Статья " Молодежный обмен"

МОЛОДІЖНИЙ ОБМІН

Товариство Річ Ясна в Оструді (Польща) та Центр польської культури та європейського діалогу в Дніпропетровську реалізували проект польсько-українського обміну молоді „Такі самі”. Обмін відбувався в рамках Програми Національного центру культури „Польсько-український обмін молоді” .

Проект мав за мету вказання передусім культурних подібностей та набуття практичних знань про сучасну Польщу та Україну.  

Характер такої ініціативи поміг молодим людям ближче познайомитися, поділитися досвідом, а також на основі взаємного пізнання, переламати стереотипи і тим самим, зробити черговий крок для діалогу між двома народами.

Після підписання угоди про співпрацю з Вищою школою Бізнесу у Домброві Горнічей (Польща)  наприкінці вересня 2015 року в рамках проекту «Польсько-український обмін молоддю» 70 його учасників з десяти шкіл різних регіонів України відправилися у тижневу подорож до Польщі. Дніпродзержинськ представляла команда академічного ліцею № 15 ( директор Ніколаєнко Л.П. і Андрушко І.А., заступник директора з НМР) : Коцюбинська Вікторія -11-А клас і Кулик Валерія- 10-А клас

Освітній проект-подорож передбачав уроки географії у практиці (екскурсії країною, що приймає), семінар «Культура нашого регіону» (усі делегації презентували свою малу батьківщину), творчі майстерні, зустріч з фахівцями у галузі інформаційних технологій .Під гаслом «Комунікація понад бар'єрами – польська й українська молодь розмовляє спільною мовою» щодня проходили тригодинні заняття, які дозволили нашим дівчатам вивчити основи «мови сусіда».

І результатом спільної діяльності учасників проекту став концерт молоді Польщі й України, глядачами якого були місцеві жителі, представники громадських організацій та ЗМІ.

Коцюбинська Вікторія, учасниця проекту, ділиться враженнями:

• Мене вразила подорож: екскурсія до справжньої вугільної копальні у Забже: на глибині шахти нам заклало вуха, а величезна машина для буріння змусила затамувати подих та похід до Бендзинського замку , відреставрованої середньовічної фортеці.

Кулик Валерія :

• Незабутнім було відвідування Сілезького музею: ми побачили найцінніші набутки польського живопису до і після 1945 : твори Юзефа Хелмонського, Артура Гроттгера, Тадеуша Маковського, Яцека Мальчевського, Яна Матейка, Юзефа Мехоффера і Станіслава Виспянського, художню та документальну фотографії, польський плакат, а також зібрання польської сценічної пластики.

Коцюбинська Вікторія:

• Краків - чудове місто зі старовинною архітектурою, веселими місцевими жителями та купою традицій. Місцевий колорит, безліч екскурсій, веселощі із нашою групою – це те, від чого в мене й досі з’являється усмішка на обличчі. Краків – це місто, яке приховує в собі надзвичайні легенди, пам’ятки стародавньої культури, тощо. Життя тут просто вирує! Центр міста – найдивовижніша річ. Багато артистів, клоунів, мімів, магазин на кожному кроці, кафе та найсмачніше натуральне морозиво. Це просто дівочий рай!

Краків – то окрема історія – про місто Дракона на березі Вісли можна говорити без упину.

Кулик Валерія:

• Найзахоплюючим враженням для мене стала поїздка до Кракова – міста королів, міста з багатою, бентежливою, інтригуючою історією. У центрі міста на Маріацькому костьолі ми побачили невеличку фігурку трубача і почули його мелодію Це дуже хвилююча легенда. У давні часи з високою сигнальної вежі щоранку сурмач сповіщав про початок дня і про те, що міські ворота відкриті, а щовечора він попереджав про закриття в'їзду в місто. Одного разу трубач першим помітив ворога і встиг подати сигнал про небезпеку. Але при цьому він загинув, убитий татарською стрілою. З тих пір в пам'ять про трубач щогодини з костелу на чотири сторони світу звучить над містом мелодія, раптово обриваючись ..

Коцюбинська Вікторія:

• Між екскурсіями ми не марнували часу: співали, танцювали, знімали кіно, брали інтерв'ю, малювали плакати , ділилися з поляками українськими звичаями та традиціями, обмінювалися сувенірами , грали в боулінг.

Кулик Лера:

• Я почувала себе маленькою дівчинкою, усмішка від вуха до вуха, червоні щоки. А в голові думка! „Так”! Я повернуся сюди знову і знову!, адже настільки я полюбила Польщу!

Коцюбинська Вікторія:

• Тиждень проминув як один день, і ось вже ми на прощальному концерті єднання народів. З посмішкою і великим задоволенням граємо івиставу «Ніч перед Різдвом» польською мовою й невтомно демонструємо свої таланти - я танцювала танок у свиті гоголівської Оксани Чуб. Глядачі з’їхалися з усіх районів Польщіі і приймали нас гучними оплесками.

Взагалі дівчата чудово провели час і повернулися до рідної домівки і ліцею з купою речей,сувенірів, бо дуже хотілось подарувати хоч частинку Польщі рідним та близьким. Приємно стомлені, з масою емоцій! Ця подорож навчила їх радіти по-справжньому! Вони побачили Європу ! Тепер учениці академічного ліцею, члени євро клубу, знають, до чого прагнути.

Проект „Польсько-український обмін молоді” ще раз підтверджує важливість міжкультурної взаємодії, адже молодь – це майбутнє і саме від неї залежить доля польсько-української співпраці та спільна історія.