Мэлыжьыхьым и 25-р Адыгэ ныпым и махуэщ
«Ныпыр напэщи дывгъэхъумэ!»
Конспект занятия по ознакомлению с историей и символикой своего народа
Цель: познакомить с историей возникновения черкесского флага.
Интеграция образовательных областей: познание, коммуникация, труд, музыка.
Задачи:
1. Учить слушать внимательно художественное произведение, отвечать на вопросы воспитателя, выполнять действия по образцу;
2. Развивать речь, память, внимание, мелкую моторику рук;
3. Воспитывать любовь к родному краю, уважительное отношение к его истории и традициям, чувство гордости за свою малую Родину; интерес к художественному слову.
Материалы и оборудование: иллюстрации «Из жизни Адыгов», адыгский флаг, магнитофон и аудиозаписи адыгской народной музыки, шаблоны и основа для аппликации по количеству детей, клей.
Ход занятия:
1. Орг. момент:
Дети сидят на стульчиках полукругом. Звучит песня //Адыгэ нып Черкесский флаг//
Учитель начитает рассказывать (читать) сказку в стихах «Сказание о черкесском флаге» Автор: Айсагурова А. Н.
Здравствуйте, дети! Сегодня я познакомлю вас со сказкой, в которой говорится о великом народе жившим очень - очень давно, и о том, как этот народ нашел свой символ единства, объединивший его перед лицом опасности. Итак, сказка начинается.
2. Чтение стихотворения:
Учитель читает сказку, по ходу чтения обращает внимание на иллюстрации сопровождающие текст (на одежду, головные уборы, оружие адыгов).
В далёкое время, в древнем государстве,
Жило и процветало Хатское царство,
И правил тем царством черкесский народ,
Что по сей день на Кавказе живет.
Был сильным народ тот, статным и смелым,
С мечом каждый войн управлялся умело,
Он чтил стариков, уважал их советы,
Врагов не щадил, совершая набеги.
Освоил железо, сажал он пшеницу,
Себе подчинил коня и орлицу,
А после охоты удачной, иль боя,
Устраивал танцы и игры героям.
***
Прошло много лет, и народ разделился,
На «братских» 12 племен он разбился,
У каждого племени князь и княгиня,
Своя территория, воинов дружина.
Увидев враги, что в царстве разлад,
Стали тайком племена обижать,
А после враги совсем осмелев,
Совершали набеги, не прячась от всех.
Тяжёлое время в царстве настало,
Разрозненность, царство то ослабляло,
Заплакал черкесский великий народ,
Эх, кто же нас вместе опять соберет?
***
Нашелся бесстрашный и смелый джигит,
В груди его сердце отвагой горит,
Собрал он отряд и отправился в путь,
Чтоб величие прежнее царству вернуть.
Осень прошла, промелькнула зима,
Ногою вступила на землю весна,
И с первым лучом весеннего солнца,
Надежда к черкесам заглянула в оконце.
Вернулся джигит и созвал племена,
И к братьям своим обратил он слова.
Он речью своей народ вдохновил,
И символ единства им всем подарил.
***
Зеленым, как нежная травка, был флаг,
На флаге том, звезды златые горят,
И скрещены стрелы, что смотрят вперед,
Теперь это флаг весь народ бережет.
Расшитый, прекрасной княгини, рукой
Хранит этот символ адыгский покой,
Звезды на нем- то 12 племен,
Союз их навеки в полотне закреплен,
Зеленый цвет выбран был неспроста,
Наполнит он новою силой сердца,
А стрелы, которые в небо глядят,
О силе единства адыгам твердят!
Учитель: адыгэбзэк1э Ц1ык1ухэ, фигу ирихьа таурыхъыр? Къызжеф1эт, дэнэ деж адыгэхэр здэпсэууэ щытар? Сыт ит1анэ ахэм къахъул1ар?
Нт1э зауэхэм деж адыгэхэр игъэгушхуэу сыт я1этэр?
А бэракъым вагъуэ ц1ык1уу дапщэ тет? Сыт ахэм къарык1ыр? Шабзэхэр щэ?
Сыт ди бэракъыр щ1эудзыфэр?
4. Работа детей:
Дети делают аппликацию под руководством воспитателя:
Воспитатель: Дети, а давайте сделаем наш флаг своими руками. Возьмите каждый по одному листику картона. Посмотрите., там уже нарисован флаг. Какого он цвета? А чего там не хватает? Правильно звезд и стрел! Давайте завершим нашу композицию. Только помните о правилах безопасности с клеем, используйте его по назначению, не пробуйте на вкус и не лейте его на себя!
Посмотрите, как я делаю: намазываю звездочку клеем и приклеиваю ее на флаг, затем еще одну. Затем, то же самое, проделываю с остальными деталями.
5. Итог занятия.
Воспитатель: Какие вы все молодцы! Как внимательно вы меня слушали и аккуратно выполняли работу. А теперь полюбуйтесь, какие красивые открытки с изображением адыгейского флага у нас получились! Родители будут очень рады такому подарку!
Воспитатель рассматривает все работы детей, подписывает их и выставляет на стенд.
Мэлыжьыхьым и 25-р Адыгэ ныпым и махуэщ
24.04.2017 admin
Дунейпсо Адыгэ Хасэм и жэрдэмк1э 2010 гъэм щегъэжьауэ Адыгэ ныпым и махуэр мэлыжьыхьым и 25-м щагъэлъап1э Къэбэрдей-Балъкъэр, Къэрэшей-Шэрджэс, Адыгэ республикэхэм. Апхуэдэуи ди дъэпкъэгъухэр щыпсэу къэрал 50-м щ1игъум адыгэ бэракъым и махуэр ща1эт. Блэк1а идъэс зыбжанэм къриубыдэу мы махуэшхуэм лъэпкъ, дунейпсо мыхьэнэ и1э хъуащ. Ар и нэщэнэщ зэгуэрым зэбгрыпхъа хъуа адыгэ лъэпкъыр нобэ нэхъ гъунэгъу зэрызэхуэхъужым. Щ1алэгъуалэр къызыхэк1ам и тхыдэм зэрыдихьэхым.
АДЫГЭ ныпым и гугъу япэ дыдэ зыщ1ар инджылыз зыплъыхьак1уэ Спенсер Эдмундщ. «Шэрджэс щ1ыналъэм сызэрык1уар» тхылъым абы къыщи1уэта гупсысэхэм тетхыхьащ адыгэ тхак1уэ Къуиикъуэ Асфар.
А гукъэк1ыжхэр 1839 гъэм тхылъ щхьэхуэу Лондон къыщыдэк1ауэ щытащ. Япэ напэк1уэц1ым щхъуэк1э-плъык1эу къыщыгъэлъэгъуа адыгэ ныпым тепсэлъыхьурэ, Спенсер етх: «1этащхьэ къэсар къезыгъэблагъэ фоч уэ макъхэр зэрыувы1эу ек1уу хуэпа зауэл1 мин шууэ къытпежьэри, асыхьэтым шэрджэс щ1алэ бжьыф1э гупым дыкъаухъуреихьащ. Языныкъуэхэр къызэрыгуэк1ыу, мэкъумэшыщ1эхэм ещхьу хуэпат, адрейхэм 1эщэ-фащэр къак1эрылыдык1ырт. Абдежым Хъерсыс Сулът1ан зи ц1э тхьэмадэ махуэм къыщызэк1уэц1ихащ Истамбыл къраха, Тыркум пщ1эшхуэ щызи1э пщы гуащэм 1эк1уэлъак1уэу хидык1а бэракъ дахащэр. Апхуэдизу зыщ1эхъуэпс лъэпкъ бэракъыр къызэралъагъуу, а ц1ыху къомым я гум из хъуауэ къыщыпк1 гуф1эгъуэр нэхъри щ1и1этэу джатэ мин уафэм хуэгъэзауэ дыгъэм пэлыдащ».
Адыгэ ныпым тет дамыгъэхэм къэхутак1уэхэр зэтемыхуэу топсэлъыхь. Языныкъуэхэм ар адыгэ лъэпкъ пщык1ут1ым я зэкъуэтыныгъэм и дамыгъэу ябж. Адрейхэм ахэр Щ1ыми, Уафэми, Псыми щы1эрыхуэ Аъэпщ и шаб-зэшэхэм я дамыгъэу къалъытэ. Ауэ бэракъым щ1элъ гупсысэ куум улъэ1эсын папщ1э, аргуэру тхыдэм гъэзэжыпхъэщ.
Домбеякъ лъэхъэнэм хиубыдэу хьэтхэм къащ1эна фэеплъхэм захуэбгъазэмэ, нэрылъагъу мэхъу адыгэ бэракъым и зэхэлъык1эми и купщ1эми адыгэ-хьэт дамыгъэхэр я лъабжьэу зэрыщытыр. Гъуаплъэм, домбеякъым, дыщэм къыхэщ1ык1а хьэт дамыгъэ хъурейхэр ди эрэм и пэк1э минит1 гъэхэм щы1а Аладжэ Хъукъуэ щэнхабзэм хеубыдэ. А лъэхъэнэр археологхэм Мейкъуапэ щэнхабзэм ирапх. Абырэ Хьэт пащтыхьыгъуэм дыгъэр и лъабжьэу я1а дамыгъэ зэпрыдзымрэ тещ1ыхьауэ жып1э хъунущ XIX л1эщ1ыгъуэм «къагъэщ1эрэщ1эжа» адыгэ бэракъыр. Дыгъэм и къэухь узы1уплъэм вагъуибгъу тету дамыгъэ хъурей ирок1уэ. Ику ит къэухьым вагъуэ ц1ык1уий итщ. Шабзищ зэблэдзам хьэтхэм я дамыгъэ зэбгъузэнат1эр нэхъ зэщ1экъуауэ къегъэлъагъуэ: мамырыгъэм, мэкъумэшым теухуар 1уагъэк1уэтри, шабзэшэхэм я теплъэ папц1эхэмк1э зауэм пыщ1а 1ыхьэр нэхъ къыхагъэщаш.
Упщ1э къоув: дауэ XIX л1эш1ыгъуэм Мейкъуапэ щэнхабзэмрэ анадолэрыс алыджхэм я 1эдакъэщ1эк1хэмрэ зэрызэлъэ1эсар? Абы и жэуапыр тхыгъэжьхэм къыбжа1эфынущ. Псалъэм папщ1э, XX л1эщ1ыгъуэм къагъуэтыжа Кархемих къраха гъущ1ым тетхам къраджык1ащ «атхэмрэ хьэтхэмрэ Кавказ Ищхъэрэм ик1ыу Азие Ц1ык1ум зэры1эпхъуар». Къищынэмыщ1ауэ, Псыкупсэ къыхэлъадэ Хьэтыпс деж къыщагъуэтыжащ кхъуэщынхэм я убыдып1эм тегъэуа мейкъуапэ-хьэт дамыгъэхэр.
Лъэпкъ псом къызэдащтауи, л1акъуэ щхьэхуэ-щхьэхуэуи адыгэхэм нып зыбжанэ зэрахьауэ къыхощ тхыдэм. Ауэ псом нэхърэ нэхъ лъап1эу къанэр адыгэхэм 1830 гъэм къа1эта, я Хэкур щахъумэжым зи лъабжьэ щ1эува ныпращ. Ноби адыгэхэм къытпэщылъщ дызэкъуэувэн зэрыхуей къалэнышхуэр. Аращ вагъуэ пщык1ут1рэ шабзэ зэблэдзаищрэ зытет бэракъ удзыфэм.
Иужьрей илъэс 20-м адыгэ бэракъыр Кавказым исхэми хэхэс адыгэхэм я дежк1и лъэпкъ дамыгъэ нэхъыщхьэ хъуащ. Нобэ ар щыдолъагъу автобусхэм, щыгъынхэм, сыхьэтхэм, нэгъуэщ1 куэдми къык1эрыщу. А бэракъыр щамы1ыгъ зы адыгэ хьэгъуэл1ыгъуи ек1уэк1ыркъым.А ныпым и дахагъымрэ гyaкlyaгъымрэ щызыхэпщ1эр УФ-м и хэгъуэгухэм я япэ дамыгъэр зезыхьэ Адыгэ Республикэращ. Къэрал 1уэхущ1ап1э нэхъыщхьэхэм я унащхьэхэм щохуарзэ республикэм и къэрал ныпыр — адыгэ бэракъыр.
1.Уэрэд «Гъэмахуэ уэрэд»
Сыт гъэмахуэрпсоми щ1ытф1эф1ыр?
Зэманпсоми ар щ1энэхъыф1ыр?
Ар къыщ1ыхэтхыр псоми вжес1энщ
Иджыпступц1э къывгурызгъэ1уэнщ
Къэсащгъэмахуэр ,псомидимахуэр
Дыгъэмпэлыдугъэмахуэмахуэр
Дунейр щ1эращ1эу дэ къыддогуф1э
Дунеймтетпсори дыздегъэгуф1э
Гъэмахуэмахуэрмэхъурмазищ
Къытщохъур ц1ык1ухэм ар тхьэмахуищ
Зыщыдмыгъэнщ1ыу гъэмахуэр блок1
Къэдгъэувы1эни тхузэф1эмык1
.«Дэнэ к1уа гъэмахуэ дыгъэр»
Дэнэ к1уа гъэмахуэдыгъэр?
Къеуэрсыт игу? Щхьэ к1уэда?
Къызэрихьэрэдолъыхъуэ-
Дымыгъуэту а гъэф1ар!
Хъунущытмэ зэ къыкъуэк1
Дыгъэлъагъууэуи зэф1эк1!
Ди псы ц1ык1ум зыдмыгъэпск1ыу ,
Дык1элъымысу гъэмахуэр йок1
Гъэмахуэуэшх
Мыувфы1эукъошхгъэмахуэуэшхыр
Сэрисемызэшу кхъужь1эрысэр сошхыр
Сощэруэшхыртеум щ1ыбым сыщ1эжыну
Ф1ыуэ сыджэгуну .сшхаркъэзлэжьыжыну
Ауэуэшхыркъошхыр ,зитемыуж!
Мэгъэрейуэлбанэризи мыувы1эж!
Си ныбжьэгъурсэДисанэщ
Пхъэщхьэмыщхьэм ф1эф1ыр санэщ
Санэмсытри къыхещ1ык1
Ар жыг щхьэк1эм къыф1эмык1.
Къуацэчыцэм и къудамэм а инышхуэр хуэмы1ыгъ,
Къехуэхами гъэщ1эгъуэнкъэ, диДисанэзэимыгъ.
Партэгъу
Егъэзащ1э и къэлэн си партэгъуГугъуэтАслъэн
Зэмиматхэ, зэмийоджэ, зэмихьэрфухъуарзэхеджэ
К1эщ1у жып1эмэ емызэш, дэридримыгъэзэш.
«Япэ класс» (Кумышева)
Япэ класс, япэ класс, нобэ псори дызэхуос
И ныбжьэгъу имыгъэпэжу зы сабий дэ къытхэмыс
Емыджэфу , е мытхэфу дэ диклассым зы щ1эмыс
Ди зэданэр зэдмыгъащ1эу школ дык1уэн тф1эмыдурыс.
6.Уэрэд «Сабиигъуэ» муз. «Чунго-Чанго»
Сабиигъуэр фэ къэвгъэсэбэп
Сабиигъуэм фыризэгуэмып
Сабиигъуэр гъащ1эм и нэхъ 1эф1щ
Сабиигъуэр псом нэхърэ нэхъыф1щ.
Сабиигъуэ ,сабиигъуэ къытхуамыщ1у зымидагъуэ
Дытевгъэт сабийхэр псори дахэу лъагъуэ
Сабиигъуэ ,сабиигъуэ дынэсащи псори и гъуэ
Зывмыгъэпщк1уу фи щэн дахэр къэвгъэлъагъуэ
Сабиигъуэр ар гу имык1ыжщ
Сабиигъуэр хэтк1и гукъэк1ыжщ
Сабиигъуэм фыхущ1емыгъуэж
Сабиигъуэр фи гум къэвгъэк1ыж
Песня : «Мэрак1уэхьэ мэзым»
Гъэмахуэ мазищым ц1ык1ухэм ди 1ут1ыжщ
Зыщыбгъэпсэхуну мэзым нэхъыф1ыжщ….
Мэрак1уэхьэ док1уэ ди мэз ц1ык1ум дэ
Мэз псэущхьэ ц1ык1ухэр къытпежьэнущ дэ.
Ди ф1эщи мыхъужу дэ зыдогъэпсэху
Дызыхуей дгъуэтыхук1э димы1эну псэху
Мэрак1уэхьэ док1уэ дыщыпэну дэ
Мэрак1уапц1э ц1ык1ухэр къытпежьэнущ дэ.
Мэзым ущ1ыхьамэ бзум къраш уэрэд
Дэри демызэшуятыдохсурэт.
Жыг баринэшхуэхэм т1эк1у уабгъдыхьам
Щхьэщэ къыпхуащ1ыжу къуах абы сэлам..
Теплъэгъуэ «Дыгъужьымрэмэлымрэ» под муз. «Дахэжан»
Дыгъужьым:Сэ сымэжэл1ауэ нобэ сыкъежьащ
Мы мэл пшэр бэгъуари си насып къихьащ
Узмыут1ыпщыжу лъахъэ сэ уиздзэнщ
Псори къызэхъуапсэу узы1урыздзэнщ, уей!
Си мэл пшэру мэл пшэрыжь,нэгъэсауэ угъурлыжь.
Си мэл пшэру мэл пшэрыжь, 1эф1у , 1эф1у сшхынущ лыжь.
Мэлым : Сыту мыгъуэ 1ейуэ нобэ сыкъежьа .
Уэ угъурсысыжьым сэ сыныпхуэза.
Кхъы1э нобэризэм уэ сэ сыут1ыпщыж..
Сумыут1ыпщыжми къыпхуэк1уэ уз мыхъуж, уей!
Дыгъуэу ,дыгъуэу –дыгъужьыжь , дыгъужьыжьу напсеижь.
Дыгъуэу ,дыгъуэу –дыгъужьыжь ,дыгъужьыжь –угъурсысыжь.
Мэзпсэущхьэхэм :
Дыгъужьыжьу напсеижьым мэл бэгъуар ишхащ,
Дыгъужьыжьу нэпсеижьыр зэгуэудри л1ащ.
Мэзым щ1эсыр зэхуэсауэ псоми ар ягъей,
Ди мэл пшэрым щымысхьауэ дыгъужь лъагъугъуей, уей!
Уэуэуэуэуэуэ-уэу–уэдыдыдыдыды-дыд
Уэуэуэуэуэуэ-уэу–уэдыдыдыдыды-дыд
«Мыщэ»
Мыщэ, мыщэ, мыщэ,сыту у пшэрыщэ!
Хэтуэузыгъашхэр?
Хэт и 1ыхьэ ф1эпшхыр?
Ик1эр аууемыфэ шей,
Щ1ымахуэ к1ыхьым уаф1ожей!
«Дыгъужь»
Дыгъуэу ,дыгъуэу ,дыгъужьыжь!
Дыгъужьыжьунэпсеижь.
Умэжал1эу къоущыхь,
Щынэ ц1ык1ухэр уэ тф1ыбохь.
Къеплъэфэк1ыу уиныбэжь
Зиуэумыныбжьэгъупэж
«Кхъуэп1ащэ»
Мэзпсэущхьэу кхъуэп1ащэжь.
Сыту у гущык1ыгъуэжь!
Уихъыф-сыфымсегъэгужьей
Шхэк1э умыщ1э уэнэхъей.
Уэуианэмуигъэсакъэ?
1энэ зэиущысакъэ ?
«Бажэ»
Бажэ ,бажэ. Бажэ ц1ык1у ,
Уэхьэлхъунпхэмылъ зыц1ык1у
У-дыгъуэрабзщуэ, упц1ыупсщ,
Бзэгузепхьэнри уф1эф1ыпсщ.
Сыт дунеймуэ узэрыф1ыр?
Сыт сэбэпузэрыхъуфыр?
Дадэкъритаущытат а си упщ1эм и жэуап:
Губгъуэмдзыгъуэисхэришхым,
К1эрыхунукъым дэ дишхым.
Гъавэрбэву къетхьэл1эжынущ,
Бынунагъуэрдытхъэжынущ.