Україно, соборна державо,
Сонценосна колиска моя.
(Тематична лінійка)
Вчитель. Дорогі діти! Шановні колеги! Сьогодні ми зустрілися в цьому залі, щоб ще раз пригадати історію українського народу, вшанувати борців за волю і незалежність України! Чому саме сьогодні? Тому, що в січні завершується цикл важливих історичних дат України. У січні 1918 р. було видано IV Універсал Центральної Ради, який проголосив незалежність України.
22 січня 1919 р. в Києві на Софіївському майдані було об’єднано всі українські землі в єдину соборну українську державу. Цей день увійшов в історію як День Соборності України, який святкується відповідно Указу президента з 1999 р.
Це державне свято символізує єдність українських земель, прагнення всіх українців до єднання в єдиній соборній державі.
1. Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали.
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить,
Внесіте прапор вільної Держави.
2 Повірмо в те, що нас вже не зборють,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з ними Правда і Господь,
Внесіте прапор вільної Держави.
(Вносять прапор України, звучить державний гімн)
2. А чому саме такі кольори українського прапора?
3. Сині ріки, синє небо, сині гори вдалині,
Україно, нене рідна, наймиліша ти мені.
4. Жовте поле, жовте сонце,
Прапор в’ється… Грають марш.
Я встаю… За Україну
Тихо мовлю "Отче наш".
5. Для нашої залитої світлом країни, жовтий і синій кольори були найбільш підхожі. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.
6. Доволі нам руїни і незгоди
Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З'єднаєм весь великий нарід свій!
7.. Україно, моя Україно!
Мого серця струна золота.
Через поле твоє, Україно,
Не одна пролетіла орда.
8. І сльоза не одна Роксолани
Нашу землю скропила, як біль,
Не одні нападали тирани
І приносили тисячі бід.
9. Але вистояв в ті лихоліття,
Як Антей український наш рід,
І крокує у нове століття
Незборимий, немов моноліт.
10. Україно моя, мій щасливий барвінковий краю,
В солов’їних гаях, в жайворонковій пісні в полях,
Рідна земле моя, я ріднішої в світі не знаю,
Україно – ти пісне моя!
11. Україно моя – ти колиска козацького роду,
Ти заново у крові зродилась немов немовля.
Рідна земле моя, ти здобула жадану свободу.
Україно – ти пісне моя!
Звучить українська пісня)
Вчитель. Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики…
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав
- Я Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж, у своїй хаті нема правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти вже пороздавав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь зупинив її:
- Є у мене найцінніший дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясними очима понесла пісню в народ.
(Звучить українська пісня)
12. Ми щасливий народ і щасливими будем довіку,
Україна, як мати, на цілому світі одна,
Україна моя, ти перлина віків споконвіку.
Україно – ти пісне моя!
13. Станемо на коліна перед Матір'ю-Україною і помолимося, як Божій Матері.
14. Станемо на коліна перед Матір'ю і душею засвітимось праведно, як на сповіді.
15. Станемо на коліна перед Україною – і виростемо духом аж до небес.
(Діти беруться за руки і підіймають їх до небес, звучать заключні слова)
16. Живи та міцній, Українська Державо! –
Вмирали у битвах мільйони бійців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.
17. Боролись ми довго за волю, за право,
Щоб нині твій час, Україно, настав.
Живи та міцній, наша юна Державо,
У дружньому колі свобідних держав! (Всі разом)
(Звучить Гімн України)
2 580
24 043 
