Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22
Харківської міської ради Харківської області
Україна
у Другій світовій війні
Інформаційний проект
Бужор О.М.,
класний керівник 7-А класу
Слайд 1. Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення, як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни, рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців, ромів та ін.). Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги — червоний мак. Гасло “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
Слайд 2. У Другу світову війну було втягнуто 80% людства, бойові дії вели на територіях двох третин існуючих на той час держав. Найбільший воєнний конфлікт ХХ століття розпочався з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року, а закінчився 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії. Підчас тієї війни були скоєні найбільші злочини проти людяності й уперше застосували атомну зброю. Це й спонукало створення ООН ( Україна - одна з її засновників) і формування сучасної системи міжнародних відносин.
Слайд 3. Для України Друга світова війна--національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.
Слайд4. Другу світову війну 110-120 тисяч українців зустріли у лавах Війська Польського і розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинули впродовж першого місяця війни. Тоді ж бомбардувань зазнав Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Львів пережив подвійну облогу нацистськими та радянськими військами.
Слайд5. СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. Цього дня радянські війська ввійшли в Польщу й окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Упродовж двох років Москва була союзницею Берліна, що у 1940 році ледь не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР. Нацистсько-комуністичний союз був розвалений 22 червня 1941 року німецьким вторгненням в СРСР. Упродовж кількох років Україна перебувала під окупацієювійськ Третього Рейху. Український напрямок був головним на Східному фронті: тут діяло 50-75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.
Слайд 6. Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 р. СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945 р. означала завершення ІІ світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 р., а окремі сутички – до 1960 р.
Слайд 7. Україна зазнала надзвичайних втрат унаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинули 3-4 мільйонів військових, підпільників і цивільних, 4-5 мільйонів цивільних померли через окупаційний терор та голод у тилу, майже 5 мільйонів жителів евакуювали або примусово вивезли до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом втрати України ( українців та інших народів) становили 85-100 мільйонів осіб. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок.
Слайд 8. Одним із знаків карально-репресивної політики Третього Райху щодо цивільного населення окупованих територій Європи було свідоме знищення населених пунктів разом із мешканцями. Приводів для таких акцій окупантів було два: помста та залякування населення за дії рухів Опору та радянських партизан, а також як елемент тактики «випаленої землі» під час відступу військ Вермахту.
Слайд 9. Всесвітньо відомими стали такі злочини у Європі: чеська Лідице – 10 червня 1942 р. вбито у селищі і замордовано у концтаборі 320 осіб; білоруська Хатинь – 22 березня 1943 р у селі знищено 149 осіб;
Слайд 10. французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи. Про це знає Європа, про це відає весь світ.
Слайд 11. Проте світ практично не чув про українську Корюківку, де1, 2 та 9 березня 1943 р. вбито і спалено близько 7 тисяч осіб різного віку – від немовлят до немічних старих, селище повністю знищено. Більшої та жорстокішої каральної акції за всю Другу світову війну в Європі (1939–1945) не було.
Слайд 12. Корюківка — місто, центр Корюківського району Чернігівської області. Розташоване за 87 км від м. Чернігова, у північній частині області.
Слайд 13. Рано-вранці каральний загін оточив Корюківку й есесівці почали прочісувати хати. Людей, групами по 50-100 осіб, заганяли у великі приміщення і безжально розстрілювали.
Слайд 14. Знищивши геть усіх жителів, карателі спалили населений пункт дотла: у вогні згоріло 1390 дворів. Упродовж двох днів, 1-2 березня 1943 року, безневинно наклали головами понад 7 тисяч корюківців. Як розповідають свідки, 9 березня гітлерівці ще раз поверталися на згарище для остаточної зачистки.
Слайд 15. Підрозділи Червоної армії вступили в Корюківку за два тижні, 19 березня, однак зустрічати визволителів із квітами вже було нікому. Відповідальність за дії партизанів і підпільників нацисти покладали на цивільне населення, масово знищуючи його. Згідно з висновками Нюрнберзького процесу каральні операції гітлерівців кваліфікуються як військові злочини.
Слайд 16. Жертвами репресій після вигнання нацистів стали 1,5 млн. євреїв, що загинули загалом в окупованій Україні; 230 тисяч депортованих кримських татр, вірмен,греків. Більше 2 млн. вивезені на примусові роботи до Третього Рейху, блзько 500 тисяч репресовані на Західній Україні.
Слайд 17. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.
Слайд 18. Українці проти нацизму.
Слайд 19. 10 історій про українців, що воювали проти нацистів у лавах Об`єднаних націй.
Слайд 20. Анна Храплива. Канадка українського походження. Одна з перших українок, які пішли добровольцями до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії та в Британській зоні окупації Німеччини. Відзначена Медаллю Британської Імперії.
Слайд 21. Пітер Дмитрук. Канадець українського походження. Льотчик бомбардувальника. Був збитий в небі над Францією, але вижив і приєднався до французького руху опору. Загинув у боротьбі з окупантами. Нагороджений Військовим Хрестом Франції.
Слайд 22. Іван Кожедуб. Уродженець Сумщини. Льотчик-винищувач, збив 64 літаки противника. Найбільш результативний ас в авіації союзників за весь час Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу.
Слайд 23. Галина Кузьменко. Уродженка Чернігівщини. Мати померла під час Голодомору, батько загинув у таборах. До німецької окупації мешкала на Донеччині. Під час війни приєдналася до підпілля ОУН, стала кулеметницею. Згодом опинилася в УПА в Карпатах. Була захоплена радянськими каральними органами. Пройшла тортури і ГУЛАГ.
Слайд 24. Ніколас Міньо. Американець українського походження. Вояк 1-ї бронетанкової дивізії США. Загинув героєм у бою з німецькою армією в Тунісі. Нагороджений найвищими відзнаками США: Медаллю Пошани армії США, медаллю Бронзова Зірка, медаллю Пурпурове серце та іншими.
Слайд 25. Михайло Опаренко. Народився в Києві. Пілот бомбардувальника польської авіації. У складі 216 бомбардувальної ескадрильї брав участь у боях проти нацистського агресора з перших днів Другої світової війни. Після розгрому Польщі військами Гітлера і Сталіна евакуювався у Францію, а згодом Велику Британію, де продовжив службу . Нагороджений польськими, британськими та французькими хрестами і медалями.
Слайд 26. Ніколас Орешко. Американець українського походження. Старший сержант піхотної дивізії США. Відзначився героїзмом у боях в Німеччині. Нагороджений найвищими відзнаками США: Медаллю Пошани армії США, медаллю Бронзова Зірка, медаллю Пурпурове серце та іншими.
Слайд 27. Петро Федун. Уродженець Львівщини. З приходом радянської влади на Західну Україну був мобілізований в Червону Армію. Воював проти німецьких окупантів, потрапив у полон. Після звільнення з полону приєднався до підпілля ОУН. Полковник УПА. Видатний ідеолог і публіцист, автор низки підпільних видань, зокрема брошури: «Хто такі бандерівці та за що вони борються». Застрелився оточений підрозділом МГБ у криївці 23 грудня 1951 р. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1 класу і Золотого хреста заслуги.
Слайд 28. Василь Порик. Уродженець Вінниччини. Війну зустрів лейтенантом Червоної Армії. Потрапив у німецький полон. Втік з табору військовополонених у Франції та приєднався до французького руху опору. Сформував власний партизанський загін. В одному з боїв схоплений і розстріляний нацистами. Герой Радянського Союзу.
Слайд 29. Амет-Хан Султан. Кримський татарин. Льотчик-винищувач, збив 30 літаків противника особисто і ще 19 у групових боях. Двічі Герой Радянського Союзу. Не боявся відкрито називати себе кримським татарином.
Слайд 30. Цього року заходи з нагоди 70-ї річниці Перемоги над нацизмом пройдуть під гаслом" Пам"ятаємо. Перемагаємо". Символом пам’яті жертв війни став червоний мак, дизайн якого розроблено харківським дизайнером Сергієм Мішакіним.
Слайд 31. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло: “Пам'ятаємо. Перемагаємо”.
Слайд 32. В українській міфології мак - це символ сонця, пишної краси, волі, гордості, оберегу, а також крові та смерті. В останніх цих значеннях квітку часто згадують в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби - вона нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. З народної творчості мак як символ, пов"язаний із війною та військом, перейшов у художню літературу.
Слайд 33. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
3
19 887
1 591 
