Це – наше і це – моє

Харківська загальноосвітня школа I-III ступенів № 22

Харківської міської ради Харківської області

ЦЕ – НАШЕ І ЦЕ – МОЄ

Бужор О.М.,

класний керівник 7-А класу

2016 р.

Тема уроку: Це – наше і це – моє

Мета: активізувати пізнавальний інтерес учнів до історії та традицій українського народу, поглибити знання про різні цікаві місця, побутові речі, традиції, які заслуговують особливої уваги і відомі далеко за межами нашої Батьківщини;

формувати та розвивати різні види вмінь і навичок, які мають стати фундаментом формування громадянської, історичної та національної свідомості школярів;

формувати в учнів активну громадянську позицію і почуття патріотизму.

Обладнання: плакати «Це - наше і це – твоє», «Кросворд «Це - наше і це – твоє», «Рефлексивний екран»; відеокліп «Це – моя Україна».

Хід уроку

І. Організація класу

Слово вчителя (привітання)

Який щасливий день сьогодні!

Веселий, радісний, ясний,

Це гомінливий і погожий

Починається новий навчальний рік.

Яскраве сонечко надворі

Кидає промінці у клас.

Такої радості ніколи

В житті ще не було у нас.

Сьогодні свято завітало в школу,

Бо перше вересня, і пролунав дзвінок.

Змужнілі, сонцем зласкані улітку,

Ми розпочинаємо наш перший урок.

ІІ. Оголошення теми уроку та мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови підкажуть рядки вірша української поетеси Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси
Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є - дорога, явори,
Усе моє - все зветься Україна.

- Так, сьогодні ми будемо говорити про найдорожче серцю кожної людини – про нашу Батьківщину і про те, чим може чим може пишатися українець. Діти, а знаєте ви, що таке Батьківщина? ( Місце, де ти народився і живеш)

- Яку назву носить наша Батьківщина? (Україна)

- Так, ми з вами живемо в Україні. Це – Батьківщина наших дідусів і бабусь, батьків, це наша з вами Батьківщина. Замість слова “країна” часто говорять “Батьківщина”. Місце, де ти народився, живеш, ходиш до школи – це твій рідний край. І для кожної людини найдорожче те місце, де вона народилася, бо то її батьківщина. А от коли скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика країна – Україна. Україна – це Батьківщина для всіх людей, які живуть на її території. Наша країна велика і дуже прекрасна.

Україна – самостійна, незалежна держава. 24 серпня 2016 року Україна відзначила 25-ту річницю своєї Незалежності. За площею Україна – найбільша серед країн Європи. Протяжність усього кордону України – 7643 км. А із заходу на схід територія простягається на 1316км. Станом на 1 квітня 2015 р. населення України склало 42 млн. 873 тис. 583 людини.

Історія України правічна. Вона сягає у кілька тисячолітню глибину. Перша держава на території України з’явилася 7 тисяч років назад. Українські землі були заселені мирними хліборобами закоханими у свою землю, але мужніми і непереможними. Трипільська цивілізація, яка виникла на території України, була найдавнішою з усіх відомих. А чого варті князі Київської Русі, які керували однією з могутніх держав Європи. Коли нестерпно стало жити українському людові в неволі, і почав він утікати. Втікачі називали себе козаками. Вони заснували Запорізьку Січ. Сміливі і волелюбні козаки стали гордістю України та її захисниками і оборонцями всього народу. Наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.Можна багато розповідати про історію нашої держави. І від вас залежить якої вона буде: єдиною, могутньою, заможною чи слабою, розрізненою, бідною.

На карті Європи у самому центрі є наша рідна Україна. Вона має свою культуру, звичаї і традиції, свою мову та історію, багату природу та щирих, добрих людей. Сьогодні ще багато труднощів зазнає наша молода незалежна держава. Від усіх нас залежить наше краще майбутнє. Отже, діти, ми всі з вами – українці. Нам є чим пишатися!! А як ви гадаєте, чим може пишатися українець?

Асоціативний кущ «Чим може пишатися українець?»

(Країною, історією країни, своєю мовою, державними та народними символами, народними традиціями та звичаями, народними піснями та танцями, природою, містами та селами, народом, родинами)

ІІІ. Робота за темою заходу

Слово вчителя

Українцям є чим пишатися. Ми маємо різні цікаві місця, побутові речі, традиції, які заслуговують особливої уваги, відомі далеко за межами нашої Батьківщини. Саме про них наша подальша розмова.

Розповідь заздалегідь підготовлених учнів (з використанням плакату «Це – наше і це – моє» )

Учень І

Однією з блискучих ідей українських майстрів є кошниця! Це великий кошик для зберігання кукурудзи. Роблять його із лози та накривають зверху соломою чи тонкими дошками зі смереки, щоб врожай гарно провітрювався та зберігався сухим. У кошниці є двоє дверцят. У ті дверцята, що під дахом, засипають врожай. Через нижні – вибирають кукурудзу. Кошниця стоїть на невеликих ніжках і волога від землі не шкодить врожаю. Наша кошниця – один із найбільших у світі кошиків!

Учень ІІ

Наша зозулиця, на перший погляд, просто глиняна пташка-свищик. А насправді зозулиця – стародавній музичний інструмент, на якому можна заграти будь-яку мелодію.  Названо зозулицю так завдяки звучанню, що нагадує спів зозулі. Спершу зозулиця була тільки дитячою іграшкою, але завдяки своїй  багатогранності, перетворилась на сакральний оберіг, що віками оберігає родину. Сьогодні зозулиця – це улюблена  іграшка багатьох поколінь і чудовий сувенір для туристів. Наша зозулиця має дуже поважний вік, біля 7 тисяч років, її символіка зберегла пам'ять часів розквіту Трипільської культури! 

Учень ІІІ

Козаки Запорізької Січі придумали всесвітньовідомий танок гопак. Спочатку віртуозний танок був подібний до змагань. Козаки мірялися силою, показували бойові навички. Підбадьорювали один одного вигуками: "Гоп! Гоп!" - отак, за легендою, виникла назва – гопак. У традиціях гопака є обов'язкова складова – відмінна фізична форма. Інакше не впоратися із складним обертами, присядками, широкими стрибками. Нині гопак – візитна картка українського народного мистецтва, якому багаторазово аплодували глядачі світу.

Учень ІV

Вишивка – це картина, створена голкою із кольоровими нитками на тканині. Вишиті узори відтворюють прадавні чарівні знаки-обереги, зберігають культурну пам'ять нашого народу. Вишивка прикрашає рушники та сорочки. Вишиті скатертини, сукні та інші речі вирізняються особливою красою. Кожна місцевість України має свій особливий стиль прекрасних малюнків. Вишивка присутня на весіллях. У вишитому рушнику несуть дитину на хрестини. Дорогих гостей вітають хлібом-сіллю на рушнику. А день Вишиванки святкуємо всією країною!

Учень V

Українські кобзарі – це народні творці, поети та музиканти, які мандрували і несли людям важливі вісті. Виглядало це як музична вистава, де головний герой – кобзар, веде цікаву розповідь та супроводжує її грою на кобзі. Пізніше з'явилися бандура та ліра, то ж кобзарів згодом називали ще й бандуристами, лірниками. Кобзарі не тільки майстерно співали та грали, вони були  мов "мандрівна енциклопедія", радо ділилися новими знаннями, лікували, давали мудрі поради. Найяскравіші образи кобзарів у мистецтві: козак Мамай – вмілий воїн, бандурист, втілення непереможності українського народу та сліпий дідусь-кобзар, який береже пам'ять багатьох поколінь і втілює мудрість. Українське кобзарство – унікальне явище світової культури!

Учень VІ

Наша гордість – Запорізька Січ! Жили там відважні козаки, які були дуже вправними воїнами не тільки на суші, а й на морі. Будівництво човнів на Запорозькій Січі розвивалося здавна та досягло високого рівня! Яскравим прикладом цього є легендарна козацька Чайка, що не боялася бурі та важких гармат ворожих кораблів. Чайка – бойовий човен, з вітрилами та веслами, видовбаний із стовбура липи чи верби, обшитий із боків дошками та осмолений. Чайка вміщала 10-15 веслярів і до 60-ти козаків, з усім спорядженням та кількома лег­кими гарматами. Борти Чайки обкладали в'язанками очерету, що допомагало утримувати судно на поверхні й захищатися від ворожих стріл і куль. Чайки були дуже маневреними, бо водночас приводились у рух веслами та вітрилами і могли причалити до будь-якого берега. До складу запорозької флотилії входили навіть підводні човни.

Учень VІІ

Вишита сорочка, віночок, неймовірна лялька-мотанка – унікальні обереги української родини із давніх-давен. Обереги завжди виготовляли власноруч, а кожна складова мала особливий символ і значення. Однією з найперших дитячих іграшок на нашій землі є лялька-мотанка. Ця лялька не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси й назва – мотанка. На обличчі у ляльки-мотанки хрест – символ Сонця. Зав'язуючи вузлики, промовляють побажання: "на здоров'я!", "на щастя!", "на радість!". Наші легендарні обереги поєднують давнину із сучасністю та єднають українців у кожному куточку нашої планети.

Учень VІІІ

Писанки – унікальний, прадавній звичай нашого народу, який з часом перетворився у мистецтво! Писанка – це пташине яйце, прикрашене різноманітним орнаментом, що наноситься фарбою або воском за допомогою пір'їни, стеблинки, а іноді навіть пальцями. Кожен колір та візерунок мають особливе значення. Вік писанки дуже поважний! Орнаменти знайдених давніх писанок схожі на візерунки часів Трипільської культури. В давнину вірили, що писанки оберігають від хвороб та усякого лиха. Їх  клали в зерно, щоб ліпше зберігалось, у вулик – щоб краще роїлись бджоли. Дарували писанки із побажаннями краси, здоров'я, доброго врожаю. В Україні є музей писанкового розпису.

ІV. Підсумок уроку

Слово вчителя

Пам’ятайте, діти, ви – майбутнє України. Україна – це ви!!!То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славьте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, пишайтеся і поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані будете іншими.

Творча робота учнів. Складання квітки – символу «Я люблю Україну. Я пишаюся…».

Під час виконання роботи перегляд кліпу «Україна - це ти».

Розгадування кросворду

1. Бойовий човен запорожців, з вітрилами та веслами. (Чайка)

2. На перший погляд, просто глиняна пташка-свищик, а насправді – стародавній музичний інструмент, на якому можна заграти будь-яку мелодію. (Зозулиця)

3. Український народний співець і музикант, який передавав епічні традиції у формі історичних пісень, дум. (Кобзар)

4. Яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників. (Писанка)

5. Всесвітньовідомий танок, який придумали козаки Запорізької Січі. (Гопак)

6. Господарська будівля для зберігання качанів кукурудзи в селянській 

садибі. (Кошниця)

ІV. Рефлексія

- Висловіть свою думку про почуте сьогодні, вибираючи початок фрази з рефлексивного екрану.

6