові.

І першим до нас крокує місяць березень – пустун, капризун. Він то снігом притрусить, то дощем заплаче, то сонячними промінцями приголубить. Поводиться, ніби примхлива жінка. Тому мабуть і свято жіноче в цьому місяці святкуємо. І проліски розквітли, і мімози – перші квіти весни. Подобрішали обличчя людей, більше з’явилося усмішок, радості й турбот у чоловіків, дітей, які в цей день 8 Березня, прославлять щедрі серця і золоті руки рідних мам, сестер, бабусь, подруг.

(виконується пісня)

1 учень

Здрастуй березень наш – крилатий-

Перший місяць весни. Теплий день.

Здрастуй 8 Березня – свято

Всіх жінок, матерів і пісень.

2 учень

Хай дзвенить повсюди пісня

Про найкращих наших мам

Ми за все, за все на світі

Щиро дякуємо вам!

(танець)

Вчитель:

Я дітей колишеш ти недремно

То не раз змахнеш краплину поту,

Що ж, прислів’я мовить недаремно:

«Хто не мав дітей – не мав клопоту».

А зростуть, то скільки дум у неньки,

І тривог за їхнє кожне діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих – серце заболіло!

Але що ті клопоти й тривоги,

Бо хіба із щастям їх зрівняти,

Як дитя, зіп’явшися на ноги,

Перший крок ступає по кімнаті.

Як почуєш ти уперше: «Мамо!»,

Як до школи поведеш за руку,

Як уже й одержиш телеграму:

«Мамонько, вітаю із онуком!»

Добре , як себе пізнають в дитині,

Знать: вона твої продовжить роки.

Добре дати світові людину,

І людині дати світ широкий.

Дарувати їй цвітіння рясту,

Сині гори, неспокійні ріки…

Хто не мав дітей – не звідав щастя,

Долею обкрадений навіки.

Шановні жінки, дорогі матері – земні наші Мадонни! Нехай щирі слова, які прозвучать сьогодні з уст ваших дітей, будуть ще однією даниною любові вашій невсипущій турботі вашій, натрудженим рукам вашим і красі вашій!

(звучить пісня)

Вчитель:

З першої миті життя над нами схиляються рідні мами, в тривозі й надії вдивляються в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для своїх малят. Все зносять, аби жилось краще. І скільки б нам не було років 5 чи 50 - нам–завжди потрібна ласка мами. Бо знаємо, що мама не злукавить, не скривдить, вона захистить, зігріє душу теплом і ласкою.

3 учень

Немає щастя більшого для мами,

Як в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем та руками

Малу й тендітну свічечку життя.

Молитву шепче трепетно вустами,

У Бога просить за своє дитя.

І захищає серцем та руками

Малу й тендітну свічечку життя.

(виконується пісня)

Вчитель:

Мама…Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама… Це слово яке найчастіше повторює людина в хвилину страждання і горя, печалі і розлуки. І кожен з нас несе в серці материнську любов.

4 учень:

Пам’ятаймо, милі діти,

Пам’ятаймо завжди з вами,

Що для нас у всьому світі

Найдорожчі наші мами.

5 учень:

Нам, маленьким і дорослим,

Все дають вони з любов’ю:

Ніжне серце, світлий розум,

І наснагу і здоров’я.

6 учень:

Як ставали ми на ноги,

Перший крок наш був до мами!

Радість маєм чи тривогу –

Серце мами завжди з нами!

Вчитель:

Сьогодні до нас прийшли гості. У кожного з них є мама – десь далеко чи близько, а може, тільки у світлих спогадах. То ж допоможемо їм пригадати, що…

(у супроводі музики)

Серце мами завжди з нами

Мамо люба, мамо мила,

Глянь на небо, які зорі золоті.

Кажуть люди, то не зорі,

А душі святі.

Хто по правді свій вік прожив,

Нікому зла не зробив,

Того на небі ясна зоря освітила.

Мамо люба, мамо мила,

Як мені на світі свій вік прожити,

Нікому зла не зробити,

Щоб і мене на небі ясна зоря освітила.

Від тебе все –

І хліб, і весен перший цвіт,

І срібний обрій, і криниця чиста,

І серце жар, і мрій стрімкий політ,

І за селом криниця серед жита.

Від тебе все…

І подих віщої грози,

І даль доріг, і ранні в небі зорі,

І щем гіркий болючої сльози,

Коли ти в тяжкому горі.

Від тебе все…

Любов і радість визнання,

І пристрасть ласк, і гречна щедрість долі.

На тебе я рівняюся щодня,

Радію і милуюся доволі.

І завжди буду брати в тебе сил

Як рідний син, як зерно твого поля.

Не втрачу на шляху невтомних крил –

З тобою моє серце і моя доля.

Від тебе все…

(звучить пісня)

Вчитель:

Мамо. Ластівко. Журавко. Твої руки пахнуть хлібом і випраними сорочками. Твої очі – чисте озерце, в якому знаходимо прозорість, глибину і ніжність.

7 учень:

Мамо! Мамо! – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

«Мамо кашки! – кашка є.

«Мамо чаю!» - вже наллє.

«Мамо спатки!» - вже роззутий,

І у ліжку, і укритий!

«Мамо ніжку зав’яжи!»

«Мамо казку розкажи!»

Мама! Мама! – гарне слово!

Тільки скажеш – все готове.

(звучить пісня)

8 учень

Моя наймиліша усіх людей ненька

Тиха, мов голубка, щира і маленька.

Нема в цілім світі, всім вам признаюся,

Кращої матусі, як моя матуся.

9 учень:

Я свою матусю щиро так кохаю,

Що і розказати не вмію, не знаю.

В кожного дитяти найдорожча мати.

Коли я хворенька, прийде моя ненька,

Тільки раз погляне – мені легше стане.

10 учень:

Матусю, дай ручку твою поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу

Ти знаєш матусю,

Як дуже тебе я люблю!

(обіймає матусю)

11 учень:

І ти мене любиш, хоч я не слухняна,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю!

(звучить пісня)

Вчитель:

Материнська любов – найсвятіша. Та на жаль не все і не завжди вміємо її оцінити. Подивімось у мамині очі. Чи не наша неуважність та байдужість сіють у них смуток? Як рідко ми задумуємось над тим, що необачно кинуте слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює їй коси, розсипає зморшки на чолі. Задумаймось про це.

А скільки ніжності в очах матері, скільки радості і тривоги за ваше майбутнє, діти. Материнське серце здатне перейматися болем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла, сонечко прихилила б. Недарма в народі кажуть: «Болить у дитини пальчик – а у матері серце!»

11 учень:

Мати спадає – не спить біля сина,

Мліє душою, бо хвора дитина.

Плаче маленький: мамочко пить.

Ручки гарячі до нас простягає,

Мов захистити від болю благає.

Весь, ніби свічка тоненька, горить,

Знову і знову: мамочко – пить.

Любий синочку! Тобі все віддати

З радістю можуть твій батько і мати;

Душу і серце, силу і кров –

Тільки б ти хворість чорну зборов,

Тільки б піднявся ти знову із ліжка,

Став би на жваві, пружинисті ніжки,

Знову побіг би веселий в садочок.

Крихітка рідна, любий синок!

Вчитель:

Материнська любов всесильна. Вона подолає всі негаразди, труднощі, і все заради вас – дітей.

Бажаємо вам, щоб перші весняні проміння сонця розбудили в грудях ніжні почуття.

Бажаємо вам: від сонця – щирості п’янкої, здоров’я – від чистих джерел, а щастя – від власної долі.

12 учень:

Хай радість осяває будні й свята,

Хай святістю зориться доброта.

І щастя вам великого й багато

На довгі – довгі сонячні літа.

13 учень:

Матуся – лагідна, привітна,

Серденько – ніжне, золоте.

Душа твоя, як квіточка, розквітла

Й красивою трояндою цвіте.

14 учень:

Бажаю тобі радості, тепла я,

Усмішки чарівної назавжди

Щоб ти була весела і багата,

Не знала більш ніякої біди.

(виконується танець)

Вчитель:

Сьогодні цього гарного весняного дня завітали найрідніші для кожного з нас люди – наші бабусі. Бабуся – це найближча для кожного з нас людина, це мати нашої матері чи батька. Вона заслуговує на подвійну шану та низький уклін за недоспані ночі, натруджені руки, смуток у її очах.

15 учень:

Вже срібні роки заплітаються їй в коси,

Вже діти дорослі, онуки ростуть,

А серце таке молоде ще й досі,

І руки спочину ніяк не знайдуть.

Пахнуть руки її паляницями,

Кропом, стравами і пшеницею,

Пахнуть рученьки ніжною ласкою

Онучаток маленьких колискою.

Непомічені, вкрай натруджені,

Не відзначені, хоч заслужені.

(звучить пісня)

Вчитель:

Погляньте, як сивина вибілила коси наших бабусь, а комусь тільки припорошила скроні, і кожна сива волосинка говорить про те, що не завжди слухали їх діти й онуки. І боліло у бабусь серце за наших мам і тат, за нас, онуків, а волосинки сивіли.

16 учень:

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

Дай бабусю, поцілую

Сивину твого волосся

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

Вчитель:

Бабусенька, бабуся, невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплиною води поділиться. Нерідко бабусі замінюють нам тата і маму. Адже наші батьки за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі наші «Чому?» От і доводиться звертатися до бабусі. А вона встигає все.

18 учень:

Я своїй бабусі пісню заспіваю.

Вона для мене сонечко й краса, -

Подібної до неї я не знаю,

Коли б зшукав всю землю й небеса

(у супроводі «Аве Марія» танець зі свічками)

19 учень:

Богородице – Мати!

О Пречистая Діво!

Тобі дяку складати

Я берусь несміло.

Я молюся до тебе

За татуся і неньку,

Зачинательку роду,

За бабусю рідну.

Даруй, Матінко Божа,

Їй життя довге й миле.

Кожна днина пригожа

Додає їй хай сили!

Хай ніколи бабуся

Наша горя не знає,

Поможи їй, молюся,

Преподобна, благаю!

Любов наша до неї

Завжди світла й чиста.

Молю серцем, душею

Будь же з нею, Пречиста!

20 учень:

Бабусю моя дорогенька,

Матусю моєї матусі,

Присядь біля мене близенько,

Я ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі

Хустину тепленьку, пухову,

Як гарно з тобою малечі.

Бабусю, завжди будь здорова!

(звучить пісня)

21 учень:

Побажаєм вам 100 років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, назавжди!

22 учень:

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих, добрих, щасливих літ!

(звучить пісня)

Вчитель:

Дорогі наші бабусі і мами! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати вам за добро, яке ви, бабусі, зробили для своїх дітей, онуків, яке ви, мами, робите для своїх дітей. Ніжні і щирі слова вам говорили діти і онуки.

Скільки б не вітали, а кінчати час. Щирі побажання ви прийміть від нас.

23 учень:

Ми співали, як уміли,

Танцювали ми для вас.

А насамкінець хотіли б

Запросити вас на вальс.

(виконується вальс)

14