"ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ТА ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ."

ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ТА ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

Мета: охарактеризувати господарську діяльність та звичаї козаків, а також процес утворення козацької держави — Запорозької Січі, дати оцінку діяльності першого козацького гетьмана Дмитра Вишневецького; розвивати в учнів уміння аналізувати текстові та візуальні історичні джерела, робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій, давати характеристику історичним діячам і визначати їх роль в історії; на прикладах козацьких звичаїв виховувати в учнів почуття гордості за український народ та почуття патріотизму.
Основні поняття: «козак», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «гетьман», «кошовий отаман», «козацька рада», «кіш», «курінь», «козацькі клейноди».
Обладнання: карта, роздавальний матеріал з текстовими та візуальними історичними джерелами, схемами, таблицями, портрет Дмитра Вишневецького.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни: «козацтво», «низове козацтво», «Січ», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «козацькі клейноди»;
• характеризувати господарську діяльність та звичаї козаків;
• визначати особливості військово-політичної організації козацтва;
• показувати на карті території проживання козацтва та місця січей-фортець та Запорозької Січі;
• удосконалити навички роботи з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, вміння будувати розповідь, давати характеристику історичним діячам.
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Еврестична бесіда
• Що ви знаєте про українське козацтво?
• Хто такі козаки?
• Що ви знаєте (читали, чули) про козаків?
• Чи є зараз козаки?
• Чи перебувають козаки на службі у сучасному війську?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Історія будь-якого народу, як і життя людини, має героїчні і трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. І оскільки саме  в героїзмі  найповніше виявляються національний характер народу, його душевна краса, його талант; ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості. В історичному минулому  українського народу було неповторне й легендарне явище, його святиня – Запорізька Січ,що стала синонімом свободи, незалежності, людської і національної гідності. Це про неї так писав М.Гоголь:

«Так ось вона Січ.

Ось те гніздо звідки  вилітають усі ті горді і дужі як леви.

Ось звідки розливається воля  і козацтво на всю Україну»

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу

Перші відомості про українських козаків у писемних джерелах датують 1489 роком.

З козаками пов'язана нова звитяжна доба в історії нашої Батьківщини.

На вільних степових землях козаки закладали свої господарства - зимівники. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу й дичину, а до того ж родючі землі за Дніпровими порогами. Власне, тому українських козаків називали запорізькими.

Життя в степу було сповнене численних небезпек. Захищаючись, козаки будували земляні укріплення та укріплення з січених дерев'яних колод - січі. Попервах невеликі січі існували, напевно, в багатьох місцях, і лише згодом утворилась одна головна Запорізька Січ-фортеця. Ймовірно, першою такою Січчю була та, що її звели 1556 р. на острові Малій Хортиці козаки під проводом українського православного князя Дмитра Вишневецького.

Дмитро Вишневецький походив із давнього українського князівського роду. Вперше згадується в джерелах під 1545 р. Замолоду покинув батьківський дім задля лицарської слави. Рано виявив неабиякий хист полководця: вже 1550 р. король Сигізмунд-Август призначив його старостою черкаським і канівським. Потім він отримав посаду прикордонного стражника на Хортиці. Там, на Малій Хортиці, за його ініціативою запорожці збудували фортецю, яка стала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра. Протягом 1556 р. організував численні походи запорожців у володіння кримського хана і на турецькі фортеці. Згодом був запрошений до Москви і як московський воєвода здійснював походи на татар. Останній похід Дмитра Вишневецького розпочався влітку 1563 р. Із загонами козаків князь рушив до Молдавії. Там потрапив у полон і невдовзі був переданий туркам. Народна пам'ять береже про князя-звитяжця численні легенди, перекази, пісні, у яких він діяв під іменем Байди.

Запорізька Січ-фортеця часто змінювала своє розташування. Це й не дивно за умов постійної війни! Проте завжди для своєї твердині козаки обирали укріплені самою природою місця - здебільшого річкові острови, яких було чимало в нижній частині течії Дніпра. Згодом Січ-фортеця перетворилася на невелике місто - столицю козацьких земель. Запорізькою Січчю козаки називали й землі за Дніпровими порогами, де розташовувалися їхні зимівники, а пізніше хутори й містечка.

На Січі постійно перебувала козацька залога, більшість же запорожців мешкали в зимівниках, а на Січ приходили за відповідним сигналом. Адже саме з Січі козаки вирушали в похід. Січ була також місцем, де козаки обговорювали найважливіші питання свого життя. Такі зібрання називали радами (від слова радитися, обговорювати). Козацькій раді належала вся влада. Право голосу на ній мав кожен запорожець. Такий спосіб улаштування життя громади називають республікою. Ось чому Запорізьку Січ вчені визначають як козацьку республіку. Козацька рада виносила ухвали про війну та мир, військові походи, приймала чужоземних посланців або відправляла козаків до інших держав, карала винних тощо. Зазвичай рада збиралася кілька разів на рік: у перший день нового року, у день Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня за теперішнім літочисленням), на другий-третій день після Великодня. Але могли збиратися й надзвичайні ради.

На раді козаки обирали собі керманичів - козацьку старшину - кошового отамана (або гетьмана), суддю, писаря, осавула, обозного. Козацькими старшинами ставали найзаслуженіші, найгідніші козаки, які показали себе в битвах чи походах. Обрані на посаду, вони отримували відзнаки, що символізували їхню владу. Такі символи-відзнаки козацької влади називали клейнодами. До них належали корогва, бунчук, булава та печатка з гербом, згодом за клейноди мали також перначі, литаври, палиці тощо. Булава була символом гетьманської влади. Коли запорожці обирали гетьмана, то вручали йому булаву; якщо його скидали, то відбирали й булаву. Символом влади судді була військова печатка, символом влади військового писаря - срібний каламар (чорнильниця), символом влади довбиша - литаври. Тільки один клейнод, головна корогва Січі - прапор, уважався символом усього козацького війська, а тому не належав комусь одному із старшини на час його обрання. Клейноди були святинею Січі, втрату їх вважали великою ганьбою.

Попрацюйте з історичною картою
1. У якій частині України були розташовані землі запорізьких козаків?
2. Знайдіть на карті Дніпро та його притоки, Дніпрові пороги, Хортицьку та інші Січі-столиці.
3. З якими державами межували володіння запорізьких козаків?

Попрацюйте з історичними джерелами

Багато свідчень про козаків містять щоденникові записи та дорожні нотатки чужинців. Австрійський володар у лютому 1594 р. відправив до Січі посольство Еріха Лясоти, мета якого - залучити козаків до спільної боротьби проти Османської імперії та Кримського ханства. Про перебування в Україні Лясота розповів у своєму «Щоденнику».

Проїжджаючи «козацькою землею», Лясота бачив «дуже гарні великі родючі поля й ґрунти, на яких тут і там видно багато дивних малих будинків із бійницями, куди втікають селяни, коли на них раптово нападають татари, і там обороняються; тому кожен мешканець ідучи в поле, вішає на плече рушницю, а до боку шаблю чи тесак; татари нападають дуже часто, і спокою від них майже ніколи немає». На Січ, яка на той час була розташована на острові Базавлук біля Чортомлика, посольство Лясоти прибуло 9 червня 1594 р.

«Я гадав, що ця війна проти турків триватиме не рік чи два, тому не вважав за слушне втрачати таких хоробрих і відчайдушних людей, які змолоду вправляються у військовому мистецтві та добре знають цього ворога, тобто турків і татар (з якими вони майже щодня стикаються). Крім того, вони мають власну зброю та боєприпаси».

Скориставшись свідченням австрійського посла, поясніть, чому українського козака називають воїном-хліборобом. Чому Лясота виявив таку зацікавленість в українських козаках?

Жива історія

Цікавим джерелом козацької історії є книга «Опис України». її автор - Гійом Левассер де Боплан - за походженням француз, військовий інженер, був архітектором і картографом. Як найманець польського короля протягом сімнадцяти років перебував в Україні. Керував спорудженням кількох фортець, зокрема Кодацької. Подорожуючи українськими землями, Боплан збирав матеріали для великої карти України та карт окремих регіонів. Такі карти він справді розробив. До своїх карт Боплан підготував докладні пояснення. Ці пояснення й становлять зміст книги «Опис України».

Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання

Чому володарі інших держав намагалися залучити козаків на військову службу до себе?

ОЧИМА ЧУЖОЗЕМЦЯ

Багато чужинців відвідувало Україну. Різні шляхи приводили їх до козацького краю. Одні подорожували, інші йшли війною, а були й такі, що потрапляли на береги Дніпра, виконуючи різноманітні службові доручення.

- Чи сподівалися ви коли-небудь, що доля закине вас на Дніпро?

- Був час, коли я й назви такої не чув.

Так перемовлялися, спостерігаючи за будівництвом фортеці над Кодацьким порогом, два офіцери-французи - найманці польського короля. Проте один із них, інженер, не дуже уважно провадив розмову, його думка була зосереджена на чомусь іншому. Помітивши неуважність співрозмовника, інженерів приятель спробував пожартувати:

- Вигадуєте пристрій, який зробив би вашу фортецю неприступною для козаків? Поспішайте: польський король оголосив винагороду тому, хто здолає запорожців. Якщо ж пощастить вам, Боплане, то станете найбагатпіою людиною у світі, бо ж і за будівництво цієї фортеці вам добре платять.

Одначе й на такий жарт інженер не відповів. Балакучому ж офіцерові кортіло потеревенити, а тому він вирішив зачепити інженера за живе:

- А їх, запорожців, не так уже й легко буде перемогти. Бо не лише відчайдушність і сміливість притаманні цим людям, а й глибокі знання сучасної військової техніки. Скажімо, чи чули ви, що козаки мають підводний флот?

Запитання влучило в ціль. Про техніку інженер Боплан міг говорити годинами. Тож охоче розповів своєму приятелеві все, що встиг дізнатися про зброю січовиків. А оскільки запитання стосувалося флоту, то й почав інженер саме з нього.

Він розповів передусім про те, що море для козака - найважливіше випробування: справжнім козаком вважався той січовик, який побував на морі; джуру, який брав участь у морському поході, одразу ж записували до козацького війська.

- Невеличкі, легкі козацькі човни-чайки, - вів далі Боплан, - чудово пристосовані для боїв проти турків. Що ж до підводного флоту, то я казав би про вміння триматися під водою. Тут козаки, справді, вдаються до здавна узвичаєних поміж ними хитрощів: тримаючи в роті довгу порожнисту очеретину, вони тривалий час можуть перебувати під водою непоміченими.

Захопившись, інженер почав розповідати про іншу зброю козаків:

- Великої сили козацтву надає артилерія. Кажуть, що на Січі постійно є п'ятдесят гармат, що їх запорожці переховують у плавнях.

- А хто ж виготовляє ті гармати? - поцікавився співрозмовник Боплана. - Адже серед козаків немає інженерів.

- У тому-то й річ, що козаки - майстри на всячину. Вони власну зброю виробляють самі, дбаючи не тільки про технічну досконалість, а й про її зовнішній вигляд. їхні рушниці, пістолі, шаблі - неперевершені витвори мистецтва.

- Подейкують, що козаки воюють не лише рушницями та списами, а й лопатами?

- Так, - продовжував Боплан, - про запорожців кажуть, що немає у світі війська, яке вміло б краще будувати шанці, ніж вони. Та чи не найбільший винахід козаків - польовий табір, який вони використовують для оборони серед степу. Влаштувати такий табір дуже просто: козаки ставлять колом вози, з'єднують їх ланцюгами, а навколо - викопують рів. Такий козацький табір може тижнями тримати облогу.

- Ви не марнуєте часу, інженере. Король був би вам вельми вдячний за таку вичерпну інформацію. Здається, його королівська милість збирається воювати з козаками, власне, тому й наказано будувати Кодацьку фортецю.

- Що ж, коли розпочнеться війна, то козацьке військо не поступиться...

Інженер Боплан пробув в Україні сімнадцять років. Повернувшись додому, до Франції, він написав книгу «Опис України», у якій докладно розповів своїм землякам про побачене в козацькій землі. Для багатьох європейців ця книга стала провідником до незнаного краю, викликала захоплення мужніми запорожцями, їхнім завзяттям у боротьбі за волю.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Розкажіть про військову вправність козаків за планом:

а) море для козака - найважливіше випробування;

б) козацька артилерія;

в) польовий козацький табір - рухома фортеця.

Яка книга є важливим джерелом знань про військову майстерність козаків? Чому вона мала надзвичайну популярність у Європі?

Роздивіться малюнок. Що являла собою Запорізька Січ - столиця запорізьких козаків як фортеця? Які споруди були розташовані на Січі? Чи була на Січі церква? Як ви вважаєте, чому?

Попрацюйте з історичними джерелами

Гійом Левассер де Боплан в «Описі України» писав: «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому певну кількість... хліба, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей... не кажучи про гроші, яких пани від них вимагають... Але це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селяни - ніби перебувають у чистилищі)».

Що дізналися з джерела про становище українських селян? Чому вони прагнули стати козаками?

Попрацюйте з датами та подіями

Обчисліть та покажіть на стрічці часу, скільки минуло років від першої згадки про українських козаків у писемних джерелах до спорудження козаками на чолі з князем-гетьманом Дмитром Вишневецьким першої Запорізької Січі.

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
1. Чим зумовлене виникнення козацтва? Хто такі козаки? 
2. Що таке Січ? Коли й де виникла перша Запорізька Січ? Доведіть, що цей історичний термін має кілька значень.
3. Чому Запорізьку Січ називають козацькою республікою?
4. Хто такий Гійом Левассер де Боплан? Як його доля пов'язана з історією України?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал за підручником.

2. Написати невеличкий твір «Один день із життя козака».

3. Підготувати повідомлення:

1) «Іван Підкова»;

2) «Криштоф Косинський»;

3) «Северин Наливайко».