Відкритий урок з історії (скіфи) 6 кл

Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ.

КІМЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ.

Тема уроку: Що Геродот писав про скіфів.

Мета уроку: поглибити та розширити знання учнів про праслов’янські племена на території сучасної України-скіфів, розвивати вміння використовувати історичне джерело для пошуку відповідей на поставлене запитання, аналізувати, порівнювати, працювати з історичними джерелами, формувати уміння працювати в групах, самостійно, підводити учнів до об’єктивного самооцінювання власної роботи на уроці, виховувати зацікавленість до історії.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Форма уроку: практичне заняття.

Обладнання: підручник, карта, ілюстративні матеріали.

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Для нас, українців, дослідження своїх пракоренів, свого походження є надзвичайно актуальним. Т. Шевченко закликав нас спитати себе «Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?».

Тому на сьогоднішньому уроці з’ясуємо, чи могли скіфи бути нашими предками, який слід залишили в історії України.

Бесіда за запитаннями:

1. Коли скіфи перебували на українських землях?

2. Який спосіб життя вели скіфи?

3. Що вам відомо про перського царя Дарія І?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Скіфи не знали писемності й не залишили після себе рукописних пам’яток. Утім, скіфська історія оживає в писемних творах інших народів, насамперед працях давньогрецького історика мандрівника Геродота.

Випереджальне домашнє завдання:

Учениця зачитує доповідь «Батько історії- Геродот»

Інформація про Геродота.

Славнозвісний грек Геродот (між 490 і 480 - між 480 і 424 рр. до н.е.) з міста Галікарнасу недаремно прозваний «Батьком історії». Працюючи над своєю знаменитою «Історією» (у дев'яти книгах), що розповідає про події пов'язані з греко-перськими війнами, невтомний дослідник давнини побував і на бере­гах Понту Евксинського (Чорного моря). Декілька місяців історик жив у дав­ньогрецькому місті-колонії Ольвії та мандрував Північним Причорномор'ям. Повсюди допитливий грек збирав та записував відомості про історію, життя і звичаї скіфів, інших народів і племен, що тоді населяли теперішню територію України. Його свідчення є надзвичайно цінним джерелом вивчення давньої історії нашої Батьківщини.

Легенда про походження скіфів (розповідає учениця)

ІV. Вивчення нового матеріалу.
Практична робота

Об’єднайтесь у малі групи, оберіть фрагмент для вивчення. Прочитайте його, роздивіться ілюстрації й обговоріть відповіді на поставлені запитання. Представте класу результати роботи у вигляді опису вашої уявної подорожі Стародавньою Скіфією.

Методична порада – робота в малих групах.

Завдання для І групи

Обговоріть, як природні умови впливали на життя скіфів.

Геродот про природні умови Скіфії*

В усій цій країні, яку я описав, зима настільки сувора, що нестерпний мороз триває вісім місяців, так що коли проллєш воду, то від цього на землі не буває болота, але коли розпалиш вогонь, може бути багнюка. Море замерзає, а також і ввесь Кімерійський Боспор**. І скіфи, що живуть по цей бік рову, переїжджають по льоду цілими громадами на своїх возах через протоку... А зима в тих краях не схожа на зиму, яка буває в усіх інших краях, бо там у добу дощу не випадає багато опадів, але влітку весь час ідуть дощ. І на той час, коли в інших краях гримить грім, у них його не буває, а влітку часто гримить грім... Унаслідок такої суворої зими північні області цього материка не населені. Земля їх, являючи собою рівнину, багата травою і добре зрошена...

*   Тексти Геродота подано в перекладі А. Біленького.

** Давня назва Керченської протоки.

• Який клімат переважає на території Скіфії?

• Як природні умови впливають на життя скіфів?

Завдання для II групи

 Покажіть на карті місця розселення кожного з племен. Спираючись на ілюстрації і документ, опишіть ці племена.

Розоривши багато країн Близького Сходу, скіфи нарешті осіли у степах Північного Причорномор’я, створивши перше на терені України велике політичне об’єднання. У V ст. до н. е. «батько історії» грек Геродот відвідав Скіфію й описав її населення. Геродот поділяв скіфів на царських скіфів, які мешкали на берегах Азовського моря та в степовій частині Криму. Скіфи-орачі жили в лісостеповій зоні, переважно між Дністром і Дніпром. А скіфи-кочівники опанували степи Подніпров’я

Геродот про населення Скіфії

Скіфи-хлібороби сіють хліб не для власного вжитку, а на продаж... Ці племена живуть... на захід від Борисфену. На схід від цих скіфів-хліборобів, за річкою Пантікапом*, живуть уже скіфи-кочовики, які нічого не сіють і не орють... Ці кочовики на схід займають обшир на чотирнадцять днів дороги. [На південний схід] простягається країна, що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками.

РОЗСЕЛЕННЯ СКІФСЬКИХ ПЛЕМЕН

1 — скіфи-кочовики; 2 — царські скіфи;

З — скіфи-хлібороби (сучасна реконструкція)

* Пантікап — р. Інгулець.

Завдання для III групи

На основі тексту й ілюстрацій розкажіть про заняття скіфів.

Геродот про побут скіфів

...живуть вони в кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а інші — шестиколісні. Вони цілком закриті цупким матеріалом, виготовленим з вовни, і зроблені подібно до будинків: одні з двома, інші — із трьома відділами; вони непроникні ні для води, ні для снігу, ні для вітрів. У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи; за ними йдуть отари овець, стада корів і табуни коней. На одному місці залишаються стільки часу, доки вистачить трави для худоби, а коли її обмаль, переходять в іншу місцевість. Самі вони їдять варене м’ясо та «іпаку» (сир з кобилячого молока), п’ють кобиляче молоко. Через те, що скіфська земля дуже бідна на ліс, то скіфи придумали такий спосіб варити м'ясо: здерши з тварини шкіру, очищають кістки від м'яса, потім кладуть його в казани місцевого виробу, якщо такі є; ці казани найбільше схожі на лесвійські чаші, тільки далеко більші за них; поклавши м'ясо в ці казани, запалюють кістки тварин і на них варять м'ясо; якщо казана нема, то вкладають усе м'ясо в шлунки тварин, підливають води і запалюють кістки; вони горять прекрасно, а очищене від кісток м'ясо легко вміщується в шлунку. Таким чином бик сам себе варить, а також і всі інші жертовні тварини. Коли м'ясо звариться, то жертвоприноситель, відділивши божеству найкращі шматки м'яса і нутрощів, кидає їх уперед. У жертву приносять різну скотину, а особливо коней...

Сцени з пекторалі

Завдання для IV групи

Чому Геродот вважав скіфів непереможними? Як сприяли бойовим якостям воїнів їхні звичаї?

Геродот про військове мистецтво скіфів

У скіфського народу... немає ні міст, ні укріплень; свої житла він (народ) переносить із собою, де кожний — кінний стрілець, де засоби до життя добувають не хліборобством, а скотарством і житла влаштовуються на возах, — такому народові як не бути непереможним і неприступним?

Військовий одяг і зброя скіфів (сучасна історична реконструкція)

Серед усіх відомих нам народів лише скіфи володіють одним, але найважливішим для людського життя, мистецтвом. Воно полягає в тому, що жодному ворогу, який напав на їхню країну, вони не дають урятуватися; і ніхто не може їх наздогнати, якщо тільки самі вони не допустять цього. Військові звичаї у них такі: скіф п'є кров першого забитого ним ворога, а голови всіх забитих у бою відносять до царя, бо той, хто приніс голови, дістає частину захопленої здобичі, а той, хто не приніс, не дістає.

Завдання для V групи

Опрацьовуючи історичне джерело, поставте і запишіть по 2-3 запитання до кожного з фрагментів та запропонуйте однокласникам дати відповіді на них.

Геродот про скіфський похід перського царя Дарія І.

Скіфи… вирішили зовсім не давати справжнього, відкритого бою, але, поділившись на два загони, почали відступати зі своїми стадами, засипати колодязі і джерела, винищувати рослинність.

Нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі… послали до Дарія вісника, який приніс йому дари: птаха, мишу, жабу і 5 стріл… Хай самі перси, сказав вісник…зрозуміють, що означають ці дари.

На думку Дарія, це означало … що скіфи склали зброю. Таку думку висловив Дарій, але думка його радника Гобрія була зовсім протилежною…: «Якщо ви, перси, не станете птахами і не злетите високо в небо, або мишами і не заховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болото, то ви не повернетеся до себе, вас проженуть оці стріли».

• Про яку подію йдеться у фрагменті джерела?

• Чому війна називалася «дивною»?

• Які дари приніс вісник Дарію від скіфів?

• Поміркуйте, чому скіфи не вступали у відкритий бій з персами?

ІV. Закріплення нових знань

1. Як звати історика, який досліджував життя скіфів?

2. Який спосіб життя вели скіфи?

3. Що таке курган?

4. Як звали царя, який хотів завоювати Персію?

V. Узагальнення і систематизація навчальних досягнень.

Метод «Мікрофон».

Закінчіть речення: «Після практичної роботи я знаю…, вмію…., розумію….»

VІ. Домашнє завдання.

Скласти ребус або кросворд за матеріалами вивченої теми

Кам’яні візитівки України                                               

«Кам’яні баби» (скіфські, половецькі тощо) — монументальні кам’яні скульптури, що зображують і жіночі, і чоловічі фігури. Учені припускають, що кам’яні скульптури, встановлені по периметру території скіфської держави, відігравали роль своєрідних охоронців скіфських земель.

Найбільша колекція «скіфських баб» — у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. Яворницького. Вони також зберігаються в Бердянському, Євпаторійському, Запорізькому,

Кіровоградському, Луганському, Херсонському та інших краєзнавчих музеях, Національному музеї історії України в Києві .

Історичні джерела про Скіфський похід перського царя Дарія І

Скіфи вели постійні війни із сусідами та між собою. Нерідко їм доводилося об’єднуватися, перед лицем загарбників. Так, у 5І4 р. до н. є. Скіфію намагався захопити персидський цар Дарій. Проти нього скіфи використали тактику виснаження супротивника, ухиляючись від прямого зіткнення. У результаті цього персидська армія була змушена відступити. Для скіфського походу Дарій зібрав величезну армію. За його на­казом був побудований міст через Дунай, яким його війська кілька днів переходили річку. Після закінчення переходу цар залишив біля мосту загін греків-найманців і дав їхньому командиру ремінь, на якому були зав’язані шістдесят вузлів.

— Кожного дня розв’язуй вузол. Якщо через шістдесят днів я не повернусь — я переміг скіфів і повертаюся до Персії через Кавказ. Тоді зруйнуй міст.

Із першого ж дня походу на персів почали нападати скіфські кінні загони. Вони обстрілювали війська з луків, а потім зникали в степу. Дарій уперто переслідував ворога, усе більше заглиблюючись в степ. Річки та колодязі зустрічалися все рідше, навіть ті, які пощастило знайти, були завалені, а вода в них — отруєна. Військо перського царя страждало від спеки, утоми і спраги. До того ж скіфські загони почали все частіше нападати. Тоді Дарій направив до скіфів посоль­ство. Послів зустрів старий скіфський вождь Ідантірс.

—  Чому ви тікаєте від нас, скіфи? — запитали посли. — Якщо ви вважаєте, що ви сильніші — станьте з нами до бою! Якщо ж ні — відішліть нашому цареві глек вашої води та жменю вашої землі на знак покори.

—  Ми не тікаємо, — відповів скіф. — Ми кочуємо, як кочували наші пращури і як звикли ми!

—  Але що ж нам передати цареві царів? — розгублено спитали перси.

— Передайте йому наші дари, — відповів Ідантірс і віддав персам кошик, зав’язаний хусткою. Коли в таборі Дарій відкрив кошик, то з нього вилетів птах, ви­бігла миша і вистрибнула жаба. На дні залишилося п’ять стріл із бронзовими наконечниками. Дарій зрадів:

— Нарешті вони підкорилися! Птах живе в повітрі, миша на зем­лі, жаба у воді. Отже, вони віддають мені всі простори своєї землі і складають переді мною свою зброю — стріли!

— Ні, царю, — заперечив один із його наближених, що був добре обізнаний у звичаях скіфів, — ці дари означають: якщо ви не по­летите геть, як птахи, або не заховаєтеся в землі, як миші, або ж не пірнете у воду, як жаби, то загинете від наших стріл.

У таборі почалися суперечки щодо тлумачення подарунків, але тут скіфи вчинили несподіваний напад. Як тільки Дарій вишикував свої війська, скіфи відступили, не втративши жодного воїна.

Тоді Дарій зібрав своїх підданих і сказав:

— Скіфи люблять свободу більше, ніж золото, їм не потрібні пур­пурові тканини і дорогий посуд. їх не можна підкупити, а тому не можна й перемогти.

     Із цими словами він наказав відступати. Ішов тридцятий день після переходу через Дунай. Утомлена армія рухалася повільно, постійно страждаючи від нападів скіфів. Царю довелося залишити напризволяще майже половину армії і повністю обози. Коли цар підійшов до Дунаю, минув шістдесятий день, і міст було знищено. Тоді серед оточення Дарія знайшовся один єгиптянин, що мав напрочуд дужий голос. Він став викликати командира найманців, які почули крик, підпливли на човнах і швидко відновили міст. Після переходу Дарій наказав остаточно спалити його. Скіфський похід Дарія був першою поразкою перської армії.