Рухливі ігри в дітячих оздоровчих таборах

ВСТУП

Табір - це оздоровчо-освітній заклад дитячого дозвілля (оздоровлення і відпочинку), що надає комплекс освітніх, оздоровчих та інших послуг.

Основними завданнями табору є створення умов для зміцнення здоров'я дітей, засвоєння та застосування ними навичок гігієнічної та фізичної культури; реалізація медико-профілактичних, спортивних, освітніх, культурно-дозвіллєвих програм і послуг, що забезпечують відновлення сил, професійне самовизначення, творчу самореалізацію, моральне, громадянське, виховання і розвиток дітей і підлітків.

Діяльність табору грунтується на наступних принципах: Безпека життя і здоров'я дітей, захист. Фізичне виховання в оздоровчих таборах має свої особливості. Вони повязані з контингентом дітей, різних за віком, станом їх здоровя, рівнем фізичного розвитку. Всі оздоровчі, фізкультурно-масові та спортивні заходи потрібно проводити з урахуванням віку дітей (7-9 років, 10-13 років, 14-15 років, 16-17 років).

Одним з головних видів спортивної діяльності є рухливі ігри та туризм.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ГРИ

Гра – історично сформоване суспільне явище, самостійний вид діяльності, властивий людині.

Гра – соціальне явище в історії суспільства і життя людини. У грі багато спільного з працею: застосування цілеспрямованого вольового робочого зусилля для досягнення поставленої мети, прояв почуття, радості від перемоги, вдало виконаної дії, відображення в грі взаємин у колективі та ін У первісному вигляді гри були частиною мистецтва первісного суспільства, яке відображало трудові і побутові дії людини.

Вони були нероздільні зі співами, танцями, музикою. У міру вдосконалення знарядь виробництва, з розвитком мови, мислення гри виділяються в самостійний вид діяльності, стають багатше за своїм змістом, в них з’являються абстрактні форми рухів, виникають нові, складніші дії. Вивільнившись у відносно самостійний вид діяльності, гри завжди визначалися укладом життя суспільства, що відбивалося не тільки на їх змісті, а й на завданнях їх використання в цілях виховання дітей відповідно до законів даного суспільства. Таким чином, джерелом змісту ігрової діяльності дитини є навколишні його умови життя. Цим і пояснюється мінливий характер дитячих ігор.

В історії суспільства гра людини стала наслідком трудової діяльності. Але в житті людини гра передує його майбутньої трудової діяльності. Граючи, дитина розвивається, у нього формуються умовні рефлекси в тісному взаємозв’язку першого і другої сигнальної систем, при постійному взаємодією організму з навколишнім середовищем і при вирішальному впливі виховання, як організованого педагогічного процесу. Основним змістом ігор в дитячому віці (перед дошкільного і дошкільного) є життя близької дитині людини з його діяльністю і ставленням до інших. Це так звані рольові, творчі ігри з уявною ситуацією, які в подальшому перетворюються в ігри з правилами, що містять уявну ситуацію і ігрову роль в прихованій формі. Через гру дитина проникає в сферу соціальних взаємин і моделює їх у своїй ігровій діяльності.

Процес становлення та розвитку особистості є процес засвоєння людиною соціального досвіду. Виховання, що носить навмисний і цілеспрямований характер, набуває найважливіше значення в процесі розвитку дітей. Вирішальна роль в освоєнні суспільного досвіду належить самій дитині, його активності, характеру взаємин із зовнішнім середовищем. За цим гра – це вільний прояв творчої активності імпровізаційного характеру. Правильне розуміння теорії походження гри та її розвитку сприяє правильній організації педагогічного процесу. Теорія озброює педагога розумінням того, що гра має в своїй основі відображення реального світу, віддзеркалення вражень, одержуваних дітьми з навколишнього їх життя. Це розуміння дає можливість педагогу підняти гру на висоту, яка дозволила б виховувати повноцінних, всебічно розвинених членів демократичного суспільства.

Дитячий туризм — вид туризму, що спрямований на задоволення дозвілля для дітей. Дитячий туризм — це пізнавальні екскурсії, дитячі табори, робінзонади.

Найпоширенішим видом дитячого туризму у світі є дитячі табори. Види дитячих таборів: оздоровчі табори і комплекси, спортивно-оздоровчі табори (найбільший такий центр в Україні — «Артек»).

ЗАСТОСУВАННЯ РУХЛИВИХ ІГОР У ОЗДОРОВЧИХ ЛІТНІХ ТАБОРАХ

Не у всіх оздоровчих таборах відпочинок школярів організований цікаво і змістовно. Багато батьків і навіть працівники табору вважають, що діти в період шкільних канікул повинні тільки відпочивати від всякого роду діяльності. Однак це не завжди правильно. Діти, які проводять багато часу за партами, потребують фізичного навантаження, щоб відпочити від занять. Таку необхідне навантаження діти отримують в процесі занять рухливими іграми.

У дитячих оздоровчих таборах проводяться рухливі ігри, які сприяють оздоровленню школярів та їх відпочинку. Вони також сприяють зміцненню дружніх відносин між дітьми, що приїжджають у табір з різних шкіл.

Умови в таборі особливо сприятливі для самодіяльного застосування улюблених рухливих ігор, а також ігор під керівництвом дорослих.

Форми організації рухливих ігор в оздоровчому таборі різноманітні. Ігри плануються з урахуванням розпорядку табірного дня в поєднанні з іншими заняттями з фізичної культури. Вони можуть проводиться як окремими заходами між кількома загонами. Рухливі ігри входять в програми спортивних змагань, проводяться як самодіяльні зустрічі між командами на святах, прогулянках.

Однак керівникові необхідно дотримуватися правил безпеки при проведенні ігор на місцевості. Він зобов'язаний перевіряти майданчик на наявність колючих та ріжучих предметів.

Дуже популярні серед школярів різноманітні індивідуальні та групові ігри з довгою і короткою скакалками, з малими м'ячами, з обручами, з кільцями та іншими предметами. Можна організувати також ігри-атракціони, бажано організувати в таборі команди з волейболу, баскетболу, футболу, а також за окремими рухливим іграм і проводити зустрічі між командами .З-за величезного розмаїття рухливих ігор існує їх велика класифікація:

 1.Группові ігри:

«П'ятнашки «Салки у два кола».  «Шалунішка». 

2.Командні ігри:

«Збий м'яч». 

3. Ігри-естафети:

«Біг по купинах». 

 Таким чином, величезна різновид рухливих ігор дає організатору можливість правильно регулювати навантаження в процесі гри, а дитині - бути зацікавленим в участі.

Кожна гра - маленький внесок у велику скарбничку придбаних дітьми навичок і вмінь. Цінність рухливих ігор в тому, що вони грунтуються на різних видах життєво необхідних рухів, і в тому, що ці рухи виконуються в найрізноманітніших умовах. Велика кількість рухів супроводжується хімічними процесами, які активізують дихання, кровообіг і обмін речовин в організмі, що значною мірою сприяє розвитку м'язів, кісток, сполучних тканин, підвищує рухливість суглобів, особливо хребта. Так як організм функціональне єдине ціле, підвищена діяльність однієї системи органів впливає на підвищення діяльності інших органів. При швидких рухах під час гри поліпшується процес дихання, в результаті чого відбувається більш швидке насичення крові киснем, більш рясний обмін речовин, підвищений кровообіг.Підвищена діяльність серця і легенів покращує координацію рухів і реакції нервових центрів, прискорює всі біологічні процеси в організмі, впливає і на психічну діяльність.

Рухова діяльність ігрового характеру і викликані нею позитивні емоції посилюють фізіологічні процеси в організмі і покращують роботу всіх органів і систем. Емоційний підйом (радість, задоволення, піднесеність, наснагу) створює у дітей підвищений тонус усього організму. Прагнення дітей до досягнення спільної для всіх мети виражається в чіткому усвідомленні завдання, в кращій координації рухів, більш точної орієнтуванні в просторі та ігрових умовах, в прискореному темпі виконання завдань. При такій захопленості дітей і захопила їх радісною спрямованості до досягнення мети підвищується роль волі, допомагає долати різні перешкоди. Активна рухова діяльність, до того ж, тренує нервову систему дитини. На тлі недостатньої кількості годин фізичної культури в школі протягом навчального року, в літньому оздоровчому таборі рухливим іграм приділяється велика увага.

ВИСНОВОК

На закінчення можна сказати, що гра - це життєво важливий і необхідний елемент в розвитку, як індивідуума, так і суспільства в цілому. За складністю характеру ігор можна судити про побут, звичаї і навичках даного суспільства.

Для дитини у грі надається можливість представити себе в ролі дорослого, копіювати побачені коли-небудь дії і тим самим, набуваючи певні навички, які можуть стати в нагоді йому в майбутньому. Діти аналізують певні ситуації в іграх, роблять висновки, зумовлюючи свої дії у схожих ситуаціях в майбутньому.

В уяві дитини палиця легко перетворюється на коня, стілець в автомобіль, таким чином, гра - абстрактне мислення дитини. Більш того, гра для дитини - величезний світ, причому, світ власне особистий, суверенний, де дитина може все, що захоче.

Гра зберігає і передає у спадок величезну гаму духовних, емоційних цінностей людських проявів.

Гра - прерогатива дитинства. Діти грають, як дихають.  Саме дитячі ігри окупаються золотом найвищої проби, виховуючи щедрі, чесні, високоморальні особистості. 

Гра - особлива, суверенна сфера життя дитини, яка компенсує йому всі обмеження і заборони, стаючи педагогічним полігоном підготовки до дорослого життя.

Є універсальним засобом розвитку, забезпечує моральне здоров'я, різнобічність виховання дитини.

Гра одночасно - розвиваюча діяльність, принцип, метод і форма життєдіяльності, зона соціалізації, захищеності, самореабілітації, співпраці, співдружності, співтворчості з дорослими, посередник між світом дитини і світом дорослого.

Разом з тим, як вважав колись А. С. Макаренко, створити якийсь ідеальний комплекс ігор, ідеальну модель гри, які можна було б рекомендувати всім дитячим установам, дитячим колективам різного типу, дітям різних віків і на всі часи, неможливо. Гра стихійна. Вона вічно оновлюється, змінюється, модернізується. Кожна пора породжує свої ігри на сучасні та актуальні сюжети, які цікаві дітям по-різному.

Ігри вчать дітей філософії осмислення труднощів, протиріч, трагедій життя, вчать, не поступаючись їм, бачити світле і радісне, підніматися над негараздами, жити з користю і святково, "граючи".

Гра - реальна і вічна цінність культури дозвілля, соціальної практики людей в цілому.

 Вона на рівних стоїть поряд з працею,пізнанням, спілкуванням, творчістю, будучи їх кореспондентом

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Социально-педагогическая деятельность детского оздоровительного лагеря/ Ю. Гаран // Народное образование. - 2004. - №3. - с. 89-94.
2. Методика роботи в літньому оздоровчому таборі: Навч. Посібник/ Є.І. Коваленко, А.І. Конончук, І.М.Пінчук, В.М. Солова. - К.: ІЗМН, 1997. - 280 с.
3. .Модель воспитывающей среды детского оздоровительного лагеря/ Н.К. Катович // Праблемы выховання. // Минск-2007. - №4. - с. 6-10.
4. Лытнев В.Е. Планирование работы в пионерском лагере: педагогика сотрудничества. - Житомир, 1988. - 24 с
5. Вікіпедія