ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Технологічний підхід до проектування навчальної діяльності учнів

Поліфункціональна роль нових інформаційних технологій у навчанні. Використання комп’ютерних технологій: за та проти

(засідання МО, березень 2013 р.)

Навчальне середовище, у якому можливе повноцінне використання інформаційних технологій, створюється внаслідок поєднання декількох передумов, а саме:

• спільного бачення процесу інтеграції інформаційних технологій у всіх учасників навчального процесу і за умови сприяння й підтримки з боку керівництва системою освіти;

• наявності певного досвіду викладачів у галузі використання освітніх інформаційних технологій;

• знання освітніх стандартів і наявності ресурсів для навчальних курсів;

• володіння особистісно-орієнтованою методикою навчання;

• оцінювання ефективності застосування інформаційних технологій у навчальному процесі;

• наявності технічної допомоги під час використання й обслуговування технологічних ресурсів;

• належної фінансової підтримки тривалого використання інформаційних технологій;

• наявності відповідної політики і стандартів, що підтримують новітні навчальні середовища;

• доступу до сучасних інформаційних технологій, зокрема до программного забезпечення і телекомунікаційних мереж.

Поняття «доступу до навчання» передбачає можливість і наявність необхідних послуг і є первинним відносно таких характеристик навчання, як доступність, а також якість й ефективність. Без реалізації доступу неможливо говорити про доцільність організації середовища та інші властивості навчання.

Гармонійне поєднання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з традиційними методичними системами може складати основу успішного формування інформаційних технологій навчання. За кордоном та у нашій країні використовують різні методи і моделі навчання з використанням засобів ІКТ в навчальному процесі Використання інформаційно-комунікаційних технологій повинно бути педагогічно виправдане й обґрунтоване. Хоча деякі елементи ІКТ можуть мати певні недоліки:

• збої в роботі комп’ютера – внаслідок недосконалості программного забезпечення і незадовільного стану апаратної частини можуть видаватися повідомлення про помилки, що не мають безпосереднього відношення до розв’язування поставленої задачі;

• нестійкість до неправильних дій – неправильно введені дані або невідповідність уведених даних встановленим стандартам операційної системи можуть викликати збої в роботі програми або неправильну відповідь;

• надмірна категоричність – програма не сприймає розв’язок задачі, який не передбачений у програмному забезпеченні, нівелюється творчий підхід;

• неадекватність суджень оцінок – не враховуються попередні результати навчання;

• недостатня або надмірна допомога – підказки подаються в загальному вигляді, що не дає можливості знайти правильну відповідь, або навпаки подаються надто детально, що зменшує роль учня в пошуку розв’язку задачі.

Слід зазначити, що кожен програмний засіб необхідно розглядати окремо, тому що недоліки одного можуть бути відсутні в іншому.

До основних переваг застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі можна віднести:

• мотивація навчання;

• активізація діяльності учня у процесі навчання;

• індивідуалізація навчання – коли програма враховує попередні відповіді на поставлені задачі, а також враховує вікові і психологічні особливості й забезпечує різні шляхи подання навчального матеріалу, рівня допомоги, необхідного для успішного засвоєння матеріалу;

• залучення до науково-дослідницької роботи;

• можливість візуалізації результатів проведеного дослідження або розв’язування задачі;

• розширення можливостей подання навчального матеріалу;

• збільшення бази навчальних задач – забезпечує збільшення кількості і введення нових типів навчальних задач, з можливістю впливати на процес розв’язку задач; контроль за навчальним процесом;

• зменшення рутинної роботи – комп’ютер використовується як засіб для розрахунку, який проводить рутинні проміжні розрахунки, що зменшує втомлюваність під час розв’язування задачі і збільшує час на пошук оригінальних ідей і реалізації творчих здібностей.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі під час підготовки учнів надає можливість активізувати навчально-пізнавальну діяльність шляхом візуалізації складних для розуміння математичних і фізичних понять. Досить важливими є образне мислення, впевненість у собі, уміння висловлювати гіпотези, проводити експерименти.

Для ІКТ навчального призначення, як і для будь-яких традиційних засобів і систем навчання, є визначені основні і загальні принципи дидактики:

• принцип єдності навчання, виховання і розвитку;

• принципи науковості і систематичності;

• свідомості і творчої активності учнів у навчанні;

• принцип наочності;

• принцип міцності засвоєння знань;

• формування умінь і навичок;

• принцип диференційованого підходу до навчання кожного учня за умов колективної роботи класу;

• принцип розвивального навчання.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті призводить до вдосконалення системи навчання, що передбачає зміни в змісті, формах, методах і засобах навчання. Зв'язок між ними Н. В. Морзе пропонує подати у вигляді схеми.

Рис. 1. Зв'язок між цілями, змістом, методами та формами (за Морзе Н. В.)

Широке впровадження засобів ІКТ в навчальний процес дає можливість значно посилити зв’язок змісту навчання з повсякденним життям, надати результатам навчання практичного значення, можливості застосування до розв’язування повсякденних життєвих проблем, задоволення практичних потреб, що є одним з аспектів гуманітаризації освіти.

Застосування ІКТ відкриває широкі можливості перед учнем під час проведення науково-навчального дослідження. Засоби ІКТ надають можливість звернути і зосередити увагу на важливих моментах досліджуваного матеріалу, визначенні мети і проведенні комп’ютерного експерименту. Провівши необхідні дослідження і проаналізувавши його результати, учень може висувати гіпотези стосовно виявлених закономірностей, спостерігати зв’язки між різними параметрами, експериментального підтвердження чи спростування висунутих гіпотез. Такий підхід призводить до виникнення нових пізнавальних навичок і потреби в нових знаннях.

Використання моделюючого програмного забезпечення, надає можливість не тільки створювати тривимірні моделі явищ або процесів, а також розглянути їх під різними кутами, переміщати і перетворювати, змінювати значення параметрів і спостерігати явища в динаміці. Це допомагає розвивати образне мислення і просторову уяву, що є важливим для майбутньої діяльності.

Доцільно гармонійно поєднувати застосування сучасних ІКТ з іншими засобами навчання. Це пов’язано з тим, що: програмний продукт не може адекватно оцінити метод розв’язування задачі, який не був передбачений розробником; виховання повноцінного громадянина не можливо без безпосереднього спілкування людей між собою; існує достатня кількість задач, які неможливо розв’язати за допомогою програмних засобів; неможливо правильно дібрати і використати програмний продукт без знання теоретичних основ розв’язування задачі.

У навчальному процесі недостатньо використовується дослідницький підхід з використанням ІКТ у навчанні.

Ефективність навчальної діяльності значною мірою визначається якістю використовуваних програмних засобів. Основні вимоги, пропоновані до таких програм – це, звичайно, простота введення і корегування вхідних даних, а також візуалізація (наочність) результатів розрахунку.

Майже всі програмні продукти прийшли у навчальний процес з комерції: текстові процесори, електронні таблиці, засоби створення презентацій, системи управління базами даних, графічні редактори. У зв’язку з цим постає необхідність відбору програмних засобів, які доцільно використовувати в навчальному процесі.

Аналізуючи програмні засоби, які доцільно використовувати в навчальному процесі, перелічуємо вимоги з урахуванням діяльнісного підходу:

• необхідність врахування індивідуальних вікових і психологічних особливостей користувачів;

• уміння застосовувати інформаційні технології у нестандартних ситуаціях, що виникають під час розв’язування задач;

• використання різних програмних засобів повинно розвивати рефлексивно-теоретичне мислення, яке за допомогою логіко-математичних засобів надає можливість людині планувати пізнавально-дослідницькі дії і розвиває особистість.