Вишивка стрічками

Шахтарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Конспект уроку

з технологій в 11 класі

Учитель

Олійник Наталія Феліксівна

2015 рік

Тема: Історія вишивки шовковими стрічками.Оздоблення виробів.

Мета:

• Ознайомити учнів з історією вишивки шовковими стрічками. Дати поняття про інструменти і матеріали при виконанні роботи з шовковими стрічками. Навчити виконувати за відеоуроком закріплення стрічки, стрічковий стіжок, петля з прикріпом, полупетля з прикріпом;

• Розвивати творчі особливості пізнавальним матеріалом на основі особистісно-орієнтованого підходу;

• Виховувати зацікавленість, уважність, творче ставлення до прекрасного.

Тип уроку: комбінований

Об’єкт праці: зразок для вишивки стрічками чохла для мобільного телефону.

Проектно-технологічний етап: організаційний

Основні поняття: вишивка шовковими стрічками, інструменти і матеріали, ілюстрація до історії одягу, ілюстрація майбутніх робіт, готові вишиті роботи, комп’ютер, відеоуроки з елементами вишивки, канва, п’яльця, голки, ножиці, стрічки

Профорієнтація: вишивальниця

Міжпредметний зв'язок: історія, біологія, інформатика

Девіз уроку: Не кажи не можу, а кажи – навчусь.

Проблемне питання уроку: Чи корисно і потрібно знати технологію вишивки стрічками?

Тривалість уроку: 45 хвилин

Структура заняття:

І. Організаційний момент 2 хв.
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів 1 хв.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу 30 хв.

1. Історія вишивки шовковими стрічками;
2. Інструменти і матеріали;
3. Відео-урок з елементами практичної роботи: технологія виконання закріплення стрічки, стрічковий стібок, петля з прикріпом і бант;
4. Практична робота учнів.

IV. Закріплення нових знань учнів 3 хв.
V. Підсумки заняття 3 хв.
VI. Оцінювання учнів 3 хв.
VII. Домашнє завдання 2 хв.
VIII. Прибирання майстерні 1 хв.

Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Особливості цієї техніки вишивки в тому, що вона додає малюнку об’ємність. Ця вишивка створює надзвичайно гарні речі. Окрім всього, ви зможете за допомогою цієї техніки вишивання додати готовим виробам неповторну та індивідуальну подобу…
Тому тема нашого сьогоднішнього уроку : Вишивка і оздоблення стрічками чохла для мобільного телефону.

Мета уроку: ознайомитись з історією виникнення вишивки стрічками,засвоїти шви стрічковий стіжок, петля з прикріпом, полупетля з прикріпом. Навчитись оздоблювати чохол для мобільного телефону.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Історія вишивки шовковими стрічками

З давніх часів вузькі смужки тканини застосовувалися в повсякденному житті і господарській діяльності людей.

Вже в Давній Греції жінки вплітали у волосся смужки тканин, щоб "оживити" свій образ. Пов'язки, прикрашені золотом і коштовними каменями впліталися у волосся в Стародавньому Римі. Крім того, кольоровими стрічками оброблявся одяг, причому кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал.

В середні віки в Італії стрічками вже декорували спинки стільців і балдахіни, а також підв'язували важкі завіси, якими закривалися вікна для захисту від холоду в зимовий час. Але лише в XIV столітті почало розширюватися побутове вживання шовкових стрічок. Традиції ткацтва в Ліоні, добрі кліматичні умови півдня Європи сприяли швидкому розвитку виробництва коштовної шовкової нитки.

Після переїзду папської курії до Авіньону, під опіку французького короля, знатні пани стали красуватися в розкішному одязі, обробленому стрічками із золотою облямівкою або парчовими стрічками, відповідно рангу і походженню того, хто їх носив.

У 1446 році король Людовик XI запросив італійських ткачів, щоб вони навчили своєму мистецтву жителів Ліона. З цієї затії нічого не вийшло, але в місто були завезені всілякі верстати як для вироблення шовку, так і для виготовлення шовкових стрічок. Попит на стрічки продовжував зростати, і Ліон поступово перетворювався на крупний текстильний центр: виготовляли різні, у тому числі й дорогі і екстравагантні, шовкові стрічки, а також всіляки тасьми.

До 1660 року в Сент-Етьєне і околицях налічувалося вже близько вісімдесяти тисяч ткацьких верстатів для вироблення стрічок і триста сімдесят - для виробництва позументних виробів (позумент, галун, басон). На початку XVIII століття попит на ці товари різко зріс, і почався період бурхливого поширення розкішних і красивих стрічок. Король Франції Людовик XIV прикрашав стрічками, коштовними каменями, що унизали, навіть своє взуття і закликав двір одягатися оригінально і з вигадкою.

Ткацькі верстати минулого

Настала епоха рококо, і стилем французького двору стала легковажність. Король Людовик XV любив вишивати і часто дарував придворним пані милі дрібнички, виготовлені ним самим. Сукні стали об'ємними і просторими, прикрашені стрічками. До моди увійшли сукні, "що летять", з незастроченими складками (защипами) на грудях і багаточисельними стрічками.

Саме у ці часи у Франції і з'явилася вишивка шовковими стрічками. Спочатку знатні пані стали прикрашати свої сукні, оформляючи корсажі дрібними трояндочками "а ля рококо", листям і безліччю розкиданих кольорів з перлинами і кришталиками. Потім настала черга білизни. Вона ставала усе більш розкішною і витонченою. В ательє, що носили високе звання "Постачальники королівського двору" за допомогою простої голки і стрічок створювалися справжні шедеври.

Із Франції цей вигляд вишивки перекочував на острови до Англії. А звідти розійшовся по всіх країнах колишньої Британської імперії. Разом з переселенцями із Старого Світу він потрапив до Америки, де швидко завоював популярність. Розквіт мистецтва припав на

70-і роки XIX століття. На той час вишивку можна було побачити не лише на сукнях, але і на парасольках, абажурах, стьобаних ковдрах, дрібничках для будинку і капелюхах.

Після Другої світової війни інтерес публіки до всіх видів рукоділля став знижуватися. Але в перебігу двох останніх десятиліть почалося відродження вишивки. Повернувся інтерес, і це мистецтво знов заблищало всіма своїми гранями. Адже шити шовковими стрічками незвичайно цікаво, це не вимагає складних пристосувань і значних витрат. До того ж тут застосовуються прості і всім добре відомі прийоми вишивки.

А об'ємний малюнок настільки привабливий, що можна, без жодного сумніву, стверджувати: найближчими роками цей вид вишивки чекає широке поширення і успіх!

Атласні стрічки і тасьми міцно увійшли і в наше повсякденне життя. Про них зазвичай згадують перед святами і урочистими подіями, коли виникає необхідність прикрашати. У Італії галасливі і веселі свята, що удалися на славу, навіть називаються "Святами з бантиками".

Красива стрічка додає добре упакованому дарунку вишуканість, підкреслюючи урочистість моменту. Перев'язаний стрічкою букет виглядає не лише привабливішим, але і багатим.

Стрічки оживляють зачіску, а оброблені ними і тасьмою капелюшка, сумочки і плаття набувають так званої родзинки. Напевно більшість з нас завмирали від захоплення, розглядаючи весільні вбрання наречених, пишні мереживами, стрічками і рюшами!

На Заході прийнято, готуючись до торжеств прикрашати святковий стіл всілякими бантами в тон скатертини. За їх допомогою прагнуть створити в будинку святкову атмосферу. Червоні стрічки і банти стали символом різдвяних свят. Їх прикріплюють до вхідних дверей будинків напередодні Різдва і зустрічі Нового року

В Україні склався звичай прикрашати автомобілі весільного кортежу стрічками і перев'язувати конверти з новонародженими блакитними або рожевими стрічками. Мистецтво вишивки розвивалось й удосконалювалось у слов׳янських народів. У Києві, в Андрієвському монастері, сестрою Володимира Мономаха княгинею Анною- Янкою була створена перша вишивальна школа(1107 р.), у якій навчали вишивці шовковими нитками і стрічками. Одним із національних символів українського народу є віночок, який носили українські дівчата і прикрашали його стрічками дванадцяти кольорів, кожен з яких був оберегом і лікарем, захищаючи волосся від чужого ока.

Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі–годувальниці, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.

Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.

Історія цієї техніки сходить до давніх англосакських традицій. Для такого виду вишивки береться дуже вузька стрічка, яка личить до будь-яких типів тканин. Вона вільно проходить через найщільніший вуток, не втрачаючи своєї форми.

Особливість цієї техніки вишивки в тому, що вона додає малюнку об'ємність. Вивчивши різні види швів, Ви без зусиль зможете їх повторити і створити своїми руками незвичайно красиві речі. Окрім цього у Вас з'являється можливість додати готовим виробам неповторну індивідуальну подобу, прикрасивши сукню або капелюшок.

За допомогою оригінального об'ємного малюнку або банту Ви зможете об'єднати в єдиний ансамбль декілька предметів вашого гардеробу. Універсальність цього виду вишивки в тому, що вона дозволяє оформити і дитячий полотняний рюкзак і дамську вечірню сумочку.

З історії сумочки для мобільних телефонів.

Наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. з'явилися дамські сумочки. Спочатку їх носили

збоку на спеціальному перев'язі. Потім стали робити у формі мішечка чи кошиків. Такі

сумочки називали «ридикюлем» . Виготовляли їх із шовку,оксамиту, сукна й інших матеріалів, прикрашали вишивкою, аплікацією, бісером і стеклярусом.

Конкретні види сумок постійно видозмінюються: одні йдуть у глибинну історію; другі

стають музейним експонатом; треті просто забуваються, їхні назви зникають навіть з

мови. Ось приклади напівзабутих чи зовсім забутих слів, що позначають сумку: вайчак,

ладунка, калига, кошель-тоболец, сагайдак, торбинка, торба, ридикюль, авоська та ін.

Одночасно з розвитком технологій і появи нових сфер діяльності людини з'являються

нові різновиди сумок: дипломат, кейс, саквояж, валіза, портфель, ранець, рюкзак,

дамська сумочка, сумочка (футляр) для мобільного телефону і т.д. Футляр для мобільного телефону винайшов фін Хеикки Лескелаом у 1996 р., коли в черговий раз упустив свій мобільний телефон у бруд. На сьогоднішній момент футляр за-хищає телефон від піску, бруду, ударів і, більше того, залишається на плаву. При цьому чохол звукопроникний, щоб телефон не виймати з чохла.

Мобільний телефон — це не тільки засіб зв'язку, а й річ, яка своїм зовнішнім виглядом

справляє враження на людей. Про це піклуються не тільки виробники телефонів, а й

творці аксесуарів. Наприклад, ось уже кілька років у Франції проводяться модні

покази чохлів і сумочок для мобільних телефонів. Мобільним кутюрьє непогано

вдалося подолати мобільники: у сезонних колекціях гардероба для телефонів

відображаються всі віяння сучасної моди на одяг від певних кольорів до типів тканини.

Були навіть розроблені спеціальні чохли для продажу разом з комплектами нижньої

білизни. Від кутюрьє не відстають і ювеліри, пропонуючи власникам мобільників

брелоки, ланцюжки й інкрустовані коштовними каменями корпуси.

Різновидів чохлів велика кількість: пластикові, герметичні, силіконові, шкіряні,

хутряні, із тканини і нетканих матеріалів, бісеру, в'язані, виготовлені в техніці макраме,

з різними видами обробки. Випускаються чохли для мобільних телефонів вертикальні,

горизонтальні з різними видами кріплення (напоясні, які кріпляться за ремінь, на

шльовці, на сталевій скобі, на поворотній кліпсі). Сумочки можна носити і на біцепсі і

на стегні, на шиї, через плече на довгому ремінці або ланцюжку.

Вибирати сумочку для мобільного телефону необхідно з урахуванням стилю одягу, а

також статі людини та її віку. Чоловікам підходять більш темні, холодні тони, які

підкреслюють мужність і впевненість, жінці — яскраві, незвичайної форми

різнокольорові ефектні чохли. Найголовніше, щоб чохол ідеально гармонував з

мобільним телефоном, був вишуканим і допомагав зберегти первозданний вид

телефону. Крім того, він має бути індивідуальним аксесуаром, який повною мірою підкреслить індивідуальність, важливість і положення в суспільстві власника. І кожна

людина має право самостійно вирішувати: чохол — це прикраса чи засіб захисту.

Крім того, Ви навчитеся робити красиві скатертини і серветки, мішечки для флакончиків з духами, коробочки для коштовностей і безліч інших милих дрібничок.

2. Інструменти та матеріали

Голки:

П’яльця:

Ножиці:

Шовкові стрічки:

Тканина:

 

3. Відеоурок з елементами практичної роботи:

Технологія виконання закріплення стрічки, стрічковий стібок, петля з прикріпом і бант.

Закріплення стрічки

Петля з прикріпом

Бант

4. Практична робота учнів: Оздоблення виробу. Вишивка атласними стрічками чохла для мобільного телефону.

• Поставлення мети практичної роботи: засвоїти вміння і навички звишивки стрічками; навчитись оздоблювати речі вишивкою стрічками.

• Наявність інструментів і матеріалів;

• Дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки;

• Виконання практичних елементів;

• Контроль вчителя;

• Самоконтроль та взаємоконтроль;

• Оцінювання практичної роботи та показ найкращих робіт.

• Конструкторський етап.

• Намалювати ескіз виробу.

• Інструкційна карта побудови креслення сумочки для телефону.

Технологічний етап

4.1. Розкроювання сумочки для мобільного телефону

Розкроювання швейних виробів складається з таких операцій:

1) підготовка викрійки до розкроювання;

2) настилання тканини;

3) крейдування викрійки ;

4) викроювання деталей.

Послідовність розкроювання:

• підготувати місце для розкроювання;

• підготувати тканину до розкроювання: визначити лицьовий та виворітний боки,

позначити нитку основи, дефекти тканини;

• настелити тканину для розкроювання в розгорнутому вигляді.

• визначити нитку основи;

• розмістити деталі викрійки так, щоб відходів тканини було23

якомога менше (осьова лінія викрійки має збігатися з ниткою основи тканини);

• перевірити правильність розкладки;

• приколоти викрійку шпилькою;

• обвести деталі крейдою або милом;

• нанести лінії крою паралельно лініям крейдування на відстані припусків на шви;

• позначити на тканині всі контрольні точки;

• викроїти деталі сумочки, розрізаючи тканину точно по зовнішній лінії контурів

деталей (лінії крою);

• під час розкроювання необхідно дотримуватися правил безпечної праці;

• зняти шпильки і викрійки з деталей сумочки;

• перевірити якість розкроювання.

4.2. Вишивання тасьмою верхньої частини сумочки.

Матеріали та інструменти:

• нитки муліне або швейні різних кольорів (у тон троянд);

• голка для тасьми (з подовженим вушком);

• атласні стрічки завширшки 6мм. та 3 мм.

• бісер двох кольорів

Послідовність виконання

На основну тканину нанести малюнок. Утягнути в голку стрічку, зрізуючи її по

діагоналі. Підігнути на кілька міліметрів довгий кінець стрічки і вколоти голку по

центру. Щоб закріпити стрічку після вишивання,треба протягнути її навиворіт і,

зробивши невелику петлю, провести голку зі стрічкою під стібками вишивки.

Інструкційна карта №2 . Вишивання троянд Послідовність виконання

1 Накреслити коло і позначити центр .

Поділити коло на 5 рівних частин.

2 Виколоти голку в точці 12 , вколоти

голку в центр кола і виколоти її в іншу

на колі.

3 Знову вколюємо голку в центр кола , а

виколюємо в іншу точку на колі так

виконуємо по колу всі стібки.

4 Стібки утворили зірочку (основу для

квітки троянди)

5 Виколоти голку і вивести в центр кола.

Виконати переплетення стібків

стрічкою за годинниковою стрілкою

над та під стібкам

6 Повторити операцію до поки не будуть

закриті всі стібки основи

Інструкційна картка №3 Шов «витягнутий стібок із завитком»

Послідовність виконання

1 Виколоти голку на лицевий бік роботи,

притиснути стрічку до тканини.

2 Уколоти голку в центрі стрічки.

Проколовши стрічку і тканину , вивести

голку на зворотній бік.

3 Стрічку затягнути поступово й обережно

доти доки не сформувалося заглиблення на

стрічці і не утворився завиток.

Інструкційна картка № 4 Шов «французький вузол»

Послідовність виконання фото

1 Виколоти голку на лицевий бік тканини у

певному місці.

2 Голку прикласти біля виколу і на неї накрутити

тасьму за часовою стрілкою 3-4 оберти.

3 Притримуючи вказівним пальцем правої руки

завитки на голці, проколюємо тканину біля

виколу голкою вертикально.

4 Протягуємо голку через витки обережно, поки не

утвориться вузол.

Інструкційна картка №5 Послідовність виготовлення виробу

Послідовність операцій

1 Підготовка тканини до розкрою.

Накладання викрійки на тканину та

крейдування

2 Розкрій деталей

3 Вишивання виробу стрічками та бісером

(інструкційна карта 2,3,4)

4 Скласти деталь по середній лінії лицьового

боку у середину , зрівнюючи зрізи

перегнути ще один раз по середині

підкладки і самої сумочки.

5 Відступити від верхніх двох зрізів 2,5 см. ,

зметати і прострочити їх на ширину шва 1

см.

6 Скласти лицем до лиця передню і задню

частини чохла і зметати та зшити їх на

ширину шва 1см.

7 Зметати та зшити деталі підкладки на

ширину шва 1,3 см.

8 Обрізати зайві кутики та нитки та

вивернути чохол на лицьовий бік.

9 Прострочити на швейній машинці з

лицьової сторони строчку для куліси на

відстані 2,5см.

10 Засилити в куліску шнур з двох сторін та

зав’язати вузлики по краях шнурів

IV. Закріплення нових знань учнів

В чому, на вашу думку, різниця між вишивкою нитками та вишивкою шовковими стрічками?
Які види швів ви сьогодні вивчили на уроці?

V. Підсумки заняття

Проблемне питання уроку: Чи корисно і потрібно знати технологію вишивки стрічками?

VI. Оцінювання учнів

Виставлення оцінок в журнал та щоденники.

VII. Домашнє завдання

На наступний урок ми ще розглянемо декілька елементів вишивки стрічками. Поміркуйте над майбутнім виробом та придбайте необхідні інструменти і матеріали.

VIII. Прибирання майстерні

Інструкційна карта№1. Побудови кресленнядля мобільного телефону.

Послідовність операцій	Розрахункова формула	Розрахунок на сумочку 7,5х 15
1. Побудувати прямий кут з вершиною в т. А	Побудувати т. А
2. Від точки А в низ відкласти4 довжини сумочки.	АД=4х (ДС+П)	АД=4х (15+1)=64
3. Від т. Ф вправо відкласти ширину сумочки з припусками на вільне обягання.	АШ= Шс + П	АШ=7,5+1=8,5
4. Побудувати прямокутник АШДД1	АШДД1
5. Поділити відрізок АД на 4 рівних частини відповідні точки О,О1,О2.	Побудова АШО,О1,О2,Д,Д1
6. Через точки О,О1,О2, провестигоризонтальні лінії згину пунктиром	Побудова пунктирних ліній