Разработка урока и презентация по творчеству И.Я.Франка

Епіграф

Я понесу тебе в душі на дні,

Облиту чаром свіжості й любові,

Твою красу я переллю в пісні,

Огонь очей в дзвінкії хвилі мови, Коралі уст у ритми голосні.

І.Франко

Вислови про кохання українських митців

Невесело на світі жити ,як серцю нікого любити.

Т.Шевченко

Така любов буває раз в ніколи.

Л.Костенко

Любов-це кара,це сумна в’язниця

П.Сорока

Тема : Іван Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя». Любовна тема у творчості поета,автобіографічність

Мета :

на основі життєвої драми І.Франка глибше пізнати інтимну лірику поета, відкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра; розвивати навички виразного читання,аналізу ліричних творів; висловлювати власні враження від прочитаного; виховувати любов до Франкового поетичного слова, красу почуттів, взаємин, кращі моральні якості.

Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв… Взагалі Франко – лірик високої проби і його ліричні твори просяться часто в музику .

М. Коцюбинський

Збірка «Зів’яле листя» складається з трьох частин (жмутків)

* Перший жмуток написано 1886-1893 рр. Палке кохання без надії на взаємність. Є вірші з громадянськими мотивами,але переважає скорботна інтимна лірика.(Складається із 20-и поезій і епілогу)

*Другий жмуток 1895 р. Кохання в душі поета спалахує з новою силою. Оспівує не лише кохання,а й чарівну красу природи.(Складається з 20-и поезій)

* Третій жмуток 1896 р. Пекельні переживання,спричинені нещасливим коханням.(Складається з 20-и поезій)

«Зів’яле листя»

Перший жмуток

Третій жмуток

Другий жмуток

Тут є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика. Життєстверджуючі мотиви .

Пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням.

Оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи.

Драматизм нещасливого кохання, мотив суму, нездійснених бажань, розбитих сподівань. Це внутрішній монолог ліричного героя, щиросердна розповідь зраненої душі.

Мотив збірки ― це кохання до жінки,яка не захотіла відповісти взаємністю,постійне наростання цього почуття,спочатку гострого до болю,але такого,як свіжа,щойно заподіяна рана ,а потім дедалі глибшого почуття,яке переростає в недугу,порушує здоров’я,отруює психіку людини,спалює її вогнем невдоволеної пристрасті,створює душевну травму,стан,од якого крок до самогубства.

Іван Франко :“ Тричі являлася мені любов ”...

Ольга Рошкевич

Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла

І бачила довкола рай і рай! Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай.

Франко. Тричі мені являлася любов.

І ти лукавила зо мною!

Ах, ангельські слова твої

Були лиш облеском брехні!

І ти лукавила зо мною!..

Та під пліною золотою

Ховались скази мідяні,

І цвіт, розцвілий навесні,

Під пишнотою золотою

Крив черв’яка!Ох, чи не в сні

Любились щиро ми з тобою?

І серце бідне рвесь у мні,

Що ти злукавила зо мною!..

Ольга Рошкевич.

Я не лукавила з тобою,

Клянуся правдою святою!

Я чесно думала й робила,

Та доля нас лиха слідила.

Що щирая любов ділала,

Вона на лихо повертала:

Що чиста щирість говорила,

Вона в брехню перетворила,

Аж поки нас не розлучила.

Ти ж думаєш, я не терпіла,

В новії зв’язки радо бігла?

Ти ж думаєш, я сліз не лила,

По ночах темних не тужила?

Не я лукавила з тобою,

А все лукавство в нашім строю –

Дороги наші віддалило

І серця наші розлучило.

Та нашої любові не вбило.

Юзефа Дзвонковська

Явилась друга - гордая княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня. Мене рукою зимною вона Відсунула і шепнула таємно: "Мені не жить, тож най умру одна!" І мовчки щезла там, де вічно темнно.

Целіна Журовська-Зигмунтовська

Явилась третя — женщина чи звір? Глядиш на неї — і очам приємно,

Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір.

За саме серце вхопила мене, Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась І смокче кров, і геть спокій жене.

Минали дні, я думав: наситилась, Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!

Діаграма Вена

Тричі йому “являлася любов”, тричі “в руці від раю ключ держав”, і тричі поет втрачав надію на щастя.

Ольга Хоружинська

• Спасибі тобі, моє сонечко, За промінчик твій — щире словечко! Як промінчика не здобуть притьмом, Слова щирого не купить сріблом.

Дослідницько - пошукове завдання до поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»

Фольклорні риси

Літературні риси

• Вигук
• Поетичне звертання
• Риторичні питальні та окличні речення
• Зменшено-пестливі слова
• Постійні епітети
• Анафора
• Фразеологізми

• Метафори
• Антитеза

Зароджен-ня почуття і його крах

Сумні спогади

Душевна трагедія

Особисті переживання

“ Зів’яле листя” – лірична драма

Невдале кохання

Пережиті події

Алгоритм складання сенкану :

1. Один іменник – назва поняття.

2. Два прикметники – опис поняття.

3. Три дієслова – визначення дії.

4. Фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми.

5. Слово – синонім, у якому висновок.

Аналіз поезії

• Короткі відомості про автора (передовсім ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку даного твору).
• Історія написання твору (при потребі).
• Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо)
• Провідний мотив твору .
• Композиція твору (варто пам'ятати,що в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті; виділяють такі композиційні етапи розгортання почуття:

а) вихідний момент у розвитку почуття;

б) розвиток почуття;

в) кульмінація (можлива);

г) резюме, або авторський висновок).

• Ключові образи твору (звернімо увагу, що найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя — умовної дійової особи, думки і почуття якої розкриваються у лірич­ному творі).
• Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку), як саме?
• Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного моти­ву твору.

Підсумок.