Методические рекомендации по использованию игровых технологий обучения при подготовке строителей

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА НАУКИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ № 40

«Методичні рекомендації

з використання ігрових технологій навчання

при підготовці будівельників»

Розробив: старший майстер,

викладач вищої категорії

старший викладач

Шишкіна Л.М.

Алчевськ , 2013 р.

АННОТАЦІЯ

Рекомендації розглядають умови застосування інноваційних методів навчання( ігрових технологій) професійно – технічними навчальними закладами під час професійної підготовки. Висвітлено організацію роботи учнів в малих групах, функції педагога та методичні аспекти інноваційного навчання, приведено їх класифікацію. Рекомендації складені на основі багаторічної роботи з учнями за допомогою методики рольових ігор і містять не тільки методичні вказівки з підготовки та проведення рольових ігор, але і приклади проведення рольової та ділової гри на практиці під час професійної підготовки електрозварників та мулярів.

Ігрові технології, описані у Рекомендаціях, впроваджені в навчально-виховний процес Вищого професійного училища № 40 м. Алчевська. Матеріал роботи розрахований на викладачів та майстрів виробничого навчання ПТНЗ і може бути використаний при підготовці фахівців не тільки будівельної, але й других галузей промисловості.

Запропоновані методичні розробки нададуть практичну допомогу викладачам і майстрам виробничого навчання в подальшій самостійній розробці і впровадженні ігрових технологій в навчальний процес.

ВСТУП

«Міняти педагогічні орієнтири –

це саме важке і саме необхідне,

що доводиться робити сьогодні».

В.А. Караковський

Основні тенденції розвитку світової цивілізації виявляють усе більшу значимість людини як активного суб’єкту формування свого власного «я». Одним із стратегічних завдань щодо реформування основних засад розвитку вітчизняної школи, згідно з Державною національною програмою «Освіта» проголошено «формування освіченої творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я.

Реалізація цього завдання має здійснюватися на підставі нової, орієнтованої на розвиток особистості гуманної парадигми підготовки учнівської молоді з урахуванням основних компонентів виміру учня: потребнісно-мотиваційного, інформаційно–пізнавального, цілеутворюючого, операційно – результативного, емоційно – чуттєвого.

Провідну ідею гуманізації освіти можна визначити як орієнтацію її цілей, змісту, форм і методів як найповніше втілення в кожному учневі людської сутності, яка містить у собі можливість безперервного розвитку, її складовими якої є здатність до все більшого пізнання навколишнього світу і активного впливу на нього, до самопізнання і самовдосконалення, до осягнення багатств культури і здійснення творчих внесків у неї.

Кінцева мета особисто-орієнтованої гуманістичної освіти – «… не сформувати й навіть не виховувати, а знайти, підтримати, розвинути людину в людині, закласти в ній механізм самореалізації особистості», закласти в ній механізм успішної життєдіяльності особистості протягом професійного життя. На основі підприємницького підходу в освіті потрібно інтенсивно формувати в учнів «певні особистісні якості, вміння та навички, які б у майбутньому дозволили їм зайняти активну життєву позицію, сформувати новий тип поведінки, адекватний ринковим умовам. Це потребує перегляду, переоцінки всіх компонентів педагогічного процесу, в першу чергу на рівні навчальних закладів.

Сучасні соціально-економічні умови вимагають від молоді крім професійних знань і навичок, розвитку і активізації таких рис характеру, як підприємливості, гнучкості, здатності до саморозвитку, ініціативності, самостійності, комунікабельності, навичок роботи в команді.

Традиційні методи навчання та виховання базуються на провідній ролі педагога в навчальному процесі, тоді як учні відіграють здебільшого пасивну роль слухачів та виконавців завдань педагогів, що не забезпечує належну якість навчання. Тому гостро стоїть завдання створити систему педагогічної діяльності, яка б не тільки гарантувала належний рівень професійної підготовки, а й сприяла б розвитку ділових, підприємницьких рис учнів, надавала можливостей самостійного навчання та розвитку. Вирішення цього завдання має ґрунтуватися на ідеях гуманізації освіти, активного навчання, які досить докладно розроблені українськими дослідниками.

Економічні реформи, що відбуваються в країні, викликали значні зрушення й у професійній підготовці робітничих кадрів. Із впровадження ринкових відносин інтенсивно формується ринок праці. Сьогодні значно урізноманітнились вимоги роботодавців до кваліфікації та професійної компетентності робітників, а отже і до випускників професійних навчальних закладів. З огляду на зазначене зрозуміло, що в нових реаліях життя перед ПТО постають принципово нові завдання, які потребують докорінних змін. Усе більшого значення набуває необхідність розуміння ринку праці, прогнозування його розвитку, а також змістовної трансформації професійної підготовки.

Інноваційні методи і форми навчання завойовують сьогодні все більше визнання і використовуються у викладанні різних учбових предметів.

Інноваційні методи показують нові можливості, насамперед, з налагоджуванням міжособистої взаємодії шляхом зовнішнього діалогу в процесі засвоєння навчального матеріалу. Дійсно між учнями в групі виникають міжособистісні взаємовідносини; і від того, якими вони будуть, залежить успішність їх навчальної діяльності.

Уміла організація взаємодії учнів на основі навчального матеріалу може стати потужним чинником підвищення продуктивності навчальної діяльності в цілому.

Недарма, одна китайська притча говорить:

“Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю; дай зробити – і я зрозумію ”.

Ця фраза і є однією з цілей організації уроків за допомогою інноваційних форм і методів навчання і якої я намагаюсь додержуватись при підготовці до уроків.

Інноваційне навчання

При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати:

• активну участь учнів у процесі навчання;

• встановлення зворотного зв’язку в системі “педагог-учень”;

• можливість застосування набутих навичок і знань у реальних життєвих та навчальних ситуаціях;

• розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності, роботи в малих групах);

• мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;

• можливість отримання знання на груповому та індивідуальному рівнях.

У процесі навчання найбільш доцільне використання тих методів, при яких: в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці; учні прагнуть до активних дій, досягають успіху і мотивують власну поведінку; відпрацьовують моделі поведінки, необхідні для успішної професійної діяльності.

Цим вимогам найбільш відповідають інноваційні методи навчання .

Класифікація інноваційних методів навчання

Не імітаційні

імітаційні

• Проблемна лекція; • Семінар; • Бесіда; • Мозкова атака; • Дискусія; • Дебрифінг; • Майстерня; • Опитування експертів.		Неігрові:		Ігрові:
		• Вивчення конкретних ситуацій; • Вирішення виробничих завдань; • Імітаційні вправи.		• Імітаційний тренінг; • Ділова гра; • Рольова гра; • Ігрове проектування; • Груповий тренінг.

1. Правила організації інноваційного навчання.

Інноваційні методи передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

Правило перше. У роботу повинні бути залучені усі учні.

Правило друге. Активна участь учнів у роботі має заохочуватись.

Правило третє. Учні мають самостійно розробляти та використовувати правила роботи в малих групах.

Правило четверте. Учнів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота в малих групах.

Правило п’яте. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при використанні інноваційних методів, учні запам’ятовують:

• 80 % того, що висловили самі;

• 90 % того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей, як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

2. Ігрові технології навчання.

Ігри та ігрові методи використовують у своїй повсякденній практиці майже всі педагоги, адже гра дозволяє зацікавити учнів досліджуваним матеріалом, піднести знання в легшій і "ненав'язливою" формі. Справжні рекомендації, запропоновані вашій увазі, адресовані педагогам і складені на основі багаторічної роботи з учнями за допомогою методики рольових ігор. Спектр застосування ігрових методів вкрай широкий. У своїй роботі майстри виробничого навчання використовують рольові ігри та їх елементи в дуже різних проектах і заходах. Ці рекомендації містять не тільки методичні вказівки з підготовки та проведення рольових ігор, але і приклад проведення рольової гри на практиці. Я сподіваюся, що колеги візьмуть на озброєння мої ідеї і рецепти, і їх робота стане ще більш цікавою та плідною.

 Що таке гра?

Нам необхідно визначитися, що ми будемо розуміти під грою і ігровими методами. Строго кажучи, точного і всеосяжного визначення гри дати неможливо. Гра як культурне явище багато старше всіх наук і практично всіх форм мислення - з грою, як з людським життям: є багато принципово різних, але правильних і істинних уявлень про гру. Тому обмежимося вказівкою на кілька істотних, з нашої точки зору, ознак гри:

1. Гра відбувається окремо від всього іншого. Тобто гра обов'язково відокремлена від життя, від поточних повсякденних подій.

2. Гра обов'язково передбачає власну активність учасників гри. Тобто в грі людина діє не за завданням, не по інструкції, а тільки сам, на свій страх і ризик, за власним бажанням.

3. Гра - це значуща для її учасників дійство. Тобто, якщо виграш, вдала дія в грі для людини незначимо, то він і не грає.

4. Гра обов'язково передбачає наявність "ігрового" ("або іграшкової") виробництва. У грі повинно бути виробництво, яке не виробляє нічого значущого.

5. Гра обов'язково передбачає подвійність відносин гравців: є відносини ігрових персонажів (формальні чи "виробничі") і відносини людей, особистостей.

Таким чином, будемо розуміти під грою все, що відповідає п'яти наведеним вище умовам.

3. Освітній сенс ігор та ігрових методів.

З моєї точки зору, ігрові методи можуть бути застосовані в будь-якому навчанні. Але це думка, безумовно, упереджена. Тому обмежимося вказівкою на найбільш ефективні "точки" застосування ігор та ігрових методів.

Ігрові методи необхідні в рамках викладання предметів, що мають "практичну складову". Тобто, таких предметів, які, крім розвиненої теорії, включають в себе норми і процедури практичної дії. Я говорю не тільки про професійну підготовку, а й про загальноосвітню підготовку. Застосування ігрових методів у навчанні дає унікальну можливість набути досвіду дії до зіткнення з "справжньою" практикою (за умови, звичайно, якщо навчальна гра побудована коректно).

Ігрові методи необхідні в рамках виховної роботи. Вони дають можливість педагогу працювати з такою важливою складовою особистості учня як активність. Все-таки поки засоби і методи виховної роботи орієнтовані на пасивну, виконавську позицію учня. Учень з "надмірною активністю" найчастіше є небажаним, "поганим учнем". Гра в цьому випадку виступає як відносно безпечна для суспільства і найближчого оточення "простір активності". Але при цьому, незважаючи на "іграшковість" ігрових форм, дія і відповідальність за дію у грі "справжні". Негативна оцінка дій в грі (як з боку організаторів, так і з боку інших гравців) є одним з найсильніших засобів корекції поведінки.

Ігрові методи самі надають матеріал для організаційної та управлінської практики учнів. З досвіду роботи можна зробити висновок, що важливим елементом ігрових програм є включення найбільш активних і підготовлених гравців у роботу з організації та проведення гри. А проведення гри представляє собою досить складну управлінську задачу. Людина, яка провела вдалу гру, дуже багато чого набуває в плані особистого організаційно управлінського оснащення. І на відміну від інших професійних галузей практики включення в роботу з проведення гри є посильним завданням для учнів.

4. Короткий словник термінів.

Вступні вказівки

Сукупність інформації про гру і ігрову обстановку, яка надається гравцеві на початок гри. Фактично це пояснення гравцеві сенсу його ролі, можливостей його ролі, також надання гравцеві додаткової інформації про гру і ігрову обстановку, яку він повинен знати за задумом гри. Вступні вказівки бувають індивідуальними та груповими.

Завантаження

Роздача вступних вказівок гравцям. У більшості випадків це є початком гри, оскільки завдання майстра тут - "ввести" гравців у роль, зробити так, щоб правила та обмеження ролі були гравцем сприйняті. У цьому сенсі завантаження - не просто роздача інструкцій, а маленька гра, де майстер повинен створити у гравця відчуття таємниці, небезпеки, труднощі, з якими гравець зіткнеться в майбутній грі. Крім того, майстрові на завантаженні важливо "не сказати зайвого", не повідомити гравцеві щось таке, чого він не може знати згідно своєї ролі.

Зав'язка

Закладена в гру ситуація, потенційна точка взаємодії (як дружньої, так і конфліктної) гравців. Класичний приклад зав'язки - два претенденти на престол. Ігровий світ. Світ, в якому за задумом майстрів відбуваються ігрові події. Для успішної гри потрібна наявність, принаймні двох світів. Ігровий світ є підставою для завдання в грі певної групи ролей, що має свої внутрішні взаємини, і об'єднаних загальним ставленням до інших групувань ролей, до інших ігрових світів.

Ігрова розминка

Коротка за тривалістю гра (від декількох хвилин до однієї години). Застосовується в якості підготовки до великих ігор (для знайомства гравців з ігровим світом, відпрацювання найбільш складних моментів майбутньої гри) або як самостійне ігрове дійство, наприклад в рамках тривалого ігрового курсу. На розминках часто обходяться мінімумом реквізиту і костюмів, та й часу на детальне відіграш поведінки персонажа не вистачає, тому входження в роль відбувається неповне, "розминочне".

Ключові події гри

Ситуації, заради розігрування яких проводиться гра, кульмінація всіх ігрових подій. В якості ключової події гри виділяється щось таке, що, за задумом гри, обов'язково має відбутися. Якщо організатори гри мають задум, пов'язаний з проведенням розслідування, то в якості ключової події можна взяти судовий розгляд. Майстри мають, як правило, "аварійні варіанти" впливу на гру, якщо ключова подія під загрозою. Опис передбачуваного ходу гри включає основні події гри і різні лінії переходу від однієї події до іншої для різних груп гравців.

Майстер

Організатор гри, відповідальний за її проведення. Найчастіше для проведення гри потрібно організована роботи групи людей - майстерні групи. Майстри як правило знаходяться поза грою, мають чітко обумовлені знаки відмінності від гравців. У функції майстра на грі входить відстеження виконання правил, а також вирішення конфліктних і неоднозначних ситуацій, тому слово майстра на грі-закон.

Майстерний персонаж

Гравець, що виконує на грі певні дії за чіткими інструкціями майстрів. Строго кажучи, він не бере участі у грі, а служить її запуску або оформленню. Решта гравців можуть не знати про те, хто просто грає, а хто є майстерним персонажем. Іноді майстри самі на короткий час виходять в гру в ролі, щоб зробити якийсь вплив. Їх в такому випадку також прийнято називати майстерними персонажами.

Майстерне свавілля

Некоректне втручання майстрів у хід гри. Дія майстрів визнається майстерним свавіллям, якщо вона не обгрунтована "логікою" ігрового світу або правилами гри. Наприклад, якщо майстер без жодних на те підстав оголошує гравця "померлим" у грі. Майстерне свавілля допустиме лише при невиконанні гравцями правил гри.

Матеріал і зміст гри

Матеріал гри визначає антураж, оформлення гри: в яких костюмах будуть гравці, яку ігрову зброю і предмети будуть використані в грі і т.п. Матеріал гри фіксується в оргпроекті. Зміст гри визначає типи ігрових ситуацій. Зміст фіксується в оргпроекті гри у вигляді набору ключових для даної гри подій.

Організаційний проект (оргпроект) гри

Сукупність всіх документів та матеріалів, необхідних для проведення гри. Оргпроект включає: опис гри, сюжет гри, правила гри, опис полігону, повний пакет вступних, опис передбачуваного ходу гри і ключових ситуацій гри.

Позиція

Функція ролі в грі. Позиція передбачає виконання гравцем таких дій, які вимагають деяких практичних умінь, пов'язаних з певною професійною культурою. Взагалі, прийняття ролі не означає, що гравець "витягне", пов'язану з роллю позицію. У цьому, власне, і складається "випробування грою". У грі досить поширені ситуації, коли фактично главою ігрової держави є гравець в ролі королівського блазня.

Полігон

Місце проведення гри. Підготовка полігону полягає в завданні чітких меж ігрового простору, а також у приведенні у відповідність реальних місць і приміщень з віртуальними. Всі гравці перед грою повинні чітко уявляти межі полігону і знати "ігрову місцевість" (де що знаходиться "по грі") відповідно до своєї ролі. Часто в залежності від полігону ігри поділяються на "салонні" (гра в приміщенні) і "виїзні" (гра на місцевості).

Правила гри

Образно кажучи, це "закони", на основі яких вирішуються ігрові конфлікти. Правила регламентують умови - всі можливі в даній грі способи впливу гравців один на одного. Правила обов'язкові до виконання усіма гравцями, це єдине обов'язкова вимога в грі.

Роль

Сукупність правил і обмежень поведінки, які добровільно приймає на себе гравець. Обмеження ролі стосуються в основному ігрової поведінки. Але роль не накладає ніяких обмежень на вибір мети в грі і на дію.

Ситуація

Конфлікт у грі, який не має очевидних для учасників конфлікту шляхів вирішення. Складність у колективних діях або відносинах між людьми, яка не має однозначних шляхів подолання. Ситуації є, власне, те головне, заради якого робиться гра. В ігровій програмі, як правило, закладається зростання складності ігрових ситуацій від гри до гри. В ідеалі кожен гравець повинен зіткнутися в грі з новою, незнайомою для себе ситуацією. Ігрові ситуації, можливі й реалізовані способи їх дозволу є основним матеріалом. Післяігрове обговорення. У оргпроекті гри повинні бути зафіксовані передбачувані ситуації та їх учасники.

Сюжет гри

Віртуальна передісторія гри. Сюжет, по-перше, визначає, продовженням чого є дана гра, що було в ігровому світі, до початку гри. По-друге, сюжет визначає основні риси ігрових світів в даній грі. По-третє, сюжет визначає приблизний склад ролей, необхідних у даній грі. Сюжет гри, в більшості випадків відомий всім гравцям, але можливий варіант, коли різні групи гравців мають різні уявлення про сюжет.

5. Ділова гра.

Визначення: Одна з форм імітації конкретних ситуацій, передбачає організацію змагання між командами та розподіл ролей між учасниками.

Цілі:

• Відпрацювання функціональних та особистісних навичок;

• Прийняття рішень;

• Побудова команд;

Переваги:

• Наочність засобів і результатів навчання (особливо при вивченні сучасних технологій);

• Формування навичок комунікації;

• Відпрацювання практичних навичок, прийняття рішень;

• Стимулювання творчого мислення;

• Об’єктивна оцінка і зворотній зв'язок; Навчання в дії;

• Демонстрація взаємозв’язків між різними функціями і процесами організації;

• Розвиток особистісних навичок.

Обмеження:

• Вимагає інтенсивних зусиль по підготовці сценарію і проведенню. Ризик відхилення від цілей навчання.

6. Рольова гра.

Визначення: Метод навчання, при якому учні грають визначені ролі в неформальній, але реалістичній манері. Може носити структурований чи спонтанний характер.

Цілі:

• Вироблення стратегії дії у конкретних і стресових ситуаціях;

• Розвиток цільових поведінкових настанов;

• Розвиток навичок міжособистісного спілкування;

• Розвиток комунікативних навичок;

• Ілюстрація емоційного аспекту діяльності.

Переваги:

• Ефективність у відпрацюванні професійних дій, висвітлення складних конфліктних ситуацій;

• Закріплення засвоєння теоретичних концепцій;

• Прояснює особливості поведінки;

• Розвиває навички оперативного вирішення проблем;

• Навчання в дії;

• Драматичний, ігровий ефект сприяє кращому засвоєнню навчальному матеріалу;

• Ефективний спосіб зміни настанов і поглядів.

Обмеження:

• Необхідність якісної підготовки “акторів”;

• Необхідність ретельного планування сценарію і постановки гри;

• Ризик постановки штучної ситуації;

• Значні витрати часу на підготовку і проведення;

• Необхідність урахування особливостей характеру акторів.

 Рольова гра, крім обов'язкових для будь-якої гри ознак, включає ще дві вимоги:

1. У рольовій грі обов'язково передбачається наявність організатора гри (загальноприйнятий термін "майстер").

2. У рольовій грі основним механізмом "запуску" гри є "роль" - комплекс правил і обмежень, які приймає на себе людина, що бажає взяти участь у грі.

Образно кажучи, рольову гру можна порівняти з театральною виставою за п'єсою, в якій прописаний тільки перший акт, а все інше залишено на відкуп "акторам", як і що вони зіграють, то й вийде.

Висновок

На закінчення зазначу, що кращі задуми педагогів гинуть на іграх, не реалізувавшись, якщо в рольову структуру гри не вдалося включити гравців.

Методична розробка уроку виробничого навчання

на тему: «Мурування цегляних стовпів»

з професії: 7122 «Муляр»

кваліфікація: 3 – й розряд

Тема програми: Навчання безпечних прийомів і методів мурування за однорядною, багаторядною, трирядною

системою перев’язки швів. (54 год.)

Тема уроку: Мурування цегляних стовпів.

Мета уроку:

• Навчити прийомам мурування стовпів, закріпити прийоми, вміти вибрати раціональну технологію

виконання робіт.

• Розвивати аналітичне мислення і здатність приймати рішення.

• Формувати вміння працювати в колективі.

Тип уроку: комбінований

Форма організації навчальної діяльності: робота в малих групах.

Метод навчання: рольова гра «Виробнича нарада», дебрифінг.

Оцінювання: знання оцінюються загальною оцінкою на малу групу за 12 - бальною системою.

Дидактичне забезпечення: тест, завдання для груп, інструкції учасникам гри. Презентація нового матеріалу.

Матеріально – технічне забезпечення: цементний розчин, інструмент муляра (нормо – комплект).

Хід уроку:

І. Організаційна частина – 3 хвилини.

- перевірка списового складу групи;

- підготовка готовності групи до уроку.

ІІ. Вступний інструктаж – 30 хвилин

• повідомлення теми і мети уроку;

• актуалізація знань учнів:

1. Що називається системою перев’язування. (Це порядок укладання цеглин відповідно до правил розрізки мурування).

2. Перев’язування яких швів розрізняють? (Вертикальних, поздовжніх, поперечних).

3. Види перев’язування швів?

(Однорядна (ланцюгова) утворюється чергуванням тичкових і ложкових рядів.

Багаторядна система має тичкові ряди через п’ять або три ложкових.

Трирядна утворюється за допомогою чергування трьох ложкових рядів і одного тичкового).

На екрані учням показують різні системи перев’язки швів, а вони повинні назвати їх.

• показ та пояснення прийомів виконання навчального завдання.

Майстер виробничого навчання демонструє виконання прийомів мурування стовпів на мультимедійному екрані, а потім показує на цеглинах.

Мурування цегляних стовпів:

а) 2х2 цеглини б) 2х1,5 цеглини в)2х2,5 цеглини

Мурування цегляних стовпів із застосуванням сучасних матеріалів

CERESIT CT 21 СУМІШ ДЛЯ МУРУВАННЯ

Властивості:

- попереджає утворення «мостиків холоду»

- зменшує тепловитрати через огороджувальні конструкції

- висока адгезія до фундаментів

- водостійка

- морозостійка

- тривалий час схоплення (використання на протязі 4 годин)

- екологічно чиста

Підготовка основи

Розчинна суміш для тонкошарової кладки зовнішніх та внутрішніх стін з легкобетонних і силікатних блоків (товщина швів від 1 до 5 мм). Підготовка основи при наклейці блоків здійснюється ¬ згідно з СНіП 3.04.01-87 та ДБН В 2.6-22-2001. Основа повинна бути сухою і міцною ,без видимих руйнувань. Блоки перед укладанням або наклейкою необхідно очистити від пилу, бруду та інших речовин, що перешкоджають адгезії СТ 21 до основи, і видалити пухкі місця.

Виконання робіт

Суху суміш зачинити чистою водою (температура води + 15 ° -25 ° С) з розрахунку 0,28-0,3 л води на 1 кг сухої суміші і перемішати за допомогою низькооборотної дрилі до отримання однорідної маси без грудок. Далі розчинна суміш укладається на поверхні блоків, які стикуються, або на підстави, на які вони згодом наклеюються, і розрівнюється зубчатим шпателем. Величина зубців залежить від правильності і точності розмірів блоків і може змінюватися від 4 до 10 мм. Блоки встановлюються на розподілену розчинну суміш, а їхнє становище коригується за допомогою гумового молотка протягом 3 хв. після укладки.

Примітки

Роботи слід виконувати в сухих умовах при температурі основи від +5 ° С до +30 ° С. Всі вищевикладені рекомендації ефективні при температурі +20 ° С і відносній вологості 60%. В інших умовах технологічні властивості розчинної суміші можуть змінитися.

Ceresit СТ 21 містить цемент і при взаємодії з водою дає лужну реакцію, тому при роботі з ним необхідно берегти очі і шкіру. У разі потрапляння розчину в очі, їх слід промити водою і звернутися за допомогою до лікаря.

• повідомлення про можливі помилки, їх причини та способи усунення.

Припустимі відхилення в розмірах і положення конструкцій

з цегляних матеріалів, мм.

Відхилення	Цегла
	Стовпи
Відхилення від проектних розмірів: за товщиною за відмітками опорних поверхонь за шириною простінків за шириною прорізів за зміщенням осей конструкцій	10 -10 - - 10
Відхилення поверхонь і кутів кладки від вертикалі: на один поверх на усю будівлю	10 30
Нерівності на вертикальній мурування, виявленні при накладанні рейки довжиною 2 м.	5

• визначення рівня засвоєння учнями вступного інструктажу. Учні показують виконання прийомів мурування стовпів, інші спостерігають та визначають правильність виконання.

• майстер видає учням завдання на спостереження. На екрані – прийми мурування стовпів (правильний, з помилкою). Учням необхідно визначити, які з операцій зроблені неправильно та аргументувати обраний варіант.

УВАГА !!! Оберіть правильний варіант мурування стовпа 2х2 цеглини

• навчання учнів техніці безпеки при муруванні стовпів.

• Перед роботою потрібно перевірити справність інструменту: на робочих поверхнях не повинно бути ушкоджень, деформацій, задирок. Ручки повинні бути насаджені міцно і правильно.

• Каменяр зобов'язаний працювати в рукавицях для оберігання шкіри від механічних пошкоджень.

• Кладка ведеться з перекриттів або риштовання, які встановлюють на чисту рівну поверхню.

• Цегла і розчин, інструмент не повинні заважати проходу робітників.

• Ширина проходу повинна бути не менше 60 см, на такій же відстані укладають матеріали від стіни.

• Підйом цегли на підмостки й ліси здійснюють на піддонах за допомогою футлярів, з яких падіння цегли неможливо.

• Футляри і захоплення повинні мати пристрої, що запобігають мимовільне випадання цегли при підйомі на підмостки.

• Порожні піддони, футляри, захоплення не можна скидати з поверхів, їх треба опускати за допомогою крана.

• Рівень цегляної кладки повинен бути на 15 см вище рівня настилу риштовання.

• За станом лісів і риштовання (з'єднань, кріплень, настилу і огороджень) встановлюють систематичне спостереження.

• Щодня після закінчення роботи підмостки очищають від сміття і перед початком, зміни їх перевіряють майстер, який керує відповідною ділянкою робіт на даному об'єкті, і бригадир.

ІІІ. Самостійна робота учнів і поточний інструктаж – 50 хвилин

Цей етап уроку проходять у вигляді рольової гри «Виробнича нарада».

Перед початком гри учні самостійно створюють бригади по 4 – 5 чоловік і з числа найбільш підготовлених призначають суддю, начальника ділянки, майстрів для кожної бригади, арбітра.

Арбітр контролює хід гри, контролює й організовує обговорення прийнятих рішень, підводить підсумки гри.

Суддя оцінює якість виконання завдання бригадами.

Начальник ділянки видає завдання бригадам, проводить виробничу нараду.

Майстер оцінює роботу бригади.

Гра проходить в три етапи:

І етап – підготовчий.

Майстер виробничого навчання бригади зі змістом і метою гри.

Арбітр видає бригадам завдання, знайомить із системою стимулювання і термінами виконання.

Зміст гри складається у тому, що замовник нещодавно приїхавши до міста хоче створити нове підприємство. Місце для будівництва вже є. Але спочатку він хоче огородити територію парканом. Для того, щоб визначити кращу будівельну бригаду, якій він замовить будівництво, необхідно виконати завдання.

ІІ етап – організаційний.

Замовник пропонує спочатку пройти перевірку знань, які вже мають члени бригади, щоб упевнитися, що тут працюють кваліфіковані фахівці, компетентні в галузі будівництва.

Пропонується дати відповіді на тести. Завдання оцінюється 2 бали (0,5 балів за кожну правильну відповідь).

Тести

1. Яка система перев’язки стовпів заборонена при муруванні стовпів?

• однорядна

• багаторядна

• трьохрядна

1. З укладки якого ряду починають кладку стовпів?

• тичкового

• ложкового

1. На якій відстані розкладають купки цеглин від місця мурування?

• 100 мм

• 500-600 мм

• 200 мм

1. Як завтовшки розстеляється розчин при мурування стовпів?

• до 10 мм

• до 30 мм

• до 20 мм

Суддя оцінює відповіді.

Відповіді на тести:

1. б

1. а

1. б

1. а

Після цього проводиться виробнича нарада, де начальник ділянки вислуховує інформацію всіх бригад.

ІІІ етап – професійні навички.

На цьому етапі замовник пропонує бригадам виконати одне загальне завдання.

Бригади визначають, як організувати робоче місце і робочий процес, розподіляють працю серед членів бригади.

Перед бригадами ставиться проблема: зламався розчинно-бетонний вузол, чим можна замінити цементний розчин, щоб виконати завдання в термін?

Дидактичне забезпечення

Інструкція бригадам

Вам необхідно виконати мурування цегляних стовпів 2х2 цегли V= 0,3 м³. Час на виконання завдання – 30 хв.

У бригаді 3 чоловіка і майстер:

Муляр 1 подає матеріали, розстеляє розчин; муляр 2 мурує кладку внутрішньої і зовнішньої версти і перевіряє якість мурування; муляр 3 укладає забутку.

Інструкція для майстра бригади.

Вам необхідно визначити з бригадою норму виробітки на людину в годину, потребу в матеріалах. Контролювати правильність виконання робіт. Обговоріть з бригадою проблему і знайдіть разом шляхи вирішення даної проблеми.

Інструкція начальнику ділянки.

Зберіть та перевірте заявки на матеріали від майстрів. Організуйте виробничу нараду щодо складання плану вирішення проблеми для виконання завдання в термін.

Після заслуховування інформації всіх бригад при необхідності запропонуйте шляхи вирішення.

Інструкція для судді

Суддя оцінює якість виконання завдання бригадами, перевіряє систему перев’язки швів, товщину розчину, термін виконання завдання.

Інструкція для арбітра.

Арбітр видає бригадам завдання, знайомить з системою оцінювання та стимулювання, терміном виконання завдання, фіксує результати та оголошує їх.

Критерії оцінювання навчальних досягнень бригад мулярів

1. Тести – 2 бали.

2. Виконання практичного завдання – 8 білів.

• організація робочого місця – 1 бал

• правильність виконання прийомів мурування – 3 бали

• якість – 2 бали

• дотримання норм часу – 1 бал

• дотримання безпечних умов праці – 1 бал

Додаткові бали (стимулювання) здійснюється за:

• економію матеріалів – 0,5 бал

• економію часу – 0,5 бал

1. Рішення проблемної ситуації – 2 бали.

Акт приймання (оцінювальна відомість)

№ бригади

Відповідь на тести (2 б)

Практичне завдання

Додаткові бали (1б)

Рішення проблеми (2 б)

Всього.

Орг – ція роб. місця (1 б)

Правиль. виконання прийомів (3 б)

Якість (2 б)

Норма часу (1 б)

Дотримання правил ТБ (1 б)

1

2

3

ІV. Заключний інструктаж – 7 хвилин.

Підведення підсумків стогів ділової гри (у формі дебрифінгу).

Після підрахунку арбітром балів за етапи гри кожної бригади слово бере замовник (майстер виробничого навчання), об’являє своє рішення, з якою бригадою він буде співпрацювати.

Далі обговорюють з учнями такі питання:

1. Чи сподобалось вам на уроці?

2. Хто з учнів найбільш активніше працював на уроці?

3. Що в ви хотіли змінити в ході уроку?

Якщо залишились додаткові хвилини уроку!

Це цікаво знати:

Філософія «цегляного мурування»: людина – ніщо, він лише цегла в муруванні великої будівлі майбутнього; усього лише цегла – і тому повинен терпіти і зносити все, цілком все, тому, що він складова часточка цієї величної будівлі майбутнього.

Для будівництва 80-квартирного житлового будинку необхідно 630 тис. шт. цегли. Якщо той самий будинок викласти з крупних блоків, то їх знадобиться всього 1 тис. 785 штук.

У Китаї до бетону замість стальної арматури часто вкладають стебла бамбука. Ось з такого «бамбукобетону» зводять міцні будівлі…

V. Домашнє завдання. І. Іщенко § 15 «Мурування стовпів»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ З ПРЕДМЕТУ:

«Обладнання та технологія автоматичного і механізованого зварювання»

на тему: «Автоматичні машини для зварювання під флюсом»

з професії: 7212 «Електрозварник на автоматичних і напівавтоматичних машинах»

кваліфікація: 3 розряд

Тема програми № 8: «Будова і обслуговування зварювальних автоматів та напівавтоматичних машин».

Тема уроку: «Автоматичні машини для зварювання під флюсом».

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Цілі:

• узагальнити і систематизувати знання з теми уроку;

• розвивати розумову діяльність учнів шляхом постановки проблемних питань,розбору ситуацій;

- виховувати любов до професії та прагнення до успіху.

Час роботи: 90 хвилин.

Форма організації навчальної діяльності: робота в малих навчальних групах.

Метод навчання: виробнича гра.

Дидактичне забезпечення: завдання для груп,елементи для презентацій.

«Той, хто виграє, ніколи не скаже: «Це всього лише гра»

Глорія Коупленд

ХІД УРОКУ

1 етап - підготовчий.

Навчальна група поділяється на чотири команди,кожну команду очолює бригадир;у групу експертів з числа найбільш підготовлених учнів вибирається майстер та інженер з техніки безпеки.

2 етап – бліцопитування.

Варіанти завдань для членів команд:

1 команда: призначення самохідного автомату АБС;

2 команда: назвіть комплектацію зварювального автомата АБС;

3 команда: назвіть функції та основні механізми вузла А автомату АБС;

4 команда: назвіть функції та основні механізми вузлів В і С автомату АБС.

Члени команд поетапно працюють по черзі.

3 етап – практичний.

Конкурс для електрозварників на автоматичних машинах.

1 команда: підготувати автомат АБС до роботи;

2 команда: заправити зварювальний дріт у котушку;

3 команда: проконтролювати режим зварювання;

4 команда: включити автомат АБС.

4 етап-безпека праці.

Опитування проводить інженер з техніки безпеки.

- Хто допускається до роботи на зварювальному автоматі АБС?

- Які захисні засоби повинен мати зварник при виконанні зварювальних робіт?

- Хто виконує технічне обслуговування автомату АБС?

- Хто виконує ремонт електроустаткування?

- Яким вогнегасником можна тушити електричні дроти?

5 етап – проблемний.

Розв'язання проблемних ситуацій командами.

1 команда	2 команда	3 команда	4 команда
Під час зварювання відбуваються часті обриви зварювальної дуги. Ваші дії?	Зварювальний дріт зминається у ролика,що виконують подачу дроту. Як це виправити?	Під час зварювання відбуваються часті короткі замикання електроду на виріб? Що робити?	Під час зварювання утворюються наскрізні прожоги шва. Як це виправити?

6 етап.

Конкурс бригадирів.

Допишіть свій варіант відповіді(завдання проектується на мультимедійний екран):

• початок зварювання виконується кнопкою…, між дротом і виробом з'являється …;

• при включенні кнопки «Стоп» зникає подача…,після чого електрод догорає до…

• направлення обертання визначається…

• керування возка відбувається кнопкою…

7 етап.

Презентація сучасного автомату для дугового зварювання.

Командам видається завдання з технічною характеристикою зварювального автомату. За 10 хвилин приготувати презентацію зварювального автомату КА001 або КА002.

№ п/ч	Технічні характеристики	КА001	КА002
1	Номінальна напруга,В	380	380
2	Номінальний зварювальний струм,А	1000	1000
3	Діаметр електродного дроту, мм	3-5	1,6-5
4	Діапазони регулювання швидкості подачі електродного дроту,м/год.	ступеневе 49-404	плавне 54-540
5	Діапазони регулювання швидкості зварювання,м/год.	ступеневе 17-110	плавне 10-100
6	Джерела живлення	КІУ 1201	КІУ 1202
7	Флюсоапаратура: - об'єм, дм3 - витрата повітря,м3/год - висота всасування флюсу,м	6 - -	6 15 1

8 етап.

Підведення підсумків.

Викладачем, майстром, інженером з техніки безпеки аналізується процес гри, правильність відповідей і виконання практичних завдань,дотримання правил техніки безпеки,поведінка та активність учнів в ході заняття. Повідомляються переможці.

Оцінювання гри відбувається за критеріями:

• правильна відповідь без допомоги команди – 10 балів;

• правильна відповідь з допомогою команди – 7 балів;

• неповна відповідь – 5 балів;

• невірна відповідь - 0 балів;

• допомога викладача, експертів – 5 балів;

• дисципліна – 2 бали.

Оцінювальна таблиця

№ команди	П.І.Б. учасників	№ етапу	Оцінка(загальна або індивідуальна)	Додаткові бали

Додаток

Відповіді:

2 етап: 1. Самохідний автомат АБС призначений для дугового зварювання під шаром флюсу стикових з'єднань з розробкою і без розробки крайок,кутових з’єднань вертикальним і нахиленим електродом,а також з'єднань внахльост. Автомат розрахований на зварювання на постійному та змінному струмі до 1500 А.

2. В комплект автомату входить:автомат, шафа керування, джерело живлення зварювального струму, змінні деталі,запасні частини.

3. Вузол А- це простіша підвісна зварювальна голівка,яка служить для подання електродного дроту до зони горіння дуги. Вона складається із головного механізму; мундштука,що підводить струм; пульту керування і підвіски з корегуючим механізмом.

4. Вузол Б- це бункер з флюсоапаратом для подання і підсосу флюсу в механізм вертикального переміщення. На бункері кріпиться котушка для електродного дроту. Вузол С- це самохідний візок з окремим електродвигуном, який переміщується по рейці вздовж зварювального шва.

4 етап:

• До роботи на зварювальному автоматі АБС допускається людина, якій виповнилось 18 років та яка має відповідну професію і кваліфікацію.

• При виконанні зварювальних робіт зварник повинен мати захисний брезентовий костюм, рукавиці, спеціальну обув, маску зварника.

• Технічне обслуговування автомату виконує зварник.

• Електричні дроти можна тушити вуглекислотним вогнегасником або піском.

5 етап:

1 команда: зменшити силу зварювального струму або збільшити швидкість подачі електродного дроту.

2 команда: замінити наконечник мундштука.

3 команда: збільшити силу зварювального струму або зменшити швидкість подачі електродного дроту.

4 команда: зменшити силу зварювального струму або збільшити швидкість зварки.

6 етап:

• пуск, дуга;

• електроду, обриву дуги;

• перемикачем «П»;

• вперед, назад.

Зміст:

Вступ………………………………………………………………………………………...			3
Інноваційне навчання:……………………………………………………………………..			6
1.	Правила організації інноваційного навчання……………………………………	8
2.	Ігрові технології навчання………………………………………………………..	9
3.	Освітній сенс ігор та ігрових методів…………………………………………….	10
4.	Короткий словник термінів………………………………………………………..	11
5.	Ділова гра……………………………………………………………………………	15
6.	Рольова гра………………………………………………………………………….	16
Методична розробка уроку виробничого навчання з професії: «Муляр»……………			18
Методична розробка уроку з предмету: «Обладнання та технологія автоматичного і механізованого зварювання»………………………………………………………………			37