МР «Использование метода «Сказкотерапия» в преподавании украинского языка»

Использование метода «Сказкотерапия» в преподавании украинского языка»

Сказкотерапия – является эффективным инновационным методом, использующим сказочную форму для интеграции личности, развития творческих способностей, расширения сознания, совершенствования взаимодействий с окружающим миром и изучения программного материала по украинскому (русскому, английскому) языку. «Я не представляю обучение в школе не только без слушания, но и без создания сказок… Красота родного слова, его волшебная сила раскрывается, прежде всего, в сказке. Сказка – это колыбель мысли»,- утверждал В.А. Сухомлинский. «Сказка – великая духовная культура народа, которую мы собираем по крохам, и через сказку раскрывается перед нами тысячелетняя история народа», - подчеркивал А.Н. Толстой. В тексте сказки не содержится готовых ответов о том, как правильно себя вести, как относиться к событиям из жизни сказочных героев. Каждый понимает смысл текста в соответствии со своим нравственным личностным потенциалом

Эффективность данного метода обучения я могу объяснить тем, что он максимально приближен к игре, вызывает эмоциональный отклик у школьников, что определяет успешное запоминание материала и увлеченность учебной деятельностью, которая зачастую не может быть вызвана исключительно изучением теоретических сведений, изобилующих терминами.

Сказка помогает мне организовать объяснение нового материала и воспроизведение усвоенного ранее. Она сразу же приковывает внимание учащихся к теме, помогает им увидеть основное в изучаемом явлении, легко запомнить главное. Проблемный вопрос, поставленный перед использованием сказки и во время ее чтения, нацеливает школьников на активное ее восприятие, так как нужно не просто слушать, но искать ответ на заключенную в ней задачу. Учащиеся, сопереживая героям сказки, проявляя интерес к сюжету, запоминают образы, которые помогают им быстрей и легче запоминать сухой и сложный материал. Использование на уроках учебно-познавательной сказки позволяет мне вовлекать в процесс изучения материала школьников низкого и среднего уровня обучения. Они с удовольствием участвуют в ходе урока, не боясь ошибиться. И очень важной целью использования сказки я считаю развитие эмпатии: способности сопереживать персонажам в горе и в радости. Сказка выводит каждого учащегося из узкого пространства собственных интересов и чувств и утверждает или возрождает в нем человечность.

Считаю, что сказкотерапия эффективна и в воспитательных целях: конфликтные ситуации между героями сказки дают возможность школьникам осмыслить этические нормы, нравственные ценности и идеалы. Преобразовав научные сведения и классификации в сказочные образы и сюжеты, я имею возможность добиться как развития познавательной активности каждого учащегося, так и развития его творческих способностей и личности в целом. Помимо этого, использование сказок позволяет мне объединить класс совместной увлекательной учебной деятельностью, что улучшает микроклимат, стимулирует протекание мыслительных процессов.

Вариант интегрированного урока украинского языка и литературы (1 час в неделю) с применением метода «Сказкотерапия»

УМЛ 7 клас

Тема уроку: Дієприслівник як особлива форма дієслова.

Завдання уроку:

Дати учням поняття про дієприслівник, охарактеризувати його дієслівні і прислівникові ознаки, розкрити синтаксичну роль у реченні.

Виробляти вміння розпізнавати дієприслівники.

Вчити любити і шанувати природу, формувати правильне розуміння, взаємин людини і природи.

Спонукати кожного учня до роздумів про власне ставлення до природи.

Обладнання: «Казка про нечарівну золоту рибку, Білого Оленя та ковток живої води».

Повторення. Пряма мова. Діалог.

Перебіг уроку:

І. Актуалізація знань учнів.

ІІ. Оголошення теми і завдань уроку, роз’яснення форми проведення.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

На мультимедійну дошку проектується текст.

«Пролунав дзвінок з уроку. Дочекавшись, поки кабінет біології спорожнів, Толик замкнувся в ньому. Кинувшись до акваріума, хлопець заходився виловлювати декоративну золоту рибку…

Завдання: Спостерігаємо за текстом, знаходимо слова, що означають головну і додаткову дію. З подальшого тексту виписати у два стовпчики слова, що означають головну і додаткову дію.

Бідолашна рибка метнулася вбік, тріпнувши пишним хвостом. Боязливо озираючись на двері, Толик продовжував дивне полювання. Тікаючи, рибка сполохано кружляла у воді. Та ось, вихоплена з води, вона забилась у Толиковій руці, хапаючи ротом повітря.

Метод «Мозкова атака»

- Якою частиною мови є слова виписані у перший стовпчик?

- Які ознаки дієслова мають слова другого стовпчика? (Вони означають дію, мають вид, отже, це певні дієслівні форми).

- А які дієслівні форми ви вивчали на уроках російської мови? (Причастие, деепричастие)

- А яка з цих форм означає додаткову дію? (Деепричастие).

Учитель.

Завдання. Вибірковий диктант.

Виписати з тексту слова, що означають додаткову дію.

Толик грізно звернувся до рибки:

- Ти мені звичайною рибкою не прикидайся. Ти рибка золота! Чула? Золота! А отже, чарівна!

Беззахисна рибка мовчала, пручаючись у Толиковій руці.

- Отак краще, - заявив Толик, перекладаючи її в іншу року. – А бажання моє таке: виправ двійку, яку мені сьогодні поставили на уроці.

Востаннє тріпнувшись, золотисте тільце знесиліло. Толик схаменувся. Але пізно: рибка була нежива. Розгублений і приголомшений, хлопець стояв біля акваріума, тримаючи в руці мертву рибку.

За його спиною хтось заворушився. Толик, озирнувшись, побачив сумні очі. Це був Білий Олень.

Метод «Конструювання діалогу»

Докірливо похитуючи головою, він ледь чутно промовив:

- Ти знищив живу істоту через лінощі.

- Як?! – прошепотів Толик.

- Це була звичайна рибка. Кожен, побачивши її, думав: «Я мушу доглядати і берегти її».

- Я не хотів… - спробував пояснити Толик.

- Щоб відповісти, варто було пригадати вивчене на уроці російської мови. Про що йдеться на уроці?

Толик мовчав, похиливши голову.

Метод «Взаємодопомога»

Учитель.

Підкажемо йому? Про що ж йдеться на уроці? Що знаєте з російської мови? Прочитаємо ж слова, виписані вами, адже вони повинні означати додаткову дію.

Робота з підручником. Складання правил за таблицею. Визначення ознак дієслова і прислівника. Визначення дієприслівника.

Учитель: Повернемось до виписаних слів. Визначимо вид. Як ми будемо це робити?

ІV. Практичне застосування знань. Вироблення умінь і навичок учнів.

Тепер ваше завдання виписати дієприслівники і позначити вид (доконаний і недоконаний).

- Що ж робити? – похнюпившись, запитав Толик. – Як урятувати рибку?

- Її вже не врятуєш, - відповів Білий Олень. Блиснувши очима, він додав: - Тепер слід поміркувати, як врятувати тебе. Серце людини, байдужої й жорстокої до всього живого, до природи – це кам’яне серце…

Затинаючись від хвилювання, Толик вигукнув:

- Що ж мені робити? Я не зможу жити, пам’ятаючи про свій злочин.

І, тремтячи, він глянув на мертву рибку.

- Немає нічого страшнішого за жорстокість і байдужість, - промовив Білий Олень, - але допоможе жива вода.

Навіть не отямившись, Толик опинився на спині Білого Оленя. Ось уже і ліс. Але де ж вода? Ні струмка, ні річки…

Учитель.

Перевірка виписаних дієприслівників, визначення виду. Підтвердження положеннями теоретичного матеріалу.

Учитель.

Допоможемо Толику знайти воду. Для цього запишемо текст, визначимо дієприслівники, визначимо вид, синтаксичну роль.

Проектуються текст, ілюстрації «Вода», афоризми.

Спілкування з природою – ніби ковток живої води для людської душі. Воно бадьорить розум, даруючи єднання з прекрасним і вічним.

Звеличуючи людину, природа робить її чистішою і добрішою. М. Пришвін

Учитель.

Що ж з Толиком?

А Толик озирнувся навколо і побачив, що стоїть він у біологічному кабінеті. Ось і акваріум перед ним. А в ньому – золота рибка плаває, розтинаючи воду хвостиком.

- Ти жива, жива! – радісно вигукнув хлопчик. – Яке щастя! Невже мені все це привиділося?

Метод «Екскурс у минуле - діалог»

Учитель.

Ось така історія трапилась з Толиком. Що ми взяли для себе з неї? А яка будова цієї казки? Пряма мова. Діалог. Пригадуємо визначення цих понять. Які розділові знаки при них?

Проектуються речення з прямою мовою

- Немає нічого страшнішого за жорстокість і байдужість», - промовив Білий Олень, похитуючи головою.

Затинаючись від хвилювання, Толик вигукнув: «Що ж мені робити?»

Якими формами дієслова насичений цей текст?

Метод «Мікрофон»

Дієприслівник як частина мови. Як можете розтлумачити це поняття?

Що взяли для себе з «Казки про нечарівну золоту рибку, Білого Оленя та ковток живої води». Як можете охарактеризувати Толика (вживати дієприслівники).

Коментар оцінок за урок.

V. Домашнє завдання

За таблицею вивчити правила.

Скласти міні-твір «Моє ставлення до Толика», використовуючи дієприслівники.

VІ. Релаксація

Калейдоскоп «Твори добро» (на мультимедійну дошку проектуються заздалегідь створені учнями міні-презентації).