Випускна курсова робота з презентацією "Інтегрований підхід як сучасна форма навчально - виховного процесу в початковій школі"

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра теорії й методики дошкільної та початкової освіти

Випускна робота

Інтегрований підхід як сучасна форма організації

навчально-виховного процесу в початковій школі

Виконав: слухач курсів

підвищення кваліфікації

група № 144

Уліна Наталія Григорівна,

вчитель початкових класів

Миколаївської ЗОШ I-III ступенів №15

Миколаївської міської ради

Миколаївської області

Науковий керівник:

Сокуренко Олена Олексіївна,

завідувач кафедри теорії й методики

дошкільної та початкової освіти,

к. пед. н., доцент

Миколаїв

2016

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………… 3 - 5

Розділ 1. Проблема інтеграції змісту навчання в педагогічній теорії і практиці

1. . Необхідність впровадження нестандартних уроків у

навчально-виховний процес …………………………………………. 6 - 8

1.2. Зміст базових понять проблеми інтеграції змісту навчання ………. 8 - 10

1.3. Способи інтеграції змісту навчального матеріалу в практиці

роботи вчителів початкових класів …………………………………. 10 - 12

Розділ 2. Технологія проведення інтегрованих уроків в початкових класах

2.1. Особливості реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання

на уроках ……………………………………………………………….. 12 - 15

2.2. Методика проведення інтегрованого уроку …………………………... 15 - 17

2.3. Зміст і організація бінарного уроку ………………………………….... 17 - 19

2.4. Інтегрований день. Навчаючи виховуємо ……………………………... 19 - 20

Висновки ……………………………………………………………………... 21

Список використаної літератури …………………………………………… 22

Додатки ………………………………………………………………………. 23 - 39

Вступ

Проблема особистісно орієнтованої гуманістичної освіти є сьогодні центральною. Головна мета сучасної освіти – формування основи для самореалізації особистості, яка стає можливою тільки при створенні умов для самопізнання, самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу учня. Наукові дослідження показують, що вирішення проблеми зміцнення та збереження психічного і фізичного здоров’я школярів, підвищення мотивації навчальної діяльності можливо завдяки інтеграції змісту освіти.

Актуальність проблеми інтеграції змісту навчання зазначається в положеннях Державного стандарту початкової загальної освіти, а також оновленням навчальних програм для початкової школи. У методичних рекомендаціях МОН України (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437) значне місце відведено питанням інтеграції змісту навчання в педагогічній теорії і практиці, освітлено зміст базових понять.

У сучасній психолого-педагогічній науці активно здійснюються дослідження з проблем інтеграції навчання. Гуманізація освіти неможлива без інтеграції її змісту, формування цілісного мислення. Загальновідомо, що із зростанням об’єму інформації, якою має оволодіти учень протягом навчання у школі, а потім у вищих навчальних закладах і поза ними для адаптації у сучасному суспільстві, на фоні погіршення екологічних умов погіршується і стан здоров’я підростаючого покоління. При цьому інтеграція змісту освіти обумовлює природо-відповідність навчання, забезпечує психічне здоров’я дітей, цілісність свідомості тому, що інтегровані знання – цілісні.

Сучасна педагогічна наука стверджує, що «для продуктивного засвоєння учнем знань і для його інтелектуального розвитку важливе значення має встановлення широких зв’язків як між різними розділами курсу, який вивчається, так і між різними дисциплінами в цілому» [2, 68] (внутрішньо-предметна і між-предметна інтеграція). Досвід показує, що інтегроване навчання дає набагато кращій результат у порівнянні з традиційним вивченням дисциплін. Інтегрований підхід сприяє виробленню системи знань, розвиває здібності до їх переносу в інші галузі.

Ідея педагогічної інтеграції не є новим явищем у вітчизняній педагогіці. Слід згадати створений К.Ушинським синтетичний метод навчання грамоти, уроки мислення в природі В.Сухомлинського, уроки мистецтва Д. Ковалевського та Б.Юсова, педагогічну теорію співробітництва Ш.Амонашвілі, що побудована на засадах інтеграції. Серед сучасних дослідників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т.Браже, О.Гільзову, М.Масол, О.Савченко, Н.Сердюкову, О.Сухаревську, В.Фоменка та ін.

Актуальність проблеми пошуку раціональних шляхів інтеграції різних дисциплін у процесі початкового навчання посилюється також у зв’язку з перевантаженістю школярів навчальними предметами, тематичною однорідністю навчальних дисциплін, необхідністю формування цілісного світогляду у взаємозв’язку його елементів.

На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу у початковій школі втілені в практичну діяльність. Доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загально навчальні навички дітей.

Актуальність окресленої проблеми зумовило вибір теми випускної роботи: «Інтегрований підхід як сучасна форма організації навчально-виховного процесу в початковій школі».

Мета випускної роботи: проаналізувати основні аспекти інтегрованого підходу до навчально-виховного процесу в початковій школі.

Завдання випускної роботи:

1. Вивчити теоретичні аспекти проблеми інтеграції змісту навчання в початкові школі.

2. Розкрити сутність базових понять інтеграції змісту навчання.

3. Проаналізувати різні способи інтеграції навчальних дисциплін в початковій школі.

4. Показати на практиці педагогічну цінність інтегрованих уроків.

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (10 найменувань), додатків. Обсяг роботи – 39 сторінок друкованого тексту.

Розділ 1. Проблема інтеграції змісту навчання в педагогічній теорії і практиці

1. Необхідність впровадження нестандартних уроків у навчально-виховний процес

У сучасних умовах бурхливого розвитку початкової школи кожен вчитель повинен працювати творчо. Це означає, проводити уроки різноманітно і захоплююче. Своєрідність і незвичність роботи вчителя початкових класів в тому, що необхідно бути фахівцем в області різнопланових наук: математики, російської та української мови, літературного читання, природознавства, технології, так як доводиться викладати в одній особі різні навчальні предмети.

Як правило, всі діти 6-7 років з великим бажанням йдуть до школи, їм все цікаво. Але проходить 5-6 років цей інтерес до навчання поступово згасає, деякі учні взагалі не хочуть вчитися. Що повинен робити вчитель, щоб інтерес до навчання не тільки не падав, а навпаки зростав? Вчитель повинен зробити так, щоб нелегка навчальна праця приносила школяреві задоволення, радість, формувала бажання знову і знову пізнавати нове. А для цього, на мою думку, треба частіше використовувати нестандартні форми уроків, які підвищують ефективність і сприяють підтримці стабільного інтересу до навчальної роботи і кращому засвоєнню програмного матеріалу. Ігрові моменти, оригінальна подача матеріалу, різні форми колективної і групової роботи, найрізноманітніші завдання, які отримують діти на нетрадиційних уроках, допомагають їм жити в атмосфері творчого пошуку.

Інтегрований урок – є різновидом нестандартних, нетрадиційних уроків.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну (невстановлену) структуру. Нетрадиційні уроки в початковій школі, як і раніше, займають значне місце. Це пов'язано з віковими особливостями молодших школярів, ігровою основою даних уроків, оригінальністю їх проведення.

Ознаки нетрадиційного уроку

• Несе елементи нового, змінюються зовнішні рамки, форма проведення.

• Використовується програмний матеріал різних дисциплін.

• Організовується колективна діяльність у поєднанні з індивідуальною роботою.

• Досягається емоційний підйом учнів через оформлення кабінету, використання ІКТ, наочності.

• Виконуються творчі завдання.

• Проводиться обов`язковий самоаналіз в період підготовки до уроку, на уроці і після його проведення.

• Урок планується заздалегідь.

Кожен педагог має право обирати ті педагогічні технології, які комфортні для нього, і відповідають індивідуальним особливостям учнів:

а) авторські;

б) авторизовані;

в) новаторські;

г) традиційні;

д) нетрадиційні уроки.

Інтегровані уроки відрізняються від традиційних, як зауважує М.Іванчук, тим, що вони об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Такий урок забезпечує формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування [4,10].

На сьогоднішній день можна виділити декілька типів нестандартних уроків, на яких реалізується міжпредметна інтеграція змісту навчання: урок з міжпредметними зв’язками, інтегрований урок, бінарний урок та урок з інтегрованого курсу.

Ми, педагоги, постійно шукаємо способи пожвавлення уроку, намагаємося урізноманітнити форми пояснення і зворотного зв'язку, так як молодший школяр має специфічні вікові особливості: нестійка увага, переважання наочно-образного мислення, підвищена рухова активність, прагнення до ігрової діяльності, різноманітність пізнавальних інтересів. Для того щоб підтримувати на уроці увагу дітей, необхідна організація активної і цікавої розумової діяльності. І головну роль в цьому відіграє інтегроване навчання.

1. Зміст базових понять проблеми інтеграції змісту навчання

Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми системи сучасної початкової освіти.

Все більше стає очевидним, що «інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання» [5, 14]. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Особливо актуальним є інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного [9, 132].

Поняття «інтеграція» – це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності. Інтеграція виникла як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Остання ж заклала основи і необхідність інтеграції.

Інтеграція (від лат. Integеr – цілий) може бути розглянута як мета і шлях створення цілісності. У загальнонауковому аспекті «інтеграція» – це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації, процес, який об’єктивно детермінується взаємопроникненням різних видів і компонентів матеріальної і духовної діяльності людей, а в своїх найглибших основах – матеріальною єдністю світу, всезагальним зв’язком, ізоморфізмом структур в якісно різноманітних об’єктах [5, 7].

Вперше поняття «інтеграція» було використано в ХVII столітті Я.А. Коменським у праці «Велика дидактика»: «Все, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв'язку». Його наступником був Й.-Г.Песталоцці. У творі «Лінгард і Гертруда» інтеграція розглядалась як метод навчання. Далі німецький вчений і педагог Гербарт виділив основні етапи навчання (ХVIII ст.): 1) ясність (зрозумілість); 2) асоціація; 3) система (інтеграція) – можливість самостійно скласти картину світу.

У ХІХ столітті К.Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і читання вченому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.

Наступний період формування уявлень про інтеграцію змісту освіти припадає на ХХ століття. Значне місце в історії розвитку української дидактики посідає відомий київський педагог, професор Олександр Музиченко. Він був піонером поширення ідей комплексності в Україні, виступав за розвиток комплексного підходу до навчання, давав відкриті уроки для багатьох вчителів. Учений висунув свою концепцію комплексності.

Свій розвиток ідеї інтеграції одержали у 60-х рр. ХХ ст., коли В.О.Сухомлинський проводив «уроки мислення в природі». Це один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою [1, 5].

Сьогодні ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні й за рубежем. Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним із головних дидактичних принципів, який у цілому визначає організацію освітніх систем.

Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені у «Державному стандарті базової і повної загальної освіти», де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі [3]. Це означає, що вперше за тривалий час нормативний документ орієнтує на інтеграцію змісту, на можливість гнучкої варіативної організації змісту. В Україні існує декілька дослідних центрів з проблем інтеграції змісту. Даною проблематикою займаються в Академії педагогічних наук України, у Київському, Дніпропетровському, Харківському університетах, у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Чернігівському педагогічному інституті. Центр з проблем інтеграції світоглядної освіти діє в Луцьку. В структурі інституту педагогіки АПН України на базі Полтавського інституту післядипломної освіти педагогічних працівників працює лабораторія «Інтеграція змісту шкільної освіти».

Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому, вимога об'єднання у ціле якихось частин чи елементів, необхідний дидактичний засіб, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу.

1.3. Способи інтеграції змісту навчального матеріалу в практиці роботи вчителів початкових класів

Головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін.

Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий Я. А. Коменський пояснював таким чином: «Всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках».

Ідея інтегрованого навчання актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах.

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. На допомогу педагогам може прийти саме інтегроване навчання. Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому що учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю.

Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу:

• «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усувати дублювання у вивченні ряду питань;

• ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу, проте породжує еквівалентні загально навчальні та технологічні уміння;

- опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань;

- залучати учнів до процесу здобуття знань;

- формувати творчу особистість учня, його здібності;

- дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності.

Як сказано в «Енциклопедії освіти» «інтегративний підхід в освіті веде до інтеграції її змісту, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність» [10]. Суть інтегрованого навчання полягає в тому, що це така будова навчального курсу, в якому окремі розділи тісно поєднані та можливості такого поєднання використовують максимально.

Метою інтегрованого навчання є:

- формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи

знань і вмінь;

- досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;

- створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів;

- активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;

- ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Переваги інтегрованого навчання:

- інтеграція пожвавлює навчальний процес;

- економить навчальний час;

- позбавляє від перевтоми.

Слід пам’ятати, що інтеграція – це не поєднання, а взаємопроникнення двох або більше предметів. Це не просто поєднання частин, а об’єднання їх у єдине ціле на основі спільного підходу.

У «Державному стандарті початкової освіти» (20.04.2011), що ґрунтується на засадах компетентісного підходу, поняття міжпредметна компетентність визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей». Реформування сучасної освіти лежить на шляху подолання ізольованого викладання навчальних предметів і створення принципово нових навчальних програм, де освітній процес доцільно орієнтувати на розвивально продуктивний інтегративний підхід. [3]

Розділ 2. Технологія проведення інтегрованих уроків в початкових класах

2.1. Особливості реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках в початковій школі

На практиці виправдала себе методика організації міжпредметної інтеграції змісту навчання, що включає наступні основні етапи: введення міжпредметних зв’язків на уроках суміжних дисциплін на основі репродуктивної діяльності і елементів проблемності; постановка міжпредметних навчальних проблем і самостійний пошук їх вирішення на окремих уроках; систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних проблем всередині окремих курсів; включення спочатку двосторонніх, а потім і багатосторонніх зв’язків між різними предметами на основі координації діяльності вчителя; розробка широкої системи в роботі вчителів, які здійснюють міжпредметні зв’язки як в змісті і методах, так і в формах організації навчання, включаючи позакласну роботу і розширюючи рамки програми.

Розроблено різні класифікації міжпредметних зв’язків.

За складом МПЗ можуть бути:

а) змістовні або змістово-інформаційні (встановлення подібності фактів, процесів, спільності понять, теорій, методів наук);

б) процесуально-діяльнісні або операційні (способи діяльності, вміння, навички, розумові операції);

в) організаційно-методичні (використання спільних методів і прийомів; форм організації навчально-виховного процесу).

За направленням (які та скільки джерел МПЗ задіяних; вирізняють: односторонні, двосторонні, багатосторонні МПЗ та прямі (використовується міжпредметна інформація тільки при вивченні навчальної теми базового навчального предмета (прямі зв'язки), і зворотні (тема є також джерелом інформації для інших тем, інших дисциплін).

За особливостями зв’язку та взаємодії міжпредметних компонентів:

а) хронологічні (демонструють, які знання, які залучаються з інших шкільних дисциплін, вже отримані учнями, а який матеріал ще тільки належить вивчати в майбутньому) та хронометричні (показують, яка тема в процесі здійснення МПЗ є провідною за термінами вивчення, а яка вводиться);

б) спадкові; синхронні; перспективні;

в) локальні («одномоментні», короткочасні); середньо та довгостроково діючі (як довго відбувається взаємодія тим в процесі здійснення міжпредметних зв'язків).

Міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок завдань і питань з інших предметів. Ці завдання мають додаткове значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, що сприяють більш глибокому сприйняттю й осмисленню понять, що вивчаються. Інтегрований урок поєднує в собі блок знань з предметів, що інтегруються навколо однієї теми. [6]

Постановка запитань та завдань міжпредметного характеру сприяє відтворенню молодшими школярами раніше вивчених на уроках з різних навчальних предметів знань при ознайомленні з новим навчальним матеріалом на «предметному» уроці.

Запитання можуть носити:

- фактологічний характер (якщо потрібно згадати конкретний факт);

- поняттєвий (якщо встановлюється сутність окремого поняття, яке є ключовим для вивчення теми);

- проблемний (якщо учні встановлюють та розв’язують протиріччя, що віддзеркалює взаємозв’язок певних явищ);

- узагальнюючий (якщо відбувається узагальнення раніше відомого з різних дисциплін, яке стає підґрунтям ознайомлення з новими знаннями) тощо.

За допомогою проблемних питань вчитель може створити міжпредметну проблемну ситуацію.

У практиці навчання знаходять застосування такі прийоми, як: включення навчального матеріалу іншого предмету у розповідь вчителя; бесіда з відтворенням знань з іншого предмету; робота з наочними посібниками, приладами, демонстрація фрагментів відео з інших предметів; кросвордів міжпредметного змісту; повідомлення, доповіді учнів з використанням навчального матеріалу іншого предмету; робота з підручниками з декількох навчальних дисциплін на уроці; групова робота над вирішенням міжпредметної навчальної проблеми.

Міжпредметні зв’язки повинні виключати дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчається давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше вивчений матеріал з іншого предмета, а на уроці має відбуватися не повторення, а поглиблення знань. Формування міжпредметного поняття складає заключний етап встановлення міжпредметних зв’язків. Новий узагальнений результат пізнання, підсумок міжпредметного зв’язку необхідно вміти виразити у словесній формі. Таким чином, міжпредметні зв’язки здійснюються не лише в змісті, але і в методах навчання і закріплюються в уміннях учнів.

У початковій школі роль інтегруючої ланки виконує сам вчитель, бо він викладає всі навчальні дисципліни. Тому важливість знань з реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках у початковій школі для вчителя незаперечна.

Отже, проблема реалізації міжпредметної інтеграції змісту навчання на уроках важлива і сучасна як для теорії, так і для практики початкової школи. Розуміння педагогами сутності проблеми та вміння відшукувати шляхи її вирішення є новою сходинкою підвищення рівня якості освіти молодших школярів.

Приклади використання міжпредметних зв`язків на уроках подано в додатку № 2.

2.2. Методика проведення інтегрованого уроку

Інтегрований урок (від лат.integеr -повний, цілісний) - це органічне поєднання в уроці відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприйняття, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Інтегрований урок може будуватись у межах одного навчального предмета (внутрішньо-предметна інтеграція) або з інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін (міжпредметна інтеграція), або на змістовій основі інтегрованого курсу.

Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

• правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;

• високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;

• включення самоосвіти учнів в навчальний процес;

• використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;

• продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

• обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

Інтегровані уроки можна здійснювати між різними навчальними дисциплінами, навіть такими, які, на перший погляд, здаються несумісними. На інтегрованих уроках формуються наступні компетенції:

- ціннісно-смислові (розуміння мети уроку, важливості вивчення теми);

- загальнокультурні (культура мовлення, почуття патріотизму, історичні дані про рідне місто);

- інформаційні (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал);

- комунікативні (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, лояльно відноситися до людей з іншою точкою зору).

Інтегровані уроки бувають цілісні і фрагментарні. Але частіше можуть проводитися фрагментарні інтегровані уроки, що пояснюється повністю об’єктивними причинами:

• неспівпаданням загальних навчальних тем з різних навчальних предметів за часом вивчення;

• неможливість провести цілий урок інтегрованим, тому що на цьому уроці необхідно проходити і інший програмний матеріал, який не може бути інтегрованим з цим предметом.

Залежно від дидактичної мети інтегровані уроки поділяють на:

• уроки вивчення нового матеріалу;

• уроки систематизації та узагальнення знань;

• комбіновані уроки.

Структура інтегрованих уроків може бути різною. Це залежить від мети, завдань, змісту уроків, способів діяльності.

Оскільки інтегрований урок – це в основному урок систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок учнів, то його оптимальною структурою буде:

- повідомлення теми, цілей та завдань уроку;

- мотивація навчальної діяльності учнів;

- актуалізація та корекція опорних знань;

- повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ;

- творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації;

- узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів, основних ідей та наукових теорій з предметів, що є складовими інтегрованого курсу.

Технологія проведення інтегрованого уроку може бути різною. Це залежить від цілей, завдань, змісту уроку, способів діяльності, ситуацій, що виникають у процесі його проведення.

Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

Можливі шляхи інтеграції навчального матеріалу простежено в додатку №3.

2.3. Зміст і організація бінарного уроку

Бінарні уроки (від лат. binaries - подвійний) – це такий різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів. У початкових класах бінарні уроки об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів. Вони за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань. Структура таких занять може бути різною, залежно від специфіки матеріалу, що інтегрується. У плані – конспекті уроку необхідно вказати не тільки тему та мету заняття, а й теми навчальних предметів, що інтегруються, відповідно до календарного планування.

При підготовці до бінарного уроку педагоги визначають тему, мету, задачі уроку, спільні для обох предметів та специфічні для кожного. Проведення уроку доцільне лише за умови наявності спільної мети. Залежно від теми, мети та завдань уроку визначають його тип. У відповідності до теми, задач, типу уроку добирають фактичний і дидактичний матеріал. Обирають найбільш ефективне поєднання методів і прийомів - відповідно до поставленої мети, змісту навчального матеріалу. Обмірковують структуру уроку. Акцент робиться на самостійній пізнавальній діяльності учнів, створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін. Визначаємо ступінь участі кожного з педагогів: або обидва працюють на рівних, або хтось із них «включається» в урок епізодично.

Звичайно, проведення бінарних уроків потребує серйозної підготовки, поєднаної з подоланням таких труднощів:

• не завжди теми в програмах навчальних предметів, які варто інтегрувати, сформульовано однаково;

• часто уроки, які можна інтегрувати відповідно до вимог програми, мають проходити з великим проміжком часу, а це ж вимагає вносити корективи до навчального плану.

Алгоритм оцінювання ефективності бінарного уроку:

- якість знань учнів з виучуваної теми( повнота, системність тощо). На яку оцінку заслуговує організація мислення учнів на уроці.

• які форми мислення( індукція, дедукція), які мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння та ін.) застосовувалися на уроці. Які творчі процеси ініціювались викладачами.

• чи мало місце проблемне навчання. Яка була роль усієї групи й кожного окремо учня у вирішенні кожної з проблем.

• на скільки ефективними були способи організації пізнавальної діяльності учнів. Якою мірою вони сприяли розвиткові інтересу в галузі інтегрованих дисциплін.

• який був емоційний тонус уроку. Яким був рівень духовного спілкування викладачів і учнів.

• якою мірою інтеграція двох предметів дала змогу реалізувати принцип нерозривності навчання і виховання.

У додатку № 4 можна ознайомитися з конспектом бінарного уроку.

2.4. Інтегрований день. Навчаючи виховуємо

«У випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході» [6]

Інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти дає можливість вчителеві раціонально розподілити час на вивчення предметів інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення і за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей учнів.
Інтеграційні процеси тісно переплітаються зі впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості молодшого школяра.
Тут вчителі керують розумовою діяльністю дітей, а учні стають активними учасниками педагогічного процесу. Учні привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Школярі навчаються самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань.
Ініціативу інтеграції необхідно продовжувати і в позаурочній роботі, тому що вона не тільки відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню учнів у дусі найкращих людських цінностей.

Методика проведення Днів інтеграції має передбачати узгодженість дій вчителів різних предметів. Опанування знаннями із загальноосвітніх предметів має бути професійно спрямоване. Дні інтеграції завершуються позаурочною навчально-розважальною програмою, зокрема тематичною виставою, конкурсами, виставкою творчих робіт тощо.

Наприклад, у 2 - Б класі Миколаївської загальноосвітньої школи I – III ступенів № 15 проходив День інтеграції «Осінь, осінь, в гості просимо». Цього дня всі уроки в моєму класі було об`єднано навколо вказаної теми з метою посилення міжпредметних зв’язків, розширення меж джерел інформації, підтримки мотивації до навчання та зменшення втомлюваності учнів від перевантаження під час навчально-виховного процесу. В цей день на уроці української мови діти читали вірші про осінь та вчилися інсценувати народну пісню «Ходить гарбуз по городу», на уроці музики співали цю та інші українські пісні, урок природознавства допоміг помилуватися краєвидами рідного краю у цю пору року, проаналізувати зміни в природі, на уроці трудового навчання була проведена виставка осінніх композицій з природного матеріалу. А завершився цей день інтеграції святом «Осінь, осінь, в гості просимо», на якому були присутні учні, їхні батьки, адміністрація школи, вчителі, які працюють в цьому класі, студенти – практиканти. Всі були у захваті!

Інтегровані дні сприяють глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, нетрадиційного мислення, формують в них уміння застосовувати в нестандартній ситуації, навички здійснення самоконтролю, підвищують культуру учнів. Інтеграція змісту початкової освіти передбачає реалізацію принципів науковості, доступності, усвідомленості, емоційності. Вона сприяє підвищенню інтересу учнів до навчання, активізації їх навчальної діяльності. Інтегровані заняття сприяють узагальненню та закріпленню знань, здобутих впродовж навчального дня, формують творчу уяву, образне мислення, пробуджують інтерес до просвітницької діяльності, виховують почуття прекрасного.

Висновки

В процесі розробки випускної роботи «Інтегрований підхід як сучасна форма організації навчально-виховного процесу в початковій школі» нами було проаналізовано основні аспекти інтегрованого підходу до навчально-виховного процесу в початковій школі; вивчено теоретичні аспекти проблеми інтеграції змісту навчання в початкові ланці; розкрито сутність базових понять інтеграції змісту навчання; проаналізовано різні способи інтеграції навчальних дисциплін в початковій школі; доведено на практиці педагогічну цінність інтегрованих уроків.

Таким чином, ми переконалися, що впровадження інтегрованих уроків формує компетентісне ставлення учнів до навчання, поглиблення їх знань, розвиток уваги, пам’яті, розширення пізнавальних інтересів, оволодіння навчальними прийомами, забезпечення цілком нового психологічного клімату для учня і вчителя в процесі навчання.

Використання інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу дозволяє урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створює умови для виховання творчих здібностей школяра, розширює функції вчителя, дає змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів. Діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Література

1. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива // Початкова школа. – 2002. – № 5. – С. 5 – 6.

2. Гончаренко С.У. Зміст освіти і її гуманітаризації // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / За ред. І.Я Зязюна. – К., 2000. – С. 68-76.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%

4. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. – 2004. – № 5. – С.10-13.

5. Ільченко В.Р. Інтеграція змісту освіти та сучасні проблеми загальноосвітньої школи. // Імідж сучасного педагога. – 2002. – № 2(21). – С. 14-17.

6. Лист МОН України від 17.08.2016 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/6119

7. Навчальні програми для початкової школи [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html

8. Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/1-2-08-%D1%96.pdf

9. Савченко О Я Сучасний урок у початкових класах. – К.: Mагістр-S, 1991. – 256 с.

10. Від редакційної колегії // Енциклопедія освіти / Головний редактор Василь Кремінь. - К.: Юрінком Інтер, 2008. ISBN 978-966-667-281-3 — С. 4—5.

Додатки

Додаток 1

Глосарій

• БІНАРНИЙ УРОК – це нестандартний урок, на якому матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів у тісній співпраці вчителів - предметників, кожний з яких проводить етап (блок) уроку стосовно того предмету, який викладає.

• ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів, який ґрунтується на потребах та інтересах учнів.

• ІНТЕГРА́ЦІЯ - це об'єднання у єдине ціле раніше ізольованих частин.

• ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ – організація оновленого процесу навчання головним чином за рахунок його мотиваційного боку.

• ІНТЕГРОВАНИЙ (ПІДХІД) - оснований на об'єднанні, інтеграції; комплексний.

• ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК – це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.

• НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК – імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури, спрямоване на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Додаток 2

Приклади використання міжпредметних зв`язків на уроках в 1-м класі

• Урок природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва.

На уроці природознавства, вивчаючи тему «Листяні та хвойні рослини» вчитель обов`язково запитає:

- Що таке ялинка?

- До якої групи належить ця рослина?

- Де можна зустріти ялинку?

- Де її може людина використати?

- Як зберегти життя ялинці на Новий рік?

Потім можна запропонувати дітям намалювати ялинку в зошиті з друкованою основою чи в альбомі.

На уроках трудового навчання діти ліплять ялинку з пластиліну, а на уроках читання читають загадки та вірші про ялинку.

• Урок математики та читання

Вивчаючи числа та цифри на уроці математики, вчитель використовує віршовані рядки. Вислухавши відповіді на питання: «На що схожа ця цифра?», можна запропонувати такі віршики:

2

Подивіться – ось і два,

Цифра дуже чепурна.

Шийку «гусачком» згинає,

Хвостик хвилькою здіймає.

Поглянь: і каченя, і двійка
Так спритно вигинають шийки.
Спішать купатися до річки,
Напитись чистої водички.

6

Цифра шість, як бегемотик,

Має кругленький животик.
Ну, а шийка, як дуга,
Вліво зігнута вона.

Шість уважненько пишіть.

М’яким знаком не назвіть.
Бо образиться іще

І до літер утече.

• Урок природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва, математики

Фактичні міжпредметні зв'язки, наприклад, встановлюються в процесі ознайомлення з численними фактами симетрії в будові об`єктів природи. При малюванні осіннього листя вводиться поняття «симетрія тіл», «вісь симетрії», обговорюються питання: У чому краса листя? Яке значення має симетрія? Що симетрично? А на уроці природознавства «Осінь прийшла» демонструються фотографії, гербарії листя дерев (клена, ясена каштана, акації і т.п.)

Сніжинка є традицією сезонних образів або мотивів, які використовуються у Різдво Христове, особливо в Європі, США, Канаді. Сніжинки часто використовуються як символи, що представляють зиму або холодні умови. Зимові шини автомобілів, які підсилюють зчеплення під час суворих зимових умов керування, позначені сніжинкою.

На уроці трудового навчання достатньо популярним є виготовлення сніжинок з паперу. Складаючи листок паперу кілька разів, вирізуючи моделі ножицями, а потім розгортаючи, вчитель знову звертає увагу на симетрію виробу. На уроках природознавства вчитель акцентує увагу, що сніжинки утворюються в широкому спектрі складних форм, що призводить до народного вислову: «немає двох однакових». Можна цю ж тему поєднати з уроком фізкультури, сказавши, що сніжинка була символом Зимових Олімпійських ігор 2002 в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта та використавши різні фізичні паузи та рухливі фізхвилинки з зимовою тематикою для відпочинку учнів на уроках.

А на уроці математики діти виконують цікаві завдання, використовуючи зимову тематику, наприклад, рахують кількість промінців у сніжинки.

Це допомагає учням побачити і зрозуміти, що факти симетрії мають місце не тільки в природі, а і в образотворчому мистецтві, в технології виготовлення об'єктів спостереження, в математиці.

• Урок математики та природознавства

10-5= 5+3= 2+4= 8-4= 6+1= 2+7=

- Хто правильно обчислить приклади, дізнається назву птаха, який за традиціями українського народу, вважається оберегом родини, сімейного щастя.

ЛЕЛЕКА

- Що ще ви знаєте про цього птаха?

• Образ природи (весна) розкривається в образотворчому мистецтві, в його

різних жанрах (натюрморті, пейзажі), відображається за допомогою кольору, світла, композиції; в літературі - через художні засоби виразності в тексті; в музиці - через звуки природи, пісні і т.п.

Додаток 3

Интегрированный урок природоведения и математики в 1-м классе

(для школ с русским языком обучения)

Тема: «Звери и птицы зимой (обобщение). Сложение и вычитание в пределах 10 (закрепление)»

Цели:

• воспитывать чуткое отношение к природе;

• закрепить умения применять приемы прибавления и вычитания чисел в пределах 10;

• закрепить умения различать геометрические фигуры;

• развивать логическое мышление;

• дать представление о том, как зимуют дикие звери (заяц, белка, медведь, лиса) и птицы.

Тип урока: закрепление и обобщение полученных знаний.

Форма проведения урока: интегрированный урок.

Методы обучения: игровой, наглядный, поисковый.

Оборудование: мультимедийная презентация, Лесовичок, шапочки для инсценировки, музыка П.И. Чайковского «Времена года».

Ход урока

1. Организационный момент.

Прозвенел звонок веселый.

Мы начать урок готовы.

Будем слушать, рассуждать,

И друг другу помогать.

2. Сообщение темы задач урока

Сегодня, ребята, нас ждём необычный урок, на котором мы с вами отправимся в удивительное путешествие в зимний лес. В дороге нам пригодятся знания по математике и природоведению. Ну, что, готовы?

3. Закрепление полученных знаний на уроках математики и природоведения

1) Слушание музыки П.И. Чайковского «Времена года» («Зима»)

- Закройте глазки. Послушайте музыку и представьте, что вы очутились волшебным образом в зимнем лесу.

- Каким вы представили себе лес?

- Какие изменения произошли в природе с приходом зимы?

(опали листья с деревьев, улетели птицы, некоторые животные уснули , другие подготовились к зиме, а есть птицы которые нуждаются в заботе человека)

Слайд №2 (Открываю зимний пейзаж.)

Нас встречает зимний лес.
Полный сказок и чудес.

– Каких лесных жителей можно встретить зимой в лесу?

(зверей и птиц: белку, зайца, лису, волка).
Тема нашего урока «Звери и птицы зимой».

– А чтобы наше путешествие было интересным и увлекательным, мы покажем, лесным жителям как мы умеем считать, решать задачи и дружно работать. В этом нам поможет математика.

2) Устный счёт.

– А проводником будет хозяин леса – Лесовичок.

Числовой ряд: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Задание:

• считают от 1 до 10 через 1 (1 3 5 7 9)

• через 2 (2 4 6 8 10)

• через 3 (3 6 9)

(Дети по очереди, по группам считают.)

3) Мы такие бодрые, весёлые, здоровые, полные сил и энергии. А откуда мы берём жизненно важную энергию? (питание, сон, прогулки и т.д.)

– Лесовичок зашифровал слово, пройдёмся по лесной дорожке и узнаем, что он на зиму заготовил? И для чего?

Слайды № 3,4,5,6,7,8,9,10

- Молодцы! Это малина.

- Что вы знаете о малине? (Это ягода, очень вкусная, полезная, во время болезни ею лечатся.)

4) А вот ещё одна загадка от Лесовичка:

Кто по ёлкам ловко скачет
И взлетает на дубы?
Кто в дупле орехи прячет,
Сушит на зиму грибы?

- Кто это? Конечно же, белка.

Слайд №13.

5) Гимнастика для глаз

6) Вот на полянке появился зверёк…
- Угадайте, кто это?
Нет берлоги у него,
Не нужна ему нора.
От врагов спасают ноги,

А от голода – кора.

Слайд №11
(Заяц)

7) Послушайте, какой разговор услышал Лесовичок на лесной поляне.

(Выходят две девочки в шапочках.)

Заяц и белка

– Ты чего, белка, из гнезда не выходишь?

– Я, заяц, тепло берегу. В лесу сейчас морозно, боюсь нос наружу выставить.

– А чем же кормишься?

– А у меня с лета грибы припасены, орешки, жёлуди.

- Как же зимует белочка?

Сообщения детей:

На зиму белочка запасает орехи, жёлуди, сушит грибы и ягоды. И запасы все свои складывает в дупло, но забывает, в какое. Поэтому по лесу у белочки есть припасы в 8-10 дуплах.

Лесовичок принёс письмо от белочки, в котором она пишет: «Ребята! Не обижайте меня и моих детей не выгребайте запасы орехов и сушёных грибов из дупла и скажите об этом взрослым Белочка».

- Чем питаются зайцы?

- Почему ни летом, ни осенью они не запасают корма?
Сообщения детей:

Зимой заяц легко передвигается, хотя в лесу снег глубокий и рыхлый. Лежку устраивает на открытом месте или в лесу под поваленным деревом. Чаще зайцы перебираются к дорогам, чтобы подобрать клочок сена, наведываются в сады, обгрызают деревья

Вот мы и узнали много интересного о зайце.
8) Лесовичок нарисовал зайца. Слайд №12.

- Из каких геометрических фигур он составлен?

(Дети выходят к доске, называют фигуры.)

- Сколько на рисунке треугольников? (3)

- Сколько кругов? (4)

- Сколько прямоугольников? (3)

- Сколько овалов? (3)

9) Каллиграфическая минутка

А сейчас мы поработаем в тетрадях:

Я тетрадь свою открою
И наклонно положу.
Я друзья от вас не скрою -
Карандаш вот так держу.
Сяду прямо, не согнусь,
За работу я возьмусь.

Ребята, вы только посмотрите, какое белое, чистое поле! Только что это?

(Дети отвечают, что это следы птиц и зверей)
- Чьи это следы?
(Дети называют птицу – это следы сороки)

- Какую же цифру зашифровала для нас сорока? (Цифру 8)

Каждый зверь имеет свой почерк следов, нам надо суметь разобраться вот в этих следах. (Указывает на следы лисы)
(Дети: Это следы лисы)

- Какая цифра оставлена лисой? (Цифра 6)

А это след зайца: спереди удлиненные отпечатки задних лап, сзади кругленькие ямочки от передних. Убегая от лисички, заяц оставил на снегу какую цифру?
(Дети: Цифру 7)

Молодцы, ребята! Вы умеете читать хитрые следы зверей и правильно расшифровали цифры. Посмотрите на цифру 7, вспомните, как она пишется. Из каких элементов состоит? (Дети называют элементы)
Волнистая горизонтальная линия – на какую цифру этим элементом похожа семёрка?( на 2) А теперь в своих тетрадях, таких беленьких и чистых, оставьте свой след, правильно и красиво пропишите цифру 7 до конца строки.
(Дети выполняют работу)

10) А вот мы попали на Птичью поляну.

Слайд №14.

Посмотрите, сколько здесь птиц!

- Как называются птицы, которые улетают осенью в тёплые края?

- Почему они улетают?

- Как называют птиц, которые остаются зимовать? (Зимующие.)

- Назовите зимующих птиц. (Синица, воробей, сойка, дятел, поползень, снегирь, голубь, грач, сорока, ворона.)

- Что страшнее птицам голод или холод? (Голод.)

- Как вы можете помочь птицам пережить трудное время? (Надо сделать кормушки для птиц и подкармливать их.)

11) Стихотворение А. Яшина "Покормите птиц зимой" читает ученик.

Слайд №15.

Мы кормушку смастерили,
Мы столовую открыли.
Воробей, снегирь – сосед,
Будет всем зимой обед.

12) Кормушку смастерили, теперь задачу решим.

Весёлая задача

Кормушки повесили дети для птиц.
Туда прилетело 2 вороны, синица, 5 снегирей, сорока – воровка и с ней воробей.
Кто же нам здесь быстро ответит:

Сколько же птичек увидели дети? (10)

13) – Чем питаются птицы зимой?

(Пшено, просо, овёс, пшеница; семена подсолнечника; ягоды рябины, калины; семена клёна, ясеня; хлеб, хлебные крошки.)

– И всё же птицы зимой нередко голодают.

Лесовичок обращается к вам с просьбой.

Послушайте: «В месяц лютого голода, сильных метелей помни о своих маленьких слабых друзьях – птицах. Каждый день доставляй продукты в птичьи столовые для голодающих птиц. Лесовик»

4. Физминутка. Слайд №16.

В лесной глуши на елке
(прыжки на ногах)
Жили-были 2 бельчонка,
Жили дружно, не тужили
И с зарядкою дружили.
(Наклоны вправо-влево)
Вставали рано по утру,
Изображали кенгуру:
За ушки лапками хватались
И вправо-влево наклонялись.
Дружно хлопали в ладоши,
(повороты влево-вправо с хлопками)
Потягивались словно кошки,
(наклоны вперёд, прогибая спину)
Ножками топали,
Глазками хлопали,
Головками крутили,
И друг за другом вслед ходили

5. Парная работа.

Задание от Лесовика в конвертах.

Какое слово получилось? (Клёст.) Слайд №17.

Правильно!

- Я вам хочу рассказать об интересной птице.

Клёст живёт в хвойных лесах. Клюв у клестов приспособлен к питанию семенами шишек, поэтому верхняя и нижняя половинки клюва перекрещены. Самец окрашен в яркий цвет, а самка – серовато-зелёная. Эти птицы выводят своих птенцов зимой, т.к. именно зимой для них много корма.

1. Обобщение полученных знаний

Рефлексия. Слайд №18,19,20.

Тесты

1.Какое животное впадает в зимнюю спячку?

• волк

• лось

• медведь

2.Какой из этих месяцев зимний?

• декабрь

• октябрь

• март

3.Какая птица выводит птенцов зимой?

• снегирь

• клёст

• воробей
  Молодцы!Слайд №21.

7. Итог урока. Пришло время возвращаться в класс.

Закроем глазки и скажем дружно «раз», «два», «три».

Вот мы и перенеслись в нашу школу.

- Что мы сегодня на уроке повторяли?

- Что запомнили?

Вы замечательно потрудились!

- Покажите «смайликом» ваше настроение после путешествия.

Всем спасибо за урок.

Додаток 4

Бинарный урок музыки и трудового обучения

(для школ с русским языком обучения)

Тема урока: "Мама в доме, что солнышко на небе"

Цели урока:

- на примере музыки П.И. Чайковского различать звучание фортепиано, отличать вокальную и инструментальную музыку, учить использовать цвет как средство передачи настроения, отношения к музыке, учить самостоятельно подбирать бумагу нужного цвета;

- развивать музыкальный тембровый слух и интонацию, культуру понимания музыки, способствовать развитию художественного вкуса, восприятию цвета, закрепить умение изготавливать шаблон, вырезать силуэт предмета, развивать навыки работы с ножницами, зрительно – двигательную координацию;

- воспитывать интерес и любовь к классической и народной музыке, любовь к семье, родным и близким людям, желание принимать участие в общественной работе, доводить начатое до конца.

Тип урока: комбинированный

Форма проведения: бинарный

Методы обучения: словесный, поисковый, игровой.

Оборудование: портрет П.И. Чайковского, репродукции картин с изображением матери и дитя, «Музыкальная палитра», «Солнечный диск» - заготовка для коллективной работы, цветная бумага, ножницы, клей - карандаш на партах у каждого ребёнка.

Ход урока

I блок урока (Учитель 1)

1.Организационный момент

Музыкальное приветствие «Мы - первоклассники».

2.Вступительное слово

Мама – самое прекрасное, самое дорогое и самое понятное слово на Земле. На всех языках оно звучит одинаково. Сколько тепла таит в себе это слово. Им называют самого близкого и родного, самого дорогого и единственного человека. Мамина любовь согревает нас на всю жизнь.

3. Исполнение колыбельной песни (одной из мам класса)

- Что мы сейчас прослушали?

- К какому жанру музыки можно отнести колыбельную? (народная)?

- Какие чувства вызывает она у вас?

4.Слушание музыки П.И. Чайковского из «Детского альбома»

- Послушайте музыку и скажите:

- Какие чувства передал в этой мелодии композитор?

(На фортепиано исполняет учитель музыки)

- Смогли ли мы почувствовать, какие чувства испытывает композитор к своей маме?

Музыка П.И. Чайковского без слов.

- Как мы называем такую музыку? (Инструментальная)

- Какой музыкальный инструмент исполнял эту музыку? (Фортепиано)

- К какой группе инструментов относится фортепиано? (Кливишные)

- Какой характер музыки? (Нежная)

- Как она звучит: плавно или отрывисто, тихо или громко? (Плавно, тихо)

- В каком темпе исполняется этот фрагмент? В спокойном темпе или в быстром движении? (В спокойном)

5. Работа с «Музыкальной палитрой»

Звучит фрагмент музыки П.И. Чайковского в записи.

- Выберите подходящий к этой музыке цвет из «Музыкальной палитры».

(Дети выбирают приятные для глаз оттенки: зелёный, голубой, жёлтый, красный)

- Почему именно эти цвета выбрали?

- Какой цвет не выбрали? Почему? (Чёрный или серый, он печальный, злой)

6. Итог первого блока урока

II блок урока (Учитель 2)

1. Работа с «Солнечным диском»

(На доске заготовка для коллективной работы).

- Ребята, посмотрите на наше солнышко. Чего ему не хватает? (Лучиков)

- Из чего бы вы хотели сделать лучики для нашего солнышка?

(Из прутиков, бумаги, верёвочек.)

Правильно! Сегодня мы попробуем сделать их из бумаги.

- Что нам понадобиться для работы с бумагой? (Цветная бумага, клей, ножницы)

2. Технологическая карта – инструкция «Как сделать ладошку-лучик»

1) Шаблон - это твоя ладошка. Обведи её на листе цветной бумаги.

Помни о рациональном и экономном её использовании!

2) Вырежи аккуратно шаблон ножницами.

Помни о правилах техники безопасности при работе с ножницами!

3) Намажь клей на обратную сторону шаблона.

Помни, что клея не надо много, тогда работа получится аккуратной!

4) Приклей свою ладошку – лучик к солнышку на панно.

Помни, что тебе поможет в этом учитель!

3.Практическая работа учащихся

4.Рефлексия

Учитель 2: Объясните выражение: «Мама в доме, что солнышко на небе».

(Дети: Мама дома, значит в доме тепло и уютно, так как солнышко на небе обогревает нашу Землю, мама согревает своей любовью, нежностью и теплом наши души).

- Наше солнышко похоже на наших мам? (Да, оно доброе, у него много рук, оно будет успевать делать много добрых дел.)

Учитель 1: Давайте для наших мам споём песню. А солнышко останется в нашем классе украшением и будет каждый день светить нам и напоминать о маме.

5.Итог урока

- Дети, понравился вам сегодня наш урок?

- Что вам запомнилось? Что в нём было необычно?

  Інтегрований підхід як сучасна форма організації навчально-виховного процесу в початковій школі

Презентацію підготувала Уліна Наталія Григорівна, вчитель I категорії Миколаївської ЗОШ № 15

Всё, что находится

во взаимной связи,

должно преподаваться

в такой же связи.

Ян Амос Коменский

Головна мета сучасної освіти –

це формування основи для

самореалізації особистості,

яка стає можливою тільки

при створенні умов для

самопізнання,

самовдосконалення

та розвитку творчого потенціалу учня.

Головне завдання освіти -

формування в учнів необхідних

компетентностей, одним із засобів

формування яких є інтеграція навчальних

дисциплін.

Що таке “інтеграція”?

Інтеграція (від лат. Integеr – цілий) - це об'єднання у єдине ціле раніше ізольованих частин.

Інтеграція - це така організація навчального процесу, за якої учень приймає активну участь в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання.

Інтеграція змісту освіти

Наукові дослідження показують, що вирішення проблеми зміцнення та збереження психічного і фізичного здоров’я школярів, підвищення мотивації навчальної діяльності можливо завдяки інтеграції змісту освіти.

• Актуальність проблеми інтеграції змісту навчання зазначається в положеннях Державного стандарту початкової загальної освіти, а також оновленням навчальних програм для початкової школи.

• У методичних рекомендаціях МОН України (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437) значне місце відведено питанням інтеграції змісту навчання в педагогічній теорії і практиці, освітлено зміст базових понять.

У сучасних умовах бурхливого розвитку початкової школи кожен вчитель повинен працювати творчо.

Типи нестандартних уроків

На сьогоднішній день можна виділити декілька типів нестандартних уроків, на яких реалізується міжпредметна інтеграція змісту навчання:

• урок з міжпредметними зв’язками,
• інтегрований урок,
• бінарний урок ,
• урок з інтегрованого курсу.

Інтегрований урок є різновидом нестандартних, нетрадиційних уроків.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну (невстановлену) структуру.

Ефективність інтегрованих уроків

Інтеграція пожвавлює навчальний процес, економить навчальний час, позбавляє учнів від перевтоми.

Інтегровані уроки більш цікаві, несуть елементи нового, змінюються зовнішні рамки, форма проведення.

Такі уроки допомагають вирішувати більшу кількість задач, використовувати різні методи і форми навчання та ІКТ.

Ефективність інтегрованих уроків

Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє:

- формуванню навичок і вмінь учнів;

- виробленню цінностей;

- створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів.

Підготовка до інтегрованого уроку

Щоб підготувати і провести інтегрований урок, педагогу необхідно:

- досконало вивчити програми предметів, що інтегруються;

- визначити тему, мету, задачі уроку, спільні для обох предметів та специфічні для кожного;

- визначити тип уроку, зміст та обсяг навчального матеріалу інтегрованих предметів відповідно до мети уроку;

- обміркувати структуру уроку та виявити об’єктивно існуючі зв’язки між базовими знаннями, які можна інтегрувати;

- координувати свої дії та підібрати раціональну технологію проведення уроку.

Типи інтегрованих уроків

Залежно від дидактичної мети інтегровані уроки поділяються на типи:

• уроки вивчення нового матеріалу;
• уроки систематизації та узагальнення знань;
• комбіновані уроки.

Структура інтегрованих уроків

Залежно від від мети, завдань, змісту уроків, способів діяльності структура інтегрованих уроків може бути різною.

Бінарні уроки

Бінарний урок (від лат. binaries - подвійний) – це такий різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох і більше предметів.

Бінарні уроки

Бінарний урок - це нестандартний урок, на якому матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів у тісній співпраці вчителів - предметників, кожний з яких проводить етап (блок) уроку стосовно того предмету, який викладає.

Бінарні уроки

Проведення бінарних уроків потребує серйозної підготовки, поєднаної з подоланням таких труднощів:

- не завжди теми в програмах навчальних предметів, які варто інтегрувати, сформульовані однаково;

- часто уроки, які можна інтегрувати, мають проходити з великим проміжком часу, а це вимагає вносити корективи до навчального плану.

Інтегровані дні

Ініціативу інтеграції можна продовжити і в позаурочній роботі.

Інтегровані дні

Інтегровані дні сприяють глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, нетрадиційного мислення, формування в них уміння застосовувати в нестандартній ситуації; підвищують культуру учнів, формують навички здійснення самоконтролю

.

Інтегровані дні

«У випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході.»

(Лист МОН України від 17.08.2016 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»)

Висновки

Практика роботи показала, що використання інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу дозволяє урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створює умови для виховання творчих здібностей школярів, розширює функції вчителя, дає змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Висновки

Впровадження інтегрованих уроків формує компетентісне ставлення учнів, сприяє поглибленню їх знань, розвитку уваги, пам’яті, розширенню пізнавальних інтересів, оволодінню навчальними прийомами, забезпеченню цілком нового психологічного клімату для учнів і вчителів в процесі навчання.

Дякую за увагу!