"Mind Maps": технология креативности

Комунальний дошкільний навчальний заклад № 7

Макіївського міського управління освіти

Донецької області

“Mind maps”:

технологія креативності

(виступ на семінарі «Проектна діяльність»)

Підготувала:

Цвєтова М. В.,

викладач англійської мови

Макіївка, 2012

Всім відомо, що інформаційний обмін між учасниками навчально-виховного процесу відбувається в основному у вербальній та знаковій формах. Невипадково, що в таких умовах у виграшному становищі опиняються діти з високим рівнем вербального інтелекту. Інші ж діти з розвинутими просторовими здібностями опиняються у завідома гіршому положенні, їх зазвичай відносять до ненавчаємих, і вони швидко перетворюються у невстигаючих. Задача викладача ускладнюється: як навчити вчитися всіх дітей? У книзі «Преобразовання сила» письменник Е. Тоффлер визначив мету освіти найближчого майбутнього: «ГРАМОТНЫМ В БУДУЩЕМ БУДЕТ НЕ ТОТ ЧЕЛОВЕК, КОТОРЫЙ УМЕЕТ ЧИТАТЬ. ЭТО БУДЕТ ЧЕЛОВЕК, КОТОРЫЙ ЗНАЕТ, КАК НАУЧИТЬСЯ ТОМУ, КАК СЛЕДУЕТ УЧИТЬСЯ». Для того, щоб навчити всіх дітей, і сильних, і слабких, існує безліч інноваційних методів. Найбільш значущий – метод інтелект-карт, в основу якого покладені положення дослідження та розробок англійського психолога і консультанта по питанням інтелекту, психології навчання та проблем мислення Т. Бьюзена.

В його книзі «Навчіть себе думати» описані принципи побудови інтелект-мап, тобто карт-пам’яті, вони ж mind maps.

Існує багато визначень цього поняття (див. додаток), але всі вони зводяться до того, що

Інтелект-мапи – найкращий інструмент для наочного структурування інформації і розвитку креативного мислення. Це чудовий засіб візуалізації практично будь-якої інформації, який заснований на асоціативних зв’язках між об’єктами.

Дитині дошкільного віку необов’язково знати всю сутність та філософію створення інтелект-мап. Знайомити дитину з mind mapping треба починати, обираючи для початку найпростіші поняття, знайомі дитині, та організовувати елементи в основні категорії. Це допоможе дитині почати бачити зв’язки між об’єктами та явищами, а також перетворювати все це в логічну інтелектуальну систему.

Виготовлення інтелект-карти – надзвичайно захопливий творчий проект, який може тривати навіть два-три тижні. Кожна дитина, незалежно від рівня здібностей та успішності, має можливість реалізувати себе чи в складанні мовленнєвих зразків та коротких повідомлень, чи в ілюструванні, виконанні інтелектуальних завдань, чи в остаточному оформленні матеріалів інтелект-карти. Головне – чітка послідовність етапів підготовки карти, починаючи зі створення в дітей позитивної мотивації колективної творчої діяльності, підтримка й спрямування дитячої комунікативно-мовленнєвої й художньої активності під час виконання творчих завдань та обов’язково яскраве остаточне оформлення карти.

Отже, ми виділили наступні етапи роботи з дітьми, кінцевим результатом якої є складання інтелект-мапи:

І етап. Що таке карта. Як її зробити. За якою темою складемо карту. Колективне обговорення. Складання плану дій (дерево цілей).

ІІ етап. Формування знань, вмінь та навичок за темою «Фрукти і овочі». Складання словника. Знайомство та опрацювання граматичних структур. (На даному етапі проводиться комплекс занять з англійської мови з використанням ігрових прийомів та методик, творчих завдань, метою яких є розширення та поглиблення знань дітей про фрукти і овочі, їх ознаки). Матеріали даного етапу можна знайти в брошурах.

ІІІ етап. Оформлення та презентація інтелект-карти «Фрукти та овочі».

Розглянемо детальніше методику роботи з інтелект-мапою на занятті. Зауважу, що використання інтелектуальних карт буде ефективним для будь-якого виду заняття, адже цей метод виконує передусім смислоутворюючу функцію, задає смисли всій навчально-пізнавальній діяльності. Особливого значення застосування карта набуває на заняттях інтегрованого типу – ключове слово схеми становить смисловий стрижень, навколо якого й відбувається об’єднання різних видів діяльності та галузей знань.

Сутність запропонованого підходу виявляється в тому, що педагог, обираючи тему-образ заняття, від початку сприймає обрану тему як багатозначне, багатоаспектне поняття (явище). На етапі підготовки до заняття він виготовляє концептуальну карту, вирішує, які її елементи складатимуть інтелектуальну карту, що буде створюватися на занятті, відповідно робить заготівки, готує демонстраційний та роздавальний матеріал. Викладач повинен бути готовим до того, що на самому занятті діти можуть запропонувати власну логіку міркувань, і, можливо, заготовлену схему доведеться дещо змінити.

Про ключове слово викладач повідомляє дітям на початку заняття, коли пропонує подумати, знайоме це слово дітям чи ні, як діти його розуміють, з якими словами це слово «дружить». На аркуші посередині педагог розміщує малюнок ключового слова, від якого проводить лінії-стежинки в різні сторони. Кожна стежинки закінчується словом, логічно пов’язаним із ключовим. До кожної стежинки діти можуть намалювати картинку-ілюстрацію чи інший смисловий образ. Відтак схема стає живою, наочною, а сам процес її складання надає ходу заняття динамічного й діалогічного характеру.

Робота зі схемою може відбуватися за наступними логічними кроками, проте зміст роботи на кожному етапі визначається інтересами дітей (саме вони вирішують, якою стежинкою на мапі-схемі можна рухатися далі), можливостями конкретної групи та тим робочим змістом, яким насичує заняття викладач.

Перший крок – термінологічний. Мета цього етапу – зосередити увагу дітей на ключовому слові, зробити його та те (ті) поняття, що за ним стоїть, об’єктом роздумів і спостережень, разом з дітьми сформувати понятійне поле, насичене численними словами, що утворюють різні смисли ключового поняття. Упродовж заняття схема може доповнюватися, тобто перше коло слів може розростатися, збільшуватися за рахунок уточнень.

З-поміж способів роботи на першому етапі – бесіда, полілог, гра «питання-відповіді», малювання символічних зображень названих слів. Результатом першого етапу має бути складений разом з дітьми, записаний та домальований перший варіант мапи-схеми з дітьми. Щодо малювання, то діти можуть приклеювати свої малюнки по черзі на самій мапі або на невеличких аркушах, а потім приклеювати свої малюночки (попередньо їх можна вирізати для економії місця) на загальну схему.

Наступний крок – художньо-лексичний. Мета другого етапу полягає в уточненні слів-понять, у вправлянні дітей у складанні словосполучень, речень. На цьому етапі перше коло слів-малюнків може збільшитися, поширитися.

Останній крок заняття має бути орієнтованим на створення спільного кінцевого продукту, тому він може бути названий продуктивний чи проектувальний залежно від цілей, намічених педагогом. Мета цього етапу – об’єднати дітей спільною діяльністю, збагатити досвід активної участі у взаємодії з ровесниками та дорослими, вправлятися в ініціюванні власних ідей, дій, навчитися домовлятися, наполягати, підкорятися, тобто діяти разом. Спільний результат, разом створений продукт викликає радість і залишається в пам’яті дитини.

Використання методу інтелект-мап дає можливість викладачам забезпечити:

• розвиток предметної компетенції дітей, креативного мислення;

• підвищення їх мотивації, якості знань та конкурентоспроможності, предметної та комунікативній компетенцій;

• виявлення причини когнітивних труднощів та їх корекції.

Дає можливість дітям:

• формувати загально навчальні вміння та навички, пов’язані з сприйняттям, переробкою та обміном інформацією;

• покращити всі види пам’яті;

• розвивати інтелект, просторове мислення, впевненість в своїх силах та здібностях, пізнавальну активність;

• максимально підвищувати результативність.

Додатки

1. Інтелект-карта - діаграма на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. (Вікіпедія)

1. Mind Maps или Карты Ума, Карты Сознания – это кустообразные картинки, изобретенные Тони Бьюзеном как способ представления и связывания мыслей.

1. Ментальные карты — это инструмент, позволяющий:

• эффективно структурировать и обрабатывать информацию;

• мыслить, используя весь свой творческий и интеллектуальный потенциал.

1. Ментальные карты – очень красивый инструмент для решения таких задач, как проведение презентаций, принятие решений, планирование своего времени, запоминание больших объемов информации, проведение мозговых штурмов, самоанализ, разработка сложных проектов, собственное обучение, развитие, и многих других. 

1. Карти пам’яті – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем.

1. Ментальні карти - це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.

1. Інтелект-карти - спеціальний вид діаграм, створений для представлення інформації, ідей, завдань навколо ключового слова або думки.

1. Інтелектуальна карта – структурно-логічна схема змістовно-процесуальних аспектів вивчення певної теми, у якій у радіальній формі відбуваються зв’язки ключового поняття, що розташовується в центрі, з іншими поняттями цієї теми (проблеми), та складає з ними нерозривну єдність.

1. Mind-maps (термин может переводиться как «интеллект карты», «карты ума», «карты мыслей», «карты мышления», «ментальные карты», «карты памяти»  или «карты разума») – информация, изображаемая в графическом виде на большом листе бумаги. Она отражает связи (смысловые, причинно-следственные, ассоциативные и т.д.) между понятиями, частями и составляющими рассматриваемой области.

1. Интеллект-карты – это метод графического выражения процессов восприятия, обработки и запоминания информации, творческих задач, инструмент развития памяти и мышления, благодаря которому можно задействовать оба полушария для формирования учебно-познавательной компетенции обучающихся.

1. Майндмеппінг (mindmapping, ментальні карти) — це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису.  Карти пам'яті (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. 

1. Ментальные карты - это удобный инструмент для отображения процесса мышления и структурирования информации в визуальной форме.

1. Интеллект-карты – очень красивый инструмент для решения таких задач, как проведение презентаций, принятие решений, планирование своего времени, запоминание больших объемов информации, проведение мозговых штурмов, самоанализ, разработка сложных проектов, собственное обучение, развитие, и многих других.

Преимущества ментальных карт перед обычными методами представления информации:

1. Информацию записывать легче, быстрее и меньше по объему.

2. При чтении карты видно взаимосвязи в информационном блоке, структуру и логику.

3. При использовании ментальных карт ребёнок развивает мышление (творческое и логическое), память и воображение.

4. При использовании ментальных карт дети  задействуют творческие процессы и используют весь потенциал, так как используют оба полушария мозга.

5. Дошкольники запоминают информацию сразу, более качественно и в больших объемах

6. Методу ментальных карт легко научиться.

Теперь эта же информация, представленная в виде карты

Поради Тоні Бьюзена з техніки створення ментальних карт

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних, об'єктів.

2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.

3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.

6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.

8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.

9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.

10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.

Звертайте увагу на форму ментальної карти, що вийшла, — вона багато що виражає. Цілісна, міцна, жива форма показує, що ви добре розібралися в темі. Буває і так, що всі гілки карти вийшли красиві, а одна - якась корява і плутана. Це вірна ознака того, що цій частині слід приділити додаткову увагу – вона може бути ключем до теми або слабким місцем в її розумінні. 
Отже, резюмуємо: починайте з основної теми та задайте найбільш важливі загальні ідеї, що відносяться до цієї теми неї, і розташовуєте їх як гілки навколо неї, а потім розвиваєте ці теми у підгілки (гілки 2, 3 і так далі порядків), на яких поміщаєте ваші ідеї або ключові слова.