«Нехай на весь світ колоситься наш український хліб»

Автор: Лісова Т.Л.

Вчитель початкових класів

Вища категорія

Виховний захід

«Нехай на весь світ колоситься наш український хліб»

Виховний захід проводиться з ціллю виховання національного самовизначення, любові до землі свого народу, милосердя. Це свято проходить зі створення умов для реалізації творчих здібностей кожного учня, демонстрації національної духовності, потенціалу в сфері навчання і науки, культури та мистецтва.

Для вивчення народних традицій, ознайомлення з обрядами у якихприсутній хліб; знайомство з поетами та письменниками, які виспівували хліб, із народними звичаями та обрядами, з подіями голодомору; виховати почуття патріотизму, національного самовизначення, поваги до людей праці, бережливе ставлення до хліба.

Рекомендовано вчителям початкової школи.

ВСТУП

Патріотичне виховання – це виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.

Патріотичне виховання в школах спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей. Поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Воно здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованості. Збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Школа – це життєвий простір дитини, тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації і гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. Її мета полягає у задоволеності інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування.

В основу виховання мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності родини і школи, наступності та спадкоємності поколінь.

Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості. Патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України.

Патріотизм – це образно кажучи,

Сплав почуття й думки, осягнення

святині –Батьківщини – не тільки

розумом, а передусім серцем.

Василь Сухомлинський

ХАЙ КОЛОСИТЬСЯ НА ВЕСЬ СВІТ НАШ УКРАЇНСЬКИЙ ХЛІБ

Мета: розширити знаня дітей про шлях хліба з поля до столу ; ознайомити з творами поетів і письменників , які оспівували хліб , з народними звичаями та обрядами ; розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності учнів ; виховувати повагу до праці хлібороба , бережливе ставлення до хліба .

Обладнання: вишиті рушнини, коровай , проектор , аудіозаписи пісень , калина , колоски , корзина з пирожками , піч .

Хід заняття

На сцену виходять учень та учениця в національних костюмах із хлібом-сіллю на вишитому рушникові.

Учень : Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом з любов'ю і миром.

Учениця: Для людей відкрита хата наша біла ,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Учень і учениця разом : Хліб ясниться в хаті , сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді , щоб жилось у мирі.

( Хліб віддають директору школи )

(Пісня „ Зеленеє жито , зелене ”)

Вчитель : Дорогі діти ,шановні батьки , колеги . Сьогодні ми поговоримо про те , без чого не уявити ані степової далі , ані рідного дому , ані своїє країни , а ми знаємо,що прапор України символізує синє небо і пшеничне поле , ані самого життя .То ж мова піде про хліб.

Із давніх- давен у кожної родини хліб був у великій пошані, а, поруч із хлібом завжди ставили сіль.Колись Чумаки ходили по сіль дуже далеко – аж у Крим , а хліб діставався важкою працею. Тому хліб і сіль вважилися дорогим набутком і завжди цінувалися.

1.З хлібом у нас зустрічають гостей ,

Хліб на весілляч цвіте в короваї.

І кращих немає на світі вістей,

Ніж – хліб уродився у рідному краї !

2.Чи ж є найбільше щастя на землі ,

Як сіять хліб , виплескувать достаток!

У хлібі тім життя бере початок,

В нім сила нездоланних трударів.

3. Нехай же з року в рік , і з роду в рід –

Не буде хліборобам переводу

Хай слава їхня вічно не заходить,

Аж поки сонце ллє на землю світ!

4. Шануй же руки в мозолях,

Вклонися теплим і землистим ,

Які щороку на полях

Пшеницю сіють золоисту.

5. Хліб – сіль на рушнику несу ,

Любов несу всесвітню.

Люблю людей я над усе,

Як люблять землю рідну !

(Пісня „ Вийшли в поле косари ” і танок)

Ведучий : Він вічний і святий цей житній хліб. Чи в паляниці на столі , чи звязаний в важкий тужавий сніп, де колоски шепочуться вусаті . Він чув у полі крик перепелів , чув жайворонків передзвін весняний. Він виріс для пісень і добрих слів , тому що народився під піснями. Віки проходять тисячами діб , і новим днем земля безмежно рада. Він вічний і святий , цей житній хліб ,так , як життя , добро , кохання , правда , Україна.

Ведуча : Хліб... За всіх часів в усіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Про нього писали поети і мислителі. Він прославлявся у піснях і думах. Коли його не ставало – приходило лихо. Недаремно людина , творячи щоденну молитву , просять Бога : „Хліб наш насущний дай нам на сьогодні ” . Ота святість , пошана до хліба передавалися з покоління в покоління дітям , онукам.

1. Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

2. Не кидайся хлібом !

Він – святий !

В суровості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій

1. Не грайся хлібом , то ж бо гріх !-

Іще до немовляти,

Щасливий тримуючи сміхх,

Бувало каже мати.

1. Бо красен труд , хоч рясен піт

І жита дух медовий,

Життя несе у людський світ

І людські родить мови.

Ведуча : З давніх часів батьки привчали дітей своїх берегти хліб. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури. Людей ,які прийшли з чистим серцем, добрими думками чи хорошою новиною , завжди зустрічали хлібом – сіллю. Короваєм благословляли молодят , без хліба не можна було зайти в новий дім , народжувалася дитина , теж ішли з хлібом...

Ведучий: Хліб – найголовніше багатство. Не може родина бути багатою ,якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно , що в нашій мові чимало добрих слів , якими люди називають хліб : хліб – святий , насущний , золотавий , пишний , величний , духмяний , Найдорогоцінніший , смачний , запашний.

( На сцену виходить учень – Півник із колоском , розглядає його )

Півник : Круть ! Верть ! , - а гляньте – но , що я знайшов !

( підбігають мишенята )

Мишенята ( разом ) : Це колосок! Це колосо !

Півник : А де ж він узявся ?

Ведуча : Друзі , розкажемо Півнику , де взявася колосок.

Ведучий : То ж до вашої уваги притча „Без труда нема плода ”

Якось один чоловік почастував вовка хлібом.

• Ну й смачний ! – Похвалив вовк . А далі питає :

• А де ти його взяв ?

• Та де взяв ? Землю виорав ...

• І все ?

• Ні, потім посіяв пшеницю...

• І вже маєш хліб ?

• Та ні, почекав , поки пшениця зійшла ,виросла, поспіла. Потім я її вижав , змолотив , намолов борошна , замісив тісто і аж тоді напік буханців

• Що смачнй хліб , то смачний та скільки коло нього походити треба!

• Твоя правда , клопоту багато , але без труда нема плода.

Ведуча : То що , Півнику , ти зрозумів де взявся колосок ?

Півник : Та зрощзумів я ! А що далі з ним робити ?

Учні (разом) : Треба його обмолотити!

( З'являються мишента )

Півник до мишенят : - А хто колосок молотитиме ?

• Не я ! – відказує Круть .

• Не я ! - відказує Верть.

Півник : Ну добре , я обмолочу . ( виходить ).

( мишенята танцюють )

Ведучий : А чи знаєте ви , діти , прислів'я про хліб?

Учні : - Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

• На чорній землі білий хліб родить .

• Земля – матінка , а хліб – батечко.

• Не страшна біда , коли хліб та вода .

• Сій вчасно , вродить рясно.

• Посій впору , будеш мати зерна гору.

• Яка пшениця , така й паляниця.

• Земля – годівниця аж парує, та хліб людям дарує.

• Поганого хліба немає – погано , коли хліба немає.

Ведуча : Молодці . А чи заєте ви вірші про хліб ?

Учні ( разом ) : Знаємо !

1. Бублик і паляниця

( П. Воронько)

Бублик житній раляниці

Говорив хвастливо :

Ти засмагла , чорнолиця ,

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький ,

Вигнутий красиво ,

У малечі викликаю

Посмішку щасливу.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

- Ти , для діток - подарунок

Я – буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати .

Ти , як гість , у дім приходиш,

Я ж – як рідна мати !

1. Чим пахне коровай

( М. Познанська )

А чому так радість сяє

У очах дітей малих?

Бо сьогодні – День врожаю,

Коровай гостює в них .

Він шишкатий рум'яний ,

Ліг на шитий рушничок.

А на тому короваї

Солі білої дрібок.

І калини грога повні

Червоніють для прекрас...

Короваю , гість шановний,

Звідкіля прийшов до на?

Коровай ,- сказав Борис,-

Під дощем і сонцем ріс.

(На сцену заходить Півник з мішком) .

-Гей, Круть , гей , Верть ! А йдіть гляньте , скільки зерна я намолотив!

( Прибігають мишенята )

Круть : - Треба зерно до млина віднести !

Верть : -Та борошно там змолоти !

Півник : -А хто понесе?

Круть : -Не я !

Верть : -Не я !

Півник : -Ну добре , я віднесу . ( виходить)

( Танок , Гайтана „ Сонце нам сяє ” )

Повертається Півник із мішком борошна.

Півник :- Гей , Круть! Гей, Верть ! Дивіться скільки я борошна приніс!

Круть : - Ой ,Півнику, вже тепер тісто треба замісити.

Верть: - Ой , Півнику , та вже треба пиріжків напекти.

Півник : - А хто ж тісто міситиме? А хто ж пиріжки пектиме?

Круть : - Тільки не я !

Верть: - Тільки не я !

Півник : -Доведеться мені .

(Півник місить тісто, діжа, піч, робить пиріжки, садовить їх у піч )

1.А знаєш ти , чим пахне хліб

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою

Діти разом : Хліб пахне працею людською!

2.Чи знаєш ти чи чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору?

Діти разом : Хліб пахне щастям хлібозбору!

3.Чим пахне хліб , чи знаєш ти ,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені машини?

Діти разом : Хліб пахне соками земними !

4.Чи знаєш ти , чим хліб землі

Пахтить на вашому столі

Весною , влітку і зимо.?

Діти разом : Хліб пахне радістю людською !

5.І коли друг з чужого краю

До мене в гості завітає

Його я радісно стрічаю

Діти разом : Поклавши хліб духмяний на столі!

6.І хай рясніють квіти малиново,

І пахне свіжоспечений пиріг,

Щоб дар земний, і щире слово

Діти разом: Гість відчував ступивши на поріг!

Ведуча : А ось і наш Півник. (Заходить Півник, заносить пироги , кладе на стіл , а мишенята роблять вигляд , що хотять взяти пиріжка).

Півник : - Стривайте -но ,стривай ! Ви мені перше скажіть , хто знайшов колосок?

• Ти ! - весело кажуть мишенята .

Півник : - А хто його обмолотив ?

• Ти ! – вже тихіше кажуть мишенята .

Півник : - А тісто хто місив? Піч топив? Пиріжки пік ?ї

• Ти , все ти . ( вже зовсім тихо кажуть мишенята )

Півник : А , що ж робили ви ?

( Мишенята збираються піти )

Вчитель : Стривай , Півнику, але ж мишенята були разом з нами . І сьогодні вони разом з нами дізналися звідки приходить хліб . Чи не так , мишенята? То розкажіть , треба робити , щоб хліб прийшов на стіл.

Круть : Треба виорати землю.

Верть: Треба посіяти зерно.

Круть : Треба зібрати колоски.

Верть: Треба їх обмолотити.

Круть: Треба зерно перемолоти.

Верть: Треба розтопити піч.

Круть : Треба замісити тісто .

Мишенята разом : Треба спекти хліб!

Вчитель : То, що , Півнику , дозволимо мишенятам залишитися. І я впевнена , якщо ти сьогодні дозволиш мишенятам зостатися і покуштувати твоїх пирожків то більше ніколи не зостанешся наодинці із важкою працею. То ти подумай, Півнику , а ми цим часом переглянемо відеоролик.

(Перегля відеоролика про хліб )

Вчитель: То , що , Півнику , вирішив , що скажеш ?

Півник : Добре , нехай залишаються!

( Пісня „ Варенички ” )

Вчитель : Дітки , а що ще можна спекти ,чи приготувати із борошна ?

( Відповіді учнів)

Вчитель : Молодці ,дітки. Дійсно і печиво , і тістечка, і булочки – це і є наш хліб святий , тільки здобрений яйцями, маслом , цукром , а тому по-іншому називається.Але в основі їхній - таке ж борошно, а це і є хліб. От це борошно , яке роблять із зерняток жита і пшениці дуже важко діставалося людям завжди. Та в 1932-1933 роках сталося так , що в людей не стало хліба , настав голод. Не маючи хліба , не маючи їжі ,люди вимирали цілими сім'ями. То ж ми з вами ,як нащадки народу який пережив ті страшні роки, повинні завжди пам''ятати , що хліб це святиня.

1.Хліб на столі. Пахучий і рум''яний,

Неначе сонце встало з-за гори

Лоскоче душу хліб святий , духмяний,

Неначе каже : „ Їх мене , бери!”

2.На рушнику гаптованм, строкатім,

Що мама вишила ,...давно оте було...

Блаженний хліб... Молитвою у хаті

Враз роздалося. Наче зацвіло...

3.А за вікном жоржини гордовиті

Наївно знову стукають в шибки...

І чисті роси , сонцем не допиті,

Вже напувають житні колоски...

4.Майбутній хліб , яка важка дорога!

Це знають і старі , і молоді , І прикро так!

І так бере тривога,

Що десь голодні люди є й худі.

5.А хліб ,буває, викидають...

Нехай суха буханка і черства

Згадай , що люди голодають,

І їм як мед пекуча кропива !

6.Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу !

Бо він святий , як ангела душа,

І він спішить до батькового столу,

До матері й до тебе поспіша...

7.І ось він тут, всміхається до тебе,

А за віктом зітхають явори...

Є хліб і сіль, і більшого не треба,

Ціну його. Він твій. Бери...

( Танок дівчат із колосками „ Квітка-душа ” Н.Матвієнко )

Вчитель:

Я бачу , що всі мої учні , Півник , і мишенята зрозуміли справжню ціну хліба . І я щиро вірю , що для вас хліб завжди буде найбільшою цінністю.

1.Шануйте хліб , бо в кожному шматочку,

Краплина поту , праці , доброти ,

І знайте , щоб дійти до столу ,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

2. Щоб ми сьогодні ласували хлібом,

Не знали горя і великої біди.

Зернятко проросло ,набралось сили,

І золотою паляницею прийшло сюди.

3.Не дай же впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть , щоби стоптали люди злі її,

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.

4.Тільки но з печі скоринка в золі

Свіжа хлібина лежить на столі .

День починається з цієї хлібини,

В ній наш добробут могутність країни.

5.Наших морів не стривожена синь,

Шлях до зірок у космічну глибінь

Кажуть в народі правдиві слова .

Учні разом : Хліб – годувальник , всьому голова !

Вчитель : Ось і підійшло наше свято , присвячене хлібові , до свого кінця. І тепер ви напевно знаєте , який довгий шлях проходить хліб, щоб потрапити до нас на стіл , які українські традиції не проходять без хліба , що означає слово „голодомор”.

Хліб – головне багатство нашої країни і його треба берегти.

А ще хочеться побажати всім людям , щоб у нас завжди був хліб на столі.

Пісня „ Зеленеє жито , зелене ”

Додаток

ЗЕЛЕНЕ ЖИТО,ЗЕЛЕНЕ

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі –
Хорошії гості до душі.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, –

Тут зібрався рід наш увесь.

Додаток

Вийшли в поле косарі,

Вийшли в поле косарі,

Косить ранком на зорі.

Гей, ну-те, косарі,

Бо нерано почали.

Хоч нерано почали,

Та багато утяли!

До обіда покосили,

Гострі коси потупили.

Гей, ну-те, косарі,

Бо нерано почали.

Хоч нерано почали,

Та багато утяли!

По обіді спочивали,

Гострі коси поклепали.

Гей, ну-те, косарі,

Бо нерано почали.

Хоч нерано почали,

Та багато утяли!

Увечері холодком

Йшли додому всі рядком.

Гей, ну-те, косарі,

Бо нерано почали.

Хоч нерано почали,

Та багато утяли!

А в стоги як пометаєм,

То добряче погуляєм!

Гей, ну-те, косарі,

Бо нерано почали.

Хоч нерано почали,

Та багато утяли!

Додаток

ВАРЕНИЧКИ

А мій милий вареничків хоче.

А мій милий вареничків хоче.

Навари, милая, навари, милая.

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Навари, милая, навари, милая.

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая".

Та й дров же нема, милий мій миленький.

Та й дров же немає, голуб мій сизенький.

Нарубай, милая, нарубай, милая.

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Нарубай, милая, нарубай, милая.

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій миленький.

Та й сили ж немає, голуб мій миленький.

Помирай, милая, помирай, милая.

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Помирай, милая, помирай, милая.

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая.

А з ким будеш доживати, милий мій миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

Із кумой, милая, із кумой, милая.

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобрива.

Із кумой, милая, із кумой, милая.

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Так підем же додому, милий мій миленький.

Вареничків наварю, голуб мій сизенький.

Не балуй, милая, не балуй, милая.

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая.

Додаток