Виховний захід на тему: «Збережемо природу!»
Мета: поглибити знання про Червону книгу України, заповідні території; прищеплювати учням бережливе ставлення до рослин і тварин, виховувати любов до природи та рідного краю.
Хід заходу
Щербань К.П. Доброго дня, шановні учні та колеги! Сьогодні ми зустрілися з вами для того, щоб обговорити стан сучасного навколишнього середовища, а особливо його флору і фауну.
Для початку хочу продемонструвати фрагмент кліпу відомого американського поп-співака Майкла Джексона. Про що цей кліп ви зрозумієте одразу…
Отже, як ви зрозуміли сьогодні ми будемо говорити про збереження флори і фауни.
Ведуча. Що означають ці слова ви, мабуть, знаєте… А чому саме таку назву мають тваринний і рослинний світ. Послухайте легенду…
Були у матінки Природи
Дві донечки такої вроди:
Хто їх побачив хоч на мить, —
Не зміг забути й розлюбить.
Голубооку звали Флора.
У неї очі наче зорі;
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна та привітна.
А Фауна — швидка, як вітер,
Могла за птахами летіти,
І за оленями стрибати
Та з білочками пустувати.
Обидві світ живий любили.
Відтак його боготворили;
Тож вирішила мудра мати
В придане їм дарунки дати.
Мрійливій Флорі світ рослинний,
А жвавій Фауні — тваринний.
Щоб берегли і доглядали,
Від всього злого захищали.
Живуть в легендах і понині
Живого світу дві богині. (Олівко)
Ведучий. Природа щедро обдарувала нашу землю. Вона — вірний друг й неоціненне багатство, джерело здоров'я й радості. Ми із задоволенням милуємося золотими нивами пшениці, широкими луками, густими лісами, могутнім Дніпром. Дихаємо п'янкими ароматами квітучих садів та квітів. Людина закохана у природу. А чи справжня то любов?
Хто ж тоді руйнує мурашники, на стовбурах дерев вирізує написи, в лісах розводить вогнища, залишає сміття, забруднює повітря й водойми, вирубує ліси, губить тварин. Ніхто інший, як сама людина.
Вірш. Пронизує часу незрима стріла
І біль, і слова, і світи планетарні.
Це нам щовесни все віщує бджола,
Що ми тут не перші, і ми не останні.
Умієм плоди витискати з ідей,
Та тільки крізь буднів спресовану гущу
Ми часто в очах безневинних дітей
Не можем природи побачити душу.
Несуть на собі смерть криниць полини,-
У силах порожніх історія в’яне…
Ми топчем прогресом Дніпро, як слони,
Які ж без Дніпра ми будем слов’яни ?
І можна із коренем вирвати злість,
Знять маски із себе, холодніші сталі,
І треба горнутися нам до Землі:
На ній ми не перші, і щоб не останні. (Конончук)
Ведуча. Що слід робити, щоб господарська діяльність не тільки не завдавала шкоди природі, а й допомагала відновлювати й примножувати її багатства? Перед людиною та природою постала проблема виживання. Розв'язати її можуть тільки люди.
Вірш:
Вік XXI, сповнений тривоги,
Шалених ритмів, стресу, відкриття.
Від космосу до самого земного –
На карту ставить долі і життя.
У відчай впала молода тополя,
Вмирав повільно скручений листок,
Болять забруднені легені поля:
Біль віддає у кожен колосок.
Мов примули на діючих вулканах,
Понад землею зводяться АЕС.
Іде на людство хвилею цунамі,
Збунтованого атома прогрес. (Харченко)
Ведучий. Земля – наш дім. Можливо, це єдина планета, на якій існує життя у Всесвіті. Хіба не заслуговує вона нашої любові? Але на сьогодні ми маємо велику кількість свідчень про те, що людина є не бережливим, а самовпевненим землевласником.
Ведуча. Наша планета серйозно хвора. У двері будинку людства стукають лиха майбутніх екологічних катастроф. Природа гине й благає нас про захист.
Вірш:
Не убий комашки на стежині.
Рід цей комашиний пощади!
Не убий джмеля на конюшині
Жабки біля тихої води…
Не убий бездомної зозулі.
Не стопчи барвінку на межі.
Оленятко вбережи від кулі,
Річечку від смерті вбережи!
Не убий чуттів своїх глибинних –
Суму й щастя, радості й журби.
Зрослої у віковім борінні
Власної душі не погуби! (ведуча)
Ведучий. Внаслідок щорічного зростання чисельності населення на землі, надмірного використання природних ресурсів, активної діяльності людини та глобального перетворення компонентів природи багато видів рослин та тварин стали рідкісними.
Для того, щоб зрозуміти, про що піде далі мова відгадайте ребус.
З метою збереження видового різноманіття понад 30 країн світу приєдналися до Всесвітньої стратегії охорони природи, теоретичною базою якої є розуміння того, що кожний вид організмів є необхідним компонентом біосфери. Вони занесені до Червоної книги України. Названо цю книгу Червоною, тому що червоний колір неначе попереджає нас — схаменіться, загрожує небезпека.
Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні.
Ведуча. В Україні перше видання Червоної книги вийшло друком 1980 року. До неї занесено ті зникаючі або рідкісні види організмів, які постійно чи тимчасово мешкають у природних умовах на території України або в межах її територіальних вод. Запам'ятайте! Збирання рослин, занесених до Червоної книги, їх плодів та насіння заборонено. Невиконання цих вимог можуть спричинити зникнення таких видів не тільки з території певної країни, а й з нашої планети взагалі.
На сторінках Червоної книги є такі види зі світу природи, що ми вже не побачимо у житті, тому що вони зникли, їх знищили. Зверніть увагу, н скільки змінилася кількість зникаючих видів тварин і рослин за останні десятиліття.
Вірш: В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть зеленіти віти-
Верби, берізки, горобини
І диво дівчини калини.
Невже ми більше не побачим,
Як біля річки верби плачуть.
Як розцвітають на майданах
Високі красені каштани.
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду. (Керницька0
Ведучий. У Червоній книзі є ще сторінки інших кольорів.
Чорні сторінки містять списки тих, кого вже немає, кого ми вже більш ніколи не побачимо, ті, хто вимерли. (Морська корова, мандруючий голуб).
Червні сторінки показують нам зникаючих і особливо рідкісних тварин. (зубр, червоний вовк, бобер, леопард, сніжний барс та ін.).
На жовтих сторінках – ті, види, кількість яких швидко зменшується (білі ведмеді, рожевий фламінго, рожева чайка, джейран та ін.)
Білі сторінки – види, яких завжди було мало.
Сірі сторінки – занесені ті види, які мало вивчені і місця їх існування мало доступні.
Зелені сторінки – ті види, які нам вдалося зберегти і врятувати їх від вимирання (лось, бобер річковий).
Головна ідея створення Червоної книги — збереження тваринного й рослинного світу. (Демонстрація видів тварин і рослин, що занесені в Червону книгу.)
В Україні існують закони, за якими рослини і тварини, занесені до Червоної книги, підлягають особливій охороні на всій території держави. Ці закони визначають шляхи охорони та відтворення рідкісних видів.
Це, зокрема, заборона або обмежене використання цих видів, створення сприятливих умов для утримання й розведення рідкісних видів (у зоопарках, ботанічних садах, розплідниках), здійснення наукових досліджень з метою їх охорони і відтворення.
Ведуча. Господарська діяльність людей негативно впливає на рослинний світ. Вирубують ліси під забудівлі (ферми, кар'єри), заготовляють деревину. А разом із деревами зникають й дикорослі рослини.
Багато рослин у нас є рідкісними. Люди рвуть їх задля краси. Особливо навесні знищують першоцвіти. А першоцвіти не дають насіння й плодів, важко розповсюджуються. Зірвані квіти швидко в'януть. А дехто вириває першоцвіти із корінням, не залишаючи жодної надії на порятунок.
А як гарно на лісовій галявині, укритій килимком перших вісників весни! Не рвіть першоцвітів! Милуйтеся ними в природі!. Природа має цілющі сили — лікарські рослини. Деякі види стали рідкісними від нерозсудливого збирання. Краще використовувати для заготівлі лікарської сировини, такі рослини, які поширені на території України: буркун, грицики, глід, кропива та інші.
Ведучий. Можна знищити рослину і не зриваючи. Коли ми ходимо, то витоптуємо трави, квіти і, навіть, не помічаємо, що нищимо таку красу.
Не можна розводити багаття у лісі, підпалювати сухі рослини на луках, тому що вигорить коріння й насіння. Дим від вогнища забруднює повітря, у вогні можуть загинути мешканці луків і лісів. Пам'ятайте про це!
Ведуча. Коли де бачу квітки очі,
«Люби!» — вона мені шепоче.
Повз деревце іду зелене,
«Привіт!» — схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї,
Питає пташка: «Як ся маєш?»
«Спочинь» — з болота жаба просить.
«Всміхнись» — цвіркун сюркоче в просі.
Який же цвіт кругом чудовий!
Додому йду в добрі й любові.
Ведучий. Крім рідкісних видів рослин, існують й унікальні рослинні угруповання, що також потребують охорони. Потрібно охороняти всю сукупність організмів, тобто угруповання, що населяють певну площу. Для цього створюють природоохоронні території: заповідники, національні природні парки, ландшафтні парки, заказники. Вони є національним надбанням.
Заповідники — природоохоронні установи загальнодержавного значення, що створені для збереження у природному стані унікальних угруповань, тут заборонені будь-які види господарської діяльності, полювання, збирання грибів і плодів, туризм.
На території України створено заповідники: Карпатський (3), Асканія-Нова, (1) Чорноморський (2), «Медобори» (1), Український степовий (2), Дніпровсько-Орільський (1), Кримські (2), «Дунайські плавні» (1), Канівський (2), «Горгани» (1), Поліський (1), «Єланецький степ» (2). Особливу категорію становлять біосферні заповідники Асканія Нова, Карпатський, Чорноморський, «Дунайські плавні», які мають міжнародне значення.
Зараз в Україні нараховується 13 заповідників, 2 національні парки, 4 заповідно-мисливські господарства, понад 1500 державних заказників та близько 4000 заповідних об'єктів: урочищ, пам'яток природи, парків тощо.
Ведуча. Охорона рослинного світу здійснюється за різними напрямами. Як окремі види рослин, так і їхні угруповання охороняють на територіях заповідників, національних природних парків, заказників. Правові основи охорони рослинного світу створює відповідна законодавча база.
Жива природа — це дивовижний, складний, різноманітний світ. Особливе місце в ньому відведено людині. Саме від людей залежить — чи побачать світ майбутні покоління.
Окрім, Червоної книги України, існують Червоні книги різних областей, зокрема, в нас діє Червона книга Вінниччини.
Вінниччина – це цікавий у біогеографічному відношенні край з оптимальними природними умовами і багатими ресурсами.
Переважна більшість площ існуючих і проектованих природно-заповідних територій та об’єктів Вінниччини мають складне походження, зумовлене тривалим та багатоетапним впливом людини. Породжені в результаті складної взаємодії природних і суспільно-історичних чинників такі ландшафти є самодостатніми і значимими пам’ятками.
Ведучий. Станом на 01.01.2015 року природно-заповідний фонд Вінницької області нараховував 424 природних комплексів та об’єктів.
З метою збереження природного розмаїття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також для підтримки загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію людиною ландшафтів, на території Вінницької області створено багато різних типів заповідних об’єктів.
У них можна зустріти велике розмаїття рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних видів рослин, грибів, тварин та птахів.
Уже сьогодні до Червоної книги Вінницької області віднесено 105 видів рослин, з них 92 є рідкісними і зникаючими. Фауна нараховує 137 видів, занесених до Червоної книги області. До Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України занесено 12 видів ссавців, 9 видів птахів, 4 види риб, що мешкають на нашій території.
Втрата хоч би одного виду несе за собою непередбачувані наслідки і збереження цих зникаючих рослин і тварин є одним із основних і найгостріших природоохоронних заходів.
Вірш:
Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду –
В морях, океанах, в малих і великих річках!
Рятуємо рідкісних птахів – не всі ще породи,
А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах!
Рятуємо злаки, а потім рятуємо квіти!
Рятуєм світанки від кіптяви, гару й димів!
Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти!
Рятуємо вулицю від голосних двигунів!
Рятуємо землю! А також рятуємо небо!
Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив!
Рятуємо ніжність … Від кого рятуєм ? Від себе.
Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти ! Андрушко.
Метелика ловити я не хочу,
Він – квітка неба, хай живе собі! Олівко
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було тобі й мені. Андрушко
І квітку лісову не стану рвати,
Її додому я не понесу, Вигрівач
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу! Харченко
За чисті води, чисті ріки
Боротись будемо навіки. Конончук
Хай стане чистою Земля,
Бо в ній господар – ти і я! Деркач
Разом:
Ми всі – господарі природи,
Тож збережемо її вроду!
2 578
23 086 
