Розповідь про письменника Тимофія Бордуляка. «Перший раз»

Урок №

Тема: Розповідь про письменника Тимофія Бордуляка. «Перший раз»

Мета: опрацювати зміст оповідання, розкрити красу моральних якостей селянства на тлі злиденного життя; сформувати вміння і навички аналізу прозового твору та дійових осіб; виховувати в учня почуття патріотизму, національної гордості за народ і рідну мову;

вчити дитину логічно мислити, аналізувати, робити висновки, виражати особистісне ставлення до навколишнього, розвивати творчі уміння, творити себе як особистість; виховувати повагу до людей, їхньої праці.

ХІД УРОКУ:

І. Мотивація навчальної діяльності учня.

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ.Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Розповідь про письменника.

План

Де і коли народився Т. Бордуляк (2.11.1863 р., с. Бордуляки, тепер Бродівського району Львівської області).

Початкову освіту здобув у м. Станіславчику.

Навчання в українській гімназії у м. Львові.

Знайомство з творчістю Т. Шевченка, І. Франка та ін.

Почав писати вірші, але не друкувався.

Вступ до духовної семінарії.

Вивчив грецьку, латинську, польську, французьку, німецьку, російську, італійську мови.

Перший друкований вірш у двадцять чотири роки.

Служба священика у селах Галичини.

Бордуляк пише вірші, оповідання, перекладає твори зарубіжних письменників.

Помер письменник на 74-му році життя. (16.10.1936 р., Великий Ходачків, тепер Козівського району Тернопільської області).

Творча спадщина Т. Бордуляка.

Женці в полі при роботі - се для мене красний зворушаючий вид… Я клоню чоло перед величною працею, і віддаю честь рукам, що тої праці піднялися. Та чого они такі будні, такі забуті, ті чорні, порепані руки? Та чи скоро прийде для них лучча доля, відраднійша буддучність для тих голодних, захлялих робітників хліборобів? Господи Боже, зглянься, допоможи та прискори той час!..

Т. Бордуляк

Доповнення вчителя: Т. Бордуляк (псевд - Т Бондаришин, Т. Ветлина та ін.)

Тимофій Бордуляк написав багато творів (тільки частка з написаного була надрукована), які принесли йому заслужену славу, літературну творчість почав на межі 80-90-х років XIX ст. перекладами творів І. Тургенєва, Ф. Достоєвського, Г. Гейне, Г. Сенкевича, поетичними творами (вірші "Осінній сонет", "Зимові сонети", "Сівач", "Нетямущим" та ін.). Згодом став писати оповідання з селянського життя Які ж оповідання письменника були видані за його життя?

З 1891 по 1898 рр. на сторінках галицьких газет з'явилося 22 оповідання, які склали збірку "Ближні" (Львів, 1898). Окремі з них "Ось куди ми пійдемо, небого!", "Бузьки", "Іван Бразилець" та ін.
У 1902-1916 рр. опублікував ще сім новел ("Жура", "Перерваний страйк", "Майстер Федь Триндик", "Вістка", "Передновок", "Прохор Чиж", "Ювілят"). В 1903 р. в Києві вийшла збірка "Оповідання з галицького життя", де було надруковано 17 творів, взятих із збірки "Ближні".

Тоді ж з'явилися перші переклади оповідань Бордуляка російською, польською німецькою мовами. Перекладав твори Софокла ("Електра"), Данте (частину "Божественної комедії" - "Пекло"), "Слово о полку Ігоревім".

Високо оцінив творчість письменника І. Франко, який захоплювався змістом "простих, невишуканих та теплим чуттям огрітих оповідань".

Також Леся Українка у листі до М. Павлика 2 березня 1899 р. з Берліна пише "Чи нема видання хоч одного оповідання Бордуляка? Ми б дуже хтіли мати сього автора". Пізніше ще раз нагадає М. Павлику у листі 17 жовтня 1900 року "Ще прохання пришліть мені, таки вже мені самій, оповідання Мартовича, якщо вони вже вийшли, та, може, й Бордуляка вже можна набути".

Появу творів Т. Бордуляка прихильно зустріли також П. Грабовськии, О. Маковей, О. Кобилянська, М. Коцюбинський та ін.

Після смерті письменника вийшли у світ ще такі збірки "Вибрані оповідання" (1953), "Твори" (1958), "Рассказы" (рос. перекл.) (1958). А згодом мовчання ніби й не було письменника. І тільки через те, що служив священиком. Сьогодні ми повертаємось обличчям до тих письменників, які були несправедливо забуті, серед них і Т. Бордуляк.

Робота над змістом оповідання.
(Учні заздалегідь прочитали зміст оповідання, можна прочитати виразно і на уроці)

Запитання вчителя

- Чи сподобалось тобі оповідання? Що саме найбільше схвилювало тебе?
- Про що говорить заголовок оповідання?
- Чому твір називається оповіданням? Які ознаки цього жанру ти можеш назвати? Назви ще оповідання, які ти знаєш?

Виступають учні з кожної групи. Відповіді оцінюються, виставляється загальний бал кожній групі, враховуючи активність та кількість набраних балів учнями кожної групи.
Оголошується конкурс на уявного автора оповідання (кожна група обирає свого Автора).

Завдання конкурсу: усна розповідь про те, як Автор писав оповідання. Розповідь кожного Автора оцінюється.

Діалог учнів з уявним Автором (кожна група розробляє запитання до Автора).

І група:

- Чи правдивий епізод із життя взяли ви до оповідання? Відповідь обґрунтувати.
- Якими почуттями керувалися, коли писали цей твір?

II група:

- Чи можна вважати, що вам найбільше подобається жнивна пора?
- Чи вірите у те, що доля Парані буде щасливою? Обґрунтувати відповідь.

Відповіді Авторів оцінюються, визначається загальний бал кожній групі.

Складання плану оповідання.

Працюють обидві групи. Варіанти планів записуються на дошці. 3 них складається загальний план оповідання.

Ранок.

Параня прокинулась.

Дівчинка - помічниця матері-вдови.

Дорога до панського лану.

Веселий сміх І жарти лунають серед молоді.

Параня на полі.

Дівчина не почувала втоми.

Параня нажала копу жита.

Втома огорнула дівчину.

Вечеря вдома.

Глибокий сон.

Краса літньої ночі.

Активність учнів обох груп оцінюється.

Робота над образами твору.

Вивішується на дошці таблиця

Запитання:

- Хто є головною дійовою особою в оповіданні? (Параня).
- Кого ми віднесемо до другорядних дійових осіб? (Мати Мариська, брат Іван, дядько Прокоп, селяни).
- За якою ознакою ви саме так поділили дійові особи?
(За участю їх у творі).

Діалог між групами учнів.

Користуючись таблицею, перша група розробляє запитання до образу Парані, друга - до образів матері, брата Івана, дядька Прокопа, селян.

Учні однієї групи ставлять запитання до іншої, одержують відповіді.

Запитання до образу Парані (перша група):

- У якій сім'ї росла Параня? Як члени родини ставляться один до одного?
- Зачитати з тексту опис зовнішності дівчини. Які художні засоби використовує письменник, створюючи цей портрет?
- Чому дівчинка так раділа жнивній порі?
- Як працювала Параня на полі? Зачитати.
- Що найбільше хвилювало дівчинку, коли вона жала разом із дорослими?
- Як закінчився для Парані перший трудовий день? Що відчувала дівчинка?
- Розкажіть про ставлення до Парані матері, брата Івана, дядька Прокопа, селян.
- Яким є ставлення автора до дівчини?

Запитання до інших дійових осіб твору (матері Мариськи, брата Івана, дядька Прокопа, селян) (друга група):

- Чому селяни йшли жати жито на панський лан, минаючи свої "загінчики"? Яка була плата на панському полі?
- Назвіть художні деталі, які свідчать про злиденне становище селян і їх високі моральні якості?
- Як ставилися селяни до землі-годувальниці? Чому називали її "святою"?
- Які почуття сповнювали матір, коли вона спостерігала за дочкою-жницею?
- Яким було життя у матері-вдови і про що вона мріяла?
- Розкажіть про Івана, брата Парані. Яка риса вдачі найбільше виділяється в ньому?
- За що любила молодь дядька Прокопа? Знайдіть слова в тексті, які підтверджують цю думку.
- Як зображені інші селяни в оповіданні? Які риси характеру є типовими для всіх?

Оцінюються запитання і відповіді на них, виставляється загальний бал кожній групі.

Учні складають план до образів твору (перша група - до образу Парані, друга - до інших дійових осіб).

Активність учнів оцінюється, виставляється загальний бал кожній групі.

Діалогічне читання (діалогічне читання виконують учні з обох груп).

Вивішується таблиця:

Завдання:

З уривка від слів "- Ану, Іване!" до слів "Якраз зійшло сонце" віділіть висловлювання персонажів і прочитайте їх за ролями (Параня, Іван) так, щоб передати настрій персонажів і ставлення їх один до одного.

Пригадайте, як потрібно читати діалог спільно з авторською мовою. 3 уривку від слів "- Ану-но ти, сороко чорноока…" до слів "Всі розсміялися, а дядько Прокіп…" виділіть абзаци з висловлюваннями персонажів і прочитайте їх виразно.

Пригадайте, як потрібно читати діалог за дійовими особами. Опускаючи слова автора, прочитайте виразно висловлювання персонажів так, щоб передати їх настрій та ставлення один до одного в уривку від слів "- А що, Параню, - заговорила мати…" до слів "їй жаль було своєї єдиної донечки…"

Оцінюється діалогічне читання, виставляється загальний бал.

Робота над художніми засобами оповідання.

Учням обох груп заздалегідь роздається приготовлені вчителем запитання, на які вони повинні відповісти. Перша група працює над темою "Роль пейзажу в оповіданні", друга - "Використання архаїзмів, синонімів, пестливих слів, художніх деталей в оповіданні".

Діалог вчителя з учнями.

Запитання до першої групи:

- Яка пора року відтворена в оповіданні? (Жнивна пора).
- Протягом якого часу зображені події? (Від сходу сонця до появи зірок на небі - один день).
- Дослідіть, як автор майстерно змалював жаркий липневий день від його зародження до заходу сонця. Зачитайте ті рядки, в яких зазначено прикмети, що віщують погідний день.
- Яка художня деталь свідчить про те, що селяни жили за ритмом сонця, по ньому також визначали час роботи і відпочинку? ("Тінь від людини маленька, як чорний песик при ногах - Полудень).
- Які художні засоби використав автор в уривку "Вкінці сонце піднеслось до найвищої висоти і сипало на землю, мов грань, гарячим променем. Стало парно, мов у бані, настав полудень"? Яка їх роль в тексті?
- Прочитайте, як автор зображує літню ніч, які художні засоби використовує при цьому?
- Про що думала зірочка, коли дивилася на "личко сплячої" Парані, а про що співав комарик?
- Чи допомагає пейзаж нам краще зрозуміти героїв твору?

Запитання до другої групи:

- Ви вже помітили, що в оповіданні письменник вживає діалектні слова. 3 чим це пов'язано?
- Користуючись таблицею, дібрати з тексту приклади діалектизмів різних видів.

- В цьому реченні знайти синоніми, пояснити їх відтінки, значення "Дівчата щебетали, хлопці весело гомоніли, а старші позаду розмовляли повагом".
- Знайти в тексті слова з пестливими суфіксами. Яка їх роль в тексті? (Донечкою, білявочкою, пупляшок, дзеркальце, пісеньку, женчики).
- Про що говорить така художня деталь "Кажде кидає серп та біжить до торбинки з чорним хлібом, з часником, огірочком"? Яка роль художніх деталей у художньому тексті?
- Знайдіть в тексті авторські відступи. Яка їх роль у тексті?
- Прочитайте абзац, що починається словами "По вечері мати лягла спати на постелі…" Виділіть зорові та слухові деталі.
- Яка роль художніх засобів в оповіданні?

Учні за відповіді одержують бали, визначається загальний бал кожній групі.

Інсценування уривку.

Завдання до обох груп: інсценувати уривок від слів "Чого ти, Параню…" до слів "Она тішилася в душі…" "Уважно прочитайте текст, уявіть собі, де відбувається дія, про що думають дійові особи.

Для інсценування уривку вибирається по одному учневі з обох груп.

Ранок
Дійові особі:
Мариська - мати
Параня - дочка
У кімнаті ранішні сутінки. 3 постелі схопилася Параня. Швидко причепурилась до дзеркальця вхопила відра і вибігла з хати. Згодом з повними відрами повернулась.
Мати (докірливо, але лагідно). Чого це ти, Параню, вже зірвалась та берешся не до своєї роботи? Тобі ще б спати.
Параня (поважно). Ет, мамо, тепер не пора спати, коли зачинаються жнива. Тепер хіба самі лінтюхи сплять, ті, що робити не хочуть.
Мати (сумно похитала головою). Ех, Параню (До себе) Бідна дитина!..

Оцінюються творчі та акторські здібності учнів обох груп.

"Оживлення" і озвучання тексту.

Завдання: перша група озвучує текст, друга - добирає картини до окремих епізодів.

Учням першої групи пропонуються музичні твори "Ой літає соколенько" (українська народна пісня (обжинкова) в обробці Г. Верьовки; В. Моцарт "Маленька нічна серенада"; Е. Гріга "Ранок".

Учням другої групи - картини Орловський В.Д. "Хати в літній день"; Світлицький Г.П. "Хата в місячну ніч"; Прохоров С.П. "Українська дівчина"; Трохименко К.Д. "Над Великим шляхом"; Бурачек М.Г. "Хата опівдні Спека" (Можна запропонувати учням намалювати картини до окремих епізодів тексту).

Активність учнів оцінюється балами, визначається загальний бал кожній групі

Лист до автора оповідання.
Завдання для обох груп написати лист до автора оповідання, висловити думку щодо прочитаного (захоплення, подяку, пораду тощо). Учні зачитують написані листи, виставляється певна кількість балів кожній групі.

Захист епіграфа уроку.

Учні висловлюють думки щодо епіграфа.

Відповіді оцінюються.

Підсумок уроку.

Вчитель. Кожна зустріч з художнім твором є неповторною миттю естетичної насолоди для читача. Краса художнього слова примушує нас хвилюватися, бо саме словом ми доторкаємось до душі наших героїв. Ми починаємо жити їхнім життям, прив'язуємось якимись невидимими нитками до них і вже не відчуваємо, де вони, а де ми. І коли їм радісно, то і нам стає радісно, а коли їм боляче, то і нам нелегко. Зразу ж виникає потреба допомогти їм. Таке ж відбувається і з автором. Коли він пише свій твір, то раптом відчуває, що його герої живуть не десь далеко, а поряд із ним і тоді, втрачаючи орієнтир в часі, жаліє їх або осуджує. Читаючи оповідання Т. Бордуляка "Перший раз", ми теж, подібно автору, якось непомітно входимо в гущу зображених образів, не відчуваючи різниці в часі, живемо їхніми справами, співчуваємо їм і страждаємо. Нам близькі думки Парані, її хвилювання, коли вона вперше йде на жнива. Дівчинка жила в інші часи, але й любов до землі, працьовитість добре зрозумілі нам. Бо ми теж любимо працю, знаємо ціну хліба, шануємо тих, хто вміє працювати на рідній землі.

Тимофій Бордуляк працював священиком, його призначення - допомагати людям і він служив їм все життя, не тільки тим, що сіяв в людські серця слово Боже, а й тим, що дарував їм свої твори, в яких відчувається тепло його щирої душі. Отже, герої оповідання Т. Бордуляка якось неопомітно ввели нас в атмосферу більш ніж столітньої давнини, показали нам картини селянської праці і, головне, розкрили свої почуття, такі близькі і зрозумілі нам сьогодні.

Підсумовуються результати одержаних учнями балів, визначається група-переможець. (Оцінювання проводить журі. В ролі журі можуть бути заздалегідь визначені учні та вчителі).

Домашнє завдання.

Інсценувати діалог від слів: "Вдома Мариська чекала..." до слів "їй жаль було своєї єдиної донечки..."

Усна характеристика дійових осіб за складеним учнями планом.