Сценарій свята Букваря

Свято Букваря.

1. Ясне сонечко проміння

посилає щедро в клас,

це воно, напевно, знає, -

що сьогодні свято в нас.

1. Ось над містом тихим ранком

зайнялась зоря.

В школі свято, славне свято

Всі: Свято Букваря!

1. Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

1. Любі гості – мами й тата,

В нас Букварикове свято.

Добре що прийшли до нас

Ви у гості в перший клас.

1. Були ми всі смішними малюками,

Зайшовши вперше в наш просторий клас,

Отримали ми зошити з книжками

Й за парти сіли в самий перший раз.

6. Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – книжкам усім начальник,

І звуть її по-простому – Буквар!

1. Діти, підлітки й старі

Всі вивчали Букварі –

І міністр, і навіть цар

Також вчив колись Буквар!

1. Буквар взяли ми в перший раз,

Коли зайшли у перший клас

І як нам радісно сказати:

Всі: Тепер ми вміємо читати!

Учитель: Любі діти, шановні батьки! Дозвольте привітати вас на нашому святі. Ще зовсім недавно наші діти прийшли в 1 клас. І ось сьогодні вже прощаються з їх першою в житті книжкою – Букварем. А що було б, як би не було шкіл? Важко й уявити! Пропоную подивитися.

( танок « Як би не було шкіл» ).

Але наші дітки зовсім не схожі на цих дикунів. Вони залюбки ходять до школи, добре вчаться і вже вміють читати.

Сценка: Дівчинка сидить і розглядає Буквар.

( Чути: Няв – Няв.)

• Мурчику, годі тобі нявкати! Я літери буду вчити.

( Чути Ку-ку-рі-ку)

• Не клич мене, Петьку! Облиш! Я вчитися буду! Киш!

(Чути: Віко, іди до нас!)

• Я облишила ляльку

Сиджу і мовчу,

Ой, ніколи гратись, Бо, літери вчу!

Учитель:

- Віко, а яку книжечку ти читаєш?

Дівчинка: Та Буквар же!

Учитель: Тож запрошуй його на свято.

Дівчинка:

Букварику, букварику!

Іди, іди до нас.

Тебе ми дуже любимо –

Зустрітися вже час!

( заходить Буквар)

Буквар:

Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу,
І малечу, як зустріну, грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже, і тому радію,
Що всі діти в першім класі вже читати вміють.

От ми гуртом і розберем,

Як тут мене учили.

Чи всі зі мною, Букварем,

Весело дружили.

Учитель: Пропоную провести конкурс на кращого знавця Букваря.

Завдання 1 : « Завдання Діда Буквоїда»

Дід Буквоїд переплутав всі склади в словах,

переставте їх і прочитайте слово.

Учитель: Молодці . А загадки відгадувати вмієте?Зараз ми це перевіримо.

Пограємо у гру під назвою «Ква».

У мене є знайомі жабенята.

Вони теж вчаться голосно читати.

І не дивно, що слова

Обов'язково містять «ква».

От і спробуйте відгадати,

Що читали жабенята.

Учитель:

1.  КВА _ (Квас). Цей «ква» влітку від спраги п'єте.

2.  КВА_______(Квадрат.) Цей «ква» - геометрична фігура.

3._____КВА (морква), КВА______(квасоля).

Ці «ква» на городі зростають і разом у борщ по­трапляють.

4.___КВА _ (Буквар.) Цей «ква» вас читати навчив.

5.__КВА (Буква.) Цей кВа звук позначає і мовчить.

6.  КВА_______(Квартира.) Родина велика у «ква» цьому живе.

7. _ КВА_____(Акваріум.) А в цьому — рибка - красуня пливе.

Букварик. Молодці, діти! Бачу, що ви стара­лися, гарно вчилися.

Учитель: Читаючи книжки, ви щодня стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими. Букварик запросив до нас на свято героїв казок, але де ж вони?

Букварик. Вони не змогли приїхати і прислали телеграми а я їх переплутав.

Учитель: Ну не засмучуйся, Букварику, ми допоможемо тобі розібратися де чия телеграма та з якої казки ці герої.

(Учитель читає телеграми, Букварик ви­ставляє малюнки героїв казок на магнітну дошку.)

1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свя­то і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні! (Попелюшка.)

4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

5. Відбуваю до Африки лікувати звірят. Робіть ранкову зарядку та відвідуйте уроки фізкультури і ніколи не хворійте! Лікар…(Айболить)

6.Пробачте, не зможу прийти. Дуже боюся того, хто сидить у річці. Вітаю зі святом. (Єнотик.)

Буквар:

Бачу казки вам відомі,

З ними добре ви знайомі.

Учитель. Спасибі, Букварику, твоїм друзям за привітання. Але не всі гості забарилися. Дехто все таки прийшов до нас на свято.

Хочуть казку показати,

Разом трішечки пограти.

В казці цій себе пізнайте,

Щось не так – не дуже лайте,

А тепер усі мовчок. Починаймо: «Колобок».

Учитель: Лунає музика. Виходять дід і баба.

У хатині біля граба

Жили-були дід та баба,

І синочка вони мали,

Колобком його назвали.

Вдень, коли була погода,

Трапилась така пригода.

Баба. Діду! Ти не бачив сина?

Де поділася дитина?

Дід. Бачив, як ішов у ліс...

Баба (у розпачі).

Ой! З'їсть його там хижий лис.

Дід. Що ти, бабо, схаменися!

Баба (плаче, ходить, кличе).

Синку, синку, озовися

Та додому повернися!

Дід (заспокоює).

Та не плач і не журися!

В школі наш синочок вчиться.

Він нікого не боїться!

Баба (заспокоюється).

Тож пішли, дідусь, до хати,

Будемо його чекати,

Зварю кашу гарбузову.

Дід. А я нарубаю дрова.

Лунає музика. Дід і баба йдуть до хати.

Учитель:

Хлопчик лісом йшов, співав,

З квіточками розмовляв,

Озирнувся, роздивився

І з кицею зустрівся.

Киця: Мур-няу!..
Хто це галас тут здійняв?!.
Знову діти! От морока!
Треба вам оті уроки?
Краще грайтесь, розважайтесь
І нічим не переймайтесь…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У – горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити!
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
Краще б літери сиділи
У своєму Букварі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!

Хлопчик: Кицю, годі вже гуляти,

Треба грамоту вивчати.

Зі мною в школу вирушай.

Лапку дай! Давай лружити

Та й мирі й дружбі жити.

В школу лісову ходім.

Для звірят це другий дім.

Учитель: Далі разом вирушають

І ведмедика стрічають

Під музику виходить ведмідь з кошиком.

Хлопчик. Куди йдемо, Ведмедику?

Ведмедик. Добрий день вам, товариство любе,

До вас я дуже поспішав,

Бо не можу зрозуміти,

Як грибочки полічити.

Хлопчик. В школу швидше вирушай —

Математику вивчай!

Учитель. Разом в школу вирушають,

Вовка-братика стрічають.

Під музику вибігає Вовк.

Хлопчик. Ну-мо, Вовчику-соколе,

Підемо мерщій до школи!

Вовк. Ні!..Я до школи не піду,

Бо я вчитись не люблю,

Щось не так — я зразу бац!

І зубами клац да клац!

Менших люблю ображати,

Ну а старших обзивати!

Хлопчик.

Вовчику-братику! Ти не сварись!

А краще подумай, навкруг озирнись!

Нащо людей ображати?

Чи не краще… казки читати?

Ведмедик.

Вовчику! До школи йди!

Сором неуком рости!

Вовк (розмірковує).

Казки я люблю...

Читатиму їх я охоче.

Більше я бити нікого не хочу.

Хлопчик.

А це хто заплющив очі,

Світла бачити не хоче?

Не стрибає і не грається,

Під кущем ховається?

Виводить Зайчика.

Зайчик.

Ой, ой, ой! Біда вже близько!

Гониться за мною лиска.

Хоче зїсти на обід.

Люди добрі, поможіть!

Хлопчик.

Заспокойся, мій вухатий,

Ти поглянь, у діток свято.

Ми тебе захистимо,

Злодійці не віддамо.

Будеш ти допомагати

Діткам букву З вивчати

Зайчик.

Життя у мене нелегке,

Бо серце маю я слабке.

Хіба чогось навчуся?

Я так всього боюся!

Киця.

Зайчику, малий, не бійся!

Пішли з нами, не барися!

Ведмідь.

Фізкультура в школі є,

Зміцниш серденько своє.

Вовк.

Ці уроки — справжнє диво, —

Будеш сильним і сміливим!

Зайчик.

Якщо так, то я піду.

Тільки ви не поспішайте,

Одного ж не залишайте!

Учитель.

Далі разом всі рушають,

Лиску-модницю стрічають. Під музику виходить Лисичка.

Хлопчик.

Ох, красуне, зупинися,

Дай на тебе подивиться!

Ведмедик.

Та з лиця не пить води,

З нами, Лиско, в школу йди.

Лисиця.

Чи потрібно в школі вчитись?

Хіба не можна так прожити?

(Видивляється у дзеркало.)

Я гарненька, чепурненька,

Шубка лагідна, м'якенька.

Дуже я люблю співати,

Прикрашатись, танцювати.

Зайчик.

А без знань як будеш жити?

Ведмедик.

Ой, Лисичко, треба вчитись!

Хлопчик.

Так, знання потрібні всім:

І дорослим, і малим!

Вовк.

То ж пішли, Лисичко, з нами.

Будемо товаришами.

Лисичка.

Думку вашу зрозуміла.

Співи й танці — то півділа.

Не завадило б мені

Грамоти навчитись,

Бо в житті вона завжди

Може знадобитись

Всі разом:

Раз, два, три, чотири, п'ять.

Треба в школу вирушать.

Ти — зі мною, я — з тобою,

І не будем сумувать.

Ведмідь.

В школу йдемо недарма:

Вчення – світ, невчення- тьма.

Ми прийшли знання здобути,

Хочем грамотними бути.

Киця:

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка :

Рахуй , пиши , а ще читай ,

Учителю відповідай.

Вовк.

Та все це не лякає нас ,

Бо ми старанний перший клас !

Зайчик.

У школі нас всього навчать ,

І роки весело промчать !

Лисичка.

Ми ─ школярі , ми ─ перший клас ,

Щасливі дні чекають нас!

Учитель: Молодці, звірята, правильне рішення прийняли. Треба до школи ходити і старанно вчитися, як діти 1 – А класу. А ви приходьте вчитися до нашої школи. Вона ж у нас пречудова. Діти навіть пісню про неї знають.

Звучить пісня «Школа чудова в нас».

Учитель: Звичайно, школа у нас чудова. А от як ви вчилися весь цей рік, пропоную пригадати.

Сценка «Кошеня» (на сцену виходять Учень, Кошеня і Баранець)
Учень:       Засмутилось Кошеня:
Треба в школу йти щодня
І прикинулося в мить,
Що у нього хвіст болить.
  Довго думав Баранець
 І промовив, як мудрець:
 Баранець:                 

Це хвороба не проста -
Треба різати хвоста.
Кошеня (кричить)  Ой! Ніколи! Краще я піду до школи!

Учитель: Шановні гості! Ви вже зрозуміли, що це був жарт.

А які ж насправді у нашому класі учні?

Інсценізація вірша «Ну і мама! Ну і тато!»

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають, -

Смішно і сказать комусь! –

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому й чому?»

• Ти чому образив Віку?

• А чому отримав двійку?

• А чому прийшов так пізно?

• А чому в шкарпетках різних?

• Ти чому такий непослух?

• А чому не стелиш постіль?

• Ти чому цей вірш не вчиш?

• А чому портфель без ручки?

• І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи…

Хай питають вчителів!

Учитель:

Весь цей рік, малята, поруч з вами були люди, які допомагали вам вчитися. Допомагали вам вчити букви, вчитися читати, писати, розвязувати залачі… здогадалися хто це? Так, це ваші батьки. І за це ми повинні сказати їм велике спасибі.

Любі наші матусі, невдовзі ми святкуватимемо День Матері. І я хочу сказати від наших діток і від себе особисто велике вам спасибі за ваш труд. Ця пісня – вам у подарунок!

А ще у подарунок прийміть цей танок.

Учитель: А нам прийшов час прощатися з Буквариком. Скажемо йому спасибі і до побачення!

1. Уміти читати – чудова це штука!

Спасибі тобі, Букварю, за науку!

1. Добрий Букварику, перша книжко!
   Хочеться навіть плакати трішки:
   Жаль розлучатися, хоч і треба,
   Ми не забудем ніколи про тебе!

1. Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас,

І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» - говорю.

Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я.

1. Коли умієш сам читать –

Не треба мамі докучать,

До бабці теж не треба йти:

Ну, почитай, мовляв, хоч ти!

1. Сестру вмовляти теж не треба

Щоб почитала щось для тебе!

Ані благать, ані чекать,

А просто взять і почитать!

1. Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Буквар:

От і закінчилась наша розмова.

Літера перша і перше слово…

Читати навчився ваш дружний клас,

Настала пора залишати вас.

Дякую за слово гарне,

Та сумуєте ви марно.

Вам дарую, первачки,

Ці чудові книжечки.

Вони друзі ваші нові,

Прецікаві, пречудові!

Їх шануйте і читайте,

А мене не забувайте.

До побачення! Прощавайте!

Читанко добра, бери естафету,

Веди школярів шляхами планети.

Читанка:

Я – ваша перша читанка –

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки,

Є вірші і казки.

Вам даруватиму щодня

І забави і знання.

• Малята, а чи знаєте ви правила поведінки з книгою? Давайте їх повторимо.

Беріть книгу чистими руками.

Книгу треба читати акуратно, гортаючи сторінки , не слинити пальців.

Для збереження книги її необхідно обгорнути.

Гортати сторінки треба за верхній правий куточок.

Щоб з книги не випадали сторінки, під час читання не перегинайте її.

Не закладайте сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.

Користуйтеся закладками.

Не читайте книги під час їжі, не малюйте в них, не підкреслюйте слів.

Любіть книгу і бережіть її.

Читанка: Молодці, знаєте правила і за це я нагороджую вас дипломами і дарую ці чудові книжечки.

Учитель:

На цьому наше свято закінчується, але шлях до знань тільки розпочався. Попереду – нелегкі роки навчання. І сьогоднішнє свято – це перша сходинка в шкільному житті, яку ви подолали власною працею разом з батьками. І я щиро вас з цим вітаю! Успіхів вам!

« Школа чудова в нас.»

1. Є за домами , за садками

Школа чудова в нас.

В ній діти з добрими очами

І сміх звучить щораз.

Там книги нас читать навчили

І числа додавать.

Всіх вчителів ми полюбили

Зможем тепер все знать.

Приспів:

Школа чудова в нас

З радістю йдемо в клас.

Вчитель розкаже і підкаже,

З нами він повсякчас.

1. Інколи нам буває важко

Вчитись читать, писать.

В школі завжди нам допоможуть

Труднощі подолать.

Будем учитись на відмінно,

В злагоді й мирі жить.

І честю класу, й честю школи

З гідністю дорожить.