Що повинен знати і вміти
випускник дошкільного навчального закладу
Кириленко Ольга Петрівна,
вчитель початкової школи
Подолянської ЗОШ І-ІІІ ст..
Школа і дитячий сад - дві суміжних ланки в системі освіти. Успіхи в шкільному навчанні багато в чому залежать від якості знань і умінь, сформованих у дошкільному дитинстві, від рівня розвитку пізнавальних інтересів і пізнавальної активності дитини.
Як видно з порівняльного аналізу програм дитячого садка і першого класу, програмні вимоги освітньо-виховної роботи спадкоємно пов'язані між собою. Дошкільні працівники повинні добре знати вимоги школи, при цьому не тільки обсяг, зміст знань, але і їх якісні особливості - державний стандарт: якого характеру знання і вміння необхідні першокласнику. Разом з цим дуже важливо, щоб учителі шкіл досить чітко уявляли собі рівень підготовки дітей до школи. У такому разі вчитель буде знати, на що йому опиратися, від чого відштовхуватися, починаючи роботу за програмою першого класу.
Школа постійно підвищує вимоги до інтелектуального розвитку дітей. Це пояснюється такими об'єктивними причинами, як науково-технічний прогрес; збільшення потоку інформації; удосконалення змісту і підвищення значимості освіти, перехід на навчання з шестирічного віку. Тому в навчально-виховній роботі школи і будь-якого дошкільного закладу, повинна існувати спадкоємність.
У дітей повинні сформуватись такі елементи навчальної діяльності як:
- Здатність діяти за зразком;
- Вміння слухати і виконувати інструкцію;
- Вміння оцінювати як свою роботу, так і роботу інших дітей.
Тим самим, на думку авторів, у дітей формувалися психологічна готовність до шкільного навчання.
Математика.
Учні повинні вміти:
рахувати предмети, які по-різному розташовані на площині.
читати, записувати і порівнювати числа в межах 10.
називати наступне і попереднє в межах 10.
складати й розв'язувати приклади на додавання і віднімання в межах 10
вирішувати прості арифметичні задачі на одну дію за допомогою додавання і віднімання.
складати завдання по малюнках і практичних дій з предметами.
мати поняття про геометричні фігури
Випускники дитячих садів вже засвоїли математичну сутність завдання, розуміють значення і зміст питань завдання, правильно відповідають на них, вибирають і аргументують вибір арифметичної дії.
Розуміти такі поняття як : зліва, справа; спереду, позаду, на, над, поруч, під, всередині;. зверху, знизу, посередині;. раніше, пізніше. скільки?; швидше, повільніше. важче, легше
Підготовка руки до письма Практика показує, що процес опанування навичками письма для дошкільників - нелегка праця. Річ у тому, що дрібні м'язи рук і пальців в цьому віці ще слабкі, і рука швидко втомлюється. Окрім цього, м'язам не вистачає злагодженості, координованості. Тому вже з перших етапів навчання письму у дітей спостерігається неприйняття, а у батьків - розчарування. В результаті заняття письмом залишають, на жаль, негативні враження. І це дуже погано. Адже правильний і своєчасний розвиток дрібної моторики не лише допомагає дитині навчитися добре писати і малювати. Доведено, що вправи на дрібну моторику позитивно впливають на розвиток спільних інтелектуальних здібностей: це і малювання, і ліплення, конструювання, пальчикові ігри.
Треба:
готувати дітей до навчання грамоті (письму);
ознайомити з основними правилами письма;
учити правильно тримати ручку, олівець, сидіти за партою;
розвивати дрібні м'язи руки.
1. Обведення по контуру.
2. Штрихування.
3. Проведення ліній, півовалів, овалів, петлеподібних елементів.
4. Ознайомлення із зошитом.
Дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури (трикутник, прямокутник, коло) .
Увага є ще одною складовою інтелектуальної готовності. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор і спеціальних вправ.
Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинута пам’ять.
Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання.
Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати.
Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком (саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду), і під час щоденного побутового спілкування. Наприклад, коли Ви гуляєте з малюком, розказуйте йому про те, яка зараз пора року, що відбувається у природі; якого кольору проїхала машина; яке дерево вище, а яке нижче. Розказуйте різні відомості про навколишній світ. Розширювати словниковий запас малюка можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і т. д.
Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок (можна використовувати навіть сірники – тільки обов’язково під Вашим наглядом). Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватись сприймання, вміння орієнтуватись на зразок), а потім по-пам’яті (щоб розвивалась пам’ять, Ваші фігурки із сірників спочатку мають бути дуже простими, поступово їх потрібно ускладнювати).
Не менш важливою, ніж інтелектуальна готовність, є емоційно-вольова готовність дитини до навчання. Ця складова включає достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, вміння керувати своїми емоціями (наприклад, слухати, не перебиваючи). Емоційно-вольова готовність вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для реалізації мети, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу.
Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння? Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи сформована у малюка емоційно-вольова готовність.
Наступний компонент – соціальна готовність. Вона містить у собі сформованість у дитині якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою. Це і бажання спілкуватися, і вміння встановлювати взаємовідносини з однолітками і дорослими; уміння поступатись, підкорятись інтересам дитячої групи, класу; повага до бажань інших людей.
21 673
1 389 
