Стаття " Вишивала мати долю..."

Вишивала мати долю…

Демченко Катерина Миколаївна за фахом – сестра милосердя , а вишивка - задоволення для душі. Світлана Демченко, ЇЇ донька, учениця 11-А классу продемонструвала на « Святі вишиванок » чудове жіноче українське вбрання, розшите чарівною голкою матусі. Вишивальниця завітала до академічного ліцею № 15 ( директор Ніколаєнко Л.П.) з пропагандою народної вишивки, з метою розвивати і прищеплювати молодому поколінню любов до свого коріння та творчості.

Вишивкою Катерина Миколаївна захоплюється вже досить давно. Основний напрямок її творчих робіт : сорочки- вишиванки, картини, жіночі прикраси. Адже вишиваючи, Катерина Миколаївна відчуває себе художником, тільки на полотні вона робить мазки не фарбами, а кольоровими нитками, бісером, паєтками.
Вона любить вишивати натюморти, пейзажі. В цих картинах використовується багатоколірна гама, яка на перший погляд є непомітною. Коли Катерина Миколаївна проводила Майстер – класс в ліцеї , то учні забували про все, мимоволі переносились у казку, яку дарувала вишивка чарівниці.

Ця жінка вишиває нашу землю: 
Барвінок стеле, сіє маків цвіт, 
Плека мережку, мов траву зелену, 
І горнуться то айстри, то лілеї, 
І тішаться жоржини на весь світ.

• Багато хто каже, щоб для того, щоб вишивати, треба мати терпіння?- запитують учні.

• Ні, терпіння тут ні до чого,- відповідає Катерина Миколаївна. - Це треба любити. Якщо людині дано вишивати, вона буде займатися цією справою, а якщо не дано, то ніяке терпіння не допоможе. Якщо, наприклад, є бажання, але немає любові, то нічого не вийде. Тоді виріб не матиме душі. Коли я створювала вбрання та прикраси для донечки Світлани, випускниці 11 класу, знала, що це родовідна пам’ять, наші національні символи, свята історія народу. Кожен колір у вишиванці символічний: біле полотнище сорочки служить для підкреслення, збільшення, символізує невинність і чистоту. Сорочки вишивалися здебільшого червоними і чорними нитками. Червоний колір – це колір сонця, символізує життя, свободу; чорний – колір землі, означає добробут, достаток, іноді – смуток.

Учні дякували Катерині Миколаївні за чудовий Майстер – клас, урок народознавства, бажали творчого натхнення і нових робіт.

Ми віримо,що ніколи не розірветься та золота нитка життя, якою вишивали наші бабусі свою і нашу долю на рушниках, сорочках. Збережімо ті надбання української культури, які ще можна зберегти.

Богасевич Є.В., вчитель НВК – ДАЛ № 15