Методы и приёмы развития интеллектуальных, познавательных, творческих способностей учащихся на уроках немецкого языка ( из опыта работы)

Донецький навчально-виховний комплекс «Гармония»

Методи та прийоми розвитку

інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів

у НВП з німецької мови

Виступ на педчитанні

Бабцевої Н.В, учителя німецької мови

м. Донецьк

Бабцева Ніна Вадимівна

УВК «ГАРМОНИЯ» м. ДОНЕЦЬК

Методи та прийоми розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів у НВП

з німецької мови

Сфера освіти повинна стати джерелом соціальної і культурної ініціативи, джерелом активності і творчої еволюції мислення і діяльності

Петро Щедровицький

Останні політичні події принципово змінили думки та погляди багатьох педагогів, учнів, людей стосовно сучасної парадигми освіти. Надзвичайно важливо, що поступово в шкільному середовищі поширюється мода (хоча звучить це й не зовсім конкретно) на інтелект, знання іноземної мови або іноземних мов, усебічний розвиток, широкий спектр інтересів, врешті – на здоровий спосіб життя.

Сьогодні в анкеті на запитання „Якими іноземними мовами володієте?” немає уточнення „зі словником” – ти або досконало володієш мовою, або твої сумнівні знання нікого не влаштовують. Такі реалії сьогодення – настає час професіоналів і все більше школярів не лише переконується в цьому, а й прагнуть стати такими.

Інноваційний освітній простір ХХІ століття визначатимуть особистісно зорієнтоване навчання, проектні, ігрові технології озброюватимуть учнів п’ятьма ключовими компетенціями, які Рада Європи визначила як стрижневі для ХХІ століття.

Школа повинна створити можливості для розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів, навчити мислити незалежно, критично, альтернативно, максимально використовувати можливості навчальної і позакласної, позашкільної діяльності, яка забезпечить учням виховання компетентності, впевненості у собі під час розв’язання життєвих проблем.

Велику відповідальність за ці завдання несе НВП з іноземної мови. Однак на сьогоднішній день очевидно, що без знання основних принципів психології це вирішити дуже важко. Учитель не зможе адаптуватися до шкільного середовища, доки не витратить чимало часу й зусиль на те, щоб довідатися як можна оптимально використовувати і розвивати можливості кожної дитини і як з ними (учнями) взагалі можна порозумітися.

Знання вчителя про рівень інтелектуального розвитку та вміння застосовувати й використовувати ці знання в продуктивному напрямі – це одна з основних вимог до забезпечення процесу цілісного розвитку учня, котрий прийшов до школи.

Тому справжній учитель – це, передусім – освічений психолог, психолог – учений. Інтелектуально-пізнавальна сфера особистості обіймає такі пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, увагу, пам’ять, мислення, уяву.

Знаючи, які діти за типами сприймання („візуал”, „аудіал”, „кінестетик”), переробки і запам’ятовування інформації, як вони по-різному оволодівають знаннями, вчаться читати, вчитель може вибудовувати ефективні стратегії навчання.

Т ому на уроці я пропоную (особливо у молодих класах: 5,6,7) якомога більше різноманітного наочного матеріалу – за формою, кольором, пропоную деформовані тексти, тексти для доповнення, картки зі словами, вправи: „Читання рядка з прикритою нижньою (або верхньою половиною)”, „Пошук у тексті декількох слів”, „Пошук речень у тексті для опису малюнків”, „Пошук слів, які мають схожу вимову ”, „Доповнити або почати речення з опорою на текст”, „Підбір ключових слів, виразів для оповідання”, „Вибрати серед поданих слів те, яке відповідає на запитання „Was” або„Wer”„Намалюй слова” „ тощо. Ці вправи мають на меті закріпити в пам’яті дитини цілісний образ літер, слів, речень, швидко сприймати одразу декілька слів, формувати ігрову мотивацію, словесну-логічну пам’ять, її обсяг.

На засвоєння мов впливає рівень розумового розвитку дитини, його пам’яті. Пам’ять удосконалюється в процесі вікового розвитку. Цей процес тимчасово затримується лише перед досягненням статевої зрілості.

Значення слів має великий вплив на легкість запам’ятовування, обсяг різних видів пам’яті різний – найбільш розвинена в учнів пам’ять на предмети й слова, які відображають емоційні поняття. Метою уроку іноземної мови є розвиток у школярів механічної, логічної, мимовільної, довільної пам’яті. На уроках я використовував різноманітні прийоми заучування:

1. механічне дослівне – багатократне повторення (працює механічна пам’ять) римувань, скоромовок, прислів’їв, віршів, мікро-текстів;

1. логічний переказ, який включає: систематизацію, визначення головних логічних компонентів інформації, переказ своїми словами, працює логічна (смислова) пам’ять. Однак не можна залишити учня напризволяще. Перед тим, як надати учневі самостійність, я намагаюсь навчити його вчитись. Для цього є пам’ятки „Як переказати текст”, „Як запам’ятати інформацію” тощо;

1. образні прийоми запам’ятовування: опорні схеми, картинки, яскраві малюнки (образи);

1. ритмізація – переклад інформації у вірші, пісеньки;

1. запам’ятовування довгих термінів за допомогою співзвучних слів (російські, українські, англійські слова): Philosophie, marschieren;

1. знаходження яскравих образів, картинок, які за „методом зв’язку” сполучаються з інформацією, яку треба запам’ятати;

1. Метод Цицерона (ви обходите свою кімнату, розставте все за маршрутом вашої прогулянки);

1. Метод тренування зорової пам’яті – метод Айвазовського (при опису малюнка, предмета);

1. запам’ятовування слів складанням їх у розповідь.

Треба пам’ятати, що нетривала пам’ять обмежена за обсягом: в НП вміщується в середньому 72 об’єктів (слів). Це магічна формула пам’яті людини за малюнком.

На уроках я допомагаю учням використовувати продуктивні способи довільного запам’ятовування: переказ х використанням готового плану, питань до тексту, смислове групування матеріалу тощо.

У процесі ускладнення навчання й розвитку інтелектуальних здібностей, діти трансформують текст, діалоги, інший граматичний матеріал, полегшуючи його запам’ятовування і відтворення. Діти свідомо використовують мнемонічні прийоми (прийоми для ефективного запам’ятовування і відтворення інформації).

Умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань. Інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування, тому я намагаюся наблизити навчальну ситуацію на уроці до умов сучасного життя, соціалізації учнів.

Розвиток пам’яті нерозривно пов’язаний із вихованням самої особистості. Перш за все треба виховувати позитивні мотиви навчання та праці, любов до знань, зацікавленість у результатах власної діяльності, почуття відповідальності за виконання своїх обов’язків. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвитку доброї пам’яті. Інтерес, зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам’ятовуванню.

Слабка пам’ять не існує автономно. Це не що інше, як слабка увага і розсіяна спостережливість. Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички концентрації думки спеціальними вправами: наприклад, я використовую такі завдання:

• опишіть за пам’яттю риси добре знайомої людини. Спостерігаючи за цією людиною під час зустрічі, уточніть не помічені вами риси її обличчя (тема „Зовнішність”);

• подивіться на предмети в класі/у кімнаті, потім за пам’яттю скажіть, які вони, де знаходяться (тема „У класній кімнаті”, „У квартирі”)

• розглянь малюнок, потім зроби опис за пам’яттю (будь-яка тема);

• прослухайте речення (фразу), спробуйте його/її відтворити вголос;

• це робота над маленькими віршами, прислів’ями тощо.

Такі вправи зміцнюють пам’ять. Необхідною умовою є також розуміння матеріалу, утворення смислових зв’язків. Незрозумілий текст, вправа, вірш тощо не викликає інтересу й гірше запам’ятовуються. Тому я намагаюся зробити матеріал зрозумілим і привабливим. Допомагають запам’ятовувати й прийоми аналізу матеріалу:

• складання плану;

• порівняння з українською, російською мовами;

• класифікація;

• групування;

• систематизація.

Використовую для цього завдання та ігри індивідуального спрямування, які розвивають особистість учня, дають змогу випробувати свої сили, знання, стимулюють постійне прагнення до самоствердження в колективі:

• ігри в ланцюжок;

• ігри на словотворення;

• елементи Mind Мap Methodik;

• гра „камок”;

• індивідуальні проекти або міні-проекти з анотаціями 2-3 учнів на різні теми: „Donezk ist meine Heimatstadt”, „Mein Schulleben“, „Bekannte Deutschen“, „Meine Freizeit und Hobbys“ тощо.

Крім залучення логіки й розуміння така робота дає змогу привернути увагу до матеріалу, краще усвідомити та засвоїти його.

Важливою умовою розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів є сприятливий психологічний стан як для засвоєння нового матеріалу, так і для його повторення і систематизації. Всім відомо, що погано сприймає матеріал людина стомлена, роздратована, пригнічена.

Тому я всіляко заохочую діяльність учнів, переконуючи їх в необхідності свідомого засвоєння матеріалу, знань, які знадобляться їм у майбутньому, стимулюю їхню мотивацію, створюю ситуацію успіху.

Широко використовую парну, групову роботу, рольові ігри, які сприяють спілкуванню, розвивають навички співпраці, виховують почуття товариськості, прагнення не підвести друзів, бути надійним партнером. Залежно від завдання формую групи з однаковим рівнем знань, і кожна група отримує диференційоване завдання або х різним рівнем знань за умови, що в кожній з таких груп буде свій лідер – учень, який має добрі знання з німецької мови.

Пам’ятаючи про те, що мислення – це соціально обумовлений нерозривно пов’язаний з мовленням психологічний процес пошуків і відкриття істотно нового, пропоную учням навчальні завдання на розвиток аналогічного, синтетичного, творчого мислення. Цьому сприяють різні форми роботи:

• „Коло ідей” („Kreis der Ideen”). Метою такої гри є складання переліку ідей, пропозицій, залучення всіх учнів до обговорення питання, доки вичерпуються всі ідеї;

• „Мікрофон” („Mikrofon”). Гра дає змогу кожному учню сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлювати свою думку. Наприклад: таким чином можна переказувати тексти, робити повідомлення або опитування думки з теми („Das Glück. Was bedeutet es für dich?” „Die Freundschaft. Was verstehst du unter diesem Begriff?“), організувати розрядки (щоб зарядитися знову): „Wann bist du glücklich?”, „Wofür schätzt du deine Freunde?“, „Bist du selbst ein richtiger Freund?“, „Wie kann ein guter Mann sein?“ тощо.

• Мозковий штурм (Gehirnsturm). Це ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення, який спонукає виявляти свою творчість та уяву шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити кілька рішень щодо поставленої проблеми. Цей вид роботи використовую на уроках систематизації, узагальнення мовної і мовленнєвої компетенції учнів, підсумкових роботах з теми. (Наприклад: „Wie können wir zum Umweltschutz beitragen?”, „Was muss man machen, um ein guter Fachmann zu werden?“, „Ist Sport ein Hobbys oder eine Notwendigkeit?“ тощо).

• Експрес-опитування застосовую для розвитку в учнів мислення, уміння швидко орієнтуватися і робити повідомлення або висловлювати свою думку на основі вивченого матеріалу, тексту, під час діалогу, аудіо-тексту або завдань за зразком:

  • „Glücklich ist der Mann, der von seinem Hobby leben kann” (B.Shauw)

  • „Übung macht den Meister“

  • „Reisen kostet Geld, doch erkennt man die Welt“

  • „Du hast 100 € im Hof gefunden. Was wirst du machen?” тощо

• Пакування валізи (Kofferpacken).

Підготовчим етапом до усного чи письмового мовлення є асоціативні ігри (Assoziationspiele): „Wort-Igel“, „Wortsonne“, „Wortspinne“, словникові ігри (Wortspiele): „Rate mal“, „Wortpuzzle“, „Wortfeld“, „Wortschlange“, „Wortdomino“ тощо.

Для розвитку інтуїції, фантазії, мовної компетенції застосовую креатині вправи: різноманітні тести Lesetest, Grammatiktest, Hörverstehen.

Я завжди пам’ятаю, що найбільш загальні ознаки творчого мислення (а звідси розвиток творчих здібностей), за вченими П.Торренсом, Дж.Білфордом, в результаті є наявність новизни, оригінальність, уміння комбінувати, уміння синтезувати, уміння шукати, ставити і розв’язувати проблему, мотиваційна спрямованість особистості на здобуття нових знань, готовність до реалізації творчого потенціалу.

Для ефективного та оптимального засвоєння мовного матеріалу, історії, географії, традицій, для інтелектуального розвитку учнів я проводжу на уроці інтелектуальні ігри „Чи знаєш ти країну, мову якої вивчаєш?”, „Чи знаєш ти географію (історію, культуру) німецькомовних країн?”, проводжу комбіновані уроки (рос. мова, англ. мова, нім. мови) з темю „H.Heine, sein Leben und Schaffen”, „В.Гете и Ф.Шиллер – видатні німецькі класики”. У процесі підготовки до таких уроків і я, і учні творчо працюють, готують міні-проекти у групах, добирають додатковий матеріал, порівнюють творчість письменників. У класах з достатнім рівнем знань даю учням більше матеріалу, ніж потрібно за програмою. Потрібною була підготовка до інтегрованого уроку (рос. мова, англ. мова, нім. мова; 8-й клас) з теми „Im gesunder Körper – gesunder Geist”, до якої учні готували індивідуальні, парні, групові проекти з теми. Цікаві також уроки-екскурсії та др...

Таким чином, з метою розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів, розвитку інтересу до вивчення німецької мови потрібно застосовувати інноваційні технології, але в жодному разі не перевантажувати ними уроки.

Уроки проводжу в швидкому темпі. Це дає можливість опрацювати більше матеріалу, використати заощаджений час для країнознавчої інформації, додаткового матеріалу і не дає учням можливості нудьгувати чи „відходити” від мовного середовища, дає змогу імпровізувати, займатися творчим пошуком та творчо працювати. Намагаюся дотримуватися ділового, емоційного стилю спілкування на основі спільної діяльності. Уроки веду німецькою мовою. У випадку нерозуміння допомагаю учням жестами, мімікою, іноді переклад рідною мовою.

У процесі викладання іноземних мов, на мою думку, варті найбільше уваги технології, засновані на особистісно-зорієнтованому навчання:

• розвивальне навчання;

• інтерактивне навчання;

• критичне навчання;

• проектна робота.

Використання елементів, прийомів цих технологій сприяє виконанню поставлених перед сучасною школою завдань, реалізації особистісних якостей учнів – творчих, когнітивних, пізновальних и сприяють соціалізації учнів.