Матеріал для проведення уроку з теми
« О. Турянський «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності. Ідея перемоги духу над матерією».
Рік написання: 1917 (1917-1921)
Місце написання: італійський острів Ельба, табір для військовополонених.
Основа твору: автобіографічна. (Оглядівський – сам автор; прізвище утворене, мабуть, від назви його рідного села Оглядів)
Рік виходу в світ: 1921
Місто, в якому була видана повість: Відень
Роки, змальовані в творі: Перша світова війна.
Жанр: ативоєнна психологічна лірична повість-поема (поема в прозі); повість, ліричний роман (деякі літературознавці)
Тема: події Першої світової війни, перебування в полоні.
Ідея: пацифістське ставлення до війни; протест проти жахіття війни, осудження кровопролиття, яке вона принесла Європі, протест проти смерті невинних людей.
Гуманістична ідея, яка проймає твір: «Любов до життя і його вищих цінностей переможе смерть».
Основна думка твору: засудження війни й мілітаризму, утвердження нездоланності людського духу, сили розуму й волі до життя.
Особливість композиції:
фрагментарна;
розповідь ведеться від І особи (оповідача, ліричного героя);
наявність композитційного обрамлення: твір починається і завершується думкою-реквіємом про померлих побратимів.
Фрагменти композиці: Шлях смерті, Танець смерті, Країна сонця, Різдвяні свята, Пісня вічності, Мандрівка мерців.
Особливості сюжету: однолінійний, концентричний (події ровиваються в причиново-наслідкових зв’язках).
Сюжтні елементи:
Експозиція: переднє слово.
Зав’язка: убивство конвоїра, втеча семи бранців.
Розвиток дії: спроби вижити в горах.
Кульмінація: танок біля багаття.
Розв’язка: смерть п’яти бранців, порятунок Оглядівського.
Форма: майже кожне нове речення, обрамлене поетичною ритмізованою прозою, починається з абзацу й має вигляд віршованих рядків. До того ж ціла лавина пунктирних ліній створює своєрідне ліричне мереживо тексту, зв’язуючи фрагменти думок, спогадів, реальності й марення героїв у психологічне полотно оповіді. Ті крапки-пунктири – біль, прихований у мовчанні, коли, здається, наступний звук вщерть переповнить чашу людського терпіння.
Персонажі: сім полонених: Добровський, Сабо, Штранцінґер – головні; Бояні, Ніколич, Пшилуський – другорядні; ліричний герой (Оглядівський).
Стиль, яким написаний твір: експресіонізм.
Гуманістичні цінності, що утверджуються у творі: патріотизм, толерантність, уболівання за долю світу, братерство, любов, взаємодопомога, бажання вижити, віра в силу любові сім’ї.
Кіномистецтво: за мотивами повісті в 1989 р. знято однойменний художній фільм (режисер Ярослав Лупій).
Афористичність твору:
«Хто боровся, скутий тьмою, тому сонце – мрія мрій».
«Оця скрипка – це його очі».
«Люди для нас гірше вовків».
«Не тікайте від сонця! Не ховайтеся в тіні!»
«Є сонце в житті».
«Самітня людина ніколи не може бути щаслива»
Оцінка твору: «Це наймогутніша з відомих мені картин на тлі світової катастрофи не тільки в нашій, а й цілій європейській літературі», - Петро Карманський, поет, знавець літератури;
Дмитро Загул помітив у поетиці «Поза межами болю» рідкісний вияв творчої енергії, а О. Турянського вважав «найбільшим речником сучасного Болю».
Гра «Так чи ні?» за повістю «Поза межами болю»
№ з/п | Запитання | Так | Ні |
1 | Твір уперше вийшов у Європі. (Відень) | + | |
2 | Жанр твору: антивоєнна психологічна лірична повість-поема. | + | |
3 | Основа твору автобіографічна. (Оглядівський – сам автор; прізвище утворене, мабуть, від назви його рідного села Оглядів) | + | |
4 | Твір написаний у стилі неоромантизму. (експресіонізму) | | - |
5 | У творі змальовані події Великої Вітчизняної війни. (Перша світова) | | - |
6 | Ідея: пацифістське ставлення до війни. | + | |
7 | За мотивами повісті знято однойменний художній фільм. (1989 р., режисер Ярослав Лупій). | + | |
8 | Розповідь ведеться від ІІІ-ої особи. (І-ої) | | - |
9 | Сюжет однолінійний. | + | |
10 | Добровський, Сабо, Штранцінґер – головні герої. | + | |
11 | Танок біля багаття – це розвиток дії. (кульманація) | | - |
12 | Убивство конвоїра, втеча семи бранців – це експозиція твору. (зав’язка) | | - |
13 | Шлях смерті, Танець смерті, Мандрівка мерців – фрагменти композиції. | + | |
14 | Виснажені полонені не їли два тижні. (десять днів) | | - |
15 | Бояні і Ніколич – серби. | + | |
16 | Оглядівський і Добровський – українці. | + | |
17 | Пропозицію канібалізма запропонував Сабо. | + | |
18 | Бояні – сліпий скрипаль. (Штранцінгер). | | - |
19 | «Прокляте те життя, у котрому слабкий мусить згинути, щоб дужчий міг жити», - так говорить Добровський. | + | |
20 | Зі стану марення персонажа виводить сонце – як символ життя. (українське слово) | | - |
21 | На національному грунті серед полонених виникають непорозуміння. | | - |
22 | Золоті колосся й синє небо – це кольори, які переважають у картинах передсмертних видінь Оглядовського. | + | |
23 | «Сентиментальність – смерть», – говорить Сабо. | + | |
24 | Оглядівського спасає Василь Романишин. | + | |
| | | |
ТЕСТ
за повістю-поемою О. Турянського «Поза межами болю»
І варіант
1.Кому присвятив повість – поему автор?
А) своїм друзям;
Б) війні;
В) дружині та синові;
Г) владі.
2. Яке слово повторюють тремтячі уста жахливих подоб людей,
що блукають в албанських безвістях?
А) смерть;
б) їсти;
В) люди;
Г) Бог
3 Що робили сербські вартівники з тими, хто падав на шляху?
А) били;
Б) примушували повзти;
В) вбивали;
Г) давали на поталу іншим.
4. Жанр твору
А) пригодницький роман;
Б) психологічна лірична повість-поема;
В) новела;
Г) історична повість
ІІ варіант
5. Хто з друзів добровільно погодився вмерти заради інших?
А) Сабо;
Б) Штранцінгер;
В) Пшилуський;
Г)Бояні.
6. Що придумали герої, щоб зігрітись та вибрати того, хто першим помре?
А) розпалити вогнище;
Б) засипати себе снігом;
В) знайти ведмежий барліг;
Г) бігати й скакати довкола корча.
7. Що просив Бояні перед смертю?
А) передати матері, що він помер у теплій хаті на білій постелі;
Б) передати, що він до кінця залишився чоловіком;
В) передати, що він не зрадив Батьківщину;
Г) щоб товариші з’їли його труп та врятувалися від голоду й холоду.
8. Хто врятував оповідача від участі його друзів?
А) сербські лікарі;
Б) Василь Романишин;
В) Шранцінгер;
Г) дружина
ІІІ варіант
1. На яке свято додому у мріях потрапив Оглядівський?
А) Великдень
Б) Святий вечір
В) Новий рік
Г) Водохреща
2. Як вчинив Оглядівський, коли знайшов у своїх «обдертих латах… пожовклу кістку цукру»?
А) з’їв таємно сам
Б) викинув геть, щоб нікого не дратувати
В) переховав
Г) поділив на всіх
3. У якийсь момент із потужного життєвого інстинкту товариства виникла думка:
А) смерть від голоду
Б) смерть від холоду
В) про канібалізм
Г) про порятунок
4. Яке слово пропущено у цитаті: «Здавалося, що … сліпого співала пісню вічності, і пісня прощалася з життям і словами промовляла та ридала»?
А) думка
Б) скрипка
В) смерть
Г) пам’ять
ІV варіант
1. Кому з полонених весь час видиться дружина з сином?
А) Добровському
Б) Ніколичу
В) Сабо
Г) Оглядівському
2. Кому присвячено твір?
А) батькам
Б) дружині
В) другові-рятівникові
Г) дружині й синові
3. На якій місцевості відбуваються події?
А) на широкому полі
Б) у глибокій безодні
В) на засніженому березі моря
Г) на високому хребті албанських гір
4. Скільки днів не їли полонені?
А) 15
Б) 5
В) 7
Г) 10
V варіант
1. Щоб не вмерти в немочі від сербської кулі, багато полонених
А) тікають
Б) не йдуть далі
В) кидаються в безодню
Г) просять про помилування
2. Яку пораду дав Сабо, щоб не «згинути від морозу», доки розпалять вогонь?
А) всім голосно співати
Б) тісно сісти і зігрівати один одного
В) розпалювати шматки одягу
Г) бігати і скакати довкола корча
3. Хто показував товаришам «елеганцію і граціозність танцю»?
А) Бояні
Б) Сабо
В) Штранцінгер
Г) Добровський
4. Кому належать слова: «Хотів би я розбити скам’яніле небо і скинути всіх богів у цю безодню. Хай би вони самі відчули й пізнали бездонну глибінь людського страждання! Тоді боги стали б людьми, а люди братами»?
А) Бояні
Б) Сабо
В) Штранцінгеру
Г) Добровському
VІ варіант
1. Кому належать слова: «Сину, мій сину маленький! Молися, сину, молися за батька!»
А) Добровському
Б) Оглядівському
В) Пшилуському
Г) Ніколичу
2. Хто уявно прийшов до Бояні в останні хвилини його життя?
А) дружина
Б) син
В) мати
Г) батько
3. Кому належать слова: «Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дужчий міг жити»?
А) Добровському
Б) Оглядівському
В) Пшилуському
Г) Бояні
4. Від чого «давно забуте життя починає струєю литися» в жилах полонених, приречених до загибелі?
А) від спогадів
Б) від пісні Штранцінгера
В) від «палахкотіючого вогню»
Г) від сонця
Ключ.
І в. 1-В , 2-А, 3-В, 4-Б,
ІІ в. 1-Б, 2 -Г, 3 -А, 4 -А.
ІІІ в. 1 –Б, 2-Г, 3-В, 4-Б.
ІV в. 1- Г, 2- Г, 3- Г, 4- Г.
V в. 1-В, 2- Г, 3- Г, 4-Г.
VI в. 1-Б, 2- В, 3- А, 4- В.
11