Московська держава за часів Івана IV.

Тема: Московська держава за часів Івана IV.

Мета: сформувати в учнів уявлення про зміни у Московському царстві у період завершення централізації країни,  розглянути основні напрями політики Івана IV; розглянути сутність опричнини та події Лівонської війни; удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти однотипні процеси та явища в різних країнах; удосконалювати вміння аналізувати конкретно історичні факти, події та явища через працю з картою, підручником та додатковими відеоматеріалами; складати історичний портрет державного діяча; виховувати комунікативні навички у процесі спілкування; виховувати серед учнів патріотизм, гуманізм та загальнолюдські цінності.

Основні поняття: «опричнина», «земщина», «Лівонська війна», «дворянство», «бояри», «вотчина», «терор», «Церковний собор», «приказ», «посадські люди», «смутний час», «семибоярщина», «інтервенція», «династія», «Земський собор», «церковний розкол», «патріарх».

Основні дати:

Січень 1547 р. – вінчання Івана IV на царство.

1547 р. – пожар та повстання у Москві.

1549 р. – скликання Земського собору.

1550 р. – Судебник Івана IV.

1551 р. – «Стоглавий» церковний собор.

1552 р. – підкорення Казанського ханства.

1556 р. – підкорення Астраханського ханства.

1558-1583 рр. – Лівонська війна.

1565-1572 – період опричини.

1574 р. – початок освоєння Сибіру купцями Строгановими.

1582 р. – похід Єрмака, початок завоювання Сибіру.

Обладнання: підручник, відеоролики, репродукції картин, інтерактивна дошка.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Фронтальне опитування. Технологія «незакінчене речення»:

Прописом на дошкі

• Основною галуззю економіки Польщі в ХVI ст. було …. (сільське господарство)

• Великі багатогалузеві господарства польських феодалів, засновані на панщині, називалися … (фільварки)

• Парламент у Польщі називався … (сейм)

• Великі землевласники в Польщі та Литві називалися … (магнати)

• Рицарі, що отримували земельні наділи і привілеї за несення військової служби, називалися…. (шляхтичі)

• 1569 року внаслідок підписання унії між Польщею та Литвою була створенна нова держава … (Річ Посполита)

• До Речі Посполитої увійшли землі…. (Польські, литовські, білоруські, українські).

Молодці, з першим завданням ви впоралися, можемо вирушати далі. Але до якої країни ми вирушаємо сьогодні? Хто є північним сусідом України?

Дійсно, це Росія, яка на той час називалася Московським князівством або Московською державою. Давайте згадаємо що ми вже вчили про московські землі.

• Перша літописна згадка про Москву зустрічається у……………. (1147 р.)

• Московського князя, який був вірним підданим Золотої Орди, збирав для неї данину, звали…………… (Іван Калита)

• Московського князя, який розбив військо Мамая на Куликовому полі, звали…… (Дмитро Донський)

• Битва на Куликовому полі відбулася у …… (1380 р.)

• Москва остаточно позбулася залежності від монголо-татар у…… (1480р.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

В історії Росії, мабуть, немає такої особи, про яку існують настільки суперечливі думки, як Іван Грозний. Він очолював державу 50 років. За цей час було проведено реформи апарату влади й управління, реорганізовано військо, розв’язано деякі зовнішньополітичні проблеми на Сході. Ці процеси відбувалися на фоні зміцнення самодержавної влади царя, який вів жорстоку боротьбу зі своїми противниками, посилення закріпачення селян.

Проблемне питання: Хто ж такий Іван Грозний: підступний тиран, деспот чи велика, видатна людина?

Після повалення монголо-татарського ярма відбувається подальше зміцнення Московської держави. У XVI ст., за Василя III, до її складу було приєднано нові землі. Із приєднанням нових земель відбувалося зміцнення й самої держави.

(Робота з картою)

— Знайдіть і покажіть на карті землі, приєднані до Московської держави за Василя III. (Учні знаходять на карті Псковську республі­ку, Рязанське князівство, Смоленськ, Чернігово-Сіверщину.)

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Сходження Івана Грозного на престол.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела та картину В. Васнєцова «Цар Іван Грозний», після чого виконують завдання.

Жовтий маркер

Історик В. Ключевськнй про Івана IV

Іван рано осиротів, на четвертому році втратив батька, а на вось­мому — матір. Він із дитинства бачив себе серед чужих людей. У ду­шу його рано й глибоко укарбувалося й на все життя збереглося по­чуття сирітства, залишеності, самотності... Звідси його боязкість, що стала основною рисою його характеру... Іван із малого віку засвоїв звичку ходити озираючись і прислуховуючись. Це розвинуло в ньо­го підозрілість, яка з роками перетворилася на глибоку недовіру до людей. У дитинстві Йому часто доводилося відчувати байдужість або зневагу збоку оточуючих... Жахливі сцени боярського свавілля і на­сильства, серед яких зростав Іван, були його першими політични­ми враженнями. Вони перетворили його боязкість на нервову ляк­ливість, із якої з роками розвинулася схильність перебільшувати небезпеку... Іван рано звик думати, що його оточують лише вороги... .

Завдання до документа.

1. Поміркуйте, які риси характеру й погляди виніс Іван Грозний із дитинства?

2) Уважно розгляньте картину В. Васнєцова «Цар Іван Грозний». Які риси його характеру ви можете назвати за цим портре­том?

У 1533 році створюють Регентська Рада – Семибоярщина.

Демонстрація уривка з фільму «Іван Грозний» (1944, реж. Сергій Ейзенштейн) (додаток 1)

16 січня 1547 р. Івана IV було вінчано на царство. 21 червня 1547 р. відбувся пожар у Москві, що призвів до повстання. Головну силу повсталих становили "тяглі" люди, що несли основний податковий тягар. Вбивши князя Ю. Глинського, родича Івана IV, 29 червня бунтівники з'явилися в село Воробйове, де укрився Іван IV, і зажадали видачі інших Глинських. Юрбу вдалося вмовити розійтися. Ледь небезпека минула, цар наказав заарештувати головних змовників і стратити їх.

1. Реформи царя Івана Грозного.

1549 створення Вибраної Ради (проявлення картинок) (Олексій Адашев, князь Андрій Курбський, священик Сильвестр, митрополит Макарій) де обговорювалися реформи і зовнішня політика. Була незалежна від Боярської думи.

Вибрана Рада –це постійний станово-представницький орган аристократії законо-дорадчого характеру при царі, що обговорював питання зовнішньої та внутрішньої політики.

Шторка

1549 р. – скликання Земського собору– це збори представників від бояр, вищого духовенства, земельних власників, московських купців. Розглядали найважливіші загальнодержавні питання, не обмежували владу царя.

1. Зовнішня політика (Робота з картою)

ВІЙНИ ІВАНА IV:

• Казанські походи – 1547/1548, 1549-1550, 1552 (взяття Казані);

• Астраханські походи (1554, 1556);

• Війни з Кримським ханством (1541, 1552, 1555, 1570-1572);

• Війна зі Швецією 1554-1557;

• Лівонська війна 1558-1583;

ПричиниЛівонської війни:

1. прагнення дворянства придбати землі у Прибалтиці;

2. потреба російських купців в освоєнні торговельних шляхів Балтійського моря;

3. зміцнення військової могутності Росії і ліквідація загрози на Сході.

Слайд «Лівонська війна»

Після перших поразок Російських військ бояри та навіть найближчі радники почали дорікати цареві і наголошувати на його промахах. У грудні 1564 р. Іван IV, завантаживши на санки ікони та хрести, посуд, одяг, державну скарбницю, з усією родиною виїхав із Москви за 100 км. В Александрову слободу. Цілий місяць від царя не було жодної звістки, москвичі почали хвилюватися. Нарешті цар відіслав грамоти, у яких звинувачував бояр у зраді, тому через них залишив правління. Народ, якому також прочитали ці грамоти, «слізно» просив митрополита вмовити царя повернутися. Той погодився за умови, що він буде судити й карати зрадників сам, без Боярської думи. Крім того цар забажав, щоб йому виділили в особливе володіння частину державних земель – опричнину.

Відеоролик про повернення царя на престол.

1. Опричина.

Цар указав, які вулиці в Москві, міста, повіти й волості в країні відходять до опричини. На цій території він улаштував особливий опричний двір з особливим управлінням. Решта території називалася земщиною та залишалася під владою Боярської думи. Стало в державі дві землі, дві влади, але обидві перебували під пильним поглядом самого царя. Так Іван Грозний почав криваву боротьбу за зміцнення своєї влади в державі.

Спочатку загін опричників налічував близько тисячі відібраних Іваном Грозним вірних йому людей. Крім дворян тут були й знатні вельможі. Кількість опричників зростала, але постійною опричною гвардією Івана IV Грозного було 300 осіб. Із них цар створив щось на кшталт чернечого ордена. Цих відбірних головорізів він став називати «іконами», а себе «ігуменом» .

Запитання

1. Поясніть, що таке опричнина та з якою метою вона вводилася царем?

2. Як опричина вплинула на розвиток Московського царства?

Учитель. Опричина призвела до масових репресій проти населення та посилення самодержавства, абсолютної влади царя. Крім цього опричина призвела до занепаду сільського господарства та суттєво послабила південні кордони держави.

ПІДСУМОК ТА ЗНАЧЕННЯ:

1) Терор проти боярської знаті та народних мас;

2) Масове невдоволення опричниною.

7 років – напис на слайді

5. Завершення правління Івана Грозного.

(Лупа)

У 1572р. Іван IV розігнав опричників й почав їх переслідувати. Арешти і страти тривали до самої смерті царя.

У 1581р. Іван Грозний у припадку гніву вбив власного сина і спадкоємця царевича Івана.

У 1583р. було укладено перемир’я і по суті Лівонську війну Москва програла.

18 березня 1584 Іван Грозний велів принести і прочитати йому заповіт, потім близько трьох годин парився в лазні ( в останні роки він відвідував її майже щодня для полегшення страждань ). Пізніше, бажаючи зіграти в шахи з боярином Бєльським, став сам розставляти фігури, але раптом знепритомнів, стискаючи в руці шахового короля, і через кілька хвилин помер.

У народі ходили чутки, ніби царя отруїли « ближні люди» - Бєльський і Годунов. На престол вступив син Івана - недієздатний Федір, від імені якого став керувати Годунов. Через 7 років, 15 травня 1591 р., в Угличі загинув царевич Дмитро - син Грозного від шостого шлюбу, і з його смертю припинилася династія Рюриковичів.

V. Систематизація і узагальнення нових знань.

Інтерактивна технологія "Порушена послідовність".

Алгоритм дії:

• Учитель записує шість окремих подій з теми, кожен на окремому аркуші паперу.

• Папірці перемішано.

• Один за одним учні виходять до дошки і прикріпляють папір на його правильне місце, у хронологічній послідовності.

• Учень, що вийшов наступний може

• виправити помилку, якщо її допустили попередні учні.

• Результати обговорюються колективно.

Порядок встановлюємо на дошці

VІ. Підсумок уроку

Згадаймо проблемне питання, яке ми ставили собі на початку уроку «Хто ж такий Іван Грозний: підступний тиран, деспот чи велика, видатна людина?». (відповідь учнів)

До наших днів це питання так і залишається нерозв’язаним.

Заключне слово вчителя

Правління Івана IV було дуже важливим для розвитку Російської держави, бо принесло важливі перетворення. Але, у той же час правління царя Івана IV було дуже жорстоким, тиранічним. В зовнішній політиці цар орендувався н а розширення кордонів держави, усунення небезпеки зі Сходу та завоювання узбережжя Балтійського моря.

VІІ. Домашнє завдання.

• Опрацювати § 17.

• Підготувати повідомлення про Бориса Годунова, Василя Шуйського.