Моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання математики молодших школярів

«Моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання математики молодших школярів»

У процесі модернізації початкової освіти, запровадження компетентнісного підходу в школі відбувається методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації і демократизації, спрямування його на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них основних компетентностей.

Вивчення математики в початковій школі забезпечує оволодіння учнями системою необхідних знань, умінь та навичок, сприяє розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів – пам'яті, логічного і творчого мислення, уяви, математичного мовлення, необхідних для подальшого навчання в школі.

Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Адже, як казав Лев Толстой, «знання - тільки тоді знання, коли вони здобуті напруженням своєї думки, а не пам'яттю».

Отже, завдання вчителя – створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть дістати розвитку. Загалом, у дітей молодшого шкільного віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігровій діяльності.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, які на своїх уроках систематично використовують вчителі 1-2 класів. (ВІДЕО 1), бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.

Як показують дослідження, для формування в учнів позитивного ставлення до навчання потрібне створення емоційно-сприятливої атмосфери на уроці, урахування життєвого досвіду школярів. Вчителі на практиці використовують діяльнісний метод навчання, при якому діти виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, доповідачів, співрозмовників. (ВІДЕО 2). Отримуючи мінімум готових фактів, діти виявляють максимум активного творчого пошуку. Так, готуючись до уроків, учні 4-х класів готують не лише повідомлення з додаткової літератури, а створюють цілі проекти з даної теми. Саме така робота сприяє глибокому засвоєнню знань, розвитку пізнавальних інтересів, креативному збагаченню особистості.

Практичні роботи, експерименти, творчі пошуки запалюють в очах наших учнів вогники зацікавленості, які не згасають протягом тривалого часу. Бажання дізнатись про щось нове з кожним днем зростає.

Робота у групах, парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний учень починає вірити у свої власні сили – створюється ситуація успіху для кожної дитини. (ВІДЕО 3).

Зміни видів діяльності, уміле керування навчальним процесом сприяють розвитку креативних здібностей учнів. Хоча процес цей довготривалий, і отримати результат одразу неможливо, та вже через кілька тижнів навчання діти розв'язують поставлені завдання не за аналогією, а кожний вибирає свій, зручний йому шлях.

Зв'язок математики з життям та практикою є найдієвішим засобом реалізації одного з принципів навчання – забезпечення прикладної спрямованості предмета. Це дозволяє учням зрозуміти необхідність знань, отриманих в школі, їх взаємозв’язок з життям. (ВІДЕО 4).

Наявність математичних здібностей в одних учнів і недостатня розвинутість їх в інших вимагає від учителя постійного пошуку шляхів їх формування і розвитку.
Різнорівнева диференціація та розвивальне навчання, які впроваджують в практику роботи вчителі нашої школи, дає можливість урахувати здібності учнів і створити умови для їх розвитку в дітей, які мають вже природжені задатки до занять математикою, і забезпечує посильною роботою тих, які не мають таких задатків. Виконуючи посильні завдання, учень отримує задоволення від своєї роботи. (ВІДЕО 5).

Розвиток творчого, логічного мислення учнів на сучасних уроках математики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і активних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемної ситуації з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно-доброзичливої пошукової атмосфери. (ВІДЕО 6).

Так, у своїй роботі використовуємо систему запитань та завдань, створюючи різного роду проблемні ситуації або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримають змогу активізувати розумову діяльність, зробити „відкриття”. Так у 3-4 класах під час розв’язування задач, даємо такі завдання: змінити умову таким чином, щоб задача розв’язувалась іншим способом або перетворити просту задачу у складну. А у 1-2 класах пропонуємо використовувати на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву. (ВІДЕО 7).

Впровадження інноваційних методів сприяє більш високому рівню засвоєння навчального матеріалу учнями. Під час проведення нестандартних уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням. Досвід роботи показує, що для покращення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі уроки, як урок-змагання; урок-вікторина, урок - "круглий стіл”; урок-гра, інтегровані уроки та ін. (ВІДЕО 8 ).

Мета сучасної освіти полягає не стільки в передачі конкретної інформації або знань, скільки в сприянні саморозвитку дітей, підготовці їх до майбутнього самостійного життя, реалізації своїх можливостей. Для цього кожна дитина повинна отримати якісну освіту.

.

Більшість класів початкової школи мають 100% успішність знань з математики.

Велика робота проведена вчителями нашої школи з метою підготовки учнів до участі у шкільних, міських, всеукраїнських олімпіадах та конкурсах. Протягом останніх 3 років учні початкової школа брали активну участь у міжнародних іграх «Кенгуру» та «Олімпус»

Участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру»

Участь у міжнародному конкурсі «Олімпус»

Психологом школи щорічно проводиться анкетування учнів 2- 4 класів «Мій улюблений навчальний предмет». В результаті емпіричного та теоретичного аналізу було виявлено, що у середньому 87% учнів мають високий рівень зацікавленості математикою, з них 43% учнів задоволені сприятливою психологічною атмосферою на уроці, а 44% - відчувають максимальну спроможність самостійно розв’язувати складні нестандартні завдання.

Результати анкетування «Мій улюблений навчальний предмет»

Аналізуючи результати анкетування, можна констатувати, що незважаючи на гуманітарну спрямованість школи, учні із задоволенням вивчають математику.

Дитинство – не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта має базувати не лише на знаннях, які коли-небудь у майбутньому знадобляться дитині, але й на тому, що вкрай необхідне сьогодні – на проблемах її реального життя.