


Давно відгриміли останні постріли Другої Світової війни. Дорогою ціною було завойоване право жити і працювати під Мирним небом. Горять вічні вогні біля обелісків, нагадуючи нам, сьогоднішнім, про ті жахливі роки. Свій до свого, по своє: так коротко можна охарактеризувати зустріч старшого покоління з молоддю, мета якої передати найцінніше – пам’ять поколінь – через власні спогади та свідчення продовжити нитку живої історії з рук з руки. Це спільний обов’язок для обох сторін: старші – повинні зберегти і передати правдиві свідчення про минуле, часто трагічні і наболілі, а молодь – прийняти, вивчити, пізнати…
Свято « Зустріч поколінь»- традиційне в НВК – академічному ліцеї № 15 ( директор Ніколаєнко Л.П.).Воно проходить напередодні Дня Збройних Сил України. Шкільний театр показав учасникам зустрічі уривок з вистави « Мадонни в солдатських шинелях». Восьмеро гарних дівчат 8-А класу : Вінокурова Поліна, Бердишева Діана, Будда Ніколетта, Янішена Яна, Пилипенко Марина, Чижова Ангеліна, Гончарова Анна, Пілюгіна Крістіна і чудовий юнак Снітько Данило не просто грали як актори- це була суміш емоцій, гордість за Велику Перемогу наших батьків. Жінка на війні – це феномен 20 століття, так не повинно бути, адже Жінка – це Материнство, Краса, Життя… У війни не жіноче обличчя!

Звучать строки К.Симонова « Жди меня»: «Чуєш, ти чекай мене,
Над усе чекай,
Коли смуток огорне,
Жовтий дощ стіка,
І в спекотну каламуть,
В заметіль, у сніг,
Коли інших вже не ждуть,
Ввже й забувши їх...»


Та ось задзвеніли веселі частівки:
На війні як на війні - різне бувало… Життя, кохання, смерть… Веселі ситуації, жарти, пісні « Катюша», « Темна ніч» - і подвиг за ради світлого цвітіння яблук…
У невесты гимнастерка и сапожки в глине,
Доиграем эту свадьбу мы уже в Берлине!
Вистава « Мадонни в солдатських шинелях» безпосередньо піднімає найгостріші теми українського сьогодення. Діти проти війни! Ми звертаємо увагу суспільства на руйнівну силу війни, яка нищить усе, деформуючі свідомість тих, хто, умовно, стоїть на її шляху. Жертвами війни стають діти, які бачать війну, втрачають не лише домівки, рідних – вони втрачають безтурботність дитинства, жінки – вони знов беруть зброю і стають пліч о пліч разом з чоловіками.
На святі були присутні гості: Виборна В.Я, майор, активіст ветеранського руху, Лисогор М.Г., ветеран військової служби, Лучкин Г.О, визволитель нашого міста, Шиліна А.В., голова Дніпровської районної організації ветеранів України, Зінченко В.В., підполковник військової служби, заступник голови первинної організації ветеранів, Шепіна Т.О., голова первинної організації ветеранів. Хвилиною мовчання вшанували присутні всіх загиблих за Україну. Звичайно, не обійшлося без сліз і щирих оплесків, спогадів, пісень. Зустріч показала, що юне покоління гідне своїх дідів і прадідів, сколихнула душі, стала поштовхом до перегляду і переоцінки власних суджень, допомогла усвідомити характер проблем миру і війни, закріпила у свідомості дітей позитивне ставлення до миротворчої діяльності.