СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Панорама творчих уроків

Категория: Литература

Нажмите, чтобы узнать подробности

М. Некрасов "На смерть Шевченка"

 

Просмотр содержимого документа
«Панорама творчих уроків»

Тема: Микола Некрасов (1821-1877). «На смерть Шевченка».

Життєвий і творчий шлях письменника. Некрасов як «співець страждань народних», перегуки з Шевченком.

Мета: ознайомити учнів 10-го класу з життям і творчістю видатного російського письменника; розкрити зв’язок Некрасова з Україною, виявити спільне в долях Некрасова М.О. і Шевченка Т.Г., в їх світоглядах та переконаннях; розвивати навички художнього аналізу ліричних творів, художнього читання та пошукової діяльності учнів, формувати вміння висловлювати власні думки і враження; виховувати активну громадянську позицію, почуття гуманізму, естетичний смак.

Обладнання: портрети письменників, збірки поезій М. Некрасова, «Кобзар» Т.Шевченка, мультимедійний проектор, слайд-презентація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки: українська література.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Чи знаєте, що ви поет, і поет справжній? ».

Слово вчителя

Саме ці слова, адресовані М. Некрасову, сказав один із найвідоміших російських літературних критиків ХІХ століття В. Бєлінський, коли почув вірш «У дорозі», де розкривається вся гуманістична сутність митця, яка спрямована проти насилля та поневолення кріпацтвом.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя (коротко про письменника)

Сьогодні на уроці ми з вами будемо знайомитися із сторінками життя і творчістю великого російського поета, публіциста, революціонера-демократа М.О. Некрасова.

Спочатку давайте звернемося до біографії Миколая Олексійовича, і ми з вами в котрий раз переконаємося, що українська земля багата не тільки чорноземом, а й талановитими людьми. Ми з вами вже знайомі з російським письменником, який народився на Полтавщині М.В. Гоголем (1809 р.). Через 12 років, 1821 року, у м. Немирові, що на Вінниччині народився М.О. Некрасов.

Про життєвий і творчий шлях поета нам розкажуть учні з групи «Пошук», які підготували біографію письменника, презентацію та художнє читання творів Некрасова.

Отже, слово учням-бібліографам

І-ий учень:

Народився Микола Олексійович в дворянській сім’ї. Дитинство провів у м-ку Юзвині на Вінниччині і в батьковому маєтку — с. Грешньово Ярославської губ.

 З 1832 р. навчався в Ярославській гімназії; у 1838 р. виїхав до Санкт-Петербурга. У 1839—1841 рр. він- вільний слухач філологічного факультету Петербурзького університету. З 1840 р. розпочав літературну діяльність, опублікував збірку поезій «Мрії та звуки». З початку 1840-х рр. співпрацював у бібліографічному відділі журналу «Отечественные записки», видавав альманахи — «Фізіологія Петербурга» (1844—1845), «Петербурзький збірник» (1846) тощо. З 1846 р. разом з І. Панаєвим видавав журнал «Современник», який заснував О.С. Пушкін. 20 років Некрасов очолював «Современник», якби він не написав жодного твору, то й тоді б його пам’ятали як людину, що вплинула на розвиток культури Росії.

ІІ-ий учень:

У середині 1850-х рр. у зв’язку з тяжкою хворобою виїхав до Італії; після повернення до Росії пристав до передової частини літераторів «Современника», тісно співробітничав з М. Чернишевським та М. Добролюбовим. Видав збірку віршів, про яку казали, що такого успіху не мав навіть М. Гоголь! Причина в тому, що на той час з’явилися в Росії «нові люди» - різночинці, що ненавиділи дворянство, поміщиків, саме їх ідеали втілював Некрасов у своїх поезіях, які до того ж були позначені ще й талантом митця. Поет створює образ простої людини, втілюючи національні риси характеру, в його творчості виразно звучать мотиви страждання та горя народу. Митець виступає на боці знедолених та пригнічених. Після закриття «Современника» у 1866 р. видавав та редагував журнал «Отечественные записки». З 1875 р. тяжко хворів (рак кишечника); помер у Санкт-Петербурзі 8 січня 1877 року, похований на Новодівичому кладовищі.

Коли ховали поета, Достоєвський сказав над могилою Некрасова, що його, як поета, можна поставити одразу після Пушкіна й Лермонтова, а з натовпу почулися вигуки: «Вище! Вище!».

Таку оцінку давали сучасники творчості цього надзвичайно талановитого поета, що одним з перших став на захист інтересів народу і цьому присвятив свою творчість.

Фоном до розповіді учнів є слайди, які ілюструють біографію Некрасова М.О.

Учитель дякує учням, що підготували біографічні відомості про Некрасова та висловлює подяку авторам відеоряду.


V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

Заздалегідь підготовлений учень читає напам’ять поезію «На смерть Шевченко»


На смерть Шевченка


Не предавайтесь особой унылости:

Случай предвиденный, чуть не желательный.

Так погибает по божией милости

Русской земли человек замечательный

С давнего времени: молодость трудная,

Полная страсти, надежд, увлечения,

Смелые речи, борьба безрассудная,

Вслед затем долгие дни заточения.

Всё он изведал: тюрьму петербургскую,

Справки, доносы, жандармов любезности,

Всё - и раздольную степь Оренбургскую,

И ее крепость. В нужде, в неизвестности

Там, оскорбляемый каждым невеждою,

Жил он солдатом с солдатами жалкими,

Мог умереть он, конечно, под палками,

Может, и жил-то он этой надеждою.


Но, сократить не желая страдания,

Поберегло его в годы изгнания

русских людей провиденье игривое.

Кончилось время его несчастливое,

Всё, чего с юности ранней не видывал,

Милое сердцу, ему улыбалося.

Тут ему бог позавидовал:

Жизнь оборвалася.


(27 февраля 1861)


Вчитель:

Дякуємо, дуже добре.

Відомо, що в дитинстві Микола Олексійович, незважаючи на своє дворянське походження, не тільки не цурався, але й дуже любив бавитися із селянськими дітьми кріпаків. Мабуть, саме знання життя простих християн, з яким він був знайомий ще змалку, дало змогу письменнику детально простежити весь шлях українського поета, висловити біль кріпака - людини, позбавленої волі - передати жагу до волі, яку не може збагнути вільна людина. Але Некрасов збагнув, бо добре знав нужду, бідність, голод та холод з власного досвіду. Читаючи поезію, ми ніби чуємо обурений голос автора, який задає просте, але важливе питання: «Чому така талановита людина мусить здобувати собі волю, що дається від народження, мусить сидіти у в’язницях, проходити військову службу?». Некрасов захоплюється не тільки творчістю Шевченка, а й його стійкістю, прагненням бути вільним, якщо не тілом, так думками та віршами.


Другий підготовлений учень читає напам’ять поезію «На смерть Шевченка» у перекладі П. Усенка.


Ні, не сумуйте, скажу я по щирості! 
Випадок трапився трохи не бажаний. 
Гине дочасно від божої милості 
Краю російського син її вражений. 
З часу дораннього молодість трудная, 
Пристрастів повна, надій і захоплення... 
Смілі промови, борня безрозсудная, 
Довгі по тому часи поневолення... 

Все йому знане: тюрма петербурзькая, 
Допит, заслання, жандармів люб'язності, 
Сині, безкраї степи оренбурзькії, 
Ґрати залізні... У скруті, в незнаності, 
Вічно образи холодні приймаючи, 
Жив він солдатом - з солдатьми нужденними, 
Міг і загинуть від лиха щоденного, 
Певне, що й жив лиш того дожидаючи. 

Та, не зменшаючи гніту знедолення, 
Оберегло у часи поневолення 
Руських людей провидіння грайливеє, - 
Зникла пора його зла, нещасливая, 
Все, що від юності ранньої марилось, 
Серцю жадане, немов засміялося... 
Бог же позаздрив йому. 
І життя обірвалося. 


Учитель звертає увагу на картину «Зустріч Т.Г.Шевченнка з М.О.Добролюбовим і М.О.Некрасовим на вечорі, присвяченому акторові О.Є.Мартинову» (художники

Давидов В., Г. Бонь, В. Югай), зазначає, що ця зустріч відбулася 10.03.1859 року в Петербурзі.

Слово вчителя

Давайте порівняємо текст оригіналу з його перекладом. Чи збережено основний зміст твору, його тему та ідею?

  • Учні визначають для себе, який варіант поезії їм більше подобається. Свій вибір аргументують.

Обговорення основної думки твору:

      • Які рядки твору можна вважати стислою поетичною біографією Шевченка?

      • Яким постає Шевченко у вірші Некрасова?

      • Які риси характеру, якості Шевченка ви б додали ще, спираючись на свої знання з української літератури?

      • Що, на вашу думку, зближує цих двох великих поетів? (Схоже розкриття теми жіночої долі у творчості обох письменників; активна громадянська позиція; звернення до народу із закликом до пробудження, усвідомлення власної сили та гідності; палкий захист інтересів народу; звернення до фольклорних традицій рідного народу)

      • У чому полягає новаторський характер поезії М. Некрасова? (Поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до розмовної інтонації, реалістично точне зображення життя, одним із перших став на захист інтересів народу, обравши це основним мотивом своєї творчості).

VІ. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Проблемне питання

  • Що поєднує творчість М.О. Некрасова та Т.Г. Шевченка? (обидва письменники переймається долею свого народу, співчувають знедоленим, розкривають у творчості спільні теми, працюють в одних часописах, спілкуються з передовими діячами російської культури).

  • Що свідчить про актуальність та сучасність творчості Шевченка сьогодні?

  • Як Україна та світ готуються до святкування 200-річчя з дня народження Шевченка?

VІІ. Домашнє завдання

Виписати з поезії «На смерть Шевченка» художні засоби, пояснити їх значення у творі.

VІІІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

Некрасов відкрився для мене як…

Тепер мені зрозуміло, чому…

Мене вразило…


Вчитель Кіровської ЗОШ №21 Шилін І.В.


Скачать

Рекомендуем курсы ПК и ППК для учителей

Вебинар для учителей

Свидетельство об участии БЕСПЛАТНО!