Л.Г. Шевцова
Використання
традиційних та інноваційних
методів навчання
у процесі вивчення
української мови та літератури
в умовах особистісно-орієнтованої
освіти
методичний посібник
для вчителів загальноосвітніх
шкіл, гімназій, ліцеїв
Л.Г. Шевцова
Використання
традиційних та інноваційних
методів навчання
у процесі вивчення
української мови та літератури
в умовах особистісно-орієнтованої
освіти
методичний посібник
для вчителів загальноосвітніх
шкіл, гімназій, ліцеїв
Кодима
2008
У даному методичному посібнику розроблено рекомендації використання традиційних та інноваційних методів навчання у процесі вивчення української мови та літератури в умовах особистісно-орієнтованої освіти.
Посібник містить особисті методичні розробки уроків, зразки перфокартою відповідно до програми з української мови для 7 класу, теоретичний матеріал про традиційні та інноваційні форми роботи.
Для вчителів-словесників загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв.
Автор посібника:
Любов Григорівна Шевцова – вчитель методист Сербівської ЗОШ І – ІІІ ст.
Кодимського району
Рецензенти:
В’язовська О.Г. – кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української
літератури ОНУ ім. І.І.Мечникова
Могильницька Г.А - старший викладач науково -
методичного центру української
мови та літератури,
українознавства ООІУВ
Свінтковська С.А. – завідувачка науково-методичного
центру української мови та літератури,
українознавства ООІУВ
Дегалюк Н.Г. – вчитель методист НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ліцей»
м. Кодими
Схвалено та рекомендовано до друку науково-методичною радою
науково-методичного центру української мови та літератури,
українознавства ООІУВ
Протокол №______ від ___________2008р.
Відповідальний за випуск:
Бондар О.М., методист РМК відділу освіти Кодимської
райдержадміністрації
3
Зміст
Вступ (передмова) ……………………………………………………… 4
Суттєві ознаки особистісно-орієнтованої освіти
(теоретична частина) …………………………….. …………………….5
Використання традиційних та інноваційних методів навчання
у процесі вивчення української мови та літератури в умовах
особистісно-орієнтованої освіти (практична частина) ....................8
З досвіду проведення уроку – лекції ………………………………..8
Урок-семінар – один із способів виявлення знань учнів………….11
Уроки-блоки – основа лекційно-семінарської
системи навчання ……………………………………………………12
Переваги уроку-диспуту…………………………..............................15
«Поезія – це завжди неповторність…»
(особливості вивчення поезії в школі)……………………………..17
Використання перфокарток на уроках мови……………………….19
Щоб навчання було цікавим, ефективним і демократичним
(з практики його організації за інноваційними технологіями)…..20
Висновок…………………………………………………………………22
Додаткові матеріали…………………………………………………....24
Список літератури……………………………………………………….25
4
ВСТУП
Нині перед учителем української мови та літератури постає нелегке питання: як зробити, щоб урок був радісним і цікавим для учнів, щоб розкрив творчий потенціал особистості, поставив у ситуацію морального вибору і прийняття самостійного рішення?
А цього можна досягти лише за умови, коли вчитель-словесник знайде шляхи найефективнішого досягнення мети навчання і прийомів оптимізації навчального процесу, змінивши сам підхід до здобуття знань з мови та літератури.
Нестандартні уроки – це не самоціль, а органічний стиль навчання.
У методичному посібнику, що пропонується вашій увазі, окреслено форми і методи роботи, залучення учнів до творчої діяльності, що сприятиме розвитку здібностей та нахилів особистості і забезпечить реалізацію неординарних підходів до роботи на уроках.
Мислення учня, як зазначав О. Сухомлинський, починається із здивування, звідси аксіоматичною є вимога створення емоційної комфортності.
Практичний матеріал посібника, розроблений у відповідності до вимог програми, дасть можливість учителю організувати подібну роботу під час вивчення інших тем.
Заслуговують на увагу корисні рекомендації щодо використання перфокарток, складених відповідно до програми з української мови для 7 класу 12-річної школи.
Теоретична частина посібника підкріплюється власними надбаннями нестандартних уроків. Раджу вчителям спробувати
25
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в
школі. – К.: 1991. – С.60.
2. Алексюк А.М. Концепція вихідних засад демократизації навчального процесу в освітніх закладах України. – К.: Либідь, 1997. – С.58-76.
3. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К.: 2000. – С.368.
4. Пальжок М.Т. Вивчення української мови великими логічно завершеними частинами. //
Наша школа. – 1994. - №6.
5. Подмазін С. Філософські основи особистісно-орієнтованої освіти. // Завуч. – 2002. - №31
24
ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
1. Життя і творчість Євгена Маланюка.
Урок-лекція ( І ч.)
Урок-семінар ( ІІ ч.)
2. Дієприслівник – особлива форма дієслова.
Урок-блок у 7 класі
3. Олексій Коломієць
(огляд творчості).
П’єса «Дикий Ангел».
Диспут у сімейному колі.
4. Життя і творчість Лесі Українки.
Урок-концерт в 10 класі.
5. Збірники перфокартою для уроків української мови
в 7 класі за програмою 12-річної школи
6. Дієприкметник – особлива форма дієслова.
Підсумковий урок в 7 класі з використанням
перфокарток та інтерактивних методів навчання
5
такі форми, як диспут у сімейному колі, урок-блок, урок-концерт, спарені уроки: лекція і семінар, урок з використанням традиційних та інноваційних методів навчання.
Методичний матеріал викладений з досвіду роботи вчителя-практика середньої загальноосвітньої школи.
Посібник може стати в пригоді студентам філологічних факультетів, молодим спеціалістам і кожному, хто працює творчо: використовує досвід колег і власні надбання з метою покращення навчально-виховного процесу.
Суттєві ознаки особистісно-орієнтованої освіти
(теоретична частина)
Коли шляхетна людина вчить і виховує, вона веде, але не тягне за собою, спонукає, але не змушує, вказує шлях і дозволяє учню йти самому .
Оскільки вона веде, спонукає, а не змушує, навчання дається школярам легко.
Конфуцій
Ці слова має пам’ятати кожен учитель.
Сформувати покоління всебічно розвинених, свідомих громадян, які будуватимуть майбутнє суспільство і житимуть у ньому – почесне завдання освіти і вчителя. Тому не тільки зміст, а й кінцеву мету потрібно тепер визначати так: стратегічний орієнтир сучасної школи – особистість, розвиток її розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей.
6
Сучасна школа має надавати пріоритетного значення особистості. Отож, особистісно-орієнтоване навчання є нагальною потребою сьогодення.
Кожна дитина неповторна, і школа повинна стати місцем, де вона зможе удосконалювати свою неповторність. Основний принцип особистісно-орієнтованого навчання – повага до внутрішнього світу дитини.
Мета особистісно-орієнтованої освіти полягає в створенні оптимальних умов для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності.
Питання особистісно-орієнтованого навчання і виховання досліджується вченими. Його основам приділяли велику увагу видатні педагоги: К.Ушинський, В.Сухомлинський, А.Макаренко.
Особистісно-орієнтованим навчанням передбачається розв’язання таких проблем:
створення належних стосунків між учителем і учнем;
запровадження педагогіки співпраці, співдружності;
створення умов для самостійної роботи учнів з вивчення навчального матеріалу;
створення умов для роботи з дітьми з різним рівнем розумових здібностей. [5, 31]
Завдання вчителя – навчити учнів мислити, а старшокласників ще й спрямовувати на самостійну дослідницьку роботу. Помічниками вчителя в цьому стануть проблемно-пошукові методи роботи.
Потреба в особистісно-орієнтованій технології навчання зараз має бути випереджальною. Про майбутнє не варто багато говорити – на нього потрібно самовіддано й творчо працювати.
Нині існує багато різних форм і методів навчання української мови та літератури, які зорієнтовані на краще засвоєння учнями навчального матеріалу та підвищення якості
23
шкільного методоб’єднання. Присутні 18 школярів. З них високий рівень знань показали 7 учнів, достатній – 6 учнів, середній – 3 уч. і початковий – 2 учні.
В минулому навчальному році методист РМК проводила моніторинг знань з української мови в 11 класі, а завуч школи – в 5 і 6 класі. Це були мої учні. Перевірка показала, що від 40% до 50% учнів виявили високий і достатній рівень знань. Троє моїх учнів з 11 класу стали переможцями районного конкурсу «Вірю в майбутнє твоє, Україно». Один учень був учасником Всеукраїнського конкурсу «Україна очима дітей».
Учениця 11 класу Макогонюк Оксана – учасниця МАН –
зайняла друге місце в районні і була удостоєна на весь навчальний рік стипендії депутата Верховної Ради від Одеської області Л.М.Клімова.
Успіхи радують, але є ще над чим працювати. Тих, хто серцем приріс до школи, не лякають труднощі, долаючи їх, цікавіше працювати.
Всі сили навчанню я присвятила:
Писала, читала, «шедеври» творила
І сльози пускала, як чогось не знала,
А ти мене, школо, як дочку плекала.
Освідчення Сербівській школі
(випускниця 2006року
Макогонюк Оксана)
22
Експрес-опитування. Учні дають швидкі короткі відповіді на питання вчителя.
Ймовірно, що саме інтерактивні технології навчання є найефективнішими і актуальними для даного етапу розвитку шкільної освіти, але, вважаю, не слід відмовлятися і від традиційних методів, які прижилися і дають позитивні результати.
(Додаток №6. «Дієприкметник».
Урок закріплення вивченого з використанням
перфокарток та інтерактивних форм роботи)
Потрібно пам’ятати, що «кожний метод, рекомендований дидактикою, добрий і активний тільки тоді, коли він на своєму місці, в системі з усіма іншими методами і засобами навчання».
[1, 60]
На часі в журналі «Дивослово» за 2007рік №12 можна познайомитися із формами оцінювання в умовах інтерактивного навчання Анатолія Фасолі, кандидата педагогічних наук інституту педагогіки АПН України.
ВИСНОВОК
Роботу вчителя-філолога можна порівняти з бурхливою повноводою річкою. Здійснив один задум, а вже на черзі новий. І все направляється в одне русло: формування національно свідомої, духовно багатої особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності. Тому постійно слідкую, щоб учні вчилися самостійно висловлювати думки, обґрунтовувати їх. Під час проведення уроку в 7 класі на тему «Закріплення вивченого про дієприкметник» були оцінені відповіді всіх учнів. Це був відкритий урок за планом
7
знань. Але для того, щоб досягти поставленої мети, потрібно побудувати урок так, щоб він був цікавим і необтяжливим для учнів. [2, 58]
Вітчизняні та зарубіжні автори пропонують чимало нововведень, які з успіхом можуть бути впровадженні вчителями-філологами і дадуть можливість успішно провести реконструкцію шкільного навчання, сприятимуть розвитку творчих сил, здібностей та нахилів особистості і забезпечать реалізацію диференційованого навчання.
Педколектив моєї школи працює над проблемою «Використання інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі в умовах особистісно-орієнтованої освіти». Виходячи з цього, я зацікавилася педагогічними новинами про інтерактивні технології, почала впроваджувати їх у практику своєї роботи, але поряд застосовую і традиційні форми.
8
Використання традиційних та інноваційних
методів навчання у процесі вивчення
української мови та літератури
в умовах особистісно-орієнтованої освіти
(практична частина)
З досвіду проведення уроку-лекції
Комбінований урок вичерпав себе. На таких заняттях ми і повторювали вивчений матеріал, і пояснювали новий, і проводили тренувальні вправи, закріплювали вивчене і давали рекомендації щодо виконання домашнього завдання.
Недоліком такого виду роботи було те, що коли тільки захопишся одним видом, то не вистачить часу на інший. А це приводить до поганого засвоєння матеріалу. Крім того, майже на кожному уроці вивчається новий матеріал, і запланованих 30 хвилин, що відводили на вивчення нового, дуже мало, щоб одержали учні міцні та глибокі знання.
Але і це не означає, що такі форми роботи не варто використовувати. Головне, вважаю, щоб урок не був подібний до попереднього і щоб підготовка його була на належному рівні.
Уроки мови та літератури, на мою думку, краще проводити спарені. Це вигідно особливо там, де на ознайомлення із життям і творчістю письменника відводиться дві години. За такої умови зручно провести на першому уроці лекцію, а на другому – семінарське заняття, що дає змогу учням засвоїти матеріал у взаємозв’язку.
Лекційно –семінарську форму навчання можна з0астосовувати і на уроках мови, і на уроках літератури.
Уроки засвоєння нових знань, як правило, - це уроки-лекції. На них учитель викладає матеріал за системою,
21
Інтерактивне навчання побудоване на принципах взаємодії учня з усіма учасниками педагогічного процесу, це комунікативно-діалогічне навчання, що спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності школярів. Педагогічна інновація – процес створення, поширення й використання нових засобів для розв’язання тих педагогічних проблем, які до цього часу вирішувалися по-іншому. [3, 368]
Процес навчання - не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову учня. Потрібна його напружена розумова праця, активна участь у цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання. Щоб така форма здобуття знань спрацювала, вчителю потрібно підготуватися до її проведення. Адже він за інтерактивного навчання вже не просто «передавач знань», а організатор навчального процесу: його завдання - спланувати заняття, підібрати інтерактивні вправи. У своїй практичній роботі користуємось багатьма засобами і прийомами інтерактивного навчання. Розповім про деякі з них.
Уведення в урок. Цей прийом ставить за мету підвищення інтересу до навчального матеріалу. Перед учнями ставиться проста, зрозуміла, приваблива мета (проблемне питання), до якої вони дійдуть, виконуючи навчальне завдання, сплановане педагогом.
Робота в малих групах. Вчитель на початку уроку поділяє клас на групи відповідно до характеру завдання і рівня знань учнів. Вчитель передбачає час на обдумування учнями завдання, дає свої рекомендації. Надаю перевагу такій формі роботи, коли кожен член групи відповідає і оцінюється.
Навчальна гра «Мікрофон». Кожен учень повинен виголосити своє повідомлення відносно теми уроку. Виступає тільки той, в кого в руці символічний мікрофон. Вимога: говорити лаконічно й швидко.
20
Отож, списування неможливе. Тільки той, хто знає теоретичний матеріал, зможе швидко справитися із завданням. Пропонується 10 варіантів, а вчитель виготовляє їх стільки, скільки учнів у класі. Використовувати перфокартки можна кілька разів, змінюючи учням варіант.
У методичних журналах тепер не знаходила ні розповіді ні зразків перфокарток. Їх виготовляла і користувалася ними ще під час навчання в педучилищі (1964 – 1968рр.). Ці перфокартки складала сама, згадуючи, якими вони можуть бути.
7. Щоб навчання було цікавим, ефективним і
демократичним ( з практики його організації за
інноваційними технологіями )
Загальновизнано, що друга половина – кінець ХХст. – це період глобальних інноваційних процесів у всіх галузях науки, економіки та культури. Інновації змінюють усю систему взаємин людини із світом.
Найпоширеніші інновації, що лежать в основі розвитку суспільних закладів освіти, - створення і впровадження в освітню практику особистісно-орієнтованої освіти .
Соціально-економічні зміни, що відбулися в нашому суспільстві, процеси гуманізації сучасної освіти значною мірою сприяли пошуку нових підходів при вивченні багатьох навчальних предметів. Сьогодні перспектива розвитку багатьох шкільних дисциплін закономірно пов’язується із впровадженням інноваційних технологій навчання.
Серед інновацій можна відокремити:
9
великими блоками, реалізує між предметні зв’язки, ознайомлює з історичними довідками. Під час лекції учні слухають упродовж тривалого часу грамотну, логічно струнку мову вчителя, підготовлених учнів, що має неабияке значення для формування в них відповідних навичок. Цей різновид втілює в собі ідею співпраці вчителя і учнів, стимулює самоосвіту школярів, формує комунікативні вміння, виробляє навички спілкування з аудиторією за допомогою невербальних засобів (міміка, жести).
Тип лекції визначається темою і метою уроку. Лекція може бути вступною, настановчою, поточною й оглядовою, а за характером викладу – інформаційною, пояснювальною, лекцією-бесідою. На шкільній лекції вчитель тримає під контролем якість засвоєння учнями нового матеріалу. Для цього ставить перед ними на початку лекції навчальні завдання: після закінчення лекції відповісти на запитання, зачитати записи основних ключових думок, що стосуються прослуханого, виконати практичні завдання на основі почутого…
Конспектувати лекції доцільно тільки тоді, коли в підручнику немає цього матеріалу, або його недостатньо.
Вчителю важливо визначити оптимальний темп ведення уроку, привчати учнів вирізняти в почутому головне і записувати його під час лекції. Ця робота не звільняє учнів від самостійного опрацювання текстів підручника.
На уроках-лекціях доцільно використовувати ТЗН, таблиці, схеми, виставки, портрети, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
Уроки-лекції найбільш ефективні в старших класах, хоча елементи їх повинні практикуватися значно раніше. Кількість таких уроків в різних класах вчитель визначає сам.
10
Урок-лекція в 11 класі на тему «Життєвий і творчий шлях Євгена Маланюка. Участь у «Празькій школі» проводжу за таким планом:
І.Вступ.
Пішов з України переможеним, а повернувся переможцем.
ІІ. Основна частина.
Політична і людська позиція Євгена Маланюка: «Я волю полюбив державну».
Біографія поета-емігранта.
Євген Маланюк – перекладач.
Дослідження трагічної долі і творчості Миколи Хвильового.
Лідер «Празької школи».
Інші члени цього угрупування: Олена Теліга, Юрій Клен та Олег Ольжич.
ІІІ. Висновок.
Письменники-емігранти – провідники національної ідеї.
В кінці уроку пропоную учням заповнити хронологічну таблицю: на дошці записані дати – потрібно продовжити запис, яка подія відповідає кожній з них. Потім доречно провести бесіду, щоб виявити рівень засвоєння прослуханого матеріалу і зачитати записи, зроблені під час лекції.
(Розробка уроку-лекції в додатку №1(1ч.)
19
6. З досвіду використання перфокарток на уроках мови
Використання перфокартою під час вивчення української мови було колись новиною, але останнім часом залишилося за межею поля зору вчителів. Вважаю, що це надійний і перевірений спосіб виявлення знань і вмінь кожного учня за незначний проміжок часу, хоча потребує великої роботи вчителя з підготовки їх. Працюючи над впровадженням перфокарток в роботу на закріплення вивченого, виготовила цей вид роздаткового матеріалу для учнів 6-7 класів 12-річної школи на кожен розділ програми з української мови.
(Додаток №5
Збірник перфокарток для 7 класу)
Перфокартки можна використовувати під час вивчення кожного тематичного блоку . Для цього тільки потрібно вирізати сіренькі чотирикутники і підставити чистий аркуш паперу під потрібну перфокартку. У вирізаних «віконечках» вписувати необхідні граматичні категорії частин мови. Аркуші паперу підписуються учнем внизу і разом із збірничком здаються на перевірку.
Перфокартки мають на меті систематизувати
вивчене з теми, виявити прогалини в знаннях школярів і підготувати учнів до тематичної атестації.
Вчитель має можливість використовувати
перфокартки відповідно до теми уроку під час закріплення вивченого. За кілька хвилин можна виявити рівень знань учнів і провести, при потребі, додаткові тренувальні вправи.
Матеріал збірника допомагає вчителю
виявити фактичний рівень знань учнів. Хоча види
робіт однакові, та добір слів і речень різний.
18
Лірика – благодатний матеріал для проведення уроків-концертів, важливо і те, що тут можна використати музику, вокал, постановку сцен. До уроку-концерту готуються викладачі й учні заздалегідь: збирають відповідний матеріал, готують повідомлення, вивчають епістолярну спадщину письменника, пишуть літературно-музичну композицію, добирають музичний супровід до творів поета.
Уроки-концерти – це ніжне доторкання до душі кожного присутнього, вони допомагають розкрити чарівну силу поезії, яка облагороджує, возвеличує людську душу.
(Додаток №4. Життя і творчість
Лесі Українки.
Урок-концерт у 10 класі)
Такі уроки допомагають краще зрозуміти зміст поезії, мають велике естетичне і виховне значення, дають можливість глибше розкрити духовний світ письменника, його високі патріотичні почуття, зробити мандрівку в чарівний світ поезії, музики, відчути красу людських взаємин.
Розробки уроків ніколи не списую з періодики в чистому вигляді. Складаю сама, використовуючи цікаві форми роботи, запропоновані колегами, методистами, дослідниками на сторінках фахових журналів. Збираю в папки цікаві публікації про письменників та їх твори і окремі фрагменти використовую під час підготовки до уроків.
11
2. Урок-семінар – один із способів виявлення знань учнів
Семінар – слово латинського походження, означає практичні заняття в групах.
Зазначений тип уроку проводиться для поглиблення, узагальнення і систематизації знань учнів з певної теми. Під час підготовки до семінару учні набувають навичок самостійної роботи, наукового дослідження і навчаються усно чи письмово його оформляти, обстоювати власні думки і переконання, рецензувати виступи своїх товаришів.
Тему, план семінару і рекомендовану літературу слід повідомити учням заздалегідь. Найкраще, коли над розробкою питань семінару працює група учнів. Тоді один відповідає, а інші мають можливість доповнити, що сприяє охопленню всього матеріалу і залученню більшості учнів до роботи.
Ця форма роботи збільшує навчальне навантаження на учнів, тому вчителям слід дотримуватись доцільної кількості уроків зазначеного типу. Деякі семінарські заняття пов’язуються із попередніми уроками чи лекціями або спрямовуються на вивчення нового матеріалу, поглиблення знань учнів з теми, є також семінари з елементами заліку. На таких заняттях можна заслуховувати реферати, повідомлення учнів.
Треба привчати учнів виступати на семінарі вільно, не «прив’язувати» себе до конспекту, володіти правильною дикцією, ілюструвати теоретичні положення прикладами, а завершувати виступ короткими висновками.
Семінар завершується обговоренням доповідей, підсумком учителя, оцінки виставляються за зміст доповіді та вміння її виголосити, грамотність і письмове оформлення, участь у роботі семінару та в рецензуванні виступів.
12
Зразок плану семінарського заняття «Творчість Євгена Маланюка»
1. Літературний дебют Є.Маланюка, збірка «Стилет і стилос» (аналіз віршів «Стилет і стилос», «Біографія»).
2. Тематика збірки «Гербарій» (вірш «Ісход»).
3. Полум’яна любов до своєї знедоленої нації і пристрасний протест проти її гнобителів. Збірка «Земля і залізо» (вірші «Шевченко», «Під чужим небом»).
4. Серпень – кінець літа і серпень – кінець молодості. Збірка «Серпень» (вірш «Ми за життя горіли в пеклі»).
5. Аналіз збірки «Перстень і посох». Історія одного авто пророцтва Євгена Маланюка (вірш «Лютий»).
6. Читання вголос вірша «Земна мадонна» і визначення художніх засобів у ньому.
(Розробка уроку-семінару
в додатку №1 (2ч)
3. Уроки-блоки – основа лекційно-семінарської системи навчання
Лекційно-семінарська форма роботи часто використовується вчителями-предметниками. Основа її – проведення уроків-блоків. Для такої форми роботи необхідно, щоб уроки були спарені: на першому уроці опрацьовується теоретичний матеріал теми, а на другому проводяться тренувальні вправи. Це стосується уроків української мови. [4, 6]
Трудність у проведенні уроків-блоків полягає в тому, що підручники побудовані за іншим принципом. Такі
17
5. «Поезія – це завжди неповторність»…
(особливості вивчення поезії в школі)
Ліриці шкільна програма відводить багато місця в середніх і старших класах. І це не випадково. У ліричних творах розкриваються найтонші почуття людини, найпотаємніші думки, викликані обставинами життя. Тут життєві явища змальовуються через почуття, переживання, роздуми, які викликані суспільно-політичними подіями, картинами природи, особистими моментами в житті людини. На відміну від епічних творів, які накреслюють широку панораму життя, у ліричних немає розгорнутого сюжету, думки поета виражаються лаконічно, дуже сконцентровано. В одному рядку вірша передається те, що іноді в епічних творах розгортається в цілі розділи.
Вивчаючи текстуально й оглядово поезії, можна організувати своєрідні конкурси: учні читатимуть вірші на певну тему, які їм найбільше сподобалися, можна також практикувати читання напам’ять віршів, які окремі учні підготують за завданням вчителя до уроку, наприклад: «Рання творчість Павла Тичини». Інтерес учнів до ліричних творів треба постійно розвивати: організовувати конкурси на краще читання віршів до певної події, вечори поезії, зустрічі з поетами, колективне прослуховування віршів у виконанні майстрів художнього слова. Якщо такі заходи відзначаються високою емоційністю, учні не зможуть бути байдужими до поезії. Ліричні твори, як живі квіти, не допускають грубого втручання. В недбалих руках вони в’януть, втрачають свій колір і аромат. Та без аналізу багато сторін вірша так і не розкриються перед учнями.
16
6. Чи погоджуєтесь ви з думкою Ліди про роль дружини в сім’ї?
(Додаток №3. О.Коломієць
(огляд творчості).
П’єса «Дикий Ангел». Диспут у
сімейному колі)
На урок запрошені батьки учнів, вони теж беруть участь у диспуті, але після виступів дітей. Батьківські думки мають великий вплив на учнів і допомагають вчителю досягти виховної мети уроку.
Наших учнів гостро хвилюють питання дружби, вірності, визначення своєї життєвої позиції… Виносячи ці питання на розсуд школярів, учителеві слід трактувати їх дуже обережно, тактовно, щоб дискусія не переросла в суперечку. Від майстерності вчителя залежить, чи знайдуть учні відповідь на питання, що їх хвилюють, саме на уроках літератури.
Під час проведення уроку-диспуту учні не зразу приходять до правильної оцінки фактів, явищ, поведінки та вчинків персонажів. Часом істина з’ясовується в кінці обговорення. Така робота корисніша, ніж повторення вичитаних у підручнику чи в критичній літературі чужих думок. Варто залучати учнів-активістів до складання плану проведення уроку-диспуту, разом з ними визначати важливі, стрижневі питання, які хвилюють учнів і допомагають знайти свою стежку в житті.
13
типи уроків можна проводити вже з 5-го класу. В день, коли є спарені уроки, тобто два уроки української мови, можна вивчати, наприклад, «Групи слів за значенням»: мова йтиметься і про синоніми, і про омоніми і про антоніми. Такий вид роботи допоможе учням навчитися розрізняти їх і не помилятися у визначенні. На другому уроці проводяться тренувальні вправи з даної теми. За такої форми роботи учні зрозуміють матеріал, а не зазубрять його.
У 6-7 класах уроками-блоками можна починати вивчення кожної частини мови.
Починається така робота з календарно-тематичного планування. Така форма навчання забезпечує набагато міцніші знання і дає можливість оцінити навіть учнів із низьким рівнем знань. Крім того, такий вид роботи в середніх класах готує школярів до проведення уроків-лекцій та семінарських занять у старших класах. Обов’язковим є виготовлення до уроку опорної таблиці чи схеми.
План проведення уроку-блоку
1. Розповідь вчителя виучуваної теми за опорною таблицею.
2. Повторне озвучення матеріалу: учитель задає питання, а учні на них відповідають.
3. Розповідь теми одним – двома учнями з використанням таблиці.
4. Повторення вивченого матеріалу без використання таблиці.
5. Тренувальні вправи на закріплення вивченого.
Таким чином, виучуваний матеріал повторюється 4 рази, і вже більша частина учнів його запам’ятає. Якщо дозволяє час, то на цьому ж уроці можна провести взаємо опитування:
14
скільки рядів парт у класі, стільки ж і команд. Вони по черзі виголошують питання один одному і за кількість правильних відповідей визначаємо, з якого рядка учні краще засвоїли матеріал. Розповіді учнів оцінюються залежно від зв’язності розповіді і вміння самостійно, без таблиці, орієнтуватися в змісті. Навіть учні з низьким рівнем знань за допомогою таблиці можуть відтворити хоча б частину теорії. Робота з підручником необхідна. Для цього треба пропустити в таблиці одну якусь не дуже важливу інформацію і дати завдання учням під час ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника знайти те, про що не розповідали. Решта уроків з даної теми – тренувальні вправи на закріплення вивченого, самостійні та творчі роботи із застосуванням теорії.
(Додаток №2. Урок-блок у 7 класі
«Дієприслівник – особлива форма
дієслова»)
В нашій області ініціатором проведення уроків-блоків була Пальжок М.Т. – вчитель-методист середньої школи №1 Білгород-Дністровська. З досвідом її роботи познайомилася під час курсів перепідготовки при ООІУВ і на сторінках журналу «Наша школа» за 1994, 1995 і 1996р.р. №6.
Познайомившись з опорними таблицями, складеними Пальжок М.Т., складаю і виготовляю саморобні посібники, використовую їх на уроках, позичаю колегам, бо друковані наочні посібники зовсім не надходять у школу. Зразок такої таблиці подано в кінці розробки уроку-блоку на тему «Дієприслівник – особлива форма дієслова».
15
4. Переваги уроку-диспуту
Перед оголошенням теми і мети уроку доречно з’ясувати етимологію, лексичне значення слова. Слово «диспут» латинського походження і означає «міркую», «суперечу». Диспут допомагає розвивати самостійність логічного мислення, соціальну й моральну зрілість, формує особисті погляди та переконання.
Під час диспуту з’являються можливості збуджувати зацікавленість у пошуку істини, сприяє розвитку крити та самокритики, культури мовлення та логічного мислення, навчає умінню порівнювати свої погляди та переконання з іншими. У процесі диспуту учні набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними джерелами інформації, формують уміння узагальнювати, робити висновки, вносити пропозиції і аргументовано захищати власні думки. Тому диспут є одним із засобів перетворення знань на переконання. Диспут розрахований на високий рівень ерудиції учнів. Учителеві необхідно чітко визначити та сформувати тему диспуту, розробити систему питань, які найбільш повно можуть розкрити зміст.
Під час вивчення п’єси «Дикий Ангел» Олексія Коломійця доцільно провести диспут «Болючі проблеми сучасності в п’єсі» за таким планом:
1. Що поділяєте ви в діях і вчинках Ангела, а що засуджуєте?
2. Чи згодні ви з думкою Платона Микитовича, що до дітей треба ставитися суворо і вимогливо?
3. Чи можна вважати його деспотом?
4. Ощадливий чи скупий Платон Ангел?
5. Чи можна сказати, що він куркуль? (Крячко каже: «За копійкою не те що нахилиться, а й ляже»).
4 788
11 665 
