Презентація "Альтернативні джерела енергії"

Презентація на тему:”Альтернативні джерела енергії”.

Підготували учениця 9 класу

Немченко Анастасія .

Альтернати́вні джере́ла ене́ргії - це будь-яке джерело енергії, яке є альтернативою викопному паливу. Альтернати́вні джере́ла ене́ргії будь-яке джерело енергії, яке є альтернативою викопному паливу. Це поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі, та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі.

Альтернативні джерела енергії:

• 1.Енергія Сонця.
• 2.Енергія вітру.
• 3.Енергія річок.
• 4.Енергія Землі.
• 5.Енергія Світового океану.

• Сонячна енергія  —  енергія  від  Сонця  в формі радіації та світла. Ця енергія значною мірою керує кліматом та погодою, та є основою життя. Технологія, що контролює сонячну енергію називається  сонячною енергетикою .
• Сонячна енергія є джерелом енергії вітру, води, тепла морів, біомаси, а також причиною утворення протягом тисячоліть торфу, бурого і  кам'яного вугілля ,  нафти  і природного газу, однак ця енергія опосередкована і накопичена протягом тисяч і мільйонів років. Енергію Сонця можна використовувати і безпосередньо, як джерело електроенергії і тепла. Для цього потрібно створити пристрої, які концентрують енергію Сонця на малих площах і в малих обсягах.
• Загальна кількість сонячної енергії, яку поглинає  атмосфера , поверхня суходолу і океани становить приблизно 3 850 000  ексаджоулів  (ЕДж) на рік. За одну годину, це дає більше енергії, ніж увесь світ використав за цілий 2002 рік. Фотосинтез забирає близько 3 000 ЕДж на рік на виробництво біомаси. Кількість сонячної енергії, яка досягає поверхню землі така велика, що за рік вона приблизно вдвічі перевершить всю енергію, яку потенційно можна виробити зі всіх невідновлюваних джерел: вугілля, нафти, уранових руд.

Енергія Сонця.

• . .   Віт роенерге́тика  — галузь  відновлюваної енергетики , яка спеціалізується на використанні  кінетичної енергії   вітру .
• Вітер як джерело енергії є непрямою формою  сонячної енергії , і тому належить до  відновлюваних джерел енергії . Використання енергії вітру є одним із найдавніших відомих способів використання енергії із навколишнього середовища, і було відоме ще в давні часи.

Одним з найперших винаходів використання вітру було  вітрило  десь у п'ятому тисячолітті до н. е. У першому сторіччі до нашої ери давньогрецький вчений  Герон Александрійський винайшов  вітряк , що керував  органом .

• В середньовіччі були винайдені вітряні млини для переробки зерна. Вважається, що перші вітряки були збудовані в Сістані, десь між сучасним  Іраном та  Афганістаном , між дев'ятим та сьомим сторіччями до н. е. Вони мали вертикальну  вісь , від шести до дванадцяти крил з полотна або очерету та використовувались як млини та  помпи  для води.
• У будівництві феномен вітру у давнину також застосовували для природної  вентиляції  та охолодження повітря у сухих та жарких країнах Середньої Азії.
• В останні роки енергія вітру все ширше використовується для одержання електроенергії. Створюються вітряки великої потужності і встановлюються на місцевості, де дмуть часті й сильні вітри. Кількість і якість таких двигунів зростає щорічно, налагоджене серійне виробництво. Щоб найкраще використати вітряну енергію, важливо враховувати добові та сезонні зміни вітру, розподіл швидкості вітру в залежності від висоти над поверхнею землі, кількість поривів вітру за короткі відрізки часу. Сучасна технологія дозволяє використовувати тільки горизонтальні вітри, що розташовані близько до поверхні землі та мають швидкість від 12 до 65 км/год

Енергія вітру.

Енергія річок.

• Гідроене́ргія  ( англ.   hydropower ) або  ене́ргія води́  ( англ.   water power ) — енергія, зосереджена в потоках водних мас у руслових  водоводах  та припливних рухах.
• Для потреб людини найчастіше використовується енергія падаючої води. Величина цієї енергії перебуває у прямій залежності від висоти падіння. Для підвищення різниці рівнів води, особливо в нижніх течіях річок, споруджуються  греблі . Енергія води є привабливою оскільки вона є дешевшою від енергії, яка отримується при спалюванні палива чи ядерної енергії.
• У багатьох країнах використання водної енергії привертає увагу прихильників захисту довкілля, що неминуче приводить до нових природоохоронних затрат, в результаті чого електроенергія, отримана таким способом не завжди є дешевшою.

• У певні періоди якість води у водоймищі і, відповідно, якість води, що випускається з нього, може бути дуже низькою. Протягом літа й осені нижні шари води у водоймищі збіднюються на кисень, що зумовлено одночасним впливом двох процесів: неповним перемішуванням води та бактеріальним розкладом відмерлих рослин у донних шарах, що вимагає великої кількості кисню. Коли ця бідна на кисень вода випускається з водоймища, насамперед потерпають риби та інші водні організми нижче за течією.
• Не зважаючи на все це, переваги ГЕС очевидні — постійно відновний самою природою запас енергії, простота експлуатації, відсутність забруднення довкілля. 

Енергія Землі.

• Геотерма́льна енерге́тика  — промислове отримання енергії, зокрема електроенергії, з гарячих джерел, термальних підземних вод.
• Сьогодні близько 90 країн світу мають значний потенціал для виробництва тепла й електрики, 24 з них використовують геотермальні технології на практиці. Сумарна потужність діючих ГеоТЕС (теплових) і ГеоЕС (електричних) у світі становить близько 85 ГВт, з яких приблизно 15 % припадає на виробництво електрики, а решта — на виробництво теплової енергії
• Геотермальна енергія з успіхом використовується в  Росії ,  Грузії ,  Ісландії ,  США .
• Перше місце по виробленню електроенергії з гарячих гідротермальних джерел займає США. У долині Великих Гейзерів (штат Каліфорнія) на площі 52 км² діє 15 установок, потужністю понад 900 МВт.

• «Країна льодовиків», так називають  Ісландію , ефективно використовує гідротермальну енергію своїх надр. Тут відомо понад 700 термальних джерел, які виходять на земну поверхню. Близько 60 % населення користується геотермальними водами для обігріву житлових приміщень, а в найближчому майбутньому планується довести це число до 80 %. При середній температурі води 87°С річне споживання енергії гарячої води становить 15 млн. ГДж, що рівноцінно економії 500 тис. т кам'яного вугілля на рік. Крім того, ісландські теплиці, в яких вирощують овочі, фрукти, квіти і навіть банани, споживають щорічно до 150 тис. м3 гарячої води, тобто понад 1,5 млн. ГДж теплової енергії.
• Середній потік геотермальної енергії через земну поверхню становить приблизно 0,06 Вт/м² при температурному градієнті меншому ніж 30 градусів С/км. Однак є райони зі збільшеними градієнтами температури, де потоки складають приблизно 10-20 Вт/м², що дозволяє реалізовувати геотермальні станції (ГеоТЕС) тепловою потужністю 100 МВт/км² та тривалістю експлуатації до 20 років.
• Якість геотермальної енергії невелика і краще її використовувати для опалення будівель та попереднього підігріву робочих тіл звичайних високотемпературних установок. Також використовують це тепло для ферм по розведенню риби та для теплиць. Якщо тепло з надр виходить при температурі більше 150 °C, то можна говорити про виробництво електроенергії. Побудовано ГеоТЕС на  Філіппінах  потужністю більше 900 тис. кВт .
•  

Енергія Світового океану.

• Відомо, що запаси енергії у Світовому океані колосальні. Так теплова енергія, що відповідає перегріву поверхневих вод порівняно з донними на 20   градусів, становить приблизно 10 26  Дж. А кінетична енергія океанських течій оцінюється у 10 18  Дж. Проте, покищо люди вміють використовувати лише дуже малі частки цих енергій, причому ціною великих інвестицій, що повільно окуповують себе. До останніх часів використання енергії океану здавалося нерентабельним.
• Найбільш вживаним є видобуток енергії з енергії припливів та відпливів. З 1967 р. у дельті р. Ранс, Франція, працює приливна електростанція (ПЕС) потужністю 240 Мвт. Тут приливи досягають висоти 13 м. У 1968 р. радянський інженер Бернштейн розробив зручний спосіб буксирування ПЕС у потрібні місця. В цьому ж році він збудував експериментальну ПЕС в Кислій Губі, що біля Мурманську. Зараз будується ПЕС потужністю 6000 Мвт у Баренцевому морі.
• Іншою можливістю стало вирощування гігантських швидкоростучих океанських водоростей келп, що легко перероблюються на метан. До того ж, кількість оксиду вуглецю, вивільненого при спалюванні отриманого газу, можна легко повернути у океан, якщо у екваторіальних районах розчиняти у воді чисте залізо. Залізо спричинює бурхливий ріст планктону і його кількість збільшується у декілька десятків разів, а потім планктон використовує розчинений у воді диоксид вуглецю Взагалі, у океані зосереджується більша частина вивільненого диоксиду вуглецю, тому зараз проводяться дослідження, щодо зниження температури планети за допомогою розчинення у воді чистого заліза.

• Також велика увага привертається “океанотермічній енергоконверсії” (ОТЕК), тобто отриманню енергії за рахунок різниць температур води на різних глибинах.
• Ще однією можливістю є використання океанських течій: швидкість течії Голфстрім біля берегів Флоріди сягає 5 миль/год. Ідея встановлення тут гігантських турбін під водою є досить привабливою.
• Вже зараз багато маяків, що встановлені на воді біля берегів Японії та США, живляться виключно за рахунок океанських хвиль. Розроблено проекти електростанцій, що використовують океанські хвилі для видобутку енергії, але ці станції повинні мати гігантські розміри, і тому такі проекти зараз не сприймаються серйозно.
• Взагалі Світовий океан є найбільш перспективним і найбільш вигідним енергоносієм майбутнього. Він ніби гігантський аккумулятор вбирає в себе випромінювання сонця, енергію вітрів та енергію, що з’являється в результаті змін гравітаційних полів Землі та Місяця.

Дякуємо за увагу!