Підготовка до ЗНО.

Матеріали до виставки

«Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури : панорамний погляд на проблему.»

МОРФОЛОГІЯ

• Матеріали до виставки «Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури : панорамний погляд на проблему.» МОРФОЛОГІЯ
• Матеріали до виставки «Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури : панорамний погляд на проблему.» МОРФОЛОГІЯ
• Матеріали до виставки «Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури : панорамний погляд на проблему.» МОРФОЛОГІЯ
• Матеріали до виставки «Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури : панорамний погляд на проблему.» МОРФОЛОГІЯ

Підготувала Чубарова В.І.,

Учитель української мови та літератури.

Морфологія

навчальне тестування

Іменник

навчальне тестування

Прикметник

розряди прикметників

відмінкові закінчення прикметників

навчальне тестування

Числівник

відмінювання числівників

навчальне тестування

Займенник

відмінювання займенників

правопис займенників

навчальне тестування

Дієслово

Морфологія

Морфологія (від гр. morphe- форма і logos- слово, вчення) - це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови.

Морфологія разом з синтаксисом є частинами граматики - науки, що вивчає граматичну будову мови.

Для морфології, як і для граматики в цілому, важливо граматичне значення слова. На відміну від лексичного, яке є індивідуальним для кожного слова, граматичне значення є спільних для цілих розрядів слів.

Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови.

Зміст

Частини

мови

Самостійні

Службові

Вигук

Іменник, прикметник

числівник, займенник

дієслово, прислівник

Прийменник

сполучник

частка

Зміст

Установіть приналежність слів до частин мови в поданому тексті, мотивуючи свій висновок лексико-граматичними чи тільки граматичними ознаками кожного слова.

Мова є однією з важливих ознак загальної культури. Недарма народна творчість говорить, що людину пізнають за ЇЇ мовою. Тому кожна культурна людина, висловлюючи думку, завжди прагне всі слова ставити на своє місце, не порушувати закономірностей граматичної будови, правильно вимовляти слова .

(М. Жовтобрюх).

Зміст

Навчальне тестування

Зміст

Завдання 1 — 5 мають варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь.

1) Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники.

А ворожіння, варта, трійка, залізо;

Б казати, прогрес, думка, болото;

В розкриття, тема, основна, колода;

Г поглиблення, думка, добре, мистецтво.

Зміст

2) Позначте рядок, у якому всі слова — самостійні частини мови.

А пригода, жовтий, краса, щоби;

Б виразно, тихо, біля, загадка;

В переходити, місяць, журба, веселість;

Г алгоритм, сонце, для, перемагати.

Зміст

3) Укажіть рядок, у якому всі слова — прислівники.

А віддано, сонячно, полотно, усе

Б хороше, якісно, по-братськи, заввишки;

В болісно, голодно, тимчасово, весло;

Г чимдуж, босоніж, горілиць, птиць.

Зміст

4) Виділіть речення, у якому вжито займенники.

А Проходять віки, умирають люди, але живе народ, допоки лунає рідна пісня .

Б Могутні прадерева, кількасотлітні велетні, чули мову наших пращурів .

В Мову творять і дають їй крила слова .

Г У гулі століть, у нездоланності народної пісні зростало й розпросторювалося у світ найкоштовніше творіння українського народу - рідна мова (/. Вихованець).

Зміст

5) Укажіть рядок, у якому всі слова — дієслова .

А прибігти, веселитися, робити, картатий;

Б дивитися, радіти, жалітися, ощасливити;

Д В багатіти, важко, дорожіти, забувати;

Г вередувати, вермішель, розуміти, кричати;

Д гомоніти, верховодити, верховина, чергувати.

Зміст

6) Укажіть УСІ рядки, у яких усі слова — прийменники.

А поміж, з-за, ув, серед;

Б посеред, упереміш, за, задля;

В до, над, під, де;

Г біля, з, у, попри;

Д побіля, із-за, про, при;

Е посеред, по, між, з-над;

Є з-поміж, з-посеред, коло, коли

Зміст

Іменник

• Іменник  — самостійна частина мови, що називає предмет, особу, яви­ще і відповідає на питання хто? що? (лисиця, книга, веселка).
• Морфологічні ознаки. Іменники належать до певного роду, змінюються за відмінками й числами.
• Синтаксична роль. У реченні іменник може виступати будь-яким членом речення (найчастіше підметом і додатком):  Весна  іде, красу несе. Заглядає у вікно  цвіт  яблуні  Книги  — морська глибина . Пливуть у підне­бессі кучеряві хмарки.

.

Зміст

Лексико-граматичні

категорії

Назви

Істот і неістот

Загальні і

власні назви

Конкретні й

абстрактні

Волошка, тривога,

Говерла, Умань

(хто?)

синичка,

гуморист

Бузок, голка,

юнак.

Світогляд,

гідність

(що?)

парк, лід

Граматичні категорії

РІД

ЧИСЛО

ВІДМІНОК

ОДНИНА

+

МНОЖИНА

ВІКНО- ВІКНА

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

Кличний

Ч о л о в і ч и й

пісок, рік, батько

Ж і н о ч и й

мрія, ніч, тривога

ТІЛЬКИ

ОДНИНА

МОЛОДЬ, МИР

С е р е д н і й

озеро, насіння

ТІЛЬКИ

МНОЖИНА

ОКУЛЯРИ, СУМИ

С п і л ь н и й

Сирота,

плакса. ябеда

16

Зміст

У реченні іменники можуть виступати будь-яким членом - як головним, так другорядним:

а) простим підметом : Останній грім давно скотився з даху (Г. Чубач).

б) частиною складеного підмета : На панському току горів ожеред соломи (І. Нечуй-Левицький).

в) додатком : Сонце втікає в ліси та бори, а Гуцулію саму лишає (М. Черемшина).

г) неузгодженим означенням: / падають сніги рожевих птиць на море запахуще і солоне (М. Рильський).

д) обставиною: Садами цвітуть небокраї, пливуть на морях кораблі (В. Сосюра).

е) іменною частиною присудка: Наш народ - океан. (П. Тичина).

17

Зміст

Відміни іменників

• І (перша)

Чоловічого, жіночого,

спільного роду із закінченням -А, -Я

Оксан а , судд я , ябед а

• ІІ (друга)

Чоловічого роду із нульовим закінченням та -О

Батьк о , струмо к , Іва сь

Середній рід на

-О, -Е, -Я

Озеро, місце, зілля

• ІІІ (третя)

Жіночого роду на приголосний та іменник МАТИ

Тінь, акварель

• І\/ ( четверта)

Середнього роду із закінченням –А, -Я у яких при відмінюванні з’являються суфікси(-ат-, -ят-, -ен- у непр. в.)

Курча, немовля, ім’я

Зміст

Рід невідмінюваних іменників

Власні назви –

за родовою назвою

(місто, країна, острів тощо)

уся Чилі (країна),

цей Кюсю (острів)

Іншомовні

Неістоти –

середнього роду

купе, метро

Назви осіб за

віднесеністю

за статтю

маестро, фрау

Абревіатури –

за родом опорного

слова

нова АТС (станція),

демократичний ЄС (союз)

Назви тварин чоловічого роду

поні, фламінго

Зміст

Лише ІІ відміна

По діл іменників на групи

І і ІІ відміни

Кінцевий приголосний

основи

будь-який

м ′ який

земля, водій

Твердий

нешиплячий

абзац, озеро

Середнього

роду на –е(на

нешиплячий)

поле, сонце

Твердий

шиплячий

тиша, плече

м ′ яка

тверда

мішана

20

Зміст

Поділ на групи іменників ІІ відміни чоловічого роду з основою на -Р

Мішана

Тверда

М ′ яка

З ненаголошеними

в Р. в ідмінку однини

суфіксами –ар, -ир

(ноголос на корені

або на закінченні

вівчАр – вівчарЯ

пустИр – пустирЯ

Ігор, якір, єгер

Односкладові,

іншомовні на

-ар, (-яр), -ир,

-ур, -ор, -ір

сир, двір

Із суфіксом –яр , що

називають осіб

чоловічої статі за

професією або

характером

діяльності

зброяр, школяр,

газетяр

З постійно

наголошеними

-ар (-яр), -ир

ювіляр, долар

муляр, столяр

21

Зміст

Букви – а (-я), -у (-ю) у закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни

Зміст

Закінчення -а(-я) мають такі групи іменників:

• назви осіб та істот: абітурієнта, учня;
• назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: ножа, зошита;
• власні назви населених пунктів: Києва , Львова;
• назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпр а , Трубеж а ;
• назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, гектара, місяця (але року,віку), листопада (місяця) і пора листопаду;
• іменники-терміни: конуса, атома;
• назви будівель та їх частин: парника, гаража (але паркана й паркану).

Зміст

Закінчення -у(-ю) мають іменники, що позначають:

• матеріали та речовини : цукру (але хліба, вівса);
• явища природи : вітру, граду;
• сукупність: хору, гурту (але табуна);
• середовище або простір : лугу, стадіону;
• назви держав і територій: Китаю, Донбасу;
• назви установ, закладів, організацій: департаменту, театру;
• почуття, психічний стан: жалю, сміху;
• дії, процеси: відльоту, виступу;
• абстрактні поняття: розуму, вантажу .

Зміст

Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині

Іменники, що мають лише форму множини, не належать ні до відмін, ні до груп, відмінюють їх лише в множині.

Зміст

У родовому відмінку вони мають закінчення трьох типів:

• -ів(-їв): виборів, окулярів, Броварів, штанів;
• нульове закінчення: грабель, Сум, Прилук, канікул;
• -ей: дверей, саней.
• паралельні форми - нульове та закінчення -ів : Чернівець - Чернівців, обценьок - обценьків, грабель - граблів.

Зміст

У давальному відмінку множини іменники мають закінчення -ам(-ям):

сходам, воротам, ножицям

У знахідному відмінку подані іменники мають форму, спільну з називним: шукаю окуляри, мию сходи

В орудному відмінку множинни іменники мають закінчення -ами(-ями): канікулами, радощами. Іменники, які в родовому відмінку мають закінчення

-ей , в орудному матимуть закінчення -ми : саньми, сіньми. Деякі з них мають подвійні форми: дверми - дверима, грішми - грошима.

Зміст

Навчальне т е с т у в а н н я

Зміст

Завдання 1-7 мають декілька варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.

1) Вчення про частини мови — це:

• А орфографія;
• Б словотвір;
• В морфологія;
• Г морфеміка.

Зміст

2) Позначте рядок, у якому всі слова — іменники:

• А лимоном, радісно, хліб, молоти;
• В трійка, радість, молотьба, сон;
• В краса, березень, літувати, молоко;
• Г колесо, мряка, красен, молодість

Зміст

3) Позначте рядок, у якому всі іменники середнього роду:

• А доня, завдання, коріння, положення;
• Б осіння, дослідження, кохання, питання;
• В горіння, ознайомлення, запитання, рівняння;
• Г господиня, нарізання, скликання, гукання.

Зміст

4) Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники II відміни:

• А радість, простір, любов, поле;
• Б ключ, поводир, матір, пліт;
• В біль, тюль, щавель, хміль;
• Г кукіль, міль, сіль, дягель

Зміст

5.Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники — власні назви :

• А (К, к)утаїсі, (В, в)олинь, (П, п)олин,

(М, м)ре;

• Б (Д, д)ніпро, (Д, д)есна, (Д, д)онбас,

(Д, д)он;

• В (Ш, ш)евченко, (П, п)оет, (К, к)обзар,

(К, к)нига;

• Г (К, к)ран, (К, к)риворівня, (К, к)осів,

(К, к)илим.

Зміст

6) Позначте рядок, у якому всі іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку будуть мати закінчення –а:

• А луг, гай, штаб, оркестр;
• Б розум, відліт, вокзал, стадіон;
• В грам, олівець, ключ, звір;
• Г переїзд, департамент, бінокль, вітер;
• Д гектар, простір, конус, хлів.

Зміст

7) Виділіть рядок, у якому всі іменники — назви істот:

• А голубка, кішка, кров, гість;
• Б мати, любов, собака, людина;
• В конвалія, білка, лисиця, ведмідь;
• Г лоша, лебідь, курча, сокіл;
• Д плакса, викладач, тягач, перекладач.

Зміст

Завдання 8-9 мають КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ відповідей.

8) Позначте рядки, у яких всі слова — іменники IV відміни:

• А коріння, насіння, розуміння, терпіння;
• В телятко, ведмежатко, лошатко, орлятко;
• В теля, ведмежа, лоша, орля;
• Г тім'я, сім'я, ім'я, полум'я;
• Д дівча, хлоп'я, дівчатко, хлоп'ятко;
• Е узгір'я, вим'я, плем'я, ягня;
• Є кошеня, лисеня, цуценя, собача.

Зміст

9) Позначте рядки, у яких іменники вжиті в множині:

• А ансамблі, молі, крові, грубощі;
• В подорожі, педалі, плющі, хвилі;
• В миші, тиші, свині, ході;
• Г вишні, статті, сотні, річці;
• Д лижі, сотні, рожі, свині;
• Е хащі, площі, дощі, радощі;
• Є веселощі, легені, лисиці, праці.

Зміст

10) Установіть відповідність :

1.пуща, воля, вереда

2. радість, сіль, мідь

3. теля, лоша, плем'я

4. сич, жук, поле

А іменники І відміни

Б іменники II відміни

В іменники III відміни

Г іменники IV відміни

Д незмінювані іменники

Зміст

Прикметник

— повнозначна частина мови, яка виражає ознаку або властивість предмета, відповідає на питання який? чий? :

блакитне небо, солодкий пиріг.

Зміст

Граматичні категорії

РІД

ЧИСЛО

ВІДМІНОК

Чоловічий

ЯКИЙ?

Жіночий

ЯКА?

ОДНИНА

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

МНОЖИНА

Середній

ЯКЕ?

Зміст

Синтаксична роль

У реченні прикметники здебільшого виступають узгодженим означенням :

Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка),

рідше - частиною складеного іменного присудка:

Знов я юний-юний і веселий знов

(В. Сосюра).

41

Зміст

У поданому тексті підкресліть прикметники. Поясніть їх правопис. Визначте, у якому роді, числі, відмінку вжито ці прикметники.

Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками. Зазеленів молодим зелом на лугах юний квітень, розсипав навколо райдужні, різнобарвні квіти. А найперші з них - то яскраво-жовті, ніби даровані сонцем, золоті ключики, квіти первоцвіту весняного .

Зміст

Розряди

прикметників

ЯКІСНІ

ПРИСВІЙНІ

ВІДНОСНІ

Зміст

Я к і с н і

виражають ознаку безпосередньо, ця ознака

може бути вираженою в більшій або меншій мірі:

кислий - кисліший - найкисліший

вага

колір

форма

запах

смак

вік

білий солодкий духмяний важкий молодий вузький

44

Зміст

матеріал

час

призначе

ння

Націо –

нальність

місце

В і д н о с н і

виражають ознаку через відношення до інших

предметів, ця ознака не може бути виражена

в більшій або меншій мірі:

вечірня прохолода (прохолода вечора),

металева кулька (кулька з металу).

срібний зимовий швейний український лісовий

Зміст

Присвійні

відповідають на питання чий? і називають

ознаку, що виражає належність предмета

людині

-ин, -їн, -ів, їв, -ов

тварині

-ин, -їн, -ач, -яч

ластівчине гніздо,

собачий гавкіт

дядькова сорочка,

Олина книжка

Зміст

Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Прикметники можуть мати пряме й переносне значення.

Частина відносних

(у прямому значенні)

прикметників за умови

вживання їх

у переносному значенні

переходять у розряд

якісних.

золота каблучка

(виготовлена із золота) –

золоте серце

(добре, щире серце).

Присвійні прикметники

можуть

переходити

в якісні:

овеча вовна

(вовна вівці) –

овеча натура

(покірна натура).

Зміст

Ступені порівняння якісних прикметників

Вищий

ступінь

Найвищий

ступінь

Проста

форма

Прикметник +

-ш ( іш):

високий - вищий,

малий - менший

най + проста форма

вищого ступеня:

найвищий,

найменший

Складена

форма

більш (менш) +

прикметник:

більш високий,

менш гіркий

найбільш (найменш) +

прикметник:

найбільш високий,

найменш гіркий

Зміст

Запишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть прикметники й поясніть, як був утворений вищий ступінь порівняння. Визначте відміну й відмінок іменників .

1) Кавказькі гори (високі) від Кримських.

2) Після змагання ми стали ще (дужі) .

3) Залізо (важке) від алюмінію.

4) Уже полетіли ластівки в край(теплий).

5) Лютий (короткий) від усіх місяців.

6) Дуб був (товстий) від клена, а береза (тонка) від ясена.

Зміст

Відмінкові закінчення прикметників

Зміст

За характером відмінювання прикметники поділяють на дві групи:

тверду

м'яку

Веснян ий , веснян а

Л ітн ій, літн я

Зміст

Не з прикметниками

разом

Можна замінити

синонімічними

словами:

недорогий (дешевий),

недалекий (близький),

Слово

не вживається

без не:

нечупарний, неозорий

окремо

Є протиставлення:

не молодий, а старий;

не яскравий, а блідий.

Виступає присудком:

Річка не глибока.

52

Зміст

-н- і -нн- у прикметниках

Одна буква - н-

Дві букви - нн-

утворені за допомогою

суфіксів -н(ий), -н(ій),

-ан(ий), -ян(ий):

західний, ближній, солом'яний

У наголошених

суфіксах

-анн-, -янн-, -енн-

неоціненний,

несказанний.

Від твірної основи,

яка закінчується на -н :

закон - законний,

день — денний

53

Зміст

НАВЧАЛЬНЕ Т Е С Т У В А Н Н Я

54

Завдання 1 — 8 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.

1 . Позначте рядок, у якому всі слова — відносні прикметники:

• А кислий, вовняний, мамина, вечірня;
• Б міський, полтавський, шкільний, лісовий;
• В дерев'яний, ясний, батьківський, солов'їний;
• Г літній, вечірній, молочний, білий.

Зміст

2) Виділіть речення, у якому прикметник виступає присудком:

• А Ой високо в яснім небі сонце стало (Леся Українка).
• В Знов я юний-юний і веселий знов (В. Сосюра).
• В Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко.).
• Г Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть (Т. Шев.).

Зміст

3) Виділіть рядок, у якому всі слова — прикметники м'якої групи:

• А правильні, зимні, суботні, древні;
• Б торішні, західні, присутні, могутні;
• В художні, ближні, середні, нижні;
• Г братні, вологі, терпкі, достатні.

Зміст

4) Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться через дефіс:

• А прозоро/жовті, сіро/зелений, дво/поверховий;
• Б широко/плечий, сліпучо/білий, рожево/блакитний;
• В науково/дослідний, круто/рогий, двохсот/тонний;
• Г кисло/солодкий, зелено/білий, північно/західний

Зміст

5)Виділіть речення з коротким прикметником:

• А Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка).
• Б Є приказка весела: їж, коли роток свіж (Л. Глібов).
• В 3 тітчиного садка роздавався тихий Івасів голосок (Панас Мирний).
• Г Молодая дівчинонька в садочок виходить (Леся Українка).
• Д Не китайкою покрились козацькії очі, не вимили біле тіло слізоньки дівочі (Т. Шев.).

Зміст

6) Позначте рядок, у якому всі слова — прикметники твердої групи:

• А дорожні, довколишні, братні, ранні;
• Б художні, освітні, порожні, зовнішні;
• В городні, внутрішні, середні, завтрашні;
• Г досвідчені, природні, дотепні, каламутні;
• Д важкі, живі, суботні, криві.

Зміст

7 ) Виділіть рядок, у якому визначено суфікси, за допомогою яких можуть бути утворені прикметники:

• А -інн(я), -енн(я), -инн(я), -анн(я);
• Б - ив(о), - ев(о), - ств(о);
• В - еньк(ий), - ськ(ий), - цьк(ий), - зьк(ий);
• Г - ізм, -ець, -ар, - ищ(е), - їсть;
• Д - ок, -очок, - ечок, - иськ(о).

Зміст

8) Позначте рядок, у якому вказані суфікси, за допомогою яких можуть бути утворені присвійні прикметники:

• А - есеньк-, - ісіньк-, - юсіньк-;
• Б - ськ-, -цьк-, -зьк-;
• В - уват-, -юват-, -овит-;
• Г - ин-, -їн-, -ів-, їв;
• Д - уч-, -н-, -ш-.

Зміст

Завдання 9 — 10 мають КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ варіантів. 9) Визначте речення, у яких прикметники пишемо з -НН-:

• А Біля старовин..их руїн відбувалося народне свято (М. Трублаїні). .
• Б Вода ставала багрян..ою (О. Копиленко).
• В Холоди..ий солон..ий вітер дмухнув зі сходу

(Ю. Яновський).

• Г Із-за гори місяць яс..ий на луг поглядає (Л. Глібов).
• Д Так недавно дихало в мої думки студен..им пахом зів'ялого листя (Є. Гуцало).
• Е Інше свято, де присутня волошка, має назву «іменин..ого снопа» (М. Золотницький).
• Є Щовесни проростають з кореня буйн..им зелом полини (І. Цюпа).

Зміст

10) Позначте рядок, у якому всі слова - прізвища прикметникової форми:

• А Бойчук, Пономаренко, Микитин;
• Б Тихозоров, Іванишин, Коротковський;
• В Карамазов, Січинський, Михайленко;
• Г Симиренко, Грінченко, Пархоменко;
• Д Котляревський, Микільський, Іванів;
• Е Федишин, Кременецький, Романів.

Зміст

11) Установіть відповідність:

• А прикметники вищого ступеня
• Б прикметники найвищого ступеня
• В прикметники короткої форми
• Г прикметники м'якої групи
• Д прикметники твердої групи

• 1. могутні, дальні, сині
• 2. крихкі, вологі, боязкі
• 3. вищі, нижчі, кращі
• 4. найвищі, найнижчі, найкращі

Ч И С Л І В Н И К

- повнозначна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (три, вісімнадцять, дев'яносто), кількість предметів (три дівчини, вісімнадцять зошитів, дев'яносто кілограмів) або їхній порядок під час лічби (третя дівчина, вісімнадцятий зошит, дев'яностий кілограм).

Зміст

ЧИСЛІВНИКИ

(за значенням і граматичними ознаками )

ПОРЯДКОВІ

котрий?

перший, триста сьомий

КІЛЬКІСНІ

скільки?

Власне

кількісні

три,

шістдесят,

сімсот два,

мільярд,

нуль, сорок

Збірні

обидва,

обидві,

семеро,

двадцятеро,

шестеро

Дробові

три сьомі,

нуль цілих

три десятих,

півтора

Неозначено-

кількісні

чимало,

кілька,

стонадцять

Зміст

За будовою числівники поділяються на

Прості

(один корінь)

три, семеро,

декілька, сто,

сорок, тисяча

Складні

(два корені)

одинадцять,

двісті,

тринадцятеро

Складені

(кілька слів)

тисяча сто

двадцять три,

одна сьома

68

Зміст

У реченні числівники можуть виступати як головними, так і другорядними членами:

• підметом:

Один у полі не воїн (Народна творчість).

• присудком:

Два на сім - чотирнадцять.

• означенням:

Ще треті півні не співали ( Т. Шевченко).

69

Зміст

Підкресліть числівники. Визначте їх розряд за значенням. Поясніть правопис поданих числівників .

Минуло сто дев'ятнадцять років від дня народження видатного українського літератора — творця класичних мистецьких шедеврів української поезії - Олександра Олеся. У видавництві «Дніпро» вийшло найповніше - двотомне - видання творів Олександра Олеся. До цього видання включено шість книг його поезій, а також велику поетичну добірку, яка налічує близько шестисот неопублікованих досі віршів.

Зміст

ВІДМІНЮВАННЯ Ч И С Л І В Н И К І В

Зміст

ОДИН, ОДНО(-Е), ОДНА

Відм

Жін.рід (одн.)

Н.

ОДНА

Чол. і сер. рід(одн.)

Р.

Д.

Множина

ОДИН /ОДНО

ОДНІЄЇ

ОДНІЙ

ОДНІ

З.

ОДНОГО

Ор.

ОДНУ

ОДНОМУ

ОДНИХ

ОДНИМ

ОДНІЄЮ

Н. або Р.

М.

ОДНИМ

на ОДНІЙ

ОДНИМИ

на ОДНОМУ

на ОДНИХ

Зміст

2, 3, 4 (кількісні і збірні)

Н.

Три, троє

Р.

чотири,четверо

Трьох

Д.

Трьома

З.

чотирьох

чотирьом

Н. або Р.

Ор.

Трьома

М.

чотирма

На трьох

на чотирьох

Зміст

5 – 20, 30 (кількісні і збірні)

Н.

шість, шестеро

Р.

шести, шістьох

Д.

шести, шістьом

З.

Н. або Р.

Ор.

шістьма, шістьома

М.

на шести, на шістьох

Зміст

У назвах десятків 50 – 80 змінюється лише друга частина

Н.

вісімдесят

Р.

вісімдесяти, вісімдесятьох

Д.

вісімдесяти, вісімдесятьом

З.

Н. або Р.

Ор.

вісімдесятьма, вісімдесятьома

М.

на вісімдесяти, на вісімдесятьох

Зміст

40, 90, 100 мають лише дві форми

Називний

Знахідний

(для неістот)

сорок

Родовий

Давальний

Орудний

Місцевий

сорока

дев′яносто

сто

дев′яноста

ста

Зміст

У назвах сотень 200 – 900 змінюються обидві частини

Н.

шістсот

Р.

шестисот

Д.

шестистам

З.

Н. або Р.

Ор.

шістьмастами

М.

на шестистах

Зміст

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюємо, як іменники:

• тисяча - як іменник І відміни мішаної групи,
• мільйон, мільярд - як іменники II відміни твердої групи,
• нуль - як іменники II відміни м'якої групи.

Зміст

• Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюють, як числівник два; багато, небагато - як числівники три, чотири; кільканадцять - як п'ять.
• У дробових числівниках чисельник відмінюють, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий (дві третіх, двох третіх, двом третім і т.д.).

Зміст

Правопис числівників

разом

окремо

порядкові

числівники,

до складу

яких входять

слова

з половиною

й под.:

три з

половиною тисячі.

складені

кількісні

й порядкові

числівники:

тисяча сімсот

тридцять вісім,

тисяча п'ятсот тридцять

восьмий

складні

порядкові

числівники,

останнім

компонентом

яких є -сотий,

-тисячний,

-мільйонний:

дев'ятисотий,

п'ятнадцятий

складні

кількісні

числівники:

одинадцять,

п'ятдесят,

триста;

Зміст

НАВЧАЛЬНЕ Т Е С Т У В А Н Н Я

81

Зміст

Завдання 1—8 мають по декілька варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. 1)Числівники за значенням поділяють на:

• А якісні, відносні й присвійні;
• Б назви істот і неістот;
• В прості й складні;
• Г кількісні й порядкові.

Зміст

2) За будовою числівники поділяють на:

• А прості, складні й складені;
• Б якісні, відносні й присвійні;
• В тверді, м'які й мішані;
• Г кількісні, збірні, дробові.

Зміст

3) Позначте рядок, у якому всі слова — збірні числівники:

• А шестеро, двадцятеро, семеро, три десятих;
• Б двоє, дванадцятеро, тридцять троє, восьмеро;
• В тринадцятеро, восьмеро, вісімнадцятеро, трьох;
• Г двоє, шостий, чотирнадцятеро, десятеро

Зміст

4) Визначте речення, у якому вжито дробовий числівник:

• А Шістнадцятого квітня Юрій Новиков очолив танкову роту прориву (І. Цюпа).
• Б За фольклорними джерелами, Маруся Богуславка жила в шістнадцятому столітті.
• В У тисяча дев'ятсот п'ятдесятому році населення земної кулі досягало двох цілих п'ять десятих мільярда людей (3 енц.).
• Г Народився Микола Лазорський двадцять сьомого жовтня тисяча вісімсот дев'яностого року в Полтаві (О. Мишанич).

Зміст

5)Позначте речення, яке потребує редагування:

• А Тисяча вісімсот першого року Україна вже лежала під московським чоботом.
• Б У шістдесятих роках минулого століття утворився потужний культурний рух.
• В У тисяча дев'ятсот двадцять дев'ятому році розпочалися репресії проти українських культурних діячів.
• Г На початку тридцятих українці зазнали тотального винищення.
• Д У дев'ятдесятих роках Україна повернула собі незалежність

Зміст

6) Позначте рядок, у якому всі слова - дробові числівники:

• А шість десятих, чотири двадцятих, вісім тридцятих, дві десятих;
• Б три шістнадцятих, п'ять восьмих, двадцяти трьох, чотирьох шостих;
• В дванадцятьох тридцятих, вісім десятих, вісімнадцятьом, восьми тринадцятим;
• Г три п'ятих, двадцяти п'яти, три цілих три сотих, два з половиною;
• Д шість цілих тринадцять сотих, одна восьма, ста двадцяти, три десятих.

Зміст

7) Визначте речення, у якому вжито збірний числівник:

• А Плету хлівець на четверо овець, а п'яту кізку.
• Б Що то за птах, що на вісьмох ногах?
• В Сімсот соколят на одній подушці сплять.
• Г Хто вранці на чотирьох ногах, удень — на двох, а ввечері - на трьох?
• Д Один баранець пасе тисячі овець (Народна творчість).

Зміст

8) Позначте рядок, у якому всі числівники слід писати окремо:

• А трьох/сотень, тридцять/три, двадцять/

один, шіст/десят;

• Б дві/п'ятих, дев'яносто/два, сто/три, двісті/дванадцять;
• В чотириста/тридцять, шіст/надцятеро, тисяча/двісті, сорок/два;
• Г двадцяти/п'яти/тисячний, двадцять/п'ятий, сто/третій,триста/восьмий;
• Д триста/тисяч, сорок/вісім, мільйон/вісім/тисяч, дев'ят/сот .

Зміст

Завдання 9-10 мають КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ відповідей. 9) Позначте речення, у яких ужито порядкові числівник:

• А Шістдесят синів підперезано, а мати — ні .
• Б Двадцять п'ять на одній лавці сидять .
• В Мати однією рукою б'є, а другою гладить .
• Г Чотири брати - усі Кіндрати, один до одного не ходять гуляти .
• Д Усяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім .
• Е Шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи.
• Є У двох матерів по п'ятеро синів (Народна творчість).

Зміст

10) Укажіть речення, у яких числівники пишемо без м'якого знака:

• А 1901 року криголам «Єрмак» не зміг дійти навіть до північного краю Нової Землі.
• Б 1935 року криголам «Садко» пройшов по чистій воді 600 км.
• В У період з 1916 до 1930 року середня річна температура в Архангельську зросла на 0,8°С.
• Г У 1925 році малі некриголамні судна вперше обійшли острів Шпіцберген.
• Д Підвищення середньої річної температури лише на 1°С рівнозначне переміщенню цієї місцевості на південь на 600 - 700 км.
• Е У 1895 - 1915 рр. середня річна температура в Архангельську становила 0,2°С

Зміст

11) Установіть відповідність:

• 1. один, сто, мільйон;
• 2 . восьмеро, двоє,

шестеро ;

• 3 . перший, другий, третій;
• 4 . одна друга, три десятих

• А неозначено-кількісні числівники
• Б дробові числівники
• В порядкові числівники
• Г збірні числівники
• Д власне кількісні числівники

Зміст

12. Запишіть словом назву стилю мовлення, у якому написаний поданий текст:

Зміст

Карпати майже повністю вкриті природною рослинністю. Ліси займають близько сорока відсотків території. Луки, що займають тридцять п'ять відсотків площі, розташовані в горах, вище від лісового поясу. Відомі води чотирьох мінеральних джерел Карпат: «Нафтуся», «Лужанська», «Свалява», «Поляна Квасова» (3 підр.)

Займенник

— це частина мови, яка вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?

Зміст

ЗАЙМЕННИК може вживатися замість

Іменника

я, ти, ми, він,

себе, хтось,

дехто, ніхто,

хто-небудь

Прикметника

мій, той, ваш,

кожний, сам,

чийсь, інший,

чий-небудь

Числівника

стільки,

ніскільки,

котрий

Змінюються

За відмінками

За родами,

числами,

відмінками

За відмінками

Зміст

Розряди займенників

• ОСОБОВІ

3. ПРИСВІЙНІ

2 . ОЗНАЧАЛЬНІ

ВЕСЬ, ВСЯКИЙ,

КОЖЕН,ІНШИЙ,

ЖОДЕН, САМ

Я,ТИ, МИ, ВИ,

ВІН, ВОНА …

МІЙ, ТВІЙ, ВАШ,

СВІЙ, ЇХНІЙ

5. ПИТАЛЬНІ

4. ЗВОРОТНИЙ

6. ВІДНОСНІ =

ПИТАЛЬНІ

СЕБЕ

ХТО? ЩО? ЯКИЙ?

ЧИЙ? КОТРИЙ?

(ПОЄДНУЮТЬ ЧАСТИНИ

ССКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

7. НЕОЗНАЧЕНІ

+

АБИХТО, ЯКИЙ-НЕБУДЬ

ВІДНОСНІ

8. ЗАПЕРЕЧНІ

9. ВКАЗІВНІ

(а)ні + відносні

НІЩО, НІЧИЙ,

АНІЯКИЙ

ЦЕЙ, ТОЙ, ТАКИЙ,

СТІЛЬКИ

БУДЬ-, НЕБУДЬ-,КАЗНА-,

ХТОЗНА-, ДЕ-, АБИ-, -СЬ

96

Зміст

ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

ОСОБОВІ, ЗВОРОТНИЙ

Н.

Я

Р.

Д.

ТИ

МЕНЕ

------

З.

ТЕБЕ

МЕНІ

МЕНЕ

ТОБІ

СЕБЕ

МИ

Ор.

НАС

ТЕБЕ

СОБІ

ВИ

МНОЮ

М.

НАМ

СЕБЕ

ВАС

на МЕНІ

ТОБОЮ

ВАМ

НАС

СОБОЮ

на ТОБІ

ВАС

НАМИ

НА СОБІ

ВАМИ

НА НАС

НА ВАС

Зміст

ПРИСВІЙНІ

Н.

МІЙ, ЧИЙ, МОЄ, ЧИЄ

Р.

МОЯ=ЧИЯ

МОГО, ЧИЙОГО

Д.

МОЄЇ

МОЇ=ЧИЇ

З.

МОЄМУ, ЧИЄМУ

як Н. або Р.

МОЇЙ

Ор.

МОЇХ

М.

МОЇМ, ЧИЇМ

МОЇМ

МОЮ

Н. або Р.

МОЄЮ

На моєму (моїм)

На чиєму (чиїм)

МОЇМИ

НА МОЇЙ

На МОЇХ

Зміст

ОЗНАЧАЛЬНІ, ВКАЗІВНІ

О д н и н а

Чол. рід

Н.

Р.

Сер. рід

ТОЙ, ВЕСЬ

множина

Жін. рід

ТЕ, ВСЕ

Д.

ТОГО, ВСЬОГО

ТОМУ, ВСЬОМУ

ЦЯ, ВСЯ

Всі РОДИ

З.

ТІ, ВСІ

ЦІЄЇ, ВСІЄЇ

Н. / Р.

Ор.

ТИХ, ВСІХ

ЦІЙ, ВСІЙ

М.

ТЕ, ВСЕ

ТИМ, ВСИМ

ТИМ,ВСІМ

ЦЮ, ВСЮ

На ТОМУ, на ВСЬОМУ

Н. / Р.

ЦІЄЮ,ВСІЄЮ

ТИМИ, ВСІМА

На ЦІЙ, ВСІЙ

Н А ТИХ, ВСІХ

Зміст

ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВ

РАЗОМ

ЧЕРЕЗ

ДЕФІС

ОКРЕМО

Зміст

Р А З О М

НІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬ

НІ ХТО, НІ ЩО, НІ ЯКИЙ…

АБИ ХТО, АБИЩО, АБИ ЯКИЙ…

ДЕ ХТО, ДЕ ЩО, ДЕ ЯКИЙ…

ХТО СЬ , ЯКИЙ СЬ , ЩО СЬ …

102

Зміст

ЧЕРЕЗ ДЕФІС

БУДЬ-, -НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА-

БУДЬ -ЩО, БУДЬ -ЯКИЙ…

ХТО- НЕБУДЬ , ЯКИЙ- НЕБУДЬ …

КАЗНА -ЩО, КАЗНА -ЯКИЙ…

ХТОЗНА-ХТО, ХТОЗНА -ЯКИЙ…

Зміст

О К Р Е М О

СЛУЖБОВА

ЧАСТИНА

МОВИ

НІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬ

БУДЬ-, -НЕБУДЬ,

КАЗНА-, ХТОЗНА-

ВІДНОСНИЙ

ЗАЙМЕННИК

НІ З КИМ, АБИ ДО КОГО, ХТОЗНА В ЧІМ,

КАЗНА З ЯКИМ, ДЕ ПРО ЩО, НІ ДО ЧОГО,

БУДЬ ЗА КИМ, ХТОЗНА З ЧОГО

Зміст

НАВЧАЛЬНЕ Т Е С Т У В А Н Н Я

Зміст

Завдання 1 — 5 мають декілька варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА

1) Укажіть рядок, у якому всі слова – займенники:

• А вона, все, вже, він, ніхто;
• Б декого, скільки, хтось, що;
• В свого, себе, куди, отой;
• Г ніякий, будь-де, який-небудь, абихто.

Зміст

2. Укажіть рядок, у якому всі слова - питально-відносні займенники:

• А інший, який, котрий, хто;
• Б кого, деякий, чому, чим;
• В у чім, ким, якого, скількох;
• Г якому, наскільки, кому, чиїм.

Зміст

3) Позначте рядок, у якому всі слова - вказівні займенники:

• А такий, стільки, сей, той;
• Б цей, інший, кожен, цієї;
• В такого, жодним, цього, се;
• Г тим, сам, цим, таким

Зміст

4) Укажіть речення, у якому вжито питальний займенник:

• А Так, це співають, але де й хто? (М. Коцюбинський).
• Б Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було? (Т. Шевченко).
• В А яка в мене таємниця, я нікому не скажу (М. Пригара).
• Г Давно ніхто стільки вовків не бачив (М. Трублаїні).
• Д Чи сказати хоч слівце, щоб ніхто не знав про це? (М. Пригара).

Зміст

5) Позначте речення, у якому вжито неозначений займенник:

• А Ніхто з ним не сперечався (О. Іванен.).
• Б Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Л. Перв.).
• В Спішу назустріч, двері відчиняю і - наче жду, і наче жду когось (Г. Чубач).
• Г Ота польова стежка, яку щороку приорюють плугом (В. Близн.).
• Д Ой співав би на весь голос - нікому співати (П. Куліш).

Зміст

Завдання 6-7 мають КІЛЬКА правильних відповідей.

6) Позначте речення, у яких ужито означальний займенник:

• А У такому, власне, стані блукав я одної весняної днини понад річкою Прутом .
• Б По тім боці Дунаю сиділо двоє людей .
• В Усе ховалося, відлітало, прищулювалося.
• Г Вона огортатиме кожне стебло .
• Д Все спить ще: і небо, і зорі безсилі...
• Е Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була .
• Є Малювання це було неначе розмова з самим собою .

Зміст

7) Виділіть рядок, у якому всі неозначені займенники пишемо через дефіс:

• А хтозна/кого, казна/з/ким, якого/небудь, будь/котрий;
• Б хто/небудь, аби/який, бозна/якому, казна/що;
• В де/чим, казна/чийого, бозна/скількох, будь/скільки;
• Г бозна/які, будь/котрими, хтозна/яких, що/небудь;
• Д де/котрі, будь/що, скільки/небудь, бозна/хто
• Е будь/скільки, скільки/небудь, хтозна/що, казна/чого;
• Є аби/кого, будь/який, скільки/завгодно, казна/кому.

Зміст

8) Установіть відповідність:

• 1. мого, своєї, їхній, наш;
• 2. йому, нас, на вас;
• 3. кого, якому, чий, що;
• 4. ніякий, нікому, ніскільки, ні з чим

• А відносні займенники
• Б заперечні займенники;
• В неозначені займенники;
• Г присвійні займенники;
• Д особові займенники.

Зміст

Дієслово

Дієслово - це самостійна змінна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває? ( ходив, співатиме, займатися, буду їсти, заробляю ).

• У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка (він  розповів  все, що знав) або частини складеного присудка  (ніч  здавалася днем ).
• Дієприкметники , як одиничні, так і в звороті, виступають у ролі означення , рідше – іменної частини складного присудка   (Тепле повітря було настояне пахощами трав ); інколи – підметом   (Відпочиваючі зібрались у групку) .  Дієприслівник , як одиничний, так і в звороті, виступає обставиною   (Ліс стояв,

нахилившись під вагою мокрого листу) .

Дієслово може означати:

• процес мислення ( аналізувати, думати, розмірковувати );
• процес мовлення ( радити, говорити, розмовляти );
• реальну фізичну дію ( писати, малювати, вчитися );
• рух у просторі ( летіти, бігти, їхати, йти );
• сприйняття органами чуття ( нюхати, бачити, чути );
• бажання ( воліти, хотіти, бажати );
• стан предмета ( лежати, стояти, журитися );
• діяльність органів чуття і вираження емоцій ( поважати, любити, шанувати );
• становлення (зміни) предмета ( розквітати, старіти, худнути )

Морфологічні ознаки дієслова:

Спосіб: дійсний (ходить ),

умовний ( ходив би ), наказовий ( ходімо )

Вид: доконаний ( заробив ), недоконаний ( заробляв)

Час: теперішній ( знаходжу ), минулий ( знаходив ),

майбутній ( знайду )

Рід: чоловічий ( працював ), жіночий ( працювала ),

середній ( працювало )

Число: однина ( малював )

множина ( малювали )

Особа: перша, друга, третя

Дієслівні форми

1 . Особові (дієвідмінювані) форми

- змінюються за способами:

- дійсний спосіб :  (іду, йшов, буду іти)

- умовний спосіб :  (йшов би, пішов би)

- наказовий спосіб :  ( іди, нехай іде)

- Змінюються за часом (теперішній, минулий, майбутній)

• Основною і спільною їх ознакою є змінюваність за числом і

особою або за числом і родом

2. Незмінювані форми дієслова:

А) Неозначена (початкова) форма дієслова (інфінітив) –

означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду ( хотіти, йти, плакати ); відповідає на питання що робити? що зробити?; має інфінітивний суфікс – ти (-ть):

Наприклад: Можна  вибрать  друга і по духу брата, Та не можна рідну мати  вибирати  (В.Симоненко ).

Інфінітиву властиві такі граматичні ознаки , як перехідність ( будувати ) і неперехідність ( іти ), вид (доконаний або недоконаний (йти - дійти, стучати - стукнути ).

У реченні інфінітив може виступати у функції будь-якого члена речення : підмета ( Жити -Вітчизні служити), додатка (Пора вже  збиратися ), означення ( Сагайда подав команду в’ючитись ); обставини мети (Черниш зупинився перепочити ) тощо.

Б) Дієприслівник незмінювана дієслівна форма, яка,

пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію і

відповідає на питання що роблячи? що зробивши? : (засипаючи, схопивши, читаючи).

Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника .

• З дієсловом має спільні ознаки : керує іменником або займенником ( працюючи з ними; їдучи машиною ); утворюється від дієслівних основ ( прийти, прийшовши ); зберігає вид того дієслова, від якого утворений (доконаний:  посміхнувся, посміхнувшись ; недоконаний:  посміхався, посміхаючись ); має з дієсловом близьке значення ( ідучи дорогою - йти дорогою ).
• До прислівникових ознак дієприслівника належить його незмінність, синтаксична роль обставини і те, що вони пов’язуються з основним дієсловом синтаксичним зв’язком прилягання ( Всі принишкли, вслухаючись у тишу ).

Дієприслівники недоконаного виду творяться від форми теперішнього часу за допомогою суфіксів

-учи ( -ючи ) для 1-ої дієвідміни

-ачи (-ячи) для 2-ої дієвідміни:

Наприклад: беруть - беручи, лежать - лежачи.

Дієприслівник із залежними від нього словами формує дієприслівниковий зворот. Весь зворот є одним членом речення - обставиною: (Пірнувши у пітьму і безодню небуття , Олексій зосередився).

В) Безособові дієслова - особлива форма дієслова, що означає дію

без відношення до будь-якої особи ( темніє, щастить) . Тому в

реченні не поєднується з підметом, має тільки одну форму;

не змінюється.

Можуть означати :

1) явища природи (світає, смеркає, підмерзає, вечоріє)

2) фізичний або психічний стан людини (нудить, морозилось, гнітить, бачиться, лихоманити)

3) випадковість (щастить, повезло, таланить)

4) буттєвість (минулося, немає, було) тощо.

Виступають головним членом (присудком) у односкладних

реченнях, і такі речення називаються безособовими:

Наприклад: Пощастило як ніколи; Дихалося все легше і легше .

Безособові форми на -но, -то вказують на дію, що виконана невідомою чи неназваною особою, тому утворюються від пасивних дієприкметників минулого часу (виконано, освітлено, розбито, прожито).

3. Відмінювані форми дієслова

А) Дієприкметник - називає ознаку предмета за дією або станом (хмарою  повиті, врятована планета , зачарований  красою).

Дієприкметники поєднують у собі ознаки дієслів і прикметників.

До прикметникових ознак дієприкметників належать: питання який? яка? яке? які? , відмінювання за родами, числами, відмінками; закінчення такі, як у прикметників; відмінювання дієприкметників як прикметників твердої групи; синтаксичні функції - роль узгодженого означення, іменної частини присудка. Дієприкметники разом із залежними від нього словами називається дієприкметниковим зворотом : Оповитий рожевим туманом, далекий острів немов зрушив з місця й полив у морі мінливого сяйва.

До дієслівних ознак дієприкметника належать: те, що він може керувати іменником ( залиті ( чим? ) сонцем гори ), а також мати при собі обставинні слова  (написаний давно; одержаний вчора).

Активні дієприкметники називають ознаку предмета за

його ж дією: палаюче небо .

Бувають доконаного і недоконаного виду. Активні дієприкметники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу (3-ї особи множини) за допомогою суфіксів – уч , (- юч ) для 1-ої дієвідміни, - ач , (- яч ) для 2-ої дієвідміни: ідуть – ідучий, лежать - лежачий .

Активні дієприкметники доконаного виду творяться від основи інфінітива додаванням суфікса - л: замерзнути - замерзлий .

Пасивні дієприкметники називають ознаку особи чи предмета: Не цвіти ж, мій цвіте новий, нерозвитий цвіте, зов’янь тихо, поки твоє серце не розбите .

Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса - н (якщо основа закінчується на - а - ): надумати - надуманий . В інших

випадках (основа на приголосний та - и- , - і -, (- ї- ))

утворюються пасивні дієприкметники за допомогою

суфіксів - ен - (- єн -): привезти - привезений .

Види дієслів

Доконаний – означає дію, уже завершену і відповідає на питання: що зробити? що зробив? що зроблю?

Недоконаний – означає дію, не завершену, не обмежену в часі, та відповідає на питання: що робити? що робив? що роблю? що робитиму? що буду робити?

Способи дієслів

Дійсний – виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися, чи відбуватимуться і відповідає на питання: що роблю? що робив? що робитимемо?

Наприклад : Зорі світять серед неба, горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю.

Умовний – виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов, і відповідає на питання: що зробив би? що робила б? що зробили б?

Наприклад: Пішов би я в Україну, пішов би додому.

Наказовий – виражає наказ прохання, пораду, заклик до виконання дії і відповідає на питання: що роби? що зроби? що робімо? що робіть? що зробіть?

Наприклад: Правди в брехні не розмішуй. Вогонь і жар душі у слово перелий. Ходімо в ліс. Мерщій біжіть сюди.

Часи дієслів

означає дію, яка відбувається в час мовлення або постійно

Наприклад: можемо, хочеш, працюють

означає дію, яка колись відбувалася або вже відбулася

Наприклад: сказав, пояснила, ходили

означає дію, яка відбуватиметься у майбутньому

Наприклад: скажу, розповідатиму, буду говорити

Дієвідміни дієслів

За типом відмінювання дієслова поділяються на:

-  дієслова 1-ої дієвідміни (привезуть, скажуть, зможуть)

- дієслова 2-ої дієвідміни (заходять, говорять, сидять)

Дієвідміни поділяються  за закінченням 3-ої особи множини теперішнього часу , тобто до  1-ої дієвідміни  належать дієслова, які у 3-ій особі множини мають закінчення  -уть, -ють  ( думають, хочуть, переживають ), до  2-ої дієвідміни -

закінчення  -ать, -ять  ( сушать, варять ).

До  1-ої дієвідміни  належать дієслова:

• з основою на  -оро-, -оло-   ( полоти, бороти, колоти );
• з односкладовою основою ( бити, лити, пити );
• з суфіксами  -ува-, -ну-, -і-, -а -, які в особових формах не випадають ( крикнути, грати, перезимувати );
• з основою на приголосний ( берегти, могти, нести );
• дієслова  іржати, ревіти, сопіти, гудіти, хотіти .

До  2-ої дієвідміни  належать дієслова:

• з суфіксом  -а-  після шиплячих та  [й] , який випадає в особових формах ( стояти, лежати );
• з суфіксами  -и-, -і- (-ї-) -, які в особових формах випадають ( клеїти, сидіти );
• дієслова  бігти, спати .

Дієслова поділяються на:

1. Перехідні – неперехідні дієслова (за своїм значенням і відношенням до різних частин мови)

2. Зворотні дієслова ( як окремий розряд серед неперехідних дієслів)

Перехідні дієслова: Означають дію, яка переходить або спрямована на предмет, що виражений іменником або займенником  (налити води, виконувати вправи, не читати книгу ).

Предмет, на який спрямована дія, звичайно стоїть:

• у знахідному відмінку без прийменника (написати  лист , намалювати портрет );
• у родовому відмінку:

- якщо перед дієсловом є заперечна частка не ( не  написати  листа ,  не намалювати  портрета );

• якщо дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину ( привезти піску, випити молока ).

Неперехідні дієслова: Означають дію, що прямо не переходить на предмет (підготуватися до іспиту). Такі

дієслова не вимагають додатка ( бігти, заплакати ).

Деякі дієслова можуть бути як перехідними, так і неперехідними ( зустрічати друзів і  зустрічатися з друзями ).

Дія, перебіг якої потребує об’єкта, буде перехідною, а дієслово, що її називає –  перехідним . Дія ж, що не потребує об’єкта, є  неперехідною .

До неперехідних дієслів належать також всі дієслова з афіксом   -ся (-сь): радитися, одягатися, купатися, милуватися

Значення зворотних дієслів:

• взаємозворотне , коли дія відбувається між двома чи кількома особами, кожна з яких є об’єктом і суб’єктом водночас ( листуватись);
• власнезворотне , коли дія скерована на діяча – ся (себе) –  умиватися;
• загальнозворотне , коли є вказівка на дію, що зосереджується у самій діючій особі ( гніватися, зупинитися );
• непрямозворотне , яке показує, що діюча особа творить для себе  (готуватися, запасатися);
• активне безоб’єктне - властиве дієсловам, що означають дію як постійну властивість предмета  (собака кусається);
• безособове – властиве дієсловам, які виражають стан, що переживає суб’єкт, виражений давальним відмінком (йому не спиться).

Правопис дієслів

Буквосполучення - ться, - шся у дієсловах

В українській мові пишемо в дієсловах теперішнього часу:

1 . 3-ї особи однини і множини Ь після Т (буквосполучення –ться на позначення звукосполучення [ц ’ :а]): вмиває ть ся і вмиваю ть ся; світи ть ся і світя ть ся.

2. 2-ї особи однини Ь після Ш не пишемо (хоч буквосполученням –шся позначаємо пом’якшені звуки [с’:а]: грає ш ся, змагає ш ся.

Правопис дієслів

НЕ з дієсловами

• Частка НЕ з дієсловами (особовими, родовими формами дійсного способу, формами умовного та наказового способу, дієприслівниками і присудковими формами на - но, -то ) завжди пишеться окремо , за винятком тих випадків, коли без НЕ вони не вживаються: не читати, не читаєш, не читають, не читав, не читав би, не читай, не читано.
• Коли дієслово без НЕ не вживається , то пишемо разом : не здужати (хворіти), не славити (ганьбити), не хтувати (ігнорувати), не покоїтися (турбуватися), не волити (примушувати), не навидіти (ворожо ставитися), не притомніти (втрачати свідомість).

Правопис дієслів

Звукові зміни у дієслівних формах

У деяких дієсловах при формотворенні і дієвідмінюванні відбуваються зміни голосних (у коренях і суфіксах) і приголосних на міжморфемних межах. Найпоширеніші в українській мові такі чергування:

Голосні:

1. у формах минулого часу чоловічого роду

[о] з [і] М о гти – м і г, н е сти – н і с

[е] з [і] П е кти – п і к, т е кти - т і к

Правопис дієслів

Звукові зміни у дієслівних формах

2. У видових парах дієслів:

- Буква А пишеться в коренях дієслів замість О перед наголошеним суфіксом –а-(-я-): перем о гти – перем а г а ти; зл о мити – л а м а ти; ск о чити – ск а к а ти; сх о пити – х а п а ти; ск о тити – к а т а ти

Але в деяких дієсловах чергування [о] з [а] перед наголошеним суфіксом –а-(-я-) не відбувається , тому в корені пишемо букву О : в им о вити – вим о вл я ти; пот о пити – пот о п а ти; приг о стити – приг о щ а ти

А також перед суфіксами – ува- (-юва-): в иг о лити –виг о л юва ти; вим о лити – вим о л юва ти; вир о стити – вир о щ ува ти

Правопис дієслів

Звукові зміни у дієслівних формах

Букви Е-І в коренях дієслів

- Буква І пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом - а-(-я-) або -ува- (-юва): з л е тіти – зл і т а ти; зм е сти – зм і т а ти; розпл е сти – розпл і т а ти; загр е би – загр і б а ти; відстр е лити – відстр і л юва ти – відстр і л я ти

Правопис дієслів

Звукові зміни у дієслівних формах

- Букви Е-И в коренях дієслів (у сполученнях -ира-, -ила- )

Буква И пишеться у цих сполученнях у випадку наголошеного суфікса –а-(-я-) перед –р-, -л- : з а бр ати – за бер у – заб ира ти; зав мер ти – за мр у – завм ира ти; за сл ати – за стел ю - заст ила ти

Правопис дієслів

Звукові зміни у дієслівних формах

Приголосні:

У видових парах дієслів:

д – дж дого д ити – дого дж ати, дого дж у

зд – ждж виї зд ити – виї ждж ати, виї ждж аю

к – ч ска к ати – ско ч ити, ско ч у

х – ш споло х ати – споло ш ити, споло ш у

ст – щ про ст ити – про щ ати, про щ у

б – бл полю б ити – полю бл яти, полю бл ю, полю бл ять

в – вл відмо в ити – відмо вл яти, відмо вл ю, відмо вл ять

м – мл повідо м ити – повідо мл яти, повідо мл ю, повідо мл ять

п – пл залі п ити – залі пл яти, залі пл ю, залі пл ять

ф – фл розгра ф ити – розгра фл ювати, розгра фл ю, розгра фл ять

Правопис дієслів

Звукові зміни у дієслівних формах

В особових формах:

а) дієслів I дієвідміни (змінюються в усіх особах однини і множини

теперішнього чи майбутнього (доконаного) часу, якщо чергування є

в 1-й особі однини):

г – ж стерегти – стережу, стережеш, стережуть

к – ч текти – течу, течеш, течуть

х,с – ш колихати (колисати) – колишу, колишеш, колишуть

т – ч хотіти – хочу, хочеш, хочуть

ст – щ свистати – свищу – свищеш, свищуть

ск – щ полоскати – полощу, полощеш, полощуть

б) дієслів II дієвідміни (змінюються лише в 1-й особі однини):

д – дж водити – воджу

з – ж возити – вожу

зд – ждж їздити – їжджу

Дякую за увагу!

Відповіді до навчальних тестів

• Морфологія . 1 - А; 2 - В; 3 - Б; 4 - В; 5 - Б; 8 - А, Д, Е.
• Іменник. 1 - В; 2 - Б; 3 - В; 4 - В; 5 - Б; 7 - Г; 8 - В, Г, Є; 9 - Б, Д, Е; 10 - 1/А, 2/В, 3/Г, 4/Б;
• Прикметник. 1 - Б; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г; 5 - Б; 6 - Г; 7 - В; 8 - Г; 9 -А, Е; 10 - Б, Д, Е; 11 - 1/Г, 2/Д, З/А, 4/Б; найвужчий
• Числівник. 1 - Г; 2 - А; 3 - Б; 4 - В; 5 - Б; 6 - А; 7 - А; 8 - Б; 9 - В, Д; 10 - А, Г, Д, Є; 11 - 1/Д, 2/Г, З/В, 4/Б; 12 - науковий.
• Займенник. 1 - Б; 2 - В; 3 - А; 4 - А; 5 - В; 6 - В, Г, Д, Є; 7 - Г, Е; 8 - 1/Г, 2/Д, З/А, 4/Б.