ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ КВІТКОВА КУСАДАМА

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ

КВІТКОВА КУСАДАМА

1 ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

Для участі в районному конкурсі „Новорічна іграшка” для учнів 9 класу мені було запропоновано вчителем виготовити будь – яку новорічну іграшку.

Мені ця ідея сподобалась. І я вирішила виготовити кусадаму.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1 З ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ПАПЕРУ

Винахід паперу справедливо приписують китайцям. Ще до нашої ери вони писали на дерев’яних і бамбукових дощечках і шовку. Відомий факт, коли літописець династії Хань (206р. до н. е. – 220 р. до н. е.)Думань Шо написав для імператора статтю на трьох тисячах дерев’яних стовбурах. Такий спосіб запису знань був незручний, а шовк хоча і є прекрасним матеріалом для письма, був дуже дорогим матеріалом. Тому в діло йшли навіть самі найменші клаптику, які розтирали між камінням. Отриману кашицю виливали на рівну поверхню і сушили під гнітом. Це був ще не папір, але вже крок до її виготовлення. Потім китайці замінили шовк на більш дешевий матеріал – товчену кору тутового дерева і стеблами бамбуку. Так були отримані перші зразки матеріалу, який вже можна було назвати папером.

Як стверджують стародавні японські хроніки „Ніхонгі”, секрет виготовлення паперу був завезений з Китаю в Японію в 610 р. н.е.

У Стародавньому Єгипті використовували для листа папірус, що ріс уздовж русла Нілу. Зі стебла цієї рослини виготовляли матеріал для письма. Серцевину, товщиною в гроно руки, розрізали на подовжні смуги, які щільно укладали на гладку дошку; упоперек, під прямим кутом, клався інший шар серцевини; потім все це клалося під прес і висушувалося на сонці. Виходила міцна довга сторінка ясно-жовтого кольору, якщо папірус був молодий, або темно-жовтого, якщо він був старий; останньому сорту віддавалася перевага єгиптянами, перший був у вживанні в римський час. Сторінки склеювалися в довжину і згущалися в свити, а не зшивалися у вигляді книг. Таким чином виходили іноді надзвичайно чудові смуги, що доходять до десятків метрів (наприклад так званий великий П. Harris в Лондоні, що складається з 71 стор.). Рядки йшли по вузькій частині, але в офіційних документах, написаних демотичним листом, ми знаходимо і подовжні рядки у всю довжину сувою, що доходять до декількох метрів. Вживання папірусу як писальний матеріал було відоме єгиптянам ще за часів стародавнього царства; пам'ятники цієї епохи ще не видані. Великою популярністю користуються папірус середнього царства: так звані подорож Синухи в берлінському музеї, «Історія селянина» в Лондоні, «Пригода на Зміїному о-ве» в Ермітажі і ін. Від часів нового царства дійшла до нас безліч П. найрізноманітнішого змісту. Вельми цікаві шкільні зошити писарів (П. Sallier і Anastasi), судові акти (П. Abbot, Lee, Rollin і ін.), казки (П. Оrbiney, Harris 500 і ін.), листи урядовців і офіційні папери, молитви богам і інші релігійні тексти, особливо Книги мертвих. З часів XXV династії окрім папірусних, написаних, як і раніше, иератическими письменами, починають все більш і більш придбавати права громадянства і демотические. Від пізніших епох Єгипту залишилася маса грецьких, коптських, аравійських і арабських сів, розсіяних по всіх музеях і колекціях. Знаходять єгипетські папіруси переважно при муміях, нерідко, в особливих футлярах. Ценй матеріал слугував людям впродовж багатьох століть.

У ІІ столітті до н.е. в почали виготовляти новий матеріал для письмак – пергамент. Шкіра на Сході — дуже стародавній матеріал для листування. За свідченням грецьких істориків V в. до Р. Хр. (Ктесий), вона вже у той час вживалася в цій якості у персів; звідси вона, під ім'ям дифтер), рано перейшла до Греції, де вживалися для листа оброблені овечі і козині шкури. Оброблена шкіра (пергамент) і тепер вживається євреями для богослужебних синагогальних сувоїв, що досягають деколи до 100 і більш фут довжини. Добрим збором таких сувоїв володіє рукописне відділення Імператорської публічної бібліотеки . За свідченням Плінія в II в. до Різдва Христового. єгипетські царі, бажаючи підтримати книжкове багатство олександрійської бібліотеки, що знайшла собі суперницю в особі пергамской, в Малій Азії, заборонили вивіз папірусу за межі Єгипту; тоді в Пергаме звернули увагу на те, як обробляти шкури, удосконалили стародавню дрифтеру і пустили її в оборот. Новому матеріалу довелося витримати тривалу боротьбу з освяченим століттями папірусом. Восторжествував пергамент порівняно пізно, хоча його зручності (можливість листування на обох сторонах листа, можливість змити текст, писанный розчинними у воді чорнилом [палимпсесты] і нанести новий і т. п.) були переважні. Рукописи пергаменти з'єднувалися до кодексів, тобто в книги, що складалися з окремих кватернионов (зошитів по 4 листи, зігнуті пополам, отже в 16 стор.); кодекси перепліталися звичайно в дерево, обшите шкірою або пергаментом, іноді з багатими металевими прикрасами, і забезпечувалися застібками, на зразок наших товстих старопечатных книг. В монастирському книжковому побуті середньовічного періоду пергаменные кодекси, принаймні для літератури у власному значенні, поступово витіснили папірусові volumina. З IVст. від Різдва. Христового вже був поширений звичай писати богослужебні книги на пергаменті, і в середні століття для цієї мети папірус майже не вживався. Той, що виробляє пергаменту досяг великої досконалості. На півдні Європи в середні століття вживали, за переказами, козині і овечі шкури, в Німеччині і Франції користувалися переважно телячими (vitulinum, скор vellum, франц. velin, наше: веленевий). З ослячої шкіри пергамент не вироблявся. В публічній бібліотеці є рукопис бл. Августина (за переказами — автограф святителя, хоча поза сумнівом його рукою зроблений тільки підпис Avgustinus), писанная на чудовому, м'якому і тонкому, майже білому пергаменті, той, що виробляє якого представляє свого роду досконалості. Окрім білого, вживався іноді для особливо розкішних рукописів кольоровий, всього частіше фіолетовий пергамент, на якому писали сріблом і золотом. Такий напр. Codex argenteus — рукопис перекладу Біблії на готську мову, зробленого Вульфілой; вона писана на кольоровому пергаменті, сріблом, і зберігається в Швеції, в Упсале. В публічній бібліотеці є грецьке четвероевангелие, писанное золотом по фіолетовому пергаменту— за переказами, рукою візантійської имп. Федори. Рідше вживався жовтий пергамент (codex crocatus; від crocus — шафран) або чорний.

В Україні пергамент стали виготовляти в Х V столітті для державних грамот, законів, особливо цінних книжок і записів. Але все ж пергамент поступився місцем паперу..

Паперу в світі стало багато. Арабські халіфи почали створювати великі бібліотеки. У Європі папір почали виготовляти лише в ХІІ столітті, спочатку в Італії, а потім у Франції, Англії, Голландії і Німеччині. В Україну папір ввозили із Франції та Голландії. Російське виробництво паперу почалося лише в ХVІ столітті на паперовому млині. Але паперу на них виготовляли мало, і все одно більшу частину потрібно було вивозити. Згодом в Петербурзі відкрилася паперова мануфактура.

Виготовлення паперу складний процес. У наш час папір універсальний матеріал. Його використовують не лише для виготовлення книжок, газет і журналів. На ньому друкують листівки і альбоми, малюють олівцем і аквареллю, з нього виготовляють учнівські зошити, використовують у медицині, електро- і радіотехніці, у різних видах промисловості.

Використовуючи папір для листів і малювання люди звернули увагу на папір сам по собі. Виявилося, що звично згортаючи чистий аркуш паперу, можна отримати цікаві фігурки і предмети, а якщо взяти ножиці то з паперу вийде чудова аплікація.

2.2 ТРОХИ ПРО ОРІГАМІ

Слово „орігамі” японського походження і складається з двох слів „орі” – складати і ” камі„- папір.

Це спосіб створення і конструювання з паперового квадрату, круга, прямокутника різноманітних виробів, іграшок, аплікацій.

Історія виникнення орігамі нерозривно пов’язана з появою в Японії паперу. Незважаючи на сувору заборону вивезення технології виготовлення паперу із Китаю, де він був винайдений, в VІІ столітті кочовим буддійським монахом Дан-Хо, про якого сучасники говорили, що він вміє робити „папір і туш”, добирається до Японії і передає таємницю виготовлення паперу. Як стверджують „Японські хроніки” , це відбулося в 610 році нашої ери.

Орігамі в Японії бере свій початок від періоду Хейан (ІХ – ХІІст.) . у той час папір, зроблений вручну, був дорогим і дуже цінним матеріалом, використовували його лише в особливих випадках. Але незважаючи на те, що папір був винайдений в Китаї, а не в Японії, саме остання і стала батьківщиною мистецтва складання з паперу – орігамі.

Вироби зі складеного паперу слугували переважно предметами релігійного культу – наприклад: коробочки сандо, що в них складали шматочки риби й овочів, підносились як жертвоприношення в храмах.

В період Камакура (ХІІІ-ХІV cт.) і Муроматі (ХІV-ХVІст.) орігамі виходить за межі храмів. Аристократи, монахи, представлені при дворі, і придворні імператорського двору повинні були вміти складати орігамі.

Так складалися записки в вигляді метеликів, журавлів, квітів тощо. Вони були ніби символом дружби або доброго побажання. Вміння складати фігурки орігамі стало ознакою доброї освіти і вишуканих манер. Поступово орігамі з церемоніального мистецтва перетворилося на цікаве дозвілля.

Кусадами – один з найстародавніших і декоративних японських виробів в техніці орігами. «Кусарі» на японській мові означає «ліки», «тама» - «куля». Отже, слово «кусадама» можна перевести як «лікувальну кулю». Разом з тим так називається декоративні кулясті конструкції, складені з паперових квіток, розеток або модулів іншої форми.

Величезні паперові кулі використовувалися японцями під час релігійних містерій «кагура» як символи сонця.

Сьогодні жодне з японських свят в храмі або в будинку не обходитися без кусадам, тільки в наші дні ці декоративні прикраси можуть бути самими різними, у тому числі складені з паперу. Виготовлення їх в техніці орігамі вимагає набагато більше часу в порівнянні з фігурками, складені тільки з одного квадрата, оскільки для виконання деяких куль потрібні десятки модулів.

Кусадами нерідко підвішуються в кімнаті хворого. Отримавши в подарунок подібну роботу, як правило, зроблену декількома людьми, захворіла людина мимоволі сприйматиме її як символ побажання найшвидшого одужання – своєрідний знак загальної уваги і турботи. Така психологічна підтримка безумовно допомагає видужати!

ВИРОБИ – АНАЛОГИ

До цього я вже мала досвід виготовлення кусадам на уроках образотворчого мистецтва. Але це вже було давно. Тож я вирішила, перш ніж братися за роботу, потрібно ознайомитися з тими варіантами кусадам, які пропонують книжки по орігамі.

В книжках я побачила різні моделі кусадам (додаток 1)

Модель 1

Кусадама „Супер куля”

Модель 2

Кусадама „ Квіти”

Модель 3

Кусадама „Трилисник з бантом”

Модель 4

Квіткова кусадама

Висновок .

Аналізуючи моделі кусадам, можна сказати, що всі вони відповідають призначенню, естетично гарні на вигляд.

Мені сподобалась „Квіткова кусадама”.

ЗНАННЯ, УМІННЯ І НАВИЧКИ

Необхідні при роботі

Моделювання.

Економіка.

Матеріалознавство.

Правила техніки безпеки

Для роботи мені знадобилися знання і уміння, отримані на уроках образотворчого мистецтва і трішки терпіння. Що необхідне?

- кольоровий папір

- ножиці

клей ПВА

простий олівець

голка

нитка

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ

Правила користування ножицями

1.Не можна тримати ножиці гострими кінцями вгору.
2. Передавати один одному ножиці можна тільки кільцями вперед

ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБУ

Для виготовлення виробу розроблено інструкційна карта (додаток 2)

ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБУ

Виріб виготовлений з екологічно чистого матеріалу: кольорового наперу. Постарівши, такий виріб не нанесе природі утрату. При спалюванні виробу отруйних речовин не утворюється.

САМООЦІНКА

Виявляється, для створення сувенірів і подарунків необхідно не так багато чого. Бажання, терпіння. І звичайно, папір і ножиці . Найголовніше, навіть найхимернішу композицію можна зробити за один вечір

РЕКЛАМА

.

Я зробила прекрасну Новорічну іграшку, сувенір. По конструктивних критеріях простий, зручний у виконанні, за технологією – оригінальний і раціональний. Я врахувала і екологічні критерії – використовувала екологічно чистий матеріал.

По естетичних критеріях – подарунок оригінальної форми, з правильно вибраним колірним рішенням.

І звичайно ж я врахувала і економічні критерії. Він доступний, практичний, при бажанні її може зробити будь-який учень.

ІІІ. ВИСНОВОК

Працюючи над проектом, я :

дізналася цікаві моменти з історії паперу, орікамі та одного з видів орігамі „кусадам”;

ознайомилася з багатьма різноманітними моделями кусадам;

зробила кусадаму, яку задумала;

моя робота сподобалась моїм друзям, однокласникам і батькам;

Додаток 2

ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБУ

ЛІТЕРАТУРА

1.Волшебная бумага\ Н. Чернова. – М.: АСТ, 2006. – 207.

2. Гурткова робота з аплікації та орігамі. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 80 с.

3. Паперова казка (орігамі)\\ БВДС. – 2003. - № 11-12

4. 100 празничных моделей оригами\ Т. Б. Сержантова. – М. : Айрис – прес, 2006. – 208

5. Волшебний мир оригами \ Сумбоук Смит.- харьков, 2007

6. Конструювання з паперу методом орігамі: Навчально методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 64