Тема. Структурування ораторської промови.
Мета: ознайомити учнів з промовою як жанром публічного виступу, її видами й етапами підготовки, вчити розуміти залежність мовленнєвої поведінки людини від сприйняття картини світу за допомогою мовних одиниць, удосконалювати вміння й навички аналізувати мовленнєву ситуацію, умови спілкування, поведінку учасників спілкування, володіти голосом, правильною артикуляцією, невербальними засобами з метою реалізації цілей спілкування й активізації уваги слухачів, правильно вибирати місце для виступу, відстань до слухачів; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, критичне мислення; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу інтелігентність і порядність.
Обладнання: схема-опора, таблиця, роздавальні матеріали, картки з афоризмами, пам’ятка.
Міжпредметні зв’язки: література, історія, географія.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних знань.
Вид уроку: урок — риторичний практикум.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
1. Мотиваційно-організаційний момент
2.Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку
Два — чотири — усі разом
► Об’єднайтесь у пари. Як ви розумієте афоризми? Які поради в них висловлені? Сформулюйте за афоризмами тему й мету уроку. За крилатим висловом Дж. Мілля складіть невелике усне висловлювання.
1. Нічого немає легшого, як відрізнити людину, яка добре відчуває, але погано говорить, від тієї, яка добре говорить і нічого не відчуває (Д. Дідро). 2. Говори з переконанням — слова і вплив на слухачів прийдуть самі собою (Й.В. Гете). 3. Перш ніж почнеш говорити, дай час дозріти думці під твоїм язиком (Піфагор).
3.Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів
4.Процесуально-діяльнісний етап
Риторичний підручник
Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення публічний виступ поділяють на такі жанри, як промова, бесіда, доповідь, лекція, репортаж.
Промова — це публічний виступ, метою якого є висвітлення певної інформації та вплив на волю, почуття, розум слухачів логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та аргументованістю мовця.
Види промов: Мітингова, агітаційна, ювілейна, ділова
Промові як жанру публіцистичного стилю властиві такі ознаки:
• активне вживання суспільно-політичної, економічної, юридичної, культурно-освітньої лексики;
• наявність емоційно забарвлених слів, фігур, тропів, фразеологічних зворотів;
• використання окличних речень і риторичних запитань;
• широке використання речень із звертаннями, вставними та вставленими конструкціями;
• повтори;
• емоційний тон викладу.
Щоб ваш виступ був переконливим, його бажано побудувати за всіма правилами риторичної науки. Сьогодні в ораторській діяльності виділяють три основних етапи: докомунікативний, комунікативний і посткомунікативний.
Робота з таблицею
► Розгляньте таблицю, визначте зміст роботи на кожному етапі підготовки промови.
Докомунікативний: 1. Визначення теми і мети виступу. 2. Оцінювання аудиторії (віковий склад, освітній рівень, соціальний статус) й обстановки. 3. Добір матеріалу (виписки, цитати). 4. Систематизація матеріалу (план, тези, тематичні слова), створення тексту (вибір мовних засобів). 5. Репетиція (обмірковування стилю поведінки та зовнішнього вигляду)
Комунікативний: 1. Проголошення промови. 2. Відповіді на запитання, ведення полеміки
Посткомунікативний: Аналіз промови
Робота з текстом
► Прочитайте. Підготуйте тези статті.
Готуючись до виступу, необхідно точно визначити тему і мету його, дібрати відповідний цікавий заголовок, дізнатися про склад, кількість, вік, фах слухачів, рівень їхньої обізнаності з темою. Тема має відповідати таким вимогам;
• бути цікавою для промовця і добре йому знайомою;
• відповідати віковим та професійним особливостям аудиторії, враховувати рівень освіченості слухачів;
• бути актуальною і корисною (матеріал має бути доступним для розуміння);
• містити проблемні, дискусійні питання.
Риторичний практикум
«Язык дан людям для того, чтобы они, поняв друг друга, могли жить вместе» (Ф. Искандер)
«Мова дана людям для того, щоб вони, зрозумівши один одного, могли жити разом.»
Робота в парах
► Опрацюйте текст. Які вимоги ставляться до промови? Зафіксуйте їх у вигляді стислого плану.
У риториці на першому місці за важливістю є зміст письмового тексту чи промови з певної теми, який може забезпечити лише добре обізнана людина. Цицерон з цього приводу зауважував: «Промова повинна розцвітати й розгортатися на основі повного знання предмета; коли ж за нею не стоїть зміст, засвоєний та пізнаний оратором, то словесне її вираження уявляється пустою дитячою балаканиною». Найважливіші показники змісту — його багатство, глибина, новизна. Тому ораторові, щоб забезпечити ці ознаки тексту промови, необхідно мати широкий кругозір, добру фахову підготовку, тобто, з одного боку, знати трохи про все, а з другого — все про дещо. Для цього потрібно регулярно читати пресу, популярні наукові тижневики та спеціальні журнали й книги, стежити за передачами по радіо й телебаченню, за політичним, громадським, культурним та спортивним життям, за технічним розвитком, володіти вмінням пошуку інформації в Інтернеті. Потрібно дивитися фільми, театральні вистави, відвідувати концерти, музеї, виставки тощо, аналізувати оцінки їх критиками. Це збагатить ваш духовний світ, полегшить пошук матеріалу для виступу.
Пошук матеріалу для виступу називають інтенцією. Виробіть звичку постійно збирати і впорядковувати важливу й цікаву інформацію в спеціальній картотеці. Не забувайте при цьому вказувати джерело інформації.
Дібравши потрібний матеріал, оратор має підготувати текст виступу. Насамперед належним чином дібраний зміст необхідно розташувати. Розташування матеріалу (вступ, виклад, розробка теми, висновки) називають диспозицією.
Логіка викладу матеріалу залежить передусім від провідного типу мовлення. Так, якщо це розповідь, то її будова складається з таких елементів: вступ, зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка.
Багатство, глибину і стрункість викладу змісту промовець може забезпечити лише тоді, коли добере відповідне мовне оформлення, яке має бути правильним, виразним, доцільним, точним, багатим, свіжим, довершеним. Досконалий за змістом, будовою, мовним оформленням текст треба виголосити майстерно, переконливо (За Л. Скуратівським).
Два — чотири — усі разом
► Складіть пам’ятку «Підготовка ораторського виступу».
► Прочитайте. Запишіть текст у вигляді вимог до виступу оратора.
Кожний виступ складається з трьох основних частин: початку (вступу), основної частини і закінчення (висновків).
Початок виступу має велике значення, бо саме на цьому етапі промовець має розв’язати кілька важливих завдань, від яких залежить успіх цього виступу: подолати хвилювання і набути впевненості; встановити контакт із слухачами, завоювати їхні симпатії; зацікавити аудиторію темою свого виступу; стисло схарактеризувати загальний зміст виступу і розподілити його на окремі питання.
З’явившись перед аудиторією, слід привітатися з присутніми, витримати паузу, подолати внутрішнє хвилювання й почати виступ із чогось цікавого або із суті питання, уникаючи шаблону. Це може бути випадок із життя, парадоксальне формулювання, приказка, прислів’я чи афоризм. Потім коротко охарактеризувати зміст, завдання промови, а також часткові питання, на яких оратор передбачає зупинитися.
Виклад змісту основної частини слід здійснювати за принципом від простого до складного, стежачи, щоб, з одного боку, усе, що говориться, було зрозуміле слухачам, а з іншого, щоб не було банальним, усім відомим. Інформація може упорядковуватися різними способами:
1) у хронологічній послідовності, коли потрібно викласти події чи схарактеризувати певний процес роботи;
2) у формі опису певного предмета, явища, пояснення його будови, функцій, істотних ознак тощо;
3) шляхом переліку основних пунктів, характеристик, прикладів застосування, переваг;
4) шляхом викладу певних тез, їх аргументації.
До найцікавіших форм викладу належить розповідь; найменш цікавим з-поміж інших типів мовлення є опис, рівень інтересу до роздуму залежить від актуальності порушеної проблеми, глибини, переконливості аргументації висунутих тез, доступності самого викладу.
У закінченні (висновках) виступу промовець узагальнює основні думки, робить підсумок виступу, надаючи йому логічної завершеності, закінченості, цілісності і тим самим посилюючи вплив на слухача (За Л. Скуратівським).
Творча робота► Уважно прочитайте текст. Допишіть відповідне закінчення промови.
« Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.» П. Куліш
ІІІ. Контрольно-рефлексивний етап
Мікрофон► Прочитайте афористичні висловлення. Поміркуйте і висловите власні думки, відповідаючи на запитання.
• Як будується риторичний текст?
• Прокоментуйте вислови ораторів. Якої думки дотримуєте ви?
• Чи обов’язково писати текст промови?
1. Як корабель продовжує рухатися, коли починають гребти, так і промова, діставши поштовх від письмових заміток, продовжує йти тим самим шляхом навіть тоді, коли виписки вже скінчилися (Цицерон). 2. Я, хто не писав виступів, дозволю собі сказати молодим ораторам: нічого не пишіть заздалегідь, не витрачайте марно час, не покладайтеся на допомогу цих творів, складених у кабінетах (А. Коні). 3. Лише за допомогою написання можна досягти прекрасної промови (Квінтиліан). 4. Уся сила оратора — в умінні підкорити собі слухача (За Л. Скуратівським). 5. Красномовство повинне довести, насолодити, схвилювати (вплинути) (Цицерон).
► Проведіть дискусію за темою «Мова – душа народу».
IV. Домашнє завдання (на вибір)
709
85 132 
