Масляна прийшла!
Мета: розширити і поглибити знання учнів про давні народні обряди та звичаї, пов’язані зі святкуванням Сирної седмиці; прищеплювати інтерес до народної творчості; виховувати шанобливе ставлення до народних традицій старших поколінь, сприяти відродженню та впровадженню їх у життя.
Викладач.Масляна - це здавна любиме народне свято. Його відзначали наприкінці лютого, коли «весна з зимою зустрічалися». Друга назва свята - Сирний тиждень. Справа в тому, що напередодні Масляної закінчувався зимовий піст і люди могли вдосталь наїстися всіляких продуктів, у першу чергу молочних і борошняних.
В другій половині зими в корів, кіз, овець з’являлося потомство - телята, козенята, ягнята. Природно, більшали і надої молока - його тепер вистачало і тваринам, і людям.
Крім того, морози вже були не такими лютими, усе вище піднімалося сонечко, приємно пахли бруньки в садах....
Людям дуже хотілося скоріше провести зиму й зустріти довгоочікувану весну. Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду —ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за це сонце, славили його, пекли млинці — круглі, рум’яні, червонуваті (якщо були зроблені з житнього борошна), які дуже нагадували сонячний диск. До млинців готували олію, сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки і візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято.
Кінець зими. Дні стають довгими і світлими, а сонце - яскравим. Саме в цей час влаштовували гуляння - Масляну. Головне пригощання свята – це млинці. Це стародавній язичницький символ повернення до людей сонця і тепла. І сьогодні ми пропонуємо вам перенестись в ті далекі часи, коли люди поклонялися сонцю, як єдиному символу, що допомагало жити, працювати, народжувати дітей та відпочивати.
У масляний тиждень прийнято багато ходити в гості і запрошувати гостей до себе, веселитися і гуляти. Є така прикмета: якщо людина проживе масницю нудно і не приготує жодного млинця, то весь рік його чекає невдача і безгрошів’я.
Кожен день Масляної має свою власну назву і ритуальне значення.
Історія цього свята говорить нам про те, що воно зародилося ще в стародавній слов'янській язичницькій культурі. Люди здавна на Масляну випікали млинці, як символ тепла, сонця, перемоги весни над зимою. Символом останнього також було спалювання опудала Зими.
Походження Масниці
Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.
Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.
Святкування Масляної завжди супроводжувалось народними гуляннями, тому і ми з вами не будемо відставати від них. Тож, починаємо!
1 ведучий.Так, перший день тижня іменують «Зустріч».
Розпочинали приготування млинців. Перший заведено віддавати убогим, щоб вони згадали душі покійних родичів. У цей день ходили один до одного в гості, особливо важливо було навідатися до сватів. За стародавнім повір'ям, хто в домі залишиться, той поховає своє господарство. На святковий стіл зазвичай ставили млинці, різноманітні пироги і оладки, рибу. Господині в Зустріч тільки розпочинали свято, тому столи були більш скупі на страви.
Крім того, у понеділок починали робити опудало Масляної. В перший її день діти ходили по домівках і просили старий одяг. З нього вони збирали гору ганчір’я і підпалювали його, виходило традиційне вогнище «маслянка».
Зустріччю відкривали зимові гуляння із традиційним катанням із крижаних гірок і спорудженням снігових замків. Зустріч вважалася підготовчою і найбільш скромною відносно народних веселощів та закінчувалась до вечора.
Також за першим спеченим на масляний тиждень млинцем судили про те, чого очікувати протягом року, до наступної Масниці:
- якщо млинець легко перекинувся - цього року слід чекати заміжжя; - якщо млинець прилип до сковорідки - ще 3 роки в батьківській хаті сидіти; - рівні краї млинця - заміжжя щасливим буде; - краї нерівні, рвані - задуматися треба, за кого заміж збираєтеся; - якщо в середині припікся, то чоловік буде вірним, а якщо збоку - на інших задивлятися стане; - скільки дірочок у млинці - стільки дітей по лавках; - гарний, рум'яний млинець - до здоров'я, а блідий - до хвороб.
Люди їли багато млинців на Масляну та шуткували, немало склали прислів’їв з цієї теми.
-А які прислів’я знаєте ви?
(Не життя, буття, а Масляна; Не все котові Масниця, буде й Великий піст; Масляна сім днів гуляє; Масляна объедуха, грошима приберуха; У прощений день, як на Великдень, всі цілуються; Це Масляна йде блін та мед несе; На горах покататися, в млинцях повалятися; Віддамо шанування на сирній неділі.)
2 ведучий. Вівторок масляної неділі в народі прозвали «Загравання».
У другий день Масляної не передбачалося гучних гулянь. Усі дії зводилися до сватання наречених. Цього дня хлопці виглядали наречених, а дівчата - суджених..У цей день незаміжні дівчата можуть влаштовувати так звані оглядини. Женихи приходили на вечерю, на якій їх пригощали млинцями та коржиками. Вважалося, що саме Масляна сприяє укладенню найміцніших союзів. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив'язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені несли з собою з дому всі хвороби, негаразди і нещастя. За старими повір'ями, якщо в цей день не з'їхати на санях з гірки, то можна "образити" Масляну.
Учасники діляться на 2 команди. Хто кого переспіває.
3 ведучий. Середа звалася «Ласункою».
Третій день Масниці славиться «тещиними млинцями», коли матір дружини запрошує зятя і годує його млинцями. Стіл намагалися накрити якомога багатшим, показати у такий спосіб своє ставлення до зятя. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці з солоною начинкою, значить, він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно ставитиметься до своєї дружини. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, неледачий і працьовитий. Також кличуть у гості всіх бажаючих і пригощають їх. Вважається, що кожна господиня повинна мати свій власний секретний рецепт млинців.
Оберти Присядки Великі стрибки Малі стрибки Голубці Тинки Дрібушки Вихиляси та інші спільні рухи Доріжки (припадання) Танцювальні біги Танцювальні кроки
4 ведучий. Четвер в народі здобув назву «Розгуляй».
Масляна в цей день набувала піку свого святкування. Не можна було шити і прясти. За старих часів гуляння в Розгул були настільки масштабними, що в цей день найчастіше скасовували всю роботу. Починалися масштабні веселощі з піснями і танцями. Усюди розводили багаття, через які необхідно було перестрибнути, очищаючи так свою душу. Святковий стіл робили більш різноманітним і пригощали не лише знайомих і рідню, а й випадкових перехожих. У церкві на Масляну традиційно проходила служба, присвячена Великому посту. Але саме в четвер служба не була такою популярною.
Жартівливі загадки.
1. За чим люди п'ють чай? (За столом) 2. На яке питання не можна відповісти «Так»? («Ти спиш?») 3. На якому дубі листя не росте? (На сухому) 4. Під яким кущем сидить заєць, коли йде дощ? (Під мокрим) 5. Коли можна воду носити в решеті? (Коли замерзне.) 6. Що у світі найшвидше? (Думка) 7. Що робить людина, коли вона не лежить, не сидить, не йде? (Стоїть) 8. Від чого качка пливе? (Від берега)
5 ведучий. В п'ятницю проходили «Тещині вечірки».
Коли були з’їдені млинці в тещі, призначали візит у відповідь. Теща навідувалася в п’ятницю вже в гості до зятя, де і відбувались основні урочистості. Чим багатше стіл він організовував, тим зять більше виявляв повагу до матері своєї дружини. Якщо дотримуватися цього ритуалу, то у тещі із зятем налагодяться стосунки, буде мир і взаєморозуміння.
Зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Причому "сервіс" у такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли вибоїстою дорогою, а лагідну і добру – прямою і рівною.
У цей день не можна було засиджуватися вдома, а слід було ходити по гостях. Тому акцент із масових гулянь переміщався на час із родичами.
Як молодим бував, то 40 вареників з’їдав,
а тепер хамелю - хамелю
і насилу 50 умелю.. !
Оці ще з'їм, та після ще сім,
та ще полежу, та ще стільки змережу,
подивлюсь на сволок, та ще сорок,
а не полегшає - значить п о р о б л е н о…
Бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ.
Ворона проворонила вороненя.
Коваль кулю кував, кував і перековував.
Не турбуйте курку – клює курка крупку.
Босий хлопець сіно косить. Роса росить ноги босі.
6 ведучий. Субота – «Посиденьки зовиці».
Масляна в цей день вважалася найбільш скромною. Веселощі затихали, а люди перебували або вдома, або в гостях. Бажано було провідати своїх родичів. Молода дружина цим вечором повинна покликати до себе сестру чоловіка (зовицю), пригостити її смачними млинцями і обов'язково подарувати цінний подарунок. Свято слугувало приводом зайвий раз попліткувати і поворожити на долю.
Під час масляних веселощів було прийнято розповідати докучні казки.
Докучні казки.
— Чого, діду, плачеш?
— Мишка вкусила.
— А де ж тая мишка?
— Під пічку побігла.
— А де ж тая пічка?
— Водою залило.
— А де ж тая вода?
— Воли попили.
— А де ж тії воли?
— Вовки поїли.
— А де ж тії вовки?
— У ліс побігли.
— А де той ліс?
— Огонь попалив.
— А де ж той огонь?
— Річка залила.
— А де ж тая річка?
— Воли попили.
— А де ж тії воли?
— Вовки поїли...
* * *
Був собі дід та баба,
А в них — садок,
А за садком — ставок,
А в ставку — рак,
А хто хоче байки,
Той — дивак!
Був собі дід та баба,
А в них — садок...
Досить вам нас докучати, треба Масляну величати!
7 ведучий. Неділя – Проводи або «Прощена неділя».
У цей день Масляна завершувалась. Люди наряджали вози з кіньми і масово йшли на головну площу за масляним опудалом, де весело і водночас із сумом прощалися з Масляною і спалювали опудало. Вважається, що у вогні разом із зимою згорають наші минулі образи і невдоволення.
Просили вибачення у всіх рідних та знайомих за минулі образи, очищаючись від гріхів. Ритуал спалення Масляної можна проводити, загадавши ляльці щось погане, що ви хочете залишити в році, що минає. Для цього перед спаленням до її руки прив’язують стрічку з бажанням. Але якщо ви задумали щось на майбутнє, ляльку-Масляну потрібно зберігати біля входу в будинок. Вона буде оберегом і символом достатку.
А їжа, що залишилася після свята, або спалювалась з опудалом, або викидалась. Після обіду свято закруглялось, а люди готувалися до церковної служби.
А потім слідував Великий Піст — і про гучні гуляння, веселощі і розваги доводилося забувати.
Що не можна робити на Масляну
Звичайно, як і на будь-які інші свята, на Масляну були і свої заборони. Стосувалися вони не лише їжі або роботи, але і поведінки.
1. На Масляну не можна їсти м'ясні продукти, а от рибу їсти можна.
2. Як і в будь-яке велике свято, не можна злитися, лихословити і лаятися, адже вже триває підготовка до Великого посту.
3. Вважалося, що на це свято і напередодні Великого посту треба як слід прибирати своє житло. Тому не можна було не прибирати свій будинок.
4. Наші предки працювали в понеділок, вівторок і середу, а от з четверга по неділю діяла заборона на багато видів робіт. Виняток - життєво важливі професії, готування, прибирання і догляд за худобою.
5. Обов'язкова традиція Масляної - гостювання. Ігнорування цього звичаю вважалося забороненим. Не можна було цей тиждень проводити вдома, ігноруючи спільні забави.
Масляничні звичаї своїх предків ми успадкували. Тепер залишилося їх зберегти і передати своїм дітям. А тому запрошуємо усіх відсвяткувати свято Масляної за древніми обрядами та разом відроджувати та популяризувати традиції та культуру нашого славетного народу – нащадків князів київських!
А поки піст не настав, запрошуємо вас покуштувати млинців рум’яних. Всім бажаємо спілкування приємного!
14 894
2 446 
