Цикл уроків з теми "Дихання"

Урок №1

Тема: Будова та функції органів дихання

Мета: сформувати в учнів поняття про дихання як процес, необхідний для життя; встановити взаємозв`язок будови і функції органів дихання;з`ясувати, як змінюється повітря в дихальних шляхах; обгрунтувати необхідність дихання носом; продовжувати формувати науковий світогляд на основі знань про еволюцію дихальної системи; розвивати вміння порівнювати, аналізувати й узагальнювати; вдосконалювати вміння а навички роботи з текстом підручника,малюнками.

Обладнання: таблиці «Органи дихання», таблиці з курсу зоології які зображують органи дихання комах, риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців; Моделі легенів,гортані.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Розминка

Кожного дня ми з вами отримуємо масу інформації із навколишнього світу.Частина цієї інформації накопичується і зберігається у нашій пам`яті. Добра пам`ять – за порука високих результатів у навчанні. Що треба зробити для покращення пам`яті? (Обговорення відповідей учнів) Насамперед треба запам`ятати головне – ніколи не скаржитись на свою пам`ять.У вас чудова пам`ять. І на сьогоднішньому уроці ми з вами у цьому переконаємось.

ІІ. Активізація навчальної діяльності

Людина може прожити без їжі кілька тижнів, без води кілька днів, а без кисню не більше 5 хвилин.

Чому?На це запитання ви дасте відповідь, коли вивчите розділ «Дихання».

Дихання - це життєво важлива функція. Давайте спробуємо в цьому розібратися. Але перш ніж ми приступимо, давайте прислухаємося до поради Арістотеля : "Спершу збирай факти і тільки після цього зв'язуй їх думкою". А тепер зробіть глибокий видих і затримаєте своє дихання. Що ви відчуваєте?

Чому коли нам щось дуже важливе або щось дорого ми говоримо "Це треба нам як повітря".

Дійсно, одне з чудес природи можливість дихати.

Дышат люди, дышат звери.

Дышат все, кто хочет жить.

Кто под солнцем иль луною,

Может жизнью дорожить.

Разберемся, кто как может.

Будем знать, а кто какой.

Мы же дышим, дыши тоже,

Если дышишь – ты живой.

Сьогодні на уроці ми маємо з`ясувати:

• як побудована дихальна система людини;

• наскільки її будова відповідає тим функціям, які вона виконує

ІІІ. Актуалізація знань учнів про дихання

Про дихання як процес газообміну ви знаєте з курсу зоології.

Завдання 1.Зараз вам необхідно згадати все, що ви знаєте про цей процес, з курсу біології тварин. І ваша чудова пам`ять допоможе вам у цьому.

(Учні працюють у групах. Таблиці із зоології та запитання, які вони отримують, допомагають їм кращє впоратися із завданням.)

Запитання і завдання

1. Що таке дихання?

2. Які функції дихальної системи?

3. У яких травин дихання відбувається безпосередньо через поверхню тіла? Чому це можливо?

4. Як дихають комахи?

5. Як дихають риби?

6. У яких травин уперше з`являються легені як органи дихання?

7. Які особливості дихання земноводних?

8. У яких травин легені стають єдиним органом диханням? З чим це пов`язано?

9. У якому напрямку процесі історичного розвитку змінювалася будова легень у хребетних травин?

Разом з учителем учнів формулюють висновок: легені як органи дихання вперше історичному розвитку з`являються у черевоногих молюсків, деяких скорпіонів і павуків. Найбільш досконало вони розвинені у наземних тварин типу Хордові.

Удосконалення дихальної системи у хребетних тварин відбувалося в напрямку:
1) збільшення дихальної поверхні легень за рахунок ускладнення їх внутрішньої структури (легені складчасті, губчасті, альвеолярні);

2) розвитку повітроносних шляхів (носова порожнина, носоглотка, гортань,трахея, бронхи,бронхіоли);

3) розвитку системи капілярів, які забезпечують активне перенесення кисню від легень до тканин і органів;

4) розвитку дихальної мускулатури (між реберної і діафрагмальної).

Завдання 2. Порівняйте своє визначення дихання з визначенням у підручнику (§ 29 ).

Дихання – це сукупність процесів, унаслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього вуглекислого газу.

Проблемне запитання

• З’ясуйте, чим представлена дихальна система людини; Які органи її утворюють.

• Простежте особливості будови органів дихання у зв’язку із функціями.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика дихання людини

Газообмін, основні етапи дихання та газообміну.

Газообмін – процес обміну газів між довкіллям і клітинами організму.

Основні етапи газообміну:

І етап. Зовнішнє дихання – обмін повітря між атмосферою та легеневими пухирцями (вдих, видих).

ІІ етап. Газообмін між легенями та повітрям.

ІІІ етап. Транспортування газів кров’ю.

ІV етап. Газообмін між кров’ю та тканинами. (дифузія).

V етап. Клітинне дихання.

2. Будова дихальної системи.

Дихальна система – це система органів, які беруть участь у транспортування повітря дихальними шляхами, у газообміні між організмом і навколишнім середовищем.

Дихальна система

Дихальні шляхи Легені

Носова порожнина

Глотка

Гортань

Трахея

Бронхи

3. Колективна робота з класом, робота з підручником. Складання таблиці

Характеристика органів системи дихання

Органи	Функції	Структури
1. Носова порожнина	Провідна, захисна, кондиційна, нюхова, резонансна	Носові ходи,слиз, війки, капіляри, рецептори, пазухи
2. Носоглотка, глотка	Захисна (мигдалики)	-
3. Гортань	Провідна, голосовий апарат	Хрящі, голосові зв`язки,м`язи
4. Трахея	Провідна, захисна	16-20 півкілець, миготливий епітелій, капіляри
5. Бронхи	Провідна, захисна	Півкільця
6. Легені	Газообмін	Альвеоли (велика кількість, одношаровий епітелій, багато капілярів, нервів); два листа плеври, плевральна порожнина, рідина, еластичні волокна

Обговорення результатів виконання завдання.

Висновок. Будова органів дихання забезпечує обмін газів між організмом і навколишнім середовищем, тобто находження кисню і виділення вуглекислого газу.

Будова легенів.

Демонстрація досліду. В одну посудину з водою кладуть сиру легеню, а в другу – проварену. Проварена легеня опускається на дно, а сира – плаває на поверхні.

Проблемне запитання. Чому сира легеня не тоне у воді?

Учитель. Щоб відповісти на це запитання, необхідно розглянути будову легень. Кожна легеня вкрита плеврою 0 тонкою сполучно сполучною оболонкою, утворюється герметичний мішок – плевральна порожнина. В нормі листки плеври вологі і ковзають один повз одного. Кожна легеня має велику кількість альвеол, заповнених повітрям, де і відбувається газообмін. Стінки альвеол дуже тонкі, це дає змогу їм розтягуватися під час вдиху й спадати під час видиху.

Методом «Мозкового штурму» учні дають відповідь на проблемне питання: чому сира легеня не тоне у воді, а варена опускається на дно.

Висновок. Легені містять дуже велику кількість альвеол, які заповнені повітрям, що утримує сиру легеню на поверхні води; під час варіння альвеоли руйнуються, повітря виходить з легені, вона стає важкою, тому і опускається на дно.

1. Систематизація та узагальнення знань

1. Бесіда за запитаннями

   • Назвіть органи дихальної системи, які виконують функцію проведення повітря.

   • В яких структурах безпосередньо відбувається між повітрям і кров`ю?

   • До якого кола кровообігу належать капіляри, що обплітають легеневі пухирці?

   • Чому потрібно дихати носом, а не ротом?

   • Як змінюється в дихальних шляхах повітря, яке ми вдихаємо?

   • У період внутрішньоутробного розвитку і у людини формуються легені у вигляді мішечків з гладенькими стінками. Бронхи і легеневі пухирці розвиваються пізніше. Про що говорять ці факти?

1. Колективне складання схеми в зошиті і на дошці

Зовнішне дихання

О₂

Внутрішнє, або тканинне, дихання клутин (поглинання кисню клітинами, хімічні реакції, виділення вуглекислого газу)

О2

СО₂

VІ. Висновки до уроку

Сутність дихання полягає у використанні клітинами організму кисню і виділенні вуглекислого газу. Початковий етап дихання – обмін газів між кров`ю і атмосферним повітрям – здійснюється в органах дихання. Завдяки великій загальній площі альвеол легень кисень унаслідок дифузій швидко переходить у кров, а вуглекислий газ із крові – у легені. Повітря, що надходить до легень через носову порожнину, зігрівається, зволожується і знезаражується.

Урок хочу завершити словами з вірша:

Нам в этом мире многое дано:

Расти, искать и ошибаться

Но главное дано дышать

Любить, найти и не сдаваться

1. Домашнє завдання

Вивчити § 29. 30

Підготувати повідомлення на теми:

1. Історія знань про голосоутворення.

2. Мутація голосу.

3. Походження та розвиток мови.

4. Порушення мови.

5. Гігієна голосу

Урок № 2

Тема: Голосовій апарат і мова

Мета уроку:Розглянути механізм утворення голосу роль голосових зв’язок в утворенні голосу, його значення в житті людини; сформувати поняття про притаманність членороздільної мови тільки людині; виховувати бережливе ставлення до голосу.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Робота учнів за картками:

Картка 1. Розкрити взаємозв’язок будови і функцій носової порожнини.

Картка 2. Розкрити взаємозв’язок будови та функцій легень.

Картка 3. Розкрити взаємозв’язок будови та функцій трахеї..

Фронтальна бесіда з класом

1. Поясніть чому дихання характерне всім живим істотам.

2. Дати визначення процесу дихання.

3. Яке біологічне значення кисню в організмі.

4. Які типи дихання вам відомі?

5. Яке значення має клітинне дихання?

6. Обгрунтуйте взаємозв’язок кровоносної системи та системи дихання.

7. Яка роль гемоглобіну в перенесені кисню.

8. Яка будова дихальної системи людини?

9. Що відноситься до повітроносних шляхів.

10. Яка будова трахеї?

Робота в групах

І група. Розташувати органи дихальної системи у правильному порядку: носова порожнина – глотка – носоглотка – трахея – гортань – бронхи – легені.

ІІ група. Знайти пару. Встановити відповідність між органами та функціями.

Органи Функції

1. Легені А - Транспорт повітря

2. Трахея Б – Газообмін

3. Носова порожнина В – Утворення голосу

4. Гортань Г – Зігрівання (охолодження) повітря

5. Носоглотка Д – Очищення повітря

6. Бронхи

ІІІ група. Будова та основні функції гортані. Продемонструвати на прикладі муляжа.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

Яка будова і функції нижніх дихальних шляхів? Пройшовши глотку, повітря потрапляє в гортань. Відповідно до своїх функціональних можливостей вона має лійкоподібну форму і складається з дев'яти напіврухомо сполучених хрящів, найбільшими з яких є щитоподібний, надгортанний (надгортанник), перснеподібний .

Щитоподібний хрящ легко прощупується на передній поверхні шиї. Над ним розташований надгортанник. Вони з'єднані між собою за допомогою суглобів і зв'язок. Така будова гортані дає змогу легко зміщуватися хрящам під час ковтання, розмови, кашлю тощо. Хрящові пластинки перснеподібного хряща в чоловіків сполучені майже під прямим кутом і утворюють кадик (адамове яблуко).

Порожнина гортані вистелена слизовою оболонкою і містить рецептори. У разі випадкового їх подразнення шматочками їжі, різними твердими або рідкими речовинами та газовими сумішами, а також унаслідок запальних процесів виникає захисний дихальний рефлекс - кашель. Це різкий рефлекторний видих через рот. Завдяки кашлю порожнина гортані очищається, що дає змогу захистити інші органи дихання.

Гортань - не тільки частина дихальної системи, а й орган утворення голосу. В гортані натягнуті дві голосові зв'язки, що складаються з еластичних пружних волокон, розташованих паралельно одна до одної. Між голосовими зв'язками є голосова щілина. Натяг голосових зв'язок змінюється завдяки скороченню або розслабленню прикріплених до них м'язів. При цьому голосова щілина може звужуватися або розширюватися.

Голос утворюється тільки тоді, коли видихуване повітря проходить через голосову щілину, яка при цьому звужується. Натягнуті зв'язки починають коливатися, і виникає звук. Коли людина мовчить, то голосові зв'язки розходяться, голосова щілина набуває вигляду рівностороннього трикутника. Голосові зв'язки можуть робити від 80 до 10 000 коливань за секунду.

Висота голосу людини залежить від довжини голосових зв'язок. Чим коротші голосові зв'язки, тим більша частота їхніх коливань і тим вищий голос. У жінок голосові зв'язки коротші, ніж у чоловіків, тому жіночий голос вищий. Відтінки голосу залежать від резонаторів, роль яких виконують порожнини рота, носа, носоглотки, глотки.

У період статевого дозрівання у хлопчиків відбувається «мутація» голосу, коли гортань росте швидко, а нервова регуляція м'язів і зв'язок перебудовується повільніше. Тому підліток розмовляє то басом, то високим голосом. У цей період не можна перенапружувати голосові зв'язки, голосно розмовляти, слід оберігати гортань від застуди.

Висновок. Отже, гортань виконує дві важливі функції: повітроносну і голосоутворювальну.

Центри мови –групи клітин головного мозку, що погоджують роботу м’язів усього мовного апарата.

Пройшовши гортань, повітря потрапляє в трахею. Це дихальна трубка, утворена з хрящових півкілець, з'єднаних між собою зв'язками. Задня стінка трахеї (де немає хрящових півкілець) прилягає до стравоходу. Вона утворена непосмугованими (гладенькими) м'язами. Така будова трахеї не заважає проходженню їжі по стравоходу та повітря до легенів. Слизова оболонка трахеї вистелена залозистим та війчастим епітелієм й виконує захисну функцію. Залозистий епітелій виділяє слиз, який зволожує стінки трахеї і виконує захисну функцію. Війчастий епітелій виштовхує слиз назовні.

На рівні п'ятого грудного хребця нижній кінець трахеї поділяється на два бронхи: правий і лівий.

Бронхи складаються з хрящових кілець, які запобігають закриттю їхнього просвіту. Вони входять у праву і ліву легені. Бронх, що входить у праву легеню, поділяється на три гілки (відповідно до кількості часток легені). Бронх, який входить у ліву легеню, поділяється на дві гілки. У кожній легені бронхи розгалуджуються, утворюючи бронхіальне дерево легені.

Найменші складові бронхів називають бронхіолами. Вони закінчуються легеневими пухирцями (альвеолами), на тонких стінках яких є вип'ячування, вкриті густою сіткою кровоносних капілярів малого кола кровообігу.

Органи дихання забезпечують газообмін між організмом і зовнішнім середовищем. Сутність дихання полягає в обміні газів між кров'ю й атмосферним повітрям. Повітря до легенів проходить насамперед верхніми дихальними шляхами: через носову порожнину, носоглотку, глотку. При цьому воно зволожується, зігрівається, очищається та знезаражується.

До нижніх дихальних шляхів належать гортань, трахея, бронхи. Гортань - не тільки повітроносний орган, а й орган утворення голосу. Бронхи - це теж повітроносний орган, через який повітря проходить безпосередньо до легенів.

2. Повідомленнями з подальшим їх обговоренням

1. Історія знань про голосоутворення.

2. Мутація голосу.

3. Походження та розвиток мови.

4. Порушення мови.

5. Гігієна голосу

ІV. Узагальнення знань

1. Яку роль в утворенні голосу відіграють голосові зв’язки?

2. Які органи формують голос?

3. Від чого залежить висота голосу?

4. Чому відбувається «мутація голосу»?

2. Робота в групах

Кожна група отримує картку із описом гортані і картку із ключовими словами. ( вставити ключові слова в картку, яка група виконає швидше і правильно)

Ключові слова: кадик, непарні хрящі, перснеподібний, щитоподібний, надгортанник, голосові зв’язки, під’язикова кістка, парні хрящі, черпакуваті, ріжкуваті, клиноподібні, органи утворення голосу, щитоподібний хрящ.

Картка «Будова гортані»

Гортань розташована на передній частині шиї. Вона має лейкоподібну форму, зверху прикріплена до …. (під’язикової кістки), а знизу переходить у …. (трахею). Стінки гортані вкриті війчастим епітелієм. Зовні частину гортані видно як виступ, який називають ….(кадиком). Основу гортані утворюють кілька хрящів: три непарні - … (перснеподібний, щитоподібний, надгортанний) і три парні хрящі - … (черпакуваті, ріжкуваті, клиноподібні). Найбільший з них - …. (щитоподібний) хрящ. Хрящі з’єднані між собою рухливо м’язами і зв’язками. Між щитоподібним і черпакуватим хрящами натягнуті … (голосові зв’язки), між якими міститься голосова щілина. Отже гортань є не тільки повітроносним органом, а й органом … (утворення голосу). Гортань безпосередньо переходить у трахею.

3. Тестові завдання Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

1. Позначте спільне між будовою і функцією трахеї і бронхів:

а) повітроносні органи;

б) органи утворення голосу;

в) складаються з хрящових півкілець;

г) утворені кількома хрящами;

д) мають війчастий епітелій.

2. Вкажіть орган, який є голосоутворювальним:

а) трахея;

б) бронхи;

в) гортань.

3. Зазначте правильну послідовність проходження повітря по нижніх повітроносних шляхах:

а) трахея;

б) гортань;

в) бронхи.

4. Сконструюйте відповідь у вигляді схеми «Значення дихання для організму людини».

V.Підсумки уроку

Метод «Прес»

Як ви оцінюєте роботу на уроці в цілому та роботу кожного учня?

Хто з учнів був на уроці найактивнішим?

Які питання виявилися для вас складними?

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал параграфа 30 (ІІ частина).

За бажанням підготувати повідомлення про голоси українських та всесвітньо відомих співаків.

Урок № 3

Тема уроку: Газообмін у легенях і тканинах.

Мета уроку: сформувати знання про процеси газообміну в легенях і тканинах, показати роль дифузії в цих процесах, пояснити взаємозв’язок легенів з виконуваними ними функціями; формувати вміння визначати кількість кисню, що поглинається організмом; виховувати бережливе ставлення до свого організму

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Що таке дихання?

2. Що означає термін «Зовнішнє дихання»?

3. Розкрити значення гортані в процесі голосоутворення.

4. Будова гортані.

Біологічний диктант з подальшим взаємооцінюванням

1.Очищає вдихуване повітря від пилу й мікробів, зігріває – (носова порожнина).

2. Голосові зв’язки знаходяться у – (гортані).

3. Тонка плівка на поверхні легень називається – (плевра).

4. Окиснення органічних речовин відбувається в – (у клітинах тварин).

5. Хрящ, що перекриває дихальні шляхи під час ковтання називається – (надгортанник).

6. Орган, що міститься спереду від стравоходу і складається з 16 – 20 півкілець – (трахея).

7. Газообмін між легенями та кров’ю відбувається в (альвеолах).

8. Найтонші бронхи називаються – (бронхіолами).

9. Бронхи, що гілкуються всередині легень утворюють – (бронхіальне дерево).

10. Вуглекислий газ в організмі утворюється в – (клітинах тканин).

11. Кров насичена киснем, називається – (артеріальною).

Після написання, проводиться взаємна перевірка з послідовним обговоренням результатів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Постановка проблемного питання.

Таким чином ми повторили будову і функції дихальної системи. Сьогодні ми вивчимо механізм газообміну в легенях і тканинах, довідуємося про причину, через яку кисень і повітря переходить у кров, а потім у клітини тканин. Разом з вами знайдемо відповідь на питання: «За рахунок чого в організмі йде постійний газообмін у легенях і тканинах»

Розповідь учителя.

Вивчення складу повітря під час дихання

Повітря	оксиген	Вуглекислий газ	гідроген
Вдихуване	20,94	0,03	79,03
Видихуване	16,30	4,00	79,70
Альвеолярне	14,20	5,20	80,60

Учитель:Як змінюється склад повітря? (Кількість кисню знижується до 4,64%, вуглекислого газу збільшується на 3,97%, вміст азоту практично не змінюється.)

Дослід із вапняною водою

Кисень повітря вступає в хімічні реакції окиснення органічних речовин, при цьому виділяється вуглекислий газ, енергія і вода. Вапняна вода стає каламутною. Чому?

2. Газообмін у легенях.

Яка будова і функції легенів? Легені– це великий парний орган (мал.1). Вони заповнюють майже весь об'єм грудної порожнини. Права легеня більша і складається з трьох часток, ліва - з двох. Ззовні кожна легеня вкрита тоненькою щільною сполучнотканинною оболонкою - легеневою плеврою. Вона складається з двох листків: перший вкриває легені, другий вистилає грудну порожнину. Між ними розташована плевральна порожнина, заповнена плевральною рідиною, яка змочує поверхні листків і зменшує тертя між ними під час дихальних рухів. Унаслідок цього легені під час дихання вільно рухаються по внутрішній стороні грудної порожнини. У плевральній порожнині тиск на 6-9 мм рт. ст. нижчий від атмосферного.

Як відбувається обмін газів у легенях? Під час вдиху атмосферне повітря надходить до легенів і в альвеолах змішується з повітрям, яке залишилося в них після видиху (залишковий об’єм повітря). Залишковий об'єм повітря не дає легеням спадатися навіть за найінтенсивнішого видиху.

По артеріях малого кола кровообігу в легені надходить венозна кров, у якій міститься значний відсоток вуглекислого газу. У повітрі, яке вдихає людина, кисню більше, ніж у венозній крові. Тому кисень у результаті дифузії вільно проходить через стінки альвеол і капілярів у кров. Тут кисень сполучається з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи оксигемоглобін, і кров стає артеріальною. По легеневих венах вона надходить до лівого передсердя, потім - до лівого шлуночка, звідти - до великого кола кровообігу, яким переноситься до тканин.

Водночас вуглекислий газ проникає в альвеоли і під час видиху виводиться з організму. Завдяки інтенсивному обміну газів у легенях, тобто безперервному надходженню кисню та видаленню вуглекислого газу, склад альвеолярного повітря сталий, що має велике значення для підтримання гомеостазу.

Основні властивості дихальної поверхні легень

1. Гарна проникність – гази вільно проходять через дихальну поверхню в обох напрямках.

2. Незначна товщина – дифузія, з допомогою якої здійснюється газообмін, ефективна тільки на невеликих відстанях.

3. Висока вологість – вуглекислий газ і кисень дифундують тільки в розчиненому стані.

4. Велика площа – тільки досить велика площа дихальної поверхні здатна забезпечити обмін достатньої для організму кількості газів.

3. Обмін газів у тканинах

Як відбувається обмін газів у тканинах? Більша частина кисню і вуглекислого газу переноситься у хімічно зв'язаному стані. Вам уже відомо, що основний транспортер кисню - гемоглобін еритроцитів (1г гемоглобіну зв'язує 1,34 мл кисню). Кров постачає до тканин кисень у вигляді оксигемоглобіну (НbО2) - нестійкої сполуки, яка легко розпадається і вивільняє кисень. Як це відбувається? В артеріальній крові капілярів вміст кисню більший, ніж у клітинах. І згідно із законами дифузії кисень через стінки капілярів легко переходить у тканинну рідину, з якої проникає в клітини й одразу вступає в реакції окиснення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів).

Унаслідок окиснення органічних речовин у клітинах збільшується вміст вуглекислого газу. Він так само завдяки дифузії з клітин через тканинну рідину надходить у капіляри, в яких частина (близько 25 %) вуглекислого газу зв'язується з гемоглобіном, утворюючи нестійку сполуку - карбгемоглобін. Так артеріальна кров перетворюється на венозну, яка по венах великого кола кровообігу (верхня і нижня порожниста) надходить до правого передсердя, потім - до правого шлуночка серця, звідти - до легенів. У легенях карбгемоглобін розпадається, вуглекислий газ вивільняється і виводиться з організму.

Решта (близько 75 %) вуглекислого газу зв'язується з водою плазми крові, утворюючи карбонатну кислоту (Н2СО3 ), що розпадається на гідрогенкарбонат-іони, які з'єднуються з йонами калію і натрію, утворюючи відповідні солі (КНСО3) і (NаНСОз). Ці солі в розчиненому вигляді містяться в плазмі крові та через органи виділення виводяться з організму.

Висновок: Ми переконалися,що дифузія як фізичне явище має значення для життя й газообміну живих організмів (єдність фізичних закономірностей у живій та неживій природі)

І – Газообмін у легенях.

ІІ - Транспорт газів кров’ю.

ІІІ – Обмін газів у тканинах.

Постійний газообмін у легенях і тканинах відбувається за рахунок таких фізичних явищ, як дифузія й різниця парціальних тисків газів, крові, повітря.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. За рахунок чого в організмі відбувається постійний газообмін у легенях та тканинах.

2. Визначте кількість вуглекислого газу у провітреному класі обсягом 400 кубічних метрів?

3. «Життя – це горіння». Ці слова належать французьким ученим ХVІІІ ст. А.Л. Лавуазьє й П. Лапласу. Яке це має відношення до процесу дихання?

4. Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

1. Укажіть причину дотримання відносно сталого складу альвеолярного повітря:

а) інтенсивний обмін газів;

б) сповільнений обмін газів;

в) обмін газів не відбувається.

2. Розв'яжіть задачу. Під час спокійного вдиху дорослої людини до легенів надходить близько 500 мл повітря. У вдихуваному повітрі міститься 21 % кисню, а у видихуваному - 16 %. Визначте, скільки кисню при цьому споживає організм людини:

а) 20 мл;

б) 25 мл;

в) 30 мл;

г) 35 мл.

3. Укажіть значення плевральної порожнини:

а) збільшує тертя легень об стійки грудної порожнини;

б) зменшує тертя легень об стінки грудної порожнини;

в) не впливає на тертя легень об стінки грудної порожнини.

4. Зазначте правильну послідовність процесів, за яких кров насичується киснем:

а) людина вдихає атмосферне повітря;

б) кисень з альвеолярного повітря переходить у кров;

в) у легенях атмосферне повітря змішується з альвеолярним;

г) повітря по повітроносних шляхах потрапляє в альвеоли;

д) кисень сполучається з гемоглобіном, і кров стає артеріальною.

5. Сконструюйте відповідь у вигляді схеми «Функціональна узгодженість роботи кровоносної і дихальної систем».

V. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал параграфа 31, завдання стр 92

Урок № 4

Тема уроку: Механізми й регуляція дихання. Функціональні показники дихальної системи.

Мета уроку: Розглянути механізми дихання і способи його регуляції, дихальні рухи і основні функціональні показники дихальної системи; Формувати вміння визначати тип регуляції процесів дихання, вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Які процеси відбуваються під час газообміну в легенях?

2. Які процеси відбуваються під час газообміну в тканинах?

3. Які властивості легень дозволяють ім. здійснювати функцію газообміну?

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

1. Характеристика дихальних рухів.

Дихальні рухи

Вдих Видих

активний процес пасивний процес

Для того, щоб газообмін здійснювався нормально, повітря в легенях має постійно відновлюватися. Це відбувається завдяки дихальним рухам - вдиху і видиху, що постійно і ритмічно змінюють один одного. Під час вдиху і видиху об'єм легенів то збільшується, то зменшується. Легені не мають власних м'язів, тому дихальні рухи відбуваються за допомогою міжреберних м'язів і діафрагми. Оскільки тиск у плевральній порожнині менший, ніж тиск у легенях, легені повторюють форму грудної порожнини, що змінюється внаслідок рухів діафрагми.

Як здійснюються дихальні рухи? У спокійному стані людина робить 16-20 дихальних рухів за хвилину. В альвеоли атмосферне повітря надходить завдяки вдиху, а виходить з них із зміненим складом за допомогою видиху.

Під час глибокого вдиху водночас скорочуються міжреберні м'язи, діафрагма, а також деякі м'язи грудної клітки і плечового поясу, що піднімають ребра вище, ніж за спокійного вдиху. Під час глибокого видиху розслаблюються зовнішні міжреберні м'язи і діафрагма, скорочуються міжреберні м'язи, крім того, скорочуються м'язи черевної стінки. Завдяки цьому діафрагма ще більше випинається в бік грудної порожнини, об'єм якої зменшується.

Залежно від переважаючої участі в дихальних рухах міжреберних м'язів або діафрагми розрізняють відповідно грудний і черевний типи дихання.

2. Регуляція дихання

Процес дихання відбувається мимовільно. Це забезпечується завдяки нервовій і гуморальній регуляції дихання. За нервову регуляцію дихальних рухів відповідальний дихальний центр, розміщений у довгастому мозкові.

Гуморальна регуляція дихальних рухів тісно поєднана з нервовою. Вона спричинюється впливом певних хімічних речовин крові. Оскільки нервові клітини дихального центру чутливі до вуглекислого газу, який є в крові, вони й регулюють частоту та глибину дихальних рухів, що сприяє вирівнюванню його концентрації. На уроках фізкультури ви виконували певні фізичні вправи і спостерігали, що частота й глибина дихання збільшуються. Це відбувається тому, що під час фізичних навантажень посилюється робота скелетних м'язів, а це прискорює процеси окиснення в їхніх клітинах, а відповідно й збільшення вуглекислого газу в крові. Кров з надлишком вуглекислого газу надходить до дихального центру і спричинює його збудження, яке передається до дихальних м'язів. Людина починає дихати глибше, і це зумовлює виведення надлишку вуглекислого газу.

Які показники дихання? Одним з параметрів дихання є його глибина, що визначається об'ємом вдихуваного і видихуваного повітря. У спокійному стані до легенів під час вдиху надходить близько 0,5 л повітря і стільки ж виходить назовні під час видиху - це дихальний об'єм повітря. Після спокійного вдиху за максимального зусилля можна вдихнути ще близько 1,5 л повітря - це додатковий об'єм повітря, а при найглибшому видиху можна видихнути ще 1,5 л - це резервний об'єм повітря. Якщо скласти ці показники, то отримаємо життєву ємність легенів (ЖЄЛ). Отже, ЖЄЛ становить дихальний об'єм (0,5 л) + додатковий об'єм (1,5 л) + резервний об'єм (1,5 л) = 3,5 л. ЖЄЛ залежить від статі, фізичної тренованості. Її показники коливаються від 3,5 л до 4,8 л у чоловіків і від 3,0 л до 3,5 л у жінок. У фізично тренованих осіб життєва ємність легенів може досягати 6,0-7,0 л. Однак і після найглибшого видиху в легенях залишається ще 1000-1200 см3 повітря. Це залишковий об'єм повітря.

Життєву ємність легенів визначають за допомогою спеціального приладу - спірометра.

Об’ємні показники дихання

Дихальний об’єм - об’єм повітря, що потрапляє в організм під час спокійного вдиху.

Додатковий об’єм – це об’єм, що людина може видихнути після спокійного видиху.

Залишковий об’єм – це об’єм, що людина може видихнути навіть після глибокого видиху.

Висновок. Завдяки дихальним рухам (вдих і видих) повітря в легенях постійно оновлюється. Дихальні рухи регулює дихальний центр, що збуджується під впливом гуморальних чинників (вуглекислого газу). Життєва ємність легенів є показником фізичного розвитку людини.

Частота дихання — кількість дихальних циклів (вдих — видих) за хвилину. У стані спокою людина здійснює за хвилину 12-16 дихальних циклів, під час сну 10-12, а при фізичному навантаженні, тяжкій хворобі — 30-35. У немовлят та осіб похилого віку частота дихання у спокої 20-25.

Глибина дихання визначається об'ємом повітря, яке вдихається і видихається. У спокійному стані до легень надходить 500 мл повітря (дихальний об'єм ДО) і стільки ж виходить під час видиху. З 500 мл, що вдихає людина, тільки 350 мл потрапляє до альвеол. Близько 150 мл затримується у мертвому просторі: в порожнинах носа, носової і ротової частини глотки, гортані, трахеї і бронхів, де не відбувається газообмін. Після спокійного вдиху під час максимального зусилля можна ще вдихнути 1,5 л додаткового повітря (резервний об'єм вдиху РО вдиху), а при найглибшому видиху можна ще видихнути 1,5 л, додатковий видих (резервний об'єм видиху РО видиху).

Життєва ємність легень(ЖЄЛ) — це найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимально глибокого вдиху. Вираховується за формулою:

ДО + РО вдиху + РО видиху = ЖЄЛ

Життєва ємність легень залежить від віку, статі, росту, маси тіла, фізичного розвитку людини. Показники ЖЄЛ коливаються: від 3500-4800 мл — у чоловіків та 3000-3500 мл — у жінок. У фізично тренованих людей, що займаються веслуванням, плаванням, гімнастикою, вона досягає 6000-7000 мл. Визначають ЖЄЛ за допомогою спірометра.

Після максимального видиху в легенях залишається 1000—1500 мл повітря, яке називають залишковим. Це пов'язано з тим, що завдяки нижчому тиску в плевральній порожнині по відношенню до атмосферного легені не змикаються і завжди мають залишки повітря.

У тренованих людей при навантаженні, звичайно, зростає дихальний об'єм, а у нетренованих у відповідь на навантаження зростає частота дихальних рухів.

Дихання регулюється як нервовою так і гуморальною системами організму людини. У довгастому мозку існує безумовно-рефлекторний центр регуляції дихання — дихальний центр. Він забезпечує координовану ритмічну діяльність дихальних м'язів (скорочення і розслаблення), що викликає почергово вдих і видих, та пристосування дихання до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища організму.

Нервова регуляція

Автоматизм дихального центру зумовлюється нервовими імпульсами, які поступають з нервових закінчень легень, судин, м'язів. Хоча робота дихального центру автоматична (вона не припиняється у сплячої чи непритомної людини) — проте вона залежить від волі людини. Людина може довільно загальмувати або прискорити дихання (умовно-рефлекторна регуляція дихання). Пояснюється це контролем дихального центру корою великих півкуль мозку. Крім ритмічної зміни вдиху видихом дихальний центр здійснює замикання дихальних рефлексів:

затримка дихання під час занурення тіла у воду,

захисні рефлекси кашлю й чхання,

регуляція діяльності м'язів гортані, що узгоджують ковтання з диханням.

Гуморальна регуляція

Гуморальна регуляція дихання відбувається через вмість вуглекислого газу в крові. Нейрони дихального центру чутливі до СО2, якщо в крові, що омиває дихальний центр, є надлишок СО2, тоді збудливість дихального центру зростає і дихання стає частим і глибоким. Якщо СО2 в крові мало, то це викликає гальмування дихання.

При фізичних навантаженнях м'язи виконують посилену роботу і кількість СО2 в крові зростає, що стає однією з причин поглиблення і посилення дихальних рухів.

Причини порушення регуляції дихання

Причинами порушення регуляції дихання найчастіше стають:

Фізичне навантаження,

нестача кисню у повітрі,

Хвороби серця, легенів,

підвищена температура довкілля,

порушення функцій центру дихання (травма голови, дія отрут).

втрата нервового зв'язку між дихальним центром і дихальними м'язами (пошкодження шийного відділу хребта і спинного мозку).

ІV. Закріплення знань

Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

1. Позначте м'язи, які беруть участь у дихальних рухах:

а) міжреберні м'язи;

б) діафрагма;

в) довгий м'яз спини;

г) м'язи живота.

2. Вкажіть, як змінюється об'єм легенів під час дихальних рухів:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) то збільшується, то зменшується;

г) не змінюється.

3. Розв'яжіть задачу. Скільки повітря (л) використає на дихання клас з 35 осіб за 45 хв уроку, якщо один учень у середньому робить 16 вдихів за хвилину по 500 мл повітря?

а) 126;

б) 1260;

в) 12 600;

г) 126 000.

4. Сконструюйте відповідь у вигляді пам'ятки «Як підвищити життєву ємність легенів».

V. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал параграфа 31 (ІІ частина), підготувати повідомлення про інфекційні захворювання.

Урок № 5

Тема уроку: Хвороби органів дихання та їх профілактика

Мета уроку: сформувати в учнів поняття про основні захворювання органів дихання, причинами їх розвитку і заходами профілактики, формувати вміння надавати першу допомогу людям, що захворіли на распіраторні захворювання, виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Як відбувається регуляція дихання в організмі людини.

2. Опишіть механізм грудного дихання.

3. Опишіть механізм черевного дихання.

4. Як визначити життєву ємність легень.

Гра «Питання другу».

Учні один одному ланцюжком задають питання. Учень відповів і задає питання іншому і так по черзі. (Задіяні всі учні класу).

ІІІ. Активізація навчальної діяльності.

1. Пригадайте що таке віруси, бактерії, алергени;

2. Що таке туберкульоз, причини його виникнення, заходи щодо запобігання.

3. Які профілактичні заходи вам відомі при распіраторних захворюваннях.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

Вам відомо, що мікроорганізми і пил затримуються слизовою оболонкою верхніх дихальних шляхів і видаляються з них разом із слизом. Більшість мікроорганізмів при цьому гине. Проте частина з них, потрапивши в органи дихання, може спричинити різні захворювання. Збудниками цих захворювань можуть бути віруси, бактерії і алергени.

Учитель проводить бесіду, учні доповнюють своїми виступами і разом заповнюється таблиця в зошиті.

Захворювання	Причини винекнення	Симптоми

Які захворювання органів дихання спричинюють віруси? Найпоширенішим захворюванням, спричиненим вірусами, є грип. Це захворювання належить до повітряно-крапельної інфекції. Під час чхання й кашлю мільйони невидимих для ока краплинок з вірусами грипу потрапляють у повітря, а з нього через дихальні шляхи здорової людини проникають в її організм.

Грип поширюється дуже швидко, тому хворих на грип не можна допускати до роботи на підприємствах, в установах, до занять у навчальних закладах.

Які захворювання органів дихання спричинюють бактерії?

До найпоширеніших захворювань, спричинених бактеріями належать: інфекційний риніт, утворення аденоїдів, ангіна, туберкульоз, трахеїт, бронхіт, пневмонія.

Інфекційний риніт (від грец. ринос - ніс) - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу.

Утворення аденоїдів (від грец. аден - залоза, ейдос - вигляд) - це результат постійного запалення (переважно у дитячому віці) лімфатичних вузлів - мигдаликів, їхнього розростання, які, як вам відомо, у великій кількості містяться у глотці. Аденоїди спричинюють постійне закладання носа, хронічний нежить, гугнявість, сон з відкритим ротом, формування «аденоїдного типу обличчя», зниження працездатності у школярів.

Ангіна (від лат. анго - стискаю) - гостре запалення мигдаликів, які розташовані в глотці. Ознаки хвороби - відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Можливе утворення гнояків на мигдаликах. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення.

Трахеїт (від грец. трахея - дихальне горло) - запалення слизової оболонки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Спричинюється переохолодженням, курінням, інфекціями.

Бронхіт (від грец. бронхи - дихальне горло) - це запалення слизової оболонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.

Пневмонія (від грец. пневмо - легеня), або запалення легенів, - запалення тканини легенів; належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи.

Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38-39 °С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями.

Туберкульоз (від лат. туберкулюм - гулька) - поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва - сухоти. Збудник туберкульозу - мікобактерії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу можуть передаватися людині й від продуктів харчування тваринного входження - молока та м'яса.

Туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях. Тому, щоб запобігти захворюванню, потрібно тримати в чистоті житлові будинки, вулиці міст, громадські приміщення. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.

Які захворювання органів дихання спричинюють алергени?

До найпоширеніших алергічних захворювань відносять алергічний риніт, бронхіальну астму. Їх спричинюють алергени, серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти тощо. Алергічний риніт є самостійним захворюванням, спричиненим алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Ознаками його є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.

Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах.

У чому полягає профілактика захворювань органів дихання?

Для попередження захворювань органів дихання необхідно: у період епідемій здійснювати відповідну вакцинацію (протигрипозну, протитуберкульозну тощо), не відвідувати людні місця (концертні зали, театри тощо); дотримуватися правил особистої гігієни, не ухилятися від диспансерного обстеження (масова флюорографія), яке дає змогу вчасно виявити серйозні захворювання органів дихання; дотримуватися чистоти в приміщеннях, правил особистої гігієни, не спілкуватися з хворими під час епідемії та загартовуватися. До надзвичайно поширених чинників, що призводять до захворювань органів дихання, належать речовини, які утворюються при згорянні тютюну в сигареті (нікотин, чадний газ, синільна кислота тощо).

Техніка використання гірчичників і накладання компресів:

Послідовність дій під час використання гірчичників

1. Намочіть гірчичники в теплій воді.

2. Прикладіть гірчичники до потрібної ділянки шкіри, тією стороною, на якій нанесена гірчиця.

3. Накрийте ділянку тіла з гірчичниками і залиште на 15 хвилин.

4. Зніміть гірчичники, рощітріть шкіру і змастіть її вазелином.

Послідовність дій під час накладання компресів

1. Для постановки компреса намочіть шматок марлі теплою водою, відіжміть.

2. Намочіть цю марлю спиртом і покладіть на місце компресу у розгорнутому вигляді

3. Зверну покладіть компресний папір, закрийте його ватою, обв’яжіть бинтом, а зовні вкрийте теплою хусткою.

V. Закріплення вивчення матеріалу:

Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

1. Вкажіть збудника грипу:

а) стрептококи;

б) віруси;

в) пневмококи;

г) стафілококи.

2. Вкажіть збудника туберкульозу:

а) віруси;

б) мікобактерії;

в) стрептококи;

г) стафілококи.

3. Сконструюйте відповідь у вигляді презентації. Чому в Україні існують спалахи туберкульозу? Які заходи профілактики цього захворювання? Чому збудник туберкульозу особливо небезпечний для ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД? Чому туберкульозні диспансери розташовані поблизу хвойних лісів?

4. Обґрунтуйте профілактичні заходи, які можуть запобігти захворюванням органів дихання. Оформіть пам'ятку.

1. Спрогнозуйте наслідки куріння на органи дихання.

VІ. Домашнє завдання опрацювати матеріал 32. Підготуватися до тематичної атестації з теми.

Урок № 6

Тема уроку: Узагальнення знань з теми «Дихання». Залік.

Мета уроку: Узагальнити і систематизувати набуті знання про особливості будови і функціонування дихальної системи. Виявити рівень знань учнів. формувати культуру записів у зошиті, виховувати вміння логічно висловити свої думки.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Хід уроку

Робота виконується в двох варіантах за різнорівневими завданнями.

Варіант 1

І рівень

Тестові завдання.

1. У носовій порожнині не відбувається: а) осушення повітря; б) зігрівання повітря; в) знезараження повітря.

2. Функція дихальної системи полягає: а)у здійсненні вдиху і видиху; б) окисненні органічних речовин; в) у постачанні в кров достатньої кількості кисню, та виділенню вуглекислого газу.

3. Життєва ємність легень – це: а) глибокий вдих + глибокий видих + залишковий об’єм; б) дихальний об’єм + глибокий видих + глибокий вдих; в) залишковий об’єм + глибокий вдих.

4. Транспорт газів через легеневий пухирець у капіляр відбувається завдяки: а) дифузії; б) осмосу; в) активному транспорту речовин.

5. У малому колі кровообігу газообмін відбувається у капілярах: а) шкіри; б) тіла; в) легенів.

6. Після тривалого бігу частота дихання людини відновлюється не відразу: а) через збудження нервової системи; б) внаслідок високого вмісту в крові адреналіну; в) через газовий склад крові.

ІІ рівень

Дати визначення термінам:

1. Альвеоли –

2. Дихальний об’єм –

3. Грип –

4. Нікотин –

5. Внутрішнє дихання –

6. Дифузія –

ІІІ рівень

Знайти відповідність між органами (цифри) та їх функціями ( літери, одна зайва)

1. Носова порожнина А. Захищає гортань спереду

2. Щитоподібний хрящ Б. Знезаражує, зволожує, зігріває повітря

3. Легені В.Утворена з хрящових півкілець

4. Діафрагма Г. бере участь в актах вдиху і видиху

Д. Здійснює газообмін

ІV. Рівень.

Дати відповіді

1. Розкрити взаємозв’язок в організмі людини між кровоносною системою і органами дихання.

2. Як тютюновий дим впливає на легені? До чого призводить паління у ранньому віці?

Варіант ІІ

І рівень

Тестові завдання

1. Продукти паління спричиняють: а) з’єднання частин гемоглобіну з чадним газом; б) зниження рівня адреналіну в крові; в) підвищення еластичності голосових зв’язок.

2. Легеневий газообмін відбувається в легеневих: а) артеріях; б) венах; в) капілярах.

3. до профілактичних заходів, що запобігають захворюванню на туберкульоз належать: а) щеплення; б) дотримання чистоти в приміщеннях; в) озеленення вулиць; г) усі перераховані заходи.

4. Ззовні легені вкриті: а) одношаровим епітелієм; б) двошаровим епітелієм; в) щільною сполучною тканиною.

5. Трахея щодо стравоходу розташована у грудній порожнині: а) ззаду; б) ліворуч; в) спереду.

6. Глибокий вдих забезпечують: а) внутрішні міжреберні м’язи; б) м’язи черевного преса; в) зовнішні міжреберні м’язи.

ІІ рівень

Дати визначення термінам:

1. Гортань –

2. Плевра –

3. Ангіна –

4. Трахея –

5. Зовнішнє дихання –

6. Оксигемоглобін –

ІІІ рівень

Знайти відповідність між органами (цифри) та їх функціями ( літери, одна зайва)

1. Надгортанний хрящ А. Закриває вхід до гортані під час ковтання

2. Бронхи Б. Газообмін у легенях

3. Гортань В. Зігріває повітря

4. Альвеоли Г. містить голосові зв’язки, пропускає повітря

Д. проходження повітря.

ІV. Рівень.

Дати відповіді

1. До майстрів дихання відносять співаків, музикантів, що грають на духових інструментах, спортсменів. Яким чином вони досягнули вміння керувати диханням? Яке це має значення.

2. Чому у крові не збільшується кількість азоту після вдиху і видиху.