Особливості географічного положення Африки.
Дослідження та освоєння материка.
Мета: забезпечити засвоєння основних понять, закономірностей і но-менклатури за темою уроку, етапи дослідження й освоєння материка, продов-жити формувати уміння працювати з книгою, картою, додатковим матеріа-лом, сприяти формуванню основних ідей світогляду.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Методи навчання: інформаційний, репродуктивний, дослідницький, проблемного викладу.
Обладнання: фізична катра світу, портрети мандрівників, дидактичні картки, атласи, контурні карти, підручник.
Зміст уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Бліцопитування:
1. Покажіть на карті та назвіть океани, що були вивчені на попередніх заняттях.
2. Покажіть і назвіть материки землі.
3. Як ви вважаєте, чому вивчення курсу географії материків і океанів почалося з розділу «Океани»?
4. Згадайте, на які частини розколовся давній материк Гондвана?
5. Що вам відомо про Африку?
6. Чому вивчення будь-якого географічного об’єкта доцільно починати з ха-рактеристики його географічного положення?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Знайомство з новим географічним об’єктом, у тому числі й материком, треба починати із його «адреси» - місцерозташування. Як говорять у геогра-фічній науці, із його географічного положення. Географічне положення мате-рика має величезний вплив на його природу. Й Африка – яскравий тому при-клад. Отже, сьогодні на прикладі Африки ми познайомимось із прийомом визначення географічного положення материка і зробимо екскурс в історію дослідження «чорного» континенту.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Ознайомлення з планом вивчення материка
Для полегшення вивчення природи материків та для порівняння їх один з одним потрібна систематизація навчального матеріалу, яку пропонуємо за таким планом:
1. Історія відкриття та дослідження.
2. Географічне положення: площа, розташування щодо екватора та нульо-вого меридіана, тропіків, півкуль та географічних поясів; крайні точки; про-тяжність у градусах і кілометрах із півночі на південь, із заходу на схід; океа-ни та моря; характер течій, що омивають материк; найближчі за розташуван-ням материки та шляхи сполучення з ними.
3. Історія формування материка (тектонічні структури та їх розміщення).
4. Основні форми рельєфу та їх взаємозв’язок із тектонічними структурами.
5. Корисні копалини та закономірності їх розміщення.
6. Клімат: кліматотвірні чинники та їх вплив на показники клімату, кліма-тичні пояси та області; загальні особливості клімату.
7. Внутрішні води озер, боліт, штучний водойм, льодовиків, підземних вод.
8. Природні зони. Розміщення природних зон, закономірності їх поширення та характеристика.
9. Населення та політична карта: кількість, густота та особливості розмі-щення населення; раси, народи, основні релігії, політична карта материка.
2. Географічне положення
Фізико-географічне положення материка – це розміщення материка на Земній кулі відносно:
- екватора;
- паралелей і меридіанів;
- теплових поясів;
- морів і океанів;
- інших материків та географічних об’єктів.
Знання особливостей географічного положення материка дає можли-вість визначити особливості природних компонентів.
АФРИКА
S=30,3 млн км2 (ІІ місце у світі)
Населення: понад 850 млн осіб (ІІІ місце у світі)
Довжина берегової лінії: 30,5 тис. км (ІІІ місце у світі)
Середня висота над рівнем моря: 650 м (ІV місце у світі)
Походження назви материка: від назви племені «афрігії», яке мешкало на півночі материка, або, за іншою версією, від лат. africa, що означає “безмо-розна».
- Робота з фізичною картою світу
Учні креслять у зошиті таблицю, яку будуть заповнювати протягом уро-ку під керівництвом учителя. Цю роботу доцільно виконати якомога деталь-ніше.
Прийом визначення географічного положення материка
| План характеристики географічного положення материка | Алгоритм прийому | Очікуваний результат |
| 1. Положення на гра-дусній сітці: | 1. Визначення положення на градусній сітці: |
|
| а) відносно екватора | а) положення відносно екватора, у яких півкулях розташований | Екватор перетинає Африку на-впіл, тому материк розташова-ний в обох півкулях – Північ-ній та Південній. |
| б) відносно нульового меридіана | б) положення відносно ну-льового меридіана, у яких півкулях розташований | Він проходить на заході Афри-ки, розділяючи материк на дві нерівні частини: більша розта-шована у Східній півкуля, значно менша – у Західній. |
| в) широтне розташу-вання, видовженість Пн.-Пд. | в) між якими градусами широти розташований, ко-ординати крайніх точок, ви-довженість у градусах і км | Крайня північна точка – м. Рас-Енгела – 37°20` пн.ш., 9°51` сх.д.; крайня південна точка – м. Агульяс – 34°52` пд.ш., 19°59` сх.д.; видовже-ність Пн-Пд по 20° сх.д. - 67°, 7437 км (111 км х 67° = 7437 км) |
| г) меридіальне розта-шування, видовже-ність Зх.-Сх. | г) між якими градусами довготи розташований, ко-ординати крайніх точок, ви-довженість у градусах і км | Крайня західна точка – м. Аль-маді – 14° 45` пн. ш., 17° 32` зх.д.; крайня східна точка – м. Рас-Гафун – 10°26` пн.ш., 51°23` сх.д.; видовженість Зх.-Сх. по екватору - 34°, 3774 км (11 км х 34° = 3774 км) |
| 2. Положення віднос-но інших географіч-них об’єктів | 2. Визначити положення відносно інших географі-чних об’єктів |
|
| а) відносно океанів | а) океани, його моря, за-токи, протоки, що омива-ють материк, характер бе-регової лінії | На півночі омивається Се-редземним морем Атлантич-ного океану, від Європи відді-лена Гібралтарською прото-кою; на заході Атлантичним океаном і Гвінейською зато-кою; на сході – Індійським океаном, Червоним морем йо-го басейну – на північному сході. На заході проходять хо-лодні течії Канарська, Бен-гальська та тепла Гвінейська, на сході – холодна Сомалійсь-ка та теплі – Мозамбікська, мису Голкового; берегова лі-нія слабозрізана, прямоліній-на, обривиста. |
| б) відносно інших материків | б) материки, що розта-шовані поблизу, у якому напрямку, чим відокрем-лені | Найближчий материк – Євра-зія, відокремлена від Африки Суецьким каналом і Гібрал-тарською протокою, Атлан-тичний океан відокремлює Африку від Америки та Ан-тарктиди, найвідділеніша – Австралія. |
Висновок: Серед материків Землі Африка займає унікальне положення – вона майже посередині перетинається екваторм. Її крайні північна й півден-на точки лежать на одній відстані від екватора. Більша частина території кон-тиненту розміщена між двома тропіками, у жаркому тепловому поясі, завдя-ки чому на значній території постійно спостерігаються високі температури повітря. Нульовий меридіан перетинає Африку в західній частині, тому біль-ша частина материка лежить у Східній півкулі. Береги Африки здебільшого обривисті, мають мало природних бухт.
3. Історія дослідження та освоєння
|
Відкриття та дослідження Африки
|
| Час дослідження | Дослідники | Результати досліджень |
| ІІ-І тис. до н.е. | Стародавні єгиптяни | Вивчали південні території вздовж доли-ни Нілу. |
| VІ ст. до н.е. | Фінікійці | Обігнули материк і з’ясували, що Африка з усіх боків омивається водою, за виклю-ченням ділянки суходолу, яка з’єднує її з Азією. |
| ІV ст. до н.е. | Стародавні греки | Досліджували північне узбережжя, склали перші уявлення європейців про материк. |
| 1487-1488 рр. | Експедиція під керівництвом португальця Бар-толомеу Діама | Здійснила плавання вздовж західних бере-гів Африки до м. Доброй Надії. |
| 1497-1499 рр. | Експедиція під керівництвом португальця Васко да Гама | На шляху до Індії дісталася південних бе-регів Африки. |
| ХV-ХІХ ст. | Європейці (пор-тугальці, іспанці, англійці) | Освоювали переважно райони африкан-ського узбережжя, засновували поселен-ня, вивозили рабів. |
| 1840-1873 рр. | Експедиції під керівництвом англ. місіонера Д.Лівінгстона | Здійснили плавання річкою Замбезі, відк-рили вдсп. Вікторія, нанесли на карту оз. Ньяса, Танганьїка, перетнули пустелю Калахар. |
| 1847-1848 рр. | Укр. мандрівник і дипломат Єгор Ковалевський | Досліджував Пн.-Сх. Африку, робив кар-тографічні зйомки. |
| 70-80-ті рр. ХІХ ст. | Російський вчений Василь Юнкер | Мандрував Єгиптом, перетнув Лівійську пустелю, вивчав Ніл, природу Центр. та Сх. Африки. |
| 1874-1888 рр. | Експедиція англ. дослідника Генрі Стенлі | Обстежували внутрішні райони Центр. Африки (р. Конго, Ніл, крупні озера) |
| 1926-1927 рр. | Російська експедиція під керівництвом М.Вавілова | Працювала у Пн.-Сх. Африці, збирала зразки культурних рослин, вивчала техні-ку землеробства африканців. |
Причини слабкого дослідження материка:
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Гра «Вірю – не вірю»
1. Чи вірите ви, що Африка – найбільший за розмірами материк світу?
2. Чи вірите ви, що єгипетські фараони були організаторами перших досліджень Африки?
3. Чи вірите ви, що вивчення внутрішніх територій Африки почалося в ХV ст.?
4. Чи вірите ви, що Африка примикає до Америки?
5. Чи вірите ви, що в Африці не зустрічаються багаторічні сніги і льо-довики?
6. Чи вірите ви, що велика частина Африки розташована в Східній пів-кулі?
7. Чи вірите ви, що з півночі Африка омивається водами Середземного моря?
8. Чи вірите ви, що довжина Африки із заходу на схід на екваторі скла-дає близько 1000 км?
VІ. Підсумок уроку
Прийом «Сенкан» (п’ятирядок) – складіть мініатюру за схемою:
1-й – іменник, що відбиває тему;
2-й – два прикметника;
3-й – три дієслова;
4-й – фраза з теми;
5-й – синонім до теми.
Приклад:
1. Материк
2. Жаркий, наприступний.
3. Перетинає, висушує, поливає.
4. Впливає на природу.
5. Природний комплекс.
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати параграфи підручника.
2. Позначити на контурній карті об’єкти, які характеризують географіч-не положення Африки.
3. Підготувати (за вибором) «Сенкан» або повідомлення про дослідни-ків Африки.
104
188 315 
