Осінній вернісаж

«Осінній вернісаж»

Сценарій свята Осені у 6 класі.

Цілі і завдання:
Показати красу осінньої природи, розвивати творчість і фантазію учнів, виховувати дбайливе ставлення до природи.
Попередня підготовка:
- Підготувати музичні фонограми
- Підготувати слайди для презентації
- Підготувати костюми, реквізити, призи
- Підготувати концертні номери

-Командам 6-х класів підготувати презентацію осіннього букету

Хід заходу

І ведучий:

Увага! Увага! Послухати просим!

Заходьте! Заходьте веселим гуртом!

Усмішки та пісні хай чути кругом!

ІІ ведучий:

Скоріше сюди ви збирайтеся люди.

Дуже багато цікавого буде.

Танці, пісні, чудеса із чудес,

Зібрався у залі люд уже весь?

І ведучий:

Куди літо полетіло .

З ароматами п'янкими?

Мабуть, осінь заховала
За горами золотими.

ІІ ведучий:

Ще по-літньому навколо
Квітне зілля, пахнуть трави.

Посміхається із неба
Сонце тепле та ласкаве.

І ведучий:

Але серце не обдуриш
Ти малюнками природи!

Осінь порається в лісі.

Коло річки й на городі.

ІІ ведучий:

На зорі холодні роси
Омивають всі долини.

Жайворонок стоголосий
У далекий вирій лине.

І ведучий:

Соловейко не співає.

Причаївся десь у листі.

І калина, мов красуня.

У червоному намисті.

ІІ ведучий:

Літо бабине на вітрі
Полетіло десь у поле —

Перший вісник, що вже літо
Не повернеться ніколи...

І ведучий:

І хоча нам трохи сумно за літом, проте красуню-осінь ми завжди зустрічаємо з трепетом у душі. І не дивно, адже немає такого майстра, який так вміло і вправно розфарбовує ліси, поля, квіти, трави у сотні яскравих кольорів та відтінків.

ІІ ведучий:

- Осінь! Осінь!

Кличу я, -
Осінь дорога моя!

Все жовтіє, опадає.

Як проходиш ти у гай.

Осінь листячко збирає.

Золотить мій рідний край.

У березовім гаю

Тиша наступає.

А берізка молода

Осінь зустрічає

Неповторная пора

Осінь! Осінь золота!

(всі співають пісню про осінь ) З'являється осінь:

Осінь:

Я Осінь чарівниця,

Гуляю тихо в гаю.

У золоті шати усе л зодягаю.

Калиноньці-сестричці дарую я намисто.

Червоне, полум'яне, напрочуд променисте.

Березам жовті віти у коси заплітаю,

А верби І тополі в нове вбрання ховаю.

То промайну у гаї. то покажуся в лісі.

То сірим горобцем проскочу я по стриї.

То лебедем у жито, то соняхом на полі.

А Зараз я на святі
У вашім дружнім колі.

(дівчата танцюють танень з парасольками та кошиками).
Осінь:

Щедрими врожаями
Повниться земля.

Дякую вам щиро -
Я до «ас прийшла
Не сама, л синами
Я завжди ходжу.

І усю роботу з ними я роблю.

Осінь:

Ось Вересень - мій старший син.

Вересень - щедрий нам врожай дарує.

Вправно і моторно у полях ґаздує.

Вересень:

Першим шелестом стиглого колосся
На землю я приводжу осінь.

Жовтим соняхом,

Першим вереснем.

Першим журавлиним вереском.

Осінь:

А жовтень у мене - справжній художник:

Листя зелене, фарбує у жовте.

Жовтень:

Листя жовте та червоне
Легко з дерева злітає.

Мов метелик, на долоні
З тихим шелестом сідає.

Сяють золотом берези.

Жовтень цим вінчає осінь.

Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просинь.

Осінь: А листопад, найменший мій син, у мене пустун. То сильним вітром завиває у полі, то моросить дощиком, а то весело зриває листя з дерев.
Листопад.

Я осені найменший син.

Я часто бешкетую.

З берези листя обтрушу,

У гаї попустую.

То мокрим обіллю дощем.
То вітром промайну,

То подихом холодним
Всю землю обійму. .

І ведучий:

Вересень вплітає Жовтню
У вінок осінній золоті дива:

Жовте листя клена
І жоржини жовті.

Чорнобривці, айстри.

Жменьку хризантем.

Розплітає осінь жовтеє волосся.

Покриває осінь листям золотим.

Відмирають квіти – така у них доля.

Але знов весною з'являться вони.

ІІ ведучий:

Ой щось мене турбує настрій ваш,

Тож може розпочнемо «квітковий вернісаж»
І ведучий:

Квіточка до квіточки –

Ми сплетем віночок,

Ще й завяжуть стрічечки

В тім віночку діти.

Стрічечки яскраві,

Стрічечки барвисті,

У вінок вкраїнський

Заплітають діти.

Про що розповідають стрічки віночка

(виходять дівчата і вплітають у вінок різнокольорові стрічки)

Про це, юний друже, повинен ти знати:
Коричнева стрічка - земля, наша мати.
Вона в нас єдина, вона найрідніша.
Коричнева стрічка - вона найміцніша.

Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:

Ці жовті стрічки - наше сонечко миле.
Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.

Дві стрічки: зелена і темно-зелена -
Це юність, краса. Це природи знамена.
Зелена трава і зелені листочки -
Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.

Дві стрічки: блакитна і синя, темніша -
Це небо і води. Хай будуть чистіші.

Дай, Боже, щоб ми вберегли їхню суть,
Нам небо і води здоров'я дають.

Оранжева стрічка - м’яка паляниця.

Це й колос достиглого жита, пшениця.
Дивись, як оранжева стрічечка сяє,

Рум'яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

А ця, фіолетова, те означає,

Що розум людський ще надій не втрачає.

На те, що послухаєм розум і Бога,

На те, що щасливі ми будемо з того.
Малинова стрічка (або малинова)

Про щедрість сказати своє хоче слово.

Про те, що не можна усе тільки брати,

Що треба навчитись і щедро давати.
Багатство й достаток - рожева ця стрічка.
Багатство пора вже нам мати за звичку.
Достаток з рожевої стрічки всміхатись
Нам буде, як праці не будем боятись.

Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,

То треба, щоб душу свою берегли.

Перлини душі ви збирайте в намисто,

Душа хай, як білі стрічки, вона буде чиста.

(Дівчата танцюють танок з віночком)

І ведучий:

Цвіла троянда у садочку,

А недалекому куточку,

Між бур'яном бринів будяк.
І каже він троянді так:

Будяк: Нащо це ти колючок начіпляла?
Троянда: А ти нащо?

Автор: Вона йому співала.

Будяк. Я?

Автор: Обізвався будяк, —

Будяк:

Я. серденько, не просто штука.

Я — степовий козак!

Мені колючка, як шаблюка,

ІЦоб ворогів страшить.

Щоб всім було спокійно жить.

Вам більш нема ніякої роботи —
Цвісти, пахтіть, а не колоти.
Троянда. Не все ж колоть і будякам.
Автор: Троянда каже, —

Троянда:Треба й нам.

Щоб крученії паничі боялись
І до троянди не чіплялись.

Сунеться який біс —

Йому колючка в ніс.

Щоб не забувся.

Як слід троянду шанувать.

А не знічев’я обвивать.

Троянда.

Я - троянда - королівна квітів.

Пахощами моїми повниться земля.

Причарую кожного своїм ароматом.

Але не чіпляй мене, бо в колючках я.
Нагідка.

А я, нагідка - сонце осені.

Мої пелюстки до тепла підносяться.
Тендітна і ніжна, непомітна квіточка.
Маленьке сонечко, мов тепленьке літечко.
Жоржина.

А я жоржина, горда пані,

У садочку розцвіла.

Паничів причарувала

Й за собою повела.

І тепер вони юрбою
Ходять чинно всі за мною.

(Жоржина проходжається, за нею проходять паничі).

Айстра.

А майори стоять гордовито.

Наче справжні вояки.

Всі стрункі і величаві.

Ставні, гарні парубки.

Й чорнобривці чорноброві.

Парубки усі чудові.

Лиш бровою поведуть.

Айстри звідусіль всі тут.

ІІ ведучий:

Запрошуємо до конкурсу осінніх букетів учнів 6-а класу.

І ведучий:

Дякуємо учням 6-а кл. і запрошуємо зі своєю презентацією осіннього букету учнів 6-Б кл.

ІІ ведучий:

А зараз запрошуємо з рекламою осіннього букета учнів 6-Вкл.

( поки журі підбиває підсумки конкурсу гості танцюють танець)

І ведучий:

А зараз пропонуємо фізкультхвилинку:

Фізкультхвилинка:

Хто вже, хто вже там стомився

І наліво похилився?

Треба дружно всім нам встати

Фізкультпаузу почати.

Будем дружно ми вітатись

Вліво-вправо нагинатись

Потягнемось до сонечка,

Плеснемо в долонечки,

Все навколо привітайте

І тихенько знов сідайте.

ІІ ведучий:

Наш конкурс продовжують квіткові загадки

І ведучий:

Запрошуємо з кожного класу по 3 учасника:

* * *

В капелюшок пишний вбрався
І морозу не злякався.
Невеличкий цей сміливець.
Золотавий ... (чорнобривець).

* * *

Як ракета, що злітає,

В небо весь час заглядає.

Трохи схожий він на колос.
Гордий, стрункий ... (гладіолус).

* * *

Хто з вас дітки, нас не знає?
Ми у лісі проживаєм.

Дзвоном сонце зустрічаєм.
Маєм гарні сині очки,
Називаємось ... (дзвіночки).

** *

Це королева квітника.

Гарна і красива.

На стеблах має колючки,

В них захист її й сила. (Троянда)

** *

Я гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю.

Я жовтий, білий, полум’яний
І, наче яблуко, рум’яний.

В саду я квітну навесні.

Скажи, яке ім’я мені? (Тюльпан)

** *

На просторах поля золотого
Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого.

Виграють, виблискують, горять. (Волошки)

* * *

Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка.
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

* * *

Квітка гарненька.

На сонечко схожа,

Пелюстки біленькі,

А середина жовтенька. (Ромашка)

* * *

Дзвіночки-перлинки на ніжці тонкій.

Такі запашні і тендітні такі.

В широкому листі, немов гіллі,

Ховають від сонця голівки малі. (Конвалія)

І ведучий:

Вже в котре себе питаю:

Яка найкраща пора?

Бо всі і чудові, й хороші,

А осінь - така дорога!

II ведучий:

До школи спішать схвильовані діти,
Останній привіт посилають нам квіти.
Кульбаба тихесенько літо снує.
Прощальним крилом журавлиним змахне.
І ведучий:

А осінь у танці із пензлем кружля.

Малює барвисті листочки.

У чорні хустки прибрала поля,

Ліси - в золотисті сорочки.

І ведучий:

Білим туманом сповила долину.
Багрянцем спалило у лузі калину.

Добра наносила повні двори.

Комори, засіки і погреби.

Вгощаймося, добрі люди!

Благословенна хай осінь буде!

Дякуємо за увагу!

13