Програма розвитку ДНЗ

       Освітня програма розвитку „Школи сприяння здоров’ю”

Пріоритетність виховання здорового покоління визначається на сучасному етапі як загальнодержавна проблема, важливість якої передбачено Конституцією України та рядом нормативних документів, таких як: Конференція ООН про права дитини, Всесвітня декларація про збереження захисту і розвитку дітей, Державна національна програма «Діти України» та інші.

Сьогодні перед освітою досить гостро стоїть питання: як покращити саму систему освіти, задовольнити всі потреби, запити суспільства і водночас зберегти фізично, психічно і духовно здорове покоління.

Програма сприяє:

• зміцненню здоров’я учасників навчально-виховного процесу в усіх аспектах щоденного життя, навчанню підростаючого покоління справлятися з різними життєвими ситуаціями, робити правильний вибір по відношенню до алкоголю, куріння, наркотиків, рухової активності;
• покращенню санітарно-гігієнічних умов закладу, матеріально-технічної і навчальної бази, соціально-психологічного клімату в колективі;
• підвищенню взаємодії між дошкільним навчальним закладом і різними відомчими структурами (спорт, культура, охорона здоров’я) та іншими громадськими організаціями;
• поширення ідеї „Школи сприяння здоров’ю” на всі рівні життя  ДНЗ – від адміністрації закладу до кожного вихованця.

Завдання програми:

1. Створити у закладі цілісну систему позитивного підходу до здорового способу життя, забезпечити якісну підготовку і перепідготовку педагогічних кадрів, здатних формувати у дітей позитивне відношення до здорового способу життя.
2. В умовах ДНЗ навчити вихованці не лише бачити наслідки своєї поведінки, а й аналізувати причини, що призвели до них.
3. Навчити володінню резервними силами організму.
4. Сформувати у дітей уяву про відповідальність за власне здоров’я і здоров’я навколишніх.
5. Сформувати підставу для критичного мислення відносно знань, навичок, практичних дій, направлених на збереження здоров’я.
6. Забезпечити вихованців необхідною інформацією для формування особистої стратегії і тактики, які б дозволили зберегти і зміцнити здоров’я.
7. Створити методологічні і технологічні основи для моделювання різноманітних видів діяльності, спрямованих на зміцнення здоров’я у ДНЗ, а також на зміну роботи заради створення сприятливих умов для здоров’я дітей.
8. Розширити і урізноманітнити шляхи взаємодії ДНЗ, батьків і громадськості в контексті зміцнення здоров’я.
9. Створити науково-інформаційний простір з питань збереження та зміцнення здоров’я дітей та працівників.

Основні види діяльності:

• профілактика;
• просвітницька діяльність;
• діагностика;
• психологічне консультування.

Мета програми:

• підвищення рівня фізичного, духовного здоров’я, психологічної комфортності та соціального благополуччя дошкільників шляхом формування пріоритетності здорового способу життя, як основного чинника відновлення здоров’я, його збереження та зміцнення;
• утвердження свідомого громадського ставлення до власного здоров’я;
• виховання особистості, здатної підтримувати та зберігати своє здоров’я шляхом досягнення змін у поглядах і поведінці;
• створення сприятливих умов для формування здорового способу життя молоді;
• підвищення рівню фізичної та розумової працездатності дітей;
• охорона дитинства;
• апробація нових ефективних форм і методів роботи, методик проведення профілактичної роботи щодо пропаганди здорового способу життя.

Очікувані результати:

1. Проводиться навчання в сфері здоров’я, яке реалізується через логічний супровід навчально-виховного процесу.
2. Створюється система залучення дітей, вихователів, батьків до зміцнення здоров’я через дотримання здорового способу життя.
3. В управлінській діяльності відбувається усвідомлення здоров’я, як індикатора змісту, форм і методів педагогічної діяльності, а також як критерію ефективності навчально-виховного процесу.
4. Забезпечується взаємодія сфери навчання і охорони здоров’я, формування у дітей культури і цінності здоров’я через використання педагогічних і медичних технологій, в основі яких лежить особистісно орієнтований підхід.
5. Активна налаштованість на роботу по зміцненню здоров’я дитини має більш високі шанси на зміни в підходах сприяння здоров’ю.
6. В результаті формується бережливе і дбайливе ставлення дітей  до власного здоров’я, як найвищої цінності і важливої умови у реалізації потенційних можливостей особистості.
7. Відбувається процес становлення гармонійних взаємин дітей з живою та неживою природою, суспільством, пізнання самого себе.