Позакласний захід для учнів старших класів "Ми - українці!"

Ми – українці!

Мета: виховувати шанобливе ставлення учнів до вивчення культури України, історії; зміцнювати їхнє почуття національної гордості й гідності; виховувати патріотизм та інтерес до народних традицій; сприяти духовному розвитку особистості; формувати навички командної роботи.

Обладнання: проектор та мультимедійна презентація, державна і народна символіка, бланки для реєстрації відповідей, відео та аудіо файли.

Для роботи на уроці учні об’єднуються у дві команди.

Хід уроку

Слово вчителя. Жодна з держав не може вважати себе розвиненою, якщо її громадяни не знають свого минулого. Особливо потрібно його знати нам, українцям. Адже від нас упродовж століть намагались відібрати історичну пам'ять і позбавити національної гідності. А тим часом наша культура, може, й найдавніша у світовій цивілізації.

Зараз ми намагаємось відродити наші культурні досягнення: мову, історію, мистецтво, звичаї і традиції.

На цьому уроці кожен з вас зможе перевірити, наскільки старанно ви вивчаєте та засвоюєте культуру свого народу.

Кожна команда отримає свої завдання, які їй потрібно буде вирішити. А нагородою для всіх буде дружба і гарний настрій.

Отож, прошу команди приготуватися до змагань. Оберіть капітанів команд.

1. Конкурс «Що, де, коли»

• Пригадайте ті відтворіть історичну послідовність культурних епох (зображення на слайдах).

• Дайте назву храма, споруди (зображення на слайдах).

1. Конкурс «Історичний»

1. Кого з руських князів і за що іменують Великим? (Володимира Хрестителя)

2. Назвіть автора музики Гімна України. (Вербицький)

1. Що означає слово – козак? (вільний)

2. Що було найважливішою ознакою влади в козацькому війську? (гетьманська булава)

3. Який відомий український танець народився на Запоріжжі? (гопак)

4. Як називалася столиця козацьких земель? (Запорізька Січ)

5. Назвіть ім'я сестри засновників Києва? (Либідь)

6. Найвідоміша козацька страва? ( куліш)

7. Кого на Січі називали козацьким джурою? (учня, майбутнього козака )

8. Що означає для козака слово «чайка»? (човен)

9. Що козаки обов’язково будували на Січі? (церкву)

10. Як називали місце, де жили козаки? (курінь)

11. Голова козацького уряду. (гетьман)

12. Яке церковне свято козаки вважають своїм і коли воно відзначається?

13. Герої якої битви поховані на Аскольдовій могилі? (Під Крутами)

1. Конкурс «Хто більше»

Командам пропонується записати на дошці в алфавітному порядку назви українських міст (напроти кожної букви алфавіту по одній назві).

Орієнтовно:

команда 1

Арциз, Бердянськ, Вінниця, Галич, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Ізюм, Костянтинівка, Львів, Мукачеве, Ніжин, Одеса, Пирятин, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Фастів, Харків, Чернівці, Шепетівка, Яготин.

команда 2

Александрія, Бориспіль, Вишневе, Генічеськ, Дергачі, Жмеринка, Зміїв, Ізмаїл, Куп’янськ, Лисичанськ, Миргород, Немирів, Очаків, Прип'ять, Рубіжне, Свалява, Тростянець, Умань, Хмельницький, Чернігів, Шостка, Яремче.

1. Конкурс «Знавці»

Дати нові назви українських міст (25 міст получили нову назву).

Донецька обл.: Бахмут (Артемівськ), Торецьк (Дзержинськ), Лиман (Красний Лиман), Покровськ (Красноармійськ), Чистякове (Торез).

Одеська обл.: Подільськ (Котовськ), Чорноморськ (Іллічівськ).

Дніпропетровська обл.: Кам’янське (Дніпродзержинськ), Дніпро (Дніпропетровськ), Покров (Орджонікідзе).

Херсонська обл.: Олешки (Цюрупинськ).

Чернігівська обл.: Сновськ (Щорс).

Полтавська обл.: Горішні Плавні (Комсомольськ), Заводське (Червоно-заводське).

Кропивницький (Кіровоград).

1. Конкурс капітанів

Капітанам пропонується ряд запитань, на які вони мають дати відповідь протягом обмеженого часу (до 1,5 хв.). За кожну правильну відповідь нарахову-ється 1 бал. Порядок виступу капітанів визначається звичайним жеребкуванням.
1. В історичній літературі за часів козаччини (у XV-XVIII ст.) цю державу називали - Висока Порта. Країна, про яку йдеться, розташована між Чорним і Середземним морями, омивається Егейським морем, межує з Грузією, Іраном, Іраком і Сирією, а також з Грецією і Болгарією. Сьогодні це індустрі-ально-аграрна країна.
Впродовж століть територія цієї країни зазнавала змін, а за деяких періодів ця країна безпосередньо межувала з Україною.

Ця країна відігравала значну роль в історичному минулому українського народу, в результаті діяльності якої сформувалося українське козацтво, особливо запорозьке.

Після отримання Україною незалежності відносини з цією державою розвивалися доволі інтенсивно. Активним був політичний діалог, співробітництво в рамках міжнародних і регіональних організацій. Показовим у цьому плані стало співробітництво в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва. Сьогодні ця країна займає друге місце серед імпортерів українських товарів.

Що це за країна? (Туреччина)

2. Цей термін походить від арабо-турецького слова, що в перекладі означає порушник спокою, кочівник, розбійник і вживається в історичній літературі в двох значеннях:

1) на означення повстанського руху на Правобережній Україні в середині та другій половині XVIII ст.;

2) службовець українських військових формувань часів Української національної революції 1917-20 рр.

Сьогодні цим терміном названо щорічний фестиваль бойового звичаю, започаткований у 2008 році, ним (але в множинній формі) назвав себе український рок-гурт.

Що це за термін? (Гайдамака)

3. Ще при житті його ім’я було оповите міфами. Він був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом 8081 дня. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

Він є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур.

Походив з шляхетського роду. Навчався в Києво-Могилянській колегії. Певний час жив і навчався в Варшаві, Парижі, відвідав Німеччину та Італію. Досконало володів кількома іноземними мовами. Писав вірші. Був старшиною у війську гетьмана П.Дорошенка.

На початку XVIII ст. гетьман в союзі з польським та шведським королями здійснив спробу виходу з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери (Молдова). Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

Хто ця людина? (Іван Мазепа)

4. Каламар - чорнильниця. За козацькими традиціями набував значення одного з козацьких символів. Каламар-символ завжди був похідним і становив собою виготовлений з бронзи або срібла чорнильницю із завуженою горловиною, спеціальною кришечкою, а також із вушками, за які каламар підв’язу-вався до пояса. Деякі каламарі були з’єднані із продовгуватим футляром, в якому знаходились пір’я.

Яку посаду приймав козак, якому передавався даний інструмент? (Військовий писар)

5. Український народний танець, який був надзвичайно поширений серед козаків. Запальний, веселий, імпровізований, танець цей міг бути «парним», «трійним» - чоловік і дві жінки» і навіть сольним. Існували наступні різновиди цього танцю (кубанський, терський і гуцульський). У наш час існує кілька концертних обробок цього танцю. Його елементи українські, російські та польські композитори використовують в операх та балетах.

Що це за танець? (Козачок)

6. Цим словом називали військовий підрозділ діючого Запорізького війська. В XVIII ст. діюче Запорізьке військо вже не мало сотенного чи полкового поділу. Нижчою організаційною одиницею був курінь, середньою – партія або (це слово). Такий підрозділ міг мати від 20 до 2000 козаків. В залежності від чисельності підрозділу, ним командував полковий писар чи осавул, або ж полковник чи військовий старшина. Після виконання завдання підрозділ розформовувався, а козаки поверталися до своїх куренів чи адміністративних полків і сотень.

Даний термін і сьогодні використовується для означення групи людей, які спільно беруть участь у змаганнях.

Що це за термін? (Команда)

7. Саме тут вирішувалися найголовніші питання козацького буття, війни і миру. Цей захід був органом козацького самоуправління в XVI-XVIII ст. на Запорізькій Січі та в Гетьманській Україні. Саме тоді обирали кошових отаманів і козацьку старшину. На Січі козаки виходили на січовий майдан під звуки литаври. Січова старшина на чолі з кошовим вишиковувалася півколом по один бік майдану. Кошові зі своїми кошами – по другий. У такий спосіб утворювалося коло. Право на слово мав кожен козак. Ухвалювалися рішення вигуками «Згода» та киданням до гори шапок. У сучасному українському козацтві цей захід відроджено як орган козацького самоуправління.

Про який захід йдеться? (Козацька Рада)

6. «Конкурс прислів’їв»

Пропонується всім командам початок прислів’я, учасники команди повинні його завершити. Право завершити має та команда, яка швидше дала відпо-відь. Якщо команда дає неправильну відповідь, відповідає наступна команда.

1. За рідний край ... (і життя віддай).

2. Або перемогу добути, ... (або вдома не бути).

3. Кров не водиця, ... (проливати не годиться).

4. До булави треба ... (голови).

5. Де козак, ... (там і слава).

6. Степ та воля — ... (козацька доля).

7. Козацькому роду ... (нема переводу).

8. Береженого Бог береже, а козака ... (шабля стереже).

9. Хочеш спокою — ... (готуйся до бою).

10. Терпи, козаче, ... (отаманом будеш).

11. Коли стелиться доріжка, козакові... (не до ліжка).

12. Хліб та вода — ... (козацька їда).

13. Що нам холод,… (коли козак молод).

14. Хто любить піч, … (тому ворог Січ).

15. Коли навколо вороги - то не життя, … (честь бережи).

7. Конкурс «Україна співоча»

Варіант 1. Команда отримує завдання назвати чи проспівати народні пісні, в яких згадується червона калина.

Варіант 2. Команда отримує завдання назвати чи проспівати народні пісні, в яких згадується жито і пшениця.

8. Конкурс «Не баримося, збираємося»

„Зібрати козака в похід”. Команда отримує завдання зібрати козака в похід, відбираючи малюнки з козацьким спорядженням серед малюнків із споряд-женням татаро-монголів, вікінгів, лицарів тощо, правильно називаючи усі елементи українського чоловічого костюму.

9. Конкурс «Що до чого»

Командам пропонується назвати предмети українського народного мистецтва і побуту (зображення на слайдах).

10. Конкурс «Розумники»

Для чого козаку чуб?

Чому запорізькі козаки носили довгі чуби? Чуб запорізького козака, або, як говорили необізнані люди, оселедець — це не просто елемент козацького способу, це ще й ціла легенда. По-перше, потрібно відзначити, що лише зрілі козаки, які вже встигли, що називається, понюхати пороху, мали право на довгий чуб. Така зачіска була під забороною для молодих воїнів. Це не свідчить про ієрархію, а показує, що досвідчені козаки за час проведених битв встигли «заробити» стільки гріхів перед Богом, що ніякими молитвами їх вже не замолити. Запорізький козак був упевнений в тому, що численні гріхи після смерті обіцяють йому лише одне — «горіти в пеклі». У зв'язку з цим треба було придумати якесь рішення, здатне пом'якшити козацьку долю. Вихід був знайдений. Він полягав у такому: козак не даремно відрощував собі чуба — саме за нього, змилостивившись, Господь таки витягне козака з пекельного полум'я. При цьому досвідчений козак мав носити оселедець так, щоб той спадав на ліву сторону. Це було потрібно для того, щоб волосся скидало нечисту силу, яка, нібито, сиділа у козака на лівому плечі і намагалася штовхнути того на безбожництво. Чуб був відмітною ознакою справжнього козака, який не забув про віру і усвідомив всі свої неправедні вчинки. Саме тому у полонених запорожців турки часто відрубували довгі чуби, щоб їхня віра похитнулася і порятунку з пекла можна було не чекати.

Питалися козака:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?»

«А причина то така:
Як на війні загину —
Мене ангел понесе
В небо за чуприну».

Для чого дівчині коса?

З давніх-давен вважалося, що дівоча коса слугує для накопичення життєвої сили, необхідної для здоров'я і духовного розвитку. Уважне ставлення до своїх кіс означало турботу про себе і свою силу, бо якщо на голові безлад, то і в голові, ймовірно, також. Коса нагадує візерунок "безконечник" — символ зв'язку минулого й майбутнього. Наші прабабусі вірили, що заплетене у косу волосся "заплутує" недобрі думки оточуючих, тож дівчину з косою неможливо зурочити. Коси наших дівчат були довгі, справді до пояса. Це вважалося і вважається ще й тепер в Україні за одну з найголовніших ознак дівочої краси. Довга коса — честь дівоча! Колись у наших селах парубки за негідну поведінку дівчини силоміць обрізали їй коси і це була ганьба... В селах України наші дівчата ще й досі бояться обрізаних кіс. Що ж до звичаю, як саме заплітати косу, то є різниця між Ліво-та Правобережжям. На Лівобережжі в будень дівчата робили рівний проділ, посередині голови, розчісували волосся на два боки і заплітали у дві коси. Заплетеними косами обвивали голову, ніби вінком. У неділю або в свято дівчата сплітали все волосся в одну косу і вплітали в неї кілька кольорових стрічок, що разом із косою звисали вздовж спини. На Правобережжі у будні дівчата так само обвивали голову косами, ніби вінком; у неділю ж чи на свято заплітали не одну, а дві коси і ті коси звисали вздовж спини без довгих стрічок.

11. Конкурс «Частування»

Вчитель звертає увагу дітей на те, що українці славляться своєю гостинністю і охоче приймають мандрівників, подорожніх, і пропонує обдумати „Українське меню для іноземця” таким чином, щоб представити традиційні українські страви на Різдво.

Традиційно на Різдво готують 12 страв. У Християнській традиції це символізує 12 апостолів.

Різдвяні страви

Отже, на Різдвяний стіл господині подавали 12 традиційних страв: калачі, мед, кутю, узвар, борщ, вареники, голубці, рибу, горох, городину (морква, буряки, капуста), яблука-груші-сливи (інколи квашені) та гриби. На столі не має бути нічого тваринного! 

Кутя - головна звичаєво-обрядова страва.В ній кожна складова має своє значення: мак - це зорі на небі, молодість; пшениця - це життя; мед - здоров'я; горіхи - багатство; ізюм - життя та любов.

12. Конкурс «Відгадай загадку»

• Кину її в грядочку, нехай моя загадочка ле­жить до весни. (Озимина)

• Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)

• Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь)

• У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)

• Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позо­лочені, ще не обмолочені. (Колос)

• Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)

• Б’ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

• Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красуєть­ся. З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров’ячко. (Коровай)

Звучить пісня у виконанні Алли Івашиної «Благослови».

Підбиття підсумків та оголошення результатів.

Вчитель. Сподіваюсь, що вам сьогодні було цікаво прийняти участь у конкурсах, по­слухати відповіді товаришів. Маю надію, що наша вікторина стане маленьким кроком до поширення кола ваших знань з історії України та рідного краю.