

Мета уроку: навчальна: засвоєння нових знань з поняття писанка та історію виникнення писанкарства в Україні;
розвиваюча: розвивати мислення, уяву та пам’ять;
виховна: виховувати любов і повагу до праці, до народної традиції.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: ілюстраційний матеріал, мультимедійна презентація, відеофайли.
Хід уроку
Організаційний момент
Перевірка наявності учнів на уроці.
Призначення чергових.
Визначення готовності учнів до уроку.
Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів
Усне опитування:
Назвіть, які культурні символи України ви знаєте?
Як ви гадаєте чому саме на нашій Батьківщині такі символи?
А які ви знаєте сучасні символи України?
Мотивація навчальної діяльності учнів
Прослуховування вірша.
Великий день нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить
Христос воскрес!
Запитання:
Чи знаєте ви, про який великий день цей вірш?
А
чому цей день так називають?
Як у нас святкують Великдень?
А хто найголовніший у великодньому кошику? (писанка).
А чи знаєте ви, як роблять писанки?
Повідомлення теми, мети уроку
Як ви вже зрозуміли, що мова на сьогоднішньому уроці буде іти про писанку. Тому давайте запишемо тему уроку: «Відомості про культурний символ України - писанку». На даному уроці ми ознайомимось з поняттям писанка та історію виникнення писанкарства.
V. Вивчення нового матеріалу. (показ відеокліпу до пісні Писанка)
1. Поняття про писанку.
2. Легенда про писанку.
3. З історії виникнення писанкарства.
1. Поняття про писанку.
Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ христового Воскресіння. Її освячують в церкві разом із Паскою. Ставлять на святковому столі. Як найдорожчу пам’ятку брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в цьому світі. В Канаді навіть є пам’ятник писанці. Та у нас в Україні є також музей писанці у м. Коломия (Презентіція1)
Писанка — пташине яйце, розписане певними знаками та символами за допомогою гарячого воску з використанням фарбників (природних чи анілінових) для надання йому різнокольорового забарвлення. (під запис)
2. Легенда про писанку. (Перегляд відеофільму)
Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія – не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла...
Однією з тих, що часто приходили до Матері Божої, була бідна Ганя. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро - кілька яєчок і пішла до Марії.
- Маріє! Не плач, не сумуй, - просила вона. - Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!
- Знаю, - відповіла Марія. - Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.
Дівчина дала Марії свій подарунок - кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яєчка.
І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яєчка в кошику засяяли різними кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати ті яєчка людям.
- Радуйся! - казала вона кожному, коли подавала яєчка, - Христос воскрес! Христос воскрес!
К
оли вже яєчок не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: - Радуйтесь! Христос воскрес!
Скільки Ганя не роздавала тих яєчок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала писанки, несли їх далі, давали їх іншим і вітали словами:
- Христос воскрес!
Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.
На пам’ять про це диво пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують, як великі скарби.
3. З історії розвитку писанкарства.
Яйце – символ зародження життя на Землі, символ її родючості у багатьох народів світу.
З давніх-давен люди вірили в можливість прикрашеної яєчної шкаралупи оберігати їх від можливих напастей.
Які види писанок ви можете назвати?
Яйце, пофарбоване в яскравий колір, вважалося символом Сонця, пробудженням до нового життя і радості.
На Русі до пасхальних яєць відносилися з великою повагою, вважали його символом життя. Ним благословляли нареченого і наречену, дарували рідним і знайомим, опускали в воду для вмивання, щоб бути красивими та здоровими. Наші предки вірили, що пасхальне яйце, якщо кинути його у вогонь, може загасити пожежу.
Також в християнстві яйце стало знаком таємниці воскресіння. А червоний колір яйця нагадував про відродження людства ціною крові Ісуса Христа. Так, пофарбоване яйце називали крашанкою. Після того, як яйце святили в церкві, воно ставало святим подарунком. Його зберігали, як талісман, до наступної Паски.
Ще до часів писемності нанесені на шкаралупу яйця чарівні, магічні знаки несли в собі певну систему побажань добра, щастя, захисту від природних стихій, розуміння Всесвіту і свого місця в ньому. Писанка з давніх-давен була оберегом українців. Тільки українському народу вдалося зберегти знакову символіку писанки, донести до сьогодні автохтонні графічні уявлення про життя так виразно, глибинно і лаконічно.
Звичаї, вірування та ігри, пов'язані з писанками, що зберігаються в народі, вказують, що писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи і тісно пов'язані з сонячним культом наших предків. Символічні знаки писанки вміщували в собі святкування перемоги сонця над темрявою, весни над зимою, життя над смертю. Поєднання відкритого вогню (свічка, що горить), бджолиного воску (бджола як «божа мушка» в уявлені українців), хороших думок в момент писання знаків (що є магічними за своєю силою) та власне самого яйця (символу життя і вічності) — все це створює могутній оберіг, ім'я якому — п
исанка!
Писали писанки від Різдва до Трійці, охоплюючи весь весняний цикл. Різдвяні «голуби» були провісниками весни, а на Стрітення вже розписували обов'язкові три писанки з церквами на кожній та пташками: зозулею, ластівкою та сорокою. На Сорок святих робили писанки-«сорокаклинці» (бажано 40 штук). Благовіщення приносило писанки з «сосонками», «квітками», Вербна неділя знаменувалася «вербовими гілочками», а Великдень — яскравими писанками з різноманітною знаковою символікою.
Подарункова символіка: (під запис)
Маленьким діткам дарувалися писанки яскраві, здебільше на білому або червоному тлі з «зірками», «сонечками»;
господарям — писанки із зображенням «дерева життя»;
старшим людям — писанки на темному тлі з «безкінечником».
Було в традиції обдаровувати писанками і свійських тварин.
Можливо хтось із вас знає які знаки символіки використовують у наш час?
Малювали писанки із зображенням «курячих лапок», «гусячих шийок», «котиків», «баранчиків». Вірили, що шкаралупа від такої писанки давала здоров'я тваринам.
Писанку з «безкінечником» пасічник клав під кутовий вулик, щоб роїлися і множилися бджоли; корові, що вперше йшла у стадо, одягали на ріг писанку із зображенням «вербової гілочки», щоб не хворіла. На чотирьох кутах поля закопували писанки, щоб урожай був хороший. На Великдень обов'язково писалися писанки із зображенням «гребінця півня» і клалися на підвіконня (охорона від пожежі); обов'язково писалася писанка із зображенням Богині-Берегині, що охороняє все суще на землі.
Таким чином, жінка мала власноруч написати для своєї родини понад десяток писанок, що за потребою використовувалися протягом року.
Але Великодніми писанками не закінчувалося писання. Далі були Проводи, або поминальна неділя, коли несли писанки з білими візерунками, здебільше «хрестиками» на чорному тлі, на могилки рідних. Вірили, що ті писанки є містком, який з'єднує душі померлих з живими, і вони чують наші думки і слова, звернені до них. Вознесенські писанки вміщували всю гаму кольорів і символічних знаків. Закінчувалося писання писанок на Трійцю, на них здебільшого панував рослинний орнамент: «трилист», «дубовий лист», «яворовий лист», «кленовий лист». Так майже півроку писали писанки, славлячи життя, розквіт та любов.
У праукраїців яйце було початком всього, прообразом космосу; вони вірили, що весь світ є подібним до великого яйця: шкаралупа - це небо, плівка - хмари, білок - вода, жовток - земля.
При цьому, символічне значення писанки складається з двох складових частин:
із значення самого яйця, в якому є живий зародок птиці-богині Слави;
із значення написаних на ній божественних символів.
В
наш час писанки перетворюються в атрибут інтер'єру. При цьому забуваються символи та сполучення символів які несуть позитивну енергетику.
Спостерігається самовільне виконання писанок. При цьому в символіку не вкладається ніякого змісту, і часто символи протирічать один одному. Не зберігається дотримання кольорової гами.
Це все є наслідком спонтанного та модного розвитку стародавнього мистецтва. І якщо можна побачити сучасну писанку в традиціях – це виключення.
Писанки, або краще, пасхальні муляжі найчастіше виготовляють способом токарства з деревини листяних порід середньої твердості або твердих порід.
Самостійна робота
Запишіть яке місце писанки у сучасному світі.
Підбиття підсумків уроку.
Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці.
Про які символьні знаки ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
Для чого використовували такі символьні знаки: «зірки», «сонечки»;
Домашнє завдання
Підготувати повідомлення на тему: «Писанки рідного краю».
Список використаних джерел
Антків Я, Ярош В. “ Українська писанка ” “ Соняшник ”, 1991, №3 с.15
Науково – виробниче видання Школа ремесел Київ “ Шкільний світ ” 2008, с. 112.



Мета уроку: навчальна: засвоєння знань про символи писанкарства та орнаменти в писанкарстві.
розвиваюча: розвивати фантазію та мислення.
виховувати: виховувати повагу до народної символіки та дисциплінованість учнів.
Тип уроку: урок комплексного застосування знань, умінь і навичок.
Обладнання: ілюстраційний матеріал, мультимедійна презентація.
Хід уроку
Організаційний момент
Перевірка наявності учнів на уроці.
Призначення чергових.
Визначення готовності учнів до уроку.
Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів
Перевірка домашнього завдання – підготовлене повідомлення «Писанки мого краю».
Мотивація навчальної діяльності учнів
Яйце здавна вважається символом життєдайної сили, адже таїна зародження нового життя завжди зачаровувала людей. У багатьох народів світу є легенди, за якими яйце — початок не тільки життя, а й світла, тепла і навіть зародок Всесвіту.
У
наших пращурів-слов'ян яйце було символом вічного оновлення природи, перемоги життя над смертю. Отож не дивно, що воно використовувалося в обрядових святах ще задовго до прийняття християнства. І саме у весняних святах на честь Сонця, Землі, Весни і Води. А на святі усе має бути красивим, барвистим, незвичайним. Отак і виникла традиція оздоблювати яйце, яка залишилася і після введення християнства, ставши невід'ємною ознакою святкування Великодня.
Повідомлення теми, мети та завдання уроку.
Але, як саме потрібно правильно оздоблювати писанки, якими символами та орнаментами ми і дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
Запишіть тему уроку «Орнаменти писанкарства. Символи в писанкарстві».
Вивчення нової теми уроку. (показ презентації2)
Більшість орнаментів та символів дуже давнього походження. Це знаки спілкування наших пращурів з природою та всесвітом. В них створилася система знаків. Причому в кожному історичному регіоні були свої особливості.
Символи, які зображали сонце, були одними з найпоширеніших на всій етнічній території України та інших стародавніх цивілізаціях. Культ сонці був найголовнішим у житті. Даждь-бог (сонячний бог) - один з головних богів у язичницькому пантеоні. Тому символ сонця дуже поширений на обрядових яйцях. Найдавнішим символом сонця був трипроменевий знак.
Практична робота:
1.Придумати власних три символи для писанки.
2. Замалювати їх в зошит.
3. Записати значення власних символів.
Підбиття підсумків уроку.
Виставлення оцінок за урок.
Домашнє завдання: замалювати власних три орнаменти для писанки.
Список використаних джерел.
Науково – виробниче видання Школа ремесел Київ “ Шкільний світ ” 2008, с. 112.
Хоменко В. Нікітюк Г. “Обереги власноруч: прикраси й захист вашого дому. ” Харків 2010. С. 96.



Мета уроку: навчальна: засвоєння знань про поняття крашанки, крапанки, мальованки, дряпанки; нетрадиційні види оздоблення писанок.
розвиваюча: розвивати увагу та пам'ять.
виховна: виховувати увагу та інтерес до декоративно ужиткового мистецтва.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання, наочність: ілюстраційний матеріал, презентація
Хід уроку
Організаційний момент
Перевірка наявності учнів на уроці.
Призначення чергових.
Визначення готовності учнів до уроку.
Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів
Перевірка домашнього завдання.
Скласти писанки


Мотивація навчальної діяльності учнів.
Писанка — це символ весни, сонця, повернення природи до життя.
Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення, у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього Всесвіту.
Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі.
Повідомлення теми, мети та завдання уроку.
Але як саме можна прикрашати писанки ми і дізнаємося із сьогоднішнього уроку. Запишіть тему уроку «Техніка писанкарства». На цьому уроці ми дізнаємося про те, якими способами можна оздоблювати писанки.
Вивчення нової теми уроку.
Поруч з писанками гідне місце в народному декоративно-прикладному мистецтві займають інші види декорованих яєць, що мають свої відмінні технології виготовлення і, власне, не можуть називатися в повному розумінні цього слова писанками.
Найбільш розповсюдженими є крапати, дряпанки, бісерки, крученки, крашанки, мальованки. Перелічені види є традиційними і розповсюдженими у всіх регіонах України. Пропонуємо скористатися рекомендаціями, що подаються нижче, і спробувати виготовити їх власноруч.
Традиційні види оздоблення писанок
Крапанти
Крученки
Дряпанти
Бісерки
Крашанки
Мальованки
Крапанки — малюнок складається з крапочок, зроблених восковою свічкою по яйцю, фарбованому почергово у різнокольорових фарбниках.
Крученки («мотанки») — яйця, обмотані нитками по горизонталі, від вершка до низу нитка в нитку або за певним малюнком, за допомогою клею нитки тримаються на яйці.
З
а технікою виконання сучасній писанці передувала крашанка — яйце, пофарбоване в один колір рослинними фарбами. Пізніше з'явилася крапанка, яка побутує і досі. Яйце опускають у фарбу, потім крапають на нього гарячим воском. Коли віск вихолоне, яйце кладуть у темнішу фарбу. Після цього яйце опускають у гарячу воду, де віск сходить з нього, залишивши різної величини і форми крапочки по кольоровому тлі.
Із кінця XIX ст. поряд із писанками створюються дряпанки і мальованки.
Дряпанка — це крашанка, на якій орнамент видряпано голкою або металевим стержнем.
Мальованка — це яйце, розписане фарбами за допомогою пензля.
Бісерки («вощанки», «восковки») — яйця, покриті однорідним шаром воску, в який «втеплювалися» розігріті на вогні бісеринки за певним малюнком. Оздоблювалися стрічками, кольоровим папером.
Часто в оздобленні писанок використовують поєднання двох і більше прийомів розпису (крапанка, писанка, дряпанка).
Фарбувалися писанки рослинними фарбами (навари лушпиння цибулі, листя, різноманітного коріння, кори дерев, наприклад дуба), органічними речовинами тваринного походження, а з початку XX ст. — аніліновими фарбами.
Техніку воскового письма застосовували й у виготовленні писанок.
Білі писанки (галунки), що належать до найвишуканіших мистецьких творів нашого народу, трапляються здебільшого на Київщині та Чернігівщині. Після нанесення кольорового орнаменту решту поверхні яйця знебарвлюють міцним капустяним квасом або галуном, і тоді на сніжно-білому тлі розквітають неперевершеної краси та яскравості малюнки.
Традиції писанкового розпису розвивалися в Україні здавна. Мотиви й елементи розпису тут тісно пов'язані з життям, побутом, звичаями і фольклором народу. Цим видом мистецтва займалися переважно жінки.
Кожна писанкарка має в своїй уяві певний план, схему розташування орнаментальних елементів на поверхні писанки
Фантазія людини це могутня сила. Поряд з традиційними техніками оздоблення обрядових яєць останнім часом з'явилося безліч нових.
Основним напрямком осучаснення технік є використання нових оздоблювальних матеріалів. Іншим напрямком є перенесення традиційних технік з інших видів декоративного мистецтва.
Яскравим прикладом є розпис гуашевими фарбами. В стилі примітивізму можна отримати яскраві стилізовані композиції
Нетрадиційні види оздоблення писанок (Презентація3)
Різьблення
Оздоблення лозою.
Декоративні оздоблення.
Підсумок уроку
1. Що нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
2. Тож які види оздоблення ви знаєте?
Домашнє завдання: підготувати повідомлення «Писанки у сучасному житті».
Список використаних джерел
Науково – виробниче видання Школа ремесел Київ “ Шкільний світ ” 2008, с. 112.
Газета «Велика дитяча газета» № 555, ПП «Родина», Київ. 2000р
Журнал «Джміль».№ 42, Видавництво «Світоч», 2007р. с.12-13.
Журнал «Джміль».№ 45, Видавництво «Світоч», 2008р. с.12-13.
www.salonbisera.ru


Мета уроку: навчальна: засвоєння знань про матеріал та інструменти для виготовлення писанок;
розвиваюча: розвивати увагу та мислення;
виховна: виховувати самостійність та наполегливість.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання, наочність: ілюстративний матеріал, фільм «Малюємо писанку».
Хід уроку
Організаційний момент
Перевірка наявності учнів на уроці.
Призначення чергових.
Визначення готовності учнів до уроку.
Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів
Перевірка домашнього завдання
Доповніть речення:
Писанка – це…
Крапанки – це…
Мальованки – це…
Назвіть види писанок та охарактеризуйте їх.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Писанки — це витвір вашої руки і вашої душі. Винагородою за вашу творчу працю, за вашу терпеливість та наполегливість буде прекрасна, барвиста, чарівна українська писанка.
Проаналізуйте цей вислів.
Писанку ми малюємо за допомогою наших рук.
- Як ви вважаєте що нам ще потрібно для того щоб намалювати писанку?
Повідомлення теми, мети уроку.
С
ьогодні ми з вами і з’ясуємо що нам ще потрібно для виготовлення писанок. Тому запишемо тему уроку «Матеріали та інструменти для виготовлення писанок».
Вивчення нового матеріалу. (перегляд відеокліпу Малюємо писанку)
Принцип писання писанок полягає в тому, що на я воском наноситься рисунок писанки. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні яйця і захищає її від дії фарби. Отже, коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір. — жовтими і так далі, аж до найтемнішого кольору, тому що кольори на писанці отримують накладанням одного кольору на інший, від найсвітлішого до чорного. І кожного разу після фарбування яйця у новий колір, на писанці замальовуються воском ті частинки орнаменту, які повинні бути саме цього кольору.
Яйце зафарбовується у такому порядку кольорів: жовтий, помаранчевий, червоний, вишневий, чорний.
Щоб отримати на писанці зелений колір, необхідно, користуючись пензликом, блакитною фарбою замалювати по жовтому кольору ті місця, які на писанці мають бути зеленими, і потім покрити їх воском. Таким же чином можна отримати на писанці блакитний або синій кольори, відмінність полягає у тому, що сині елементи малюнку наносяться на біле яйце і покриваються воском. Це потрібно робити тому, що синій і зелений кольори не перекриваються наступними світлими фарбами. У тому разі, коли на писанці є жовтий, зелений і чорний колір, писанку можна замалювати повністю в зелений колір, а опісля — в чорний.
Перш ніж писати писанки, спочатку необхідно підточувати все, що буде потрібне в процесі роботи: писачки, віск, яйце з білою шкаралупкою, олівець, гумку, декілька м'яких ганчірок, півлітрові баночки для фарб, фарби, ложки пластмасові або з іржостійкої спілі, свічку, сірники, маленький пензлик.
Стіл необхідно застелити папером, тому що гарячий віск може капнути і зіпсувати його.
ПРИГОТУВАННЯ ФАРБ
Фарби, які використовуються для забарвлення писанок, можуть бути як природного, так і синтетичного походження. Колись наші бабусі та прабабусі користувалися тільки природними барвниками з рослинної сировини. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Жовтий колір можна отримати також з гречаної соломи, а з гречаної полови — бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Брунатний з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. Червоний — з настою звіробою.
А
ле вже ближче до наших часів червону фарбу виготовляли з червоного або сандалового дерева, яке привозили з Бразилії українські емігранти. Трісочки цього дерева запарювали гарячою водою і отримували гарну червону фарбу, яку називали «бразолія». До природних барвників обов'язково додавався галун (алюмокалієві квасці), для кращого зафарбовування. Тому в деяких місцевостях України писанки називалися галунками. Фарбовані у таких барвниках писанки не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки.
Та в наш час писанкарі щораз менше користуються природними барвниками, надаючи перевагу синтетичним кислотним аніліновим фарбам. Ці фарби дають насичені яскраві кольори, і не потрібно багато часу витрачати на зафарбовування яйця, тому ідо у природних фарбах цей процес є досить тривалим. Але анілінові фарби мають також і свої недоліки — вони не є світлостійкими, і тому писанки треба зберігати в місцях, де немає прямого сонячного світла, до того ж вони можуть бути шкідливі, якщо не дотримуватися певних правил при їх користуванні: коли ними не користуються, вони повинні бути постійно накриті покришками, і після роботи з ними необхідно добре мити руки. Крашанки, зафарбовані аніліновими фарбами, не можна вживати до їжі. Для цього яйця потрібно забарвлювати природними або харчовими барвниками. Найкраще це робити у наварі з лушпиння цибулі.
Фарби потрібно підготувати заздалегідь. Для фарбування писанок найкраще використовувати кислотні анілінові барвники для фарбування вовни. Половину вмісту пакетика (1 ч. ложку) потрібно всипати у півлітрову банку і залити окропом до половини об'єму. Перед цим в банку треба покласти ложку, щоб вона не тріснула від гарячої води. Коли вода з фарбою трохи охолоне, додати ложку оцту. Таким чином необхідно розчинити наступні фарби: жовту, помаранчеву, блакитну, червону, вишневу, чорну. Писанки фарбуються у фарбах кімнатної температури (20-25° С). Коли фарби дуже охолоджені, вони гірше замальовують поверхню яйця. Після тривалого використання, коли фарба перестає замальовувати, можна додати ложку оцту, і вона знову почне працювати. Крім основних, можна отримувати змішані кольори, накладаючи різні фарби одна на одну і досягаючи потрібного відтінку.
ПИСАЧКИ
Для малювання писанок потрібен спеціальний інструмент, який називається писачком. Для писання деяких писанок використовують також сірники або шпильки.

П
исачок складається з двох частин: металевої лієчки і дерев'яного держачка. Лієчка повинна мати з одного боку широкий отвір, в який кладеться віск, а з другого боку — маленький, через нього, власне, і буде витікати розтоплений віск. Її можна зробити відповідно до розгортки, яка є на малюнку, — з латунної або мідної бляшки. Найкраще використовувати мідну бляшку. Шов у лієчці повинен бути добре завальцьований, щоб потім при нагріванні з нього не витікав віск Цю лієчку необхідно закріпити на дерев'яному держачку.

Кожен писанкар має мати хоча б три писачки з отворами різного діаметру, тому що писанки різних регіонів пишуться різною товщиною лінії: гуцульські, буковинські — тоненькими лініями, а подільські, поліські, наддніпрянські — широкими. До того ж писанок з великим діаметром отвору потрібен для покриття воском великих площин орнаменту на писанці.
ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ ОПЕРАЦІЙ
1. Підготування яйця до малювання
2. Розмітка поверхні яйця
3. Нанесення воскового рисунку
4. Фарбування
5. Зняття воску


Матеріали для виготовлення писанки (під запис)
Яйце Фарба Віск Серветка.
І
нструменти для виготовлення писанки (під запис)
Писачок Олівець
Свічка Ложка
Об’єм для фарби.
ПІДГОТОВКА ЯЙЦЯ ДО МАЛЮВАННЯ
Перед тим, як почати роботу, потрібно підготувати яйце. Для писання писанок беруть переважно курячі яйця, але можна використовувати качачі та гусячі. Яйце повинне бути сирим, тому що при варінні руйнується шар, який сприймає фарбу, і писанка вийде з плямами. Яйце можна наперед запекти, це не впливає на шкарлупку. Процес запікання буде описано далі, коли ми розповідатимемо про зняття воску з писанки.
Яйце повинно мати міцну шкаралупку, гарну форму і бути без тріщин. Це можна перевірити, оглядаючи його під світлом лампи. Поверхня яйця не має бути дуже гладенькою. Також можна використовувати видуте яйце.
Поверхню яйця необхідно помити чистою водою і висушити. Якщо хочете писати по видутку, яйце необхідно перед тим видути. Це робиться за допомогою маленької гумової груші. Спочатку ножем з гострим кінцем потрібно зробити дві маленькі дірочки в шкарлупці на чубках, розбовтати яйце циганською голкою і нагнітати повітря грушею в одну з дірочок так, щоб іншою дірочкою з нього виходив його вміст. Після цього треба набрати в грушу води і залити її всередину порожнього яйця, добре промити і знову ж таки грушею видути з яйця. Поставити яйце вертикально, щоб вода стекла і видуток всередині висох. Потім необхідно залити гарячим воском дірочки, щоб надалі фарба не потрапляла всередину.
ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ЯЙЦЯ
Спочатку вибираємо взір писанки. Для першого разу він має бути нескладним і пасувати до форми яйця.
При поділі поверхні яйця і при писанні воском обидві руки повинні бути оперті ліктями на стіл.
Для того, щоб писанка вийшла гарна, мала рівненькі лінії і була пропорційна, необхідно навчитися ділити поверхню яйця. Яйце потрібно взяти в ліву руку, а олівець в праву, на гострому чубку поставити хрестик, який умовно поділить його на чотири частини, та прикласти до яйця олівець і мізинець правої руки. А далі почати обертати яйце навколо осі (мізинного пальця). Олівець буде залишати слід на яйці. Таким чином ви завжди доведете лінію до місця, з якого починали, інакше ніколи не отримаєте рівної, гарної лінії через сферичну (округлу) форму, яку має яйце. Що швидше ви обертатимете яйцем, то рівнішою буде лінія. Яйце треба обертати, рухаючи від себе. Коли зроблено перші чотири лінії, поверхню яйця необхідно поділити по екватору. Для цього одну з ліній ділять навпіл і так само, обертаючи яйце. наносять поперечну лінію. Якщо у вас не вийшло відразу, не варто переживати: слід від олівця легко витре гумка. Олівцем можна також розмітити основні елементи орнаменту. Цей слід зніметься потім з готової писанки разом із воском.
В
тім, справжні писанкарки ніколи не користувалися олівцем і писали по яйці одразу писачком. І тому, коли ви навчитеся ділити поверхню яйця і писати по ньому воском, олівець використовувати вже не обов'язково. Лише у тому разі, коли ви виготовляєте писанку зі складним взором і відчуваєте потребу розмітити основні лінії орнаменту, то можете ним скористатися. Бажано, щоб олівець був твердим і не залишав на яйці дуже жирного сліду.
Отже, найпростіші ділення освоєні, і ви можете починати писати писанку. На малюнку можна побачити можливі варіацій ділення поверхні яйця.

ПИСАННЯ ПИСАНКИ ВОСКОМ І ФАРБУВАННЯ
У писачок потрібно покласти маленький кусочок воску і нагрівати його на полум'ї свічки декілька секунд. Після цього спробуйте провести ним лінію на папері, щоб перевірити, чи добре витікає віск, коли ж віск перегрітий — злийте його на папір, щоб він не капнув на яйце. Коли віск буде добре нагрітий і не капатиме, починайте наносити його на писанку так само, як і олівцем, тобто обертаючи яйце навколо осі, прикладеним до яйця писачком з розтопленим воском. При цьому треба уважно стежити, щоб писачок своїм отвором був щільно прикладений до яйця, тобто голівкою він повинен стояти прямо перпендикулярно до його поверхні.
Розтоплений віск дуже швидко застигає, і треба пильнувати, щоб він був розтоплений, та постійно підігрівати на вогні. Добре розігрітий віск дає рівну гладеньку лінію, а коли він недостатньо нагрітий, то не пристає добре до яйця, і лінія має нерівні, розірвані краї. Пізніше у фарбі віск на такій лінії може просто відпасти від яйця, і писанка буде зіпсована. Те ж може статися з писанкою і тоді, коли її писати парафіном. Парафін крихкий, не має такої пластичності, як віск, й у фарбі він легко відпадає. Можна використовувати суміш воску і парафіну. Під час нанесення воску на яйце потрібно час від часу прочищати писачок, підігріваючи його та вибиваючи з нього іншим боком розтоплений віск. Віск має у собі ворсинки, квітковий пилок, все це накопичується в писанку, забиває отвір, і віск перестає текти.
Не можна писати по яйці, яке щойно вийняли з холодильника, тому що на поверхні конденсується вода, а до вологого і холодного яйця віск погано пристає.
ВІСК ПОТРІБНО НАНОСИТИ, СТАРАЮЧИСЬ НЕ ПЕРЕРИВАТИ ЛІНІЇ.
К
оли ті елементи писанкового взору, які мають бути білого кольору, вже нанесені на яйце, можемо починати фарбування. Перед першою фарбою яйце слід обробити в оцтовому розчині. Розчин готується так: 2 столові ложки оцту на склянку води. Яйце занурюють у розчин і витримують в ньому 10 секунд. Це потрібно для того, щоб фарба краще замальовувала поверхню яйця. Після цього яйце можна класти у першу, жовту фарбу, і тримати його в ній доти, доки яйце не стане гарного насиченого кольору. Вийнявши його з фарби ложкою, треба сполоскати яйце холодною водою і злегка промокнути ганчіркою та дати добре висохнути. В жодному разі не треба терти яйце, бо разом з фарбою можна стерти шар, який, властиво. сприймає фарбу.
Якщо ви малюєте по видутому яйці, то опустіть його в банку з фарбою за допомогою ложки і покладіть щось зверху важке, аби яйце не плавало зверху і не замальовувалося тільки з одного боку. Коли малюють повні яйця. в банку з фарбою можна покласти декілька яєць, а коли видуті, то тільки одне.
Таким чином наносимо решту орнаменту і решту кольорів.
Після того, як ви замалювали яйце в останню барву, яка є тлом, з писанки потрібно зняти віск.
ЗНЯТТЯ ВОСКУ З ПИСАНКИ
Повну писанку (з сирим яйцем) необхідно прогріти в духовці 10— 15 хв. при температурі 80-100° С, так, щоб яйце було тепле і віск злегка розплавився, а потім ще трохи нагріти на полум'ї свічки або газу і витерти ганчіркою. Таке прогрівання потрібне для того, щоб яйце не псувалося і довго зберігалося. Краще це навіть зробити наперед, перед початком роботи, тому що на яйці не завжди видно тріщинки та місця з тоншою шкарлупкою, які під час нагрівання можуть тріснути. Треба стежити, аби яйце не перегрілося, бо так його можна зіпсувати. При надто високій температурі або надто довгому прогріванні через пори, які є у шкарлупці яйця, може вийти білок, тоді фарби зблякнуть, і писанка буде з плямами.
Із писанки-видутка легше зняти віск над полум'ям газу або свічки. Коли у писанки червоне або біле тло, знімати віск над свічкою не бажано, бо колір потемніє від сажі, яку вона виділяє під час горіння.
Коли знімати віск з видутого яйця над полум'ям газу, необхідно спочатку розгерметизувати отвори голкою або прогріти один з них. Бо деколи шкарлупка під дією нагрітого в середині повітря може тріснути.
Отже, писанка готова!
Показ фільму «Малюємо писанку» (4 хв)
БІЛІ ПИСАНКИ
Є ще один вид писанки, який виготовляється за цією ж технологією, але з деякими відмінностями — це білі писанки, тобто писанки з білим тлом.
Т
акі писанки починають писати не з білого кольору, а з жовтого. Яйце обробляють в оцтовому розчині і зафарбовують у жовтий колір. Всі контурні лінії в цих писанках жовті. Далі все робиться відповідно до взору і вже поданої технології. Коли писанка зафарбована в чорний (останній) колір, потрібно покрити воском всі місця, які мають бути на писанці найтемнішими (чорними). Після цього писанка піддається травленню. В давні часи це робилося за допомогою капустяного квасу. Писанка опускалася в капустяний квас і травилася 30 хв. Після цього яйце промивалося чистою водою і все тло на писанці ставало білим. Треба старатися дуже добре покривати воском всі частинки малюнку, бо на чорному тлі не завжди видно не покриті воском місця, і квас може витравити й частинки малюнку. В наш час можна витравити писанку, не піддаючи її такому довгому процесу. Це робиться за допомогою розчину хлорного вибілювача: 2 стол. ложки «Білизни» на склянку води. Писанка вибілюється впродовж кількох секунд. Ці писанки доволі рідкісні, але особливо гарні.

ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ СІРНИЧКОМ АБО ШПИЛЬКОЮ
Такі писанки характерні для Західної України, особливо для Львівщини і Лемківщини. Вони виготовляються майже за тією ж технологією, що вже була описана, за винятком операції нанесення воску на яйце. Віск наноситься не писачком, а сірничком або голівкою шпильки чи цвяшка, закріпленого на дерев'яному держачку. Для цього потрібно мати невелику металеву посудину. В неї кладеться віск, який розтоплюється на гарячій плитці. Віск повинен бути постійно розтопленим і гарячим. Тоді береться сірничок, вмочується в гарячий віск і швидким рухом наноситься на яйце, при цьому віск, що застигає, утворює ніби пелюстку. Таким чином на писанці виписуються квітки, гілочки, доріжки. Переважно це рослинні орнаменти.
Такий розтоплений віск використовують і для писання писачком. Саме так пишуть писанки на Гуцульщині. У мисочку з розтопленим воском занурюють декілька писачків з тоненькими лієчками і ними по черзі пишуть, доки у писачку не закінчується віск. Тоді беруть з мисочки наступний, а перший знову опускають у миску, і він поволі наповнюється воском і чекає своєї черги.
ДРЯПАНКИ
Д
ряпанки (шкрьобанки), як правило, є одного кольору, переважно темного. Яйце зафарбовують в будь-який темний колір і гострим предметом, наприклад голкою або шилом, на ньому видряпують візерунок. Для скробанок брали переважно яйця з темною шкарлупкою, бо в них вона міцніша. ніж у білих. Скробанку робили на повних яйцях, і лише після того, як вона була готова, її або запікали, або видували.

МАЛЬОВАНКИ
Мальованки — це яйця розписані акварельними фарбами, гуашшю або спеціальним лаком, який продається зараз у крамницях, за допомогою пензлика. Мальованки не є традиційними і не мають глибоких коренів, але багато дітей в школах, замість писанок на Великдень, малюють власне мальованки; на них переважають рослинні орнаменти.
Писанка сьогодні:
Сучасні сувенірні писанки роблять з дерева та розфарбовують сучасними барвниками, різьблять, інкрустують камінням, бісером чи навіть соломкою. Малюнки можуть бути традиційними орнаментальними чи сюжетними. Також є унікальні писанки з гусиних чи, навіть, страусиних яєць з вирізуванням чи фарбуванням.
Підведення підсумків уроку.
Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
Тож які матеріали потрібно для виготовлення писанки?
Продовжити речення:
Для виготовлення писанки потрібні такі інструменти.
Перед наливання воску потрібно…
7. Домашнє завдання: підготувати орнаменти для писанок.
Список використаних джерел
Науково – виробниче видання Школа ремесел Київ “ Шкільний світ ” 2008, с. 112.
www.youtube.com
Антків Я, Ярош В. “ Українська писанка ” “ Соняшник ”, 1993, № 2 с.16

7