ОДИН
В світі одна, От так дім – одне вікно.
Всім потрібна вона. Кожен день в вікні кіно.
(Батьківщина) (Телевізор)
Який рік триває тільки На одній нозі танцюю,
Один день? Хлопців і дівчат чарую.
(Новий рік) (Дзиґа)
На однім стільці сидять, Є книг багато – радісних,
Коли перших три пишуть, печальних,
То два інших і не дишуть. Товстих, тонких,
Тільки жмуряться смиренні, барвистих, наче жар.
Що самі не вчені. Але одна усім книжечкам
Не якісь там небувальці – начальник,
Просто … А звуть її по-простому …
(Пальці) (Буквар)
Цю найпершу в школі книжку Можу довго на доріжці
Знає будь-який школяр. На одній крутитись ніжці,
До усіх книжок доріжку А спинюся хоч на мить –
Прокладає нам … Враз лягаю відпочить.
(Буквар) (Дзиґа)
Високо стоїть, Один із трубою
Одне око має, Тягне всіх
Всюди заглядає. за собою.
(Сонце) (Тепловоз і вагони)
Стоїть при дорозі На однім кінці дивак,
На одній нозі А на другому черв’як.
Улітку стоїть. Увесь день на черв’яка
Хто знає – назвіть. Всі надії в дивака.
(Гриб) (Рибалка з вудою)
Тисяча братів одним Один вхід,
Поясом перев’язані. Три виходи.
(Сніп) (Сорочка)
Із одним вікном хатина, Зелену сукню маю –
Працьовита в ній родина. Ніколи не знімаю,
По квітках усі літають, Один-єдиний раз на рік
Мед пахучий добувають. Іграшками прикрашають.
(Бджоли та вулик) (Ялинка)
Сто один брат – Під одним ковпаком
Всі в один ряд Сімсот козаків.
Зв’язані стоять. (Мак)
(Паркан) Голова, дженджуриста,
Лиш один рід зубів, Сорочок наділа триста,
А цілий пень перекусить. А нога одна.
(Пилка) (Капуса)
ДВА
Два моря Дві дощечки, дві сестрички
на одній дузі висять. Несуть мене із гори.
(Відра на коромислі) (Лижі)
Стрімко вибігли на гору Два стоять, два лежать,
Дві подружки білокорі. П’ятий ходить,
Дощик їм полоще кіски, Шостий водить,
Звуть подружок цих … Сьомий пісеньку співає.
(Берізки) (Двері й одвірки)
Між двох світил Лежать у погребі два ряди
Я посередині один. Крашанок білих.
(Ніс) (Зуби)
Два серпи на голові, Що це, друже? От послухай:
Під шиєю – мітла, Дві голоблі – поза вуха.
Женіть небогу скоріш, А на очі коліщата,
Бо об’їсть дотла. І на ніс сідло горбате.
(Коза) (Окуляри)
Було собі два брати Два брати – попереду,
І обидва Кіндрати, А два догоняє:
Через доріжку живуть Як один тільки пристане,
І один одного не бачать. То всіх зупиняє.
(Очі) (Колесо у воза)
Двоє лисенят завжди Поміж двома осоками
Поруч сидять. Б’ються хлопці язиками.
(Брови) (Вогонь)
По лужках, бережках Два брати у воду дивляться,
Ходить диво в двох мисках. А ніколи не зійдуться.
(Черепаха) (Береги)
Двійчаста, бородата, Крізь пустелю навпрошки
Розгониста хода, Йдуть-бредуть неквапом.
Іде – як цар до трона, Схожі, ніби близнюки,
На голові - корона. Дві гори на лапах.
(Півень) (Верблюд)
Два скельця, В одній бочечці два пивця,
Три дужки – на ніс і за вушка. Та й разом не сколочуються.
(Окуляри) (Яйце)
Сидять два коти Барилко без обручів, без дна,
У них чотири хвости. А в нім два сорти вина.
(Черевички) (Яйце)
Принеси з лісу колоду, Висить два ряди
Зроби двоє ночов, білих хустин, посередині
І ще залишиться. Червона запаска.
(Горіх) (Зуби і язик)
ТРИ
Мій рогатий кінь триногий Усі чисто мужики
Добре знає всі дороги. Поскидали сіряки,
Як захочу – він стоїть, Тільки троє мужиків
А скажу – і побіжить. Не скидають сіряків.
(Дитячий велосипед) (Ялинка, сосна, ялівець)
Хто трьома зубами У моєї свинки
Сіно їсть? Усього три спинки. (Вила) (Гречане зернятко)
Стало на краю вулиці Вирлоока дівка Мотря –
Опудало з трьома очима, Пострибуха, вічно мокра.
На одній нозі. Доки ж співу не почне –
Де машини рухаються, Нема радоньки ніде:
Де зійшлись шляхи, А як пісню зведе –
Допомагає вулицю Хоч ти вуха затуляй
Людям перейти. Чи за три версти тікай.
(Світлофор) (Жаба)
При стежині на толоку, Розповім про постового:
Де ростуть три клени збоку, Аж три ока є у нього!..
А внизу трава густа – Блимне він
Хтось згубив свого хвоста! .. Червоним оком –
Ну чи можна так хіба? То не ступиш
Це ж на цілий ганьба! Ані кроку.
От потіха, братство любе: Гляне жовтим –
Він ще й голову загубить!.. Зачекай же.
Так у лісі всі кричали, Що він третім
І роззява лиш мовчала – Оком скаже.
У норі справляла піст, Око дивиться зелене:
Доки виріс новий хвіст. «Йди!» - підморгує до мене.
(Ящірка) (Світлофор)
ЧОТИРИ
Чотири брати під Хто їсть сіно
Одним дахом стоять. Чотирма зубами?
(Ніжки стола) (Вила)
Має чотири ноги, Має чотири зуби,
Але не звір; Кожен день
Має пір’я й пух, З’являється за столом,
Але не птах. А нічого не їсть.
(Ліжко) (Виделка)
Є спина, а не лежить, Під одним бриликом
Чотири ноги, а не ходить. Чотири панночки стоять.
((Стільчик) (Ніжки стола)
Чотири ходуни – Жив собі на світі дах,
Щоб чобітки топтати. Дах …
Чотири цвіркуни – На чотирьох ногах.
Щоб дітям втіху дати, Все своє життя
А вила – над собою. Той дах ..
Несе усім на страх. Був багатий просто страх.
А ззаду – мухо боєм У добрі купався дах –
Хлясь – мах! Хлясь – мах! В марципанах, пирогах –
Хлясь – мах! Чарівний, гостинний дах.
(Корова) (Стіл)
Має чотири ноги, Біжить чотири брати:
Але не звір; Переднім не втекти,
Має пір'я й пух, Заднім не догнати.
Але не птах. (Колеса у возі)
(Ліжко)
Чотири біжать, двоє стирчать Цоки-цоки! – На горбочку,
Двоє бачать – дорогу значать. Цоки-цоки! – Коло плоту.
Сімсот поганяє. Аж чотири черепочки,
Хто відгадає? В них у кожному – болото.
(Кінь) (Підкови)
П’ЯТЬ
П’ять братів живуть у хаті, Плету хлівець на четверо
Кожен має по кімнаті. Овець, а п’яту кізку.
(Рукавичка) (Рукавиця)
Де йшла сотня косарів, П’ять братів,
Вийшло п’ять богатирів. А плуг один.
Косять, в‘яжуть заодно Орють,
І молотять на зерно. сіють білий клин.
(Комбайн) (Пальці, перо, папір)
П’ять плугів П’ять братів родилось разом,
Одним волом орють. А всі не рівні.
(Трактор) (Пальці)
Повна діжка жита Ген із поля до села
П’яточком накрита. В кухню тітонька прийшла.
(Мак) на підлозі сіла6 хрусь!
Є у двох матерів – Я сама не роздягнусь!
Аж по п’ятеро синів, Стали тітку роздягать
Разом народилися, І зняли хусток із п’ять:
На весь вік здружилися. Фартухи, кожух,
(Пальці) Каптан …
П’ятеро чоловіків Аж залишився … Качан.
Одну залізну жердину Як же зветься тітка тлуста?
Тягнуть. Здогадалися?
(Пальці й голка) (Капуста)