Невідоме про відоме Укладач : Іванова О.В. –вчитель фізики, вчитель вищої категорії, вчитель-методист (м.Дніпродзержинськ, колегіум №16) Даний посібник містить мало відомі історичні факти, пов’язані з відкриттям різних фізичних явищ, створенням нових фізичних приладів, винайденням нових методів досліджень фізичних явищ, встановленням закономірностей і відкриттям фізичних законів. Всі факти наводяться у хронологічному порядку. Цей матеріал можна використовувати на уроках фізики з метою розвитку пізнавального інтересу у учнів.
Література:Ю.А.Храмов Физики (биографический справочник),
Київ ,”Наукова думка”, 1977
Зміст
- Запровадження нових фізичних понять
- Відкриття фізичних законів і закономірностей
- Відкриття фізичних явищ
- Нові фізичні теорії та ідеї
- Винахід фізичних приладів
- Винахід нових фізичних методів
- Визначення числових значень фізичних величин.
Запровадження нових фізичних понять
Початок 14-го століття— англієць У.ГЕЙТСБЕРІ ввів поняття прискорення .
14-те століття— Альберт САКСОНСЬКИЙ ввів поняття руху поступального і обертального, руху рівномірного і рівнозмінного, поняття кутової швидкості.
1619 р. - німецький вчений КЕПЛЕР Йоганн запропонував поняття сили як причини прискорення.
1638 р.— італійський вчений Дж.Б.БАЛЬЯНІ вперше чітко розмежував поняття ваги і маси тіла.
Початок 18 століття—італійський фізик БЕККАРІА Джованні Батіста ввів поняття електричного опору.
1742 р.—англійський вчений ДЕЗАГЮЛЬЄ Жан Теофіл ввів поняття провідника і непровідника електрики і термін “провідник”.
1744 р.— М.В.ЛОМОНОСОВ ввів уявлення про молекули і атоми.
1760 р.—шотландський фізик БЛЕК Джозеф ввів поняття питомої теплоємності ; німецький фізик ЛАМБЕРТ Йоганн Генріх встановив основні поняття фотометрії : сила світла, освітленість.
1826 р.— Ж.В.ПОНСЕЛЕ ввів поняття роботи як добутку сили на пройдений шлях.
1827 р.— ГЕОРГ ОМ ввів поняття ЕРС, електропровідності і сили струму.
1829 р.– французький фізик КОРІОЛІС Гаспар Гюстав незалежно від ПОНСЕЛЕ Ж.. ввів у механіку поняття роботи , при цьому він за міру “живої сили” взяв половину добутку маси на квадрат швидкості
1834 р.— М.ФАРАДЕЙ ввів поняття про силові лініі.
1837 р.— англійський фізик ФАРАДЕЙ Майкл ввів поняття діелектричної проникності
1845 р.— М.ФАРАДЕЙ ввів поняття діамагнетизму і парамагнетизму після відкриття відповідних явищ.
1847 р.— німецький фізик КІРХГОФ Густав Роберт ввів поняття електричного потенціала.
1850 р.— Р.КЛАУЗІУС ввів поняття внутрішньої енергії.
1857 р.— німецький фізик КЛАУЗІУС Рудольф ввів поняття про електролітичну дисоціацію.
1869 р. - ірландський фізик ЕНДРЮС Томас ввів поняття критичної температури і критичного тиску
1903 р.— французький фізик Пьєр КЮРІ ввів поняття періоду напіврозпаду.
1913 р.— СОДДІ Ф. ввів поняття ізотопів; поняття дефекту мас було введене П.ЛАНЖЕВЕНОМ.
1929 р. - американський фізик ЛЕНГМЮР Ірвінг ввів поняття плазми.
Відкриття фізичних законів і закономірностей
2 ст. до н.е.— ГЕРОН ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ встановив правило для важіля і блока про виграш у силі, що супроводжується програшем у часі.
3 ст. до н.е.— ЕВКЛІД сформулював закон прямолінійного поширення світла і закон відбивання світла.
4 ст. до н.е.— АРІСТОТЕЛЬ сформулював правила рівноваги важіля.
1121 р.— арабський вчений АЛЬГАЦІНІ встановив, що гідростатичний закон Архімеда також справед-ливий і для повітря.
1269 р.— ПЕРЕГРІНО П. вперше описав взаємодію магнітних полюсів, намагнічування дотиком, явище магнітної індукції.
1272 р.— ЕРАЗМ Віттелій відкрив закон оберненості світлових променів під час заломлення.
14– те століття— французький математик Н.ОРЕЗМ встановив закон рівнозмінного руху, який пов’язує пройдений шлях з часом.
15-те століття— видатний художник Леонардо да ВІНЧІ встановив, що дія дорівнює протидії і протилежно спрямована; відкрив закон сполучених посудин для рідин різної густини і закон , який пізніше був відкритий ПАСКАЛЕМ у 1653 р. ( закон Паскаля).
1577 р.— Г.УБАЛЬДІ дель МОНТЕ сформулював умову рівноваги важіля у вигляді рівності моментів сил.
Початок 16-го століття— італійський вчений МАВРОЛІК Франческо довів, що опуклі лінзи є збиральними, а увігнуті лінзи є розсіювальними; першим пояснив причину короткозорості і далекозорості.
Середина 16-го століття— Дж.БЕНЕДЕТТІ довів гідростатичний парадокс про однаковий тиск рідини на дно посудини незалежно від форми цієї посудини.
1586 р.— голландський вчений СТЕВІН Сімон відкрив закон додавання сил за правилом паралелограму
1587 р.— Галілео ГАЛІЛЕЙ встановив закон вільного падіння h=gt2 /2
Кінець 16-го століття—англійський фізик Уільям ГІЛЬБЕРТ встановив, що магніт завжди має 2 полюси (північний і південний) що однойменні полюси відштовхуються, а різнойменні притягуються, що під впливом магніту залізні предмети набувають магнітних властивостей, що Земля—це величезний магніт.
1604 р.— німецький вчений КЕПЛЕР Йоганн сформулював закон обернено пропорційної залежності між освітленістю і квадратом відстані до джерела.
1609,1619 р.р.— німецький вчений КЕПЛЕР Йоганн відкрив три закони руху планет.
1621 р.— голландський вчений СНЕЛЛІУС Віллеброд відкрив закон заломлення світла.
1628 р.— італійський вчений Б.КАСТЕЛЛІ встановив закон обернено пропорційної залежності швидкості течії рідини у трубах від площі поперечного перерізу.
1638 р.— Галілео ГАЛІЛЕЙ встановив закони вільного падіння : пропорційність швидкості падаючого тіла часу падіння і пропорційність пройденого шляху квадрату часу, а також закон додавання переміщень.
1643 р.— італійський вчений Еванджеліста ТОРІЧЕЛЛІ встановив формулу для швидкості течії рідини із вузького отвору у відкритій посудині.
1644 р.— французький вчений Рене ДЕКАРТ вперше чітко сформулював закон інерції.
1647 р.— Блез ПАСКАЛЬ виявив зменшення атмосферного тиску з висотою
Середина 17 століття— француз фізик МАРІОТТ Едм довів збільшення води у об’ємі при замерзанні.
1667 р.— Дж.БОРЕЛЛІ вивів закон зіткнення непружних тіл.
1669 р.— голландський вчений ГЮЙГЕНС Крістіан встановив закон збереження імпульсу. Він називав його законом збереження кількості руху. Цей же закон був встановлений ще у 1644 р. Р.ДЕКАРТОМ , але у того швидкість була скалярною величиною.
1670 р.– італійський вчений БОРЕЛЛІ Джованні відкрив обернено пропорційну залежність висоти підняття рідини у капілярах від їх діаметру.
1678 р.— голландський фізик ГЮЙГЕНС Крістіан зробив висновок, що Земля стиснута біля полюсів.
1680 р.— французький фізик ПАПЕН Дені відкрив залежність точки кипіння води від тиску.
1718 р.— Ж.ЖЮРЕН відкрив закон підйому рідини у капілярах (закон Жюрена), хоча відповідну залежність ще у 1670 р. відкрив Дж.БОРЕЛЛІ.
1733 р.—Ш.ДЮФЕ відкрив притягання різнойменних електричних зарядів і відштовхування однойменних.
1738 р.— встановлений закон БЕРНУЛЛІ Д.
1750 р.— американський фізик, один з президентів США ФРАНКЛІН Бенджамін сформулював закон збереження електричного заряду.
1771 р.— англійський фізик КАВЕНДІШ Генрі встановив, що сили електричної взаємодії обернено пропорційні квадрату відстані між зарядами, але не опублікував своєї роботи. Цей же закон був встановлений у 1785 р. КУЛОНОМ Ш. і отримав назву закона Кулона
1781 р.— французький фізик КУЛОН Шарль Огюстен сформулював закони тертя , тертя кочення і сковзання
1788 р.— Е. ДАРВІН виявив зниження температури при адіабатному розширенні газу і підвищення температури при стисканні газу.
1793 р.— англійський вчений ЮНГ Томас пояснив акомодацію ока зміною кривизни кришталика ока.
1802 р.— закон ГЕЙ-ЛЮССАКА був одночасно відкритий Дж. ДАЛЬТОНОМ.
1808 р.— французький фізик МАЛЮС Етьєн Луї встановив закон зміни інтенсивності поляризованного світла.
1821 р.— англійський вчений Гемфрі ДЕВІ встановив залежність опору провідника від його довжини і поперечного перерізу, спостерігав його зміну зі зміною температури.
1821 р.— французький вчений ЛАПЛАС Пьєр Сімон встановив закон зміни густини повітря з висотою.
1823 р.— французький фізик ФРЕНЕЛЬ Огюстен Жак встановив кількісні закони заломлення і відбивання світла (формули Френеля).
1833 р.— російський фізик ЛЕНЦ Еміль Хрістіанович встановив правило для визначення напрямку індукційного струму ; М.ФАРАДЕЙ виявив падіння електричного опору напівпровідників з ростом температури та встановив закони електролізу.
1835 р.— Е.Х.ЛЕНЦ експериментально виявив зменшення опору металів при охолодженні
1842 р.— ЛЕНЦ Е.Х. незалежно від ДЖОУЛЯ Д. відкрив закон теплової дії електричного струму (закон Джоуля-Ленца).
1842 р.— Німецький вчений МАЙЄР Юліус Роберт відкрив закон збереження енергії, який незалежно від нього відкрили у 1843 р. Д. ДЖОУЛЬ і Г. ГЕЛЬМГОЛЬЦ ( останній пристосував цей закон і до теплових процесів).
1850 р.— німецький фізик КЛАУЗІУС Рудольф сформулював 2-й закон термодинаміки .
1874 р.— німецький фізик КОЛЬРАУШ Фрідріх Вільгельм встановив, що провідність розчинів електро-літів зростає з ростом температури.
1903 р.—Е. РЕЗЕРФОРД і Ф.СОДДІ сформулювали закон радіоактивних перетворень.
1913 р.— англійський фізик СОДДІ Фредерік і незалежно від нього американський фізик ФАЯНС Казімеж сформулювали правила зміщення під час радіоактивного розпаду (правила Содді-Фаянса)
Початок 20-го століття — радянський фізик ВАВІЛОВ Сергій Іванович встановив основні закони люмінесценції
Відкриття фізичних явищ
15– те століття— відомий італійський художник Леонардо да ВІНЧІ відкрив існування опору середовища і підйомну силу
1603 р.— В.КАСКАРІОЛО відкрив явище фосфоресценції
1648 р.— чеський вчений Йохансен Маркус МАРЦИ відкрив явище дисперсії світла.
Середина 17-го століття — італійський вчений ГРІМАЛЬДІ Франческо Маріа відкрив явище дифракції світла.
1678 р.— голландський фізик ГЮЙГЕНС Крістіан відкрив явище поляризації світла.
1729 р.— С.ГРЕЙ відкрив явище електропровідності
1748-1751 р.— російський фізик РІХМАН Георг Вільгельм відкрив явище електростатичної індукції.
1794 р.— англійський вчений Джон ДАЛЬТОН вперше описав дефект зору названий пізніше на його честь дальтонізмом.
1798 р.— англійський вчений КАВЕНДІШ Генрі відкрив вплив середовища на електроємність конденсатора .
1800 р.— В.ГЕРШЕЛЬ відкрив інфрачервоні промені
1800 р.—Т.ЮНГ відкрив явище інтерференції світла
1801 р.— німецький вчений Йоганн РІТТЕР і незалежно від нього англійський вчений ВОЛЛАСТОН Уїльям Хайд відкрили ультрафіолетові промені.
1832 р.— Дж. ГЕНРІ відкрив явище самоіндукції.
1833 р.— шотландський фізик Д.БРЮСТЕР відкрив явище флюоресценції
1834 р.— французький фізик ПЕЛЕТЬЄ Жан Шарль Атаназ виявив, що у місцях зпаїв двох різних металів в залежності від напрямку струму відбувається виділення або поглинання теплоти (ефект Пелетьє)
1845 р.— Майкл ФАРАДЕЙ відкрив явища парамагнетизму і діамагнетизму.
1853 р.— ДЖОУЛЬ Д.П. разом з ТОМСОНОМ У. відкрив явище охолодження газу під час його адіабатного розширення, яке використовується як один із методів зрідження газу.
1873 р.— англійський фізик У.СМІТТ відкрив явище внутрішнього фотоефекту.
1887 р.— німецькі фізики Юліус ЕЛЬСТЕР та Ганс ГЕЙТЕЛЬ відкрили явище термоелектронної емісії
1888 р.— італійський фізик РІГІ Августо незалежно від Генріха ГЕРЦА відкрив явище фотоефекту
1899 р.— радянський фізик ЛЕБЕДЄВ О.О. експериментально довів явище тиску світла.
Кінець 19-го століття— англійський фізик РІЧАРДСОН Оуен Вільямс відкрив явище випромінювання електронів розжареними тілами (ефект Річардсона)
1912 р.— німецький фізик М.Ф.Т. фон ЛАУЕ відкрив дифракцію рентгенівських променів .
1934 р.— Дж.ЧЕДВІК і М.ГОЛЬДХАБЕР відкрили ядерний фотоефект—фоторозщеплення дейтрону; Л.СЦИЛАРД і Т.ЧАЛМЕРС відкрили розщеплення берілію гамма-квантами (ефект Сциларда-Чалмерса); С.І.ВАВІЛОВ і П.О.ЧЕРЕНКОВ відкрили світіння прозорих рідин під дією гамма-променів.
Нові фізичні теорії та ідеї
1604 р.— Йоганн КЕПЛЕР висунув ідею що причиною припливів і відливів у океанах є Місяць.
18818 р.— створення О.ФРЕНЕЛЕМ теорії дифракції світла.
1857 р.— Р.Ю.Е.КЛАУЗІУС розробив теорію поляризації діелектриків.
1880 р.— російський фізик ЛАЧІНОВ Дмитро Олександрович показав можливість передачі електроенергії на великі відстані без значних втрат за умови збільшення напруги.
1898 р.— німецький фізик Карл Віктор Едуард РІККЕ розробив теорію провідності металів .
1902 р.— англійський фізик Олівер ХЕВІСАЙД висунув постулат про існування іонізованого шару в атмосфері, який відбиває електромагнітні хвилі.
1932 р.— німецький фізик ГЕЙЗЕНБЕРГ В.і незалежно від нього радянський фізик ІВАНЕНКО Д.Д. запропонували протонно-нейтронну модель ядра.
1939 р.— Лео СЦИЛАРД висунув ідею використання графіту для сповільнення руху нейтронів
1950-1952 р.р.— американський фізик Бен МОТТЕЛЬСОН разом з датським фізиком Оге БОРОМ (сином відомого Нільса Бора) розробив колективну узагальнену модель ядра.
Винахід фізичних приладів
Кінець 13-го століття—винайдення окулярів
15-те століття— Леонардо да ВІНЧІ вперше зробив схему парашута і гелікоптера.
1590 р.— Захарій ЯНСЕН винайшов мікроскоп
Кінець 16-го століття— англійський фізик Уільям ГІЛЬБЕРТ створив перший електроскоп.
1746 р. — голландський фізик Пітер Ван МУШЕНБРУК незалежно від німецького фізика КЛЕЙСТА Е.Г. винайшов перший конденсатор—лейденську банку.
1757 р.—Ф.ЕПІНУС винайшов електрофорну машину
1765 р.—І. І.Ползунов збудував парову машину
1783 р.— французький фізик ШАРЛЬ Ж.А.Ц. відразу після братів Монгольфьє збудував повітряну кулю з тканини з вмістом гуми, яку наповнив воднем ; Г.СОСЮР винайшов волосяний гігрометр
1784 р.—Дж. УАТТ збудував перший паровий двигун
1785 р.— Д. РІТТЕНХАУЗ відкрив дифракційну гратку, хоча дехто вважає її винахідником Й.Фраунгофера
1808 р.—французький фізик МАЛЮС Етьєн Луї сконструював декілька поляризаційних приладів
1817 р.—шотландський фізик Дейвід БРЮСТЕР винайшов калейдоскоп.
1820 р.— англійський вчений ДАНІЕЛЬ Джон Фредерік винайшов гігрометр; Й.ШВЕЙГЕР винайшов гальванометр
1821 р.— англієць Майкл ФАРАДЕЙ створив першу лабораторну модель електродвигуна, здійснивши обертання магніту навколо провідника зі струмом.
1825 р.— італійський фізик Леопольдо НОБІЛІ винайшов дуже чутливий гальванометр (гальванометр Нобілі)
1829 р.— англійський фізик Ч.УІТСТОН винайшов музичний інструмент концертіно
1830 р.—ДАНІЕЛЬ Д.Ф. сконструював водяний барометр.
1832 р.— І.ПІКСІ збудував генератор змінного струму
1837 р.— винайдено електричне реле.
1840 р.— англійський фізик Чарльз УІТСТОН незалежно від російського фізика Б.С.ЯКОБІ сконструював перші змінні реостати
1851 р.— німецький винахідник Генріх РУМКОРФ винайшов індукційну котушку (котушку Румкорфа)
1859 р.— Р.ПЛАНТЕ винайшов свинцевий акумулятор
1860 р.— італійський фізик ПАЧІНОТТІ Антоніо винайшов динамомашину постійного струму.
1871 р.— К. ЛІНДЕ створив холодильну машину, де охолодження відбувалось за рахунок розширення газу
1872 р.— У.ТОМСОН винайшов електролічильник; О.М.ЛОДИГІН винайшов електричну лампу розжарення.
1876 р.— російський винахідник П.М.ЯБЛОЧКОВ винайшов перше практичне джерело освітлення (свічу Яблочкова)
1876 р.—О.БЕЛЛ створив телефонний апарат; Р.ДЕЙ і В.АДАМС створили перший селеновий фотоелемент
1877 р.— американський винахідник Томас ЕДІСОН винайшов фонограф, сконструював для електролампочки патрон і цоколь з різьбою ,запобіжник
1878 р.— ЯБЛОЧКОВ П.М. створив трансформатор; англійський фізик Девід Юз винайшов мікрофон
1880 р.— американський фізик РОУЛАНД Г. А. виготовив дифракційну гратку з 800 рисками на 1 мм.
1882 р.— американський винахідник Томас ЕДІСОН увів у експлуатацію першу ТЕС, винайшов залізничне гальмо
1891 р.— сербський вчений Нікола ТЕСЛА винайшов високочастотний трансформатор
1892 р.—винайдений сосуд Дьюара Дж. ДЬЮАРОМ
1899 р.— створений перший інтерферометр Ш.ФАБРІ і А. ПЕРРО (інтерферометр Фабрі-Перро)
1904 р.— англійський фізик Джон Амброз ФЛЕМІНГ винайшов двохелектродну лампу.
1908 р.— Г.ГЕЙГЕР і Е.РЕЗЕРФОРД сконструювали прилад для реєстрації окремих заряджених частинок, який у 1928 р. був удосконалений В.МЮЛЛЕРОМ (лічильник Гейгера-Мюллера)
1912 р.— Ч.ВІЛЬСОН винайшов прилад для спостереження слідів заряджених частинок (камеру Вільсона)
1932-1933 р.р.— італійський фізик ОККІАЛІНІ Д.С. разом з англійським фізиком БЛЕКЕТОМ П. сконструювали камеру Вільсона , яка керувалась лічильниками
1917 р.— Т.КЕЙЗ виготовив перші фотоопори.
1925 р.— радянський вчений М.Д.ПАПАЛЕКСІ створив перші у СРСР електронні лампи.
1952 р.— американський фізик Дональд ГЛЕЗЕР винайшов бульбашкову камеру для спостереження слідів заряджених частинок
Винахід нових фізичних методів
1777 р.— німецький фізик ЛІХТЕНБЕРГ Георг Крістоф ввів у використання електричний порошок і винайшов основні процеси ксерокопіювання.
1824 р.— Майкл ФАРАДЕЙ вперше використав метод зрідження газу (отримав рідкий хлор)
1828 р.—французький фізик Ж.Л.М.ПУАЗЕЙЛЬ винайшов метод використання ртутного барометру для вимірювання кров’яного тиску
1837 р.— російський фізик ЯКОБІ Б.С. відкрив метод гальванопластики—отримання порожніх фігур за допомогою хімічної дії струму в електролітах.
1839 р.— Л.ДАГЕР винайшов фотографію.
1840 р.— англійський фізик Чарльз УІТСТОН винайшов метод вимірювання опору ( місток Уітстона)
1894 р.— французький фізик Габріель ЛІППМАН винайшов кольорову фотографію.
Початок 19-го століття— німецький фізик Томас Йоганн ЗЕЄБЕК вперше використав залізні ошурки для визначення форми силових ліній магнітного поля.
1913 р.— Г.і Л.БРЕГГИ та Ю.В.ВУЛЬФ запропонували метод рентгеноструктурного аналізу та рентгенівської спектроскопії.
1915 р.— австрійський хімік ПАНЕТ Фрідріх Адольф разом з угорським хіміком ХЕВІШІ Дьйордем розробили метод “мічених атомів”.
1923 р.— радянський фізик П.Л.КАПІЦА і незалежно від нього Д.В.СКОБЄЛЬЦИН використали магнітне поле для викривлення треків альфа-частинок .
1924 р.— передано першу фоторадіограму з Лондона у Нью-Йорк.
1925 р.— радянський фізик МИСОВСЬКИЙ Лев Володимирович винайшов метод реєстрації заряджених частинок за допомогою товстошарових фотоемульсій.
1926 р.—П.ДЕБАЙ і незалежно від нього У. ДЖИОК запропонували метод отримання низьких температур за допомогою парамагнетиків.
1946 р.— американський вчений Уіллард Франк ЛІББІ розробив радіовуглецевий метод геохронологі ї— визначення геологічного віку органічних об’єктів по вимірюванню кількості ізотопу вуглецю -14.
1948 р.— англійський фізик Денніс ГАБОР винайшов метод голографії—метод отримання об’ємних зображень, оснований на інтерференції світла.
Визначення числових значень фізичних величин
1757 р.—Дж. БЛЕК зробив перші вимірювання теплоти плавлення і пароутворення деяких речовин
1781 р.— І. ВІЛЬКЕ зробив перші вимірювання питомої теплоємності
1798 р.— англійський фізик Генрі КАВЕНДІШ визначив гравітаційну сталу і середню густину Землі, а та кож діелектричну проникність деяких речовин.
1816 р.— Томас ЮНГ зробив досить точне визначення розмірів молекули.
1907 р.— німець Вільгельм ВІН зробив перше визначення довжини хвилі рентгенівських променів
1911 р.— Р.МІЛЛІКЕН вперше досить точно виміряв величину заряду електрона.
1912 р.— Р. МІЛЛІКЕН перевірив рівняння Ейнштейна для фотоефекту і обчислив з нього сталу Планка.
1913 р.— дослідження броунівського руху, проведені ПЕРРЕНОМ Ж.Б. дали змогу визначити розміри атома.
1919 р.— отримано перше значення розмірів ядра.
1932 р.—Дж.ЧЕДВІК визначив масу нейтрона відкривши цю частинку.
1920 р.— О.ШТЕРН провів безпосереднє вимірювання швидкості молекул.
1927 р.— У.ХАУСТОН надав точне значення маси протона
16 718
2 376 
