Використання ІКТ в НВП для розвитку творчих здібностей учнів

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему:

«Використання ІКТ в НВП

для розвитку творчих здібностей учнів»

Слухач групи (вчителів інформатики, 06.06 – 17.06. 2016)

Лагодна Діана Олегівна

Місце роботи: Корюківська гімназія Корюківської районної ради Чернігівської області, Корюківський район

Підпис _______________________

Викладач:

___________________________

Чернігів 2016

Зміст

Вступ

Розділ І. Роль та місце інформаційних технологій у навчально виховному процесі в загальноосвітнього закладу

1.1. Сутність використання інформаційних технологій

1.2. Поліфункціональна роль нових інформаційних технологій у навчанні

1.3. Застосування інтерактивних технологій для розвитку творчих здібностей учнів

Розділ II. Використання методу проектів на уроках інформатики

Розділ ІII. Узагальнення методичних рекомендацій щодо використання ІКТ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність дослідження: сучасний етап розвитку середньої загальноосвітньої школи пов’язаний з необхідністю розв’язання проблеми підвищення інтелектуального рівня, пізнавального і творчого потенціалу учнів. Нові інформаційні технології мають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу і системи освіти в цілому. В цьому плані заслуговує уваги макроконтекст, який передбачає зміни системи освіти, що склалася, відповідно до вимог інформаційного простору, що складається, пропонує для цього засоби рішення шляхом використання нових інформаційних технологій. Мультимедіа є формою організації навчання, в рамках якої плідно реалізуються ідеї інтенсифікації, спрямовані на пошук максимально ефективних методів і засобів навчання, адекватних його цілям і змісту; інтеграції педагогічної науки і практики; цілісності і безперервності педагогічного процесу. Проте в процесі розв’язання дидактичних завдань у межах використання інформаційних технологій в навчанні ми стикаємося з суперечністю між бажанням передати комп’ютеру максимум педагогічних функцій і можливостями комп’ютера ефективно реалізувати ці функції. Пізнавальні процеси - сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення, мова, – виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності. Для того, щоб задовольнити свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися і працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті або інші моменти або компоненти діяльності, уявляти те, що їй потрібно робити, запам'ятовувати, обдумувати, висловлювати думки. Тому, без участі пізнавальних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як її невід'ємні внутрішні моменти. Вони розвиваються в діяльності, і самі є особливими видами діяльності.

Об’єкт дослідження: розвиток творчих здібностей учнів на уроках інформатики та у позакласній роботі.

Предмет дослідження: використання ІКТ в навчальному процесі.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і виявити переваги впровадження використання ІКТ в процес навчання та розвитку творчих здібностей учнів.

Гіпотеза дослідження виражається в наступному припущенні: якщо в процесі навчання в загальноосвітній школі будуть використані інформаційні технологій для підготовки до проведення занять і створення дидактичного матеріалу, то це сприятиме:

• підвищенню ефективності навчання в загальноосвітній школі (поліпшення засвоєння навчального матеріалу;

• розвитку творчих здібностей учнів;

• зменшення часу розв’язання стандартних завдань;

• сформованість практичної спрямованості знань учнів;

• поліпшенню поведінкового, емоційного, позитивного ставлення до навчання, підвищенню інформаційної культури учнів, розвитку їхньої пізнавальної і творчої активності.

Методи дослідження: теоретичні емпіричні обробки результатів дослідження.

Розділ І. Роль та місце інформаційних технологій у навчально виховному процесі в загальноосвітнього закладу

1.1. Сутність використання інформаційних технологій

Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлені двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективної передачі знань, до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору – одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер". Основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства. Педагогічним завданням ІКТ навчання є підвищення якості, інтенсивності і ефективності уроку; розвиток творчості учня; формування інформаційної культури учня.

Технології повинні бути наповнені предметним змістом: вони мають стати для школяра засобом, який полегшує процес набуття нових знань і вмінь.

Використання на уроках ІКТ дає ряд переваг:

• економія часу;

• можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів;

• підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків;

• можливість учневі обирати свій темп роботи;

• самостійність роботи та ін.

Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вирішувати наступні задачі:

• забезпечення диференційного підходу до навчання;

• організація колективної та групової роботи;

• підвищення наочності навчання (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних);

• моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ – програм);

• пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії Вікіпедії; електронних підручників)

• забезпечення зворотного зв’язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD – дисках, так і тренажерів, випробуваних тестів ресурсу Internet);

• пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

• забезпечення міжпредметних зв’язків при викладанні (інформатика робота з програмами – Microsoft Power Point, Word, Excel, Publisher, WinRAR).

ІКТ одна із основних видів креативних технологій, важливою властивістю якої є інтерактивність, що надає користувачеві можливість зворотного зв'язку, можливість підвищити зацікавленість до предмету (за допомогою анімації, показу відеороликів), можливість використання різноманітних прийомів та методів при проведенні уроків та сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Враховуючи все вище сказане можна підсумувати, що використання інформаційно-комунікаційних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує ефективність освіти, готують молоде покоління до життя в інформаційному просторі, дає можливість для розвитку творчого потенціалу учнів.

1.2. Поліфункціональна роль нових інформаційних технологій у навчанні

Навчальне середовище, у якому можливе повноцінне використання інформаційних технологій, створюється внаслідок поєднання декількох передумов, а саме:

• спільного бачення процесу інтеграції інформаційних технологій у всіх учасників навчального процесу і за умови сприяння й підтримки з боку керівництва системою освіти;

• наявності певного досвіду викладачів у галузі використання освітніх інформаційних технологій;

• знання освітніх стандартів і наявності ресурсів для навчальних курсів;

• володіння особистісно-орієнтованою методикою навчання;

• оцінювання ефективності застосування інформаційних технологій у навчальному процесі;

• наявності технічної допомоги під час використання й обслуговування технологічних ресурсів;

• належної фінансової підтримки тривалого використання інформаційних технологій;

• наявності відповідної політики і стандартів, що підтримують новітні навчальні середовища;

• доступу до сучасних інформаційних технологій, зокрема до программного забезпечення і телекомунікаційних мереж.

Поняття «доступу до навчання» передбачає можливість і наявність необхідних послуг і є первинним відносно таких характеристик навчання, як доступність, а також якість й ефективність. Без реалізації доступу неможливо говорити про доцільність організації середовища та інші властивості навчання.

Гармонійне поєднання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з традиційними методичними системами може складати основу успішного формування інформаційних технологій навчання. За кордоном та у нашій країні використовують різні методи і моделі навчання з використанням засобів ІКТ в навчальному процесі Використання інформаційно-комунікаційних технологій повинно бути педагогічно виправдане й обґрунтоване. Хоча деякі елементи ІКТ можуть мати певні недоліки:

• збої в роботі комп’ютера – внаслідок недосконалості программного забезпечення і незадовільного стану апаратної частини можуть видаватися повідомлення про помилки, що не мають безпосереднього відношення до розв’язування поставленої задачі;

• нестійкість до неправильних дій – неправильно введені дані або невідповідність уведених даних встановленим стандартам операційної системи можуть викликати збої в роботі програми або неправильну відповідь;

• надмірна категоричність – програма не сприймає розв’язок задачі, який не передбачений у програмному забезпеченні, нівелюється творчий підхід;

• неадекватність суджень оцінок – не враховуються попередні результати навчання;

• недостатня або надмірна допомога – підказки подаються в загальному вигляді, що не дає можливості знайти правильну відповідь, або навпаки подаються надто детально, що зменшує роль учня в пошуку розв’язку задачі.

Слід зазначити, що кожен програмний засіб необхідно розглядати окремо, тому що недоліки одного можуть бути відсутні в іншому.

До основних переваг застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі можна віднести:

• мотивація навчання;

• активізація діяльності учня у процесі навчання;

• індивідуалізація навчання – коли програма враховує попередні відповіді на поставлені задачі, а також враховує вікові і психологічні особливості й забезпечує різні шляхи подання навчального матеріалу, рівня допомоги, необхідного для успішного засвоєння матеріалу;

• залучення до науково-дослідницької роботи;

• можливість візуалізації результатів проведеного дослідження або розв’язування задачі;

• розширення можливостей подання навчального матеріалу;

• збільшення бази навчальних задач – забезпечує збільшення кількості і введення нових типів навчальних задач, з можливістю впливати на процес розв’язку задач; контроль за навчальним процесом;

• зменшення рутинної роботи – комп’ютер використовується як засіб для розрахунку, який проводить рутинні проміжні розрахунки, що зменшує втомлюваність під час розв’язування задачі і збільшує час на пошук оригінальних ідей і реалізації творчих здібностей.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі під час підготовки учнів надає можливість активізувати навчально-пізнавальну діяльність шляхом візуалізації складних для розуміння математичних і фізичних понять. Досить важливими є образне мислення, впевненість у собі, уміння висловлювати гіпотези, проводити експерименти.

Для ІКТ навчального призначення, як і для будь-яких традиційних засобів і систем навчання, є визначені основні і загальні принципи дидактики:

• принцип єдності навчання, виховання і розвитку;

• принципи науковості і систематичності;

• свідомості і творчої активності учнів у навчанні;

• принцип наочності;

• принцип міцності засвоєння знань;

• формування умінь і навичок;

• принцип диференційованого підходу до навчання кожного учня за умов колективної роботи класу;

• принцип розвивального навчання.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті призводить до вдосконалення системи навчання, що передбачає зміни в змісті, формах, методах і засобах навчання. Зв'язок між ними Н. В. Морзе пропонує подати у вигляді схеми.

Рис. 1. Зв'язок між цілями, змістом, методами та формами (за Морзе Н. В.)

Широке впровадження засобів ІКТ в навчальний процес дає можливість значно посилити зв’язок змісту навчання з повсякденним життям, надати результатам навчання практичного значення, можливості застосування до розв’язування повсякденних життєвих проблем, задоволення практичних потреб, що є одним з аспектів гуманітаризації освіти.

Застосування ІКТ відкриває широкі можливості перед учнем під час проведення науково-навчального дослідження. Засоби ІКТ надають можливість звернути і зосередити увагу на важливих моментах досліджуваного матеріалу, визначенні мети і проведенні комп’ютерного експерименту. Провівши необхідні дослідження і проаналізувавши його результати, учень може висувати гіпотези стосовно виявлених закономірностей, спостерігати зв’язки між різними параметрами, експериментального підтвердження чи спростування висунутих гіпотез. Такий підхід призводить до виникнення нових пізнавальних навичок і потреби в нових знаннях.

Використання моделюючого програмного забезпечення, надає можливість не тільки створювати тривимірні моделі явищ або процесів, а також розглянути їх під різними кутами, переміщати і перетворювати, змінювати значення параметрів і спостерігати явища в динаміці. Це допомагає розвивати образне мислення і просторову уяву, що є важливим для майбутньої діяльності.

Доцільно гармонійно поєднувати застосування сучасних ІКТ з іншими засобами навчання. Це пов’язано з тим, що: програмний продукт не може адекватно оцінити метод розв’язування задачі, який не був передбачений розробником; виховання повноцінного громадянина не можливо без безпосереднього спілкування людей між собою; існує достатня кількість задач, які неможливо розв’язати за допомогою програмних засобів; неможливо правильно дібрати і використати програмний продукт без знання теоретичних основ розв’язування задачі.

У навчальному процесі недостатньо використовується дослідницький підхід з використанням ІКТ у навчанні.

Ефективність навчальної діяльності значною мірою визначається якістю використовуваних програмних засобів. Основні вимоги, пропоновані до таких програм – це, звичайно, простота введення і корегування вхідних даних, а також візуалізація (наочність) результатів розрахунку.

Майже всі програмні продукти прийшли у навчальний процес з комерції: текстові процесори, електронні таблиці, засоби створення презентацій, системи управління базами даних, графічні редактори. У зв’язку з цим постає необхідність відбору програмних засобів, які доцільно використовувати в навчальному процесі.

Аналізуючи програмні засоби, які доцільно використовувати в навчальному процесі, перелічуємо вимоги з урахуванням діяльнісного підходу:

• необхідність врахування індивідуальних вікових і психологічних особливостей користувачів;

• уміння застосовувати інформаційні технології у нестандартних ситуаціях, що виникають під час розв’язування задач;

• використання різних програмних засобів повинно розвивати рефлексивно-теоретичне мислення, яке за допомогою логіко-математичних засобів надає можливість людині планувати пізнавально-дослідницькі дії і розвиває особистість.

1.3. Застосування інтерактивних технологій для розвитку творчих здібностей учнів

 Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» [6, с. 16]. Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямком є особистісний розвиток, який пов’язаний із формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей.

Розв’язання даної проблеми в процесі навчання пов’язане з доцільним використанням різних методів і засобів, у тому числі, і застосування ІКТ.

Однією з найголовніших ознак творчої людини дослідники вважають наявність здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні надбання людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання, це синтез властивостей людини, її рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду діяльності та обумовлюють рівень результативності цієї діяльності [5].

Творчі здібності пов’язуються з створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів, методів отримання інформації та реалізації її у практичній діяльності.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій у поєднанні з інформаційними засобами, які забезпечують цілісний розвиток особистості, становлення її творчого потенціалу.

Використання ІКТ в освіті – це широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, та створення можливості легкого доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичної обробки, підсилення інтелектуальних можливостей, створення умов для перебудови їхньої пізнавальної діяльності [8].

Інформаційні технології забезпечують інтерактивність навчання, що сприяє врахуванню індивідуальних особливостей учня під час формування творчих здібностей. Інтерактивне навчання сприяє формуванню атмосфери співробітництва та взаємодії. В міру того як учень просувається в навчанні, комп’ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття. Інтерактивне навчання передбачає моделювання різних ситуацій, використання ігор, вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації, тобто учень приймає обґрунтовані рішення з елементами творчості. В умовах інтерактивного навчання є можливість організувати диференційоване навчання, котре максимально враховує умови формування творчих здібностей учнів.

Комп’ютер дозволяє більш широко використовувати міжпредметні зв’язки. Праця в навчальних майстернях стає більш усвідомленою, а значить і творчою. Уміння в процесі практичної роботи застосовувати знання фізики, хімії та інших природничих наук свідчать про їхнє глибоке розуміння. Крім того, багатофакторність системи, науковий підхід, багатий інструментарій, великий обсяг електронної довідкової інформації, залучення мультимедійних засобів дозволяють досягнути вдалого поєднання ігрової, пізнавальної та експериментально-дослідницької активності. Ефективність раціонального використання інформаційних технологій обумовлюється, ще й тим, що скорочується час вивчення теоретичного матеріалу програми. Вивільняється час до творчої практичної роботи, усунення прогалин у знаннях, актуалізації раніше вивченого матеріалу. У разі виникнення труднощів учень за допомогою комп’ютера може самостійно швидко знайти необхідну інформацію й повторити її. Використання ІКТ у процесі навчання, створює можливість для більш предметного ознайомлення школярів із технікою (в тому числі комп’ютерною) та її використанням у сучасному виробництві. Це сприяє розширенню в учнів кругозору, розвитку обізнаності в різних сферах людського життя, бачення проблем сучасного виробництва та життя. Творча людина не обмежується якимось одним видом діяльності, вона повинна бути компетентною в широкому колі питань. Використання інформаційних технологій у навчанні пов’язане з вирішенням низки дидактичних питань, спрямованих на глибоке засвоєння змісту навчального матеріалу, використання наочності, організацію творчої діяльності учнів, виховання учнів тощо. У сукупності добре організоване навчання й виховання безумовно, позитивно впливає на формування творчих здібностей школярів.

Якість та міцність засвоєння навчального матеріалу учнем залежить не тільки від об’єктивних факторів (змісту й структури матеріалу, використання різних форм і методів навчання, часу навчання), але й від суб’єктивного відношення учня до даного навчального матеріалу й навчання в цілому. Використання ІКТ у процесі навчання дає можливість, впливати на мотиваційну сферу школяра, викликати інтерес у учнів, як за рахунок використання самого комп’ютера, так і можливостей сприйняття, перетворення та подачі інформації [8 с.124].

Можливості використання ІКТ як засобу в процесі навчання показано на рис. 1. Використання програмних засобів, таких як електронні підручники й навчальні посібники, мультимедійні енциклопедії, відкриває доступ учням до великого об’єму нової інформації, яка в традиційному вигляді (на паперовій основі) практично не реалізується. Це сприяє вихованню в учнів здатності відчувати, бачити проблеми. Бачення проблем це одна з важливих ознак творчої особистості. Тому навчальний матеріал учням повинен презентуватися проблемо, дискусійно, з розкриттям різних точок зору, підходів, альтернативних рішень тощо.

Рис. 1. Можливості ІКТ

При вивченні такого матеріалу учень не є сторонньою особою, а стає активним учасником подій, ситуацій, висловлює свою думку, своє ставлення до проблеми. Крім того, він вчиться за допомогою комп’ютера вести пошук шляхів розв’язання проблеми, запускати програму, користуватись електронним довідником, виділяти необхідну інформацію, її друкувати тощо.

У діяльності сучасної людини існує немало трудомістких інформаційно-пошукових, обчислювальних та інших подібних операцій, які допоможе виконати комп’ютер за наявності відповідного програмного забезпечення і його вмілого використання. Не звільняючи учнів від необхідності навчитися користуватися звичайним довідковим матеріалом, ми в той же час готуємо їх до майбутньої трудової діяльності в умовах сучасного автоматизованого виробництва.

Використовуючи комп’ютер, мультимедійні засоби, можна демонструвати й аналізувати прийоми виконання технологічних операцій, їх послідовність, спостерігати за процесом зміни об’єкту, побудувати креслення і т.д. Завдяки комп’ютерній техніці, в процесі навчання, з’являється можливість значно впливати на розвиток таких рис як уважність, спостережливість, зосередженість, які є важливими для творчої особистості.

Значні можливості комп’ютерних технологій полягають у розвитку технічного мислення. Особливість технічного мислення полягає в його теоретико-практичному характері, тобто нерозривній єдності понять, образів і практики. Це означає, що теорія повинна безперервно перевірятися практикою, а практика – теорією. Тому саме для кращого засвоєння понять та образів, моделювання певних ситуацій доцільно використовувати ІКТ. Важко отримати задовільне рішення більш-менш складної технічної задачі тільки умоглядним шляхом. Часто успіх рішення технічних задач значно залежить від того, на скільки ефективно унаочнена ситуація.

Технічне мислення в учнів неможливо сформувати й розвинути, якщо учнів навчати тільки теоретично. Для цього потрібно виконувати практичні, лабораторні роботи, проводити експерименти, дослідження, приймати участь у технічній творчості. Дослідження показують, що ефективність практичної діяльності значно зростає під час використанні комп’ютерної техніки, це пов’язано з тим, що вона активізує розумову діяльність учнів, яка, у свою чергу, активізує їх практичну активність.

Важливою особливістю технічного мислення є його оперативність. Тобто за короткий проміжок часу треба прийняти правильне рішення. Така діяльність вимагає швидкого орієнтування в нестандартних ситуаціях, уміння швидко сприймати й розуміти інформацію, точно й за призначенням використовувати наявні знання, реагувати на ситуації, котрі виникають несподівано. Створення таких ситуацій можна урізноманітнити за допомогою ІКТ.

Таким чином, у технічному мисленні поняття, образи й практичні дії займають рівноправне місце й знаходяться в складній і динамічній взаємодії між собою. Добре розвинене технічне мислення дає можливість людині швидко й легко переводити словесне технічне завдання в образи і схеми, а образи і схеми – у практичні дії.

Ефективність використання комп’ютерної техніки у формуванні творчих здібностей учнів була б значно вищою, якщо навчальний процес забезпечити спеціально підготовленими педагогічними програмними засобами. Покищо немає достатньої кількості програмних засобів, котрі б відповідали викладеним вище вимогам. В основному використовуються програми, які були розроблені для використання в певних галузях виробництва і адаптуються для використання у навчальному процесі, а саме PhotoShop, CorelDRAW, QuarkXPress, 3D studio MAX, та ін., або стандартні програми Paint та текстовий редактор Word, Ехсеl. Аналізуючи різні класифікації програмних засобів [1; 2; 5], ми прийшли до висновку, що, класифікацію програмних засобів для навчання бажано здійснювати в системі педагогічного ланцюжка теорія – практика – контроль”:

   демонстраційні – використання таких програм дозволяє вчителю ілюструвати матеріал за допомогою зображень (статичних чи динамічних);

   навчально-тренувальні, ігрові, моделюючі програмні засоби, які призначені для повторення, закріплення усвідомлених знань, формування вмінь, навичок їх застосування у практичній діяльності;

   контролюючі – призначені для використання під час поточного або підсумкового контролю знань учнів; систематичне використання таких програм дозволяє відслідковувати динаміку успішності кожного учня;.

   комбіновані навчальні програмні засоби, які при необхідності можуть містити у своїх змістових і операційно-діяльнісних компонентах усі вище перераховані призначення.

Для того, щоб програмні засоби в навчальному процесі були доцільними й ефективними важливо, щоб вони несли необхідну інформацію в цікавій формі, були послідовними, відповідали віковим особливостям учнів та ергономічним і санітарно-гігієнічним умовам.

ІКТ повинні створюватись для включення в цілісну навчальну діяльність, але на сучасному етапі, поки що, існують обмежуючі чинники використання комп’ютерів для забезпечення потреб навчального процесу:

 недостатній попередній досвід і неврахування здібностей учнів;

 необхідність формування певних навичок роботи з комп’ютером;

 недостатня забезпеченість навчального процесу комп’ютерною технікою та програмними засобами.

Розділ II. Використання методу проектів на уроках інформатики

На сьогоднішній день навіть вивчення графічного і текстового редакторів можна провести набагато цікавіше, не говорячи вже про улюблену тему дітей – «Презентації».

І все це завдяки новим методам навчання, зокрема Методу проектів на уроках і в позаурочний час.

Перевагами методу проектів є :

1. Самостійне здобування знань.

2. Досвід пізнавальної й комунікативної діяльності.

3. Висловлювання власних думок, відчуттів.

4. Залучення до реальної діяльності.

5. Особиста відповідальність за виконання роботи.

Які результати ми бачимо в ході виконання проектів.

Для учня.

1.Формуються і відпрацьовуються:

· Навички збору, систематизації, класифікації, аналізу інформації.

· Навички публічного виступу (ораторське мистецтво).

· Уміння представити інформацію в доступному, естетичному вигляді.

· Уміння виражати свої думки, доводити ідеї.

· Уміння працювати в групі, у команді.

· Уміння працювати самостійно, робити вибір, приймати рішення.

2. Розширюються і поглиблюються знання з різних наочних галузей.

3. Підвищується рівень інформаційної культури, що включає роботу з різною технікою

(принтер, сканер, мікрофон тощо).

4. Учень досить ґрунтовно вивчає ту комп'ютерну програму, в якій створює проект і навіть більше, - програми, які допомагають краще представити свою роботу.

5. Учень має можливість втілити свої творчі задуми.

6. Стосунки з учителем переходять на рівень співпраці.

7. Підвищується самооцінка тих дітей, які з тієї або іншої причини вважали себе неуспішними.

Усе вищезазначене дає учню можливість, вийшовши зі стін школи стати успішною, самодостатньою особою.

Для вчителя.

1. Стосунки з учнями переходять на рівень співпраці.

2. Учитель має можливість створити банк учнівських робіт, які можуть застосовуватися в позакласній роботі, на уроках, під час заходів.

3. Підвищується рівень учителя як ентузіаста, фахівця, консультанта, керівника, координатора, експерта.

4. Учитель перестає бути «наочником», а стає педагогом широкого профілю.

Усе вищезазначене призводить до підвищення професіоналізму вчителя. Навчання для дітей перетворюється на захопливу діяльність.

Вживання методу проектів на уроках інформатики продиктоване особливістю предмета: виконання практичних завдань на комп'ютері в ході уроку, що є невід'ємною частиною заняття. Стимулюючи інтерес до предмета, метод проектів формує правильні уявлення про місце інформатики в житті сучасної людини.

Для того, щоб учень сприймав знання, які дійсно потрібні, йому необхідно пройти 5 «П»:

• Постановка реальної, життєвої проблеми, яка має значущість для учня.

• Пошук інформації з конкретної теми.

• Планування роботи та застосування сформованих та набутих у процесі досягнення поставленої мети знань, умінь і навичок.

• Продукт - реальний результат творчої, дослідницької або пошукової діяльності.

• Презентація - підбиття підсумків виконаної роботи, представлення свого результату.

У результаті ми одержуємо:

Зовнішній результат - його можна побачити, осмислити, застосувати на практиці, (презентації, плакати, підручники, пам'ятки).

Внутрішній результат - досвід діяльності, який з'єднає в собі знання і вміння, компетенції і цінності.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу.

На уроці найчастіше доводиться використовувати групову форму роботи, оскільки діти рідко сидять за комп'ютерами поодинці, тому учням доводиться вирішувати, окрім освітнього, комунікативне завдання - необхідно дійти загальної думки, намітити й погодити план роботи, виконати її. Це ще один плюс методу проектів. Оскільки він органічно поєднується з формами групової роботи на уроках.

Метод проектів завжди передбачає вирішення якоїсь проблеми, але вирішення багатьох завдань на уроках інформатики важко назвати проблемними. Учні, виконуючи завдання на уроках інформатики, вирішують не проблему, а виконують певні алгоритми дій, вправи. Виходить, що завдання одне (припустимо виконання малюнка), а варіанти його вирішення залежать від особливостей мислення, бачення світу, міри інформаційної компетентності учня, використання сукупності різних методів і засобів навчання, інтеграції знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Саме тому на уроках інформатики корисно застосовувати елементи проектної діяльності. Не звичне вирішення завдань, а виконання творчих проектів, де оформлення, спосіб реалізації залежать від учня і його можливостей.

Вибір методу проектів як доповнення до традиційної форми навчання спрямований перш за все на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

У старших класах метод проектів, безумовно, є дослідницьким методом, здатним сформувати в учня досвід творчої діяльності. Робота над проектом виробляє стійкі інтереси, постійну потребу в творчих пошуках.

Класифікація учбових проектів (за Коллінгсом):

• Проекти ігор

• Екскурсійні проекти

• Оповідні проекти

• Конструктивні проекти

Висновки:

• Досягнення високих результатів у вивченні інформаційних технологій.

• Підвищення інтересу учнів до предмета «Інформатика та інформаційні технології».

Підбиваючи підсумок, хочу навести слова Віталія Біанки: «Щоб дитина творила – треба її навчити:

• бути цікавою і допитливою, дивуватися всьому, ніби бачиш усе вперше;

• навчити бачити із закритими очима, оскільки джерело художньої творчості - пам'ять;

• навчити мріяти;

• навчити володіти технікою створення «довершеного витвору».

Розділ ІII. Узагальнення методичних рекомендацій щодо використання ІКТ

Метою створення і застосування засобів мультимедіа є забезпечення навчально-виховного процесу навчання сучасними засобами навчання, зокрема засобами унаочнення навчального матеріалу, які можуть бути використані як складові навчального середовища нового покоління. Засоби мультимедіа на уроках дозволяють розв`язати такі основні завдання:

- формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;

- ознайомлення учнів з місцем і роллю ІКТ у сучасному виробництві, повсякденному житті;

- ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів використання різноманітних засобів праці;

- в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за формування результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства . Досвід показує, що ідеальної моделі навчання не існує, разом з тим, учителю в процесі планування кожного уроку варто намагатись відшукати раціональне співвідношення між репродуктивною та творчою діяльністю учнів. Разом з тим, завжди більш ефективним є навчальний процес, у якому активно використовуються засоби унаочнення навчального матеріалу. Уроки можуть бути різними за типом, внутрішньою структурою і методикою проведення. Найбільш поширеною у педагогічній теорії і практиці є класифікація типів уроків, визначена за основною дидактичною метою:

- засвоєння нових знань;

- формування умінь і навичок;

- застосування знань, умінь та навичок;

- узагальнення та систематизації знань;

- контролю та корекції знань, умінь та навичок;

- комбінований урок.

Кожний урок, маючи певні цілі та завдання, лише в системі уроків, з використанням зв’язків між різними предметами, забезпечує розв’язання задач процесу навчання учнів у школі. Перед вчителем виникає проблема, як побудувати процес навчання для вирішення дидактичних задач, та як раціонально розподілити час уроку. Нині значна увага приділяється інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу слугують комплекси програмно-апаратних засобів (комп’ютер, мультимедійний проектор та сенсорна дошка), які забезпечують можливість організації навчально-пізнавальної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Мультимедійні засоби навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя. Вони вимагає проектування і розроблення таких засобів навчання, які б дозволили поєднати різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, звук, реалістичні зображення) з діяльнісною (інтерактивною) формою навчання, що дає можливість підвищити мотивацію навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації, мультимедійного подання об’єктів вивчення. імітаційні моделі та тренажери. Засвоєнню термінології, вивченню призначення окремих складових засобів праці (назв і призначення органів керування токарним верстатом, назв і призначення інструментів тощо) сприяє застосування засобів мультимедіа.

Висновки

На основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження встановлено, що основна перевага ІКТ перед іншими комп'ютерними навчальними засобами полягає в динамічності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, доповнювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу. Мультимедійні засоби надають нові можливості в організації навчального процесу вчителю, а учневі у виявленні і розвитку його творчих здібностей, а також сприяють формуванню самостійної роботи під час навчальної діяльності.

Організаційні можливості засвоєння самостійно навчального матеріалу при використанні мультимедійних засобів, без сумніву, набагато вищі ніж у традиційному, бо вони у першу чергу забезпечують полісенсорне сприйняття матеріалу: зорове, слухове та чуттєве, а таке поєднання подачі матеріалу сприяє мобілізації активності учнів, стимулює їх мисленнєву діяльність, викликає інтерес до навчання, довільна увага перетворюється у мимовільну, розвиваються всі види пам'яті і таким чином створюються належні умови для творчого розвитку уяви, яка спонукає кожного учня, незалежно від його індивідуальних задатків, до раціонального пошуку найоптимальніших кроків для самостійного оволодіння матеріалом.

По-друге, вони сприяють формуванню мотивів учіння через виявлення потреб та інтересів під час попереднього контролю, який проводиться з метою встановлення вихідного (початкового) рівне знань, умінь та навичок учнів, бо якщо учень не усвідомлює потреби в учінні, якщо в нього немає пізнавального інтересу, він, як правило, не проявляє розумової активності, тому й навчальний процес буде перебувати на стадії «затримки», і водночас не буде давати належного результату. Адже сформувати в учня мотиваційну сферу – означає виробити в нього систему цінностей розкрити індивідуальну суть навчання, бо учень починає усвідомлювати, що навчання допомагає йому визначити своє місце у житті.

Список використаних джерел

1. Алексеева М.Б. Технология использования систем мультимедиа: Учеб.пособие / Алексеева М.Б., Балан С.Н. – СПб.: Изд.Дом „Бизнесс-пресса”, 2002. – 176 с.

2. Гнедко Н. Застосування мультимедійних курсів лекцій в освітньому процесі вищих навчальних закладів / Наталя Гнедко // Наука, освіта, суспільство очима молодих: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців 13-14 травня 2009 року, м.Рівне. – Рівне: РВВ РДГУ, 2009. – С.30-31.

3 Головань М.С. Зміст дидактичних принципів в умовах навчання на основі нових інформаційних технологій / Головань М.С. // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. – Суми: СДПУ ім. Макаренка, 2000. – С.17-25.

4. Головская И.Г. Мультипликация как психологическая основа представления дидактического материала в обучающих информационных системах /Головская И.Г., Чебыкин А.Я. // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези доп. I-ї Української наук.-метод.конф. – Одеса, 1992. – С.34.

5. Гороль П.К. Мультимедійні засоби навчання. Лабораторні роботи. Навчально-методичний посібник / Гороль П.К., Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Шестопалюк О.В. – Вінниця ТОВ „Ландо ЛТД”, 2008. – 633 с.

6. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників; студентів педагогічних вищих навчальних закладів / Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. – Вінниця, ДОВ “Вінниця”, 2002. – 116 с.

7. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. / Е. И. Машбиц. – М. : Педагогика, 1998. – 192 с.