Национально-патриотическое воспитание учащихся на уроках зарубежной литературы и в воспитательной работе

У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті, Державному стандарті базової і повної середньої освіти в Україні метою освітньої галузі «Мови і літератури» визначено розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. На сучасному етапі інтеграції до загальноєвропейського простору ставиться питання про залучення сучасної людини до всесвітньої культури, наближення її рівня до європейського стандарту.

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. У «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», «Методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», затверджених наказом МОН України № 641 від 16.06.2015, зазначено: «Важливо акцентувати увагу на ролі України в житті і творчості митців зарубіжної літератури: А. Чехова, В. Короленка, А. Міцкевича, М. Булгакова, Шолом-Алейхема, О. Бальзака, Дж. Олдріджа тощо. Вчитель має показати учням особливості втілення української теми в їхніх творах. Інформувати про літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. При цьому ефективною буде дослідницька робота учнів, використання методу проектів.

Це сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження в умовах глобалізації світу».

Саме тому одним із важливих напрямків нашої діяльності вважаємо формування загальнокультурної та громадянської компетентностей учнів на уроках та у виховній роботі. Учителеві необхідно враховувати матеріал, який сприятиме розкриттю співпричетності українців до творення світової цивілізації та світової культури, відчувається необхідність пошуку оптимальних засобів виховання та навчання. Саме україно-знавчі та краєзнавчі матеріали містять великий потенціал, бо є одним із джерел виховання гідних громадян України, формування справжніх будівельників свого майбутнього. Рисунок 1. Алгоритм формування громадянської

компетентності учнів засобами гуманітарної освіти

Повноцінна людина повинна мати свою батьківщину і знати про неї якомога більше — про її історію, територію, народ, культуру, ставлення до моралі та інших народів тощо. Як і всяке інше пізнання, вивчення батьківщини розпочинається з того, що природно дитині найближче і з чим вона зустрічається найперше, — з рідної хати, родини, міста чи вулиці, місцевості, звичаїв, мови тощо. Все це пізнається шляхом поступового розширення сфери сприймання.

Отже, все розпочинається з пізнання «малої» батьківщини, з краєзнавства, яке допомагає дітям усвідомити нерозривний зв’язок, єдність історії свого села чи міста з історією та сьогоденням країни; відчути причетність до них кожної людини, кожної родини; визнати своїм найпершим обов’язком, честю стати гідним послідовником кращих традицій рідного краю. Через призму дослідження подій в окремих місцевостях краєзнавство сприяє глибокому і всебічному вивченню яскравої, але непростої історії нашої Батьківщини, осмисленню її ролі на тлі європейської і світової культури, прилученню підростаючого покоління до духовної та історичної скарбниці свого народу, до українознавства.

На протязі кількох останніх років ми працюємо над визначенням ефективних форм і методів формування громадянської компетентності учнів шляхом опанування ними взаємозв’язків світового літературного процесу з Україною і Харківщиною, розвитком вмінь оперувати здобутими знаннями, що сприяє особистісному інтелектуальному і творчому зростанню учнів, підвищенню ефективності засвоєння ними творів зарубіжної літератури та вихованню національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій учнів. Провідну ідею досвіду нашої роботи можна висловити словами Д. С. Лихачова: «Зрозуміти літературу, не знаючи місць, де вона народилася, так само важко, як зрозуміти чужу думку, не знаючи мови, на якій вона виражена. Ні поезія, ні література не існують самі по собі: вони виростають на рідному ґрунті і можуть бути зрозумілі тільки у зв'язку зі своєю рідною країною ».

Україна і Харківщина, зокрема, завжди були важливими центрами розвитку культури та мистецтва, а їхня літературна карта рясніє іменами відомих митців слова. Життя та творчість відомих зарубіжних письменників, які за певних обставин свого життя були пов’язані з Україною і Харківщиною, є вагомою, невід`ємною складовою частиною історії та культури нашої країни. Літературне українознавство та краєзнавство стають все більш актуальними.

Рисунок 2. Карта «Українські адреси зарубіжних письменників»

Рисунок 3. Карта «Харківські адреси зарубіжних письменників»

На уроках зарубіжної літератури, вивчаючи життєвий і творчий шлях письменників, досліджуємо їх взаємозв’язки з Україною, а також літературно-краєзнавчі пам'ятки, що їм присвячені. Серед них ті, що народилися і проживали в Україні, але їхня творчість належить іншій літературі (М. Гоголь, А. Ахматова, М. Булгаков, В. Короленко та ін.); перебували  або жили в Україні, що знайшло відображення у їхній творчості (О. Пушкін, А. Міцкевич, В. Маяковський, Р. М. Рільке, В. Короленко, О.С. Грін та ін.);

Рисунок 4. Напрями українознавчої та краєзнавчої діяльності

Україна мала вплив не стільки на творчий, скільки на життєвий шлях (О. де Бальзак, Б. Пастернак, О. Солженіцин та ін.).

Навчальні програми із зарубіжної літератури передбачають не тільки вивчення біографій письменників, але й знайомство з тими сторінками життя, які певним чином пов’язані з Україною. Наприклад: Олександр Сергійович Пушкін і Україна, Микола Васильович Гоголь і Україна, Володимир Галактіонович Короленко в Україні та інші. Ми на своїх уроках доповнюємо цей матеріал розповіддю про зв’язок зарубіжних письменників з нашим рідним містом. Наприклад: Микола Васильович Гоголь у Харкові, Лев Миколайович Толстой у Харкові, Іван Олексійович Бунін і Харків, Борис Леонідович Пастернак на Харківщині тощо.

Рисунок 5. Індивідуальні творчі учнівські проекти «Харківські адреси Івана Олексійовича Буніна», «Харківські адреси Сергія Єсеніна»

Система літературної краєзнавчої діяльності учнів містить урочні, позаурочні та позашкільні форми: уроки (уроки текстуального вивчення, уроки додаткового читання, уроки-огляди, уроки-семінари, узагальнювальні уроки тощо), конференція, домашня навчальна діяльність (завдання випереджувального характеру, біографічні, історичні, краєзнавчі, мистецькознавчі повідомлення), очні та заочні літературно-краєзнавчі екскурсії, вечори (літературно-краєзнавчі музичні композиції, літературно-краєзнавчі вітальні, композиції, присвячені епістолярній спадщині письменників тощо ), вікторини, походи до літературно-краєзнавчої пам'ятки. Тобто літературно-краєзнавча діяльність реалізується на всіх етапах вивчення художнього твору.

Рисунок 6. Система літературної українознавчої та краєзнавчої діяльності учнів

Нами використовуються різні методи, прийоми і види навчальної діяльності, передбачені методикою вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури.

В 5-8 класах – вікторини «Ім`я О. С. Пушкіна на карті нашого міста», «Ім`я М. В. Го-голя у нашому місті», кросворди «В. Г. Короленко в Україні», «М. Гоголь в Україні», «О. Пуш-кін в Україні», урок-заочна подорож «Гоголівські місця в Україні», «О. С. Пушкін в Україні», віртуальні екскурсії «Музеї О С. Гріна у Феодосії та Старому Криму», «Музей М. В. Гоголя у Великих Сорочинцях», «Музей А. П. Чехова у місті Суми», звіт-повідомлення про екскурсії («Гоголівські місця Полтавщини», «Стежкою Олександра Гріна у Криму»), створення літературних карт України, Харківщини, схем подорожей письменників Україною («Схема подорожей О. С. Пушкіна Україною») тощо.

Зазначимо, що глибше з краєзнавчими аспектами літературного процесу учнів знайомимо у старших класах з метою формування здатності критично, але толерантно мислити, яка реалізується шляхом міні-проектної діяльності. У 9-11 класах учні вивчають творчість того чи іншого письменника в історико-хронологічному аспекті та в контексті світового літературного процесу, обсяг навчального матеріалу принципово збільшується, обов'язковим є вивчення життя і творчості кожного письменника, що в цілому спонукає до ефективного використання краєзнавчих матеріалів на заняттях із зарубіжної літератури.

Рисунок 7. Літературна краєзнавча діяльність учнів у 5-8 класах

Важливим є формування мотивованої активності інноваційної особистості, що реалізується через інтерактивне навчання, внаслідок чого учень через проектну діяльність виступає дослідником певної проблеми.

Рисунок 8. Індивідуальний учнівський міні-проект «Олександр Грін в Україні»

Рисунок 9. Літературна краєзнавча діяльність учнів у 9-11 класах

Перевагу в 9-11 класах надаємо самостійному опрацюванню учнями літературних джерел, порівняльному аналізу змісту твору та його історичної основи, розкриттю відтворення українських реалій у творчості зарубіжного письменника, підготовленню повідомлень на основі опрацювання літературно-краєзнав-чих, літературних, історичних і мистець-ких джерел (індиві-дуальні та колективні творчі проекти у вигляді фотовиставок, схем, учнівських мультимедійних пре-зентацій (11 клас М. Волошин в Україні» , «Микола Гумільов в Україні», «Українські адреси Анни Ахматової» та інші).

Рисунок 10. Груповий учнівський міні-проект «Українські адреси зарубіжних письменників»

Рисунок 11. Індивідуальний учнівський міні-проект «Л. М. Толстой в Україні»

Рисунок 12. Індивідуальний учнівський міні-проект «А. А. Ахматова в Україні»

Використовуємо також віртуальні подорожі до музею письменника (11 клас «Музей М. А. Булгакова у Києві», «Музей М. О. Волошина у Коктебелі», «Музей Марини та Анастасії Цвєтаєвих у Феодосії»), уявні розповіді (монологи) письменника про зв`язок з Україною ( 9 клас «Адам Міцкевич про Крим», 10 клас «Оноре де Бальзак про перебування в Україні»), домашню навчальну діяльність (завдання випереджу-вального характеру, біографічні, історичні, краєзнавчі, мистецькознавчі повідомлення «Олександр Солженіцин в Україні», « Максим Горький в Україні», «О. С. Грибоєдов в Україні», « Марина Цвєтаєва в Україні» та інші ).

Рисунок 13. Індивідуальний учнівський міні-проект «Українські адреси М. В. Гоголя»

Під час літературної краєзнавчої роботи ми використовуємо фотоматеріали які показують: а) письменників, кобзарів, видатних діячів (портрети Т. Г. Шевченка, І. Ю. Рєпіна при вивченні творчості Райнера Рільке; портрет П. П. Гулака-Артемовського при вивченні творчості Адама Міцкевича та інші) ; б) вшанування пам'яті письменників (пам`ятники О. С. Пушкіну, Оноре де Бальзаку, Адаму Міцкевичу, Анні Ахматовій, М. Булгакову та іншим у різних містах України); в) місця, відтворені в художній літературі (фотографії Криму при вивченні творчості Адама Міцкевича та Олександра Сергійовича Пушкіна; українські пейзажі при вивченні творчості М. В. Гоголя, Райнера Рільке); г) окремі експонати музеїв (М. А. Булгакова у Києві, М. В. Гоголя у Великих Сорочинцях та інші), здобутки культури різних часів і епох; д) особливості ландшафту рідної місцевості, побут різних суспільних груп; е) картини природи, співзвучні художнім творам. Під час вивчення біографії письменника  використовуємо краєзнавчий матеріал, що характеризує: а) яким був край у часи перебування тут письменника (Київ у ХІХ ст. при вивченні творчості Оноре де Бальзака, О. С. Пушкіна , Р. Рільке; Київ на початку ХХ століття при вивченні творчості А. Ахматової, М. Гумільова, М.А. Булгакова; Одесса у ХІХ столітті при вивченні творчості Адама Міцкевича та О. С. Пушкіна, Севастополь у ХІХ столітті при вивченні творчості Марка Твена та Льва Миколайовича Толстого та інші); б) вшанування пам'яті письменника (розповіді про музеї М. А. Булгакова у Києві, Максиміліана Волошина у Коктебелі, Марини та Анастасії Цвєтаєвих у Феодосії, О. С. Гріна у Старому Криму та інші).

Нами розроблений цикл уроків зарубіжної літератури та створені до них навчальні мультимедійні презентації «Українські адреси зарубіжних письменників ХІХ століття», які використовуємо як ілюстративний матеріал, який не лише відтворює та конкретизує навчальний матеріал, але й доповнює його краєзнавчими елементами й подає в новому висвітленні : «Марк Твен в Україні. Фрагмент уроку в 5 класі», «В. Г. Короленко в Україні. Фрагмент уроку в 6 класі», «М. В. Гоголь в Україні.Урок літератури в 7 класі. Фрагмент уроку літератури в 8 класі. Фрагмент уроку літератури 9 класі», «О. С. Грибоєдов в Україні. Фрагмент уроку літератури в 9 класі.», «О. С. Пушкін в Україні. Урок зарубіжної літератури в 9 класі», « Оноре де Бальзак в Україні. Фрагмент уроку зарубіжної літератури в 10 класі», «Л.М. Толстой в Україні. Фрагмент уроку літератури в 11 класі», «А. П. Чехов в Україні. Фрагмент уроку літератури в 10 класі».

Рисунок 14. Індивідуальний творчий проект «Цикл уроків зарубіжної літератури з використанням українознавчих та краєзнавчих матеріалів»

Рисунок 15. Індивідуальний творчий проект «Українські адреси зарубіжних письменників. Навчальні мультимедійні презентації до уроків літератури у 9-11 класах»

Як додаткове джерело інформації, за допомогою якого має вивчатися художній твір, на уроках використовуємо створені нами творчі проекти у вигляді електронної мультимедійної презентації «Українські адреси російських письменників ХХ століття » та альбому «Українські адреси зарубіжних письменників».. Цей матеріал дає можливість при мінімальній підготовці й незначних витратах часу підготувати наочність до уроку (Частина І. О. І. Купрін в Україні: Київ, Крим, Житомир, Одеса. Частина ІІ. І. О. Бунін в Україні. Частина ІІІ. Максим Горький в Україні: Крим, Харків. Частина ІV. Максиміліан Волошин в Україні: Київ, Крим, Харків. Частина V. Микола Гумільов в Україні: Крим, Харків. Частина VІ. Марина Цвєтаєва в Україні: Феодосія, Коктебель. Частина VІІ. Володимир Маяковський в Україні: Крим, Харків. Частина VІІІ. Сергій Єсенін в Україні: Частина ІХ. Михайло Булгаков в Україні: Київ, Харків. Частина Х. Борис Пастернак в Україні: Київ,Харків. Частина ХІ. Анна Ахматова в Україні: Одеса, Слободка-Шелехівська Хмельницької області, Київ , Крим, Харків. Частина ХІІ. Олександр Солженицин в Україні).

Рисунок 16. Індивідуальний творчий проект «Українські адреси російських письменників. Навчальні мультимедійні презентації до уроків літератури у 11 класі»

Рисунок 17. Індивідуаль-ний творчий проект у вигляді альбому «Українські адреси зарубіжних письменників»

В якості форми зворотнього зв`язку широко використовуємо вікторини, тестові завдання, кросворди як можливі шляхи розвитку творчих здібностей учнів, їх природної вигадливості та фантазії.

Рисунок 18. Індивідуальний творчий проект «Українські адреси зарубіжних письменників. Кросворди»

Рисунок 19. Тест

«О. С. Пушкін в Україні»

Рисунок 20 . Кросворд

«В.Г. Короленко в Україні»

Нами проводилися моніторингові дослідження рівня знань учнів з літературного краєзнавства та розвитку вмінь застосовувати ці знання у процесі вивчення зарубіжної літератури. Результати дозволяють зробити висновок, що українознавство та краєзнавство - важливе джерело стимулювання інтересу до вивчення світової літератури , формування громадянської компетентності, виховання патріотизму, любові і дбайливого ставлення до рідної землі та її історії. Підтвердженням цього стали результати анкетування учнів, які засвідчили підвищення активності та зацікавленості кожного учня на уроці; проявлення самостійності учнів в набуванні знань; формування здатності учня критично, але толерантно мислити; виховання поваги до ціннісних засад громадян-ського суспільства, залучення творчого потенціалу кожного учня; збільшення обсягу знань; створення атмосфери співпраці з вчителем та однокласниками; глибоке засвоєння навчального матеріалу.

Рисунок 21 . Значення використання українознавчих та краєзнавчих матеріалів на уроках зарубіжної літератури

У «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», «Методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», затверджених наказом МОН України № 641 від 16.06.2015, зазначено: «Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста». Закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Це вимагає пошуку нових форм організації виховного процесу.

Проектна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві на компетенції: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту. Використання можливостей методу проектів дозволяє, переосмислюючи та руйнуючи радянські історичні міфи, розвивати вміння аналізувати факти історії, узагальнювати та робити висновки, вміння вести чесний діалог навколо складних сторінок минулого; виховувати почуття національної гідності, самосвідомості та гордості за героїчні сторінки історії українського народу. Колективні проекти «Між двох вогнів. Україна у Другій світовій війні» , «Трагедія окупації Харкова у роки Другої світової війни», створені нами, розкривають роль українського народу у Другій світовій війні, показують внесок українців у перемогу над нацизмом, підкреслюючи солідарність та бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, переносячи акцент з історії військових дій на історії конкретних людей (саме українців), виховують любов до своєї «малої» батьківщини, національну свідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, на систему вчинків, що мотивуються любов`ю до Батьківщини та розумінням відповідальності за збереження пам`ятників історії та культури.

Рисунок 22. Колективний творчий проект «Між двох вогнів. Україна у Другій світовій війні»

Рисунок 23. Колективний творчий проект «Трагедія окупації Харкова в роки Другої світової війни»

Колективна робота над проектом «Мертві не простять, живі не забудуть» сприяла поглибленню знань учнів про Голодомор як геноцид українського народу, його причини, перебіг і наслідки; сприяла розвитку всіх видів інтелекту як головної умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації як громадянина України; виховувала почуття стурбованості долею не-винних жертв тоталітарного режиму, навчала сприймати чужу біду та біль як свій власний; спонукала до участі у меморіальних заходах із вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу – Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, зокрема акції “Запали свічку”.

Рисунок 24. Колективний творчий проект «Мертві не простять, живі не забудуть»

Презентація творчого проекту «Історія Харкова у назвах вулиць» познайомила учнів з історією вулиць нашого рідного міста і Олексіївського житлового масиву, зокрема, розвивала вміння аналізувати факти історії, узагальнювати та робити висновки, виховувала любов до своєї «малої» батьківщини.

Рисунок 24. Колективний творчий проект «Історія Харкова у назвах вулиць»

Краєзнавство надає місцевості історизм, відкриває в її минулому нові цінні сторінки. Коли ми дізнаємося, хто мешкав у тому чи іншому будинку, яке життя вирувало в ньому, що там було створено, будинок цей для нас вже особливий. Він наповнюється духовним змістом, перетворюється в свідка історії міста. Можливо, саме тому з великим захопленням та зацікавленістю учні працювали на краєзнавчим проектом «Харківський поет-фронтовик М. В. Кульчицький».

Рисунок 25. Колективний творчий проект «Харківський поет-фронтовик

М. В. Кульчицький»

Людина існує не тільки у природному середовищі, а й у середовищі, створеному культурою його предків і ним самим. Збереження культурного середовища – завдання не менш важливе, ніж збереження довкілля. Культурне середовище необхідне людині для його моральної самодисципліни та соціальності. Якщо людина не любить старі будинки та старі вулиці, нехай не дуже привабливі, у неї немає любові до свого рідного міста. Якщо ж людина байдужа до пам`яток історії своєї Батьківщини, вона байдужа до своєї країни.

12