СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Наукова робота "Французький мовний етикет´´ Малої академії наук учнівської творчості

Нажмите, чтобы узнать подробности

Актуальність теми спричинена тим, що в умовах сучасного процесу інтеграції, виникає необхідність комплексного аналізу мовленнєвих засобів, які використовуються у певних комунікативних ситуаціях, з урахуванням соціально-культурних факторів.

Мета даної роботи – теоретично обґрунтувати та узагальнити дослідження особливостей вживання французьких мовленнєвих формул згідно мовного етикету ,формул привітання, прощання та подяки у різних ситуаціях,ознайомити з найбільш поширеними виразами французького мовного етикету ,для досягнення комунікації із представниками іншої нації,зокрема із французами .

Просмотр содержимого документа
«Наукова робота "Французький мовний етикет´´ Малої академії наук учнівської творчості»

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ І. Основні поняття про етикет. Історія виникнення етикету…………….

РОЗДІЛ ІІ. Особливості мовного етикету. Функції мовного етикету……………

ПІДРОЗДІЛ І. Мовленнєвий( вербальний )етикет……………………………………

ПІДРОЗДІЛ ІІ. Ефекти мовної етикетної поведінки…………………………………

РОЗДІЛ ІІІ. Мистецтво бесіди… ……………………………………………………

Висновок………………………………………………………………………………..

Список використаної літератури…………………………………………………….































Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства основним завданням політики в області мовної освіти як в наший країні, так і за кордоном, є встановлення взаєморозуміння у процесі контактів представників різних культур. Процеси інтеграції, що відбуваються у світі в останні десятиліття, нова політична і соціально-економічна обстановка, бурхливе зростання міжнародних зв’язків у різних областях економіки, науки, культури обумовлюють потребу суспільства здійснювати успішну міжкультурну комунікацію.

В умовах розвитку усної комунікації особливої актуальності набуває вивчення мовної і мовленнєвої поведінки комунікантів , значення одиниць мовленнєвого етикету, ретельне дослідження культури мовленнєвого спілкування та впливу зовнішніх соціальних факторів на процес спілкування.

Актуальність теми спричинена тим, що в умовах сучасного процесу інтеграції, виникає необхідність комплексного аналізу мовленнєвих засобів, які використовуються у певних комунікативних ситуаціях, з урахуванням соціально-культурних факторів.

Мета даної роботи – теоретично обґрунтувати та узагальнити дослідження особливостей вживання французьких мовленнєвих формул згідно мовного етикету ,формул привітання, прощання та подяки у різних ситуаціях,ознайомити з найбільш поширеними виразами французького мовного етикету ,для досягнення комунікації із представниками іншої нації,зокрема із французами .

Предметом дослідження є певні стандартизовані норми соціальної поведінки (у тому числі і мовленнєві), які визначаються уявленнями про шаблони поведінки у конкретній ситуації, у яких ця поведінка стає одноманітною, стабільною, такою, що повторюється. Сукупність таких формальних правил, що регулюють зовнішні прояви людських стосунків (поводження з людьми, форми звертання, вітання, вибачення, подяки, поведінка в місцях загального користування, манери, одяг тощо), називають етикетом.

В останні роки даній проблемі приділялась велика увага в таких роботах ,як «Історія виникнення етикету »-Бобир, О. В., «Особливості мовного етикету.» -Босик О.А.т.і.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

  • виявити особливості мовної поведінки нації,мов якої вивчається;

  • дослідити історію виникнення мовного етикету;

  • дати аналіз мовленнєвому вербальному етикету;

  • охарактеризувати ефекти мовної поведінки.

Дослідження передбачало комплексне використання таких методів,як теоретичне ознайомлення із джерелами інформації,аналіз,порівняння явищ,створення власних висновків.



































РОЗДІЛ І. Історія виникнення етикету. Основні поняття про етикет.

Якщо етикет, як встановлений у суспільстві набір правил ,регулює нашу зовнішню поведінку у відповідності із соціальними вимогами, то мовленнєвий етикет можна визначити як правила, що регулюють мовленнєву поведінку.

З точки зору національної специфіки мовленнєвого етикету варто сказати, що структура його склалася у кожної нації на її народній основі під впливом різних психологічних, соціально-політичних та культурологічних факторів.

Суспільство з давніх-давен виробило правила по­ведінки. Насамперед "Біблія" та народна мудрість вчили, що і як треба робити, тобто дотримуватися вимог етикету. Етикет — це встановлений порядок, сукупність правил, які регламентують зовнішні про­яви людських взаємин.

Звідки походить саме слово "етикет"? Вперше йо­го вжив французький король Людовік XIV у XVII ст. На одному з прийомів у цього монарха гостям вручи­ли картки, де перераховувалися правила поведінки, яких вони мали дотримуватися. Від назви цих карток (етикеток) і з'явилося поняття етикет.

Чітко дотримувалися етикетних правил при дво­рах французьких, англійських та особливо іспансь­ких королів. Історія пам'ятає трагічний випадок, що стався з іспанським королем Філіпом III. Якось він сидів біля каміна, в якому сильно розгорілося по­лум'я. Король нікому з придворних не дозволив по­ставити заслінку, бо це мав зробити відповідальний за церемоніал вогню, а він саме кудись відійшов. Од­нак Філіп III згідно з етикетом гасити вогонь не мав права і не рушив з місця, виявляючи стійкість своєї монаршої честі. Така впертість призвела до того, що монарх отримав сильні опіки і за кілька днів помер.

Траплялися й веселі курйози. Так, французький король Людовік XIII приїхав до кардинала Ришельє вирішувати невідкладне важливе питання, а той був хворий і лежав у ліжку. Але ж король не міг розмов­ляти з підданим, стоячи або сидячи, коли той лежить. Зрештою, король знайшов оригінальний вихід — ліг поряд із кардиналом і так спілкувався з ним.

За часів Київської Русі вихованню надавали великого значення, звертаючи увагу і на культуру поведінки. Так, 1117 р. великий князь київський Володимир Мономах написав "Поучение", яке було адресоване і дітям, і дорослим. Мономах вважав, що виховання залежить не від окремих настанов, а від сукупності виховних засобів, серед яких виокремлював етикет і хороші манери. Він стверджував, що чемність і ввічливість залежать не від людської суті, а від навичок і вмінь, набутих завдяки тренувальним вправам.



































Розділ ІІ. Особливості мовного етикету.

За висловом французького письменника Ларошфуко, істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Мовний етикет — це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Етикет має ситуативний характер. Вибір людиною слова чи жесту обумовлений специфічною ситуацією. Етикетні ситуації у свою чергу пов'язані з повсякден­ними подіями або святами.

Мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах.

Мовний етикет як соціально-лінгвістичне явище виконує такі функції

- контакто-підтримувальну - встановлення, збереження чи закріплення стосунків адресата й адресанта;

- ввічливості (конотативну) - прояв чемного поводження комунікантів;

- регулювальну (регулятивну) - регулює взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях;

- впливу (імперативну, волюнтативну) - передбачає реакцію співбесідника - вербальну, невербальну чи діяльнісну;

- звертальну (апелятивну) - привернення уваги, здійснення впливу на співбесідника;

-емоційно-експресивну (емотивну), яка є факультативною.

Наявність цих функцій підтверджує думку, що мовний етикет-це своєрідний механізм, за допомоги якого може відбутися ефективне спілкування.Усі названі функції мовного етикету грунтуються на комунікативній функції мови.



ПІДРОЗДІЛ І. Мовленнєвий( вербальний )етикет.

Мовленнєвий етикет - реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження.Мовленнєвий етикет регламентує словесні форму­ли вітання, знайомства, поздоровлення, побажання, прохання, поради, запрошення, співчуття. (Додаток 1)

Мовленнєвий етикет -поняття ширше, ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність. Якщо ми під час розповіді надуживаємо професіоналізмами, термінами і нас не розуміють слухачі, то це порушення мовленнєвого етикету, а не мовного. Фахівці з проблем етикету визначають цю різницю так: "Між ідеальним мовним етикетом і реальним мовленнєвим етикетом конкретної людини не може бути повного паралелізму. Реалізація мовного етикету в мовленні, комунікативна поведінка несе інформацію про мовця - з його знаннями, вміннями, уподобаннями, орієнтаціями тощо. Тому тут бувають усілякі - несвідомі і свідомі - відхилення, помилки, порушення, іншокультурні впливи, іншомовні вкраплення іт. ін. Мовець -це не "говорильний апарат", який просто озвучує чи графічно фіксує закладені в його пам'ять формули мовного етикету. Він має "простір для маневру", має можливість вираження своєї індивідуальності навіть у межах цієї порівняно вузької мовної підсистеми.

Мовленнєвий етикет соціальний за своєю природою, бо виявляє соціально-рольову сторону спілкування. Тобто на вибір тієї чи іншої одиниці мовленнєвого етикету впливає соціальна роль індивіда — нормативно схвалений суспільством спосіб поведінки, який очікується від кожного, хто займає дану соціальну позицію При зміні рольової структури ситуації спілкування індивід переключається з одних стереотипів поведінки на інші, послуговується різними стилями мови, різними одиницями мовленнєвого етикету і т. д. Тобто, соціальні ролі мовної особистості є ключовими в розумінні сутності мовленнєвого етикету. При зміні рольової структури ситуації спілкування індивід переключається з одних стереотипів поведінки на інші, послуговується різними стилями мови, різними одиницями мовленнєвого етикету і т. д. Тобто, соціальні ролі мовної особистості є ключовими в розумінні сутності мовленнєвого етикету. Мовленнєвий етикет досліджується різними лінгвістичними дисциплінами. На нього звертають свою увагу культура мови (перша за все, з погляду нормативності — ненормативності використовуваних одиниць щодо норм літературної мови), стилістика, соціолінгвістика. Дослідження явищ мовленнєвого етикету здійснюється у двох основних аспектах: соціолінгвістичному і стилістичному. Соціолінгвістика цікавиться соціальною стороною мовленнєвого етикету. За допомогою мовленнєвого етикету відбувається соціальний вплив комунікантів один на одного, що характерно для спілкування взагалі, а в мовленнєвому етикеті виявляється особливо яскраво. Соціальна диференціація носіїв мови, їх постійний соціальний статус і змінні соціальні ролі диктують добір одиниць і, як наслідок, закріпленність за групами носіїв стилістично маркованих формул тощо.

З точки зору ж стилістики мовленнєвий етикет - явище надстильове, не прекріплене до жодного стилю. Можна говорити лише про більшу чи меншу міру його вияву у тому чи іншому стилі. Наприклад, найтиповішою формою вияву мовленнєвого етикету є усне контактне спонтанне діалогічне мовлення, і ці ознаки наближають мовленнєвий етикет до розмовного мовлення. Але мовленнєвий етикет не належить до розмовного мовлення, а тим більше до розмовного стилю (хоча найбільш повно мовленнєвий етикет виражається саме в усному розмовному мовленні).

Письмова чи усна форма мовлення накладає певні обмеження на використання мовленнєвого етикету. Наприклад, епістолярний жанр (як представник письмового мовлення) розробив специфічні для письма одиниці.

Підсумовуючи сказане, зауважимо, що мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спілкування, — це сукупність значною мірою стандартизованих висловів, що складають собою стереотипи мовлення, готові формули з певною синтаксичною структурою і лексичним наповненням.





ПІДРОЗДІЛ ІІ. Ефекти мовної етикетної поведінки.

Етикет відображає красу людських взаємостосунків, а тому його найсуттєвішими ознаками є доцільність і краса. Він є гармонійним поєднанням практичного, корисного і зовнішньоестетичного – прекрасного. Етикет не покликаний обмежити людську свободу, а лише обмежити самолюбство, грубість, зневагу до інших.Етикетні формули чемності застосовуються у різних ситуаціях, але завжди зводяться до ввічливості і доброзичливості. Зустрічаючись ми бажаємо „доброго ранку”, „доброго дня”, „добрий вечір”, прощаючись говоримо „всього доброго”, „на добраніч”, щось прохаючи вживаємо„будь ласка”, за послуги „ щиросердно дякуємо”, за помилки і необачність вибачаємось,„перепрошуємо” тощо. В цих формулах прагнемо поєднати щирість і гуманізм, вихованість і чуйність. Навіть у конфліктних ситуаціях, у розмові з людиною, котра з певних причин не заслуговує на повагу брутальність і грубість є неприпустимими. Поняття ввічливості включає ще такі різновиди, як коректність, делікатність і тактовність, котрі передбачають вміння правильно оцінювати ситуацію і відповідно обирати найбільш адекватні для неї способи спілкування. Вони базуються на відчутті міри, вмінні не переступати певну межу у конкретнихвидах спілкувань, не створювати незручних для співбесідника ситуацій.

Франція внесла, мабуть, найбільш значимий вклад у формування дипломатичного протоколу і ділового етикету. Важко переоцінити роль французів в розвитку світової філософії, літератури і мистецтва. Тому для листування і під час ділових зустрічей з французами рекомендується використовувати, як офіційну, французьку мову. До речі, французи дуже не люблять, коли іноземці роблять помилки у французькій мові. Отже, якщо ваш діловий партнер з Франції заговорив англійською, він зробив вам велику поступку. У цій країні недолюблюють мовчазних людей. Деякі французи навіть вважають, що справжньої поваги гідна лише та людина, яка вміє гарно говорити. Розмовляти французи люблять на близькій відстані.

Французи не люблять сильних рукостискань. На початку знайомства з французом потрібно звертатись до нього офіційно: “мсьє” – для чоловіків, “мадемуазель” і “мадам” – до жінок.









































РОЗДІЛ ІІІ. Характеристики бесіди.

До мовного етикету відносять також теорію і практику аргументації - мистецтво вести бесіду. Це сто­сується манери спілкування - етикету спілкування.

Добрий день! відповідає привітання Bonjour! При звертанні із запитанням або проханням до незнайомої особи можливий варіант Bonjour, Monsieur (Madame, Mademoiselle)! Звертання до знайомих може бути таким самим або ж з додаванням прізвища людини до якої звертаються:

Bonjour Monsieur (Madame) Lantrade! Близькі друзі при привітанні часто звертаються один до одного на ім’я: Bonjour Henri!

Варто зазначити, що раніше говорили і Bon matin! (до 10-ї години ранку), але зараз так говорять лише люди похилого віку. Звертання Добрий вечір! – Bonsoir! вживається після 6-ї години вечора.

Таким чином, Bonjour! має ширші часові рамки вживання, ніж Bon matin! і Bonsoir!Привітання Привіт!, яке відноситься до розмовного і неофіційного стилю у французькій мові передається розмовною формою Salut!

У французькій мові як стилістично завищене привітання можна розглядати форму Permettez-moi de vous saluer! – Дозвольте Вас привітати!

У французькій мові існує значна кількість етикетних виразів, які вживаються у ситуаціях привітання:

Як поживаєте? Comment allez-vous?

Як ваші справи? Et tes (vos) affaires, ça va?

Що нового? Quoi de neuf?

Прощання-висловлювання, так як і привітання-висловлювання, займають особливе місце з-поміж комунікативних одиниць мовленнєвого етикету. Розривання мовленнєвого контакту – це певний ритуал, який здійснюється при спілкуванні. Для розривання контакту існує набір стереотипних одиниць мовлення, за допомогою яких відбувається процес завершення мовленнєвої комунікації. У французькій мові при прощанні найбільш вживаним є нейтрально забарвлене висловлювання Au revoir!, якому відповідає українське До побачення!

У ситуації прощання вживаються різноманітні уточнюючі іменники (і числівники), прийменник до (у французькій мові а) уточнюють часовий проміжок до зустрічі: A bientôt! (До зустрічі!) A demain! (До завтра!) A dimanche! (До неділі!) A ce soir! (До вечора!)

В неофіційних ситуаціях найчастіше вживається така форма як Salut! (зокрема, між молодими людьми та підлітками), а також форми подані вище. Проте, всі вони мають певні особливості вживання. Наприклад, така комунікативна одиниця, як Salut!, може виконувати подвійну функцію, а саме функцію і привітання, і про-

щання. Найчастіше у неформальних ситуаціях вживається також таке прощання-висловлювання як Adieu!

Для прощання в офіційній обстановці у французькому мовленнєвому етикеті використовується вираз Permettez-moi de faire mes adieux! (Дозвольте розпрощатись!).

У французькій мові Merci! – Дякую! найбільш вживане, стилістично нейтральне висловлювання подяки. Такому ж виявленню подяки як Дуже дякую! у французькій мові відповідають приблизно 5 сучасних варіантів: Merci beaucoup! Mille merci! Mille fois merci! Grand merci! Merci infiniment!

Варто пам’ятати, що Grand merci! вживається не так часто як три перших кліше. Останній варіант – Merci infiniment! є найбільш ввічливим.

Кожний акт спілкування передбачає наявність не менше двох партнерів, які мають комунікативний статус. Комунікативні ролі зумовлені статево-віковими та соціальними ролями, а також залежать від комунікативної ситуації. Так, наприклад, по-різному спілкуються у школі та на стадіоні.

Спілкуванню передує стадія орієнтації: партнери визначають свою тактику поведінки. Основними параметрами є стать, вік і суспільне становище. Етикет, насамперед, і забезпечує спілкування партнерів. Більш вільні форми поведінки існують серед родичів, друзів, сусідів. Чіткіше дотримуються правил етикету під час свят і ритуалів, аніж у побуті. Етикет органічно пов'язаний з моральними нормами та цінностями.

У ділових стосунках є ціла система засобів мовного етикету.У мовному етикеті ділових людей велике значення мають компліменти-приємні слова,які виражають згоду,позитивну оцінку діяльності в бізнесі.Компліменти піднімають настрій ,надихають партнера по бізнесу і надають йому впевненості.Комплімент робиться на початку розмови,при зустрічі, знайомстві, прощанні,під час бесіди і може відноситися як до зовнішнього вигляду,так і до відмінних ділових якостей і вмінню здійснювати ділове спілкування. Французи люблять робити компліменти,особливо,коли партнером ділового спілкування є жінка. Знання особливостей національного етикету ,його мовних формул,розуміння специфіки ділового спілкування тієїй чи іншій країни .народу допомагають при веденні перемовин , встановлення контактів із закордонними колегами,партнерами. Так для реализації бизнес-спілкування необхідно мати знання общения необходимы знання:

– мовних кліше, особих розмовних формул,які відрізняються ідіоматичністю, чіткої семантичної стабілізацією, яка вживається для віраження найбільш типічних вербальних реакцій людей в конкретних сітуаціях спілкування, які пов»язані із ситуацією,із соціальним середовищем,і які передають мотиви мовної діяльності . За формулою етикету можна визначити приналежність мовця до певного соціального середовища або групи: форми вітань типу приветик, салют, старий, чао, поширені серед молоді.

– ситуаційних клише, стереотипних виразів , які просто обов»язкові в деяких мовних ситуаціях .Наприклад,при спілкуванняі з французькими однолітками необхідно знати типічні для їх мови ситуаційні кліше. Необхідно приділяти увагу перекладу оголошень ,письмових ситуаційних кліше: “Défense de toucher aux fleurs!”, “Il est defendu de marcher sur la pelouse!”, “Ne pas se pencher à l’extérieur!”, “Il est interdit de photographier!” .

На закінчення хотілося б підкреслити , що правила ввічливості у різних народів аж ніяк не одні й ті ж: в деяких випадках вони збігаються , в інших - можуть бути прямо протилежними. Необхідно знати еквіваленти правил ввічливості , прийняті у представників іншої культури. Мовний етикет допомагає виражати повагу до ділового партнера , проявляти доброзичливість до нього. Він - істотна частина культури бізнес- спілкування. Незнання ж правил мовного етикету ускладнює процес міжкультурної комунікації , а іноді і призводить до комунікативних " збоїв " . Крім цього етика мовного спілкування наказує учасникам діалогу культур створення доброзичливої ​​тональності розмови , яка призводить до згоди і успішності діалогу.

Отже,для успішного спілкування з іноземцем треба обов'язково враховувати ідіоетнічні особливості невербальних компонентів комунікації. Їх знання й розуміння допоможе правильно інтерпретувати і слова співрозмовника.

























Висновок

Отже, мовленнєві стратегії представляють собою низку свідомо обраних мовцями шляхів реалізації свого наміру за допомогою певних лексичних одиниць і синтаксичних структур. Сфера застосування мовного етикету та використання його одиниць утворюють таку систему ознак, яка дозволяє говорити про специфіч ність мовленнєвого етикету як лінгвістичного явища. Оволодіння формами мовленнєвого етикету в системі французької мови, а саме формами привітання, прощання та подяки, дає можливість тим, хто вивчає цю мову, засвоїти певні моделі спілкування, а також здобути досвід тактовної та доброзичливої поведінки. Знання і виконання оптимальних моделей поведінки в конкретних, заздалегідь відомих, ситуаціях стосунків людей, тобто виконання етикету, є невід'ємною частиною культури морального спілкування, в цілому моральної культури сучасної особистості. Етикет, з одного боку, полегшує спілкування і взаєморозуміння між людьми, з іншого -- зберігає гідність кожної особистості, сприяє гуманізації людських стосунків.Важливість і необхідність етикету для кожної сучасної людини стала результатом розвитку і вдосконалення людських стосунків протягом багатьох століть, а також усвідомлення людством значущості кожної окремої особистості й необхідності для неї співіснувати із собі подібними.

Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.

 Слід зазначити, що національний стиль спілкування - це всього лише типові, найбільш поширені, найбільш ймовірні особливості мислення і поведінки. Ці риси не обов'язково притаманні усім без винятку представникам даної нації. Але під час зустріч з іноземцем наведені вище відомості можуть стати у пригоді.





Список використаної літератури

1. Вежбицкая А.Е. Речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1985. – Вып. XVI. – С. 251-275.

2. Остин Дж. Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986. – Вып. XVII. – С. 22-129.

3. Формановская Н.И. Культура общения и речевой етикет. – М.: Икар, 2005. – 250с.

4. Формановская Н.И., Соколова Г.Г. Речевой этикет. Русско-французские соответствия. Справочник. – М.: Высшая школа, 1989. – 111 с.

5. Равич М. Этикет.- СПб, 1999.

6. Рубинский Ю.И. Французы у себя дома. -- М.: Молодая гвардия, 1989. — 286 с.

7 . Бобир, О. В.  Історія виникнення етикету / О.В. Бобир // Початкова школа : Науково-методичний журнал. - 2004. - N1. - С. 9-11 

8. Босик О.А. Особливості мовного етикету . Студентські наукові записки. Серія “Філологічна”. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”. – Вип.2. – 2009. – 304 с

9. Дубровіна І. В. Золота книга етикету. - М.: Вече, 2004 

10.   Мусский І. А. Енциклопедія етикету. - М.: Вече, 2007 

11. Шеломенцев В.М. Етикет і сучасна культура спілкування. – Київ, 2004. – 415 с.

12. Снітинський В.В., Завальницька Н.Б., Брух О.О. Діловий етикет в міжнародному бізнесі: Навчальний посібник.- Львів, 2008.









ДОДАТКИ

Додаток 1.

ФРАНЦУЗЬСКИЙ МОВЛЕННЄВИЙ ЭТИКЕТ

I. Salutation (Привітання):

Bonjour!

Salut!

Bonne journée!

Bonsoir!

Quelle rencontre agréable!

Enchanté(e) de te (vous) voir.

Moi aussi.


Добрий день!

Привет! / Пока!

Добрый день!

Добрый вечер!

Какая приятная встреча!

Рад(а) тебя (Вас) видеть.

Я тоже.


II. Comment commencer la conversation (Как начать разговор):

Comment ça va?

Comment vas-tu?

Comment allez-vous?

Quoi de neuf?


Как дела? Как жизнь?

Как ты? Как поживаешь?

Как поживаете?

Что нового?


III. Comment répondre (Как ответить):

Merci, ça va.

Ça va bien (mal).

Сomme ci, comme ça.

Pas mal.

Comme toujours.

Pas très bien.

Très mal.


Спасибо, хорошо.

Хорошо (плохо).

Так себе.

Неплохо.

Как всегда.

Не очень хорошо.

Очень плохо.




IV. Adieu (Прощание):

Au revoir.

Adieu.

À tout à l’heure.

À bientôt.

À demain.

Bonne chance.

Ciao.

J’espère vous revoir.


До свидания.

Прощай.

До скорого.

До скорого.

До завтра.

Всего доброго. Всего хорошего.

Удачи.

Чао.

Надеюсь, ещѐ увидимся.

V. Comment attirer l’attention (Как привлечь внимание):

Mesdames, messieurs!

Monsieur!

Дамы и господа!

Господин!2

Madame!

Camarades!

Fillette!

Mademoiselle!

Chers amis!

Mon cher!

Ma chère!


Госпожа!

Товарищи!

Девочка!

Девушка!

Дорогие друзья!

Дорогой мой!

Дорогая моя!


VI. Invitation (Приглашение):

Je vous invite chez moi.

Voilà l’adresse.

Avez-vous un interphone?

Quel est votre code?

Où nous rencontrons-nous?

Venez chez nous.


Я приглашаю Вас к себе в гости.

Вот адрес.

У вас есть домофон?

Какой у вас код?

Где мы встретимся?

Приходите к нам в гости.


VII. Réponses (Ответы):

Je suis libre.

Avec plaisir.

Je ne sais pas encore.


Я свободен.

С удовольствием.

Пока ещѐ не знаю.



VIII. Demande (Просьба):

Je vous prie de …

Soyez gentil (-le) de…

Donnez-moi …

Arrêtez-vous.

Laissez-moi passer, s’il vous plaît.

Si ça ne vous gêne pas …

Que désirez-vous?

Aidez-moi, s’il vous plaît …

Montrez-moi le chemain de…

Accompagnez-moi à l’hôtel.


Я вас прошу …

Будьте любезны …

Дайте мне …

Остановитесь.

Пожалуйста, позвольте мне пройти.

Если Вас не затруднит …

Чего вы желаете?

Помогите мне, пожалуйста …

Покажите мне дорогу …

Проводите меня до гостиницы.


IX. Remerciement (Благодарность):

Merci (beaucoup).

Je vous remercie.

Merci pour le conseil.

Merci d’être venu(e).

Vous êtes très aimable.

Je vous serai fort obligé(e).

Pas de quoi.

Je vous remercie d’avance.


(Большое) Спасибо.

Я Вас благодарю.

Спасибо за совет.

Спасибо, что пришѐл (пришла).

Вы очень любезны.

Я Вам очень благодарен

(благодарна).

Не за что.

Заранее благодарю.


X. Excuse (Извинение):

Pardon.

Je dois m’excuser.

Excusez-moi d’être en retard.

Excusez-moi, je ne vous ai pas

compris.

Cela est arrivé par hasard.

Pardonnez-moi de vous avoir dérangé

Простите.

Я должен извиниться.

Извините меня за опоздание.

Извините, я Вас не понял.

Это произошло случайно.

Извините за беспокойство.


XI. Consentement / Refus (Согласие / Отказ):

Je (ne) suis (pas) d’accord.

Nous (ne) sommes (pas) d’accord.

Je (ne) suis (pas) contre.

Bon, d’accord (D’acc).

Exact.

Avec plaisir.

Vous avez raison.

Vous avez tort.

Je suis occupé(e).

Je n’ai pas de temps.

Ce n’est pas possible.

Cela ne me plaît pas.

En aucun cas.


Я (не) согласен.

Мы (не) согласны.

Я (не) против.

Ладно, согласен.

Точно. Верно.

С удовольствием.

Вы правы.

Вы ошибаетесь.

Я занят(а).

У меня нет времени.

Это невозможно.

Это мне не нравится.

Ни в коем случае.


XII. Félicitation (Поздравление):

Je vous félicite!

Bonne fête!

Bon anniversaire!

Bonne année!

Bon Noël!


Я Вас поздравляю!

С праздником!

С днѐм рождения!

С Новым годом!

С Рождеством!


XIII. Souhaits (Пожелания):

Bonne chance!

Je vous souhaite tout le bien possible!

Je vous souhaite du succès!

Je vous souhaite de bien passer la

soirée.

Bonne santé!


Удачи!

Желаю всего самого наилучшего!

Желаю успеха!

Желаю хорошо провести вечер.

Крепкого здоров’я!

XIV. Quelques questions usuelles (Некоторые часто задаваемые вопросы):

Où?

Où se trouve ?

Comment?

Comment téléphonner à…?

Comment vous portez-vous?

Que? (Qu’est-ce que c’est?)

Que voulez-vous?

Que désirez-vous?

Quand?

Combien cela coûte-t-il?

Quelle heure est-il?


Где?

Где находится?

Как?

Как позвонить … ?

Как Вы себя чувствуете?

Что? (Что это такое?)

Чего вы хотите?

Чего вы желаете?

Когда?

Сколько это стоит?

Который час?


XV. Le temps (Погода):

Quel temps fait-il aujourd’hui?

Il fait très chaud.

Il fait chaud.

Il fait frais.

Il fait froid.

Il fait du vent.

Il fait très beau.

Il fait beau.

Il fait mauvais.

Il fait humide.

Un temps capricieux.

Le soleil brille.

La mer est calme.


Какая сегодня погода?

Жарко.

Тепло.

Прохладно. Свежо.

Холодно.

Ветрено.

Прекрасная погода.

Хорошая погода.

Плохая погода.

Сыро. Дождливая погода.

Капризная (переменчивая) погода.

Солнце светит.

Море спокойное.


XVI. Lieu et direction (Место и направление):

Ici.

Là.

En avant.

En arrière.

Au coin (de la rue).

En face.

Vers l’Est.

Vers l’Ouest.

Vers le Nord.

Vers le Sud.

A gauche.

A droite.

Tout droit.

Здесь.

Там.

Впереди.

Позади.

На углу (улицы).

Напротив.

К востоку. Восточнее.

К западу. Западнее.

К северу. Севернее.

К югу. Южнее.

Слева.

Справа.

Прямо.

XVII.Vingt-quatre heures (Сутки):

Le matin.

A midi.

Dans la journée.

Dans l’après-midi.

Le soir.

La nuit.

A minuit.


Утро. По утрам.

В полдень.

Днѐм. В течение дня.

Во второй половине дня.

Вечер. По вечерам.

Ночь. По ночам.

В полночь.


XVIII. Affirmation, consentement (Утверждение, согласие):

Bien.

Bien sûr.

Bon.

Bravo!

Oui.

D’accord.

C’est exact (exactement).

Justement.

Volontiers.

Évidemment.


Хорошо.

Конечно.

Ладно.

Браво!

Да.

Согласен.

Точно. Верно.

Вот именно.

Охотно.

Очевидно.


XIX. Appréciation positive, confirmation (Положительная оценка,подтверждение):

C’est entendu.

C’est exact (exactemet).

C’est ça.

C’est une bonne idée!

Précisément!


Договорились.

Точно. Верно.

Да. Так точно.

Отличная идея!

Точно! Вот именно!


XX. Excuse, pardon, regret (Извинение, сожаление):

Excuse-moi.

Excusez-moi.

Désolé.

Je ne l’ai pas fait exprès.

Ça m’est sorti de la tête.

Ça tombe mal.

Quelle malchance.

Ce n’est pas ma faute.

Je regrette, mais…


Извини меня.

Извините меня.

Сожалею.

Я не нарочно.

Это у меня вылетело из головы.

Неудачно.

Какая неудача!

Это не моя вина.

Сожалею, но …


XXI. Contentement, joie (Удовлетворение, радость):

Quelle chance!

Quel bonheur!

Parfait.

Bravo!

Charmant.

C’est une bonne idée!

C’est hors de doute.


Какая удача!

Какое счастье!

Замечательно. Отлично. Чудесно.

Браво!

Очень мило.

Отличная идея!

Вне всякого сомнения.


XXII.Appréciation négative (Отрицательная оценка, отказ):

Qu’est-ce qui cloche?

Désagréable au possible.

Ça dépasse tout.

A aucun prix.

Non.

Bien au contraire.

Rien à faire.

Jamais de la vie.

Je ne sais pas encore.


Что не так?

Ужасно неприятно.

Это переходит все границы.

Ни за что.

Нет.

Совсем наоборот.

Ничего не поделаешь.

Ни за что на свете.

Пока ещѐ не знаю.


XXIII. Crainte, peur (Опасение, страх):

J’en ai peur.

Ça finira mal.

Le malheureux.

Un malheur n’arrive jamais seul.


Я этого боюсь.

Это плохо кончится.

Несчастный.

Пришла беда – открывай ворота.


XXIV. Doute (Сомнение):

On verra.

Est-ce possible?

Vraiment?

Tu trouves?

Tu plaisantes?

Peut-être.

(C’est) probable.

Il y a un mais.

Qui vivra verra.


Видно будет.

Неужели это возможно?

В самом деле? Неужели?

Ты находишь?

Ты шутишь?

Возможно. Может быть.

Вероятно.

Есть одно но.

Поживѐм, увидим.


XXV. Surprise (Удивление):

C’est impossible. Это невозможно!7

Pas possible!

En voilà une histoire.

En voilà une affaire.

Ça me dépasse.


Неужели?

Вот так история! Ну и ну!

Ну и дела!

Это выше моего понимания.


XXVI. Approbation, encouragement (Ободрение, поощрение):

Le plus tôt sera le mieux.

Vouloir c’est pouvoir.


Чем раньше, тем лучше.

Хотеть, значит мочь.


XXVII. Indifférence (Равнодушие):

Que m’importe.

Qu’est-ce que ça fait?

C’est le cadet de mes soucis.

Ça ne m’étonne pas.

C’était à prévoir.


Мне-то что! Какое мне до этого

дело?

Ну и что?

Это меня волнует меньше всего.

Это меня не удивляет.

Это можно было предвидеть.


XXVIII. Défense (Запрещение):

A aucun prix.

Un point, c’est tout.

Tu ne feras pas ça.


Ни за что.

Всѐ, точка.

Ты этого не сделаешь.


XXIX. Demande (Просьба):

Tu peux me dire?

Dis-moi, s’il te plaît …

Permets-moi de te demander …

Permettez-nous de (vous) demander…

Explique-moi, s’il te plaît …

Pardon?

Précise(ez) s’il te plaît(s’il vous plaît)


Ты можешь мне сказать?

Скажи мне, пожалуйста …

Позволь у тебя спросить …

Разрешите у вас спросить …

Объясни мне, пожалуйста …

Прости(те)?

Уточни(те), пожалуйста


XXX. Consolation (Утешение):

Calme-toi (calmez-vous)!

Allons, du calme!

Rien ne presse.


Успокойся(-тесь)!

Тихо! Спокойно!

Это не к спеху

XXXI. Mécontentement, indignation (Недовольство, негодование):

C’est trop fort!

J’en ai assez!

J’en ai trop!

C’est facile à dire!

Vous êtes bon, vous.


Это уж слишком!

С меня хватит!

Сыт по горло!

Легко сказать!

Ну хороши же вы.


XXXII. Comment prendre la parole dans une conversation (Как перехватить инициативу в беседе):

Tiens!

À propos!

Une minute!

Excuse-moi de t’interrompre, mais…

Je demande pardon, mais…

Je voudrais ajouter que…


Кстати!

Кстати! Послушай!

Минуточку!

Извини, что перебиваю, но …

Прошу прощения, но …

Я хотел бы добавить, …









































Скачать

Рекомендуем курсы ПК и ППК для учителей

Вебинар для учителей

Свидетельство об участии БЕСПЛАТНО!