Переносне значення німецьких прикметників кольору
Зміст_____________________________________________________________1
Вступ____________________________________________________________ 2
РОЗДІЛ І. Етимологія позначення кольору в німецькій мові ______________3
ПІДРОЗДІЛ 1. Колоративи в сучасній німецькій мові____________________7
РОЗДІЛ ІІ. Переносне значення німецьких прикметників кольору у фразеологічних одиницях з компонентом кольору_______________________8
ПІДРОЗДІЛ І. Символічне значення кольору в німецькій мові___________10
РОЗДІЛ ІІІ. Особливості перекладу фразеологізмів з компонентами кольронайменувань внімецькій та українських мовах___________________13
Висновок________________________________________________________17
Список використаної літератури____________________________________ 18
Вступ
Колір – важливий елемент опису та розрізнення об'єктів навколишнього світу людини. Уже в найдавніші часи лексикон людини містив кольори, хоча спектр їх був і не настільки багатий, як сьогодні. Відомості про найдавніше позначення кольору фрагментарні, але те, що відомо, дозволяє побачити понині діючу тенденцію номінації кольору з предметів, які мають відповідний колір.
Здатність розрізняти кольори складає суттєву частину можливостей зорового сприйняття людини. Колір пов'язаний із сприйняттям навколишнього світа. Людина інтенсивно й різноаспектно вивчає цей багатогранний і складний природний феномен.
Майже всі галузі науки так чи інакше досліджують кольори. Наприклад, для фізика слово колір – це позначення довжини хвилі світла, або матеріальне вираження електромагнітних коливань певних довжин хвиль та частот. Хімік займається структурою кольорових сполук; інтерес біолога та фізіолога стосується нервового колірного подразнення в оці, передачі та обробки в мозку відповідних нейросигналів; психологи та мистецтвознавці досліджують психічну сферу відчуття кольорів, художники за допомогою кольорової палітри намагаються передати особисте сприйняття навколишніх реалій, свої враження (події, переживання), модельєри використовують кольори для втілення своїх дизайнерських задумів.
Природним є і лінгвістичний інтерес до проблеми позначення кольору: по-перше, екстралінгвістичні позиції кольору, існуючи в природі, відображаються і в мовній системі; по - друге, лексеми на позначення кольору являють собою порівняльно компактну і легко вирізняючу лексичну групу, у якій відбивається об‘єктивна різноманітність кольорової гами. Однак колір в різних мовах відображається по-різному, тому не випадково мовні позначення кольорів постійно перебувають у полі зору мовознавців.
Актуальність дослідження зумовлена потребою поглиблення знань про значення німецьких прикметників кольору, їх переносного значення, необхідністю уточнення засобів позначення кольору в німецькій мові.
Мета роботи – здійснити аналіз семантики кольорової лексики, яка широко використовується в німецькій мові.
Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
• встановити семантику прикметників на позначення кольору
• розглянути символіку позначень кольору у германських народів
• простежити національно - культурну семантику колористичних фразеологізмів
. грунтовно дослідити значення кольорів
Об’єктом дослідження є система прикметників в німецькій мові.
Предметом дослідження є прикметники кольору.
У роботі використано такі методи, як:
• контекстуальний,
• зіставний,
• описовий,
• порівняльно-історичний.
РОЗДІЛ І. Етимологія позначення кольору в німецькій мові
Позначення кольору має давнє походження. З 18 століття бере свій початок психологія кольору, поява даного напрямку було пов'язано з ім'ям великого німецького поета Й. В. Гете і його науковою працею «Вчення про колір». У даному творі автор ставить у відповідність певним квітам характерні для них психологічні стани людини. Спираючись на положення Гете запропонував свою класифікацію кольорів. Він розділив кольору на:
- «Позитивні» - жовтий, червоний, червоно-жовтий (помаранчевий);
- «Негативні» - синій, червоно-синій і синьо-червоний.
Перша група кольорів створює бадьорий, живий, діяльний настрій, друга група - неспокійне, м'який і сумний. Зелений колір, на думку Гете, нейтральний .
У «Вченні про колір» поет зачіпає і міжкультурні відмінності в колірній символіці і в психологічному впливі кольору. Любов до строкатого і яскравому він вважає характерною ознакою для «некультурних» народів і дітей. У освічених народів, навпаки, існує якась неприязнь до квітів, особливо яскравим. Колір одягу автор пов'язував як з характером нації в цілому, так і з характером окремої людини. Живі, активні нації воліють до посилених яскравих кольорів. Помірні народності віддають перевагу солом'яного і червоно-жовтому. Нації, які прагнуть показати свою гідність, віддають перевагу червоному. Молоді жінки виділяють світлі відтінки - рожевий, блакитний. Літні люди віддають перевагу ліловому і темно- зеленому .
Проблема кольоропозначення залишається актуальною в сучасній лінгвістиці. Існує безліч різних підходів до дослідження найменувань кольору. Так, останні вивчалися за допомогою порівняльно-історичного, описового, синхронно-порівняльного методів і методу математичної лінгвістики. Об’єктами дослідження в області колоронімів є їх стилістичні функції, формування нових значень слів і словосполучень на основі колірних визначень, символіка кольору, системні відносини між лексичними одиницями кольору, способи вираження відтінків кольору в окремих мовах, переклад імен кольору з однієї мови на іншу.
Багатство барв навколишнього світу своєрідно відображається в мові. Але не в усіх мовах існує однакова кількість назв на позначення кольору. Навіть деякі основні кольори спектра не завжди мають окремі назви. Лексико-тематична парадигма кольоролексем широка та спектрально багата. До неї входять як лексеми на позначення власне кольору, так і образно-стилістичні одиниці, що позначають асоціативну колірну ознаку
За спостереженнями вчених, із розвитком і збагаченням людського досвіду відбувався розвиток і збагачення системи кольоронайменувань. Можна назвати різні джерела її поповнення. В історії світової культури можна виділити кілька періодів, коли накопичення кольоропозначень відбувалося найбільш активно. Особливе місце займає при цьому період науково-технічної революції і подальшого розвитку промисловості, зокрема, ткацької і фарбувальної, коли створювалися безліч нових відтінків кольору невідомих і неможливих до того моменту, що, як результат, спричинило збагачення колірної термінології.
Починаючи з XVI століття, активним джерелом розвитку кольоролексем стала література, особливо поезія, де створення різних поетичних образів вимагало нових найменувань, у тому числі і колірних. У ході подальшого розвитку художньої мови поступово збільшувалось багатство кольорових виразів, що позначають різні нюанси одного і того ж кольору.
При утворенні нових позначень кольору описовим чином відбувається семантичне розширення лексеми, яке можна кваліфікувати або як поява нового значення (семантична інновація), або як розвиток омонімії. Проаналізуємо етимологичні особливості деяких прикметників кольоропозначень німецької мови.
Німецький прикметник weiß (білий) походить від індогерманського кореня kuei, що означає «світити, мерехтіти». Прикметник schwarz (чорний) в німецькій мові сходить до латинського слова sordere, що означало первісно «бути брудним». Назва сірого кольору grau походить від середнеанглийської Grails, або Грей, і від англо-саксонського слова graeg. Давньоверхненімецьке слово rôt (червоний) утворилося від німецького слова rauðaż і від індогерманського слова ẖereúd, які позначали фарбування міді, золота та інших металів.
У другій половині 18-го століття з'явилися нові верхньонімецькі еквіваленти (рожевий колір, рожевий, червоно-рожевий). Латинська назва квітки троянда (троянда, чайна троянда) також були прийняті в німецькій мові. Етимологія зеленого кольору в німецькій мові пов'язана зі словами gher - / * ghre- индогерманского мови, що мають значення виростати, рости. У середньонімецькій мові існувало слово grüene і його похідні grüejen - квітнути, розквітати, grüene werden - відпочивати, набиратися сил, grüenet vleisch - сире м'ясо, grüen mat - зелена трава, gruonen - стає зеленим, свіжим.
Жовтий колір gelb є вираженням сонця і світла, символом випромінювання та оптимізму. Походження слова gelb- жовтий-пов’язано з давньоверхненімецькою мовою. Тоді gellen означало крик. Навіть сьогодні ми використовуємо вираз Mir gellen die Ohren! - У мене дзвенить у вухах!
Слово orange (помаранчевий) запозичено з французької мови і буквально означає «колір апельсина». Прикметник purpur (пурпурний) запозичене від латинського слова purpura, що означає пурпурового равлика, багрянки; сік багрянки, пурпурову фарбу.
Прикметник blau- синій, блакитний -утворено від верхненімецького слова blau, що означає блискучий, сяючий. Дослідники відзначають, що слово «синій» може мати значення «чорний», «темний». Синій колір придбав сучасний зміст під впливом моря, блискучого під променями сонця і кольору неба з сяючим на ньому сонцем.
Фіолетовий колір violett має своє походження від латинського поняття фіалка violette.
Постійна поява нових кольоропозначень в сучасній німецькій мові стимулюється торгівлею та її енергійної супутницею - рекламою.
У більшості випадків значення розшифровується легко: mangan (марганець) - mangan -ліловий, з металевим блиском, Havanna (гаванська сигара) - havanna -сірувато-світлокоричневий. Mенш зрозуміло, наприклад, Siena (місто в Італії) - das Siena - олійна фарба, що виготовляється з жовтої глини - siena 'червоно-коричневий'.
Цікаво відбувається поява нових цветообозначений в галузі моди. Перевага віддається кольоропозначеннями, які містять не стільки інформацію про колірні нюанси, скільки участь у поширенні престижних цінностей. Mahagoni - червоне дерево, що є досить рідкісним, а отже дуже дорогим. В якості назви кольору означає червонувато-коричневий відтінок.
ПІДРОЗДІЛ І. Колоративи в сучасній німецькій мові
Колоративи являють собою невелику окрему групу мовних одиниць, які входять в загальний лексикологічний пласт і мають свою особливу структуру і систему.
Кольори оточують нас всюди: будь то блакитний колір чистого неба або чорний колір автомобіля. Давно узвичаїлися слова, що визначають той чи інший колірний відтінок. Червоний, білий, синій, зелений, помаранцевий, фіолетовий - слова, які на слуху.
Німецькі кольороназви являють собою систему, сформовану за принципом поля і яка відображає не тільки загальномовного системні якості (центр і периферія), але й властивості, що визначаються особливостями мікросистем і їх сумою.
Відтінкові кольоропозначення є аналітичними одиницями (кольоропозначення вторинної номінації - grünlich -зеленуватий, що переходить у зелений колір , bräunlich -корічневатий, буруватий - і синтетичними утвореннями, уточнюючі інтенсивність забарвлення (rotbraun : червоно-бурий, гнідий (про коня), темно-рудий (про волосся) , stahlblau - стальний, кольори сталі- honiggelb (жовтий як мед ), а також двоскладні - schwarz-weiß- чорно-білий ; дані прикметники виступають як у формі складних кольоропозначень-словосполучень – blaugeblüht- який квітне синім, блакитним , rotlackiert- покрит червоним лаком, так і у вигляді конструктивно складних зворотів :порівняльні звороти – grün wiе ein Dschungeln -зелёний як у джунглях , blau wie Vergissmeinnicht -сіній як незабудка , grau wie Maulwurf -'срий як кріт , schwarz wie Rabe -вороной (про коней), чорний як вороняче крило, синьо-чорний , gelb wie Sonnenblume - жовтий як соняшник, blaß wie Leiche - блідий як смерть .
РОЗДІЛ ІІ. Переносне значення прикметників німецької мови у фразеологічних одиницях з компонентом кольору
Прикметники – кольороназви можуть поєднуватися з певними іменниками, утворюючі цілісне поняття, що означає, наприклад, професію людини, її належність до певної соціальної групи. Особливість таких словосполучень з кольороназвами полягає в тому, що відбувається переосмислення обох його компонентів, але більшою мірою переосмислення зачіпає іменник.
Деякі фразеологізми цього типу являють собою перифрази, прийняті в німецькомовному культурному ареалі, інші носять загальнокультурний характер і з національним відтінком безпосередньо не пов'язані. Легкість утворення складних іменників є типовою для німецької мови і використовується не тільки для найменування нових об'єктів, а й при калькуванні іноземних позначень.
Так на базі англійської white collar 'білий комірець' (чиновник) утворені Whitecollar-Kriminalität = Weiße-Kragen-Kriminalität -кримінальні дії у вищих ешелонах чиновництва.
У німецькій мові вживаються і широко відомі літературні вирази-перифрази: der weiße Sport -теніс, der blaue Planet - Земля, der weiße Tod - смерть в снігу (наприклад при сходженні лавини), der schwarze Tod -чума, die schwarze Kunst -магія, чаклунство, die schwarzen Diamanten - кам'яне вугілля .
Літературна традиція увела у більшість європейськіх мов вирази еквівалентні німецьким: das schwarze Schaf - чорна овечка, der weiße Rabe -біла ворона. Фразеологізм das schwarze Schaf - чорна овечка - має біблійне походження; як і в інших мовах, він позначає людину, що порушує загальну пристойну картину. Der weiße Rabe - біла ворона - означає людину, що виділяється своїми дивацтвами.
Прикметники grün (зелений), schwarz (чорний ), blau (синій, блакитний) здавна входять до складу німецької ідіоматики. Зелений колір зустрічається у німецьких фразеологізмах зі значенням весни ,молодості: j-d ist für etwas noch zu grün –хтось є надто молодим, неосвідченим, ein grüner Junge – молодий ,зелений хлопець. Не випадково партії, що зв'язують свою діяльність з екологічними проблемами, називають зеленими.
Ряд виразів, що містять слово schwarz (чорний), заснований на співвіднесенні цього слова з чорним чорнилом або чорною друкарською фарбою: schwarz auf weiß - чорним по білому.
У ряді поєднань епітет schwarz (чорний) вказує на протизаконність, злочинність будь-якої діяльності: der schwarze Markt - чорний ринок, незаконний.
У фразеологізмах із білим кольором , що є символом чистоти , краси і правди , передається чистота намірів, початок дії , намір зробити щось: eine weiße Weste haben – бути невинним, die weiße Fahne hissen – підняти білий прапор,ein weißer Fleck auf der Landkarte – біла пляма на карті.
Відомо, що у фразеологізмах протиставляються добро і зло, щастя і горе, радість і сум. В таких випадках в усталених одиницях задіяні колористичні компоненти білий і черний- schwarz geboren ist alles Weißwaschen verloren – чорну душу милом не відмиєш, wie schwarz und weiß – бути різними як нічь і день, aus schwarz weiß und aus weiß schwarz machen – називати чорне білим і біле чорним.
Жовтий колір асоціюється з заздрощами , з поганим самопочуттям: j-m wurde gelb und grün vor den Augen в очах потемніло, sich gelb und grün ärgern – не тямити себе від злості.
Часто вживається також епітет grau (сірий) для позначення діяльності, що знаходиться на межі між законністю і злочинністю (так як сірий колір складається з чорного і білого). У німецькій мові знаходімо сталі вирази з цим прикметником: alt und grau wеrden - постаріті, das ist nicht grau und nicht grün - ні ті, ні се.
Прикметник кольору blau (блакитний) використовується, як і інші, не тільки в прямому, а й у переносному сенсі. Відомо стійке словосполучення der blaue Planet (Земля), jemandem blauen Dunst vormachen (запевняти брехливо), du wirst schon (noch) dein blaues Wunderer leben(ти ще здивуєшся), er schwatzt das Blaue vom Himmel herunter (он безперервно базікає ) , er verspricht das Blaue vom Himmel herunter (він дає нездійсненні обіцянки ). Головним чином, blau асоціюється з невизначеною, іноді загадково-романтичною даллю.
На основі аналізу особливостей вживання колоронімів у фразеологізмах в німецькій мові можна зробити висновок, що використання кольороназв в усталених одиницях надає їм додаткового стилістичного забарвлення. При цьому варто наголосити, що найбільш популярними кольорами в німецькій мові є основні кольори (чорний, білий, червоний, синій, жовтий), а не їх відтінки.
ПІДРОЗДІЛ І. Символічне значення кольору в німецькій мові
Символіка кольору є одним з найдивовижніших феноменів культури, складових загальної картини світу, а самі кольороназви є важливою частиною мовної картини світу. Символіка кольору, яка наочно демонструє процес переходу від чуттєвих уявлень до образних узагальнень, тісно пов'язана з культурою народу, його фольклорними і міфологічними традиціями, які складалися і формувалися багато столітть. Таким чином, колірна картина світу далеко не так проста.
Кольоропозначення, які пов'язані з національними та іншими прапорами і політичними емблемами використовуються в символічному значенні. Червоний колір - міжнародний символ революції - є і кольором профспілкового руху компартій і соціал-демократії в німецькомовних країнах. Мало кому відомо, що чорний колір символізує акції політичного протесту у ФРН: демонстрації страйкуючих шахтарів проти закриття шахт проходять під чорними прапорами. Schwarz- чорний – епитет, яким замінюють слова katholisch-католічний, konservativ-консервативний.
Колірна символіка в різних народів може збігатися, адже кожен народ по-своєму співвідносить певний колір з тією чи іншою ситуацією. Протягом двох століть символіка кольору у німців зберігалася, майже не змінювалась.
Weiss – білий – ассоціюється у німців із невинністю, чистотою, ніжністю; традиційний колір весілля. Весільні екіпажі – білого кольору; раніше й весільні букети були білого кольору, нині не обов'язково. Катафалк у католиків – білого кольору. Weisser Sonntag – «біла» неділя; перша неділя після Великодня, коли відбувається конфірмація. Білий колір дівочих суконь, свічок, квітів уособлює невинність і чистоту Христа і тих, хто сприймає причастя, keine weisse Weste haben – розм. мати (не)заплямовану репутацію. Тут білий колір викликає уявлення про чесності та порядності людини, наприклад, політика.
Rot – червоний. Символизує пристрасть, урочистість, вогонь, революцію, волю, любов, відданість. Rote Rosen – червоні троянди, квітка любові. Червоний колір асоціюється з життям: heuterot, morgentot – говориться, якщо хтось несподівано вмирає; sich etwas rot im Kalender anstreichen – намагатися запам'ятати пам’ятний день (буквально - підкреслити в календарі червоним).
Blau – блакитний. Синій колір уособлює тугу, вірність, довіру, нескінченність: die blaue Blume - (літературне) блакитна квітка, символ ідеалу і від мрій в німецьких романтиків; ins Blaue (hinein) – навмання, напризволяще; das Blaue vom Himmel (herunter)versprechen – розм. обіцяти що завгодно; j-m blauen Dunst vormachen – разг. замилювати очі комусь, пускати пилюку у очі, морочити. Тут синій колір символізує невизначеність; das Blaue vom Himmel (herunter)lеgen – розм.розповідати байки; заливати. Тут синій колір виражає брехню, вдавання.
Grün – зелений. Холодний колір; символізує світ, спокій; родючість, відродження природи; символ життя, процвітання: die grüne Hochzeit – день весілля (буквально "зелене весілля"), bei Mutter Grün schlafen – жартівливе, переночувати у музеї просто неба (буквально -спати у матінки-природи).
Gelb – жовтий. Символизирует зраду, розлуку, ревнощі, дратівливість; німці пов'язують жовтий колір з ненавистю, заздрістю, фальшю.
Der gelbe Neid – чорна заздрість (у німців –жовта), sich gelb und grüner sein – бути просто у нестямі, скаженіти; ein gelbes Wunder! – Неймовірно! Неможливо!
zu einer Feier im schwarzen Anzug erscheinen – приходити на урочистий захід в чорному костюмі; до того ж сум, скорботу, траур: eine Trauerkarte mit schwarzem Rand – листівка зі співчуттями з чорною смугою; in schwarz gekleidet – одягнений у чорне, в траурі.
Чорний колір використовується для характеристики вкрай невдалого, нещасливого дня: ein schwarzer Freitag – чорна п'ятниця.
Цей колір асоціюється з чимось таємним, що використовуються проти інших людей: Die schwarze Liste – чорний список, список осіб, чимось неугодних владі, адміністрації, і т.і., таємноскладаємий про те, щоб у зручний момент розправитись із ними.
Цікава символіка німецького державного прапора- чорний колір означає похмуру темну ніч реакції; червоний - кров борців, пролитої в боротьбі за демократію і свободу; золотий став символом сонця свободи, яке має зійти над усією країною.
РОЗДІЛ ІІІ. Особливості перекладу німецьких фразеологізмів з компонентами кольронайменувань
Німецькі прикметники кольору мають переносне значення більшою частиною у фразеологізмах. В названих прикладах форми німецьких і українських фразеологізмів при перекладі збігаються.
Слід звертати велику увагу при перекладі фразеологізмів, складовими частинами яких є кольоронайменування, на їх багаточисленні еквіваленти та їх особливості, адже вибір невірного аналога може стати наслідком не точного або помилкового значення та розуміння.
Але їх значення можуть і не збігатися. Так, німецький вираз weiß werden
wie die (eine gekalkte) Wand на відміну від українського “бути
блідим як стіна” зі значенням “мати блідий вигляд” має ще значення “бути чистим”. Фразеологізм die weiße Fahne zeigen (aufziehen) відрізняється від
українського “викинути білий стяг” – “капітулювати” своїм другим значенням “припинити дії”.
Вираз schwarze Messe під впливом української мови може бути інтерпретований як “чорна меса” – “меса сатаністів”, замість “збіговище чорних сил”.
Фразеологізм der grüne Tisch може бути перекладеним як “зелений стіл” зі значенням “стіл для більярду” замість “канцелярський стіл”. Українським відповідником німецькому фразеологізму goldene Worte може бути помилково вибраний вираз “золоті слова” зі значенням “хороші, влучні слова” замість “напутні слова”, “напутня промова”, “напутні побажання”.
Німецькому фразеологізму der weiße Traum зі значенням “нездійснена мрія” відповідає український “блакитна мрія” – “заповітна, часто нездійснена мрія”. Існує також і переосмислений вираз der weiße Traum – “весільна сукня”, який, як бачимо, не має у мові перекладу конотативного компоненту значення.
При перекладі фразеологізму gelber Neid – “заздрість, яку дуже бачать” слід звернути увагу на його український еквівалент “чорна заздрість” – “заздрість найвищого ступеня”. Цей приклад свідчить про різне світосприйняття об’єктивної дійсності.
Тобто, у німців заздрість асоціюється з жовтим кольором, серед українців же – заздрість буває чорною. Поясненням обом випадкам є колір обличчя
людини, що заздрить, але, як бачимо, у різних народах він сприймається по-різному. Сюди ж відноситься і вислів goldenes Kind – “наївна (довірлива) дитина”, який не слід плутати з українським “золота дитина” – “слухняна, хороша дитина”. Тобто, у німецькому вислові присутній дещо негативний відтінок значення, у той час як в українській мові вислів має лише позитивне значення.
У німецькій мові виник ряд номінацій фразеологічного характеру, який взагалі не має відповідників в українській мові, оскільки вони пов’язані саме з німецькими реаліями. Так, наприклад, Weiße Flotte – флотилія прогулочних
суден; die Grüne Woche – тиждень розпродажу сільськогосподарських продуктів; blauer Lappen – банкнота номіналом 100 марок; der Grüne Bericht –
щорічний звіт про положення сільського господарства; die weißen Jahrgänge – вікові групи, які звільнені від військової служби. Сюди ж відноситься і
вираз der weiße Kreis, який на перший погляд здається зрозумілим. Але, будучи німецькою реалією, цей вислів дійсно позначає “білий округ”, але в значенні поквартирної плати, який визначає виключно орендатор. Такі фразеологічні одиниці слід перекладати описовим способом, бо вони не мають аналогів в українській мові та є незрозумілими адресатам. Контекст також відіграє неабияку роль при перекладі та розумінні сталих висловів, до складу яких входять кольоронайменування. Так, наприклад, ізольований вираз ein schwarz-rot-goldes Tuch може бути сприйнятим адресатом просто як трикольорна хустина. Але за наявності певного контексту та культурних фонових знань стає зрозумілим, що мова йде про державний прапор Німеччини. Вираз der schwarze Mann має дуже багато значень, серед яких і “людина з темним кольором шкіри”, і“страховисько” для дітей, і будь-яка “духовна особа”, і “суддя спортивних ігор”. А в контексті – Es war ein Schönling; gehörte zu den Zivilsoldaten, die es damals gab, ging in einer schwarzen Uniform umher und sprach von einem Mann. Die Brüder waren gegen den Schwarzen Mann der Schwester. Sie sagten es ihr.
Sie hänselten sie und verkümmerten es ihr, ihn mit nach Hause zu bringen. – завдяки фоновим знанням стає зрозумілим, що тут цей вираз використовується для позначення “солдата фашистської армії”. Такі фразеологічні вислови з кольоронайменуваннями при перекладі та вірному розумінні вимагають переосмислення згідно контексту. Існує також і багато інших сталих висловів з компонентом кольоронайменування, потрібний аналог до яких без контексту та розуміння наміру адресанта, важко підібрати.
Підсумовуючи вище наведений аналіз функціонування кольоронайменувань у складі фразеологічних одиниць, можна узагальнити наступні способи відтворення таких лексичних одиниць українською мовою:
1) підбір повного (абсолютного) еквівалента.Цей спосіб застосовується в тому разі, коли мають справу з ідіомами, які мають однакове походження в обох мовах. Такими джерелами можуть бути Біблія або вислови за біблійним сюжетом, грецька або інша міфологія тощо.
2) знаходження близького еквівалента.При цьому способі перекладу образна основа ФО в перекладі зберігається, але з деякими змінами лексичного або / і граматичного характеру.
3) Переклад справжнім ідіоматичним аналогом або з повною заміною образністю.
4) Описовий переклад ФО за допомогою зняття образності.
При цьому образ може зберегтися (за використання еквівалента), дещо змінитися (за адекватного відповідника), зсунутися (за компенсації) чи зникнути (за використання стилістично нейтральних лексем). Експресивно-стилістичне забарвлення при цьому зберігається, змінюючись, пом’якшується чи стирається. Для перекладу фразеологізмів з кольоронайменуваннями, крім підбору еквівалента, описового способу та калькування, використовуються різнотипні лексико-синтаксичні трансформації, генералізації, конкретизації та компенсації. Завданням перекладача стає відтворити цей стилістичний прийом, який використовується для вираження гумору чи сатири, сплетіння урочистої та комічної мови.
Висновок
У сучасну епоху умовою успішної взаємодії різних культур і народів є великі знання іноземних мов. Вивчаючи іноземні мови, людина разом з лінгвістичними знаннями отримує уявлення і про культуру, традиції і звичаї країни, мова якої вивчається, відбувається зіставлення рідної мови з іноземним, порівняння двох культур. Людина стає духовно багатшою, терпимою по відношенню до інших народів з іншими традиціями, звичаями, правилами поведінки.
Мова є одним із засобів вираження культури. Два поняття: мова і культура тісно взаємопов'язані. У мові відображені не тільки особливості природних умов або культури, але й життя суспільства, історія, менталітет народу.
Вивчення досліджуваного матеріалу доводить, що кольори є не тільки способом вказати на зовнішній вигляд оточуючих нас об'єктів. Вони зберігають у собі історію розвитку мови і народу, відображають культурні та релігійні традиції, широту міжнародних зв'язків, політичний устрій тієї чи
іншої країни, окремі епізоди з життя народів. Символіка кольору
- це ще один "ключ" до розуміння культури, менталітету інших народів.
Список використаної літератури
1. П. Василевич Э цветонаименований как зеркало национально-культурного сознания. (Наименования цвета в индоевропейских языках: Системный и исторический анализ. - М., 2007. - С. 9-28)
1. Ковальська І.В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів: Автореф. дис. ... канд. філ. наук. – К., 2001. – 102 с.
2. Козак Т. Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження): Автореф. дис. ... канд. філ. наук. – Одеса, 2001. – 32 с.
3. Фрумкина Р. Цвет, смысл, сходство: Аспекты психолингвистического анализа / Р. Фрумкина. – М.: Наука, 1984. – 175 с.
4. Яворська Г. Мовні концепти кольору (до проблеми категоризації) / Г. Яворська // Мовознавство. – 1998. – № 2-3. – С. 42-50.
5. Яньшин П. Психосемантика цвета: Монография / П. Яньшин. – СПб: Речь, 2006 г. – 368 с.
6. Гекман, М.Л. Цветообозначения как один из объектов исследования этнолингвистики / М.Л. Гекман; Карагандинский государственный университет им. Е.А. Букетова. – Караганда, 2007. – 15 с.
7. Танабаева, А.М. Лексика и фразеология как источник этнокультурной информации: учеб. пособие / А.М. Танабаева, Ф.Ш. Оразгалиева. – Караганда: Изд-во КарГУ, 2001. – 137 с.
8. Цветообозначения в немецком языке // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// 2002/vernadsky.info/raboty/h5/w02105.htm. – Дата доступа: 11.04.2013.
9. Василевич, А.П. Наименования цвета в индоевропейских языках: системный и исторический анализ / А.П. Василевич. – М.: ЛКИ, 2007. – 31 с.
10. Lüscher, M. Farben visualisierte Gefühle / M. Lüscher. – Frankfurt/M.: Neyer, 1978. – 148 S.
11.Gericke, L. Das Fenomen Farbe / L. Gericke. – Berlin: Enzyklopädie, 1970. – 417 S.
12. Гете І.В. До вченню про кольорі (хроматика). У: Психологія кольору.Сб. Пер. з анг. - М.: “Рефл-бук”, До.: “Ваклер” 1996.
13.КерлотХ.Э. Словник символів. М., 1994.
14.ЛосевА.Ф. Філософія. Міфологія. Культура. М., 1991.
15. Миронова Л. Н.Семантика кольору ще на еволюції психіки людини // Проблема кольору ще на психології. – М., 1993. – 207 з.С.172 – 187.
16. Griesbach H. 1000 deutsche Redensarten: mit Erklärungen und Anwendungsbeispielen / Heinz Griesbach und
Dora Schulz. – 8. Aufl. – Berlin : Langenscheidt, 1993. – 248 S.
17. Бинович Л.Є. Немецко-русский фразеологический словарь. / Л. Є. Бинович. – М.: Высшая школа,
1956. – 904 с.
18. Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних текстів): автореф. канд. філол. наук:
10.02.16 / І. В. Ковальська. – Л., 2001. – 20 с.
19. Розен Е. В. Немецкая лексика: история и современность / Е. В. Розен. – М.: Высшая школа,1991. – С. 68 –77.
9
4 251
11 022 
